Структурно-функціональна організація угруповань літорального зоопланктону верхів'я Кременчуцького водосховища в районі Канівського природного заповідника
Результати дослідження функціональної організації угруповань літорального зоопланктону у верхів'ї Кременчуцького водосховища в межах Канівського природного заповідника за літній період. Утворення специфічних угруповань зоопланктону в зарослих біотопах.
| Рубрика | Биология и естествознание |
| Вид | статья |
| Язык | украинский |
| Дата добавления | 20.09.2020 |
| Размер файла | 279,9 K |
Отправить свою хорошую работу в базу знаний просто. Используйте форму, расположенную ниже
Студенты, аспиранты, молодые ученые, использующие базу знаний в своей учебе и работе, будут вам очень благодарны.
Размещено на http://www.allbest.ru/
Структурно-функціональна організація угруповань літорального зоопланктону верхів'я Кременчуцького водосховища в районі Канівського природного заповідника
З. Бур'ян, асп.,
В. Гандзюра, д-р біол. наук,
В. Трохимець, д-р біол. наук
ННЦ "Інститут біології і медицини", Київський національний університет імені Тараса Шевченка, Київ, Україна
Анотації
Подано результати дослідження структурно-функціональної організації угруповань літорального зоопланктону у верхів'ї Кременчуцького водосховища в межах Канівського природного заповідника за літній період 2015 р. Видове багатство було представлено 34 видами моногононтних коловерток, гіллястовусих та веслоногих ракоподібних. За таксономічним складом переважали представники ротаторно-кладоцерного комплексу. Виявлено, що видовий склад угруповань літорального зоопланктону в межах різних біотопів шести дослідних станцій за індексом схожості Жаккара характеризувався невисокою подібністю - J = 7,1-28,6. Пояснити це можна тим, що у літній період сформувалися складні формації вищих водяних рослин. Це призводить до утворення специфічних угруповань зоопланктону в зарослих біотопах. Літоральний зоопланктон характеризувався переважанням фітофільної групи серед різноманіття екологічних типів живлення: фітофільна - 18 видів (53,0 %) із 34. За типом живлення найбільшу частку становили мирні представники зоопланктону - 73,3 % (25 видів). Кількісні показники (щільність і біомаса) в обох біотопах були "дуже низькі": зарослий - 4077 ± 2098 екз./м 3 і 0,07 ± 0,04 г/м 3; чистоводдя - 4123 ± 3929 екз./м 3 і 0,054 ± 0,038 г/м 3. Серед більшості дослідних станцій за кількісними показниками переважали представники веслоногих ракоподібних, що пов'язано з масовим розвитком їх личинкових стадій (Nauplia, Сalanoidajuv., Cyclopoidajuv.) у літній період.
Ключові слова: Літоральний зоопланктон, структурно-функціональна організація, Кременчуцьке водосховище, Україна.
Киевский национальный университет имени Тараса Шевченко, Киев, Украина заповідник літоральний зоопланктон
СТРУКТУРНО-ФУНКЦИОНАЛЬНАЯ ОРГАНИЗАЦИЯ СООБЩЕСТВ ЛИТОРАЛЬНОГО ЗООПЛАНКТОНА ВЕРХОВЬЯ КРЕМЕНЧУГСКОГО ВОДОХРАНИЛИЩА В РАЙОНЕ КАНЕВСКОГО ПРИРОДНОГО ЗАПОВЕДНИКА
Представлены результаты исследования структурно-функциональной организации сообществ литорального зоопланктона в верховье Кременчугского водохранилища в пределах Каневского природного заповедника за летний период 2015 г. Видовое богатство было представлено 34 видами моногононтних коловраток, ветвистоусых и веслоногих ракообразных. По таксономическому составу преобладали представители ротаторного-кладоцерного комплекса. Выявлено, что видовой состав сообществ литорального зоопланктона в рамках различных биотопов шести исследовательских станций по индексу сходства Жаккара характеризовался невысокой сходством - J = 7,1-28,6. Объяснить это можно тем, что в летний период сформировались сложные формации высших водных растений. Это приводит к образованию специфических сообществ зоопланктона в заросших биотопах. Литоральный зоопланктон характеризовался преобладанием фитофильной группы среди многообразия экологических типов питания: фитофильная - 18 видов (53,0 %) из 34.По типу питания наибольшую долю составили мирные представители зоопланктона - 73,3 % (25 видов). Количественные показатели (плотность и биомасса) в обоих биотопах были "очень низкие": заросший - 4077 ± 2098 экз./м 3 и 0,07 ± 0,04 г/м 3; чисто- водье - 4123 ± 3929 экз./мз и 0,054 ± 0,038 г/мз. Среди большинства исследовательских станций по количественным показателям преобладали представители веслоногих ракообразных, что связано с массовым развитием их личиночных стадий (Nauplia, Са!апоШа]иу., Cyclopoidajuv.) в летний период.
