Вплив хімічних та біологічних препаратів на ураження хмелю сорту заграва несправжньою борошнистою росою

Размещено на http://www.allbest.ru/

Житомирський національний агроекологічний університет

Вплив хімічних та біологічних препаратів на ураження хмелю сорту заграва несправжньою борошнистою росою

О.А. Дереча, В.А Мельниченко, В.В. Венгер

Постановка проблеми та аналіз результатів останніх досліджень

Грунтово-кліматичні умови Центрального Полісся України є надзвичайно сприятливими для такої вимогливої культури як хміль. Центром Українського хмелярства з давніх часів і була і залишається Житомирщина.

Сировиною хмелярської галузі є шишки, що містять великий комплекс специфічних незамінних компонентів - альфа-кислот, поліфенолів, ефірної олії - і використовуються в основному для пивоварної промисловості [2, 3].

Ефективність галузі, та якість шишок хмелю значною мірою залежить від правильної організації захисту хмеленасаджень, раціональних енергоресурсозберігаючих технологій вирощування даної культури, умов зберігання та переробки. Втрати урожаю хмелю від шкідливих організмів виражаються не тільки кількісно, але і у різкому погіршенні якості продукції [2].

Впровадження інтенсивної технології вирощування хмелю неможливе без сучасних підходів до управління чисельністю шкідливими організмами агробіоценозу хмільників. Захист хмелю від шкідників, хвороб та бур'янів має ґрунтуватися на оптимальному застосуванні хімічних засобів захисту в поєднанні з агротехнічними, організаційно-господарськими, біологічними заходами, що дає змогу надійно захистити урожай та зменшити економічні витрати. Для підвищення врожаю та якості хмелю потрібно застосовувати нові прийоми, прогресивні технології вирощування, інтегровані системи захисту, що дають змогу задовольнити потребу у ньому в країні та створити можливість для широкого експорту [2, 3].

Багаторічний досвід багатьох країн світу показує, що запобігти негативним наслідкам, які спричиняє застосування хімічних засобів захисту від шкідників та хвороб можливо лише при використанні речовин природного походження [6, 7].

Тому створені на основі їх біологічні препарати поруч з прямою захисною дією сприяють оздоровленню агробіоценозу, покращенню його фітосанітарного стану, зменшують пестицид не навантаження. Застосування біологічних препаратів є вагомою альтернативою хімічному захисту.

Однією із найбільш розповсюджених і найнебезпечніших хвороб хмелю в усіх районах його вирощування є несправжня борошниста роса, або псевдопероноспороз - Pseudoperonospora humuli Wils. [1, 10, 12].

Проявляється хвороба навесні з періоду появи сходів до закінчення вегетації рослин хмелю.

Зимують ооспори і міцелій гриба у матці та підземних стеблах хмелю. Весною уражені молоді відростаючі пагони під дією міцелію гриба потовщуються, міжвузля вкорочуються, спотворені дрібні листки дуже ламкі, закручуються донизу, набуваючи світло-зеленого кольору. Заражені стебла набувають форми колоска, тому їх називають колосовидними (колосоподібними) пагонами. З нижньої сторони цих листків утворюється щільний, густий, темно-сірий, з фіолетовим відблиском наліт.

Колосовидні пагони не розвиваються, зупиняються у рості, засихають і гинуть. Вони є первинним джерелом розповсюдження хвороби. Такі пагони можуть з'являтись на рослинах протягом всього вегетаційного періоду як на головних стеблах, так і на бічних.

По мірі росту рослин хвороба переходить на листки - спочатку на нижньому ярусі, а потім поширюється доверху.

На уражених листках утворюються бурі розкидані плями різної величини, обмежені жилками. На нижній стороні листків утворюється темно-сірий з фіолетовим відтінком наліт гриба, що є вторинним джерелом інфекції. При сильному ураженні плями зливаються, листя жовтіє і засихає.

