Особливості рельєфоутворювальної діяльності окремих представників орнітофауни України
Розгляд рельєфоутворювальної діяльності птахів на території України. Морфологічні та морфометричні особливості акумулятивних і денудаційних форм біогенного рельєфу, створеного окремими представниками орнітофауни. Норні гнізда ластівок та бджолоїдок.
| Рубрика | Биология и естествознание |
| Вид | статья |
| Язык | украинский |
| Дата добавления | 06.11.2020 |
| Размер файла | 6,1 M |
Отправить свою хорошую работу в базу знаний просто. Используйте форму, расположенную ниже
Студенты, аспиранты, молодые ученые, использующие базу знаний в своей учебе и работе, будут вам очень благодарны.
Размещено на http: //www. allbest. ru/
Ніжинський державний університет імені Миколи Гоголя, Ніжин, Україна
Особливості рельєфоутворювальної діяльності окремих представників орнітофауни України
Ю. Філоненко, канд. геогр. наук, доц.
Проаналізовано особливості рельєфоутворювальної діяльності птахів на території України. Досліджено морфологічні та морфометричні особливості акумулятивних і денудаційних форм біогенного рельєфу, створеного птахами. Зокрема, досліджено норні гнізда, підняття у межах норних гнізд, гніздові конуси, а також конуси осипів і осипні шлейфи, виникнення яких спровоковане діяльністю окремих видів птахів. Установлено, що рельєфоутворювальна діяльність берегових ластівок та бджолоїдок виявляється на значних за площею територіях, а утворені окремими представниками орнітофауни України форми рельєфу найчастіше мають ранг піко- та нанорельєфу за розміром.
Ключові слова: нора, гніздо, підняття, гніздова камера, птахи, насип, схил.
Ю. Филоненко, канд. геогр. наук, доц.
Нежинский государственный университет имени Николая Гоголя, Нежин, Украина
ОСОБЕННОСТИ РЕЛЬЕФООБРАЗУЮЩЕЙ ДЕЯТЕЛЬНОСТИ ОТДЕЛЬНЫХ ПРЕДСТАВИТЕЛЕЙ ОРНИТОФАУНЫ УКРАИНЫ
Проанализированы особенности рельефообразующей деятельности птиц на территории Украины. Исследованы морфологические и морфометрические особенности аккумулятивных и денудационных форм биогенного рельефа, созданного птицами. В частности, исследованы норные гнезда, поднятия в пределах норных гнезд, гнездовые конусы, а также осыпные конусы и шлейфы, возникновение которых спровоцированно деятельностью отдельных видов птиц. Установлено, что рельефообразующая деятельность береговых ласточек и щурок проявляется на достаточно значительных по площади территориях, а образованные отдельными представителями орнитофауны Украины формы рельефа чаще всего имеют ранг пико- и нанорельєфа по размеру.
Ключевые слова: нора, гнездо, поднятие, гнездовая камера, птицы, насыпь, склон.
Y. Filonenko, PhD Geography, Associate Professor Nizhyn Gogol State University, Nizhyn, Ukraine
THE PECULIARITIES OF RELIEF ACTIVITIES OF CERTAIN REPRESENTATIVES OF THE AVIAFAUNA OF UKRAINE
Some types of birds in the course of their life create forms of the earth's surface, which sometimes can be present on quite large territories. Most often these landforms have the rank of pico-, nano- and, more rarely, microrelief.
Depending on the character of influence on the earth's surface and existing relief, birds can perform the roles of "constructors", "destructors", "compilers" and "conveyors". "Constructors" create accumulative biogenic relief forms, "destructors" take an active part in the formation of denudation relief forms, "compilers" participate in the accumulation of sediment, while "conveyors" take part in relocation of sediment. As a result of their activities, two types of relief are formed, namely accumulative (formed by "constructors" and "compilers") and denudation (created be "destructors").
