Порівняльне дослідження деяких гематологічних показників птахів різних екологічних груп
Порівняльне дослідження еритроцитів птахів, що належать до різних екологічних груп. Поздовжній та поперечний діаметри еритроцитів та їх ядер у названих видів. Об’єм червонокрівців та ядерно-цитоплазматичне співвідношення в них. Вміст гемоглобіну у крові.
| Рубрика | Биология и естествознание |
| Вид | статья |
| Язык | украинский |
| Дата добавления | 30.10.2020 |
| Размер файла | 3,3 M |
Отправить свою хорошую работу в базу знаний просто. Используйте форму, расположенную ниже
Студенты, аспиранты, молодые ученые, использующие базу знаний в своей учебе и работе, будут вам очень благодарны.
Размещено на http://www.allbest.ru/
Порівняльне дослідження деяких гематологічних показників птахів різних екологічних груп
Ярослав Омельковець,
Катерина Шваєвська,
Катерина Мельник
У роботі порівнюються вміст гемоглобіну, особливості будови еритроцитів, швидкість їх осідання та кількість в 1 мм3 крові у семи видів птахів, що належать до різних екологічних груп. Проаналізовано пристосування, які забезпечили збільшення кисневої ємності крові птахів у міру ускладнення локомоції та зростання рухової активності.
Ключові слова: птахи, еритроцити, кров, рухова активність.
В работе сравниваются содержание гемоглобина, особенности строения эритроцитов, скорость их оседания и количество в 1 мм3 крови у курицы домашней (Gallus gallus domesticus L.), ласточки городской (Delichon urbicum L.), голубя сизого (Columba livia L.), коршуна рыжего (Milvus milvus L.), неясыти (Strix aluco L.), утки домашней (Anas platyrhynchos domestica L.) (кросс «Темп» белорусской селекции), кряквы (Anas platyrhynchos L.). Увеличение кислородной емкости крови птиц обеспечивается такими приспособлениями: уменьшением размеров ядра и увеличением количества эритроцитов, что приводит к увеличению содержания гемоглобина. Скорость насыщения красных клеток крови кислородом возрастает вследствие увеличения их относительной площади, уменьшения диффузного расстоянии и увеличения суммарной площади эритроцитов.
Ключевые слова: птицы, эритроциты, кровь, двигательная активность.
The article deals with the comparison of the hemoglobin contents, the structural features of the erythrocytes, its suspension stability and red count in 1 mm3 of blood in chicken (Gallus domesticus L.), chimney swallow (Delichon urbicum L.), rock-pigeon (Columba livia L.), red kite (Milvus milvus L.), tawny owl (Strix aluco L.), mallard (Anas platyrhynchos domestica L.), mollard duck (Anas platyrhynchos L.). The increasing of the blood oxygen capacity in birds is provided by such adaptations: decreasing the nuclear size and increasing the number of erythrocytes, that leads to the increasing the cellular hemoglobin content. The saturation rate of red blood cells by oxygen increases due to the increasing of their relative areas, reducing of diffuse distance and increasing of total area of erythrocytes.
Key words: birds, erythrocytes, blood, physical activity.
Постановка наукової проблеми та її значення. Опанування птахами повітряного простору зу мовило потребу в постачанні значних об'ємів кисню до м'язів та швидкому газообміні. Значною мі - рою це забезпечується морфо-фізіологічними особливостями кровоносної системи представників класу Aves, які добре вивчені та достатньо відображені в навчальній літературі [5; 8]. Значно менше робіт присвячено дослідженню крові птахів, зокрема їх форменим елементам, хоча саме вони забезпечують значну кисневу ємність їх крові .
Аналіз досліджень цієї проблеми дає змогу стверджувати, що сучасні дослідження крові птахів мають здебільшого прикладний - ветеринарний - характер [6; 7; 10]. При цьому гематологічні по казники і в нормі, і при патологіях найкраще вивчені у свійських птахів, тоді як у представників дикої орнітофауни вони залишаються не вивченими, хоча викликають інтерес і у ветеринарному, і в еволюційно-морфологічному та морфо-екологічному аспектах.
Мета статті - провести порівняльно-морфологічне дослідження еритроцитів птахів, що належать до різних екологічних груп. Відповідно до мети були поставлені такі завдання: 1) дослідити поздовжній та поперечний діаметри еритроцитів та їх ядер у названих вище видів; 2) визначити об'єм червонокрівців та ядерно-цитоплазматичне співвідношення в них; 3) встановити кількість еритроцитів в 1 мм3 крові досліджуваних тварин; 4) визначити вміст гемоглобіну у крові досліджуваних видів; 5) зробити спробу порівняння отриманих показників та інтерпретації виявлених відмінностей у морфо-екологічному аспекті.
