Еколого-фауністичний аналіз мошок (Diptera, Simuliidae) гідробіоценозів північно-східного макросхилу Українських Карпат

Видове багатство мошок північно-східного макросхилу Українських Карпат. Дослідження фауни Simuliidae основних висотно-зональних рослинних угруповань регіону за складом і кількісним співвідношенням видів. Значення індексу видового різноманіття Сімпсона.

Рубрика Биология и естествознание
Вид статья
Язык украинский
Дата добавления 20.09.2020
Размер файла 974,1 K

Отправить свою хорошую работу в базу знаний просто. Используйте форму, расположенную ниже

Студенты, аспиранты, молодые ученые, использующие базу знаний в своей учебе и работе, будут вам очень благодарны.

Размещено на http://www.allbest.ru/

Східноєвропейський національний університет імені Лесі Українки

Еколого-фауністичний аналіз мошок (diptera, simuliidae) гідробіоценозів північно-східного макросхилу українських карпат

А. Теплюк, асп., В. Теплюк, канд. біол. Наук

Луцьк, Україна

Анотація

Установлено, що видове багатство мошок північно-східного макросхилу Українських Карпат налічує 38 видів із 2 родів: Prosimulium Roubaud, 1906 (2 види) і Simulium Latreille, 1802 (36 видів). У струмках розвиваються 20 видів (індекс видового різноманіття Сімпсона fls) становить 0,22), а у річках - 26 видів fls - 0,10). Спільними для обох типів водото- ків є 8 видів Simuliidae (індекс спільності Чекановського-Серенсена (І) становить 0,26). Тільки у струмках розвиваються 12 видів, а у річках - 18 видів мошок. Домінують у гідробіоценозах північно-східного макросхилу Українських Карпат S. trifasciatum Curtis, 1839, S. reptanoides Carlsson, 1962, S. ornatum Meigen, 1818 і S. intermedium Roubaud, 1906. Найпоширенішими є S. trifasciatum і S. ornatum. Виявлено, що фауна Simuliidae основних висотно-зональних рослинних угруповань регіону відрізняється за складом і кількісним співвідношенням видів. Евритопними є S. intermedium, S. ornatum, S. reptans Linnaeus, 1758 і S. trifasciatum. У гідробіоценозах округу букових лісів зареєстровано 31 вид (ls - 0,09), а у водотоках округу смерекових гірськокарпатських лісів - 24 види (Is - 0,18). З'ясовано, що зі зменшенням висоти в окрузі букових лісів значення індексу видового різноманіття Сімпсона зменшується від 0,16 (20 видів) у підокрузі темнохвойно-букових приво- додільних лісів до 0,11 (21 вид) у підокрузі ялицево-букових і буково-ялицевих прикарпатських лісів.

Ключові слова: мошки, видовий склад, гідробіоценози, струмки, річки, північно-східний макросхил Українських Карпат.

Установлено, что видовое богатство мошек северо-восточного макросклона Украинских Карпат насчитывает 38 видов из 2 родов: Prosimulium Roubaud, 1906 (2 вида) и Simulium Latreille, 1802 (36 видов). В ручьях развиваются 20 видов (индекс видового разнообразия Симпсона (Is) составляет 0,22), а в реках - 26 видов (Is - 0,10). Общими для обоих типов водотоков являются 8 видов Simuliidae (индекс общности Чекановского-Сёренсена (І) составляет 0,26). Только в ручьях развиваются 12 видов, а в реках - 18 видов мошек. Доминируют в гидробиоценозах северо-восточного макросклона Украинских Карпат S. trifasciatum Curtis, 1839, S. reptanoides Carlsson, 1962, S. ornatum Meigen, 1818 и S. intermedium Roubaud, 1906. Широко распространены S. trifasciatum и S. ornatum. Выявлено, что фауна Simuliidae основных высотно-зональных растительных сообществ региона отличается по составу и количественным соотношениям видов. Эвритопными являются S. intermedium, S. ornatum, S. reptans Linnaeus, 1758 и S. trifasciatum. В гидробиоценозах округа буковых лесов зарегистрировано 31 вид (Is - 0,09), а в водотоках округа еловых горных карпатских лесов І - 24 вида (Is - 0,18). Установлено, что с уменьшением высоты в округе буковых лесов значение индекса видового разнообразия Симпсона уменьшается от 0,16 (20 видов) в подокруге темнохвойно-буковых водораздельних лесов до 0,11 (21 вид) в подокруге елово-буковых и буково-пихтовых прикарпатских лесов.

Ключевые слова: мошки, видовой состав, гидробиоценозы, ручьи, реки, северо-восточный макросклон Украинских Карпат.

It has been installed that the species richness of the blackflies of the north-eastern macroslope of the Ukrainian Carpathians counts 38 species of 2 genera: Prosimulium Roubaud, 1906 (2 species) and Simulium Latreille, 1802 (36 species). 20 species develop in the streams (Simpson's species diversity index (Is) equals to 0,22), and 26 species develop in the rivers (Is - 0,10). There are 8 common species of Simuliidae for both types of watercourses (similarity index by Czekanowski/Sdrensen (І) is 0,26). 12 species of blackflies develop only in the streams, and 18 species develop only in the rivers. S. trifasciatum Curtis, 1839, S. reptanoides Carlsson, 1962, S. ornatum Meigen, 1818 and S. intermedium Roubaud, 1906 dominate in the hydrobiocenoses of the north-eastern macroslope of the Ukrainian Carpathians. S. trifasciatum and S. ornatum are widespread. It has been discovered that Simuliidae fauna of main altitudinal zonal plant groups of the region differs in composition and quantitative correlation of species.