Among the accumulative biogenic relief forms created by birds within the territory of Ukraine, there can be named mounds at the foot of steep slopes and hills within the nesting cells, created by sand martins and bee-eaters; nest cones of flamingos; nests of Eurasian coots, etc. As regards the denudation relief forms, burrowing nests of many birds can be specified. It should be mentioned, that the biogenic denudation relief forms created by birds (burrowing nests) are found in different parts of our country much more frequently than accumulative ones. In many cases they form porous surface of mural slopes, composed of friable material.
The results of field research of biogenic relief forms within the territory of Ukraine give grounds to assert that the most extensive relief-forming activity among the birds within our state is done by European sand martins and European bee-eaters.
Sand martins, which nest in large colonies up to 1.5 (sometimes even more) thousand pairs, in the course of their life have a very significant influence on the earth's surface and existing relief. They build their nests-burrows oh high steep shores of large bodies of water made of soft loose soil. More rarely, birds use quarry slopes, hills on the roadside or construction sites. The horizontally located hole is excavated at the top part of the precipice at a height of at least 1-1.5 m from its bottom. Its length ranges from 20 cm to 1 m, although sometimes it can reach 1.5 and even 2 m. The height of the entrance in the hole is 50-100 mm, and the width is 60-120 mm. The hole ends with a small extension (a nesting cell) the size of 80120 mm X 100-120 mm. There is a litter composed of grass, straws, feathers and so on in the nesting cell. Its thickness in the central part can reach 2.5 cm. With height, the density of holes increases and their number can reach more than two dozen per 1 m2. During the field research the areas of slopes with holes of sand martins up to 1 km long were identified.
The construction and functioning of nests provoke the emergence of scree-forming process, which leads to the formation of scree cones. The height of individual cones can reach 1m.
Bee-eaters also equip burrowing nests and form a porous surface of slopes. These birds nest in colonies ranging in numbers from several birds to several dozen or even hundreds of pairs. They mostly equip nests at a height of 3-5 m from the bottom of the precipice. For digging holes bee-eaters prefer loam, although the soil does not play a large role. In a dense soil, the birds dig a hole with a short passage from 0.5 to 1 m, whereas in a loose soil it is built with a long passage, up to 1.5 (sometimes 2-3) m. The holes of bee-eaters are almost always horizontal and end with an extended nesting cell, which does not have a picohill in the middle.
Biogenic relief froms within the territory of Ukraine are also created by common kingfishers, blue-cheeked bee-eaters, European rollers, rosy starlings, woodpeckers, Eurasian coots and flamingos, but the scale of their relief-forming activity influence on earth's surface is considerably smaller in comparison with sand martins and bee-eaters.
Keywords: hole, nest, hill, nesting cell, birds, mound, slope.
Вступ
Постановка проблеми. Деякі види птахів у процесі своєї життєдіяльності створюють форми рельєфу, які в окремих випадках бувають представлені на доволі значних територіях. За розміром вони найчастіше мають ранг піко-, нано- та, дещо рідше, мікрорельєфу. Дослідження таких форм рельєфу дає можливість оцінити роль і масштаби впливу орнітофауни на формування рельєфу нашої держави.
Аналіз останніх досліджень і публікацій. Про роль птахів у процесі формування поверхні різних регіонів нашої планети можна отримати інформацію із публікацій Р. Л. Бьоме [1], С. І. Болисова [2], А. Е. Брема [3], О. О. Деркач [4], [5], Г. В. Ковальчука [5], Ю. І. Лукіна [6], Р. Моріса [7], Г. В. Фесенка [8], В. Є. Соколова [9], О.М. Формозова [11], М. Фройде тощо [12]. Опрацювання зазначених публікацій, а також матеріали власних польових досліджень дали змогу детально дослідити форми рельєфу, виникнення яких на території України стало можливим завдяки діяльності окремих представників пташиного царства.
