Біоморфологічна та екологічна структура екзотичної дендросозофлори штучних заповідних парків Українського Полісся

Размещено на http: //www. allbest. ru/

Біоморфологічна та екологічна структура екзотичної дендросозофлори штучних заповідних парків Українського Полісся

Анна Савоськіна

У статті наведено результати аналізу біоморфологічної та екологічної структури раритетної екзотичної дендрофлори ex situ заповідних парків Українського Полісся. Виявлено, що в складі заповідної дендроекзосозофлори цього регіону переважаючою є група дерев. За відношенням до екоумов домінують геліофіти, мезофіти та мезотрофи.

Ключові слова: Українське Полісся, заповідні парки, дендросозоекзоти, структура дендроекзосозофлори, біоморфи, екогрупи.

Савоськина Анна. Биоморфологическая и экологическая структура экзотической дендросозофлоры заповедных парков Украинского Полесья. В статье приведены результаты анализа биоморфологической и экологической структуры раритетной экзотической дендрофлоры ex situ ботанических садов, дендропарков, парков-памятников садово-паркового искусства и зоопарков Украинского Полесья. Обнаружено, что в составе дендросозофлоры данного региона исследований преобладающей является группа деревьев. Среди небольшого количества раритетных экзотических видов кустарников обнаружены все три группы их высоты. Результаты экологического анализа показали высокую адаптивную способность большинства экзотических раритетных древесных растений к климатическим условиям региона исследований, которое проявляется в преобладании гелиофитов, мезофитов и мезотрофов. Проведение таких исследований важно, ведь, нарушение тех или иных эктопических условий местообитаний древесных растений может привести к сокращению численности их популяций или даже полного исчезновения, особенно в современных условиях сильного антропогенного давления на природную компоненту нашей планеты.

Ключевые слова: Украинское Полесье, заповедные парки, дендросозоэкзоты, структура дендроэкзосо- зофлоры, биоморфы, экогруппы.

Savoskina Anna. Biomorfological and Ecological Structure of Exotic Dendrosozoflora of Protected Parks of the Ukrainian Polissya. The results of the analysis of biomorfological and ecological structure of exotic rarity dendroflora ex situ botanical gardens, arboretums, parks, monuments of landscape art and zoos Ukrainian Polissya. It has been found that the composition of the region dendrosozoflora research is the predominant group of trees. Among the small number of rare exotic species of shrubs are found all three groups of their height. The results of the environmental analysis showed a high adaptive capacity of most exotic rare woody plants to the climatic conditions of the region's research, which is reflected in the prevalence heliophytyc, mesophytyc and mesotrophyc. Such research is important because, breach of certain conditions ecotope habitats woody plants may lead to reduction of their populations and even extinction especially in the current conditions of strong anthropogenic pressure on the natural component of our planet.

Key words: Ukrainian Polissya, conservation parks, dendrosozoekzots, structure of dendroekzosozoflora, biomorphs, ecogroups.

1. Постановка наукової проблеми та її значення.

Для росту й розвитку значної частки екзотичних деревних рослин в Українському Поліссі сприятливими є екоумови рівнинного рельєфу із широкими заболоченими річковими долинами, позитивним балансом вологи, переважанням дерново-підзолистих і болотних ґрунтів та високим рівнем ґрунтових вод. Значна зволоженість зумовила розвиток підзолистого й болотного процесів ґрунтоутворення та формування лучної, болотної й лісової рослинності. Клімат Українського Полісся помірно континентальний із теплим і вологим літом і м'якою хмарною зимою [1] також сприяв еволюційному формуванню протягом кайнозойської ери автохтонної, а в останні кілька столітьй екзотичної дендрофлори, зокрема видів деревних рослин різних типів життєвих форм [1, 2]. Тобто значно менш тривалим є процес адаптації й антропогенної еволюції дендроекзотів в досліджуваному регіоні, який забезпечують, передусім, штучні заповідні парки. У цьому аспекті важливим і першочерговим завданням дендросозології є комплексні дослідження власне раритетної компоненти екзотичної дендрофлори заповідних парків Українського Полісся. На основі таких досліджень потрібно розробити прикладні основи збереження, відтворення, збагачення й збалансованого використання дендросозоекзотів в антропогенізованому середовищі Українського Полісся.

