Сучасний стан деревних насаджень на контрактовій площі Києва та перспективи їх реконструкції
Аналіз результатів інвентаризації деревних насаджень на території Контрактової площі в Києві. Таксономічний склад дендрофлори, що зростає на Контрактовій площі, розміри дерев, їх вік, санітарний стан, декоративність. Санітарний стан більшості рослин.
Рубрика | Биология и естествознание |
Вид | статья |
Язык | украинский |
Дата добавления | 18.05.2020 |
Размер файла | 902,4 K |
Отправить свою хорошую работу в базу знаний просто. Используйте форму, расположенную ниже
Студенты, аспиранты, молодые ученые, использующие базу знаний в своей учебе и работе, будут вам очень благодарны.
Размещено на http://www.allbest.ru//
Сучасний стан деревних насаджень на контрактовій площі Києва та перспективи їх реконструкції
Н. М. Крупа
На основі аналізу результатів інвентаризації деревних насаджень на території Контрактової площі в Києві встановлено, що на площі зростають 1618 дерев та кущів, із них 496 дерева. Дендрофлора складається із 65 видів та 24 культиварів деревних рослин, які об'єднані в 41 рід та 23 родини. Із 65 видів та 25 культиварів деревних рослин тільки 16 видів є аборигенними, решта - інтродуценти. За життєвою формою переважають дерева - 86 % від загальної кількості видів. Найпоширеніші 11 видів дерев, які становлять майже 77 % від загальної кількості рослин. Більшість дерев віднесено до І і ІІ категорій санітарного стану. До ІІІ категорії віднесено ряд дерев, заселених Viscum album L., видів Fraxinus lanceolata Borkh, Acer sachari- num March., Robinia pseudoacacia L., Populus balsamifera L. Деревна рослинність зосереджена у трьох скверах та в придорожніх насадженнях по периметру площі. Найбільшим видовим різноманіттям (34 види) характеризується сквер № 1, що розташований у південній частині площі, а найменшим (10 видів) - сквер № 3, розташований у північній частині площі. У сквері № 2 виявлено 13 видів деревних рослин. Проведено інтегральне визначення цінності насаджень: насадження у скверах визнано цінними, а в придорожніх насадженнях - малоцінними. Запропоновано алгоритм реконструкції насаджень.
Ключові слова: дендрофлора; сквер; санітарний стан; декоративність; довговічність; реконструкція.
Вступ
За сучасних умов у великих містах якість життя дедалі більше визначається ступенем збереження компонентів природного середовища, насамперед зелених насаджень. Оцінювання стану зелених насаджень під час інвентаризації дає змогу визначити видовий склад, біологічний і фітосанітарний стан деревних рослин, встановити вплив антропогенних факторів на стан зелених насаджень, а також виявити зміни, які відбуваються на ландшафтному об'єкті. Моніторинг стану зелених насаджень сприяє грамотному плануванню заходів з реконструкції та є основою діяльності організацій, що здійснюють догляд за рослинами на цьому об'єкті.
Аналіз останніх публікацій. Сквери на площах - це архітектурно-декоративні композиції, які відповідають естетичним вимогам, слугують місцем короткочасного відпочинку, використовуються для транзитного руху пішоходів (Rogovskyi, 2017). Особливості створення та функціонування скверів на площах викладено в нормативних документах (Kovalenko, 2006; DBN 360-92**, 2002; DBN A.2.2-3-2014, 2014; Pravyla, 2006) та роботах вітчизняних і зарубіжних авторів (Rogovskyi, 2013; Morris, 2003; Murat, 2006; Pugh et al., 2012).
У багатьох європейських містах сквери на площах створювали ще в ХІХ ст. й окремі дерева тут мають вік понад 100 років. Проте урбосередовище негативно впливає на життєздатність рослин (Pugh et al., 2012; Conference, 2002), їх декоративність та довговічність істотно знижуються. Водночас деревні насадження в містах відіграють важливу екологічну, санітарно-оздоровчу, декоративну роль (Nowak, Crane & Stevens, 2006). Упродовж останніх років дедалі частіше з'являються публікації, в яких висвітлюють такі корисні властивості деревних рослин в урбосередовищі, як формування мікроклімату, позитивний вплив на психіку людини тощо (Conference, 2002; Suzanne, 2015). Проте питання створення, утримання та реконструкції зелених насаджень на Контрактовій площі в Києві висвітлено недостатньо, немає також і даних щодо складу насаджень на цьому об'єкті (Istoria, 2017).