З середини липня - на початку серпня хвороба переходить на квіти і шишки. Вони зупиняються у рості, твердіють, темніють і густо покриваються фіолетовим нальотом, часто розсипаються. При зараженні рослин хмелю несправжньою борошнистою росою урожайність знижується на 50% і більше, а якість шишок значно погіршується [2, 3, 10, 12, 15].

Метою наших досліджень було вивчення економічної ефективності застосування нових хімічних та біологічних фунгіцидів при захисті хмелю від несправжньої борошнистої роси.

Об'єкти та методика проведення досліджень. Об'єктами досліджень були: хміль, хімічний та біологічні препарати, несправжня борошниста роса.

Дослідження проводились в 2010-2012 роках на хмільниках ТОВ «Вертокиївка», с. Вертокиївка, Житомирського р-ну, Житомирської обл. на хмелю сорту Заграва 2002-2005 років посадки. Схема посадки 3,0Х1,0 м. Площа дослідної ділянки - 2,0 га. Кількість кореневищ на 1 га - 3500 шт, кількість заведених стебел з одного куща - 4-5 штук, кількість заведених стебел на підтримки 14000-17500 штук на 1 га, висота рослин хмелю при формуванні врожаю 6-7 м.

Розмір облікової ділянки 20-30 м в довжину і 3-4 рядки хмелю в ширину. Ділянки розміщували по довжині рядків, між ділянками залишали захисну зону 10 м. Повторність досліду чотириразова.

ТОВ «Вертокиївка», с. Вертокиївка знаходиться в перехідній зоні від Полісся до Лісостепу і відносяться до Бердичівсько-Житомирського агроґрунтового р-ну. Відстань від м Житомир - 25 км.

Агрохімічна характеристика ґрунтів дослідних ділянок: рН сольове - 6,3-6,4%; вміст гумусу - 2,5-3,6%; глибина орного шару - 21-25 см, гідролітична кислотність, 0,70-0,87 мг-екв./100 г; щільність ґрунту - 1,1-1,5 г/см2; вміст легкогідролізованого азоту (N) - 13,7-15,7, рухомого фосфору (Р2 О5) - 9,3-10,0, обмінного калію (К2О) - 9,5-14,9 мг на 100 г ґрунту.

Досліди по визначенню ефективності застосування нових фунгіцидів хімічного і біологічного походження проти несправжньої борошнистої роси хмелю закладали до цвітіння рослин 5-7 липня та після їх цвітіння - 27-30 липня.

Обприскування рослин проводили модернізованим причіпним з трактором МТЗ-82, вентиляторним обприскувачем ОПВ-2000, який забезпечував дрібнодисперсне розпилювання і рівномірне змочування поверхні листків та інших органів хмелю розчином фунгіцидів. Швидкість руху агрегату - 5 км/год, тиск в магістралі обприскувача - 6 атмосфер. Витрата робочої рідини до цвітіння - 1000 л/га, після цвітіння - 1500 л/га.

При проведенні польових досліджень фунгіцидів використовували методики С.О. Трибеля (2001 р.), В.М. Венгера (2011 р.) та Б.О. Доспєхова (1985 р.) [2, 8, 9, 13, 15].

Під час досліджень визначали такі елементи як розповсюдження хвороби та інтенсивність її розвитку.

Ураження листків, гілок і шишок хмелю несправжньою борошнистою росою обліковували тричі: в період відростання гілок, перед цвітінням і під час формування та достигання шишок за 9-ти бальною шкалою згідно вищенаведених методик.

Втрати врожаю вираховували за формулою:

В =

де В - втрати врожаю, %;

А - врожай здорових рослин;

а- врожай хворих рослин.

Ефективність препаратів розраховували за показниками розвитку хвороби або за ступенем ураженості рослин

Е =

де Е - ефективність, %;

Rk - інтенсивність розвитку хвороби в контролі (бал або %);

Rд - інтенсивність розвитку хвороби в досліді [13, 15].

