Статевий диморфізм у вівпарід (Gastropoda, Viviparidae) фауни України
Дослідження наявності статевого диморфізму в черевоногих молюсків роду Viviparus Montfort. Проведення повну морфометрію черепашки досліджуваних видів, розрахунок їхні індекси. Класифікаційна матриця дискримінантного аналізу самок та самців у різних видів.
Рубрика | Биология и естествознание |
Вид | статья |
Язык | украинский |
Дата добавления | 09.11.2020 |
Размер файла | 27,9 K |
Отправить свою хорошую работу в базу знаний просто. Используйте форму, расположенную ниже
Студенты, аспиранты, молодые ученые, использующие базу знаний в своей учебе и работе, будут вам очень благодарны.
Размещено на http://www.allbest.ru/
Статевий диморфізм у вівпарід (Gastropoda, Viviparidae) фауни України
Тамара Андрійчук,
Дмитро Вискушенко,
Андрій Вискушенко
У статті наведено результати дослідження наявності статевого диморфізму в черевоногих молюсків роду Viviparus Montfort, 1810. Проведено повну морфометрію черепашки досліджуваних видів. На основі морфо-метричних показників розраховано їхні індекси. У ході дослідження проведено дискримінантний і дисперсійний аналіз. З'ясовано, що ступінь вираження статевого диморфізму у двох видів калюжниць різний та стосується здебільшого абсолютних промірів.
Ключові слова: статевий диморфізм, Viviparus contectus, V. viviparus, самка, самець, черепашка.
Андрийчук Тамара, Выскушенко Дмитрий, Выскушенко Андрий. Половой диморфизм у вивипарид (Gastropoda, Viviparidae) фауны Украины. В статье приведены результаты исследования полового диморфизма пресноводных моллюсков рода Viviparus Montfort,1810. Проводится полная морфометрия ракушки исследованных видов. Измерены высота и ширина черепашки, высота и ширина устья, высота последнего оборота, высота и ширина крышечки. На основании морфометрических показаний расщитаны их индексы. В ходе исследования проведен дискриминантный и диссперсионный анализы. Выяснено, что степень выраженности полового диморфизма у двух видов живородок разная и касаются главным образом абсолютных промеров. А также проводится сравнение результатов исследования прошлых лет.
Ключевые слова: половой диморфизм, Viviparus contectus, V. viviparus, самка, самец, ракушка.
Andriychuk Tamara, Vyskushenko Dmytro, Vyskushenko Andriy. On Sexual Dimorphism Of Viviparus (Gastropoda, Viviparidae) Ukraine Fauna. The given article is devoted to the research results on the complete morpho- metrics of two freshwater snail species of the genus Viviparus Montfort, 1810. The complete morphometry of the shell of the investigated species was carried out. Measured height and width shells, height and width mouths, height latter turnover height and width lids. The analysis of variance and discriminant one are carried out. It was in studies revealed that the level of sexual dimorphism in viviparus is different. The diversity in two genders mostly concerns the total shell measurements.
Key words: sexual dimorphism, Viviparus contectus, V. viviparus, male, female, shell.
Постановка наукової проблеми та її значення. Калюжниці - черевоногі молюски середніх розмірів, які поширені майже по всій земній кулі [1]. Це досить стародавня група прісноводних молюсків, яка відома з карбонового періоду, зараз вони поширені в прісних водоймах Північної Америки та Євразії. [68]. Ці молюски відіграють неабияку роль у водних екосистемах, є проміжними хазяїнами багатьох видів трематод, що мають досить значне епізоотологічне значення [72].
