Історія дослідження кровосисних комарів Українського Полісся

Характеристика сучасного стану вивчення кровосисних комарів Українського Полісся. Встановлено, що дослідження куліцидофауни регіону тривають понад 90 років. Аналіз наукового доробку вчених, які зробили значний внесок у вивчення кровосисних комарів.

Рубрика Биология и естествознание
Вид статья
Язык украинский
Дата добавления 30.11.2020
Размер файла 26,2 K

Отправить свою хорошую работу в базу знаний просто. Используйте форму, расположенную ниже

Студенты, аспиранты, молодые ученые, использующие базу знаний в своей учебе и работе, будут вам очень благодарны.

Размещено на http://www.allbest.ru/

Історія дослідження кровосисних комарів Українського Полісся

Олександр Левицький

Проаналізовано сучасний стан вивчення кровосисних комарів Українського Полісся. Установлено, що дослідження куліцидофауни регіону тривають понад 90 років. З'ясовано, що значний внесок у вивчення Сиііеійае у 20-30-ті рр. ХХ ст. зробили О. О. Штакельберг та О. С. Мончадський, а починаючи з 50-х рр., - Г. К. Шевченко, А. В. Гуцевич, Н. С. Прудкіна, І. А Виноград, М. С. Дудкіна. Надзвичайно великий внесок у вивчення куліцид України зробив В. П. Шеремет, який визначив для Українського Полісся 41 вид із шести родів. На сучасному етапі дослідженням комарів регіону займаються Ю. В. Дубровський, Л. Д. Дубровська, В. Ф. Ясинська, З. В. Корж, Н. П. Кілочицька.

Ключові слова: кровосисні комарі, видовий склад, фауна, Українське Полісся.

комар кровососний полісся український

Левицкий Александр. История исследования кровососущих комаров Украинского Полесья. Анализируется современное состояние изучения кровососущих комаров Украинского Полесья. Установлено, что исследования кулицидофауны региона продолжаются более 90 лет. Выяснено, что значительный вклад в изу- чение Culicidae в 20-30-е годы ХХ в. сделали А. А. Штакельберг и А. С. Мончадский, а начиная с пятидесятых годов, - А. К. Шевченко, А. В. Гуцевич, Н. С. Прудкина, И. А Виноград, М. С. Дудкина. Огромный вклад в изучение кулицид Украины сделал В. П. Шеремет, который определил для Украинского Полесья 41 вид из шести родов. На современном этапе исследованием комаров региона занимаются Ю. В. Дубровский, Л. Д. Дубровская, В. Ф. Ясинская, С. В. Корж, Н. П. Килочицкая.

Ключевые слова: кровососущие комары, видовой состав, фауна, Украинское Полесье.

Oleksandr Levitskyi. History of Research of Mosquitos in Ukrainian Polissya. The modem condition of studing of mosquitos in Ukrainian Polissya has been analysed. The research of mosquitos in this region last for more than 90 years. O. Stackelberg, O. Monchadskyi, A. Hutsevych, H. Shevchenko, N. Prudkina, V. Sheremet, I. Vynohrad, M. Dudkina have made contribution in the studying of mosquitos in the 20th and 30th years of the twentieth century. H. Shevchenko, N. Prudkina, V. Sheremet, I. Vynohrad, M. Dudkina have made contribution in the studying of mosquitos in the 60th and 70th years of the twentieth century. V. Sheremet have made a great contribution in the studying of mosquitos in the 90th years of the twentieth century. V. Sheremet determined to Ukrainian Polissya 41 species of 6 families. I. Dubrovskyi, L. Dubrovska, V. Yasynska, Z. Korzh, N. Kilochytska carried out the research of mosquitos in the region.

Key words: mosquito, the species composition, fauna, Ukrainian Polissya.

Постановка наукової проблеми та її значення. Один з основним компонентів гнусу Українського Полісся - кровосисні комарі (Сиііеійае Біріега). Активність нападу гнусу на людину й тварин в Україні відносно велика, що заважає нормальному відпочинку людей, знижує їхню працездатність, а у тварин - продуктивність. Крім того, кровосисні комарі мають велике епідеміологічне значення як переносники трансмісивних захворювань (арбовірусних інфекцій, малярії, дірофіляріозів тощо) [4].