Ключевые слова: литоральный зоопланктон, структурно-функциональная организация, Кременчугское водохранилище, Украина.
Z. Burian, PhD stud., V. Gandziura, Dr. Sc, V. Trokhymets, Dr. Sc.
ESO "Institute of Biology and Medicine",
Taras Shevchenko Kyiv National University, Kyiv, Ukraine
STRUCTURAL-FUNCTIONAL ORGANIZATION OF LITTORAL ZOOPLANKTON COMMUNITY OF THE UPPER KREMENCHUG RESERVOIR IN THE TERRITORY OF KANIV NATURE RESERVE
The analysis results of the structural-functional organization of littoral zooplankton community of the upper Kremenchug Reservoir in the territory of Kaniv Nature Reserve during the summer of 2015 are presented. Diversity of zooplankton was presented with 34 species: Monogononta rotifers, cladocerans, copepods. The rotatoria-cladoceran zooplankton complex dominated in the taxonomic composition. Zhakkara dominant index for the comparison of the dominant species complexes was used, and it was the low number of similarities within the various biotopes of the six research stations (J = 7,1-28,6). This can be explained by the formation of higher aquatic plants.This led to the formation of specific zooplankton groups in overgrown biotopes.The ecological spectrum of the different groups of the upper Kremenchug Reservoir littoral zooplankton in the summer was characterized by the predominance of the phytophilic groups: phytophilic - 18 species (53 % of all zooplankton species). Depending on the feeding type the largest part was made by the peaceful group - 73,3 % (25 species). Summer littoral zooplankton in quantitative terms was characterized by very low development in both biotopes. Its density varied within 4077± 2098 ind./m3 and biomass 0,07 ± 0,04 g/m for overgrown biotopes, and 4123 ± 3929 ind./m3 and 0,054 ± 0,038 gm for freshwater ones. Among the quantitative indicators, the species of Copepoda dominated, what was associated with the development of their larval stages (Nauplia, Сalanoida juv., Cyclopoida juv.) in the summer period.
Key words: Littoral zooplankton, structural-functional organization, Kremenchug Reservoir, Ukraine.
Вступ
Літоральний зоопланктон є унікальним угрупованням гідробіонтів прибережних гідробіоценозів, динаміка структурно-функціональної організації якого є показником трансформації екосистем водосховищ [1]. Також зоопланктон становить основу кормової бази молоді риб та риб-планктофагів у різнотипних водоймах [2-3]. Найбільш удалим періодом для проведення аналізу структурно-функціональної організації угруповань літорального зоопланктону є літній період, тому що саме цей час характеризується оптимальними умовами для його розвитку [4-6]. Оскільки антропогенне навантаження призводить до змін умов середовища існування гідробіонтів, то це відображається і на змінах у трофічних мережах [7]. Щорічний моніторинг зоопланктону дає можливість відслідкувати сучасний стан водних екосистем, а в подальшому виявити специфіку їхньої багаторічної динаміки. Літоральний зоопланктон верхів'я Кременчуцького водосховища, що межує із Канівським природним заповідником, не вивчали протягом останніх років [7-8]. Тому сучасні дослідження структурно-функціональної організації угруповань літорального зоопланктону евтрофного Кременчуцького водосховища є необхідними для розуміння процесів, які відбуваються як у власне угрупованні, так і в даній екосистемі в цілому. Зважаючи на це, метою нашої роботи було здійснити аналіз структурно-функціональної організації угруповань літорального зоопланктону даної екосистеми в літній період 2015 р.
Матеріали і методи. Об'єктами дослідження були угруповання літорального зоопланктону. До їхнього складу входять три основні групи зоопланктону: коловертки (клас Eurotatoria), Гіллястовусі ракоподібні (клас Branchiopoda, ряд Cladocera), різні вікові стадії розвитку веслоногих ракоподібних (клас Copepoda), черепашкові ракоподібні (клас Ostracoda) і личинки двостулкових молюсків (клас Bivalvia).
