Нові для фауни України види черепашкових амеб (Rhizopoda, Testacealobosea, Nebelidae)

Размещено на http://www.allbest.ru/

Размещено на http://www.allbest.ru/

Нові для фауни України види черепашкових амеб (Rhizopoda, Testacealobosea, Nebelidae)

Оксана Алпатова

Наведено відомості про знаходження у водоймах Житомирського Полісся трьох нових для фауни України видів черепашкових амеб: Nebela bigibbosa Penard, 1890, N. dentistoma Penard, 1890, N. vitraea Penard, 1899; подано їхні переописи та короткі екологічні характеристики. Видові нариси виконано на основі власних спостережень з урахуванням літературних даних.

Ключові слова: черепашкові амеби, таксон, Nebela, фауна, сфагнум, Житомирське Полісся.

Алпатова Оксана. Новые для фауны Украины виды раковинных амеб (Rhizopoda, Testacealobosea, Nebelidae)

Род Nebela Leidy, 1874 является одним из хорошо изученних родов тестацей. Описано более 120 таксонов этого рода. Большенство из них характеризуется мировым распространением и населяет преимущественно сфагнумы и почву.

Одной из наиболее перспективных территорий Украины для изучения пресноводных простейших является Украинское Полесье с его многообразием водоемов разного типа. При этом целеустремленного эколого- фаунистического исследования тестацей Житомирского Полесья не проводилось, что и обусловило необходимость специальных исследований этой группы в регионе.

В исследуемом регионе найдено три новых для фауны Украины вида черепашковых амеб: Nebela bigibbosa Penard, 1890, N. dentistoma Penard, 1890, N. vitraea Penard, 1899.

Приведены оригинальные описания и короткие экологические характеристики найдених таксонов. Видовые описания сделаны на основе собственных наблюдений с учетом литературных данных.

Ключевые слова: раковинные амебы, таксон, Nebela, фауна, сфагнум, Житомирское Полесье.

Alpatova Oksana. The New Species of Testate Amoebae for the Fauna of Ukraine (Rhizopoda, Testacealobosea, Nebelidae)

The genus Nebela Leidy, 1874 is one of the well-studied genera of the testaceans. More than 120 taxa of this genus Nebela have been described until now. Most of them are cosmopolitan and inhabiting in sphagnums and soils.

The one of the most perspective territories of Ukraine for the freshwater protists study is Ukrainian Polissya with different type of water reservoirs. Thus purposeful ekologic-faunistic research of testaceans of Zhitomir Polessya is not conducted, what coused the special researches of this group for a region.

There are found of 3 species of testate amoebae new for Ukraine: Nebela bigibbosa Penard, 1890, N. dentistoma Penard, 1890, N. vitraea Penard, 1899.

The arcticle contains the original descriptions and short ecological descriptions feature of investigated taxa. Species descriptions are written on the basis of own observation and publiched data.

Key words: testate amoebae, taxa, Nebela, fauna, sphagnum, Zhytomir Polessje.

Постановка наукової проблеми та її значення

Рід черепашкових амеб Nebela Leidy, 1874 - один із добре вивчених. На сьогодні описано понад 120 таксонів цього роду [12]. Більшість із них характеризується світовим поширенням та населяє переважно сфагнуми й ґрунти.

Представники Nebela характеризуються наявністю грушеподібної, стиснутої з боків черепашки. Її поверхню вкрито великими, дрібними, еліптичними, паличкоподібними ідіосомами, що вільно лежать або перекриваються між собою. Вустя - від вузько- до широкоеліптичного, кругле, прямо зрізане чи випукле, іноді оточене привустевими губами. Черепашка прозора, безбарвна або сірувато- жовтого кольору. Більшість небел - це хижаки, що поїдають дрібних еугліфід [1, 5].

Однією з найбільш перспективних територій України для вивчення прісноводних найпростіших є Українське Полісся з його різноманіттям водойм різного типу. При цьому цілеспрямованого еколого- фауністичного дослідження тестацей Житомирського Полісся не проводили, що й обумовило необхідність спеціальних досліджень цієї групи в регіоні.

Аналіз досліджень цієї проблеми

На сьогодні відомості щодо представників черепашкових амеб роду Nebela на території України майже відсутні - знайдено лише три види на території Закарпатської та Київської областей: N. collaris (Ehrenberg, 1848) Leidy, 1879, N. lageniformis Penard, 1902, N. militaris Penard, 1890 [6, 8].

Мета та завдання роботи - установити таксономічний склад черепашкових амеб у водоймах Житомирського Полісся; скласти морфолого-екологічні нариси нових для фауни України таксонів видового рівня.

Матеріал і методи дослідження

Матеріалом дослідження слугували якісні проби, зібрані у 2007-2010 рр. у різних типах водойм Житомирського Полісся. Відібрано проби бентосу та зроблено змиви з рослинності. Збір й обробку матеріалу проведено за методиками, рекомендованими для цієї групи протистів [3, 7]. Для виділення черепашкових амеб із листових пазух сфагнуму проби стряхували протягом 10 хв. Потім отриману суспензію переносили в чашку Петрі.

Для визначення видового складу тестацей проби проглядали під бінокуляром МБС-9, після чого черпашки за допомогою піпетки відсаджували на предметне скло, поміщали в краплю гліцерину та досліджували під мікроскопом МБР-3 при збільшенні х180 або х450. Проміри черепашок розглядали за допомогою окуляр-мікрометра.

Температуру води визначали, застосовуючи ртутний водний термометр. Вимірювання рН здійснювали електрометрично, за допомогою рН-150М.