Територія Українського Полісся багата на водні ресурси, річки із широкими долинами й заболоченими заплавами що належать до басейну Дніпра, а також невід'ємною частиною ландшафту Полісся є озера та болота, що вважають сприятливим середовищем для розмноження кровосисних комарів.

Аналіз досліджень цієї проблеми. До сьогодні немає узагальнюючих статей щодо видового різноманіття куліцид Українського Полісся. Досліджено лише окремі ділянки. У Західноу Поліссі працювали Г. К. Шевченко, З. Т. Сало, Н. С. Прудкіна та Л. Ф. Кляченко [20], І. А Виноград, М. С. Дудкіна, В. В. Стовбун і Р. М. Твєрская [1], Ю. В. та Л. Д. Дубровські [3]. Територію Центрального Полісся вивчали В. П. Шеремет [21], Н. П. Кілочицька [6-12], Східне Полісся - Н. С. Прудкіна [15-17].

Мета й завдання статті - проаналізувати сучасний стан вивченості видового різноманіття кулі- цидофауни Українського Полісся.

Виклад основного матеріалу й обґрунтування отриманих результатів дослідження. Вивчення фауни кровосисних комарів Українського Полісся починається з 20-х років ХХ ст. з праць О. О. Штакельберга [23]. У той час дослідження кровосисних комарів мало не лише наукове, а й практичне значення, оскільки встановлено способи передачі збудника малярії. У 1927 р. опубліковано визначник фауни кровосисних комарів СРСР за редакцією О. О. Штакельберга. На території України науковець відзначив 22 види з п'яти родів.

Паралельно з О. О. Штакельбергом проводив дослідження О. С. Мончадський, який вивчав личинок кровосисних комарів [13]. Відчутна нагальна потреба у визначнику личинок кровосисних комарів. О. С. Мончадський провів велику роботу з морфології та систематизації личинок. У 1936 р. опубліковано визначник за личинками кровосисних комарів не лише СРСР, а й навколишніх країн, у якому відзначено на території України 33 види із шести родів (табл. 1).

Таблиця 1

Видове різноманіття фауни Українського Полісся за різними авторами

Вид кровосисних комарів

1

2

3

4

5

1

2

3

4

5

6

Anopheles claviger (Meigen, 1804)

+

+

+

+

+

Anopheles hyrcanus (Pallas, 1771)

+

-

-

-

+

Anopheles maculipennis (Meigen, 1818)

+

+

+

+

+

Anopheles plumbeus (Stephens, 1828)

+

-

+

+

+

Aedes annulipes (Meigen, 1830)

+

-

+

+

+

Aedes behningi (Martini, 1926)

+

+

-

-

+

Aedes cantans (Meigen, 1818)

-

-

+

+

+

Aedes caspius (Pallas, 1771)

+

+

+

+

+

Aedes cataphylla (Dyar, 1916)

+

+

-

+

+

Aedes cinereus (Meigen, 1818)

+

-

+

+

+

Aedes communis (De Geer, 1776)

+

+

+

+

+

Aedes cyprius (Ludlow, 1919)

-

+

+

+

+

Aedes detritus (Haliday, 1833)

+

+

+

-

+

Aedes diantaeus (H. D. K., 1912)

+

+

+

+

+

Aedes dorsalis (Meigen, 1830)

+

+

+

+

-

Aedes duplex (Martini, 1926)

-

+

-

-

-

Aedes euedes (H. D. K., 1912)

-

-

-

-

+

Aedes excrucians (Walker, 1856)

-

+

+

+

+

Aedes flavescens (Mьller, 1764)

+

+

-

+

+

Aedes geniculatus (Olivier, 1791)

+

+

+

+

+

Aedes intrudens (Dyar, 1919)

+

-

+

+

+

Aedes leucomelas (Meigen, 1804)

+

+

-

+

+

Aedes mariae (Sergent, 1903)

-

+

-

-

-

Aedes pionips (Dyar, 1919)

-

-

-

-

+

Aedes pulcritarsis (Rondani, 1872)

+

-

+

+

+

1

2

3

4

5

6

Aedes pullatus (Coquillett, 1904)

-

-

-

-

+

Aedes punctor (Kirby, 1837)

+

+

+

+

+

Aedes riparius (D. K., 1907)

-

+

+

-

+

Aedes rusticus (Rossi, 1790)