Матеріал збирали протягом світлої частини доби влітку (із 23 червня по 5 липня) 2015 р. у межах шести дослідних станцій верхів'я Кременчуцького водосховища в районі Канівського природного заповідника:
І - N 49°43.854' E 31°31.360', ІІ - N 49°43.496' E 31°32.130', ІІІ - N 49°44.269' E 31°31.508', IV - N 49°44.296' E 31°32.027', V - N 49°43.699' E 31°32.549',VI - N 49°43.245' E 31°33.035' (рис. 1). Дослідження проводили в межах різних формацій вищих водяних рослин (очерет звичайний (Phragmites australis (Cav.) Trin. ex Steud., 1841) та глечики жовті (Nupharlutea L. & Smith (1809)) зарослих біотопів та на чистоводді.
Збір, обробку й аналіз 12-ти проб проводили на основі загальноприйнятих методик [9-17]. При цьому черепашкових ракоподібних та личинок двостулкових молюсків визначали до таксономічних груп надвидового рангу, а інших - до виду. Опрацювання матеріалу проводили у програмі MSExcel 2013.
Рис. 1. Станції (І--VI) відбору проб літорального зоопланктону верхів'я Кременчуцького водосховища в межах Канівського природного заповідника
Результати та обговорення. У межах шести дослідних станцій верхів'я Кременчуцького водосховища зареєстровано 34 види літорального зоопланктону. Із них коловерток виявлено 11 видів: Asplanchnapriodonta Gosse, 1850; Brachionusdiversicornis (Daday, 1883); Br. Quadridentatus Hermann, 1783; Euchlanisdeflexa (Gosse, 1851); E. dilatata Ehrenberg, 1832; E. Lyra Hudson, 1886; Lecanebulla (Gosse, 1851); L. Luna (O. F. Mьller, 1776); L. ungulata (Gosse, 1887); Trichocercalongiseta (Schrank, 1802); Tr. Rattus (O. F. Mьller, 1776).
Гіллястовусі ракоподібні були представлені 15-ма видами: Alonaaffinis (Leydig, 1860); A. Rectangula Sars, 1862; Bosminalongirostris (O. F. Mьller, 1776); Camptocercusrectirostris Schoedler, 1862; Ceriodaphniapulchella Sars, 1862; Chydorussphaericus (O. F. Mьller, 1785); Ch. Piger Sars, 1862; Daphniapulex Leydig, 1860; Disparalonarostrata (Koch, 1841); Eurycercuslamellatus (O.F. Mьller, 1776); Monospilusdispar Sars, 1862; Pleuroxusaduncus (Jurine, 1820); Pl. uncinatus Baird, 1850; Sidacrystalline (O. F. Mьller, 1776); Simocephalusvetulus (O. F. Mьller, 1776).
Веслоногих ракоподібних зареєстрували вісім видів: Acanthocyclopsamericanus (Marsh, 1893); Eucyclopsdenticulatus (Graeter, 1903); E. Serrulatus (Fischer, 1851); Macrocyclopsalbidus (Jurine, 1820); Thermocyclopsoithonoides (Sars, 1863); Eurytemoraaffinis (Poppe, 1880); E. Velox (Lilljeborg, 1853); Heterocopecaspia Sars, 1897.
Видовий склад угруповань літорального зоопланктону в межах різних біотопів шести дослідних станцій за індексом схожості Жаккара характеризувався невисокою подібністю - J = 7,1-28,6, що пояснюється формуванням у літній період складних формацій вищих водяних рослин, і, відповідно, утворенням специфічних угруповань зоопланктону в зарослих біотопах.
За фауністичним спектром угруповань зоопланктону переважав ротаторно-кладоцерний комплекс, що пояснюється реофільними умовами та збереженим річковим режимом у верхів'ї Кременчуцького водосховища.
У складі літорального зоопланктону виявлено представників трьох класів, чотирьох рядів, 11-ти родин та 23 родів (табл. 1). Моногононтні коловертки були представлені рядом Ploima, п'ятьма родинами та п'ятьма родами. Найбільше видів включали роди Lecane і Euchlanis (по три види кожний). Гіллястовусі ракоподібні об'єднували представників чотирьох родин та 12 родів, із яких найвищим видовим багатством характеризувалася родина Chydoridae. Веслоногі ракоподібні були представлені видами із двох рядів та шістьох родин.
