Біотопічний розподіл водних черевоногих молюсків витоків річки Луга

Размещено на http://www.allbest.ru/

Біотопічний розподіл водних черевоногих молюсків витоків річки Луга

Людмила Горанська,

Вадим Теплюк

Анотація

У роботі розглянуто особливості біотопічного розподілу водних черевоногих молюсків витоків річки Луга. Установлено, що малакофауна представлена 13 видами з двох підкласів: Prosobranchia - 2, Pulmonata - 11 видів. З'ясовано закономірності чисельності та поширення водних черевоногих у верхній течії річки Луга, меліоративних каналах і ставках.

Ключові слова: черевоногі молюски, фауністичні комплекси, чисельність, поширення, річка, меліоративні канали, ставки.

Аннотация

Горанская Людмила, Теплюк Вадим. Биоэкологический анализ водных брюхоногих моллюсков истоков реки Луга. В работе рассмотрено биотопическое распределение водных брюхоногих моллюсков истоков реки Луга. Установлено, что малакофауна насчитывает 13 видов из двух подклассов и пяти семейств: Prosobranchia - 2 (Bithyniidae - 1, Viviparidae - 1), Pulmonata - 11 (Lymnaeidae - 5, Planorbidae - 5, Acroloxidae - 1) видов. Наибольшую численность имеют представители семейств Planorbidae (47,1 %) и Lymnaeidae (36,6 %). Массовыми являются Lymnaea stagnalis (33,7 %) и Planorbis planorbis (21,5 %). Моллюски преимущественно заселяют тихие мелководные участки (0,2-0,5 м) стоячих или слабопроточных (0,1-0,4 м/с) частей водоемов, которые обычно заросли высшей водной растительностью. Видовой состав брюхоногих моллюсков верхнего течения реки насчитывает восемь, прудов - восемь, мелиоративных каналов - шесть видов.

Ключевые слова: брюхоногие моллюски, видовой состав, семейство, численность, распространение, река, пруды, мелиоративные каналы.

Annotation

Goranska Lyudmila, Tepliuk Vadym. Bio-ecological Analysis of Water Gastropods of Origins Luga River.

The paper reviewed the biotopical distribution of aquatic gastropods of origins Luga River. It has been established that fauna of mollusks has 13 species from 2 subclasses and 5 families: Prosobranchia - 2 (Bithyniidae - 1, Viviparidae - 1), Pulmonata - 11 (Lymnaeidae - 5, Planorbidae - 5, Acroloxidae - 1) species. There is the greatest abundance of representatives of families Planorbidae (47,1 %) and Lymnaeidae (36,6 %). Lymnaea stagnalis (33,7 %) and Planorbis planorbis (21,5 %) are the mass species. Mostly mollusks inhabit in quiet shallow areas (0,2-0,5 m) of standing or slightly flowing (0,1-0,4 m/s) parts of reservoirs, which usually are overgrown with aquatic vegetation. Species composition of gastropods of the upper course of the river has 8 species, ponds - 8 species, meliorative channel - 6 species.

Key words: gastropods, species composition, the family, the abundance, the distribution, the river, ponds, meliorative channel.

Постановка наукової проблеми та її значення

Прісноводним черевоногим молюскам належить значна роль у функціонуванні гідроекосистем. Вони заселили всі основні типи природних й антропогенних водойм і часто є однією з домінантних груп багатоклітинних організмів. Гастроподи беруть участь у кругообігу речовин та енергії в гідроекосистемах та процесах самоочищення водойм, вони є компонентами харчового раціону багатьох водоплавних птахів і бентосних риб [1; 7]. Крім того, деякі види черевоногих є проміжними хазяями паразитичних червів, які на дорослій стадії викликають захворювання диких та свійських тварин і людини. Перспективним є використання модельних видів гастропод у якості біоіндикаторів антропогенного забруднення водного середовища продуктами радіоактивного розпаду, іонами важких металів тощо [6; 8].

