Бактеріохлорофіл: загальні відомості

Дослідження зеленого пігменту пурпурних та зелених бактерій, що здатні до фотосинтезу. Хімічна будова бактеріохлорофілу. Розгляд фотосинтетичного апарату мікроорганізмів. Характеристика механізму аноксигенного фотосинтезу за участю бактеріохлорофілу.

Рубрика Биология и естествознание
Вид реферат
Язык украинский
Дата добавления 02.01.2021
Размер файла 165,1 K

Отправить свою хорошую работу в базу знаний просто. Используйте форму, расположенную ниже

Студенты, аспиранты, молодые ученые, использующие базу знаний в своей учебе и работе, будут вам очень благодарны.

Размещено на http://www.allbest.ru/

"Бактеріохлорофіл"

1. Загальні відомості

Бактеріохлорофіл - зелений пігмент пурпурних та зелених бактерій, що здатні до фотосинтезу. Локалізований у хроматофорах бактеріальної клітини. Більшість пурпурних бактерій містить бактеріохлорофіл-а, близький до хлорофілу-а зелених рослин. Деякі пурупурні бактерії містять бактеріохлорофіл-b. Зелені бактерії містять бактеріохлорофіл-с, -d або -е які суттєво відрізняються від інших хлорофілів. Незвичайний за будовою хлорофіл-g виділений у облігатно анаеробних фотосинтезуючих бактерій (Heliobacterium chlorum та Heliobacillus mobilis), які виділені у групу геліобактерій. Кожен вид пігменту має свій спектр поглинання, зокрема тип (-а) може поглинати світло з довжиною хвилі до 900 нм, (-b) -- до 1100 нм, (-с), (-d) та (-е) -- до 840 нм, (-g) максимум поглинання припадає на 790 нм. Здатність поглинати світло у діапазоні 800--1100 нм дає

змогу пурпурним бактеріям розвиватись тільки при наявності невидимих оком інфрачервоних променів.

2. Хімічна будова

Хімічна будова бактеріохлорофілу

Бактеріохлорофіли - це магній-порфіринові пігменти. Вони складаються з чотирьох, з'єднаних між собою, пірольних кілець. Утворюють закриту циліндричну структуру. Містять метал (магній), що з'єднується з атомами азоту пірольних кілець за допомогою ковалентних та координаційних зв'язків. Ці пігменти характерні для організмів, у яких відбувається аноксигенний фотосинтез.

3. Поняття фотосинтетичного апарату та роль бактеріохлорофілу у фотосинтезі. фотосинтез бактеріохлорофіл аноксигенний мікроорганізм

Бактеріохлорофіли(Блх) входять до складу фотохімічного реакційного центру і здійснюють фотохімічну реакцію (a, b, g)

Фотосинтетичний апарат мікроорганізмів складається з трьох основних компонентів:

Світлозбиральних антен, що поглинають енергію світла і передають її до фотохімічних реакційних центрів. Їх ще називають фоторецепторними, світлозбиральними або антенними молекулами.

Фотохімічних реакційних центрів, де відбувається трансформація електромагнітної форми енергії в хімічну.

3. Фотосинтетичних електронотранспортних систем, що забезпечують перенесення електронів, пов'язане із синтезом АТФ

Світлозбиральні антени виконують функцію поглинання фотонів і перетворення їхньої енергії в енергію синглетно збудженого стану бактеріохлорофілів. Наприклад, у пурпурних бактерій існує два типи світлозбиральних комплексів (антен):

- внутрішній (коровий) світлозбиральний комплекс, який завжди тісно пов'язаний з реакційним центром і кільцем його оточує; периферичний світлозбиральний комплекс, який міститься поза внутрішнім світлозбиральним комплексом і оточує його. Таких комплексів може бути один або декілька. Кількість білків у ньому збільшується при зменшенні інтенсивності освітлення.

Світлозбиральні антени мають вигляд олігомерних пігмент-білкових структур, які локалізуються у внутрішньоцитоплазматичних мембранах. Молекули бактеріохлорофілу нековалентно зв'язані з інтегральними мембранними білками таким чином, що тетрапірольні кільця перебувають у строго фіксованому положенні відносно один одного і площини мембрани. Пігменти, що входять до складу антени, поглинають світлову енергію і переходять у збуджений синглетний стан. Енергія цього стану передається на інші молекули пігментів і досягає реакційного центру. Частина енергії губиться у вигляді тепла чи флюоресценції. У зелених бактерій світлозбиральні антени містяться у хлоросомах - багатих на ліпіди везикулах видовженої форми, локалізованих у цитоплазмі і зв'язаних з ЦПМ через базальну пластинку кристалічної структури. Внутрішня частина хлоросоми заповнена пучками паличкоподібних структур, що містять агрегати бактеріохлорофілу c, d або e. Молекули бактеріохлорофілу не зв'язані з білками. У базальній пластинці локалізований бактеріохлорофілу а, який здійснює перенесення енергії збудженого стану від хлоросом на реакційний центр.

