Ретроспективна оцінка орнітофауни Подільського Побужжя

Олександр Матвійчук

Установлено, что под влиянием антропогенной трансформации природных экосистем, прямого и косвен - ного влияния хозяйственной деятельности человека на птиц в течение ХХ века структура авифауны региона существенно изменилась. Так, 22 вида птиц исчезли с исследуемой территории, а 36 - сменили свой статус пребывания на ней. В то же время 21 вид птиц был зарегистрирован здесь впервые, из них семь видов в течение последнего столетия расширили свою гнездовую часть ареала на значительные площади, в том числе и на территорию Подольского Побужья.

Ключевые слова: орнитофауна, Подольское Побужье, антропогенная трансформация, фаунистическое происхождение, видовой состав.

The article highlights the structural changes in the species composition of the avifauna of individual territories Vinnytsia and Khmelnytsky regions belonging to the pool of Yuzhny Bug river. In the period from 2000 to 2014 found staying within the boundaries of the study area 243 species of birds belonging to 19 orders, 53 families and 132 genera. On the territory of the Podolsky Pobuzhzhia dominate breeding (110 species, 45,3 %) and sedentary (50 species, 20,6 %) birds that belong to the 8 species of fauna origin. The most numerous were the European species (81 species, 47,9 %) and transpalearktic species (44 species, 26 %).

It was found that under the influence of anthropogenic transformation of natural ecosystems, direct and indirect effects of human activities on birds exerted during the twentieth century, the structure of the region's avifauna has changed significantly. For example, 22 bird species have disappeared from the study area, and 36 have changed their residence status on it. At the same time, 21 species of birds were recorded here for the first time, including 7 species over the last century have expanded their range into the socket significant areas, including the territory of the Podolsky Pobuzhzhia.

Key words: avifauna, Podolsky Pobuzhzhia, anthropogenic transformation, faunal origin, species composition.

Постановка наукової проблеми та її значення. Зростання кількості населення, інтенсифікація промислового та сільськогосподарського виробництва на Європейському континенті спричинює посилення тиску на природні екосистеми з подальшою їх трансформацією. При цьому відчутного впливу зазнає біотичний компонент, у тому числі й орнітофауна. Подолання наслідків техногенного пресингу на природні екосистеми можливе за умови розробки концепції збалансованого природокористування, що ґрунтується на результатах моніторингу сучасного стану екосистем та ретроспектив - ного аналізу їх структурних змін. Авіфауна Поділля як потужного агропромислового регіону поза сумнівом зазнала відчутної трансформації. Саме тому ми здійснили спробу встановити характер змін, що відбулися у видовому складі орнітофауни регіону упродовж минулого століття, та з'ясувати її сучасну видову структуру. Робота актуальна ще й тому, що з початку ХХ століття системні дослідження авіфауни регіону не проводилися. Найґрунтовніші наукові праці, що містять інформацію про видовий склад і топічні зв'язки орнітофауни Подільського Побужжя, датовані 1918-1935 роками.

Методи дослідження. Орнітофауну Подільського Побужжя ми вивчали упродовж 2000-2014 років на території Вінницької та Хмельницької областей. Протягом усіх сезонів указаного періоду були проведені облікові роботи в основних типах природних та антропогенних ландшафтів регіону. Обліки здійснювали маршрутним методом (лінійних трансект) [4]. Маршрути прокладали у кожному типі ландшафту так, щоб облікова смуга охоплювала якомога більшу площу біотопу і найповніше відображала різнорідні стації, що його формують.

Відносну чисельність птахів у біотопах характеризували відповідно до шкали бальних оцінок, яку запропонував А. П. Кузякін [2].

Для з'ясування видового складу сов застосовували маршрутний метод і метод голосової сти - муляції через відтворення фонограм за допомогою переносного динаміка [ 4].

У зимовий період проводили обліки зимуючих водоплавних та навколоводних птахів на місцях їх скупчень, якими є незамерзалі ділянки акваторій поблизу ГЕС, ДРЕС, ТЕЦ, колекторів міських очисних споруд.

Усього за період досліджень за обліковими маршрутами пройдено 2846 км (1416 облікових годин).

Задля виявлення максимальної кількості представників авіфауни регіону, окрім візуальних спос - тережень, застосовували також відлов птахів за допомогою павутинних сіток, щоб окільцювати їх.

Систематичне положення та порядок розташування видів у цій роботі подано за Г. В. Фесенком та А. А. Бокотеєм [10]. Типи фауністичного походження птахів наведено за Б. К. Штегманом [12].

Виклад основного матеріалу та обґрунтування отриманих результатів дослідження. Аналіз літературних джерел та польові дослідження, проведені у 2000-2014 роках, дали підставу встановити перебування у межах Подільського Побужжя на початку ХХІ ст. 243-х видів птахів, що становить 58,4 % загальної кількості видів авіфауни України. У систематичному аспекті виявлені види птахів належать до 19-ти рядів, 53-х родин і 132-х родів [10].

У басейні р. Південний Буг упродовж останніх 20 років ми виявили 200 видів птахів, а у верхів'ях річки в межах Хмельницької області В. О. Новак та Л. М. Новак [6] виявили ще 43 види птахів.

За статусом перебування у межах дослідженої території домінують гніздові (110 видів, 45,3 %) та осілі (50 видів, 20,6 %) птахи. Транзитних птахів виявлено 42 види (17,3 %), зимуючих - 24 види (9,9 %) та зальотних - 20 видів (8,2%).