Донедавна більшість дослідників цікавляться питаннями статевого диморфізму в прісноводних молюсків. Не стали винятком у цьому питанні й молюски-калюжниці. Завжди вважали, що відмінності особин чоловічої та жіночої статей за будовою тіла прийнято називати статевим диморфізмом. Зазвичай, статевий диморфізм полягає у відмінностях особин різної статі за розмірами й пропорціями, причому чітких тенденцій не існує. Навіть у межах однієї систематичної групи (наприклад у межах класів птахи та ссавці) в одних видів самці можуть бути крупніші за самок, а в інших - навпаки. Крім того, у високорозвинутих тварин статевий диморфізм може стосуватися забарвлення шкіри, оперення або може бути пов'язаний із появою в особин конкретної статі специфічних структур, таких як роги, борода, грива й т. ін. Уважається, що статевий диморфізм - це явище, яке має адаптивне значення та спрямоване на більш ефективне відтворення собі подібних. Однак потрібно враховувати, що оскільки статева належність - це завжди чітко визначений стан, то з цього випливає, що особливості індивідуального розвитку самок і самців запрограмовані. Звідси абсолютно природно, що морфологічно дорослі самки й самці повинні відрізнятися як за своєю фізіологією, так і анатомією. У роздільностатевих видів черевоногих молюсків також є чіткі відмінності в розмірах та пропорціях черепашки самок і самців [4, 6]. Зокрема, наявність чіткого статевого диморфізму відзначена ще В.І. Жадіним [3] для V. viviparus за низкою пропорцій черепашки. Нині такі дослідження також проводяться й, очевидно, не втратили своєї актуальності. Зокрема, для виду V. subpurpures за допомогою прийомів геометричної морфометрії [5] встановлено відмінності самок і самців за пропорціями черепашки. У цьому зв'язку, безсумнівно, є актуальним порівняння характеру статевого диморфізму у двох видів прісноводних молюсків в екологічних умовах сучасної України.
Як уже вказувалося вище, існує низка досліджень, у тому числі й досить недавніх, у яких у черевоногих молюсків доведено існування статевого диморфізму за формою черепашки. Існують такі відомості й щодо представників роду Viviparus і, більше того, стосовно одного з аналізованих у цій роботі видів V. viviparus.
Аналіз досліджень цієї проблеми. Ідеться про роботу В. І. Жадіна [3], виконану ще в 1920-х роках. У ній статистично чітко доведено, що за низкою індексів черепашки між самками та самцями наявні вірогідні відмінності. Зокрема, дослідник відзначав збільшення розмірів самок, більше значення в самок відношення висоти черепашки до висоти устя та випукліші оберти черепашки. При цьому В. І. Жадіним підкреслено, що ці відмінності мають не абсолютний характер, оскільки в різних водоймах тенденція виражена по-різному та є випадки, коли відмінності самок і самців зовсім не виражені. Однак до цих пір не проводили порівняльних досліджень видів калюжниць. А це особливо було б актуальним у межах цього дослідження, коли йдеться не просто про близькі види, що відрізняються деякими біотопічними вподобаннями, а про види з різними життєвими стратегіями, які до того ж суттєво відрізняються за співвідношенням статей.
Мета й завдання статті. Мета роботи - з'ясування наявності статевого диморфізму у двох прісноводних молюсків роду Viviparus: V. viviparus (Lin. 1758) і V. contectus (Mill. 1813). А для досягнення вищезазначеної мети поставлено таке завдання - установити характер статевого диморфізму в прісноводних молюсків.
Матеріал і методи. Об'єктом для досліджень послужили два види молюсків роду Viviparus: viviparus (Lin. 1758) і V. contectus (Mill. 1813). Молюсків збирали з квітня по жовтень.
Критерієм, за яким визначали самця й самку, слугувало, передусім, праве щупальце, яке досить видозмінене в самців. А також проведено повну морфометрію обох статей. Вимірювання черепашки досліджуваних форм проводили за 37 параметрами: висота (ВЧ) і ширина (ШЧ) черепашки, висота (ВУ) та ширина (ШУ) устя, висота (ВК) й ширина (ШК) кришечки, висота завитка (ВЗ), висота останнього оберту (ВОО) та кількість обертів (КО). На основі лінійних параметрів розраховано конхіологічні індекси: співвідношення: висоти черепашки до її ширини (ВЧ/ШЧ), висоти черепашки до висоти її устя (ВЧ/ВУ), висоти черепашки до ширини її устя (ВЧ/ШУ), висоти черепашки до висоти її кришечки (ВЧ/ВК), висоти черепашки до ширини її кришечки (ВЧ/ШК), висоти черепашки до висоти її останнього оберту (ВЧ/ВОО), висоти черепашки до висоти її завитка (ВЧ/ВЗ). Виміри здійснювали за допомогою штангенциркуля з точністю до 0,1 мм.
Для статистичного аналізу даних використано програмний пакет STATISTICA 6.0.