Формування цілей. Постановка завдання. Метою даного дослідження є висвітлення особливостей рельєфоутворювальної діяльності птахів на території України. Мета пов'язана з виконанням таких завдань: вивчення особливостей поширення окремих видів птахів, які здатні змінювати характер земної поверхні; дослідження способу життя та живлення птахів-рельєфоутворювачів; вивчення морфологічних та морфометричних особливостей форм рельєфу, створених птахами.
1. Виклад основного матеріалу
За характером впливу на земну поверхню та існуючий рельєф, птахи можуть виконувати роль "конструкторів", "деструкторів", "вкладчиків" і "транспортерів" [11]. "Конструктори" створюють акумулятивні біогенні форми рельєфу, "деструктори" беруть активну участь у формуванні денудаційних, "вкладчики" - у накопиченні осадів, а "транспортери" - у переміщенні уламкового матеріалу. Унаслідок їх діяльності формуються два типи рельєфу: акумулятивний (результат діяльності "конструкторів" і "вкладчиків") та денудаційний (утворений "деструкторами").
До акумулятивних форм біогенного рельєфу, створюваних птахами на території України, можна віднести насипи біля підніжжя прямовисних схилів та підняття у межах гніздових камер, сформовані береговими ластівками і бджолоїдками; гніздові конуси фламінго; гнізда лисок (лисух) тощо, а до денудаційних - норні гнізда багатьох птахів. Зазначимо, що створені птахами денудаційні форми біогенного рельєфу (норні гнізда) зустрічаються в межах нашої держави значно частіше, ніж акумулятивні. У багатьох випадках вони утворюють ніздрювату поверхню прямовисних схилів, складених пухкими породами.
Результати польових досліджень біогенних форм рельєфу на території України дають підстави стверджувати, що наймасштабнішу рельєфоутворювальну діяльність серед птахів у межах нашої держави "ведуть" берегові ластівки (Riparia riparia). Під час проведення польових робіт ми часто виявляли, що берегові ластівки у процесі своєї життєдіяльності суттєво впливають на земну поверхню. Ці птахи виконують роль "деструкторів", "конструкторів", "вкладників" і "транспортерів" [2]. "Працюючи" як "деструктори" берегові ластівки створюють денудаційні біогенні форми рельєфу (норні гнізда). Виступаючи в ролі "конструкторів", вони беруть активну участь у формуванні акумулятивних біогенних форм рельєфу (насипів біля підніжжя прямовисних схилів, які є результатом викидання землі на зовні і спровокованого ластівками осипного процесу та піднять у межах гніздової камери). Діяльність берегових ластівок як "вкладників" стає причиною накопичення осадів, а їх транспортуюча функція полягає переважно у переміщенні пилуватого та глинистого матеріалу. Но- рні гнізда зустрічаються значно частіше, ніж створені береговими ластівками видимі акумулятивні форми біогенного рельєфу. На прямовисних схилах річкових русел останні взагалі можуть бути відсутні через постійний або періодичний вплив водного потоку.
За розміром, утворені береговими ластівками форми рельєфу мають ранг піко- та нанорельєфу і, значно рідше, мікрорельєфу (ніздрювата поверхня прямовисних схилів площею від кількох до кількох десятків м2). Їхні морфологічні та морфометричні особливості залежать від місця розташування й характеру гірських порід, що становлять схили.
Берегові ластівки гніздяться великими колоніями до 1,5 (інколи й більше) тисяч пар. Вони будують свої гніз- да-нори на високих урвистих берегах великих водойм, складених м'яким сипучим ґрунтом. Рідше птахи використовують штучні ландшафти: обриви кар'єрів, горби на узбіччі доріг або будівельні майданчики. Горизонтально розташована нора викопується у верхній частині урвища на висоті не менше 1-1,5 м від його дна. Її довжина коливається в межах від 20 см до 1 м, хоча інколи може досягати 1,5 і навіть 2 м. Висота вхідного отвору в нору становить 50-100 мм, а ширина - 60-120 мм. Закінчується нора невеликим розширенням (гніздовою камерою) розміром 80-120 мм x 100-120 мм. У гніздовій камері розташовується підстилка із трави, соломинок, пір'я тощо. Її товщина в центральній частині може досягати 2,5 см. Із висотою щільність нір зростає і їхня кількість може досягати більше 200 на 1 м2. Під час польових досліджень нами виявлялись ділянки схилів із норами берегових ластівок довжиною до 1 км.