S. intermedium, S. ornatum, S. reptans Linnaeus, 1758 and S. trifasciatum are eurytopic. In the hydrobiocenoses of the district of beech forests has been registered 31 species (Is - 0.09), and in the watercourses of the district of spruce mountain Carpathian forests has been registered 24 species (Is - 0.18). It has been found out that with the decrease of height in the district of the beech forests, the value of Simpson's species diversity index decreases from 0.16 (20 species) in the subdistrict of the dark-coniferous-beech watershed forests to 0.11 (21 species) in the subdistrict of fir-beech and beech-fir precarpathian forests.

Key words: blackflies, species composition, hydrobiocoenoses, streams, rivers, south-western macroslope of the Ukrainian Carpathians.

Вступ. Північно-східний макросхил Українських Карпат завдовжки приблизно 280 км тягнеться вузькою смугою (30-45 км) через гірські райони Львівської, Івано-Франківської і Чернівецької областей. Він спускається із високогірних районів Вододільно-Верховинських Карпат та включає три послідовно розташованих із північного заходу на південний схід гірських пасма: Східні Бескиди, Горгани і Покутсько-Буковинські Карпати. Північно-східний макросхил Українських Карпат характеризується значними територіальними відмінностями рельєфу, клімату та гідрології, що визначило велику різноманітність біогеоценозів із високим ступенем унікальності і багатим видовим складом їх флори і фауни. Проте постійно зростаючий в останні роки рівень експлуатації природних ресурсів Українських Карпат негативно впливає на біоту регіону.

Преімагінальні фази розвитку мошок є типовими мешканцями протічних гідробіоценозів Українських Карпат. Значна чисельність симуліїд обумовлює їх роль у функціонуванні водних екосистем регіону: як структурні елементи вони входять до складу багатьох ланцюгів живлення, а також є середовищем існування для паразитів [10]. Крім того, під час живлення личинки Simuliidae певним чином сприяють підвищенню прозорості води, відфільтровуючи з неї детрит і мікропланктон, хоча загальна частка їх участі у цьому процесі мізерна.

Більшість опублікованих праць присвячених мошкам північно-східного макросхилу Українських Карпат датуються ще кінцем минулого століття. У них акцентовано увагу на видовому складі та ландшафтному розподілі Simuliidae [3; 8; 9]. На початку ХХІ ст. А.О. Панченко для цієї території навів список із 39 видів мошок [6]. Згідно з останніми відомостей симуліїдофауна північно- східного макросхилу Українських Карпат нараховує 53 види [7]. Однак слід зауважити, що після декількох інвентаризацій родини Simuliidae провідними спеціалістами напряму [1], частина відзначених А.О. Панченком видів, були зведені до підвидів або взагалі втратили статус окремих таксономічних одиниць.

Зважаючи на важливе значення Simuliidae у гідробі- оценозах і високий антропогенний тиск на ці екосистеми, виникає необхідність постійного моніторингу за видовим складом, чисельністю і топічним розподілом цієї групи амфібіонтних комах.

Матеріали і методи. У роботі представлені результати аналізу власних зборів преімагінальних фаз розвитку мошок із території південно-західного макросхилу Українських Карпат, які тривали із березня по листопад впродовж 2015-2017 років. У процесі досліджень обстежено витоки річки Дністер та її праві притоки, що стікають по північно-східному макросхилу Українських Карпат (басейни річок Стрий, Свіча, Лімниця, Бистриця- Надвірнянська) і гірську ділянку басейну річки Прут (річки Черемош, Путила, Сирет та їх притоки). Всього зібрано 268 проб матеріалу. Досліджено понад 40 000 личинок та лялечок мошок. Збір, фіксацію і препарування водних фаз Simuliidae проводили згідно із загальноприйнятими методиками [10]. Ідентифікацію видів здійснювали за допомогою визначників [2]. Систематичне положення навели згідно із сучасними уявленнями [1]. Для аналізу кількісних показників угруповань підрахували індекси домінування (ІД), поширення (ІП) [4], спільності Чекановського-Серенсена (/), видового різноманіття Сімпсона (Is) [11].

Результати та їх обговорення. На основі проведених досліджень встановлено, що у водотоках північно-східного макросхилу Українських Карпат розвиваються 38 видів мошок із 2 родів (табл. 1). У видовому відношенні переважає рід Simulium Latreille, 1802, який представлений 36 видами із 5 підродів: Nevermannia Enderlein, 1921 (11 видів), Eusimulium Roubaud, 1906 (2 види), Wilhelmia Enderlein, 1921 (5 видів), Obuchovia Rubtsov, 1947 (1 вид) і Simulium Latreille, 1802 (17 видів). Із роду Prosimulium

Roubaud, 1906 зареєстровано лише 2 види.