+

+

+

-

-

Aedes sticticus (Meigen, 1838)

+

+

+

+

+

Aedes vexans (Meigen, 1830)

+

+

+

+

+

Coquillettidia richiardii (Ficalbi, 1889)

+

+

+

+

+

Culex apicalis (Adams, 1903)

+

+

-

-

-

Culex hortensis (Ficalbi, 1889)

-

+

-

-

+

Culex modestus (Ficalbi, 1889)

+

+

+

+

+

Culex pipiens (Linnaeus, 1758)

+

+

+

+

+

Culex territans (Walker, 1856)

-

-

-

+

+

Culex theileri (Theobald, 1903)

-

-

-

-

+

Culex torrentium (Martini, 1925)

-

-

-

-

+

Culiseta alaskaensis (Ludlow, 1906)

-

-

-

+

+

Culiseta annulata (Schrank, 1776)

+

+

+

+

+

Culiseta fumipennis (Stephens, 1825)

+

+

+

+

+

Culiseta glaphyroptera (Schiner, 1864)

+

-

-

-

+

Culiseta morsitans (Theobald, 1901)

+

+

+

+

+

Culiseta ochroptera (Peus, 1935)

-

-

-

-

+

Uranotaenia unguiculata (Edwards, 1913)

-

+

-

-

+

*1 - Мончадський (1936); 2 - Штакельберг (1937); 3 - Гуцевич, Мончадський, Штакельберг (1970); 4 - Виноград, Дудкіна, Стовбун, Твєрська (1977); 5 - Шеремет (1998).

У своїй праці О. С. Мончадський [13] указав на належність до родини Culicidae роду Chaoborus, що при подальшому вивченні вилучений і віднесений до нової родини некровосисних комарів - Chaoboridae. Ця робота мала велике значення для розробки методів боротьби з личинковими фазами розвитку кровосисних комарів.

У зв'язку з поглибленим вивченням і збільшенням кількості нових видів личинок кровосисних комарів О. О. Штакельберг паралельно працював над доповненням своєї праці: у 1937 р. видано нову книгу з фауни СРСР, у яку включено 18 нових видів кровосисних комарів [24]. Серед таких видів, зареєстрованих на території Українського Полісся, були Uranotaenia unguiculata (Edwards, 1913), Culex hortensis (Ficalbi, 1889), Culex theileri (Theobald, 1903), Aedes duplex (Martini, 1926), Aedes cyprius (Ludlow, 1919), Aedes mariae (Sergent, 1903). Загалом для України наведено 31 вид із шести родів. Ця робота врахувала результати дослідження А. В. Гуцевича [4]. У подальшому А. В. Гуцевич, О. С. Мончадський, О. О. Штакельберг плідно співпрацювали.

У повоєнні роки дослідженням куліцидофауни Українського Полісся займалися Г. К. Шевченко, З. Т. Сало, Н. С. Прудкіна та Л. Ф. Кляченко [15-20]. Вони з 23 травня до 08 серпня 1963 р. провели еколого-фауністичні дослідження та виявили 21 вид кровосисних комарів. Уперше виявлено нові види на території Українського Полісся - Aedes intrudens (Dyar, 1919), Aedes pullatus (Coquillett, 1904), Aedes nigrinus (Eckstein, 1918) та Aedes euedes (H. D. K., 1912). Більшість видів комарів мали Голарктичний ареал і лише два - Aedes vexans (Meigen, 1830) та Culex pipiens (Linnaeus, 1758) - належать до синантропів і мають транспалеарктичний тип ареалу. На досліджуваній території існує два фауністичні комплекси - лісовий та лісостеповий. Серед кровосисних комарів основне місце належить представникам хвойних і широколистяних лісів.

Наприкінці 60-х років підсумком багаторічних досліджень А. В. Гуцевича, О. С. Мончадського й О. О. Штакельберга [5; 14] стає монографія «Родина Culicidae, кровосисні комарі», опублікована в серії «Фауна СРСР». У роботу включено 85 видів комарів, знайдених у Радянському Союзі, а за основу взято вивчення великих колекційних матеріалів Зоологічного інституту Академії наук СРСР, які накопичувалися протягом кількох десятиліть. За їхніми відомостями, фауну Українського Полісся представлено 27 видами з п'яти родів.

