Вплив біологічних препаратів на морфометричні показники та урожайність ромашки лікарської (Matricaria Recutita) в умовах Передкарпаття

М.П. Шпек, Г.М. Коссак, Н.К. Гойванович

Ромашка лікарська - це однорічна трав'яниста рослина, що належить до родини Айстрових (Astera- сеае) або Складноцвітих (Compositae). Стебло прямостояче, розгалужене, ребристе, заввишки може сягати до 50 см. Листки чергові, сидячі, двічі або тричі перисто- розсічені та вузько-лінійні, до пів міліметра ширини, із загостреними нитковидними частками (Bezkorovaina, & Tereshchenkova, 2002). Кошики з білими язичковими і з серединними жовтими, дуже дрібними, трубчастими квітками, на довгих ніжках, які сидять поодинці на кінцях гілок (Bobkova, Varlakhova & Mankovska, 2006). Пелюстки у ромашки лікарської розташовані горизонтально або опущені вниз.

Ромашка лікарська є жовчогінною, збуджує апетит, знімає спазми мускулатури шлунково-кишкового тракту, проявляє болетамувальні, заспокійливі властивості (Dospekhov, 1985). Застосовують ромашки в разі гастритів, гепатитів, холециститів, колітів, циститів, підвищеної кислотності шлункового соку, виразкової хвороби шлунка і дванадцятипалої кишки, злоякісних пухлин, зобу, для оброблення гнійних ран і виразок, при- мочок під час кон'юнктивітів (Marchenko, 2008). Настій суцвіть ромашки на олії використовують для натирання в разі ревматизму та подагри (Karkhut, 1992). Окрім медицини, використовують у парфумерному та порцеляновому виробництвах тощо.

Виклад основного матеріалу. Дослідження проведено впродовж 2015-2016 рр. на базі навчально-дослідної ділянки Дрогобицького державного педагогічного університету ім. Івана Франка. Територія навчально- дослідної ділянки належить до грунтово-кліматичної зони Передкарпаття України. Ґрунти поля, на якому проводили дослідження, дерново-підзолисті середньо суглинкові з такими агрохімічними показниками (Dos- pekhov, 1985; Karkhut, 1992; Marchenko, 2008).

Вміст гумусу в орному шарі становив 2,77; реакція грунтового розчину слабо кисла, забезпеченість поживними речовинами - середня. Названі грунти придатні для вирощування сільськогосподарських культур, зокрема, і лікарських рослин. Клімат зони Передкарпаття (Дрогобицького р-ну) помірно теплий з достатньою кількістю опадів (Bezkorovaina & Tereshchenkova, 2002; Bobkova, Varlakhova & Mankovska, 2006).

Табл. 1. Схема польового досліду Примітка: - без внесення біостимуляторів росту рослин

Метеорологічні умови під час проведення досліджень значно відрізнялися від середніх багаторічних, особливо під час вегетації рослин. Прохолодна та дощова погода в червні - липні дещо впливала на ріст і розвиток рослин ромашки лікарської (Matricaria recutita) та формування квіток.

Табл. 2. Тривалість вегетаційного періоду рослин ромашки лікарської залежно від впливу біостимуляторів росту рослин (середнє за 2015-2016 рр.)

Дослідження виконували відповідно до методики проведення польових дослідів з вивчення основних прийомів вирощування сільськогосподарських культур. За результатами досліджень визначено середню висоту рослин (см), кількість квіткових кошиків на рослині (штук), діаметр суцвіть (см) та урожайність квіток. Під час вегетації проводили фенологічні спостереження: визначали початок і повні сходи, фазу бутонізації, початок і кінець цвітіння.

Табл. 3. Морфологічні показники ромашки лікарської за¬лежно від біостимуляторів росту (середнє за 2015-2016 рр.)

Дослідження проводили зі зразками рослин ромашки лікарської сорту Перлина Лісостепу, відібраними влітку на навчально-дослідній ділянці Дрогобицького державного педагогічного університету ім. Івана Франка. Схему польового досліду наведено у табл. 1.

Результати дослідження та їх обговорення. Наші дослідження, проведені впродовж 2015-2016 рр., показали, що в умовах Передкарпаття України при сівбі ромашки лікарської у другій декаді квітня найшвидше цвітіння розпочалося на варіантах із застосуванням бі- остимуляторів росту рослин Вермістиму та Вимпела (де обприскували посіви у фазі сходів), тоді як на контрольному варіанті (без застосування біостимуляторів росту) воно розпочалося на 8 днів пізніше (табл. 2).

Тривалість вегетаційного періоду рослин ромашки лікарської змінювалась від 105 до 129 днів. Найкорот- шим період вегетації був на контрольному варіанті (без застосування біостимуляторів росту) і становив 105 днів, а на варіанті із застосуванням біостимулятора росту рослин Вимпела (за обприскування посівів у фазі сходів 300+300 г/га обприскування посівів у фазі бутонізації) він був найдовшим і становив 129 днів, що значно вплинуло на ріст і розвиток ромашки лікарської.