Будівництво та функціонування гнізд "провокує" виникнення осипного процесу, який призводить до формування конусів осипу. Висота окремих конусів досягає 1 м. В окремих випадках біля підніжжя схилу конуси зливаються у суцільний осипний шлейф. У його верхній частині інколи мають наявні чітко виражені вершини (рис. 1). Осипні лотки фіксувалися нами під час польо-окремих осипів, а у нижній спостерігається суцільний вих досліджень рідко. покрив пухкого матеріалу, сортованість якого незначнатися гніздових камер. На внутрішніх стінках таких отворів та на самому схилі чітко проглядаються піко- та наноулоговини, залишені кігтями тварин, які створюють ефект смугастої поверхні. Діяльність хижаків також значно посилює осипний процес (рис. 2).
Рис.1 Прямовисний схил із норними гніздами та наслідками осипного процесу
Слід зазначити також, що у нижній частині прямовисних схилів (головним чином, на території кар'єрів) ми часто виявляли гнізда, ширина вхідного отвору яких досягала 20-30 і навіть 40-50 см. Це результат діяльності хижаків (переважно лисиць)
Рис. 2 Розширені лисицями отвори гнізд берегових ластівок
Над окремими гніздовими камерами, які розташовані неглибоко (30-40 см), хижаки створюють на горизонтальній поверхні лійкоподібні наноулоговини глибиною 10-15 см і діаметром до 20 см та підняття ("бутани") висотою від кількох до 10-20 см (рис. 3).
Рис. 3 Лійкоподібні наноулоговини над гніздовими камерами
Зауважимо, що у кар'єрах на вузьких піщаних гребенях нами було виявлено не лише норні гнізда, а й "тунелі" берегових ластівок. Зокрема, на кар'єрі поблизуніжинської окружної дороги нами виявлені тунелі протяжністю 0,6--1,1 м (рис. 4). Скоріше за все, це результат обвалювання схилу або антропогенного впливу.
Рис. 4. "Тунелі" берегових ластівок
Крім берегових ластівок, облаштовують норні гнізда та формують ніздрювату поверхню схилів і бджолоїдки звичайні (щурки європейські) (Merops apiaster). Ці птахи також гніздяться колоніями, які налічують від декількох до декількох десятків або навіть сотень пар. Гнізда вони здебільшого облаштовують на висоті 3-5 м від дна урвища (рис. 5). Для риття нір бджолоїдки віддають перевагу суглинкам, хоча великої ролі ґрунт не відіграє (це можуть бути як піщано-глинисті породи, так і піскита чорноземи). У щільному ґрунті птахи риють нору з коротким ходом від 0,5 до 1 м, а в пухкому - із довгим, до 1,5 (інколи 2-3) м. Нори бджолоїдок майже завжди горизонтальні і закінчуються розширеною гніздовою камерою. У гніздових камерах бджолоїдок висипка й підстилка відсутні та кладка розташовується прямо на землі. Лише з часом там накопичуються хітинові залишки комах, які формують пікопідняття [8].
Рис. 5 Норні гнізда бджолоїдок
Підкреслимо також, що на території східних областей України (у межах степу) інколи зустрічається зелена бджолоїдка (щурка зелена) (Merops persicus). Її норні гнізда можуть розташовуватися не тільки на урвищах чи похилих ділянках, але й на рівних горизонтальних майданчиках. Вхідний отвір нір, розташованих на рівних майданчиках, забивається ґрунтом на ніч і в денні години, коли батьки тимчасово залишають гніздо. За наявності "пробки" нора стає недоступною для змій [8; 9].