Виклад основного матеріалу й обґрунтування отриманих результатів дослідження. Представлені в табл. 1 середні значення конкретних ознак самок та самців у Viviparus viviparus, отримані для загальної вибірки, свідчать, що за 10 ознаками між самками й самцями простежено вірогідні відмінності. Причому ці відмінності проявляються не лише за пропорціями черепашки, а й за промірами та пропорціями кришечки. Зіставляючи наші результати з матеріалами В. І. Жадіна [3], потрібно підкреслити, що стійких порівняльних результатів не було отримано. Якщо для волзьких популяцій, насамперед, характерно різке збільшення розмірів черепашки в самок, а також відмінності за відносним розміром устя, опуклості обертів черепашки, то в українських популяціях ситуація інша. Відмінності між особинами різної статі за абсолютними промірам, хоча й вірогідні (при цьому самки також крупніші за самців), однак на низькому статистичному рівні. Стосовно індексів, які відображають висоту та ширину устя, а також опуклості черепашки (співвідношення висоти черепашки до її ширини) вірогідних відмінностей узагалі встановити не вдалося.
Таблиця 1 Статистичні параметри й результати використання критерію One-Way
1 |
2 |
3 |
4 |
5 |
6 |
7 |
8 |
9 |
10 |
11 |
|
ВОО, мм |
546 |
1,19 |
0,24 |
0,010 |
181 |
1,16 |
0,25 |
0,018 |
2,09 |
0,15 |
|
КО |
546 |
4,99 |
0,19 |
0,008 |
181 |
4,99 |
0,26 |
0,019 |
0,04 |
0,84 |
|
ВЗ, мм |
546 |
1,67 |
0,35 |
0,015 |
181 |
1,56 |
0,41 |
0,031 |
12,03 |
0,00*** |
|
ШЧ/ВЧ |
546 |
0,69 |
0,04 |
0,002 |
181 |
0,69 |
0,05 |
0,004 |
0,01 |
0,94 |
|
ВУ/ВЧ |
546 |
0,59 |
0,04 |
0,002 |
181 |
0,59 |
0,04 |
0,003 |
2,63 |
0,11 |
|
ШУ/ВЧ |
546 |
0,50 |
0,04 |
0,002 |
181 |
0,50 |
0,04 |
0,003 |
3,01 |
0,08 |
|
ВКР/ВЧ |
546 |
0,50 |
0,04 |
0,002 |
181 |
0,53 |
0,05 |
0,004 |
91,32 |
0,00*** |
|
ШКР/ВЧ |
546 |
0,53 |
0,04 |
0,002 |
181 |
0,44 |
0,04 |
0,003 |
705,14 |
0,00*** |
|
ВОО/ВЧ |
546 |
0,45 |
0,04 |
0,002 |
181 |
0,48 |
0,09 |
0,007 |
54,90 |
0,00*** |
|
ВЧ/КО, мм |
546 |
2,04 |
0,29 |
0,013 |
181 |
2,12 |
0,35 |
0,026 |
8,53 |
0,00*** |
|
ВЗ/ВЧ |
546 |
0,67 |
0,07 |
0,003 |
181 |
0,64 |
0,08 |
0,006 |
18,07 |
0,00*** |
Примітка. N - об'єм досліджених особин, M - середнє значення, Var - дисперсія, m - стандартна похибка, F - критерій Фішера, p - вірогідність результатів дисперсійного аналізу. * - вплив фактора статевої належності вірогідне з імовірністю р < 0,05 *** - теж саме з вірогідністю р < 0,001.
При цьому представляє інтерес використання загальногодискримінантного аналізу (табл. 2), згідно з результатом якого, визначення самок і самців за сукупністю із 17 конхіологічних ознак виглядає досить надійним на рівні 100 %.
Таблиця 2 Класифікаційна матриця дискримінантного аналізу самок та самців
V. viviparus |
% |
? р = 0,25 |
В р = 0,75 |
|
? |
100 |
546 |
0 |
|
в |
100 |
0 |
181 |
|
У цілому |
100 |
546 |
181 |
Як і у випадку з попереднім видом, за низкою промірів між особинами різної статі виразно проявляються вірогідні відмінності (табл. 3). При цьому найвищою мірою вірогідності впливу статевої належності на мінливість ознак черепашки відзначено за п'ятьма ознаками проти восьми, що виявлені у У. \iviparus. Відмінності особин двох статей стосуються переважно абсолютних промірів черепашки й зумовлені збільшенням розмірів черепашки в самок. Схожа тенденція проявляється у У. \iviparus. Що стосується інших ознак, то аналогічні тенденції проявляються за ознакою висоти завитка (ВЗ), значення якого з великою мірою вірогідності більше в самок, ніж у самців, а також за середньою довжиною кожного оберту (індекс ВЧ/КО). За іншими ознаками відмінності самок та самців у двох видів не збігаються.