Таблиця 1. Кількісні та якісні показники угруповань мошок гідробіоценозів північно-східного макросхилу Українських Карпат

№ за/п

Вид

Струмки

Річки

ІД

ІП

1

Prosimulium hirtipes Fries, 1824

+

-

0,44

3,36

2

P. rufipes Meigen, 1818

+

-

0,28

1,49

3

S. (Nevermannia) angustitarse Lundstrцm, 1911

+

-

1,75

2,61

4

S. (N.) beltukovae Rubtsov, 1956

+

-

0,33

1,87

5

S. (N.) bertrandi Grenier et Dorier, 1959

+

-

0,11

2,99

6

S. (N.) brevidens Rubtsov, 1956

+

+

0,66

7,46

7

S. (N.) carthusiense Grenier et Dorier, 1959

+

+

0,33

4,48

8

S. (N.) codreanui Serban, 1958

-

+

0,04

1,49

9

S. (N.) crenobium Knoz, 1961

+

-

0,01

0,75

10

S. (N.) cryophilum Rubtsov, 1959

+

-

0,07

1,12

11

S. (N.) lundstromi Enderlein, 1921

+

-

0,86

1,49

12

S. (N.) oligotuberculatum Macquart, 1826

+

-

0,30

4,48

13

S. (N.) vernum Macquart, 1826

+

-

0,19

1,49

14

S. (Eusimulium) aureum Fries, 1824

-

+

0,14

2,61

15

S. (E.) velutinum Santos Abreu, 1922

-

+

0,13

1,49

16

S. (Wilhelmia) balcanicum Enderlein, 1924

-

+

0,38

3,36

17

S. (W.) equinum Linnaeus, 1758

-

+

0,24

2,99

18

S. (W.) lineatum Meigen, 1804

-

+

0,09

2,24

19

S. (W.) paraequinum Puri, 1933

-

+

0,70

1,87

20

S. (W.) pseudoequinum Sequy, 1921

-

+

0,25

4,48

21

S. (Obuchovia) auricoma Meigen, 1818

-

+

4,44

1,87

22

S. (Simulium) argyreatum Meigen, 1838

-

+

1,22

4,48

23

S. (s.str.) baracorne Smart, 1944

-

+

7,48

5,97

24

S. (s.str.) columbaschence Scopoli, 1780

-

+

4,84

3,36

25

S. (s.str.) fontanum Terteryan, 1952

+

-

1,68

2,99

26

S. (s.str.) frigidum Rubtsov, 1940

+

-

0,07

1,12

27

S. (s.str.) intermedium Roubaud, 1906

+

+

10,31

8,96

28

S. (s.str.) maximum Knoz, 1961

-

+

0,13

2,24

29

S. (s.str.) monticola Friederichs, 1920

+

+

1,42

2,99

30

S. (s.str.) noelleri Friederichs, 1920

-

+

0,94

4,48

31

S. (s.str.) ornatum Meigen, 1818

+

+

10,60

26,87

32

S. (s.str.) reptanoides Carlsson, 1962

-

+

11,74

11,94

33

S. (s.str.) reptans Linnaeus, 1758

+

+

9,94

19,40

34

S. (s.str.) rotundatum Rubtsov, 1940

-

+

0,08

1,12

35

S. (s.str.) trifasciatum Curtis, 1839

+

+

18,39

23,88

36

S. (s.str.) variegatum Meigen, 1818

+

+

0,66

2,61

37

S. (s.str.) voilense Serban, 1960

-

+

7,38

3,36

38

S. (s.str.) vulgare Dorogostaisky, Rubtsov et Vlasenko, 1935

-

+

1,38

2,99

Примітка: + - вид зареєстрований.

Для річок і струмків характерний свій симуліїдоком- плекс (табл. 1). Однак серед зареєстрованих видів є й такі (21,1 %), що розвиваються в обох типах водотоків. Спільними для річок і струмків (І = 0,26) є 8 видів роду Simulium. В обох типах водотоків розвиваються представники підродів Nevermannia (2 види) і Simulium (6 видів). Види роду Prosimulium виявлені лише у струмках, а представники підродів Eusimulium, Wilhelmia і Obuchovia роду Simulium - лише у річках.

Видове багатство мошок струмків представлене 20 видами, серед яких кількісно переважає рід Simulium (18 видів) над родом Prosimulium (2 види) (табл. 1, рис. 1). Рід Simulium представлений підродами Nevermannia (55,0 % від усіх зареєстрованих видів) і Simulium (40,0 %). Загалом, половина видів мошок (10), що мешкають у струмках належать до підроду Nevermannia.

Рис. 1. ^іввідношення видів Simuliidae, що розвиваються у струмках північно-східного макросхилу Українських Карпат

Симуліїдокомплекс річок багатший (26 видів) порівняно із струмками, але сформований лише представниками роду Simulium (табл. 1, рис. 2). Серед них переважають види підроду Simulium (57,7 % від усіх зареєстрованих видів). Окрім них у річках розвиваються представники ще 4 підродів: Nevermannia (11,5 %), Eusimulium (7,7 %), Wilhelmia (19,2 %) і Obuchovia (3,9 %).