Матеріал і методи дослідження. Матеріалом для дослідження слугували мазки крові курки домашньої (Gallus gallus domesticus L.) - 5 екземплярів, ластівки міської (Delichon urbicum L.) - 3 екземпляри, голуба сизого (Columba livia L.) - 5 екземплярів, шуліки рудого (Milvus milvus L.) - 2 екземпляри, сови сірої (Strix aluco L.) - 3 екземпляри, домашньої качки (Anas platyrhynchos domestica L.) - 5 екземплярів, крижня (Anas platyrhynchos L.) - 4 екземпляри (по 5 мазків із крові кожної досліджуваної особини). Ці птахи належать до різних екологічних груп і відрізняються за локомоторною активністю (зокрема типом польоту), раціоном та способами добування їжі. Так, крижень належить до птахів прісних водойм; ластівка міська - птах відкритих повітряних просторів; голуб сизий - синантропний вид; сова сіра - нічний хижий птах, що тяжіє до заплавних лісів; шуліка рудий - денний хижий птах; курка домашня та качка домашня - свійські птахи.
Забір крові у птахів проводили із підкрилової вени. Фарбування мазків крові здійснювали за Д. Л. Романовським [9].
Вміст гемоглобіну визначали за допомогою фотоелектрокалориметра КФК-3 за загальноприйнятими методиками.
Для вимірювання розмірів еритроцитів використовували лабораторний мікроскоп «Біолам Р-15» та окулярний гвинтовий мікрометр «МОВ-16».
Визначення об'єму еритроцитів здійснювали за формулою: V = nab2/6, де a - поздовжній, b - поперечний діаметри клітини. Аналогічно визначали і об'єм ядра [1]. Для підрахунку ядерно- цитоплазматичного співвідношення використовували формулу: ЯЦС = Vя/Vц, де Vя - об'єм ядра, Vц - об'єм цитоплазми. Об'єм цитоплазми визначали за формулою: Vц = Vk - Vя, де Vk - об'єм клітини (еритроцита), Vя - об'єм ядра.
Співвідношення поздовжнього та поперечного діаметрів еритроцита обчислювали за формулою: І = а/Ь, де а - поздовжній, Ь - поперечний діаметри клітини.
Кількість еритроцитів у 1 мл крові визначали за допомогою камери Горяєва, а швидкість осідання еритроцитів - за методом Т. П. Панченкова [3; 9].
Виклад основного матеріалу й обґрунтування отриманих результатів дослідження. Як відомо, організм птахів характеризується високою інтенсивністю протікання метаболічних процесів (особливо під час польоту), що, зі свого боку, потребує швидкого надходження значної кількості кисню та своєчасного виведення вуглекислого газу та продуктів обміну речовин [8].
Відомо, що найдосконалішою вважається будова еритроцитів ссавців, які позбавлені ядра і мають форму двоввігнутого диска. Така форма значно полегшує газообмін, адже площа поверхні дископодібного двоввігнутого еритроцита в 1,63 разу перевищує площу поверхні кулі такого ж діаметра. Це не лише прискорює проникнення кисню, а й забезпечує більш повне насичення ним усього гемоглобіну.
Еритроцити досліджуваних тварин істотно відрізняються від червоних кров'яних тілець ссавців тим, що в зрілому стані містять ядро, яке спричиняє двосторонню опуклість клітини і забезпечує більшу тривалість життя цих клітин. Крім того, вони більші за розмірами і мають форму, близьку до овальної (витягнутий сфероїд). Ядро також овальне, воно розміщується уздовж поздовжньої осі клітини (рис. 1-2). Відомо, що площа поверхні витягнутого сфероїда перевищує площу кулі такого ж об'єму. Тому чим витягнутішим буде еритроцит, тим більшою буде площа поверхні, яка припадає на одиницю об'єму і через яку дифундує кисень. Отримані результати засвідчують, що максимальну відносну площу мають еритроцити крижня та качки домашньої, а найменшу - курки домашньої (табл. 1, див. I (а/ь)).
Цитоплазма еритроцитів фарбується оксифільно, а ядро - базофільно. Контури ядра чіткі, оскільки воно зафарбовується інтенсивніше, ніж цитоплазма (рис. 1-2). На мазках спостерігаються червонокрівці, форма яких дещо відрізняється від овальної. Це вказує на здатність цих клітин змі - нювати форму, що полегшує їх проходження через капіляри. Трапляються також «монетні стовпчики» - це групи еритроцитів (4-7 клітин), які з'єдналися боковими поверхнями (рис. 1).