Нині Контрактова площа є одним із центральних місць в історичній частині Києва і відіграє дуже важливу роль як транспортний вузол та місце для рекреації жителів Подільського району і гостей міста. У XIV-ХІХ ст. це була центральна площа Києва, на якій до 1834 р. відбувалися паради збройних сил магістрату, київських ремісничих цехів, так званого міщанського корпусу, кінних підрозділів, вирував ринок (Istoria, 2017). Площа була місцем і знаряддям процесів акультурації і гуманізації, які, як справедливо зауважив відомий ландшафтний архітектор Льюіс Мамфорд, є головною функції міста (Murat, 2006). У радянський період Контрактова, або як її називали до 1991 р. "Червона площа", зазнала деяких архітектурних змін, зокрема тут було створено сквери, що істотно змінило функції площі. У роки української державності, окрім відновлення знесеної більшовиками будівлі церкви Успіння Богородиці Пирогощі, на території площі було встановлено пам'ятники Григорію Сковороді та гетьману Петру Сагайдачному, які стали акцентами скверів. Площа стала однією із важливих транспортних розв'язок на Подолі та місцем паркування автомобілів, обросла МАФами, які в 2017 р. було знесено.
У найближчому майбутньому заплановано реконструкцію цієї площі та перетворення її в пішохідну зону. Для збирання вихідних матеріалів для проекту реконструкції зелених насаджень на площі у 2017 р. ми провели інвентаризацію наявних насаджень.
Об'єкт дослідження - багаторічні зелені насадження на Контрактовій площі в Києві
Предмет дослідження - таксономічний склад дендрофлори, що зростає на Контрактовій площі, розміри дерев, їх вік, санітарний стан, декоративність.
Матеріали і методи дослідження. Інвентаризацію деревних насаджень, що ростуть на території Контрактової площі, проводили відповідно до вимог "Інструкції з інвентаризації ..." (Instrukcia, 2007). Видовий склад дерев та кущів визначали, користуючись описами, наведеними у виданнях "Дендрофлора України" (Kochno, 2002; Kochno & Trofimenko, 2005), висоту дерев - за допомогою висотоміра, діаметр стовбура вимірювали мірною лінійкою, проекцію крони замірювали мірною стрічкою. Санітарний стан дерев встановлювали згідно з вимогами Санітарних правил у лісах України (Pravyla,, інтегральну цінність насаджень здійснювали за власною методикою (Rogovskyi, 2007). Згідно з методикою насадження підлягають повній заміні якщо кількість балів становить 10-15. За суми балів 16-22 - цінність насаджень низька, але вони можуть використовуватися як основа майбутніх композицій після проведення ландшафтно-реконструктивних рубань та підсадки нових рослин. Якщо сума балів 23-32 - цінність насаджень обмежена, вони потребують вибіркових санітарно-оздоровчих заходів та підсадки дерев та кущів; за суми балів 33-41 - насадження цінні, але потребують формувальних обрізок та незначної оптимізації. Якщо ж сума балів 42-50 - насадження особливо цінні й потребують охорони і систематичного догляду.
Результати дослідження та їх обговорення. За результатами інвентаризації деревних насаджень на Контрактовій площі та прилеглих вулицях встановлено, що на кінець вересня 2017 р. на цій території росло 1618 деревних рослин, із них 496 дерева, решта - кущі. Всього виявлено 65 видів та 24 культивари деревних рослин, які об'єднані в 41 рід та 23 родини. До відділу Голонасінні належать три родини Pinace, Cupresaceae, Taxaceae, решта - представники відділу Покритонасінні. Найбільшою кількістю видів представлені родини: Rosaceae - 18 видів та 5 декоративних форм; Cupresaceae - 4 види та 7 декоративних форм; Pinacea - 5 видів і 4 культивари (табл. 1).
