Видатний представник дніпропетровської гідробіологічної школи техногенно трансформованих прісноводних екосистем професор Г.Б. Мельников

Життя та діяльність видатного представника дніпропетровської гідробіологічної школи техногенно трансформованих прісноводних екосистем професора Г.Б. Мельникова. Відзначення вкладу у формування вчення про техногенну трансформацію прісноводних екосистем.

Рубрика Биология и естествознание
Вид статья
Язык украинский
Дата добавления 28.05.2020
Размер файла 21,2 K

Отправить свою хорошую работу в базу знаний просто. Используйте форму, расположенную ниже

Студенты, аспиранты, молодые ученые, использующие базу знаний в своей учебе и работе, будут вам очень благодарны.

Размещено на http://www.allbest.ru/

Размещено на http://www.allbest.ru/

Дніпровський державний аграрно-економічний університет

Видатний представник дніпропетровської гідробіологічної школи техногенно трансформованих прісноводних екосистем професор Г.Б. Мельников

Л.А. Байдак

Анотація

Розглянуто життя та діяльність видатного представника дніпропетровської гідробіологічної школи техногенно трансформованих прісноводних екосистем професора Г. Б. Мельникова. Відзначено його вклад у формування вчення про техногенну трансформацію прісноводних екосистем. Підкреслено роль Г. Б. Мельникова у заснуванні нового напряму гідробіологічної науки - космічної гідробіології.

Ключові слова: гідроекологія, техногенно трансформовані прісноводні екосистеми, Дніпрогес, Дніпропетровська державна гідробіологічна станція^одосховище, зоопланктон, космічна гідробіологія, іхтіологія.

L.A. Bajdak

A PROMINENT REPRESENTATIVE OF THE DNIPROPETROVSK HYDROBIOLOGICAL SCHOOL OF TECHNOLOGICALLY TRANSFORMED FRESHWATER ECOSYSTEMS G. B. MELNYKOV. PAGES OF PERSONAL

Abstract

Is our article we consider professor G. B. Melnykov life and professional work main events, who is the prominent representative of Dsipropetrovsk hydrobiological school of techsogesically transformed freshwater ecosystems. G. B. Melnykov was one of the first graduate students of the founder of Dsipropetrovsk Hydrobiological School prof. D.O. Sviresko.

For the first time is national science, as assessment of the hydroecological consequences of the construction of the Dnipro. River was carried out on the basis on the large amount of data obtained during the expeditions of 1927-1935. It was prepared a full description of the physico-chemical and biological characteristics of the water ecosystems of the former rapids part of the Dnipro, the ecosystem of the newly created reservoir transformed into the new ecosystem - Dniprovskyi reservoir. Besides, it was shown the negative influence of this construction on the natural environment.

B. Melnykov specialized in the study of zooplankton of the rapids part of the Dnieper River and the newly created the Dnipro reservoir; he established that zooplankton has undergone significant changes. Due to the wide material coverage, the depth of its research and the practical significance of the conclusions, prof. G. B. Melnykov's science works remain the fundamental base of research for hydrobiologists up to the present time. These extensive research works of professor Melnykov made a significant contribution to the formation of the doctrine of technogenic transformation of freshwater ecosystems.

His teaching activities took place in close connection with his scientific work. Even as a graduate student, Georgy Borysovych began teaching at the Dnipropetrovsk Workers' University, then he continued teaching at the Higher Communist Agricultural School. Since 1951 he began his work as the Rector of Dnipropetrovsk State University. During these years the Faculty of Physics and Technology was established which became “a forge” for training personnel in the field of space technology and rocket production.

G. B. Melnykov supported the formation of a new faculty in every way and he exactly began to conduct scientific work connected with research in space. The scientist clearly understood the trends of the development of science on the time the Space exploration, that is why G. B. Melnykov became the initiator and the actual founder of a fundamentally new direction in hydrobiological science - space hydrobiology. In 1961, he initiated the creation of the first Ukrainian Laboratory of Space Hydrobiology at Dnipropetrovsk University. In the article we emphasize the role of G. B. Melnykov in the process of establishing a new direction of hydrobiological science - space hydrobiology.

Professor G. B. Melnykov wrote about 200 scientific works. He has educated more than 30 candidates of science (Ph.D.). Besides, he has been a scientific consultant for many doctoral dissertations. He was awarded with the Order of the Red Banner of Labor, the Order of Honor, three medals; professor Melnicov was awarded the honorary title «Honored Scientist of the USSR». During his scientific work prof. G. B. Melnykov was an Honorary Member of the All-Soviet Union Hydrobiological Society, a member of the ichthyological committee of the USSR, a member of the Hydrobiological Journal editorship.