Таблиця 3 Статистичні параметри й результати використання критерію - Way ANOWA при порівняннях самок та самців, порівняно із самками й самцями V. contectus
Ознака |
Самка |
Самець |
F |
Р |
|||||||
N |
M |
Var |
т |
N |
M |
Var |
т |
||||
1 |
2 |
3 |
4 |
5 |
6 |
7 |
8 |
9 |
10 |
11 |
|
ВЧ, мм |
195 |
2,74 |
0,57 |
0,041 |
35 |
2,44 |
0,45 |
0,075 |
8,90 |
0,00*** |
|
ШЧ, мм |
195 |
1,96 |
0,39 |
0,028 |
35 |
1,80 |
0,30 |
0,051 |
5,33 |
0,02* |
|
ВУ, мм |
195 |
1,54 |
0,27 |
0,019 |
35 |
1,42 |
0,20 |
0,034 |
6,70 |
0,01** |
|
ШУ, мм |
195 |
1,32 |
0,25 |
0,018 |
35 |
1,20 |
0,20 |
0,034 |
7,15 |
0,01** |
|
ВКР, мм |
195 |
1,44 |
0,27 |
0,019 |
35 |
1,32 |
0,21 |
0,035 |
6,80 |
0,01** |
|
ШКР, мм |
195 |
1,21 |
0,25 |
0,018 |
35 |
1,08 |
0,18 |
0,030 |
9,44 |
0,00*** |
|
ВОО, мм |
195 |
1,19 |
0,24 |
0,017 |
35 |
1,05 |
0,17 |
0,029 |
10,74 |
0,00*** |
|
КО |
195 |
5,01 |
0,44 |
0,032 |
35 |
4,97 |
0,38 |
0,065 |
0,24 |
0,63 |
|
ВЗ, мм |
195 |
1,89 |
0,42 |
0,030 |
35 |
1,66 |
0,30 |
0,051 |
9,36 |
0,00*** |
|
ШЧ/ВЧ |
195 |
0,72 |
0,05 |
0,003 |
35 |
0,74 |
0,06 |
0,011 |
7,26 |
0,01** |
|
ВУ/ВЧ |
195 |
0,57 |
0,04 |
0,003 |
35 |
0,59 |
0,04 |
0,007 |
6,12 |
0,01** |
|
ШУ/ВЧ |
195 |
0,48 |
0,03 |
0,002 |
35 |
0,49 |
0,03 |
0,005 |
2,46 |
0,12 |
|
ВКР/ВЧ |
195 |
0,53 |
0,04 |
0,003 |
35 |
0,54 |
0,06 |
0,009 |
3,49 |
0,06 |
|
ШКР/ВЧ |
195 |
0,44 |
0,03 |
0,002 |
35 |
0,44 |
0,04 |
0,006 |
0,01 |
0,91 |
|
ВОО/ВЧ |
195 |
0,43 |
0,03 |
0,002 |
35 |
0,43 |
0,03 |
0,005 |
0,20 |
0,65 |
|
ВЧ/КО |
195 |
1,89 |
0,11 |
0,023 |
35 |
2,09 |
0,10 |
0,052 |
10,54 |
0,00*** |
|
ВЗ/ВЧ |
195 |
0,69 |
0,04 |
0,003 |
35 |
0,68 |
0,04 |
0,007 |
0,42 |
0,52 |
Примітка. Значення в таблиці такі ж самі, що й у табл. 1.
Що стосується дискримінантного аналізу, то у випадку з цим видом рівень його надійності суттєво нижчий, ніж у попереднього (табл. 4). Причому дискримінація самок сумнівів не викликає, проблеми виникають із визначенням самців, три чверті яких за своїми конхіологічними параметрами не відрізняються від самок.
Таблиця 4 Класифікаційна матриця дискримінантного аналізу самок та самців
V. contectus |
% |
? р = 0,85 |
В р = 0,15 |
|
? |
98,5 |
192 |
3 |
|
в |
22,9 |
27 |
8 |
|
У цілому |
87,0 |
219 |
11 |
Висновки та перспективи подальших досліджень. У ході дослідження дисперсійний аналіз (критерію - One-way ANOWA) показує, що вплив статевої належності на мінливість низки ознак статистично вірогідний, що автоматично означає факт наявності статевого диморфізму. Проте ступінь цієї вірогідності та враженість статевого диморфізму у двох видів калюжниць різна. Набагато більші відмінності статей проявляються у V. viviparus, ніж у V. contectus. При цьому йдеться про різні типи ознак. Якщо у V. contectus відмінності між самками й самцями більшою мірою розмірні (висота черепашки самок - 2,74 ± 0,04 і самців - 2,44 ± 0,08; відповідно, t = 3,37; р < 0,001), то у V. viviparus - це переважно відмінності за пропорціями, тоді як різниця в розмірах черепашки самок і самців у цього виду - на межі статистичної вірогідності (ВР? = 2,50 ± 0,02; ВР^ = 2,42 ± 0,04; t = 2,24; р < 0,05).