Невеликими колоніями (найчастіше до п'яти пар) або окремими парами, у степах і лісостепах України на крутих схилах глинистих балок та ярів, урвистих берегах річок і морів гніздяться сиворакші (Coracias garrulus). Вони риють нори довжиною близько 60 см із гніздовою камерою на кінці. Нерідко сиворакші поселяються поряд із бджолоїдками або використовують старі нори бджолоїдок [8].
За винятком Кримського півострова і Карпат, майже по всій території нашої держави, на крутих берегових відкосах на відстані 30-60 см від верхнього краю обриву, а часто й безпосередньо біля поверхні води, риють свої норні гнізда рибалочки (зимородки, водоморози, плавневі дятли тощо) (Alcedo atthis). Вхідний отвір до такого гнізда найчастіше має діаметр близько 50 мм, а його глибина - 0,3-1 м. Завершується нора розширенням - гніздовою камерою розміром 80-100 мм x 100130 мм. Вхід до гнізда ретельно прихований гілками дерев, чагарників або корінням, щоб до нори не міг проникнути жоден потенційний хижак. Відстань між гніздами може бути доволі значною: від 0,3 до 1 км і більше. Результатом "риючої роботи" рибалочок доволі часто стають і покинуті нори, які птахи залишають недобудованими через якісь перешкоди [3; 8].
Використовуючи та розширюючи нори берегових ластівок, на урвистих берегах водойм, кручах та схилах кар'єрів, переважно у Криму та Приазов'ї, зрідка у центрі та на півночі України, поселяються рожеві шпаки (Sturnus roseus) [1; 8].
Доволі часто в лісі можна зустріти й такі акумулятивні форми біогенного рельєфу, як горбочки конічної та неправильної форми, що виникають після вилущування шишок дятлами (Dendrocopos). Під час польових досліджень (зокрема, на території Чернігівської та Житомирської областей) ми виявляли такі горбочки висотою до 0,3 м і діаметром 1-1,5 м. Розташовуються вони переважно на околицях лісових масивів, а їхня кількість становила 3-5 на 1 га.
Практично по всій території України (крім Карпат) на водоймах можна зустріти такі акумулятивні наноформи біогенного рельєфу, як гнізда лисок (лисух) (Fulica atra). Вони являють собою підняття висотою від 10 до 20 і діаметром від 26 до 39 см. Діаметр поглиблення в центрі (гніздового лотка) становить 22-23 см, а його глибина - до 5 см. Споруджують свої гнізда птахи із пухкого матеріалу (листя і стебла минулорічних рослин). Найчастіше гніздо своєю основою опирається на дно, рідше на рослини або може бути й плавучим. Відстань між сусідніми гніздами, як правило, становить від 30 до 60 м, але за великій кількості птахів вона може бути й меншою [1; 8].
У 2017 р. у районі Сиваша вперше в Україні було виявлено гніздування фламінго (Phoenicopterus roseus). Раніше (у XVIII, XIX та ХХ ст.) траплялись зальоти їх зграйок і поодиноких птахів у Крим, південні області, Галичину та навіть Східне Полісся. Гнізда (гніздові конуси) фламінго мають вигляд конічних башт. Птахи споруджують їх із мулу та інших матеріалів максимально далеко від твердої землі. Фламінго утрамбовують матеріал ногами, у результаті чого формується зрізаний конус із чашоподібним заглибленням у верхній частині - лотком ("камерою для яєць"). Зауважимо також, що птахи проводять "гідроізоляційні" роботи та косметичний ремонт. Після спорудження гніздового конусу вони дзьобом прокопують навколо нього невелику канавку (форма гнізда і канавка перешкоджають його затопленню та розмиву), а також постійно "добудовують" своє гніздо, оскільки на водоймах рівень води не постійний і, якщо він підніметься, кладка може загинути. За морфометричними показниками (висота коливається від 7 до 60 см, а діаметром основи може досягати 40-50 см), гнізда фламінго можна віднести до нанорельєфу [ 3; 9-10].