Key words: hydroecology, technogenically transformed freshwater ecosystems, Dniproges (Dnipro hydro-electric power station), Dnipropetrovsk State Hydrobiological Station, reservoir, zooplankton, space hydrobiology, ichthyology.

мельников гідробіологічний техногенний прісноводний

У 1925 р. розпочав навчання на робітфаці Дніпропетровського інституту народної освіти (зараз ДНУ імені О. Гончара). Після закінчення у 1929 році інституту Г. Б. Мельников був залишений у аспірантурі при Дніпропетровській державній гідробіологічній станції, під керівництвом проф. Д. О. Свіренка. У серпні 1927 р. була видана урядова gj станова про заснування Дніпропетровської гідробіологічної станції з метою вивчення

гідрологічного, гідрохімічного та гідробіологічного режимів порожистої ділянки Дніпра, гідробіологічних наслідків будівництва Дніпрогесу та процесів формування водосховища, яке планувалося створити на порожистій ділянці Дніпра для розв'язання проблеми дніпровських порогів. Проф. Д. О. Свіренко був засновником та першим директором Дніпропетровської державної гідробіологічної станції. Було складено повний опис фізико-хімічних та біологічних особливостей водної екосистеми колишньої порожистої частини Дніпра, трансформованої в екосистему новоствореної водойми - Дніпровського водосховища. Дніпровське водосховище стало еталоном методології й принципів вивчення впливу гідробудівництва на великих рівнинних річках на фізико-хімічний та біологічний режим водойм.

Г. Б. Мельников спеціалізувався на вивченні зоопланктону порожистої частини Дніпра та новостворенної водойми - Дніпровського водосховища. Він підкреслював, що зоопланктон порожистої ділянки р. Дніпра під впливом побудови греблі Дніпрогесу зазнав значних змін. У додніпробудівський період у зоопланктоні ділянки р. Дніпро, на якій було створене Дніпровське водосховище, кількісно й якісно домінували коловертки (97,47 %), а інші групи були представлені ракоподібними: веслоногі рачки - 3,45 %, гіллястовусі - 0,08 %. Щільність зоопланктерів влітку наближалася до 100 тис. особин на 1 м3 води. У порожистій частині спостерігалося деяке зменшення кількості зоопланктерів завдяки руйнівній дії порогів У перші ж роки затоплення в зоопланктоні стали з'являтися нові форми, у зв'язку з чим зоопланктон став більш різноманітним у видовому відношенні. Після затоплення в зоопланктоні починають домінувати веслоногі та гіллястовусі рачки. Збільшилися кількісні показники зоопланктону влітку: від 180 тис. екз./м3 до 391 тис. екз./м3 у верхній частині водосховища та від 45 тис. екз./м3 до 369 тис. екз./м3 - у колишній порожистій частині. Г. Б. Мельников зазначав, що збільшення кількості зоопланктерів відбулось завдяки таким чинникам: 1) зростанню вмісту органічних речовин у воді та відповідно - розвитку фітопланктону; 2) значному уповільненню течії. За широтою охоплення матеріалу, глибиною його опрацювання, практичною значимістю висновків роботи Г. Б. Мельникова й дотепер залишаються фундаментальною базою досліджень для фахівців-гідробіологів.

Ще аспірантом Г. Б. Мельников почав викладати в Дніпропетровському робітничому університеті; з 1932 до 1934 рр. він працює доцентом Дніпропетровської Вищої сільськогосподарської школи. У 1930-1938 рр. він - науковий співробітник Дніпропетровської гідробіологічної станції, з 1938 до 1940 рр. Г. Б. Мельников - директор Дніпропетровської гідробіологічної станції [1, с. 65-66; 3, с. 43]. Водночас з 1934 р. до 1940 р. він працював доцентом, а потім - завідувачем кафедри зоології Дніпропетровського сільськогосподарського інституту. У 1936 р. Г. Б. Мельников захистив кандидатську, в 1940 р. - докторську дисертацію, в якій узагальнив дослідження змін зоопланктону Дніпра після створення Дніпровського водосховища. У 1940-1941 рр. Г. Б. Мельников працює завідувачем кафедри дарвінізму Дніпропетровського держуніверситету та деканом біофаку держуніверситету. В евакуації Г. Б. Мельников працював заступником директора і професором спочатку Сталінградського, а потім Бирського (Башкирія) педінститутів. На жаль, організатор інституту, член-кореспондент АН УРСР, професор Д. О. Свіренко в евакуації помер. Естафету лідерства в дніпропетровській гідробіологічній школі прийняв його учень, професор Г. Б. Мельников. З вересня 1944 р. проф. Г. Б. Мельников очолив кафедру гідробіології й іхтіології в Дніпропетровському держуніверситеті та Інститут гідробіології.