Таблиця 1. Таксономічний склад літорального зоопланктону верхів'я Кременчуцького водосховища, літо 2015
|
Класи |
Ряди |
Родини |
Роди (кількість видів) |
|
|
Eurotatoria |
Ploima |
Asplanchnidae |
Asplanchna (1) |
|
|
Lecanidae |
Lecane (3) |
|||
|
Euchlanidae |
Euchlanis (3) |
|||
|
Brachionidae |
Brachionus (2) |
|||
|
Trichotriidae |
Trichocerca(2) |
|||
|
Branchiopoda |
Cladocera |
Sididae |
Sida(1) |
|
|
Daphniidae |
Simocephalus (1), Daphnia(1), Ceriodaphnia (1), |
|||
|
Chydoridae |
Alona (2),Chydorus (2), Eurycercus(V), Pleuroxus(2), Camptocercus(1),Disparalona(1), Monospilus(1) |
|||
|
Bosminidae |
Bosmina (1) |
|||
|
Copepoda |
Calanoida |
Temoridae |
Eurytemora (2), Heterocope(1) |
|
|
Cyclopoida |
Cyclopidae |
Macrocyclops (1), Eucyclops (2), Acanthocyclops (1), Thermocyclops (1) |
Серед основних груп зоопланктону переважали представники фітофільної групи - 18 видів (53,0 %) із 34; пелагічна - 10 (29,4 %), придонна - 6 (17,6 %).
Представники фітофільної групи переважали серед коловерток і гіллястовусі ракоподібних, тоді як серед веслоногих переважали види пелагічної групи (рис. 2).
Рис. 2. Екологічний спектр угруповань літорального зоопланктону дослідних станцій верхів'я Кременчуцького водосховища в межах Канівського природного заповідника
Примітки: ПЛ - пелагічна група, Ф - фітофільна, ПР - придонна.
З
а трофічним спектром виявили представників трьох груп літорального зоопланктону: мирні - 25 видів і (73,3%); всеїдні - 6 (17,7 %); хижі - 3 (8,8 %). Серед (коловерток зареєстровано 10 видів мирних та один усеїдний вид - Asplanchnapriodonta. Гіллястовусі ракоподібні були представлені лише мирною групою - 15 видів (100 %). Веслоногі ракоподібні налічували 5 (62,5 %) г всеїдних видів та 3 (37,5 %) хижих.
У межах обох біотопів загальні показники щільності та біомаси, відповідно до стандартної класифікації [10], були "дуже низькі": у заростях вищих водяних рослин - 4077 ± 2098 екз./м 3 і 0,07 ± 0,040 г/м 3; на чистоводді - 4123 ± 3929 екз./мз і 0,054 ± 0,038г/м 3.
У верхів'ї Кременчуцького водосховища переважали представники веслоногих ракоподібних (табл. 2).
Таблиця 2. Щільність (N, екз./м 3) та біомаса (B, г/м 3) представників різних груп літорального зоопланктону верхів'я
|
Біотопи Групи |
Зарослий біотоп |
Чистоводдя |
|||
|
N |
B |
N |
B |
||
|
Коловертки |
1213±1317 |
0,003±0,002 |
840±996 |
0,002±0,002 |
|
|
Гіллястовусі ракоподібні |
913±467 |
0,026±,0,019 |
777±725 |
0,018±0,016 |
|
|
Веслоногі ракоподібні |
1937±1826 |
0,040±0,027 |
2453±2244 |
0,033±0,031 |
У межах зарослих біотопів на більшості дослідних станцій переважали веслоногі ракоподібні (рис. 3, а). Так, на станціях І, ІІІ і IV вони формували вагому частку -
45,5 % (1600 із сумарних 3520 екз./м 3); 38,8 % (1040 із 2680 екз./м 3) і 88,5 % (5520 із 6240 екз./м 3). На станціях V і VI домінували коловертки - 960 із 1700 екз./м 3 (56,5 %) і 3840 із 7040 екз./м 3 (54,5 %). Гіллястовусі та веслоногі ракоподібні переважали на станції ІІ та становили 1440 (44,0 %) і 1360 (41,5 %) із 3280 екз./м 3. Низькі кількісні
45,6 показники пояснюються тим, що у верхів'ї Кременчуцького водосховища зберігся річковий режим і сильна течія.
За біомасою веслоногі ракоподібні переважали в межах таких станцій, як (рис. 3,б): ІІІ - 0,039 (72,2 %) із 0,054 г/м^ - 0,083 (64,6 %) із 0,1284 г/м 3; V - 0,009 (52,9 %) із 0,017 г/м 3; V! - 0,045 (69,2 %) із 0,065 г/м 3. Гіллястовусі ракоподібні були домінантною групою для станції І - 0,0270 (58,7 %) із 0,0460 г/м 3, тоді як для станції ІІ основу біомаси формували Гіллястовусі - 49,5 % (0,530) та веслоногі ракоподібні - 48,6 % (0,520 із 0,107 г/м 3).