У крові досліджуваних видів птахів спостерігається анізоцитоз (табл. 1). Найбільша різниця у розмірах червонокрівців у курки та качки домашньої. У цих тварин максимальний об'єм еритроцитів перевищує мінімальний в 1,7 разу, тоді як у хижих птахів (сова сіра, шуліка рудий) - лише в 1,2 разу.
Рис. 1. Еритроцити ластівки міської: 1 - еритроцити; 2 - «монетні стовпчики» (*540)
порівняльний птахи еритроцити гемоглобін
Рис. 2. Формені елементи крові курки домашньої:
1 - еритроцити; 2 - сегментоядерний псевдоеозинофіл (*540)
Середні розміри еритроцитів зменшуються в такому порядку: крижень, сова сіра, голуб сизий, шуліка рудий, качка домашня, ластівка міська, курка домашня (табл. 1).
Найменші значення ядерно-цитоплазматичного співвідношення ми зафіксували у хижих птахів, а максимальне - у курки (табл.1).
Кількість червоних клітин крові зростає в такому порядку: курка домашня, шуліка рудий, сова сіра, голуб сизий, качка домашня, крижень, ластівка міська (табл. 1). Зазначимо, що в качки домашньої та голуба сизого значення цього показника майже однакові. Вміст гемоглобіну в крові об'єктів дослідження зростає у такій послідовності: курка домашня, шуліка рудий, сова сіра, голуб сизий, ластівка міська, качка домашня, крижень (табл. 1). Отже, можна зробити припущення, що зростання кількості еритроцитів та вмісту гемоглобіну у крові птахів різних видів відбувалося в міру зростання їх рухової активності. Це відповідає теорії паралелізму тканинних структур А. А. Заварзіна, згідно з якою перетворення тканин в еволюції здійснюється відповідно до спільної для цього типу тканин функціонального завдання [3]. Менші, ніж у голуба й ластівки, значення цих показників у шуліки й сови пояснюються, на нашу думку, тим, що у хижаків маховий політ чергується з планерним, а частота рухів крилами і, відповідно, інтенсивність роботи м'язів у них менші [2]. Крижень, вміст гемоглобіну в крові якого найвищий серед досліджуваних тварин, характеризується швидким польотом із частими змахами крил [3]. Це зумовлює значну потребу в кисні, особливо під час міграцій. До того ж при пошуках їжі він на тривалий час занурює голову у воду і не здійснює ди - хальних рухів. Високий вміст гемоглобіну характерний і для домашньої качки, предком якої був крижень, хоча ядерно-цитоплазматичне співвідношення у неї лише дещо нижче ніж у курки.
Максимальну швидкість осідання еритроцитів ми зафіксували в ластівки та голуба (табл. 1), що, очевидно, опосередковано вказує на більший вміст фібриногену в їх крові. У качок значення цього показника найменші серед об'єктів дослідження.
Отримані результати дають змогу припустити, що збільшення кисневої ємності крові птахів досягається такими пристосуваннями:
- збільшенням відносної площі червоних клітин крові, за рахунок їх видовження (наприклад, крижень, качка домашня, ластівка міська, голуб сизий);зменшенням розмірів червонокрівців, що дало змогу зменшити дифузну відстань, і, відповідно, швидкість насичення цих клітин киснем (наприклад, курка домашня, ластівка міська);
- зменшенням розмірів ядра, за рахунок чого збільшився вміст гемоглобіну (наприклад, шуліка рудий, сова сіра);
- зростанням кількості еритроцитів, що дало змогу підвищити вміст гемоглобіну та сумарно збільшити дифузну площу червонокрівців (ластівка міська, крижень, качка домашня, голуб сизий).
Висновки та перспективи подальшого дослідження. Максимальна кількість прогресивних рис у крові ластівки міської (невеликий об'єм, значна відносна площа та найвища кількість еритро - цитів при порівняно невисокому значенні ядерно-цитоплазматичного співвідношення) дала змогу забезпечити найвищу серед досліджуваних тварин сумарну дифузну площу червонокрівців, досить високий вміст гемоглобіну та швидкий газообмін (табл. 1).
Кров крижня характеризується найвищою серед об'єктів дослідження кількістю еритроцитів, найбільшою відносною площею їх поверхні, максимальним вмістом гемоглобіну та порівняно неви соким значенням ядерно-цитоплазматичного співвідношення.
Прогресивними рисами будови еритроцитів хижих птахів є найменше серед досліджуваних тварин ядерно-цитоплазматичне співвідношення та значна відносна площа.