У 1944-1947 рр. дніпропетровськими гідробіологами під його керівництвом були проведені унікальні дослідження «незапланованого експерименту» процесу повернення (після падіння рівня води, спричиненого руйнуванням під час війни греблі Дніпрогесу) сформованого стагнофільного гідробіологічного комплексу водосховища до первинного стану річкового реофільного комплексу. Зібрані, оброблені й узагальнені матеріали щодо результатів відновлення морфологічних та гідрологічних особливостей порожистої ділянки Дніпра, а також зміни флори і фауни в результаті катастрофічного падіння рівня води, були викладені в роботах Г. Б. Мельникова (1948) та в роботах, надрукованих у Віснику НДІ гідробіології, том 8. Г. Б. Мельников (1948) вважав, що катастрофічне падіння рівня води в Дніпровському водосховищі обумовило відновлення умов порожистого Дніпра. На підставі досліджень 1944-1946 рр. було з'ясовано, що порожиста ділянка Дніпра чітко розділилася на дві частини: 1-а - від м. Дніпропетровська до Таволжаного острову; 2-а - від Таволжаного острову до греблі Дніпрогесу (залишок водосховища). Перша частина характеризувалася великою швидкістю течії води, піщаним та кам'янистим дном, реофільною та потамофільною флорою та фауною; друга частина - уповільненою течією води, мулистим дном та переважанням лімнофільної флори і фауни. Повного відновлення флори і фауни, характерних для колишньої порожистого Дніпра, не відбулося.

Враховуючи актуальність та необхідність забезпечення населення рибою, під керівництвом проф. Г.Б.Мельникова в травні 1950 року були проведені маршрутні іхтіологічні та гідробіологічні вивчення ставків Дніпропетровської області. Результати проведених досліджень були опубліковані у «Вестнике научноисследовательского института гидробиологии. Том X». У 1958 р Г. Б. Мельников опублікував монографію «Як вирощувати рибу в нагульних ставках» [14, 44 с], а в 1964 р., разом з О. М. Чапліною - «Поради колгоспним рибоводам» [15, 103 с]. В подальшому він приділяв значну увагу вивченню молоді риб середньої течії Дніпра (Кременчуг - Дніпродзержинськ) у зв'язку з прогнозами рибного господарства Дніпродзержинського водосховища.

Перу Г. Б. Мельникова належить близько 200 наукових праць. Найбільш визначним серед них слід назвати такі: «Донные отложения Днепровского водохранилища» (1948) [5. с. 49-56], «Формирование фауны Днепровского водохранилища после восстановления плотины Днепрогэса» (1950), «Состав ихтиофауны и пути рыбохозяйственного освоения озера Ленина и малых водохранилищ Украины» (1955) [8. с. 32-49], «К проблеме формирования биологического режима в водохранилищах днепровского каскада» (1959), «К вопросу о классификации водохранилищ СССР» (1960), «Гидробиологическая и рыбохозяйственная характеристика малых рек северного Приазовья в связи с современным их состоянием» (1961).

З 1951 р. до 1964 р. проф. Г. Б. Мельников працював ректором Дніпропетровського університету. За період своєї діяльності на посаді ректора держуніверситету він суттєво сприяв його розвитку, організації підготовки спеціалістів за новими спеціальностями. У ці роки був створений фізико-технічний факультет, що став кузнею з підготовки кадрів у галузі космічної техніки й ракетобудування. Уловлюючи тенденції розвитку науки у дослідженні космосу, Г. Б. Мельников стає ініціатором і фактичним засновником принципово нового напряму в гідробіологічній науці - космічної гідробіології. Як учений-біолог професор Г. Б. Мельников звернув свою увагу на проблему життєзабезпечення космонавтів в умовах тривалих космічних польотів (забезпечення екіпажу повітрям, водою, їжею, утилізація продуктів їхньої життєдіяльності), яка може бути оптимально вирішена шляхом створення замкнутої екологічної системи (ЗЕС). На думку Г. Б. Мельникова, для комплексного розв'язання проблем життєзабезпечення людини в умовах космічного польоту замкнута екологічна система має бути водною замкненою екологічною системою. В ній разом співіснуватимуть водна автотрофна і водна гетеротрофна ланки ЗЕС. Під час польоту космонавти будуть забезпечені й киснем для дихання (водна автотрофна ланка ЗЕС), і повноцінним харчуванням рибопродуктами (водна гетеротрофна ланка ЗЕС).