Рис. 2. Співвідношення видів Simuliidae, що розвиваються у річках
північно-східного макросхилу Українських Карпат

На основі кількісного співвідношення всі зареєстровані види мошок розділено на 4 групи: масові, або домінантні (ІД становить понад 10,00 %), численні, або субдомінантні (ІД - 5,00-9,99 %), нечисленні (ІД - 1,004,99 %) і рідкісні (ІД - до 0,99 % включно) (табл. 1). Масовими у гідробіоценозах північно-східного макросхилу Українських Карпат є 4 види: S. trifasciatum,

S. reptanoides, S. ornatum і S. intermedium. Представники цих видів становлять більше половини (51,04 %) від усіх зібраних водних фаз (рис. 3). Численними є 3 види:

S. reptans, S. baracorne і S. voilense, на загальну частку яких в угрупованнях водних фаз мошок припадає 24,80 %. До нечисленних належать 7 видів, відносна чисельність яких разом становить 16,73 %. Переважна більшість видів симуліїд (24 види) належить до рідкісних. Серед них усі представники роду Prosimulium та підродів Nevermannia (за винятком S. angustitarse), Eusimulium і Wilhelmia роду Simulium. Поодинокими особинами (до 10 особин у загальній кількості) представлені S. codreanui і S. crenobium. В цілому відносна частка представників цієї групи у гідробіоценозах регіону становить лише 7,43 %.

За індексом поширення також виділено 4 групи Simuliidae: широко розповсюджені (ІП - понад 20,00 %), поширені (ІП - 10,00-19,99 %), непоширені (ІП - 1,009,99 %) і локально поширені (ІП - до 0,99 % включно) (табл. 1). Найбільш поширеними у водотоках північно-східного макросхилу Українських Карпат є 4 види підроду Simulium, із яких широко розповсюдженими виявилися S. ornatum і S. trifasciatum, а поширеними -

S. reptans і S. reptanoides. Проте переважна більшість видів мошок (33 види) належать до групи непоширених (86,8 % від усіх зареєстрованих видів). Локальне поширення має лише S. codreanui, який знайдений лише у верхній ділянці течії річки Прут.

Рис. 3. Чисельність різних груп мошок у гідробіоценозах північно-східного макросхилу Українських Карпат

Хоча видове багатство симуліїд річок більше на 6 видів, ніж струмків, показник індексу видового різноманіття Сімпсона для цього типу водотоку значно менший Is - 0,10). Для струмків Is становить 0,22. Це можна пояснити тим, що значна кількість видів (S. lundstromi, S. brevidens, S. carthusiense. S. codreanui, S. rotundatum, S. variegatum, S. lineatum), які розвиваються у річках, мають дуже низьку чисельність (1-5 особин/дм2), тоді як загальна кількість представників домінантних (S. reptanoides, S. ornatum, S. intermedium, S. baracorne, S. voilense і S. trifasciatum) видів становить 130-220 особин/дм2.

У межах північно-східного макросхилу Українських Карпат за типом рослинності (панівними видами деревних рослин) виділяють два основні зональні рослинні угруповання [5], кожне з яких розташований у певному висотному поясі і характеризується своїм видовим комплексом Simuliidae (рис. 4).

Округ букових лісів північно-східного макросхилу Українських Карпат повністю охоплює пояс букових лісів, який зростає на висотах від 300 до 1450 м над р. м. В складі округу виділяють два підокруги. Підокруг ялицево-букових і буково-ялицевих прикарпатських лісів тягнеться широкою смугою на висотах 300-700 м над р. м. і займає більше, ніж половину території округу. Клімат тут помірно теплий, сума активних температур становить 1800-2400 °С, тривалість періоду активної вегетації коливається в межах 150-170 днів, річна сума опадів дорівнює 700-1000 мм. По цій території протікають найбільші річки регіону у ділянках їх середньої і нижньої течії, що тут впадають у Дністер (річки Стрий, Свіча, Лім- ниця, Бистриця-Надвірнянська) чи верхів'я Прута (річки Черемош і Сирет). Малих водотоків відносно небагато. мошка макросхил фауна рослинний

Рис. 4. Карта-схема основних висотно-зональних рослинних угруповань північно-східного макросхилу Українських Карпат:

І - округ букових карпатських лісів: Іа - підокруг ялицево-букових і буково-ялицевих прикарпатських лісів; Іб - підокруг темнохвойно-букових привододільних лісів; II - округ смерекових гірськокарпатських лісів; ^ - основні місця збору проб

Фауністичне багатство мошок підокругу нараховує 21 вид із роду Simulium (табл. 2). У кількісному (11 видів) і якісному (85,54 % від усіх зібраних преімагіналь- них фаз) відношеннях домінують представники підроду Simulium. Серед них усі масові види (S. voilense, S. trifasciatum, S. baracorne, S. intermedium, S. ornatum і

S. reptanoides). Підрід Wilhelmia хоча і представлений 5 видами, однак загальна чисельність їх представників порівняно із попередньою групою надзвичайно низька (3,67 % від усіх зібраних преімагінальних фаз). Це рідкісні види, за винятком S. paraequinum. Підрід Obuchovia представлений лише одним видом - S. auricoma, який, проте, займає субдомінантне положення (9,81 %) в гідробіоценозах підокругу. Представники підродів Nevermannia (3 види) і Eusimulium (1 вид) мають у водотоках регіону надзвичайно низьку чисельність і трапляються як поодинокі особини. На нашу думку це пов'язано з відносно невеликою кількістю дрібних водотоків, які є основним місцем розвитку цих видів. Лише у гідробіоценозах цього округу розвиваються всі види підродів Wilhelmia, а також S. vernum, S. auricoma і S. frigidum. Загалом ядро сіму- ліїдофауни формують типові мешканці середніх і великих річок передгірного і низькогірного поясів.