Висновки
біогенний рельєф птах орнітофауна
Проведене дослідження дозволило отримати такі результати:
1. Наслідком рельєфоутворювальної діяльності птахів на території України є утворення акумулятивних (насипи, гніздові конуси) та денудаційних (норні гнізда) форм рельєфу.
2. Створені птахами денудаційні форми біогенного рельєфу (норні гнізда) зустрічаються у різних районах нашої держави значно частіше, ніж акумулятивні.
3. Рельєфоутворювальна діяльність окремих представників орнітофауни України (берегові ластівки, бджолоїдки тощо) виявляється на доволі значних за площею територіях.
4. Утворені окремими представниками орнітофауни України форми рельєфу найчастіше мають ранг піко- та нанорельєфу за розміром.
Список використаних джерел
1. Бёме Р. Л. Птицы СССР. Курообразные, журавлеобразные / Р. Л. Бёме, Н. П. Грачев, Ю. А. Исаков. - Ленинград: Наука, 1987. - 527 с.
2. Болысов С. И. Биогенное рельефообразование на суше : дис. ... д-ра геогр. наук: 25.00.25 / Болысов Сергей Іванович. - Москва, 2003. - 895 с.
3. Брэм А. Э. Жизнь животных : в 2-х т. Птицы / А. Э. Брэм. - М.: Терра-Тегга, 1992. - Т. 1,2. - 346 с.
4. Деркач А. А. Биогенный рельеф лесной зоны европейской территории России: дис. ... канд. геогр. наук: 25.00.25 / Деркач Александра Александровна. - М., 2005. - 199 с.
5. Ковальчук Г. В. Зоологія з основами екології : навч. посіб. / Г. В. Ковальчук. - Суми: "Університецька книга", 2003. - 614 с.
6. Лукин Е. И. Зоология / Е. И. Лукин. - М.: Высшая школа, 1981. - 400 с.
7. Моррис Р. Тайны живой природы / Р. Моррис, И. Уоллес,
Р. Хьюм / пер. с анл. А. М. Голова. - М.: "РОСМЭН", 2001. - 200 с.
8. Фесенко Г. В. Птахи фауни України : Польовий визначник / Г. В. Фесенко, А. А. Бокотей. - К.: Українське товариство охорони птахів, 2002. - 416 с.
9. Фауна мира. Птицы / под ред. В. Е. Соколова, В. Д Ильичева. -
М.: ВО Агропромиздат, 1991. - 312 с.
10. Формозов А. Н. Звери, птицы и их взаимосвязи со средой обитания / А. Формозов. - М.: Наука, 1976. - 312 с.
11. Фройде М. Животные строят / М. Фройде. - М.: Мир, 1986. - 216 с.
References:
1. Biome R. L. Ptytsy SSSR. Kuroobraznye, zhuravleobraznye / R. L. Biome, N. P. Hrachev, Yu. A. Ysakov. - Lenynhrad, Nauka, 1987. - 527 s.
2. BoHsov S. Y. Byohennoye relefoobrazovanye na sushe: dyss. dokt. heohr. nauk: 25.00.25 / Bolysov Serhei Ivanovych. - Moskva, 2003. - 895 s.
3. Brem A. E. Zhyzn zhyvotnykh. Ptytsy : in 2 tomes / A. Э. Brem. - M.: Terra-Tehha, 1992. - T. 1,2. - 346 s.
4. Derkach A. A. Byohenniy relef lesnoi zony evropeiskoi terrytoryy
Rossyy: dyss. ... kand. heohr. nauk: 25.00.25 / Derkach Aleksandra
Aleksandrovna. - Moskva, 2005. - 199 s.