Рис. 3. Щільність (N) (а) та біомаса (В) (б) літорального зоопланктону в межах зарослого біотопу дослідних станцій верхів'я Кременчуцького водосховища в районі Канівського природного заповідника
На чистоводді веслоногі ракоподібні переважали за щільністю у межах усіх дослідних станцій (рис. 4, а). Водночас, порівняно із показниками біомаси, домінантні групи зоопланктону змінились (рис. 4, б). Так, наприклад, на станціях ІІ і ІІІ переважали Гіллястовусі ракоподібні - 62,3 % (0,0136 із 0,02184 г/м 3) та 63,7 % (0,0448 із 0,0703 г/м 3). Гіллястовусі та веслоногі рако одібні формували вагому біомасу на станції І - 37,3 % (0,01) і 50,7 % (0,0136 із 0,0268 г/м 3). Для станцій IV, V, Vl із показниками біомаси 0,0124 (98,4 %) із 0,0126 г/м 3; 0,0608 (58,5 %) із 0,1039 г/м 3; 0,0824 (90,7 %) із 0,0908 г/м 3 переважали веслоногі ракоподібні. Домінування за біомасою гіллястовусі і веслоногих ракоподібних зумовлено їхньою високою індивідуальною масою
Рис. 4. Щільність (N) (а) та біомаса (В) (б) літорального зоопланктону в межах чистоводдя дослідних станцій верхів'я Кременчуцького водосховища в районі Канівського природного заповідника
Примітки: І-VI - дослідні станцій; 1 - коловертки, 2 - Гіллястовусі ракоподібні, 3 - веслоногі ракоподібні.
Також значне переважання веслоногих ракоподіб- нихв обох біотопах пов'язане із масовим розвитком личинкових стадій цикпоїд і каляноїд (Nauplia, Calanoidajuv., Cyclopoidajuv.), яке спричинене підвищенням температури води у літній період та розвитком формацій вищих водних рослин.
У межах угруповань літорального зоопланктону виразне домінування було притаманне лише зарослим біотопам двох дослідних станцій. Так, у межах станції ІІ домінував гіллясто-вусий ракоподібний Chydoruspiger, на частку якого припадало 39 % (1280 із 3280 екз./м 3). На станції V домінувала коловертка Euchlanisdilatata-
51,8 % або 880 із 1700 екз./м 3. За біомасою на станції IV домінували Eurycercuslamellatus - 31,2 % (0,04) та Eurytemoravelox - 31,2 % (0,04 із 0,1284 г/м 3).
На чистоводді домінування видів виявлено тільки за біомасою. Так, домінантом на станціях ІІ був Daphniapulex - 44 % (0,0096 із 0,02184 гЛм 3); ІІІ - E. lamellatus - 63,7 % (0,008 із 0,01256 г/м 3) та на IV - Heterocopecaspia - 63,7 % (0,008 із 0,01256 г/м 3).
Черепашкові ракоподібні та личинки двостулкових молюсків були нечисленними; перші виявлені на чистоводді станції V (160 і 0,016), другі - у зарослому біотопі станції IV (80 екз./м 3 і 0,00024 г/м 3) і на чистоводді І станції (160 екз./м 3 і 0,00048 г/м 3).
Висновки
1. Установлено видове багатство (34 види, із яких коловерток - 11 видів, гіллястовусих - 15, веслоногих - 8) літорального зоопланктону верхів'я Кременчуцького водосховища в районі Канівського природного заповідника: видовий склад угруповань літорального зоопланктону в межах різних біотопів дослідних станцій за індексом схожості Жаккара характеризувався невисокою подібністю - J = 7,1-28,6. Це пояснюється формуванням у літній період складних формацій вищих водяних рослин, що призводить до утворення специфічних угруповань зоопланктону в зарослих біотопах.
2. Серед основних груп зоопланктону переважала фітофільна група - 18 видів (53,0 %) із 34; пелагічна - 10 (29,4 %), придонна - 6 (17,6 %). Фітофіли переважали серед коловерток і гіллястовусих ракоподібних, тоді як серед веслоногих ракоподібних переважали види пелагічної групи.
3. Нами виявлено представників трьох груп трофічного спектра літорального зоопланктону: мирні - 25 видів (73,3 %); всеїдні - 6 (17,7 %); хижі - 3 (8,8 %).