Аналіз досліджень цієї проблеми

У другій половині ХХ ст. дослідженням прісноводних молюсків у межах Західного регіону України займалися А. Л. Путь, В. І. Здун, М. З. Калужняцька, В. В. Поліщук, Л. А. Наумова, А. М. Ставінська, Л. В. Ігумнова, А. П. Стадниченко, Я. І. Старобогатов, Й. В. Царик та І. П. Яворський [5]. Науковці встановлювали видовий склад малакокомплексів окремих територій, з'ясовували закономірності чисельності й поширення, вивчали особливості біології та екологію зареєстрованих представників. Нині дослідженням черевоногих прісноводних молюсків Західної України, зокрема й Волині, займаються Н. В. Гураль-Сверлова та Р. І. Гураль [2]. Особливу увагу вони приділяють вивченню родів Planorbarius і Planorbis (Gastropoda, Pulmonata, Planorbidae) [4]. Крім того, науковці активно працюють над уточненням видового складу черевоногих молюсків антропогенно змінених ландшафтів і природоохоронних територій [3].

Формулювання мети й завдання статі

Наукове дослідження спрямоване на уточнення видового складу гастропод витоків річки Луга, установлення їх біотопічного розподілу, кількісних і якісних показників угруповань, дослідження особливостей біології та екології зареєстрованих видів.

Матеріали й методи

Робота написана на основі матеріалів власних зборів та спостережень за прісноводними черевоногими молюсками витоків річки Луги, які тривали протягом 2014-2015 рр. Основні дослідження проводили на 100 ділянках, що розмістились у верхній течії річки Луга, у меліоративних каналах та ставках її басейну. Збір, фіксацію та систематичну обробку матеріалу здійснювали згідно із загальноприйнятими методиками [7; 8]. Для оцінки кількісного співвідношення видів підрахували індекси домінування (ІД) і поширення (ІП), а також порівняли малако - комплекси досліджених водойм за індексом подібності видового складу Чекановського -Серенсена.

Виклад основного матеріалу й обґрунтування отриманих результатів дослідження

Під час дослідження трьох типів водойм (річка, меліоративні канали, ставки) витоків річки Луга ми за -реєстрували 13 видів черевоногих молюсків. Із підкласу Prosobranchia відзначили представників двох родин: Viviparidae J. E. Gray, 1847 (Viviparus contectus Millet, 1813) і Bithyniidae Gray, 1857 (Bithynia tentaculata Linnaeus, 1758). Підклас Pulmonata представлений трьома родинами: Lymnaeidae Rafinesque, 1815 (Lymnaea stagnalis Linnaeus, 1758, Lymnaea peregra O. F. Mьller, 1774, Lymnaea corvus Gmelin, 1791, Lymnaea auricularia Linnaeus, 1758, Lymnaea ovata Drapаrnaud, 1805), Planorbidae Rafinesque, 1815 (Segmentina nitida O. F. Mьller, 1774, Anisus vortex Linnaeus, 1758, Planorbarius corneus Linnaeus, 1758, Planorbarius purpura Muller, 1774, Planorbis planorbis Linnaeus,1758) і Acroloxidae Thiele, 1931 (Acroloxus oblongus Lightfoot, 1786).

Аналізуючи якісні й кількісні характеристики угруповань гастропод, відзначаємо нерівномірний їх розподіл у досліджених водоймах, що зумовлено, насамперед, комплексом умов, які притаманні кожному з типів гідротопів: швидкість течії, глибина, видовий склад водної рослинності, тип дна, температура, хімічний склад води тощо. Найбільшим видовим різноманіттям відрізняються постійні водойми (річка й ставки), порівняно з водоймами, які під час посушливого періоду літа пересихають (частина меліоративних каналів). Зокрема, у постійних гідробіотопах ми зареєстрували 12 видів черевоногих молюсків, тоді як у меліоративних каналах - удвічі менше, лише шість видів (табл. 1).

Таблиця 1

Відносна чисельність та поширення черевоногих молюсків витоків річки Луга, %

У верхній течії річки Луга відзначено представників четвертої родини гастропод (табл. 1). Найбільш чисельною (40,7 %) і поширеною (61,0 %) є родина Planorbidae (рис. 1-2). Вона представлена чотирма видами: котушки загорнута, облямована, рогова та рогова пурпурова. Серед них найбільш чисельною (15,2 %) і поширеною (40,0 %) виявилася Planorbis planorbis, а найменш чисельною (0,1 %) і локально поширеною (1,0 %) - Anisus vortex (табл. 1). Домінантною (38,2 %) та малопоширеною (16,0 %) у річці є також родина Lymnaeidae, яка нараховує два види (ставковики великий та овальний). Потрібно відзначити, що масовим (37,3 %) і поширеним (16,0 %) є лише Lymnaea stagnalis. Родина Viviparidae представлена живородкою болотяною, яка є чисельною (16,4 %) і поширеною (20,0 %) у верхній течії річки Луга. Із родини Bithyniidae виявлено лише бітинію щупальцеву, яка є малочисельною (4,7 %) та малопоширеною (8,0 %).