Таблиця 2. Кількісний розподіл мошок у висотно-зональних рослинних угрупованнях північно-східного макросхилу Українських Карпат

за/п

Вид

Природні висотно-зональні рослинні пояси

округ букових карпатських лісів

підокруг ялицево-букових і буково-ялицевих прикарпатських лісів

підокруг

темнохвойно-букових привододільних лісів

округ смерекових гірськокарпатських лісів

1

P. hirtipes

-

1,56

0,08

2

P. rufipes

-

-

1,00

3

S. (N.) angustitarse

0,44

5,73

-

4

S. (N.) beltukovae

-

1,23

-

5

S. (N.) bertrandi

-

-

0,40

6

S. (N.) brevidens

0,02

2,33

0,08

7

S. (N.) carthusiense

-

1,15

0,08

8

S. (N.) codreanui

-

-

0,16

9

S. (N.) crenobium

-

-

0,04

10

S. (N.) cryophilum

-

-

0,24

11

S. (N.) lundstromi

-

3,19

-

12

S. (N.) oligotuberculatum

-

0,29

0,80

13

S. (N.) vernum

0,42

-

-

14

S. (E.) aureum

0,10

0,37

-

15

S. (E.) velutinum

-

0,49

-

16

S. (W.) balcanicum

0,83

-

-

17

S. (W.) equinum

0,54

-

-

18

S. (W.) lineatum

0,20

-

-

19

S. (W.) paraequinum

1,54

-

-

20

S. (W.) pseudoequinum

0,56

-

-

21

S. (O.) auricoma

9,81

-

-

22

S. (s.str.) argyreatum

1,98

0,08

1,08

23

S. (s.str.) baracorne

12,63

-

6,39

24

S. (s.str.) columbaschence

-

-

17,44

25

S. (s.str.) fontanum

-

0,20

5,87

26

S. (s.str.) frigidum

0,15

-

-

27

S. (s.str.) intermedium

11,93

7,82

10,10

28

S. (s.str.) maximum

-

0,33

0,16

29

S. (s.str.) monticola

-

5,24

-

30

S. (s.str.) noelleri

0,02

0,04

3,31

31

S. (s.str.) ornatum

10,83

8,92

11,86

32

S. (s.str.) reptanoides

10,22

24,19

2,08

33

S. (s.str.) reptans

3,74

27,30

3,11

34

S. (s.str.) rotundatum

-

-

0,28

35

S. (s.str.) trifasciatum

15,19

7,37

34,32

36

S. (s.str.) variegatum

-

2,17

0,28

37

S. (s.str.) voilense

16,09

-

0,36

38

S. (s.str.) vulgare

2,76

-

0,48

Підокруг темнохвойно-букових привододільних лісів вузькою смугою охоплює підніжжя Горган, Чорногори, Свидовецьких та Мармароських гір. Він поступово звужується з північного заходу на південний схід. Умови тут відзначаються більшою кількістю опадів, вищою вологістю повітря і нижчими температурами порівняно з підокругом ялицево-букових і буково-ялицевих прикарпатських лісів: сума активних температур становить 1600-2200 °С, тривалість вегетаційного періоду знаходиться в межах 140-150 днів, річна сума опадів становить 1000-1300 мм. Територія має щільну гідрологічну сітку, яку формують струмки, середні і малі річки, витоки яких розташовані переважно у високогірних районах північно-східного макросхилу Українських Карпат.

Симуліїдокомплекс підокругу нараховує 20 видів мошок із 2 родів (табл. 2). Рід Prosimulium представлений єдиним нечисленним видом P. hirtipes. Із роду Simulium виявлені представники 3 підродів. Основу фауністичного різноманіття мошок формують представники підроду Simulium (11 видів). Серед них домінантні види - S. reptans і S. reptanoides, на які припадає більше половини (51,49 %) усіх зібраних преімагінальних фаз симуліїд. Субдомінантне положення займають S. ornatum, S. intermedium, S. trifasciatum і S. monticola. Підрід Nevermannia представлений 6 видами, із яких S. angustitarse є субдомінантом (5,73 %), що іноді масово розвивається у струмках, 4 види є нечисленними (S. lundstromi, S. brevidens, S. beltukovae, S. carthusiense), а S. oligotuberculatum відзначений як рідкісний. Представники підроду Eusimulium (2 види) є рідкісними та виявлені в деяких малих річках у загальній кількості не більше 2-4 особин/дм2 Лише у гідробі- оценозах цього підокругу виявлені численний тут S. monticola, нечисленні S. beltukovae і S. lundstromi та рідкісний S. velutinum.

Округ смерекових гірськокарпатських лісів займає найвищий лісовий пояс північно-східного макросхилу Українських Карпат - на верхніх частинах схилів Гор- ган, Чорногори і Мармароських гір. Клімат тут помірно холодний, сума активних температур становить лише 1000-1600 °С, вегетаційний період становить 136 днів, за рік випадає до 1500 мм опадів. Гідрорлогічна сітка щільна, представлена малими річками і струмками, які живлять Свічу, Лімницю, Бистрицю-Надвірнянську, чи входять до складу басейну верхів'я Прута.