Зі 169-ти видів осілих і гніздових перелітних птахів Подільського Побужжя найбільш поширені представники європейського типу фауни - 81 вид (47,9 %). Удвічі менше транспалеарктів - 44 види (26 %). Сибірська фауна представлена 18 видами (10,7 %), а середземноморська - 13 видами (7,7 %). Участь птахів інших типів фауністичного походження у формуванні орнітоценозів Подільського Побужжя порівняно невисока: шість арктичних видів (3,6 %), п'ять монгольських (2,9 %) і по одному представнику тібетської та китайської фауни (по 0,6 %).

Зважаючи на результати власних досліджень, а також літературні дані [6], можна стверджувати, що в дослідженому регіоні упродовж останніх двох десятиліть було виявлено 243 види. На початку ХХ ст. різні дослідники нараховували у тій самій місцевості 223 [11], 191 [1], 145 [8] і 149 [7] видів птахів. подільське побужжя авіфауна маршрутний

Відомо, що одними з визначальних чинників у формуванні орнітофауни будь -якої території є топічний і трофічний. Внаслідок докорінного перетворення території Поділля, спричиненого діяльністю людини, упродовж останніх 80-100 років фауна птахів цієї території зазнала суттєвих струк - турних та кількісних змін.

Деякі види зникли з меж Поділля або змінили свій статус перебування. На противагу їм, певна кількість видів розширила свій гніздовий ареал, заселивши, зокрема й територію Вінницької та Хмельницької областей.

Порівнюючи списки птахів Подільського Побужжя, складені на початку минулого століття [1; 7; 8; 11], з даними сучасних досліджень [3; 6], можна помітити істотну різницю у видовій структурі авіфауни та характері перебування окремих видів птахів у межах Вінницької та Хмельницької областей.

Так, порівняно стабільною залишилась чисельність і не відбулося змін у характері використання території для 186 видів птахів, що становить 70,2 % загальної кількості видів птахів, виявлених у цьому регіоні упродовж ХХ - поч. ХХІ ст.

Зазначимо, що 22-х видів птахів, які виявили дослідники у 1918-1935 роках, наразі немає на теренах Подільського Побужжя. Водночас у цьому регіоні за останні 80-100 років з'явилися представники 21-го виду.

Ще 36 видів птахів упродовж означеного вище періоду різним чином змінили свій статус перебування на території. Так, 17 гніздових перелітних та осілих видів нині трапляються лише під час зальотів або міграцій і, навпаки, для шести транзитних видів наразі виявлене гніздування на Поділлі. По одному виду птахів взаємно змінили свій статус із «зальотних» на «мігруючі»; два зальотні раніше види птахів нині є гніздовими, а ще дев'ять видів почали регулярно зимувати.

Подібні процеси у пташиному компоненті Подільських екосистем відбулись під впливом цілої низки чинників. Сукупність зовнішніх впливів на птахів можна представити як дію трьох груп: абіотичного, біотичного та антропогенного походження.

Слід розуміти, що дія перших двох груп чинників переважно епізодична, тому не може глобально впливати на орнітофауну регіону, зумовлюючи відчутні зміни у її видовій структурі та чисельності. Значно потужнішим є антропогенний фактор, і саме його дія спричинила деградацію природних екосистем, а відтак і їх орнітокомпонента.

Найуразливішою групою птахів за умови радикальної зміни ландшафтної структури місцевості є стенотопні види. Передусім це стосується птахів-петрофілів, які тісно пов'язані з різноманітними скельними масивами. Активна розробка кар'єрів у місцях виходу на поверхню гранітів спричинила знищення потенційних місць гніздування Monticolasaxatilisна Поділлі.

Швидкі темпи економічного зростання різних галузей народного господарства у першій по - ловині ХХ ст. реалізувались переважно екстенсивним способом. Активно здійснювалися гідромеліоративні роботи, спрямовані, з одного боку, на осушення заболочених ділянок уздовж водотоків, з іншого - на формування систем штучних водойм: водосховищ, ставів тощо. Наслідками такої діяльності стали глибокі зміни структури природних гідроценозів, а відтак і їх орнітонаселення. Через деградацію водно-болотних ландшафтів зникли Porzanapusilla,що раніше гніздувалися тут. Знищення евтрофних боліт та пов'язаних з ними осокових і осоково -хвощових формацій позбавило гніздового біотопу Acrocephaluspaludicola.

Тотальна заміна відкритих просторів із лучною та степовою рослинністю на полях з монокультурою у поєднанні з браконьєрством спричинили зникнення Otis tarda, Tetrax tetraxта Melanocorypha calandra.

Втрата природних степових ділянок та водно-болотних угідь позначилась і на пролітних птахах - нині трапляються під час міграцій Netta rufna, Clangula hyemalis, Anthropoides virgoта Glareolanordmanni.Ті ж птахи, що раніше гніздували у водно-болотних комплексах [1; 7; 8; 11], наразі трапляються лише під час міграції: Anasclypeata, Pandionhaliaetus, Circusmacrourus, Circaetusgallicus, Falco cherrug, Falco naumanni, Haematopusostralegus, Tringaochropus, Tringaglareola, Phylomachuspugnax, Numeniusarquata, Sternaalbifrons, Coraciasgarrulusта Anthuspratensis.