Санітарний стан більшості рослин задовільний, проте деякі дерева видів Fraxinus lanceolata Borkh, Acer sacharinum March., Robiniapseudoacacia L., Populus bal- samifera L. заселені рослиною-напівпаразитом Viscum album L. і належать до ІІІ і !V категорій санітарного стану. Дерева Aesculus hippocastanum L. мають низьку декоративність у другій половині вегетації внаслідок дефоліації, причиною якої є пошкодження листків Ca- meraria ohridella Desch. & Dem. (Gracillariidae: Lepidop- tera) і віднесено до ІІ і ІІІ категорій санітарного стану. деревний насадження санітарний
Дерев V і VI категорій санітарного стану на території об'єкта не виявлено. Із 65 та 25 культиварів видів деревних рослин лише 16 видів є аборигенними, решта - ін- тродуценти.
У табл. 2 наведено список видів дерев, що найчастіше трапляються в насадженнях на Контрактовій площі та їх кількість. Отже, представники 11 видів становлять майже 76,9 % від усіх дерев. Найбільшу кількість екземплярів має Thuja occidentalis L., проте більшість цих рослин зростає у живоплотах та живих стінах, більшість рослин висаджено за останні 10 років. Більшість дерев Fraxinus lanceolata, Tillia cordata і Tillia platifylus мають вік понад 50 років.
Табл. 2. Список видів дерев, що найчастіше трапляються
Найбільшу кількість деревних рослин виявлено на ділянці скверу № 1 (рисунок), де встановлено пам'ятник гетьману Сагайдачному. Тут росте 624 деревні рослини, з них 192 дерева, решта - кущі. Основу композиції скверу нині становлять дерева, що мають вік понад 50 років, їх 12 шт. Це передусім досить рідкісне для паркових насаджень Києва дерево - Gymnoclodus dioica (L.) K. Koch., що має вік понад 70 років, а також могу
ні, більш ніж піввікові, дерева Acer sacharinum, Robinia pseudoacacia, Fraxinus lanceolate, Aesculus hippocasta- num та ялини колючої Piceapungens. Їх доповнює група сорокарічних дерев Picea pungens, Aesculus hippocasta- num, Tillia cordata та Betula pendula.
Рисунок. Схема розміщення зелених насаджень на Контрактовій площі у Києві: І сквер, ІІ сквер, ІІІ сквер
Більшість дерев мають добрий і задовільний стан, тільки кілька екземплярів ясена ланцетолистого та клена цукристого заселені омелою білою і потребують санітарного обрізування. Решта дерев та кущів мають вік до 30 років. Серед цих дерев виділяється дерево Quer- cus borealis Michx., яке у тридцятирічному віці має товщину стовбура 24 см і діаметр крони 7 м за висоти 9 м. Молоді високодекоративні дерева Picea pungens, Thuja occidentalis, Taxus baccata L., Betula pendula, Catalpa bignonioides Walt. є декоративними акцентами в насадженні. На жаль, незадовільний санітарний стан має Salix matsudana Torturosa' - доволі рідкісний інтродуцент у паркових насадженнях міста, яка завдяки оригінальній формі крони та звивистим темно-зеленим пагонам досить ефектно виглядає як взимку, так і влітку.
Територія скверу вигідно відрізняється від інших скверів великою кількістю кущів, які забезпечують сезонну мінливість садово-паркових композицій. Це не тільки хвойні та вічнозелені види, а саме декоративні форми Thuja occidentalis, Taxus baccata L., Juniperus sabina L. і J. communis L., Buxus sempervirens L., Picea abies 'Nidiformis', а і листяні кущі Spirea x vanhouttei (Bri- ot.) Zab., Philadelphus coronaries L., Deutzia scabra Thunb., Syringa vulgaris L., декоративність яких є особливо яскравою в період цвітіння. Деревні рослини, що ростуть на території скверу, представлені 34 видами, що об'єднані в 28 родів і 18 родин.