У ставках витоків річки Луга зареєстровано представників трьох родин черевоногих молюсків (табл. 1). Чисельнішою (58,0 %) і дуже поширеною (52,0 %) є родина Planorbidae (рис. 1-2). Вона представлена трьома видами: котушками облямованою, роговою та роговою пурпуровою. Потрібно зауважити, що масовою (42,9 %) і найбільш поширеною (32,0 %) є лише Planorbis planorbis. Менш чисельною (39,5 %) і поширеною (49,0 %) є родина Lymnaeidae. Однак ця родина є дещо різноманітнішою у видовому відношенні, ніж попередня, і нараховує чотири види (ставковики великий, витягнутий, воронячий і вухоподібний), хоча масовою (30,9 %) і поширеною (29,0 %) із них є лише Lymnaea stagnalis. Родина Acroloxidae, яка представлена в ставках черепашкою подовгастою, є малочисельною (2,5 %) і малопоширеною (3,0 %).

Рис. 1 Відносна чисельність родин прісноводних черевоногих молюсків у витоках річки Луги, %

Рис. 2 Поширення родин прісноводних черевоногих молюсків у витоках річки Луги, %

У меліоративних каналах витоків річки Луга зареєстровано представників чотирьох родин гастропод (табл. 1). Найчисельнішою (67,9 %) і поширеною (52,0 %) є родина Planorbidae (рис. 1-2). Вона представлена трьома видами (котушки блискуча, рогова й рогова пурпурова), із яких масовою (42,0 %) є лише Segmentina nitida. Із родини Lymnaeidae виявлено ставковик великий, який є малочисельним (9,9 %) і малопоширеним (16,0 %). Також одним видом представлено родину Viviparidae -живородкою болотяною, яка є чисельною (16,0 %) і поширеною (24,0 %) у меліоративних каналах. Із родини Bithyniidae виявлено малочисельну (6,2 %) і малопоширену (8,0 %) бітинію щупальцеву.

У всіх типах гідротопів відзначено три види гастропод (Lymnaea stagnalis, Planorbarius corneus, Planorbarius purpura), яких у межах території дослідження віднесли до евритопних. Як стенотопні, оскільки зареєстровані лише в одному з типів водойм, відзначено сім видів черевоногих молюсків (Lymnaea peregra, Lymnaea corvus, Lymnaea auricularia і Acroloxus oblongus - у ставках, Lymnaea ovate і Anisus vortex - у річці, Segmentina nitida - у меліоративних каналах.

За індексом видового складу Чекановського-Серенсена встановлено, що найбільшу подібність (Ks = 0,7) мають малакофауни верхньої течії річки Луга й меліоративних каналів її витоків. Спільними для обох типів водойм є п'ять видів черевоногих молюсків із 13 зареєстрованих. Меншу подібність видового складу (Ks = 0,5) гастропод за цим же коефіцієнтом мають річка і ставки її витоків, де спільними виявилося чотири види, а також ставки й меліоративні канали (Ks = 0,4), спільними для яких є лише три види.

Загалом масовими із черевоногих молюсків витоків річки Луга є два види: Lymnaea stagnalis (33,7 %) і Planorbis planorbis (21,5 %) (табл. 1). Субдомінантними в межах району дослідження виявилися три види гастропод: Viviparus contectus (12,1 %), Planorbarius purpura (11,7 %) і Planorbarius corneus (11,0 %). Малочисельними є також три види черевоногих: Bithynia tentaculata (3,5 %), Segmentina nitida (2,8 %) і Lymnaea auricularia (1,1 %). Решта п'ять видів (Lymnaea peregra, Lymnaea corvus, Lymnaea ovate, Anisus vortex і Acroloxus oblongus) виявилися рідкісними, оскільки їх індекс домінування не перевищив одиниці.

Найбільш поширеними з черевоногих молюсків у водоймах витоків річки Луги є котушка облямована (24,0 %) і ставковик звичайний (20,3 %) (табл. 1). Певною мірою поширеними є також котушки рогова (15,0 %) і рогова пурпурова (17,3 %), живородка болотяна (14,7 %). Локально поширеними виявилися ставковик овальний (0,7 %), котушка загорнута (0,3 %) і черепашка подовгаста (1,0 %). Решта п'ять видів (бітінія щупальцева, ставковики витягнутий, воронячий і вухоподібний, котушка блискуча) є малопоширеними.