В 1960 р. Г. Б. Мельникова було затверджено науковим керівником нового відділу космічної біології Інституту фізіології ім. акад. Богомольця АН УРСР. В 1961 році він ініціював створення у Дніпропетровському університеті, першої в Україні лабораторії космічної гідробіології. Дніпропетровський університет став місцем заснування нового напряму в гідробіології - космічна гідробіологія. Роботи лабораторії космічної гідробіології базувалися на використанні як можливих компонентів водної ЗЕС таких водних організмів, як водорості, зоопланктери, кормові дріжджі, риби та ін.

Під керівництвом Г. Б. Мельникова була розроблена оригінальна методика вивчення дії екстремальних космічних факторів (космічного опромінення, невагомості тощо) на поведінку риб - головного об'єкта «гетеротрофної ланки ЗЕС»; були проведені експериментальні роботи з вивчення поведінки риб у герметичних акваріумах, а також з вивчення раціонів харчування риб на основі хлорели. В 1965 році у своїй доповіді на I з'їзді Всесоюзного гідробіологічного товариства організатор та науковий керівник робіт професор Г. Б. Мельников сформулював проблематику, методологію та завдання космічного рибництва і шляхи його подальшого розвитку.

Г. Б. Мельников підготував більш ніж 30 кандидатів наук, був науковим консультантом багатьох докторських дисертацій. Він нагороджений орденом Трудового Червоного Прапора, орденом «Знак Пошани», трьома медалями, удостоєний почесного звання Заслуженого діяча науки, був Почесним членом ВГБО, членом Іхтіологічної комісії СРСР, членом редколегії «Гідробіологічного журналу».

References

1. Bajdak L. A., Dvoretskiy A. I. (2017). Technogenically transformed freshwater ecosystems. Monograph. Dnipro: Lira, 208 p. (in Ukrainian).

2. Reva A. D. (1998). History of the Biology and Ecology Faculty of Dnepropetrovsk State University., Dnepropetrovsk (in Russian).

3. Background information about the organization of the institute and the development of scientific directions. Dnipropetrovsk [Manuscript]. Library of the Research Institute of Biology Oles Honchar Dnipro National University. 43 p. (in Russian)

4. Melnykov G. B. (1937). Zooplankton of a rapprochement section of the Dnipro River and its alteration under the influence of the construction of the dam of Dniprelstan. Bulletin of the Dnipropetrovsk Hydrobiological Station / ed. prof. D. O. Svirenko. D.: Dnipropetrovsk school of FZU printing-house named after Kosarev, vol. II, pp. 76-84 (in Ukrainian).

5. Melnykov G. B., Kalitaieva L. S., Brow E. L. (1948). Benthal sludge deposits of the Dnipro reservoir. Bulletin of the Research Institute of Hydrobiology. Abstracts / ed. Prof., Dr. G. B. Melnykov. D.: Printing house of the Petrovskiy plant, 1948, vol. VIII, pp. 4956 (in Russian).

6. Melnykov G. B. (1948). Hydrobiological changes of the Dnipro rapids part in connection with the destruction of the Dniepro HPS dam (Hydroelectric Power Station). Bulletin of the Scientific-Research Institute of Hydrobiology. Abstracts / ed. Prof., Dr. G. B. Melnykov. D.: Printing house of the plant to them. Petrovsky, vol. VIII, pp. 7990 (in Russian).

7. Melnykov G. B. (1955). Ichthyofauna of Lenin Lake (Dnipro Reservoir) after its reconstruction. Bulletin of the Scientific-Research Institute of Hydrobiology /ex. editor prof. P. A. Zhuravel. K.: Publishing-house of the KSU named after T. G. Shevchenko, vol. XI, pp. 163-188 (in Russian).

8. Melnykov G. B. (1955). Structure of ichthyofauna and ways of fishery development of Lenin Lake and small water reservoirs of Ukraine. Issues of ichthyology, issue 3, pp. 3249 (in Russian).