На дуже цікаву тенденцію вказують результати дискримінантного аналізу. Якщо у V. viviparus самці й самки за сукупністю промірів та індексів дискримінуються на 100 %, то у V. contectus - зовсім не так: самки за цими ознакам визначаються досить чітко на 98,5 %, а самці - лише на 22,9 %. Звідси можна зробити висновок, що самці у V. contectus зовні набагато більше схожі на самок.
Предметом подальших досліджень може стати встановлення співвідношення статей у популяціях прісноводних черевоногих молюсків роду Viviparus.
диморфізм черевоногий молюск черепашка
Джерела та література
1. Анистратенко В. В. Фауна и экология брюхоногих моллюсков бассейна Среднего Днепра / В. В. Анистратенко, Е. В. Черногоренко // Вестник зоологии. - 1989. - № 2. - С. 3-6.
2. Анистратенко В. В. Класс Панцирные или Хитоны, класс Брюхоногие - Cyclobranchia, Scutibranchia и Pectinibranchia (часть). Фауна Украины / В. В. Анистратенко, О. Ю. Анистратенко // Т. 29: Моллюски. - Вып. 1. - Кн. 1. - 2001. - 240 c.
3. Жадин В. И. Исследования по экологии и изменчивости Vivipara fasciata Mull / В. И. Жадин // Монографии Волжской биологической станции. - 1928. - № 3. - 88 с.
4. Kotrla B. Sexual dimorphism of shell shape and growth of Villosa villosa (Wright) and Elliptio laterina (Conrad) (Pelecypoda: Unionidae / B. Kotrla, F. C. James // J. Moll. Stud. - 1987. - 53. - P.13-23.
5. Minton R. L. Evidence of sexual shape dimorphism in Viviparus (Gastropoda: Viviparidae) / R. L. Minton, L. L. Wang // J. Mollusc. Stud. -2011. - P. 315-317.
6. Son M. H. Sexual dimorphism of Nucella lapillus (Gastropoda: Muricidae) in North Wales, UK / M. H. Son, R. N. Hughes // J. Mollusc Stud. - 2000. - V. 66. - P. 489-498.
Размещено на Allbest.ru
...Подобные документы
Історія дослідження фауни прісноводних молюсків Волині. Географічна характеристика району дослідження. Систематика прісноводних двостулкових молюсків. Вплив факторів зовнішнього середовища на поширення та екологічні особливості прісноводних молюсків.
курсовая работа [87,7 K], добавлен 16.01.2013Характеристика та особливості зовнішнього покрову тіла, внутрішньої будови та способів розмноження Черевоногих молюсків. Вивчення життєдіяльності ставковика великого, котушки рогової, лужанки, ботинії, живородки річкової. Визначення їх ролі у природі.
реферат [1,1 M], добавлен 21.09.2010Історія дослідження покривів земноводних. Порівняльно-анатомічне дослідження щільності інфраепідермальних капілярів у шкірі земноводних різних екологічних груп в залежності від місця їх проживання. Еколого-морфологічний аналіз досліджуваних видів.
научная работа [2,8 M], добавлен 12.03.2012Ознайомлення з результатами фітохімічного дослідження одного з перспективних видів рослин Українських Карпат - волошки карпатської. Розгляд залежності вмісту досліджуваних біологічно активних речовин від виду сировини. Аналіз вмісту фенольних сполук.
статья [23,3 K], добавлен 11.09.2017Вивчення будови, морфологічних характеристик, видової різноманітності ящірок фауни України, виявлення видів, занесених до Червоної книги країни. Динаміки чисельності і поширення, особливості трофічних зв’язків, добової і річної активності ящірок.
курсовая работа [47,9 K], добавлен 20.04.2011Характеристика нижнього та верхнього відділів крейдяного періоду Землі, його тривалість та особливості, зміни клімату, розвиток рослин та їх поширення. Поява нових видів черевоногих молюсків, плезіозаврів і пліозаврів. Причини вимирання динозаврів.