4. Установлено, що загальні показники щільності та біомаси для обох біотопів були "дуже низькі": зарослий біотоп - 4077 ± 2098 екз./м 3 і 0,07 ± 0,040 г/м 3; чистоводдя - 4123 ± 3929 екз./м 3 і 0,054 ± 0,038 г/м 3. Серед більшості дослідних станцій переважали веслоногі ракоподібні, що спричинене масовим розвитком їхніх личинкових стадій (Nauplia, Calanoidajuv., Cyclopoidajuv.). Також було виявлено види-домінанти: Euchlanisdilatata, Daphniapulex, Eurycercuslamellatus, Eurytemoravelox, Heterocopecaspia.
Список використаних джерел
1. Трохимець В. Структурно-функціональна організація угруповань літорального зоопланктону як показник трансформації екосистем водосховищ: автореф. дис. ... д-ра біол. наук: 03.00.16 / Трохимець Владлен Миколайович; Київськ. нац. ун-т імені Тараса Шевченка. - К., 2017. - 37 с.
2. Беспозвоночные и рыбы Днепра и его водохранилищ / Л.Н. Зимбалевская, П.Г. Сухойван, М.И. Черногоренко и др. - К.: Наук. думка, 1989. - 248 с.
3. Владимирова К. Мелководья Кременчугского водохранилища / К.С. Владимирова, Л.Н. Зимбалевская, Н.В. Пикуш. - К.: Наук. думка, 1979. - 284 с.
4. Пидгайко М. Зоопланктон водоёмов Европейской части СССР / М.Л. Пидгайко. - М.: Наука, 1984. - 208 с.
5. Кружиліна С. Розвиток гідробіонтів як характеристика умов нагулу риб водосховищ Дніпровського каскаду / С.В. Кружиліна // Рибогосподарська наука України. - 2015. - Вип. 4. - С. 15-30.
6. Кружиліна С. Структурно-функціональні характеристики зоопланктону Кременчуцького водосховища в сучасний період та його взаємозв'язки з деякими компонентами фітопланктону / С.В. Кружиліна, О.В. Діденко // Рибогосподарська наука України. - 2007. - № 2. - С. 71-76.
7. Трохимець В. Особливості просторо-часового розподілу водних організмів деяких ділянок літоралі Кременчуцького та Канівського водосховищ: автореф. дис. ... канд. біол. наук: 03.00.16 / Трохимець Владлен Миколайович; Київськ. нац. ун-т імені Тараса Шевченка. - К., 2004. - 21 с.
8. Бур'ян З. Анотований список видів літорального зоопланктону різнотипних водойм об'єктів природно-заповідного фонду України в межах Середнього Подніпров'я / З.В. Бур'ян, А.В. Подобайло, В.М. Трохимець // Заповідна справа. - 2016. - 1(22). - С. 68-72.
9. Трохимець В. Методика комплексних моніторингових досліджень гідробіонтів у водоймах різного типу / В.М. Трохимець // Рибогосподарська наука України. - 20І1. - № 1. - С. 16-23.
10. Методи гідро екологічних досліджень поверхневих вод / О.М. Арсан, О.А. Давидов, Т.М. Дьяченко та ін. - К.: лОгОС, 2006. - 408 с.
11. Березина Н. Практикум по гидробиологии / Н.А. Березина. - М.: Агропромиздат, 1989. -208 с.
12. Боруцкий Е. Определитель Calanoida пресных вод СССР / Е.В. Боруцкий, Л.А. Степанова, М.С. Кос. - Л.: Наука, 1991. - 504 с.
13. Жадин В. Методы гидробиологического исследования / В.Н. Жадин. - М.: Высшая школа, 1960. - 192 с.
14. Мануйлова Е. Ветвистоусые рачки (Cladocera) фауны СССР / Е.Ф. Мануйлова. - М. ; Л.: Наука, 1964. - 327 с.
15. Монченко В. Щелепноротіциклоподібні, циклопи / В. І. Монченко. - К.: Наук. думка, 1974. - 450 с.
16. Песенко Ю. Принципы и методы количественного анализа в фаунистических исследованиях / Ю.А. Песенко. - М.: Наука, 1982. - 287 с.
17. Кутикова Л. Коловратки фауны СССР / Л.А. Кутикова. - Л.: Наука, 1970. - 744 с.
References (Scopus)
1. Trokhymets V. Structural and functional organization of littoral zooplankton communities as an indicator of ecosystem transformation of reservoirs [DSc thesis]. Kyiv: Taras Shevchenko National University of Kyiv; 2017. Ukrainian.