За останні 20-25 років насадження на цій території створювали безсистемно, цілий ряд досить вартісних екзотів висаджено на вільні місця без спеціального проекту. До недоліків, які виявлено під час інвентаризації на цій ділянці, потрібно віднести:
незадовільний догляд за композиціями за участю Picea abies 'Nidiformis', які заросли трав'яними багаторічними квітковими рослинами, і як наслідок - затінені ялини пригнічені й гинуть;
некваліфіковане формування клумби з кущів, де без урахування біологічних особливостей та сили росту рослин між кущами Juniperus horisontalis та Spirea ja- ponica 'Gnom' висаджені кущі Pyracantha coccinea (L.) M. Roem, які через 2-3 роки матимуть розмір до 3 м у діаметрі й накриють інші рослини;
нераціонально висаджені у групи штамбові форми Acer platanoides 'Globosa' та Robinia pseudoacacia Umbaculi- fera', які краще використовувати в рядових насадженнях на вулицях, або як солітери у сквері;
несвоєчасне проведення санітарних заходів сприяє поширенню стовбурних шкідників ялини колючої;
обрізування декоративних кущів проводять шаблонно і некваліфіковано, без урахування їх біологічних особливостей і декоративних якостей рослин;
посадка живоплоту з дерев Thuja occidentalis 'Fastigiata' навколо пам'ятника гетьману Сагайдачному є нераціональною, адже вона закриває пам'ятник і зменшує площу навколо монументу.
Сквер № 2, де встановлено пам'ятник Григорію Сковороді, займає територію на північ від Г остинного двору і використовується для транзитного проходу та короткотривалого відпочинку, характеризується значним насиченням деревами та кущами з відносно задовільним санітарним станом. У цьому сквері ростуть155 дерев та кущів, з яких дерева - 82, а кущі - 73 шт. Видове і формове різноманіття у цьому сквері значно вужче, ніж у попередньому. Кущі представлені трьома, а дерева - десятьма видами. Найбільшою кількістю екземплярів представлені види Tillia platifylos Scop. та Fraxinus lanceolate по 19 екземплярів, Tillia cordata нараховує 10, Acer platanoides - 5, Aesculus hippocastanum - 4 дерев. Решта видів представлені 1-3 екземплярами.
Найстарішими деревами у цьому сквері є два дерева Aesculus hippocastanum, їм близько 70 років, висота - відповідно 15 і 13 м, діаметр стовбура - 64 та 36 см, а діаметр крони - 9 і 5 м. Вік понад 60 років мають чотири дерева ясена ланцетолистого, які маючи діаметр стовбура 58, 52, 52 і 50 см, перебувають у задовільному санітарному стані. Проте два дерева заселені омелою білою і потребують санітарної обрізки. Вік понад 50 років мають 28 дерев. Це переважно дерева ясена ланцетолистого та кілька екземплярів Tillia cordata, T. platifylos та Aesculus hippocastanum. Саме вони і є основою деревних насаджень скверу. Треба зазначити, що на цій ділянці немає хвойних та вічнозелених дерев та кущів, що істотно зменшує декоративність скверу в зимовий період. Близько 15-20 років тому на території скверу було висаджено шість дерев Acer platanoides 'Globosa', які нині розташовані в затінку інших дерев, де не проявляють своєї унікальної декоративності через затінення. На нашу думку, було б доцільно пересадити ці дерева в придорожні насадження, де вони б повністю розкрили свої декоративні якості, а на їх місце висадити дерева ялини колючої або звичайної, що істотно урізноманітнило б пейзаж, особливо взимку. Самосійне походження мають дерева Juglans regia L., Morus alba L. та Prunus divaricata Leleb. Деякі з них варто було б видалити, так само, як і кілька дерев, санітарний стан яких незадовільний, та провести санітарне обрізування дерев заселених омелою білою і обрізати сухі гілки та сучки.
Ці заходи дали б змогу створити сприятливіші умови для росту живоплоту із Ligustrum vulgare L. та розвитку трав'яних рослин, які нині під пологом дерев майже відсутні. Значне затінення потребуватиме використання тіньовитривалих ґрунтопокривних видів: Vinca mi nor L., Convallaria majalis L., різних видів папороті. Під час реконструкції у цьому сквері бажано під час ландшафтних рубань прорідити дерева та збільшити кількість гарноквітучих видів кущів.