9. Melnykov, G. B. (1962). To the question of the water reservoirs of the USSR classification. In Materials of zonal session on typology and biology foundation of using of the internal (freshwater) reservoirs of the southern regions of the USSR as a fish farm. Kishinev: Shtiintsa, pp. 155-160 (in Russian).

10. Melnykov G. B., Bulakhov V. L. (1962). On the question of the fish fauna directed formation in the lake named after Lenin / G. B. Melnykov, In Materials of zonal session on typology and biology foundation of using of the internal (freshwater) reservoirs of the southern regions of the USSR as a fish farm. Kishinev: Shtiintsa, pp. 320-323 (in Russian).

11. Melnykov G. B. (1965). Problems of hydrobiology in connection with the space exploration. Questions of hydrobiology. M., pp. 283-285 (in Russian).

12. Melnykov G. B. (1966). The patterns of the formation and establishing of zooplankton in the reservoirs of the USSR. Hydrobiological journal, vol. II, no. 2, pp. 58-64 (in Russian).

13. Melnykov G. B. (1968). The results of the development of freshwater hydrobiology in Ukraine during last 50 years. In Biological science at universities and pedagogic institutes of Ukraine during last 50 years: materials of interuniversity republic conference. Kharkiv, pp. 198-202 (in Russian).

14. Melnykov G. B. (1958). How to grow fish in nursing ponds? Dnipropetrovsk regional publishing house, 44 p. (in Ukrainian).

15. Melnykov G. B., Chaplina O. M. (1964). Advices to farmers in the fish collective farm / G. B. Melnykov. Dnipropetrovsk: publishing house Promin, 1964, 103 p. (in Ukrainian).

16. Topachevsky A. V., Tseb Ya. Ya., Lubianov I. P. (1973). In Memory of Georgy Borisovich Melnykov. Hydrobiological Journal, vol. IX, no. 6, pp. 122-124 (in Russian).

Размещено на Allbest.ru

...

Подобные документы

  • Історія дослідження фауни прісноводних молюсків Волині. Географічна характеристика району дослідження. Систематика прісноводних двостулкових молюсків. Вплив факторів зовнішнього середовища на поширення та екологічні особливості прісноводних молюсків.

    курсовая работа [87,7 K], добавлен 16.01.2013

  • Ссавці – анфібіонти і гідробіонти, особливості їх пристосування до життя у воді. Водяні тварини та їх поділ на морських та прісноводних. Сучасна прісноводна фауна. Ряд ластоногих та китоподібних. Родина сірих китів, дзьоборилих, смугачевих та дельфінових.

    курсовая работа [92,5 K], добавлен 08.12.2010

  • Загальна характеристика, зовнішній вигляд, внутрішня будова та області розповсюдження представників надкласу дводишних прісноводних риб. Ознайомлення із умовами утримання представників риб із родин Рогозубоподібних, Однолегеневих та Чешуйчатникових.

    курсовая работа [2,7 M], добавлен 22.10.2010

  • Будова та життєвий цикл кишковопорожнинних. Гідроїдні, сцифоїдні та коралові поліпи. Гідра як один із небагатьох представників прісноводних кишковопорожнинних. Короткий опис деяких представників гідроїдних поліпів, занесених до Червоної книги України.

    реферат [4,6 M], добавлен 17.12.2009

  • Характеристика та особливості зовнішнього покрову тіла, внутрішньої будови та способів розмноження Черевоногих молюсків. Вивчення життєдіяльності ставковика великого, котушки рогової, лужанки, ботинії, живородки річкової. Визначення їх ролі у природі.

    реферат [1,1 M], добавлен 21.09.2010

  • Фізико-географічна характеристика, ландшафт та клімат степу. Поняття про степову рослинність. Методичні підходи до таксономічного аналізу рослинних угруповань. Степові рослини у флорі Дніпропетровської області. Охорона та заповідання степових рослин.

    курсовая работа [3,9 M], добавлен 30.06.2015

  • Участь марганцю в фізіологічних процесах. Наслідки нестачі марганцю в організмі. Токсична дія сполук марганцю на живі організми. Роль металотіонеїнів в детоксикації іонів марганцю в організмі прісноводних риб і молюсків, вплив низьких доз сполук марганцю.