У 70-х рр. група вчених - І. А Виноград, М. С. Дудкіна, В. В. Стовбун та Р. М. Твєрська - проводили фауністичні дослідження на території західних областей України [1]. У межах Волинської й Рівненської областей вони виявили 27 видів кровосисних комарів із п'яти родів. Спостереження проводили на стаціонарних лісових пунктах, типових для досліджуваної території. Виявлено масові види для мішаних лісів, зоокрема Aedes cantans (Meigen, 1818), Aedes cinereus (Meigen, 1818), Aedes communis (De Geer, 1776), Aedes punctor (Kirby, 1837). У лісових біотопах з озерами й заболоченями зазвичай траплялись Aedes cinereus (Meigen, 1818), Aedes excrucians (Walker, 1856) та Coquillettidia richiardii (Ficalbi, 1889). У низовині, де основним місцем виплоду комарів є тимчасові водойми, які добре прогріваються, домінують види Aedes cantans (Meigen, 1818), Aedes communis (De Geer, 1776), Aedes diantaeus (H. D. K., 1912), Aedes punctor (Kirby, 1837), Aedes vexans (Meigen, 1830), Culex pipiens (Linnaeus, 1758) і Culiseta alaskaensis (Ludlow, 1906).

Великий внесок у вивчення фауни кровосисних комарів України зробив В. П. Шеремет [20]. Він проводив дослідження із середини ХХ ст. За півстоліття наукової праці досить точно визначено видовий склад кровосисних комарів території України. Численні відомості з екології куліцид зібрано вченим і систематизовано відповідно до регіонального поділу України. Значна територія, кліматичні умови та різні типи ландшафтів обумовлють видове багатство й відповідно, до природно-географічних зон України, В. П. Шеремет виокремив п'ять екологічних груп:

1) види роду Aedes, що зимують у фазі яйця;

2) види, котрі зимують у фазі личинки;

3) види, у яких зимують запліднені самки;

4) види, які, залежно від умов місцевості, можуть зимувати в одній із фаз або у двох-трьох фазах одночасно;

5) бездіапаузний поліциклічний Culex pipiens (Linnaeus, 1758), спроможний розмножуватися цілорічно.

Також В. П. Шеремет виділяв за ознакою сезонного ходу чисельності такі групи:

1) ранньовесняні види - Aedes communis (De Geer, 1776);

2) пізньовесняні види - Aedes cantans (Meigen, 1818);

3) весняно-літні види - Aedes cinereus (Meigen, 1818);

4) літні види - Aedes vexans (Meigen, 1830);

5) пізньолітні види Coquillettidia richiardii (Ficalbi, 1889);

6) полісезонні види - родів Anopheles, Uranotaenia, Culex, Culiseta.

Для території Українського Полісся В. П. Шеремет [21] визначив 41 вид із шести родів кровосисних комарів. Рід Anopheles представлено чотирма видами, Uranotaenia - одним видом, Culiseta - шістьма видами, серед яких уперше зареєстровано Culiseta ochroptera (Peus, 1935), Coquillettidia - одним видом, Culex - шість, серед яких один новий - Culex torrentium (Martini, 1925), Aedes - 23 види, серед яких один новий - Aedes pionips (Dyar, 1919).

Сучасні дослідження на території Волинського Полісся проводять Ю. В. Дубровський і Л. Д. Дуб- ровська [3]. Вони зареєстрували 20 видів Culicidae із п'яти родів. Рід Aedes представлено 13 видами, Anopheles - одним, Culex - двома, Culiseta - трьома та Coquillettidia - одним видом.

На Житомирщині працюють В. Ф. Ясинська й З. В. Корж [25], які виявили 21 вид комарів із п'яти родів. Рід Aedes представлено 15 видами, Anopheles - двома, Culex - двома, Culiseta - одним Coquillettidia - одним видом.

У Київській області куліцидофауну досліджує Н. П. Кілочицька [6], яка зареєструвала 34 види із шести родів. У їхніх працях розглянуто склад куліцидоценозів урбоекосистеми Києва [7-12].