Насадження скверу № 3, що розташований біля станції метро, за останні місяці зазнали істотних змін. З цієї території прибрали торгові кіоски, видалили ряд другорядних дерев та кущів, між деревами уклали рулонний газон, а на доріжках нову тротуарну плитку, що істотно підвищило декоративність цього скверу. Посадки Fraxinus angustifolia 'Raywood' із високим штамбом, хоча і мають тимчасовий характер, проте органічно вписані в ландшафт скверу. Всього на цій ділянці нині зростає 81 деревних рослин, що належать до 10 видів, 8 родів, 5 родин. Найбільшу кількість видів має родина Oleaceae - 2 дерева та 2 кущі, родина Pinaceae - 2, Tili- aceae - 2 види дерев. Санітарний стан насаджень на цій ділянці загалом задовільний, проте деякі дерева ясена ланцетолистого віднесено до ІІІ категорії санітарного стану і потребують санітарної обрізки від омели білої, а деякі дерева - обрізування сухих вершин та гілок і сучків. В разі якщо дерева Fraxinus angustifolia 'Raywood' залишаться на цій території, доцільно обрізати крони в ясенів ланцетолистих, що нависають над ними.
Дерева, що ростуть по периметру площі вздовж тротуарів, належать до таких видів, як: Acer platanoides, A. sachrimum, Fraxinus lanceolata, Aesculus hippocastanum, Populus balsamea. Вік більшості дерев, що зростають у придорожніх смугах, перевищує 50 років, їх життєздатність та декоративність обмежені. За останні роки у придорожніх смугах східної частини площі висаджено дерева яблуні ягідної та берези повислої, що за розмірами не відповідають стандартам для вуличних насаджень. На наш розсуд, під час реконструкції доцільно було б по периметру площі висадити дерева одного виду та форми заввишки 4-5 м і відповідного віку. Це могли б бути Acer platanoides 'Globosa' або Robinia pseudoacacia 'Umbaculifera' або Catalpa bignonioides 'Nana', які, маючи компактну високо розташовану крону, ефектно обрамляли б площу одноманітними за формою та розмірами рослинами.
Користуючись нашою методикою (Rogovskyi & Kuchnir, 2006), здійснено інтегральне визначення цінності наявних насаджень (табл. 3), враховуючи їх розміщення на площі.
Як показала інтегральна оцінка, насадження скверу І є цінними, насадження скверів ІІ і ІІІ мають обмежену цінність, а придорожні насадження по периметру площі, набравши 18 балів, мають низьку цінність і лише частково можуть бути використані після реконструкції.
Під час реконструкції насаджень на площі варто притримуватися такої послідовності: 1) оцінювання результатів інвентаризації та визначення рослин, які підлягають обов'язковому видаленню; 2) проведення санітарних рубань; 3) завершення ландшафтних рубань і формування основи майбутніх композицій; 4) інженерна підготовка садивних місць для посадки дерев з грудкою землі; 5) посадка рослин згідно з дендропланом реконструкції; 6) забезпечення кваліфікованого догляду за висадженими рослинами та рослинами, що вже росли на території об'єктів.
Під час санітарних рубань потрібно видалити дерева, які в ході інвентаризації віднесено до ІІІ і IV категорій санітарного стану (дерев V і VI категорій на об'єкті не виявлено). Це сильно заражені омелою, заселені стовбурними шкідниками та грибами трутовиками, аварійні дерева. Видаленню підлягають також сильно ослаблені кущі. Обрізування дерев, уражених омелою, варто проводити із врахуванням того, що гаусторії рос- лини-напівпаразита можуть проростати на 2 м нижче, ніж зростає її вегетативне тіло. Гілки, що обрізують, мають закінчуватися життєздатними боковими гілками. Зрізи діаметром понад 3 см замащують садовим варом, або зафарбовують масляною фарбою.
Ландшафтні рубання потрібно проводити керуючись дендропланом реконструктивних посадок, адже головна мета цих рубань - створити умови для нормального росту як збережених, так і висаджених деревних рослин (Rogovskyi & Kuchnir, 2006). Видаляють самосійні та малоцінні ослаблені дерева та кущі, які не будуть задіяні у запланованих ландшафтних композиціях, обрізають окремі низько нахилені гілки, зменшуючи об'єм або проріджуючи крону дерев. Ландшафтні рубання краще проводити в два етапи з інтервалом як мінімум в одну вегетацію, що дає змогу уникати непоправних помилок та вносити корективи, враховуючи відновлювальний ріст рослин та обрізати пеньки гілок, які засохли.