Розміри еритроцитів курки домашньої найменші серед об'єктів дослідження (табл. 1). Однак будову цього виду прогресивною вважати не можна через високе ядерно-цитоплазматичне співвідношення. Вміст гемоглобіну в крові курки домашньої найнижчий серед досліджуваних видів, хоча еритроцити в неї найменші. Це пояснюється їх малою щільністю, великими відносними розмірами ядра та незначною площею приєднання кисню.
Джерела та література
1. Автандилов Г. Г. Морфология патологии / Г. Г. Автандилов. - М. : Медицина, 1973. - 248 с.
2. Жизнь животных. В 7 т Т. 5 / под ред. В. Е. Соколова. - М. : Просвещение, 1989. - 612 с.
3. Заварзин А. А. Основы сравнительной гистологии / А. А. Заварзин. - Л. : Изд-во Ленингр. ун-та, 1985. - 400 с.
4. Клинико-лабораторные методы в гематологи / под ред. В. Г. Михайлова, Г. А. Алексеева. - Ташкент : Медицина, 1986. - 198 с.
5. Ковтун М. Ф. Порівняльна анатомія хребетних / М. Ф. Ковтун, О. М. Микитюк, Л. П. Харченко. - Х. : ОВС, 2005. - 672 с.
6. Липунова Е. А. К методике определения цитокинетических показателей эритроцитарного баланса крови птиц / Е. А. Липунова, М. Ю. Скоркина // Научные ведомости Белгородского государственного университета. Серия: Естественные науки. - 2007. - Т. 5, № 5. - С. 66-69.
7. Морфологические особенности клеток крови птиц [Электронный ресурс] // Научно-исследовательский центр биобезопасности и экологического контроля ресурсов АПК. - Режим доступа : http://biosafety- center.dp.ua/viddil-fiziology-biohimiya/Biohim/Gematologija_podrobno/Morfologija_kletok_ptic.php
8. Наумов С. П. Зоология позвоночных : учеб. для студ. пед. ин-тов по биолог. спец. / С. П. Наумов. - 4-е изд., перераб. - М. : Просвещение, 1982. - 464 с.
9. Рябушенко Е. Анализы крови у птиц. Основные показатели и их диагностическая значимость [Электронный ресурс] / Е. Рябушенко, М. Шумская // Энциклопедия владельца птицы. - Режим доступа : http://www.mybirds.ru/health/medic/analiz_krovi_pticy.php
10. Чернявских С. Д. Сезонные колебания показателей фагоцитоза эритроцитов и полиморфноядерных лейкоцитов позвоночных животных / С. Д. Чернявских, М. З. Федорова, Е. В. Масленникова // Научные ведомости Белгород. гос. ун-та. Серия : Естественные науки. - 2011. - № 15. - Вып. 16. - С. 68-72.
Размещено на Allbest.ru
...Подобные документы
Історія дослідження покривів земноводних. Порівняльно-анатомічне дослідження щільності інфраепідермальних капілярів у шкірі земноводних різних екологічних груп в залежності від місця їх проживання. Еколого-морфологічний аналіз досліджуваних видів.
научная работа [2,8 M], добавлен 12.03.2012Загальна характеристика птахів: лелека білий, бусол, або чорногуз, гуска сіра, шпак звичайний, зозуля звичайна, ластівка сільська. Перельоти птахів та методи дослідження цього процесу. Аналіз спостережень за строками прильотів вказаних видів птахів.
реферат [28,1 K], добавлен 21.09.2010Особливості розмноження птахів. Специфіка перельотів, гніздування та будови яйця птахів: гусака сірого, сірого журавля, великого строкатого дятла. Характеристика кладки яєць, висиджування та вигодовування пташенят у різних представників класу птахів.
курсовая работа [35,7 K], добавлен 21.09.2010Ліс як складний рослинний біоценоз. Видовий склад птахів лісу Чернігівського району, особливості його флористичного складу і площа. Опис видів птахів, які найбільш зустрічаються в даному районі дослідження. Діяльність людини та її вплив на птахів лісу.
курсовая работа [39,1 K], добавлен 21.09.2010Узагальнення видів тварин, пристосованих до польоту, які належать до класу Птахи. Зовнішня будова птахів. Покриви тіла та скелет. Голосовий апарат та його роль. Міграція або переліт птахів. Класифікація птахів на екологічні групи: фітофаги, зоофаги.
презентация [903,3 K], добавлен 21.10.2014Характеристика розмноження птахів та значення даного процесу для популяції в цілому. Поведінка птахів на різних етапах життя, її відмінні особливості. Табличні дані характеристики розмноження. Графічні дані характеристики розмноження птахів, їх аналіз.