Висновки та перспективи подальшого дослідження

Дослідження кровосисних комарів Українського Полісся триває близько ста років, за цей час зареєстровано 41 вид, описано морфологію преіма- гінальних фаз розвитку й імаго, частково висвітлено біологічні й екологічні особливості. Проте в сучасних умовах збільшення антропогенного навантаження на природні ландшафти та кліматичних змін у регіоні залишаються нерозкритими питання динаміки видового складу куліцидофауни, її адаптації до умов існування, особливостей біології й екології видів регіону.

Джерела та література

1. Виноград И. А. Эпидемиологическое значение кровососущих комаров / И. А. Виноград, М. С. Дудкина, В. В. Стовбун, Р. М. Тверская. - Киев : Здоровья, 1977. - 119 с.

2. Гординский О. К. Проблемы паразитологии / О. К. Гординский // Труды IV научной конференции паразит. УССР. - К., 1963. - С. 331

3. Дубровський Ю. В. До вивчення кровосисних комарів північно-західної Волині / Ю. В. Дубровський, Л. Д. Дубровська // Науковий вісник Волинського національного університету імені Лесі Українки. - 2009. - № 2. - С. 158-160.

4. Гуцевич А. В. Насекомые как переносчики вирусов - паразитов человека и животных / А. В. Гуцевич // Зоологический журнал. - 1964. - Вып. 43, № 3. - С. 429-442.

5. Гуцевич А. В. Фауна СССР. Насекомые двукрылые. Комары / А. В. Гуцевич, А. С. Мончадский, А. А. Штакельберг. - Л., 1970. - Т. 3. - Вып. 4. - 384 с.

6. Кілочицька Н. П. Угруповання кровосисних комарів (Diptera, Culicidae) в урбоекосистемі Києва : автореф. дис. ... канд. біол. наук : 03. 00. 16 / Н. П. Кілочицька. - К., 2013. - 18 с.

7. Кілочицька Н. П. Роль кровосисних комарів у паразитарному забруднені серидовища у м. Київ / Н. П. Кілочицька. П. Я. Кілочицький // Науковий вісник Національного аграрного університету. - 2005. - № 91. - С. 29-33.

8. Кілочицька Н. П. Зміни куліцидофауни Києва за останні 30 років / Н. П. Кілочицька. П. Я. Кілочицький // Вестник зоологии. - 2009. - № 23. - С. 58-62.

9. Кілочицька Н. П. Асоціації гідробіонтів в куліцидогенних водоймах м. Київ / Н. П. Кілочицька // Вісник КНУ імені Тараса Шевченка.- 2013. - № 63. - С. 36-39.

10. Килочицкая Н. П. Динамика популяций кровососущих комаров на территории г. Киев / Н. П. Кило- чицкая // VIII з'їзд ГО «Українське ентомологічне товариство», 26 серпня 2013р. : тези доп. - К., 2013. - С. 63-64.

11. Килочицкая Н. П. Городские комары: новые вызовы / Н. П. Килочицкая, П. Я. Килочицкий, В. П. Шеремет // Сборник статей по Материалам 1 Всеросийского совещания по кровососущим насекомым, 24-27 октября 2006 г. - СПб., 2006. - С. 84-87.

12. Кілочицька Н. П. Короткий визначник кровосисних комарів фауни України / Н. П. Кілочицька - К. : Геопринт, 2008. - 90 с.

13. Мончадский А. С. Личинки кровососущих комаров СССР и сопредельных стран. / А. С. Мончадский. - М. ; Л. : Наука, 1936. - 383 с.

14. Мончадский А. С. Личинки кровососущих комаров СССР и сопредельных стран / А. С. Мондчаский. - М. ; Л. : Наука, 1951. - 290 с.

15. Прудкина Н. С. Фауна и некоторые вопросы экологии кровососущих комаров Сумской области / Н. С. Прудкина // Вестник ХаГУ. - 1974. - Вып. 6, № 87. - С. 110-112.

16. Прудкина Н. С. Фауна и некоторые вопросы экологии комаров Новоборовичского лесничества Черниговской области / Н. С. Прудкина // Проблемы паразитологии : тр. VIII науч. конф. паразитол. УССР. - Киев, 1975. - Ч. ІІ. - С. 125-127.

17. Прудкина Н. С. Кровососущие двукрылые насекомые : учеб. пособие / Н. С. Прудкина - Харьков : Коллегиум, 2011. - 296 с.