    курсовая работа [37,0 K], добавлен 21.09.2010

  • Положення в структурному рівні організації екосистем та внутрішня організація об’єкту досліджень. Особливості підкласів Кліщі, Павуки, Косарики, Скорпіони. Екологічна роль класу Павукоподібних в біогеоценотичному ряді. Рівень біогеоценозу та популяції.

    курсовая работа [3,2 M], добавлен 17.09.2014

  • Біологічна характеристика та систематичне положення лишайників. Епіфітні лишайники як невід'ємний компонент всіх лісних екосистем. Апотеції леканорового типу. Теоретичні відомості щодо біолого-морфологічної характеристики видового складу роду Калоплака.

    курсовая работа [42,0 K], добавлен 31.03.2014

  • Поняття та характеристика типів водних макрофітів, їх властивості та біологічні особливості. Макрофіти як індикатори екологічного стану водойми, значення гідроекологічної флори в самоочищенні водойм. Опис окремих рідкісних та типових видів макрофітів.

    курсовая работа [39,7 K], добавлен 21.09.2010

  • Розгляд загальних положень механізму трансформації бактерій, рослин та тварин. Дослідження трансформації листових дисків тютюну шляхом мікроін’єкцій. Методика отримання трансформованих пагонів, їх підтримання і розмноження за допомогою брунькових пазух.

    курсовая работа [349,3 K], добавлен 15.10.2014

  • Науково-методичні та екологічні засади створення і розвиток дитячого ботанічного саду. Напрямки діяльності дендропарку та заходи щодо пропаганди охорони навколишнього природного середовища. Колекційні фонди реліктових, ендемічних і декоративних рослин.

    курсовая работа [8,5 M], добавлен 21.09.2010

  • Спосіб життя жаби озерної. Покрив її тіла. Зовнішня і внутрішня будова, опорно-рухова, травна, кровоносна, дихальна, нервова системи, ланцюг живлення тварини. Значення земноводних. Африканський небезпечний делікатес "Жаба-бик". Диво природи "Скляна жаба".

    презентация [3,5 M], добавлен 13.02.2014

  • В.І. Вернадський як геніальний вчений-природознавець і мислитель, основоположник генетичної мінералогії, біогеохімії, радіогеології, вчення про наукознавство, біосферу і ноосферу. Діяльність його та його колег в сфері біології, внесок в розвиток науки.

    реферат [37,7 K], добавлен 21.03.2011

  • Поняття про біосферу та її взаємодія з іншими оболонками. Роль живих організмів у біосфері. Перші уявлення про біосферу як "область життя" та зовнішню оболонку Землі. Товщина біосфери на полюсах Землі. Групи організмів: продуценти, консументи, редуценти.

    презентация [1,5 M], добавлен 25.04.2013

  • Періоди в історії розвитку анатомії та ветеринарної медицини. Анатомія в стародавні часи. Перший анатомічний малюнок в печері Астурії. Історія анатомії в новий час (до заснування вищих ветеринарних закладів). Школи сучасних анатомів Росії та України.

    реферат [22,9 K], добавлен 14.10.2009

  • Характеристика фізико-географічних умов району дослідження. Флора судинних рослин правобережної частини долини р. Малий Ромен, народогосподарське значення та охорона. Використання результатів дослідження в роботі вчителя біології загальноосвітньої школи.

    дипломная работа [48,4 K], добавлен 21.07.2011

  • Поняття часу. Гіпотези виникнення життя на Землі: природний результат еволюції матерії, абіогенез і біогенез. Дані, отримані при досліджені метиоритів. Енергетичний баланс життя. Гіпотеза панспермії. Перші теорії Опаріна і Холдейна.

    реферат [17,7 K], добавлен 07.08.2007

  • Вивчення судинних рослин правобережної частини долини р. Сула на обраній для дослідження території, встановлення її особливостей на таксономічному, екологічному і фітоценотичному рівнях. Використання матеріалів дослідження в роботі вчителя біології школи.

    дипломная работа [769,4 K], добавлен 08.05.2011

  • Гіпотези, за якими Сонце утворилося раніше, ніж планети Сонячної системи. Теорії "Великого вибуху", панспермії, мимовільного зародження та стаціонарного стану. Еволюційний розвиток організмів. Спосіб життя первісної людини, та її зовнішній вигляд.

    курсовая работа [97,2 K], добавлен 16.11.2014

Работы в архивах красиво оформлены согласно требованиям ВУЗов и содержат рисунки, диаграммы, формулы и т.д.
PPT, PPTX и PDF-файлы представлены только в архивах.
Рекомендуем скачать работу.