Представники родини Planorbidae, зокрема котушка облямована, населяють різноманітні ділянки водойм, навіть із дуже брудною водою (підвищена мутність і наявність побутового сміття). Представники родини Lymnaeidae більш вимогливі до рослинності й періоду існування водойми. Вони можуть лише на кроткий час заселяти пересихаючі водойми. Зокрема, ставковик великий виявлено в таких меліоративних каналах. Однак решта видів родини мешкають лише в постійних водоймах. Чутливими до якості води є Bithynia tentaculata і Acroloxus oblongus, які відзначені лише на чистих ділянках гідротопів.

У цілому черевоногі молюски переважно заселяють тихі мілководні ділянки водойм (0,2-0,5 м), значно рідше вони досягають глибин 0,9-1,0 м. Із поступовим зануренням (від 0,5 м і глибше) малакофауна гідротопів збіднюється, як у кількісному, так і в якісному відношенні. Найглибше проникає котушка рогова (до 1,2 м). Гастроподи надають перевагу ділянкам водойм, що заросли вищою водною рослинністю та є слабопроточними (швидкість течії - від 0,1 м/с до 0,4 м/с), причому частіше вони трапляються на рослинах, ніж на дні.

Висновки та перспективи подальшого дослідження

У межах витоків річки Луга ми зареєстрували 13 видів прісноводних молюсків із п'яти родин. Ядро малакофауни як за видовим складом (по п'ять видів) так і за чисельністю (47,1 % і 36,6 %, відповідно) формують представники родин Planorbidae і Lymnaeidae. Масовими й найбільш поширеними є два види гастропод: Planorbis planorbis (ІД - 21,5 %, ІП - 24,0 %) і Lymnaea stagnalis (ІД - 33,7 %, ІП - 20,3 %). Найоптимальнішими для існування угруповань прісноводних черевоногих молюсків є комплекс умов у верхній течії річки Луга, оскільки тут гастроподи мають значно вищу чисельність (67,1 % від усіх досліджених особин), ніж у ставках (26,3 %) чи меліоративних каналах (6,6 %).

Малакофауна басейну річки Луги вивчена недостатньо та потребує подальших фауністичних і біоекологічних досліджень. Цей напрям є перспективним, оскільки прісноводні черевоногі молюски можуть бути використані в ролі біоіндикаторів стану якості води й гідроекосистем у цілому.

Джерела та література

1. Анистратенко В. В. Моллюски / В. В. Анистратенко, О. Ю. Анистретенко // Фауна Украины. Киев, 2001. Вып. 1. Т. 29. C. 11-15.

2. Гураль Р. І. Прісноводні молюски басейну Західного Бугу в малакологічних колекціях Львова / Р. І. Гураль // Наукові записки Державного природознавчого музею. Львів, 2010. Вип. 26. С. 15-24.

3. Гураль-Сверлова Н. В. 50 найпомітніших молюсків Львова та околиць / Ніна Гураль-Сверлова, Роман Гураль ; відп. ред. д-р біол. наук О. С. Климишин // Національна академія наук України, Державний природознавчий музей. Львів, 2013. 67 с.

4. Гураль-Сверлова Н. В. Прісноводні молюски родів Planorbarius і Planorbis (Gastropoda, Pulmonata, Planorbidae) у малакологічному фонді Державного природознавчого музею / Н. В. Гураль-Сверлова, Р. І. Гураль // Наукові записки Державного природознавчого музею. Львів, 2009. Вип. 25. С. 13-24.

5. Іванців В. В. Історія дослідження фауни прісноводних молюсків Волині в ХІХ ст. / В. В. Іванців // Науковий вісник ВДУ ім. Лесі Українки. Біологічні науки. Луцьк, 2002. № 6. С. 117-119.

6. Круглов Н. Д. Моллюски семейства прудовиков Европы и Северной Азии / Н. Д. Круглов. Смоленск: СГПУ, 2005. 508 с.

7. Стадниченко А. П. Пресноводные брюхоногие моллюски (Gastropoda) западных областей Украины: автореф. дис.... канд. биол. наук / А. П. Стадниченко. Львов, 1967. 18 с.

8. Стадниченко А. П. Прудовиковые и чашечковые (Lymnaeidae, Acroloxidae) Украины / А. П. Стадниченко. Киев: Центр учеб. лит., 2004. 327 с.

Размещено на Allbest.ru