Під час підготовки садивних місць важливо провести агрохімічний аналіз ґрунту, заправити садивні ями родючим ґрунтом, оцінити гідрологічний режим і за потреби закласти дренаж та перфоровані труби для аерації і поливу коренів висаджених рослин. Особливо це важливо для дерев, що зазнають значного антропогенного навантаження.
Для реконструкції насаджень бажано використовувати високоякісний садивний матеріал, що вирощений у місцевих розсадниках та адаптований до зростання у цих ґрунтово-кліматичних умовах і відповідає вимогам державних стандартів. Необхідно якісно виконувати садивні роботи, не допускаючи заглиблення кореневих шийок та встановлюючи опори, розтяжки і захисні огорожі.
Під час гарантійного догляду за посадками впродовж двох років потрібно підтримувати оптимальний режим зволоження, здійснюючи своєчасні та якісні поливи, мульчування ґрунту в пристовбурних кругах. Позакореневе і прикореневе підживлення доцільно проводити починаючи із другого року.
Висновки
Аналіз насаджень на Контрактовій площі за підсумками інвентаризації показав:
Деревні насадження на території Контрактової площі було створено в 60-х роках ХХ ст., коли в озелененні міст активно використовували такі інтродуценти, як: Acer sacharinum, Fraxinus lanceolate, Aesculus hippocas- tanum, Robinia pseudoacacia, Populus balsamea.
На площі зростає 1618 дерев та кущів, із них 496 дерева, які належать до 65 видів та 24 культиварів, що об'єднані в 41 рід та 23 родини. Одинадцять видів дерев становлять 76,9 % від загальної кількості дерев.
Інтегральне визначення цінності насаджень на території скверів, що розташовані на території площі показало, що насадження скверу № І, де встановлено пам'ятник гетьману Сагайдачному, є цінними, а насадження інших двох скверів обмежено цінними і можуть бути використані як основа в ході реконструкції. Водночас придорожні насадження по периметру площі мають низьку цінність.
Запропоновано алгоритм проведення реконструкції насаджень на території площі.
Размещено на Allbest.ru
...Подобные документы
Сучасний екологічний стан і перспективи озеленення м. Харкова, історія спорудження міського саду імені Шевченка. Фізико-географічний опис району, його еколого-біологічні особливості, динаміка озеленення території, ліхеноіндікаційні дослідження.
дипломная работа [743,7 K], добавлен 30.09.2012Класифікація газонів. Джерела забруднення та забруднюючі речовини міського середовища. Газонні трави в озелененні промислових територій. Правила утримання зелених насаджень сучасних міст. Функціонування систем життєдіяльності газонних видів рослин.
курсовая работа [154,1 K], добавлен 28.03.2015Видовий склад, біологічні та екологічні особливості, лісівнича і господарська цінність голонасінних деревних видів-довгожителів у насадженнях. Відділи голонасінних рослин: гінкові, саговники, хвойні та гнетові. Роль голонасінних рослин у житті людини.
презентация [9,8 M], добавлен 15.04.2014Географічне положення та історико-культурний потенціал м. Миколаєва. Дослідження видового біорізноманіття та ареалів походження деревних листяних інтродуцентів парків і скверів міста. Оцінка рясності насаджень, успішності та перспективності інтродукції.
курсовая работа [156,7 K], добавлен 19.04.2015Поява адвентивних рослин у флорі півночі України. Рослинний покрив та його зміни, зумовлені господарською діяльністю як передумови появи адвентивних рослин. Особливості рослинного покриву Чернігівської області. Географічні ареали адвентивних рослин.
дипломная работа [3,4 M], добавлен 21.09.2010Вивчення видового складу трутовикових грибів околиць м. Чернігова. Розгляд класифікації захворювань деревних рослин. Значення трутовиків у природі та життєдіяльності людини та план проведення екскурсії. Захист та профілактика грибних захворювань.
курсовая работа [265,2 K], добавлен 21.09.2010Дослідження значення та естетичної цінності декоративних рослин в штучному озелененні міста. Агротехніка та методика створення квітників. Класифікація рослин за температурними показниками. Таксономічний склад клумбових фітоценозів Дзержинського району.