Згідно з даними табл. 4, врожайність квіток ромашки лікарської також залежить від впливу біостимулято- рів росту рослин. Найвищу врожайність встановлено на варіанті із внесенням біостимулятора росту рослин Вимпела за обприскування рослин у два прийоми (перший раз - за обприскування посівів у фазі сходів 300 г/га і другий раз - при обприскуванні посівів у фазі бутонізації 300 г/га), що становила 8,2 ц/га або була більшою від контрольного варіанта (без внесення біос- тимуляторів росту рослин) на 1,6 ц/га.

Біостимулятори росту рослин мали певний вплив на кількісні показники ромашки лікарської. Найкращими ці показники були на варіантах із внесенням біостимуляторів росту рослин: Вермістиму та Вимпела в два строки: (перший раз - за обприскування посівів у фазі сходів і другий раз - за обприскування посівів у фазі бутонізації).

Згідно з даними табл. 3, залежно від застосування біостимуляторів росту, стебло рослин ромашки лікарської у наших дослідах мало довжину від 50,8 до 55,1 см. Найменші лінійні розміри мали рослини на контрольному варіанті (без застосування біостимуляторів росту), довжина стебла становила 48,2 см. Найкращим цей показник виявився у варіанті із застосуванням біостиму- лятора росту рослин Вимпела в разі обприскування рослин у два прийоми (перший раз - за обприскування посівів у фазі сходів 300 г/га і другий раз - за обприскування посівів у фазі бутонізації 300 г/га). У цьому варіанті довжина стебла становила 55,1 см.

Табл. 4. Врожайність квіток ромашки лікарської залежно від впливу біостимуляторів росту рослин, ц/га (середнє за 2015-2016 рр.)

Щодо середньої кількості квіток на рослині та діаметра квіткових кошиків, то ці показники були найвищими в разі застосування біостимулятора росту рослин Вермистиму і Вимпела в два прийоми (перший раз - за обприскування посівів у фазі сходів і другий раз - за обприскування посівів у фазі бутонізації).

Найбільшу кількість квіток - 26 шт із середнім діаметром 2,2 см встановлено у варіанті зі застосуванням біостимулятора росту рослин Вимпела в разі обприскування рослин у два прийоми (перший раз - за обприскування посівів у фазі сходів 300 г/га і другий раз - за обприскування посівів у фазі бутонізації 300 г/га), дещо нижчими ці показники зафіксовано у варіанті із застосуванням біостимулятора росту рослин Вермистиму.

У контрольному варіанті (без застосування біости- муляторів росту) кількість квіток на рослині була найменшою і становила тільки 19 шт із середнім діаметром квіткового кошика 1,8 см.

Щодо врожайності інших варіантів, де вносили біос- тимулятор росту рослин Вермистим, то вона була дещо меншою, ніж на варіанті із внесенням біостимулятора росту рослин Вимпела. Найнижчу врожайність квіток ромашки лікарської виявлено на варіанті без внесення біостимуляторів росту рослин (контроль), що становила 6,6 ц/га. Таку низьку врожайність на цьому варіанті можна пояснити низькими морфологічними показниками, зрідженим стеблостоєм на ділянках перед збиранням, високою ураженістю хворобами.

Отже, дослідження показали, що в умовах Перед- карпаття України культивування ромашки лікарської є особливо ефективним в разі застосування Вермистиму та Вимпела у певні фази вегетаційного періоду рослин. агробіологічний культивування лікарський ромашка

Висновки

В умовах Передкарпаття України за сівби ромашки лікарської у другій декаді квітня найшвидше цвітіння розпочалося на варіантах із застосуванням біостимуляторів росту рослин Вермистиму та Вимпела (де проводили обприскування посівів у фазі сходів), тоді як на контрольному варіанті (без застосування біостимуляторів росту) воно розпочалося на 8 днів пізніше.

Біостимулятори росту рослин мали певний вплив на кількісні показники ромашки лікарської. Найкращими ці показники були на варіантах із внесенням біостимуляторів росту рослин: Вермистиму та Вимпела у два прийоми: (перший раз - за обприскування посівів у фазі сходів і другий раз - за обприскування посівів у фазі бутонізації).

Найвищу врожайність встановлено на варіанті із внесенням біостимулятора росту рослин Вимпела за обприскування рослин у два прийоми (перший раз - за обприскування посівів у фазі сходів 300 г/га і другий раз - за обприскування посівів у фазі бутонізації 300 г/га), що становила 8,2 ц/га або була більшою від контрольного варіанта (без внесення біостимуляторів росту рослин) на 1,6 ц/га.

Перелік використаних джерел