Фауністичне багатство мошок округу нараховує 24 види із двох родів (табл. 2). У кількісному (22 види) і якісному (98,92 % від усіх зібраних преімагінальних фаз) відношеннях переважає рід Simulium. Він представлений двома підродами. Підрід Nevermannia хоча і нараховує 7 видів, однак їх загальна частка в угрупованнях водних фаз симуліїд надзвичайно низька (1,8 % від усіх зібраних особин), оскільки всі вони є рідкісними і трапляються у кількості лише 1-4 особини/дм2. Із них 4 види (S. bertrandi, S. codreanui, S. crenobium, S. cryophilum) знайдені лише у водотоках цього округу. Серед представників підроду Simulium виявлені види з різних у чисельному відношенні груп: від рідкісних (S. maximum, S. rotundatum, S. variegatum, S. voilense, S. vulgare), які представлені поодинокими (1-3 особини/дм2) екземплярами з окремих водотоків, до масових (S. intermedium, S. ornatum, S. columbaschence, S. trifasciatum), що формують основу чисельності (73,72 %) угруповань водних фаз мошок. Слід зауважити, що більше третини (34,32 %) усіх зібраних преімагі- нальних фаз симуліїд у цьому окрузі належить S. trifasciatum, який виявлений у більшості досліджених водойм. Проникнення на такі висоти S. voilense можна розглядати як випадкове, оскільки його представники виявлені лише в одній пробі, що зібрана неподалік нижньої межі округу. Окрім згаданих вище представників підроду Nevermannia лише в гідробіоценозах округу зареєстровано ще 2 види: P. rufipes і S. rotundatum. Всі вони є типовими мешканцями високогірних районів, які знаходять оптимальні умови для розвитку у витоках малих річок і струмках.

У водотоках усіх вертикально-зональних рослинних угруповань північно-східного макросхилу Українських Карпат розвиваються S. brevidens, S. argyreatum, S. intermedium, S. noelleri, S. ornatum, S. reptanoides, S. reptans і S. trifasciatum, яких можна вважати типовими евритопними видами, що мають високу екологічну пластичність. Із них половина (S. intermedium, S. ornatum, S. reptans і S. trifasciatum) виявлені у всіх досліджених типах гідробіоценозів: струмках, малих, середніх і великих річках.

Найвище видове різноманіття мошок за індексом Сімпсона (Is - 0,18) притаманне рослинному угрупованню високогірного регіону - смерековим гірськокарпатсь- ким лісам. Із зменшенням висоти в окрузі букових лісів значення цього показника зменшується від 0,16 у підок- рузі темнохвойно-букових привододільних лісів до 0,11 у підокрузі ялицево-букових і буково-ялицевих прикарпатських лісів. Хоча у гідробіоценозах округу букових лісів кількість видів мошок більша (31 вид), ніж у водотоках округу смерекових гірськокарпатських лісів (24 види), однак індекс видового різноманіття Сімпсона для цієї території є вдвічі меншим (Is - 0,09), оскільки відносна чисельність багатьох видів симуліїд досить низька, в той час як загальна кількість особин масових видів часто у десятки і навіть сотні разів вища, ніж рідкісних (табл. 2). Багатший видовий склад симуліїд можна пояснити наявністю більш різноманітних за гідрофізичними умовами біотопів, у яких розвиваються преімагінальні фази.

Висновки

У водотоках північно-східного макрос- хилу Українських Карпат зареєстровано 38 видів Simuliidae із 2 родів. Симуліїдокомплекс річок формують 26 (Is - 0,10), а струмків - 20 видів (Is - 0,22). Домінують S. trifasciatum, S. ornatum, S. reptanoides і S. intermedium, із яких перші два мають широке розповсюдження. У водотоках усіх висотно-зональних рослинних угруповань виявлено S. brevidens,

S. argyreatum, S. intermedium, S. noelleri, S. ornatum, S. reptanoides, S. reptans і S. trifasciatum. Багатшим у видовому відношенні (31 вид) є симуліїдокомплекс округу букових лісів, порівняно з округом смерекових гірськокарпатських лісів (24 види).

Список використаних джерел

1. Adler P. H. World blackflies (Diptera: Simuliidae): A comprehensive revision of the taxonomic and geographical inventory / P. H. Adler, R. W. Crosskey : [Electronic resource]. 2017.

2. Knoz J. To identification of Chechoslovakian black-flies (Diptera, Simuliidae) / J. Knoz // Folia priro-doveed. Fac. Univ. Purkyne, 1965. - Sv. 6, spis 5. - 56 p.

3. Panchenko A. O. Landscape distribution of black flies fauna in the east Carpatians / A.O. Panchenko // Int њnf. "The east Carpatians fauna: its present state and prospects of preservation". - Uzhorod, 1993. - P. 41.

4. Беклемишев В. Н. Биоценологические основы сравнительной паразитологии / В. Н. Беклемишев . - М. : Наука, 1970. - 502 с.

5. Голубець М. А. Геоботанічне районування Українських Карпат основа раціонального природокористування / М. А. Голубець // Пр. наук. т-ва ім. Шевченка. Екологічний зб. Екологічні проблеми Карпатського регіону. - Львів : вид-во НТШ, 2003. - Т. ХІІ. - С. 283-292.