2. Zimbalevskaja L., Suhojvan P., Chernogorenko M. et al. Invertebrate and fishes Dnieper river and him reservoirs. - Ку/ Scientific thought; 1989. 248 p.
3. Vladimirova K., Zimbalevskaja L., Pikush N. Shallow waters of the Kremenchug reservoir^^S^ent^ thought; 1979. 284 p.
4. Pidgajko M. Zooplankton of reservoirs of the European part of theUSSR. Moscow: Think; 1984. 208 p.
5. Kruzhilina S. The level of hydrobiont development as a characteristic of the conditions of fish fattening in the Dnieper Reservoirs. Ribgospod. naukaUkr. 2015; 4: 15-30.
6. Kruzhilina S., Didenko A. Structural and functional characteristics of zooplankton of the Kremenchuk Reservoir at current period and their relations with some components of phytoplankton. Ribgospod. naukaUkr. 2007; 2: 72-76.
7. Trokhymets V. The special features of spatial distribution of the water organisms of the bank shallow zones of the Kremenchug and Kaniv reservoirs. [PhD thesis]. Kyiv: Taras Shevchenko National University of Kyiv; 2004. Ukrainian.
8. Burian Z., Trokhymets V., Podobaylo A. An annotated checklist of the littoral zooplankton of the different types of Reservoirs of the Natural Reserve Fund of Ukraine within the Middle Dnieper. Nature Conservation. Taras Shevchenko National University of Kyiv. 2016; 1(22): 68-72.
9. Trokhymets V. Methods comprehensive monitoring studies of aquatic organisms in waters of various types. Ribgospod. naukaUkr. 2011; 1: 23-16.
10. Arsan O., Davidov O., Djachenko T. et al. Methods of hydrobiologicalinvestigations of surface water. Ку/ LOGOS; 2006. 408 p.
11. Berezina N. Workshop on Hydrobiology.Moscow: Agropromizdat; 1989.- 208 p.
12. Borutskyy E., Stepanova L., Kos M. Determinant of Calanoida of fresh waters of USSR. Lenengrad: Nauka; 1991.504 p.
13. Zhadyn V. Methods of hydrobiological studies.Moscow: Higher School; 1960. 192 p.
14. Manujlova E. Cladocerans (Cladocera) fauna of the USSR. Мoscow-Lenengrad: Science; 1964. 327 p.
15. Monchenko V. Cyclopoida, cyclops. КуК/: Scientific thought; 1974. 450 p.
16. Pesenko Y. Principles and methods of quantitative analysis in the faunal studies. Moscow: Nauka; 1982.287 p.
17. Kutikova L. Rotatorias fauna of the USSR. Lenengrad: Science; 1970. 744 p.
Размещено на Allbest.ru
...Подобные документы
Дослідження структурної організації зоопланктонних угруповань річкової ділянки літоралі Каховського водосховища в літній період. Встановлення видового складу, представленості таксономічних груп, вивчення динаміки чисельності та біомаси зоопланктону.
статья [615,9 K], добавлен 19.09.2017Дослідження структурної організації зоопланктонних угруповань річкової ділянки літоралі Каховського водосховища в літній період. Видовий склад, представленість таксономічних груп, динаміка чисельності і біомаси зоопланктону упродовж 3-4 років дослідження.
статья [663,5 K], добавлен 21.09.2017Фауністичний склад ґрунтових олігохет родини люмбріціди (Lumbricidae, Oligochaeta) Черемського природного заповідника. Екологія дощових червів району дослідження. Особливості поширення люмбріцід в різних типах ґрунтів Черемського природного заповідника.
дипломная работа [3,0 M], добавлен 12.09.2012Формування уявлень про фауну черепашкових амеб в водоймах різного типу. Вивчення видового складу та структурних показників корененіжок (Testacea, Rhizopoda), в різних типах водойм верхів’я річки Ріки та порівняння їх з угрупованнями мезозообентосу.
курсовая работа [957,4 K], добавлен 12.09.2013Еколого-морфологічна характеристика фонових представників іхтіофауни району дослідження. Аналіз видового складу іхтіофауни. Вікова і статева структура угруповань промислових видів. Фактори антропогенного походження, які негативно впливають на іхтіофауну.
дипломная работа [3,4 M], добавлен 23.09.2012Структурні та функціональні характеристики фітопланктону ставка Грабарка (м. Бердичів). Таксономічна структура та частота трапляння водоростевих угруповань і планктонних комплексів. Еколого-географічна характеристика фітопланктону, оцінка якості вод.