Вміст альфа-кислот визначали по ДСТУ 4099:2009 «Хміль. Правила відбирання проб та методи випробування» [11]. Схема досліду

Результати досліджень

Одним із основних факторів дії хімічних та біологічних препаратів проти несправжньої борошнистої роси є зниження ураження рослин хворобою в період їх вегетації.

За даними таблиці 1 ураження хмелю несправжньою борошнистою росою змінювалось в залежності від обробки хімічним і біологічними препаратами. фунгіцид борошнистий роса хміль

Таблиця 1 Ураження рослин хмелю несправжньою борошнистою росою в залежності від обробки хімічним та біологічними препаратами (ТОВ «Вертокиївка» середнє 2010-2012 рр.)

Найменше ураження спостерігалось при обробці рослин хмелю препаратом Ревус 250 SC, к.с., що свідчить про значну його ефективність.

Таблиця 2 Структура кущів хмелю в залежності від обробки хімічним та біологічними препаратами (ТОВ «Вертокиївка» середнє 2010-2012 рр.).

В залежності від обробки хімічним та біологічними препаратами (табл. 2) в період вегетації проти несправжньої борошнистої роси значно змінювалась структура кущів. Найбільша маса органів рослин хмелю спостерігалась при обробці препаратом Ревус 250 SC, к.с., а після обробки біологічними препаратами структура кущів хмелю змінювалась в сторону зменшення.

За даними таблиці 3 активна дія хімічних та біологічних препаратів значно вплинула на урожайність шишок хмелю. У варіанті без обробки рослин препаратами в період вегетації урожайність склала 0,98 т/га. При обробці препаратом Ревус 250 SC, к.с. урожайність шишок збільшилась на 0,34 т/га. Хміль, оброблений препаратом Агат 25-К, т.п. підвищив урожай до 1,26 т/га, що більше на 0,28 т/га, порівняно з контролем. І при обробці рослин хмелю біологічним препаратом Вимпел, р., урожайність склала 1,19 т/га, що на 0,21 т/га більше контрольного варіанту.

Таблиця 3 Урожайність хмелю в залежності від обробки хімічним та біологічними препаратами (ТОВ «Вертокиївка» середнє 2010-2012 рр.).

Вміст альфа-кислот у шишках хмелю (таблиця 4) в залежності від обробки рослин хімічним і біологічними препаратами в період вегетації дещо змінювався.

Таблиця 4 Вміст альфа-кислот в шишках хмелю, в залежності від обробки хімічним та біологічними препаратами (ТОВ «Вертокиївка» середнє 2010-2012 рр.).

При обробці препаратом Ревус 250 SC, к.с. вміст альфа-кислот склав 6,5%, що на 2,3% більше контрольного варіанту, а при обробці рослин хмелю біопрепаратами Агат 25-К, т.п. та Вимпел, р. вміст альфа-кислот збільшився відповідно на 2,0 та 1,7%.

Висновки

Результати досліджень показали, що одержання високого врожаю хмелю з більшим вмістом альфа-кислот залежить від захисту рослин проти несправжньої борошнистої роси.

Обробка рослин хмелю хімічним та біологічними препаратами знизила ураженість рослин несправжньою борошнистою росою з 46,5 до 8,5%, ефективність дії препаратів становила 76,0-80,8%.

Структура кущів хмелю змінювалась в залежності від обробки хімічним та біологічними препаратами.

Найвищий урожай шишок хмелю 1,32 т/га отримали при обробці рослин хімічним препаратом Ревус 250 SC, к.с. що на 0,34 т більше контрольного варіанту.

При обробці хмелю хімічним та біологічними препаратами вміст альфа-кислот збільшувався від 1,7 до 2,3 відсотка, порівняно з контролем.

Подальші дослідження будуть зосереджені на вивченні ефективності дії нових фунгіцидів хімічного та біологічного походження на розвиток та розповсюдження несправжньої борошнистої роси в хмелевих агроценозах України.