18. Шевченко А. К. Фауна и распространение кровососущих комаров рода Culex L. (Diptera, Culicidae) на Украине / А. К. Шевченко, А. П. Попович // МППБ. - 1984. - № 3. - С. 61-66.

19. Шевченко А. К. Эколого-фаунистические исследования кровососущих комаров (Diptera, Culicidae) на Украине / А. К. Шевченко // Вестник зоологии. - 1968. - № 3. - С. 62-70.

20. Шевченко А. К. Кровососущие двукрылые Западного Полесья УССР / А. К. Шевченко, З. Т. Сало, Н. С. Прудкина, Л. Ф. Кляченко // Вестник Харьковского университета. - 1965. - № 11. - С. 94-98.

21. Шеремет В. П. Кровосисні комарі України / В. П. Шеремет. - К. : Наук. думка, 1998. - 34 с.

22. Шеремет В. П. Новые для фауны Украины виды кровососущих комаров / В. П. Шеремет, И. М. Кучеренко // Двукрылые фауны СССР и их роль в экосистемах. - Л., 1984. - С. 142-144.

23. Штакельберг А. А. Кровососущие комары (сем. Culicidae) Союза ССР и сопредельных стран / А. А. Штакельберг // Определители по фауне СССР, издаваемые Зоологическим институтом. - 1927. - 170 с.

24. Штакельберг А. А. Сем. Culicidae. Кровососущие комары (подсем. Culicinae). Насекомые двукрылые. Фауна СССР / А. А. Штакельберг. -1937. - Т. III. - Вып. 4. - 258 с.

25. Ясинська В. Ф. Кровосисні комарі урбанізованих екосистем м. Житомир / В. Ф. Ясинська, З. В. Корж // Біорізноманіття та роль тварин в екосистемах : матеріали VH Міжнар. наук. конф. - Дніпропетровськ : Адверта, 2013. - С. 187-188.

Размещено на Allbest.ru

...

Подобные документы

  • Історія вивчення ґрунтових олігохет. Фізико-географічні особливості Малого Полісся. Екологія люмбріцід роду Apporectoidea, їх поширення в Малом Поліссі. Дослідження фауни, екології, хорології ґрунтових олігохет у природних біоценозах Малого Полісся.

    дипломная работа [1,6 M], добавлен 12.09.2012

  • Розгляд розвитку комах з повним перетворенням на прикладі хруща травневого. Характеристика дускокрилих, двокрилих та перетинчистокрилих, їх відмінні особливості. Вивчення представників безкрилих кровосисних комах - бліх, та методи боротьби з ними.

    реферат [14,8 K], добавлен 26.06.2010

  • Час та умови виникнення боліт Волинського Полісся, їх характеристика відповідно до природно-історичних умов місцевості. Інвентаризація боліт за районами, їх гідрологічний режим, фізико-географічні особливості, фауна і флора, ступінь антропогенного впливу.

    курсовая работа [42,6 K], добавлен 18.01.2013

  • Історія вивчення клітини, характеристика клітинної теорії. Дослідження будови рослинної клітини: ультра структура (мікроскопічна будова); біологічні мембрани та їх функції; цитоскелет, мікротрубочки і мікрофіломенти; ядро; ендоплазматична сітка; рибосоми.

    реферат [5,7 M], добавлен 08.12.2010

  • Поняття системного дослідження предметів і явищ навколишнього нас миру як частини або елементи певного цілісного утворення. Система як безліч об'єктів разом з відносинами між об'єктами й між їхніми атрибутами. Специфіка системного методу дослідження.

    реферат [26,6 K], добавлен 21.06.2010

  • Характеристика шкідників і збудників захворювань рослин та їх біології. Дослідження основних факторів патогенності та стійкості. Аналіз взаємозв’язку організмів у біоценозі. Природна регуляція чисельності шкідливих організмів. Вивчення хвороб рослин.

    реферат [19,4 K], добавлен 25.10.2013

  • Проведення дослідження особливостей пристосувань певних видів рослин до ентомофілії. Оцінка господарської цінності, значення та можливості використання комахозапилення у практичній діяльності людини. Вивчення взаємної адаптації квитків та їх запилювачів.

    контрольная работа [3,0 M], добавлен 11.11.2014

  • Вивчення царства грибів, різних за способом життя, будовою і зовнішньому вигляду. Дослідження подібності грибів до рослин і тварин. Аналіз будови та способів розмноження. Характеристика особливостей паразитичних, сапротрофних та сімбіотичних організмів.