курсовая работа [2,6 M], добавлен 13.03.2015Таксономічний склад фітопланктону р. Зелена Житомирської області. Чисельність та біомаса водоростевих угруповань річки. Еколого-географічна характеристика фітопланктону досліджуваного об’єкту за індикаторними видами, флористичне зведення водоростей.
дипломная работа [3,6 M], добавлен 22.01.2015Таксономічний склад планктонних водоростей кар’єрів Слобідський і Селецький. Флористичне зведення планктонних водоростей кар’єрів. Еколого-географічна характеристика водоростевих угруповань. Оцінка якості води кар’єрів за видами – показниками сапробності.
дипломная работа [1016,2 K], добавлен 22.01.2015Фізико-географічна характеристика, ландшафт та клімат степу. Поняття про степову рослинність. Методичні підходи до таксономічного аналізу рослинних угруповань. Степові рослини у флорі Дніпропетровської області. Охорона та заповідання степових рослин.
курсовая работа [3,9 M], добавлен 30.06.2015Історія вивчення автотрофної компоненти річки Случ. Видове та внутрішньовидове різноманіття водоростевих угруповань. Еколого-географічна характеристика фітопланктону та оцінка якості води. Оцінка інформаційного різноманіття екологічного стану річки.
дипломная работа [2,5 M], добавлен 22.01.2015Етапи та головні фактори, що провокують формування евтрофних боліт. Поняття про евтрофну рослинність, її біологічні особливості. Типи евтрофних боліт, їх відмінні ознаки. Особливості угруповань рослин, поширених серед основних типів евтрофних боліт.
курсовая работа [63,3 K], добавлен 21.09.2010Типи клітинної організації. Структурно-функціональна організація еукаріотичної клітини. Вплив антропогенних чинників на довкілля. Будова типових клітин багатоклітинного організму. Ракція клітин на зовнішні впливи. Подразливість та збудливість клітин.
курсовая работа [4,0 M], добавлен 02.12.2012Характеристика энтомофауны Нижнехопёрского природного парка. Редкие виды насекомых природного парка. Обзор основных групп насекомых околоводного и лесного биотопов. Коэффициент общности энтомофауны в разных кадастровых станциях парка "Нижнехопёрский".
курсовая работа [6,3 M], добавлен 11.06.2010Клітина як структурно-функціональна одиниця всіх живих організмів. Елементи цитоскелету: мікротрубочки та мікрофіламенти. Прогрес в розумінні механізму руху клітин. Схема утворення псевдоподій у амеби. Метахрональні хвилі на поверхні війчастого епітелію.
реферат [3,4 M], добавлен 26.11.2014Основна структурно-функціональна одиниця всіх живих організмів. Основні типи клітин. Будова, розмноження клітин та утворення білка. Колоніальні та багатоклітинні організми. Заміщення відмерлих та пошкоджених тканин організму. Способи поділу клітин.
презентация [5,6 M], добавлен 18.12.2011Классификация токсинов природного происхождения на химические компоненты растительного и животного происхождения. Ингибиторы ферментов пищеварения, антивитамины, гликоалкалоиды, цианогенные гликозиды, токсины растений и грибов. Клиника отравления.
реферат [20,4 K], добавлен 24.03.2009Рослинність як складова природного середовища. Стан рослинності у Полтавській області. Об'єкти садово-паркової архітектури м. Полтава. Характеристика деяких видів представників флори, що проростають в Октябрському районі. Заходи охорони рослинного світу.
курсовая работа [73,9 K], добавлен 03.01.2011Положення Родини Гарбузові в типологічній класифікації: диня, огірок посівний. Структурно-рівнева організація, оцінка ролі та значення в системах геоценотичного ряду представників Родини: рівень біоорбісу, біозони, ландшафту, біогеоценозу та популяції.
контрольная работа [969,3 K], добавлен 09.07.2015История изучения слепней на Северном Кавказе. Анализ видового состава, численности и особенностей экологии слепней на территории природного заказника "Камышанова Поляна" путем применения ловушек для сбора двукрылых. Эффективность методов вылова слепней.
дипломная работа [4,5 M], добавлен 28.01.2014Організація бактеріальних біоплівок та процес їх утворення. Використання атомно силової мікроскопії для дослідження біоплівок, поширення їх у природі та методи штучного вирощування. Стійкість біоплівкових бактерій до дії антибіотиків і стресових чинників.
реферат [1,7 M], добавлен 25.01.2015