Визначення розчиненого у воді кисню проводили за методом Вінклера, концентрацію розчинених органічних речовин визначали за перманганатною окислюваністю колориметричним методом [2, 4].

Мікрофотографії виконано за допомогою цифрової відеокамери для мікроскопії DC 1300, рисунки - за допомогою рисувального апарату РА-5.

Виклад основного матеріалу й обґрунтування отриманих результатів дослідження

Нами у водоймах Житомирського Полісся знайдено три види черепашкових амеб роду ЫвЬвШ, що є новими для фауни України: ШЬєШ ЬщїЬЬоза РеиаМ, 1890, N. dentistoma Реиагё, 1890 та N. уїґгаєа РеиаМ, 1899 Нижче наведено оригінальні нариси та вперше диференційовано діагнози знайдених таксонів, подано їхні короткі екологічні характеристики. Видові нариси написано на основі власних спостережень з урахуванням літературних даних.

Діагноз. Черепашка прозора, безбарвна, досить крупна, грушеподібна, рівномірно звужена до вустя та дещо витягнута, у привустевій частині трохи розширюється, при вигляді збоку - стиснута. У нижній третині черепашки (ближче до вустя) є пара латеральних пор, що сполучаються внутрішньою трубкою. На бічних стінках видно чіткі вдавлення з порами всередині. Вустя еліпсоподібне, оточене двома слабоопуклими привустевими губами. Довжина черепашки - 158-170 мкм, ширина - 96-105 мкм, товщина - 62-67 мкм, ширина вустя - 31-34 мкм [1, 10-12].

Диференційний діагноз. Вид близький до N. ^ІШт^, але відрізняється чіткими вдавленнями з порами всередині на бічних стінках та парою латеральних пор у нижній третині черепашки (ближче до вустя), що сполучаються внутрішньою трубкою.

Місцезнаходження. Вид знайдено в болотах (Червоноармійський р-н, с. Великий Луг; Новоград- Волинський р-н, смт Городниця).

Екологія. Вид зафіксовано при рН від 6,34 до 6,88, температурі води +18-27°С, умісті розчиненого у воді кисню 5,98-10,67 мг/л та перманганатній окислюваності води 12-16 мгО₂/л.

Діагноз. Черепашка досить велика, яйцеподібної форми, стиснута з боків. Вустя еліпсоподібне, його край утворений пластинками овальної чи неправильної форми, що створює ефект зубчастості. Парієтальні пластинки еліптичні, паличкоподібні чи неправильно округлі, не перекриваються своїми краями. У проміжках між пластинками, що лежать поряд, можуть бути або дрібні мінеральні частинки, або виявляються розетки пористого органічного цементу, що їх підстилають. Довжина черепашки - 96110 мкм, ширина - 55-60 мкм, товщина - 42-48 мкм, ширина вустя - 17-20 мкм [1].

Диференційний діагноз. Від близького виду N. vitraєа Реиагё, 1899 вид N. dєntistoma відрізняється покривом черепашки з пластинок, що не перекриваються між собою, наявністю в проміжках між ними маленьких мінеральних уламків або розеток пористого цементу та еліпсоподібною формою вустя [9].

Місцезнаходження. Нами знайдено N. dentistoma в заплавній водоймі р. Тетерів (Житомирський р-н, с. Дениші) на водній рослинності; у моховому болоті (Новоград-Волинський р-н, смт Городниця); у Дідовому озері (Овруцький р-н, Поліський заповідник) у сфагновому горизонті з високим ступенем вологості.

Екологія. Вид зафіксовано в прісних водах, сфагнумі та зелених мохах при рН від 6,05 до 7,98, температурі води +20-24°С, умісті розчиненого у воді кисню 10,27-14,26 мг/л і перманганатній окислюваності води 8-16 мгО₂/л.

Діагноз. Черепашка широкояйцеподібна, прозора, світло-жовтого кольору. Основні пластинки великі, овальні, круглі, видовжені, між ними наявні дрібні, що перекривають краї основних великих. Вустя кругле, оточене більшими, ніж на іншій поверхні, заокругленими пластинками, що створює ефект зубчастості. Довжина черепашки - 150-156 мкм, ширина - 110-115 мкм, ширина вустя - 3032 мкм [5, 9].

Диференційний діагноз. Вид дуже схожий на N. (ІвпїШота, але відрізняється великим вустям і характером покриття.

Місцезнаходження. Нами N. уіїгаєа знайдено в заплавній водоймі р. Болотниця (Овруцький р-н, с. Селезівка) та в болоті (Новоград-Волинський р-н, смт Городниця).

Екологія. Вид зафіксовано при рН від 6,05 до 6,88, температурі води +24-27°С, умісті розчиненого у воді кисню 6,76-10,67 мг/л і перманганатній окислюваності води 12-16 мгО₂/л.

Висновки й перспективи подальших досліджень

черепашкова амеба

У водоймах Житомирського Полісся знайдено три нових для фауни України види черепашкових амеб: ШЬєїа bigibbosa Реиагй, 1890, N. dentistoma Реиагй, 1890 та N. уіґгаєа Реиагй, 1899, подано переописи та їхні короткі екологічні характеристики. Видові нариси написані на основі власних спостережень з урахуванням літературних даних.

У подальшому доцільно досліджувати таксономічний склад черепашкових амеб Українського Полісся з його різноманіттям водойм різного типу й вплив основних абіотичних факторів на щільність і поширення тестацей.

Джерела та література