6. Панченко А. А. Біорізноманіття України: Естественноисторическое изучение семейства Мошек (Diptera: Simuliidae) / А. А. Панченко. - Донецк : ДонНУ, 2004. - 169 с.

7. Панченко А. А. К фауне мошек (Diptera: Simuliidae) северного макросклона Украинских Карпат / А. А. Панченко // Мат-ли міжнар. наук. конф. "Біорізноманіття та роль зооценозу в природних і антропоґенних екосистемах". - Дніпропетровськ, 2005. - С. 290-292.

8. Панченко А. Б. Мошки Украинских Карпат / А. Б. Панченко // V з'їзд Укр-го ентомологічного т-ва : Тез. доп. (Харків, 7-11 вересня, 1998). - К., 1998. - С. 123-124.

9. Панченко А. А., Усова З. В. К фауне мошек (Diptera: Simuliidae) верхнего бассейна Днестра и Прута / А. А. Панченко // Реферативная информация о законченных исследовательских работах в вузах УССР. К., 1976. - Вып. Х. - С. 35.

10. Рубцов И. А. Мошки (сем. Simuliidae). Фауна СССР. Насекомые двукрылые / И. А. Рубцов. - М. ; Л. : АН СССР, 1956. - 860 с.

11. Количественная гидроэкология: методы системной идентификации / В. К. Шитиков, Г. С. Розенберг, Т. Д. Зинченко, В. К. Шитиков. - Тольятти : ИЭВБ РАН, 2003. - 463 с.

References

1. Adler P. H., Crosskey R. W. World blackflies (Diptera: Simuliidae): A comprehensive revision of the taxonomic and geographical inventory. 2017. 131 p.

2. Knoz J. To identification of Chechoslovakian black-flies (Diptera, Simuliidae). 1965. 56 p.

3. Panchenko A. O. Landscape distribution of black flies fauna in the east Carpatians. The east Carpatians fauna: its present state and prospects of preservation. Uzhorod, 1993. 41.

4. Beklcmishev V.N. Biological Basis of Comparative Parasitology. Moscow; 1970. 502 р. In Russian.

5. Golubets М. А. Geobotanical zoning of the Ukrainian Carpathians is the basis of rational nature management Environmental problems of the Carpathian region. Lviv; 2003; ХІІ: 283-292. In Ukrainian.

6. Panchenko A. O. The biodiversity of Ukraine: Natural-historical study of the blackflies family (Diptera: Simuliidae). Donetsk; 2004. 169 p. In Ukrainian.

7. Panchenko A. O. To the blackflies fauna (Diptera: Simuliidae) of the north macroslope of the Ukrainian Carpathians. The biodiversity and the role of zoocenosis in natural and anthropogenic ecosystems. Dnipropetrovsk; 2005. 290-292. In Russian.

8. Panchenko A. B. Blackflies of the Ukrainian Carpathians. Abstracts of reports of the V Congress of the Ukrainian Entomological Society (Kharkiv, 1998 September 7-11). Kyiv; 1998. 123-124. In Russian.

9. Panchenko A. O., Usova Z. V. To the blackflies fauna (Diptera: Simuliidae) the upper basin of the Dniester and the Prut. Abstract information about completed research works in universities of the USSR. Kyiv; 1976. Х: 35. In Russian.

10. Rubzov I. A. Blackflies (family Simuliidae). Fauna of the USSR. Diptera insects. Moscow, Lenengrad; 1956. 860 p. In Russian.

11. Shitikov V. K., Rozenberg G S., Zinchenko T. D. Quantitative hydroecologi: methods of system identification. Toliyatti; 2003. 463 p. In Russian. А. Теплюк, асп., В. Теплюк, канд. биол. наук

12. Восточноевропейский национальный университет имени Леси Украинки, Луцк, Украина

Размещено на Allbest.ru

...

Подобные документы

  • Ознайомлення з результатами фітохімічного дослідження одного з перспективних видів рослин Українських Карпат - волошки карпатської. Розгляд залежності вмісту досліджуваних біологічно активних речовин від виду сировини. Аналіз вмісту фенольних сполук.

    статья [23,3 K], добавлен 11.09.2017

  • Історія вивчення автотрофної компоненти річки Случ. Видове та внутрішньовидове різноманіття водоростевих угруповань. Еколого-географічна характеристика фітопланктону та оцінка якості води. Оцінка інформаційного різноманіття екологічного стану річки.

    дипломная работа [2,5 M], добавлен 22.01.2015

  • Вивчення будови, морфологічних характеристик, видової різноманітності ящірок фауни України, виявлення видів, занесених до Червоної книги країни. Динаміки чисельності і поширення, особливості трофічних зв’язків, добової і річної активності ящірок.

    курсовая работа [47,9 K], добавлен 20.04.2011

  • Еколого-морфологічна характеристика фонових представників іхтіофауни району дослідження. Аналіз видового складу іхтіофауни. Вікова і статева структура угруповань промислових видів. Фактори антропогенного походження, які негативно впливають на іхтіофауну.

    дипломная работа [3,4 M], добавлен 23.09.2012

  • Історія вивчення напівтвердокрилих. Особливості життєвого циклу. Основні еколого-біологічні групи клопів. Еколого-фауністична характеристика клопів основних біогеоценозів ландшафтного заказника Цецино та найближчих околиць. Виготовлення колекції комах.