курсовая работа [235,2 K], добавлен 01.02.2012Характер зміни вмісту нітратів у фотоперіодичному циклі у листках довгоденних і короткоденних рослин за сприятливих фотоперіодичних умов. Фотохімічна активність хлоропластів, вміст никотинамидадениндинуклеотидфосфату у рослин різних фотоперіодичних груп.
автореферат [47,7 K], добавлен 11.04.2009В Україні заради збереження багатьох рідкісних і зникаючих видів птахів створюються природні заповідники, заказники. Рідкісних птахів розводять у вольєрах і випускають потім на волю, у природні для них умови життя. Особливості будови органів птахів.
реферат [22,2 K], добавлен 19.05.2008Загальна характеристика птахів, будова скелету, специфіка травної, дихальної систем. Характеристика видового складу птахів-синантропів. Опис та особливості життєдіяльності птахів-синантропів місцевої орнітофауни. Значення птахів в природі та житті людини.
курсовая работа [376,3 K], добавлен 21.09.2010Історія виникнення птахів. Загальна характеристика класу Птахи. Характерні особливості будови опорно-рухової системи та внутрішньої будови птахів, що зумовили здатність до польоту. Роль та значення пір'яного покрову птахів, який надає їм обтічної форми.
реферат [2,6 M], добавлен 21.07.2015Вивчення зовнішньої будови птахів. Характеристика відділів тіла і особливостей їх будови. Узагальнення знань з теми будови класу птахів. Прогнози біологів, які говорять, що глобальне потепління клімату планети може призвести до зникнення видів птахів.
контрольная работа [22,0 K], добавлен 18.11.2010Молекулярна структура та фізіологічні властивості води. Термодинамічні показники водного режиму рослин. Процеси надходження і пересування води в рослині. Коренева система як орган поглинання води. Особливості водного режиму у різних екологічних груп.
курсовая работа [52,6 K], добавлен 25.12.2013Компоненти якірних контактів еритроцитів. Представники інтегринової родини. Адгезивні компоненти системи білка Rac-1. Рецепторно-опосередкована взаємодія типу "ліганд-рецептор". Патологія міжклітинних контактів при гострому еритромієлозі. Білок смуги 3.1.
курсовая работа [4,2 M], добавлен 31.01.2015Історія еволюційного розвитку та систематика Голонасінних. Особливості анатомічної будови хвойних рослин України. Морфологічна будова представників хвойних. Дослідження впливу різних екологічних факторів на анатомічну та морфологічну будову хвойних.
курсовая работа [11,5 M], добавлен 04.06.2014Поняття польоту та загальна характеристика птахів. Типи польоту: маховий, переривчастий (кілька помахів чергуються з вільним польотом), зависання на місці та ширяння, особливості їх застосування. Пристосування птахів до польоту, структура органів.
презентация [1,5 M], добавлен 20.03.2013Розміри, розмноження, спосіб життя та споріднені види птахів. Характерні особливості беркута. Площа території життєзабезпечення беркута. Поліпшення охорони виду. Знищення й забруднення місць перебування птахів. Чисельність беркутів, які живуть в Альпах.
презентация [561,6 K], добавлен 22.04.2014Дослідження мікрофлори повітря та води. Загальна характеристика родини Herpesviridae. Будова і властивості герпес-вірусів. Реплікація герпес-вірусів. Групи крові та інфекційні захворювання. Нова вакцина проти вірусу герпесу. Екологічні зони України.
научная работа [1,3 M], добавлен 03.11.2015Сиги як одна з найважчих для систематики груп риб, їх види і відмінні особливості, промислове значення. Специфіка та часові рамки розмноження даної групи риб. Ареал і спосіб життя деяких видів: свальок, уссурійський, сиг звичайний великий і малий, пиж‘ян.
курсовая работа [32,0 K], добавлен 25.10.2010Дослідження екологічних умов обстежуваної водойми, вмісту біогенних елементів в донних відкладах. Оцінка видового складу риб обстежуваного ставка та можливої конкуренції між видами. Результати біометричних та анатомічних спостережень білого амура.
курсовая работа [4,4 M], добавлен 12.02.2016Життєва форма як пристосованість організмів до певного способу життя, загальна характеристика впливу екологічних факторів на їх основні види. Аналіз поглядів різних вчених-ботаніків (у тому числі і Серебрякова) на класифікацію життєвих форм організмів.
курсовая работа [591,5 K], добавлен 21.09.2010