5. Kovalchuk H. V. Zoolohiia z osnovamy ekolohii. Navchalnyi posibnyk / H. V. Kovalchuk. - Sumy, "Universytetska knyha", 2003. - 614 s.
6. Lukyn E. Y. Zoolohyia / E. Y. Lukyn. - M.: Visshaia shkola, 1981. - 400 s.
7. Morrys R. Tainy zhyvoi pryrody / R. Morrys, Y. Uolles, R. Khium ; perevod s anlyiskoho A. M. Holova. - M.: "ROSMEN", 2001. - 200 s.
8. Fesenko H. V. Ptakhy fauny Ukrainy: Polovyi vyznachnyk
/ H. V. Fesenko, A. A. Bokotei. - Kyiv: Ukrainske tovarystvo okhorony ptakhiv, 2002. - 416 s.
9. Fauna myra. Ptytsy / pod red. V. E. Sokolova, V. D. Ylycheva. - M.: VO Ahropromyzdat, 1991. - 312 s.
10. Flaminho (Phoenicopterus roseus) / Pernati druzi, ptakhy Ukrainy [Elektronnyi resurs]. - Rezhym dostupu: pernatidruzi.org.ua/flamingo_ phoenicopterus_roseus.html. - Nazva z ekranu.
11. Formozov A. N. Zvery, рtytsy і tykh vzaymosviazy so sredoi obytanyia. - M.: Nauka, 1976. - 312 s.
12. Froide M. Zhyvotnye stroiat. - M., Myr, 1986. - 216 s.
Размещено на Allbest.ru
...Подобные документы
Загальна характеристика птахів, будова скелету, специфіка травної, дихальної систем. Характеристика видового складу птахів-синантропів. Опис та особливості життєдіяльності птахів-синантропів місцевої орнітофауни. Значення птахів в природі та житті людини.
курсовая работа [376,3 K], добавлен 21.09.2010Особливості розмноження птахів. Специфіка перельотів, гніздування та будови яйця птахів: гусака сірого, сірого журавля, великого строкатого дятла. Характеристика кладки яєць, висиджування та вигодовування пташенят у різних представників класу птахів.
курсовая работа [35,7 K], добавлен 21.09.2010Передумови виникнення людини. Особливості і розвиток антропогенезу. Поява найдавніших людей на території України. Перший спосіб господарювання, криза мисливства, розвиток шлюбних відносин, формування суспільства. Виникнення відтворювального господарства.
реферат [34,4 K], добавлен 16.11.2010Особливості будови, фізіології та життєдіяльності ряду Рукокрилих та визначення їх значення в природі. Головні морфологічні ознаки кажана. Характеристика представників ряду Рукокрилих, які зустрічаються на території м. Чернігова та його околиць.
курсовая работа [3,2 M], добавлен 21.09.2010В Україні заради збереження багатьох рідкісних і зникаючих видів птахів створюються природні заповідники, заказники. Рідкісних птахів розводять у вольєрах і випускають потім на волю, у природні для них умови життя. Особливості будови органів птахів.
реферат [22,2 K], добавлен 19.05.2008Історія виникнення птахів. Загальна характеристика класу Птахи. Характерні особливості будови опорно-рухової системи та внутрішньої будови птахів, що зумовили здатність до польоту. Роль та значення пір'яного покрову птахів, який надає їм обтічної форми.
реферат [2,6 M], добавлен 21.07.2015Розміри, розмноження, спосіб життя та споріднені види птахів. Характерні особливості беркута. Площа території життєзабезпечення беркута. Поліпшення охорони виду. Знищення й забруднення місць перебування птахів. Чисельність беркутів, які живуть в Альпах.
презентация [561,6 K], добавлен 22.04.2014Підродини бобових: Цезальпінієві, Мімозові і Бобові, або Метеликові, їх особливості. Види представників родини Бобові за морфологічною будовою листка, їх використання з лікувальною метою. Застосування бобових у фітодизайні та озелененні територій.