    презентация [1,3 M], добавлен 23.04.2013

  • Біологічне значення стомлення, методи його дослідження. Вивчення біохімічних основ стомлення у підлітків та його діагностування доступними засобами. Виявлення зміни в активності слини учнів внаслідок стомлення під час фізичних та розумових навантажень.

    курсовая работа [116,8 K], добавлен 21.01.2017

  • Історія дослідження покривів земноводних. Порівняльно-анатомічне дослідження щільності інфраепідермальних капілярів у шкірі земноводних різних екологічних груп в залежності від місця їх проживання. Еколого-морфологічний аналіз досліджуваних видів.

    научная работа [2,8 M], добавлен 12.03.2012

  • Загальний біоморфологічний опис Gіnkgo bіloba. Поширення рослини в Україні. Орфографічні та кліматичні умови міста Львова. Фармакологічні властивості, будова і функції білків в рослинному організмі. Аналіз методів дослідження і характеристика обладнання.

    дипломная работа [3,9 M], добавлен 09.06.2014

  • Історія дослідження і вивчення ферментів. Структура і механізм дії ферментів. Крива насичення хімічної реакції (рівняння Міхаеліса-Ментен). Функції, класифікація та локалізація ферментів у клітині. Створення нових ферментів, що прискорюють реакції.

    реферат [344,3 K], добавлен 17.11.2010

  • Вивчення судинних рослин правобережної частини долини р. Сула на обраній для дослідження території, встановлення її особливостей на таксономічному, екологічному і фітоценотичному рівнях. Використання матеріалів дослідження в роботі вчителя біології школи.

    дипломная работа [769,4 K], добавлен 08.05.2011

  • Історія вивчення інстинктів: учення Дарвіна, Павлова, визначення Циглера, теорія походження інстинктів Ухтомського. Основні положення концепції Лоренца: структура поведінкового акту, механізми інстинктивних дій. Ієрархічна теорія інстинкту Тінбергена.

    реферат [30,2 K], добавлен 25.08.2009

  • Історія вивчення автотрофної компоненти річки Случ. Видове та внутрішньовидове різноманіття водоростевих угруповань. Еколого-географічна характеристика фітопланктону та оцінка якості води. Оцінка інформаційного різноманіття екологічного стану річки.

    дипломная работа [2,5 M], добавлен 22.01.2015

  • Дослідження морфологічних та екологічних особливостей, фармакологічного застосування пеларгонії. Вивчення способів розмноження, вирощування та догляду за рослиною. Характеристика хвороб та шкідників квітки, методів лікування, використання в озелененні.

    дипломная работа [1,5 M], добавлен 29.11.2011

  • Особливості стану кардіо-респіраторної системи у підлітковому віці. Характеристика серцево-судинної системи: функції і будова серця, серцевий цикл та його регуляція. Дослідження впливу режиму дня підлітків та фізичних навантажень на стан серцевої системи.

    творческая работа [44,6 K], добавлен 07.09.2014

  • Історія дослідження фауни прісноводних молюсків Волині. Географічна характеристика району дослідження. Систематика прісноводних двостулкових молюсків. Вплив факторів зовнішнього середовища на поширення та екологічні особливості прісноводних молюсків.

    курсовая работа [87,7 K], добавлен 16.01.2013

  • Вивчення морфолого-культуральних та фізіолого-біохімічних ознак бактерії Proteus mirabilis; розгляд сфери поширення. Дослідження патогенності та практичного значення; спричинення захворювання сечостатевих органів: простатиту, циститу, пієлонефриту.

    курсовая работа [2,6 M], добавлен 26.04.2014

  • Загальна характеристика птахів: лелека білий, бусол, або чорногуз, гуска сіра, шпак звичайний, зозуля звичайна, ластівка сільська. Перельоти птахів та методи дослідження цього процесу. Аналіз спостережень за строками прильотів вказаних видів птахів.

    реферат [28,1 K], добавлен 21.09.2010

Работы в архивах красиво оформлены согласно требованиям ВУЗов и содержат рисунки, диаграммы, формулы и т.д.
PPT, PPTX и PDF-файлы представлены только в архивах.
Рекомендуем скачать работу.