реферат [20,1 K], добавлен 23.06.2010Видовий склад видів рослин родини Rosaceae у флорі Бистрицької улоговини. Визначення поширення та частоти зустрічності представників даної родини. Еколого-ценотичні особливості досліджуваних видів. Практичне значення видів рослин родини Rosaceae.
курсовая работа [87,2 K], добавлен 05.11.2010Використання природних ресурсів фауни. Методи і способи обліку ссавців Бистрицької улоговини. Характеристика поширених видів. Таксономічні одиниці представників регіону. Екологія поширених видів. Збереження та відтворення популяцій. Охорона диких тварин.
дипломная работа [3,4 M], добавлен 13.04.2011Розташування грибів роду та ознаки, покладені в основу систематики. Морфологічні особливості вегетативних та репродуктивних стадій. Біологічні особливості основних видів роду. Джерела інфекції та шляхи їх розповсюдження. Механізми мінливості патогенів.
курсовая работа [1,4 M], добавлен 16.03.2014Біоритми як загальні властивості живого. Структурні елементи біоритмів, їх класифікація. Поведінкові реакції тварин і методи їх вивчення. Методика вироблення штучного циркадного біоритму у самців щурів лінії Вістар. Проведення тесту "Відкрите поле".
дипломная работа [226,2 K], добавлен 21.03.2011Напрямки та методика вивчення флори урочища Пагур. Встановлення переліку видів рослин урочища. Проведення флористичного аналізу. Встановлення рідкісних і зникаючих видів рослин. Розробка пропозицій щодо охорони і використання флори даного урочища.
курсовая работа [55,7 K], добавлен 05.11.2010Біологія розвитку, видовий склад перетинчастокрилих. Розміри, голова, крила, груди, черевце та ротові органи. Центральна нервова система. Статеві залози самок. Копулятивний (совокупний) орган самців. Роль суспільних комах в біоекології півдня України.
курсовая работа [1,6 M], добавлен 11.07.2015Головні напрями палеоантропологічних досліджень. Визначення біологічного віку, показник віку людини. Зміни, якi відбуваються на довгих трубчастих кістках. Статеві відмінності (диморфізм) виражені в будові таза, та морфології довгих трубчастих кісток.
реферат [15,1 K], добавлен 29.09.2010Iсторiя iнтродукцiї калини в Українi. Використання калини в народному господарствi. Репродуктивна здатнiсть калини та морфологiчна характиристика культури. Оцінка успішності інтродукції видів роду Viburnum L. в умовах Правобережного Лісостепу України.
курсовая работа [36,3 K], добавлен 19.04.2011Характеристика родини Складноцвітні (Asteraceae). Екологічні особливості. Відмітні ознаки видів роду Matricari. Генетичні типи Ромашки аптечної, екологія і ареал розповсюдження. Ідентифікація різних генетичних типів для отримання високоякісної сировини.
реферат [4,3 M], добавлен 10.03.2009Дослідження декоративних видів рослин з пірамідальними, колоно-подібними та конусоподібними формами крони. Особливості вирощування та ареал походження таксодію, кипарису вічнозеленого, ялівця віргінського. Представники родини соснових та тисових.
курсовая работа [7,2 M], добавлен 13.06.2014На основі вивчених еколого-біологічних властивостей рослин водних та прибережно-водних біоценозів проведення визначення стану їхніх ценозів русла річки Сіверський Донець. Визначення видів біоіндикаторів водного середовища, екологічні особливості видів.
курсовая работа [63,9 K], добавлен 07.05.2009Проведення дослідження особливостей пристосувань певних видів рослин до ентомофілії. Оцінка господарської цінності, значення та можливості використання комахозапилення у практичній діяльності людини. Вивчення взаємної адаптації квитків та їх запилювачів.
контрольная работа [3,0 M], добавлен 11.11.2014Історія вивчення ґрунтових олігохет. Фізико-географічні особливості Малого Полісся. Екологія люмбріцід роду Apporectoidea, їх поширення в Малом Поліссі. Дослідження фауни, екології, хорології ґрунтових олігохет у природних біоценозах Малого Полісся.
дипломная работа [1,6 M], добавлен 12.09.2012Таксономічний склад і хорологічна характеристика роду Centaurea L. Характеристика особливості рельєфу, кліматичних умов, флори та фауни Чернівецької області. Повний аналіз еколого-ценотичного роду. Цілюща дія та застосування у народній медицині волошки.
курсовая работа [40,1 K], добавлен 29.03.2015