курсовая работа [10,2 M], добавлен 21.09.2010Історія еволюційного розвитку та систематика Голонасінних. Особливості анатомічної будови хвойних рослин України. Морфологічна будова представників хвойних. Дослідження впливу різних екологічних факторів на анатомічну та морфологічну будову хвойних.
курсовая работа [11,5 M], добавлен 04.06.2014Ліс як складний рослинний біоценоз. Видовий склад птахів лісу Чернігівського району, особливості його флористичного складу і площа. Опис видів птахів, які найбільш зустрічаються в даному районі дослідження. Діяльність людини та її вплив на птахів лісу.
курсовая работа [39,1 K], добавлен 21.09.2010Характеристика розмноження птахів та значення даного процесу для популяції в цілому. Поведінка птахів на різних етапах життя, її відмінні особливості. Табличні дані характеристики розмноження. Графічні дані характеристики розмноження птахів, їх аналіз.
курсовая работа [235,2 K], добавлен 01.02.2012Різноманіття видового складу родини Arecaceae чи Palmaeасе, їх біоморфологічні та фізіологічні особливості, закономірності розподілу представників родини в різних природних зонах. Методика вирощування, розмножування та догляду за представниками у регіоні.
курсовая работа [3,4 M], добавлен 31.01.2015Коротка морфолого-анатомічна характеристика різноногих ракоподібних. Екологія і основні закономірності біології бокоплавів. Систематика бокоплавів, які мешкають на території України. Склад і зоогеографічні особливості амфіпод Чорного і Азовського морів.
реферат [874,0 K], добавлен 18.01.2012Схема будови очного яблука, нервова регуляція. Оптичний апарат ока. Особливості розвитку зорового аналізатора. Матеріали та методи дослідження сліпої плями. Аналіз матеріалу, морфологічні зміни, вплив середовища, комп`ютерної техніки на орган зору.
курсовая работа [228,4 K], добавлен 15.09.2010Загальна характеристика отряду Рукокрилі. Особливості зовнішньої і внутрішньої будови їх представників, екологічні особливості, поведінка тварин та спосіб існування в дикій природі та у неволі. Літальний апарат кажанів, специфіка полювання та розмноження.
курсовая работа [328,1 K], добавлен 22.01.2015Поняття польоту та загальна характеристика птахів. Типи польоту: маховий, переривчастий (кілька помахів чергуються з вільним польотом), зависання на місці та ширяння, особливості їх застосування. Пристосування птахів до польоту, структура органів.
презентация [1,5 M], добавлен 20.03.2013Біологічне значення нервової системи, її загальна будова. Поняття про рефлекс. Поведінка людини, рівень її розумової діяльності, здатність до навчання. Основні питання анатомії, фізіології, еволюції нервової системи. Патологічні зміни нервової діяльності.
реферат [33,4 K], добавлен 17.02.2016Історія гербарної справи та флористичних досліджень в Україні. Вивчення таксономічного складу синантропної флори на основі рослинних зразків Й.К. Пачоського. Гербарні колекції в природничих музеях, їх значення для науково-просвітницької діяльності.
статья [25,7 K], добавлен 07.08.2017Будова та життєвий цикл кишковопорожнинних. Гідроїдні, сцифоїдні та коралові поліпи. Гідра як один із небагатьох представників прісноводних кишковопорожнинних. Короткий опис деяких представників гідроїдних поліпів, занесених до Червоної книги України.
реферат [4,6 M], добавлен 17.12.2009Загальна характеристика птахів: лелека білий, бусол, або чорногуз, гуска сіра, шпак звичайний, зозуля звичайна, ластівка сільська. Перельоти птахів та методи дослідження цього процесу. Аналіз спостережень за строками прильотів вказаних видів птахів.
реферат [28,1 K], добавлен 21.09.2010