Мета наших досліджень аналіз біоморфологічної та екологічної структури дендроекзосозофлори штучних заповідних парків Українського Полісся. Для досягнення мети потрібно було здійснити інвентаризацію видів дендроекзосозофлори. Для цього науковими полігонами інвентаризаційних досліджень були Ботанічний сад Житомирського національного агроекологічного університету, Менський зоологічний парк (Чернігівська область), дендрологічні парки - Березнівський (Рівненська область), Еліта, Гладковицький та Пілява (усі триу Житомирській області) та 47 парків- пам'яток садово-паркового мистецтва, які розміщені в межах різних адміністративних і фізикогеографічних областей усього Українського Полісся.

Аналіз досліджень цієї проблеми. Наукові дослідження автохтонних раритетних видів рослин на території Українського Полісся за різними напрямами вчені розпочали досить давно, десь у межах останнього сторіччя. Сучасний період таких досліджень на території окремих адміністративних областей і регіону в цілому пов'язаний з іменами І. М. Григори, Т. Л. Андрієнко, О. І. Прядко, С. Ю. Поповича, О. О. Орлова, В. Т. Харчишина, Ю. О. Карпенка, О. В. Лукаша, С. О. Потоцької та ін.

Значно менше флористичних досліджень в Україні в цілому розглядають раритетні види екзотичних деревних рослин. У цьому аспекті під керівництвом С. Ю. Поповича групою молодих дослідників започатковано й здійснено комплексний аналіз раритетної компоненти дендрофлори, як природних, так і штучних об'єктів природно-заповідного фонду Лісостепу та Степу України [6, 7].

Наші дослідження на Українському Поліссі проводяться власне в руслі цього дендросозологічного напряму [8, 9]. Для аналізу біоморфологічної структури дендроекзосозофлори штучних заповідних парків Українського Полісся ми використали класифікації життєвих форм Х. Раункієра та І.Г. Серебрякова [5]. Зокрема, Х. Раункієр, залежно від положення бруньок відновлення в рослин щодо поверхні ґрунту, їх фізіономічні реакції й сезонні зміни, виділив такі основні біологічні типи: фанерофіти, хамефіти, гемікриптофіти, криптофіти, терофіти, які, зі свого боку, можуть поділятися на менші за рангом групи.

Виклад основного матеріалу й обґрунтування отриманих результатів дослідження. Наш біоморфологічний аналіз за Х. Раункієром показав, що серед дослідженої дендроекзосозофлори виявлено один біологічний типце фанерофіти та чотири його групи, а саме (рис. 1): мегафанерофіти: а) зимовозелені дерева26 видів (26,3 %); б) листопадні дерева12 видів (12,1 %); мезофанерофіти: а) зимовозелені дерева22 види (22,2 %); в) листопадні дерева24 види (24,2 %); мікрофанерофіти: а) зимовозелені дерева / чагарники - два види (2,0 %); б) листопадні дерева - сім видів (7,0 %); нанофанерофіти: а) зимозелені чагарники - три види (3,0 %); листопадні чагарники - три види (3,0 %).

Рис. 1 Кількісне співвідношення видів біоморфогруп дендросозофлори штучних заповідних парків Українського Полісся

За класифікацією І. Г. Серебрякова [4] серед видів дендроекзосозофлори штучних заповідних парків Українського Полісся виявлено представників трьох типів життєвих формдерева, чагарники та деревні ліани (рис. 2).