    курсовая работа [215,8 K], добавлен 11.05.2015

  • Загальна характеристика флори Українських Карпат. Систематична характеристика та біоекологічні особливості Leontopodium alpinum Cass. Збереження фіторізноманіття шляхом інтродукції. Оцінка схожості насіння рослини, характеристика ранніх етапів онтогенезу.

    курсовая работа [1006,3 K], добавлен 17.02.2013

  • Історія дослідження покривів земноводних. Порівняльно-анатомічне дослідження щільності інфраепідермальних капілярів у шкірі земноводних різних екологічних груп в залежності від місця їх проживання. Еколого-морфологічний аналіз досліджуваних видів.

    научная работа [2,8 M], добавлен 12.03.2012

  • Фізико-географічна характеристика міста Миколаєва. Загальні відомості про родину Розові (Rosaceae). Особливості розподілу видів рослин родини Rosaceae у флорі м. Миколаєва. Біоморфологічна структура видів рослин родини Розових, їх практичне значення.

    курсовая работа [33,5 K], добавлен 05.01.2014

  • Використання природних ресурсів фауни. Методи і способи обліку ссавців Бистрицької улоговини. Характеристика поширених видів. Таксономічні одиниці представників регіону. Екологія поширених видів. Збереження та відтворення популяцій. Охорона диких тварин.

    дипломная работа [3,4 M], добавлен 13.04.2011

  • Структурні та функціональні характеристики фітопланктону ставка Грабарка (м. Бердичів). Таксономічна структура та частота трапляння водоростевих угруповань і планктонних комплексів. Еколого-географічна характеристика фітопланктону, оцінка якості вод.

    курсовая работа [2,6 M], добавлен 13.03.2015

  • Облигатно кровососущие насекомые. Мошки Simuliidae – серьезный бич скота. Желудочный большой овод лошадей, его личинки как эндопаразиты. Жизненный цикл бычьего овода Hypoderma lineafum. Источники заражения домашних животных паразитическими червями.

    реферат [189,8 K], добавлен 13.07.2011

  • Дослідження структурної організації зоопланктонних угруповань річкової ділянки літоралі Каховського водосховища в літній період. Встановлення видового складу, представленості таксономічних груп, вивчення динаміки чисельності та біомаси зоопланктону.

    статья [615,9 K], добавлен 19.09.2017

  • Таксономічний склад планктонних водоростей кар’єрів Слобідський і Селецький. Флористичне зведення планктонних водоростей кар’єрів. Еколого-географічна характеристика водоростевих угруповань. Оцінка якості води кар’єрів за видами – показниками сапробності.

    дипломная работа [1016,2 K], добавлен 22.01.2015

  • Хагальна характеристика ряду "хижі" та їх значення в природі й житті людини. Дослідження особливостей та характеристика видового складу фауни хижих ссавців околиць м. Чернігова: родина Куницеві (рід видра, куниця, тхір), родина собачі (рід лисиця).

    курсовая работа [1,8 M], добавлен 21.09.2010

  • Природно-екологічна характеристика Дубровицького району, фізико-географічні особливості. Видовий склад, різноманіття та біологічний аналіз водної ентомофауни річки Горинь та її притоків: методика досліджень, фауністичний огляд, вертикальний розподіл.

    дипломная работа [837,7 K], добавлен 21.12.2010

  • Видовий склад видів рослин родини Rosaceae у флорі Бистрицької улоговини. Визначення поширення та частоти зустрічності представників даної родини. Еколого-ценотичні особливості досліджуваних видів. Практичне значення видів рослин родини Rosaceae.

    курсовая работа [87,2 K], добавлен 05.11.2010

  • Фізико-географічна характеристика, ландшафт та клімат степу. Поняття про степову рослинність. Методичні підходи до таксономічного аналізу рослинних угруповань. Степові рослини у флорі Дніпропетровської області. Охорона та заповідання степових рослин.

    курсовая работа [3,9 M], добавлен 30.06.2015

  • Дослідження структурної організації зоопланктонних угруповань річкової ділянки літоралі Каховського водосховища в літній період. Видовий склад, представленість таксономічних груп, динаміка чисельності і біомаси зоопланктону упродовж 3-4 років дослідження.

    статья [663,5 K], добавлен 21.09.2017

  • Різноманітність життя у всіх її проявах. Теоретично можливі механізми виникнення генетичного різноманіття. Нейтральна теорія еволюції. Загальна кількість видів у трофічній групі. Типи природоохоронних територій, пам'ятки природи, заказники України.

    презентация [13,9 M], добавлен 25.04.2013

  • Таксономічний склад і хорологічна характеристика роду Centaurea L. Характеристика особливості рельєфу, кліматичних умов, флори та фауни Чернівецької області. Повний аналіз еколого-ценотичного роду. Цілюща дія та застосування у народній медицині волошки.

    курсовая работа [40,1 K], добавлен 29.03.2015

Работы в архивах красиво оформлены согласно требованиям ВУЗов и содержат рисунки, диаграммы, формулы и т.д.
PPT, PPTX и PDF-файлы представлены только в архивах.
Рекомендуем скачать работу.