курсовая работа [769,0 K], добавлен 01.03.2016Допустимі екологічні завантаження і гранична екологічна ємкість території. Критерії оцінки відносної небезпеки поширення різних засмічень. Сучасний стан довкілля та стягування платежів за його забруднення. Система державних екологічних стандартів.
реферат [17,6 K], добавлен 27.01.2009Фізико-географічна характеристика, ландшафт та клімат степу. Поняття про степову рослинність. Методичні підходи до таксономічного аналізу рослинних угруповань. Степові рослини у флорі Дніпропетровської області. Охорона та заповідання степових рослин.
курсовая работа [3,9 M], добавлен 30.06.2015Аналіз природних умов Чернігівщини. Видовий склад ссавців в Чернігівській області. Відомості про чисельність і біологію основних видів ссавців. Звірі лісових масивів і зелених насаджень, відкритих просторів, водойм. Дикі звірі, акліматизовані в Україні.
курсовая работа [65,0 K], добавлен 21.09.2010Сучасний стан проблеми інформаційних технологій в молекулярній та клітинній біології. Приклади створення відповідних математичних і комп'ютерних моделей та програм: модель віртуальної клітини та гідролізу крохмалю. Моделювання очищення стічних вод.
контрольная работа [21,7 K], добавлен 26.12.2010Природні умови Буковини. Таксономічний склад і поширення видів роду Tanacetum L. в Україні. Виявлення основних ознак, на підставі яких рід пижмо звичайне (Tanacetum vulgare) може використовуватися в якості лікарських засобів і в народному господарстві.
курсовая работа [50,6 K], добавлен 29.03.2015Вплив лікарських рослин на діяльність систем організму людини. Дослідження лікарської флори на території агробіостанції Херсонського державного університету. Аналіз та характеристика життєвих форм родин та видів культивованих та дикорослих рослин.
курсовая работа [33,0 K], добавлен 27.08.2014Фізико-географічна характеристика району дослідження. Видовий склад дендрофільних комах парку "Юність" Ленінського району м. Харкова, їх біологічні, фенологічні особливості та трофічні зв’язки. Особливості формування шкідливої ентомофауни в умовах міста.
дипломная работа [66,2 K], добавлен 19.08.2011Видовий склад видів рослин родини Rosaceae у флорі Бистрицької улоговини. Визначення поширення та частоти зустрічності представників даної родини. Еколого-ценотичні особливості досліджуваних видів. Практичне значення видів рослин родини Rosaceae.
курсовая работа [87,2 K], добавлен 05.11.2010Використання досягнень біотехнологічної науки у сфері охорони здоров'я, в репродукції, у харчовій промисловості, у сфері природокористування. Аналіз перспектив розвитку комерційної біотехнології в Україні. Технологія створення рекомбінантної ДНК.
презентация [7,4 M], добавлен 27.05.2019Характеристика шкідників і збудників захворювань рослин та їх біології. Дослідження основних факторів патогенності та стійкості. Аналіз взаємозв’язку організмів у біоценозі. Природна регуляція чисельності шкідливих організмів. Вивчення хвороб рослин.
реферат [19,4 K], добавлен 25.10.2013Вивчення фіторізноманіття властивостей лікарських видів рослин, що зростають у Харківській області. Еколого-біологічна характеристика та біохімічний склад рослин, які використовуються в косметології. Фармакотерапевтичні властивості дослідженої флори.
дипломная работа [138,2 K], добавлен 15.05.2014Таксономічний склад і хорологічна характеристика роду Centaurea L. Характеристика особливості рельєфу, кліматичних умов, флори та фауни Чернівецької області. Повний аналіз еколого-ценотичного роду. Цілюща дія та застосування у народній медицині волошки.
курсовая работа [40,1 K], добавлен 29.03.2015Аналіз екологічних особливостей ампельних рослин та можливостей використання їх у кімнатному дизайні. Характеристика основних видів ампельних рослин: родина страстоцвітні, аралієві, спаржеві, ароїдні, комелінові, акантові, ластовневі, лілійні, геснерієві.
курсовая работа [1,4 M], добавлен 21.09.2010