Переважаючою є група дерев90 видів (91,0 %), із яких вічнозелених47 (47,4 %) видів (Chamaecyparis pisifera Sieb. et Zucc., Pinus banksiana Lamb., Pinus strobus L., Pinus uncinata Ramond ex DC, Pinus monticola Dougl. ex D. Don, Pinus rigida Mill, Pinus koraiensis Sieb. et Zucc., Picea rubens Sarg., Picea mariana Britt., Picea asperata Mast., Abies balsamea (L.) Mill. та ін.), а листопадних43 (42,6 %) види (Ginkgo biloba L., Larix laricina Koch, Larix decidua Mill., Larix sibirica Ledeb., Armeniaca vulgaris Mill., Cercidiphyllum japonicum Sieb. et Zucc., Betula ermanii Cham., Betula lenta L., Betula maximowicziana Regel, Betula nigra L., Eucommia ulmoides Oliv., Malus niedzwetzkyana Dieck, Malus sieversii (Ledeb.) M. Roem. й ін. ).

Рис. 2 Кількісний біоморфологічних спектр розподілу видів дендросозофлори штучних заповідних парків Українського Полісся

До групи чагарників належить вісім видів (8,0 %), серед яких листопадних - чотири (4,0 %), (Amorpha californica Nutt. ex Torr. & A. Gray, Betula occidentalis Hook., Betula oycoviensis Besser, Prunus cocomilia Ten) і вічнозелених - чотири (4,0 %), (Microbiota decussata Kom., Juniperus chinensis L. var. sargentii A. Henry). Один вид (1,0 %) належить до деревоподібних ліан (Vitis vinifera L.). Також потрібно відзначити, що деякі види (Microbiota decussata Kom., Betula occidentalis Hook., Betula oycoviensis Besser, Prunus cocomilia Ten) водночас можуть бути віднесені як до групи дерев, так і до групи чагарників.

Оскільки переважаючим типом життєвої форми дендроекзосозофлори штучних заповідних парків Українського Полісся є дерева, під час проведення досліджень проаналізовано їх за класами висоти (рис. 3). При цьому виділено чотири групи дерев за висотою: дерева першої величини - висотою понад 25 м, другої20-25 м, третьої15-20 м, четвертої величини5 (7)-- 15 м. Диференціація чагарників за трьома групами така: найвищі (2,5-5 м), середні (1-2,5 м) і низькі (0,5-1 м) [5]. До дерев першої величини віднесено 51 (50,5 %) досліджений вид.

Рис. 3 Диференціація раритетних видів екзотичних дерев ex situ за їх висотою: Д}дерева першої величини; Д2дерева другої величини; Д3дерева третьої величини; Д4дерева четвертої величини

Більшість видів (40, 40,4 %) дерев першої величини належить до відділу Pinophyta, а саме: Ginkgo biloba L., Chamaecyparis lausoniana (Andr.) Pari., Metasequoia glyptostroboides Hu et Cheng, Larix gmelini (Rupr.) Rupr., Picea glauca (Moench.) Voss., Picea asperata Mast., Picea schrenkiana Fisch. та ін. Відділ Magnoliophyta представлений 11 (11,1 %) видами (Betula maximowicziana Regei, Betula papyrifera Marshall, Betula costata Trautv., Betula nigra L., Aesculus hippocastanum L., Juglans regia L., Pterocaryapterocarpa (Michx.) Kunth та ін.).

Серед раритетних екзотичних видів чагарників за їх висотою виявлено всі три групи. До відділу Pinophyta по одному виду належить до групи найвищих (Juniperus pseudosabina F. et M.) і середніх (Juniperus chinensis L. var. sargentii A. Henry). До групи низьких віднесено два види (Microbiota de- cussata Kom., Juniperusprocumbens Sieb.).

Серед представників відділу Magnoliophyta виявлено чотири (4,0 %) види (Amorpha californica Nutt. ex Torr. & A. Gray, Betula ovalifolia Rupr., Sibiraea altaensis (Laxm.) Schneid., Forsythia europaea Degen et Bald.), які, зі свого боку, належать до групи середніх за висотою чагарників.

Екологічний аналіз заповідної дендроекзосозофлори Українського Полісся проводився за критерієм відношення рослин до найбільш необхідних екофакторів (кліматичних й едафічних), зокрема води, світла, температури та родючості ґрунту (табл. 1).

Таблиця 1 Екологічна структура дослідженої дендросозофлори