Література

1. Васільєв В.П. Шкідники і хвороби сільськогосподарських культур / Васільєв В.П. - Київ. Вид. Урожай. 1969 . с. 445-446.

2. Венгер В.М. Технологія вирощування та захисту хмелю від шкідливих організмів / В.М. Венгер, Ю.І. Савченко, В.Б. Ковальов [та ін. За ред. В.М. Венгера]. - К.: Видавництво “Колобіг”, 2011. - 195 с.

3. Венгер В.М. Технологія вирощування та захисту хмелю / В.М. Венгер, О.М. Лапа, О.В. венгер, І.В. Якубенко [за ред. В.М. Венгера]. К.: ТОВ “Універсал Друк”, 2006. - 96 с.

4. Голышин Н.М. Фунгициды в сельском хозяйстве / Н.М. Голышин. - М.: Колос, 1970. - 184 с.

5. Данкевич Є.М. «Застосування біопрепаратів у сільськогосподарському виробництві» / Данкевич Є.М., Мельниченко В.А. Інформаційний листок-брошура.- Житомир, 2003.

6. Дереча О.А. Біологічний захист - надійний і безпечний. / Дереча О.А., Венгер В.М., Мельниченко В.А. - Житомир, 2001. 17 с.

7. Дереча О.А. «Біологічний захист рослин»./ Дереча О.А., Мельниченко В.А., Венгер В.М. - Житомир, 2007. 16 с.

8. Доспехов Б.А. Методика полевого опыта / Б.А. Доспехов. - М.: Агропромиздат, 1985. - 352 с.

9. Ермантраут Е.Р. Методика наукових досліджень в агрономії / Ермантраут Е.Р., Малиновський А.С., Дідора В.Г. - Житомир, 2010. 120 с.

10. Комарова АА. «Псевдопероноспора хмелю»/ Комарова АА. - Київ, УАСТН 1961. с. 95-112,

11. Ляшенко М.І. Хміль правила відбору проб та методи випробування / Ляшенко М.І. Чинний з 1 липня 2011.- Інститут сільського господарства Полісся. 2011. 38 с.

12. Марютін Ф.М. Фітопатологія. / Марютін Ф.М. - Харків. «Еспада», 2008. с. 399.

13. Методики випробування і застосування пестицидів / С.О. Трибель, Д.Д. Сігарьова, М.П. Секун [ та ін.]; за ред. проф. С.О. Трибеля. - К.: Світ, 2001. - 448 с.

14. Пересыпкин В.Ф. Болезни технических культур и картофеля. / Пересыпкин В.Ф. - Киев. «Урожай», 1990. с. 176-178.

15. Трибель С.О. Шкідники і хвороби хмелю. Виявлення, обліки, визначення показників / С.О. Трибель, С.І. Струкова // Карантин і захист рослин. - №9, 2008. - С. 24.

Анотація

Наведено результати досліджень по визначенню ефективності застосування нових фунгіцидів хімічного і біологічного походження проти несправжньої борошнистої роси хмелю. Встановлено, що обробка рослин хмелю хімічним та біологічними препаратами знизила ураженість рослин несправжньою борошнистою росою з 46,5 до 8,5%, ефективність дії препаратів становила 76,0-80,8%. Найвищий урожай шишок хмелю 1,32 т/га отримали при обробці рослин хімічним препаратом Ревус 250 SC, к.с. що на 0,34 т більше контрольного варіанту.

Ключові слова: хміль, сорт Заграва, несправжня борошниста роса, біологічні препарати, хімічний препарат Ревус.

The paper presents the results investigations to determine the effectiveness of new fungicides chemical and biological origin against downy mildew of hops. Found that treatment plants hops chemical and biological agents reduced the infected plants with downy mildew from 46,5 to8,5%, the effectiveness of the drugs was 76,0-80,8%. The highest yields of hop cones 1,32 t/ha have got after applying chemical drug Revus 250 SC, that bigger control variant on 0,34 t.

Размещено на Allbest.ru