4. Фотохімічні реакційні центри (РЦ) та Механізм аноксигенного фотосинтезу за участю бактеріохлорофілу (Блх)

У фототрофних організмів виявлено два типи реакційних центрів: РЦ І та РЦ ІІ:

РЦ І присутній у зелених сіркових бактерій (наприклад, Chlorobium limicola, Prosthecochlorum aestuarii), геліобактерій (наприклад, Heliobacterium chlorum, Heliobacillus mobilis), ціанобактерій, водоростей та вищих рослин.

РЦ ІІ присутній у сіркових та несіркових пурпурних бактерій, зелених несіркових бактерій, ціанобактерій та фототрофних еукаріотів.

Реакційний центр І. Первинним донором електронів служить спеціальна пара молекул Бхл (у зелених бактерій це димер Бхл а, у геліобактерійдимер Бхл g). ОВП цих донорів дорівнює +240 мВ. Первинний донор переходить у збуджений стан, отримуючи енергію від збудженого Бхл світлозбиральних антен. Електрон від сильно відновленого первинного донора подається на первинний акцептор, яким є мономерний Бхл (ізомер Хл а), а потім на хінон А, залізосірчаний білок [4Fe-4S] та на хінон В.

Реакційний центр ІІ (хіноновий тип). Первинним донором електронів служить спеціальна пара молекул Бхл а або Бхл b, яка переходить у збуджений стан, отримуючи енергію від збудженого Бхл світлозбиральних антен. Електрон від сильно відновленого первинного донора подається на первинний акцептор, яким є допоміжний Бхл а, а потім на бактеріофеофітин (Бфф) і далі - на хінон А та хінон В.

Таким чином, у реакційних центрах відбувається трансформація світлової енергії в енергію розподілу зарядів (мембранний потенціал - Дц і різницю окисно-відновних потенціалів на мембрані - ДЕh). Розподіл зарядів відбувається між первинним донором електронів (димером Хл чи Бхл), локалізованим на зовнішній стороні ЦПМ, та вторинним акцептором електронів (хінонами у випадку РЦ ІІ чи залізосірчаними білками у випадку РЦ І).

Фотосинтетичні електронотранспортні системи здійснюють подальше перенесення електрона, що відщепився від первинного донора, через систему переносників. Такий транспорт забезпечує створення електрохімічного протонного потенціалу ДмЗ+. Електрон- транспортна система містить комплекс цитохромів bC1 та цитохром c2. Комплекс цитохромів bC1 функціонує як протонна помпа, створюючи ДмЗ+. Відновлений цитохром С2 переносить електрони на первинний донор електронів РЦ.

Механізм аноксигенного фотосинтезу. Світлозбиральні антени, до складу яких входять Бхл та каротиноїди, поглинають енергію світла в діапазоні 400-1100 нм і передають її на фотохімічний реакційний центр (першого чи другого типу - РЦ І чи РЦ ІІ).

У темряві молекула бактеріохлорофілу у РЦ перебуває у стабільному незбудженому стані, а її електрони - на основному енергетичному рівні. ОВП реакційного центру складає приблизно +500 мВ. Коли квант світла через світлозбиральні антени потрапляє на молекулу бактеріохлорофілу РЦ, його електрон поглинає порцію енергії кванта і переходить на більш багатий енергетичний рівень, а молекула бактеріохлорофілу - у збуджений стан. При цьому ОВП збудженого реакційного центру зменшується приблизно до -700 мВ. Тобто при поглинанні кванта світла реакційним центром його ОВП зменшується майже на 1200 мВ, а молекула бактеріохлорофілу стає активним відновником. Вона є первинним донором електронів. У збудженому стані молекула бактеріохлорофілу РЦ перебуває дуже короткий час (10-9-10-13 с).

Відірвавшись від збудженого первинного донора, електрон переноситься на первинний акцептор, потім на вторинний акцептор та рухається далі по фотосинтетичній електронотранспортній системі до термінального акцептора.

РЦ - реакційний центр; РЦ* - реакційний центр із збудженим бактеріохлорофілом; Бфф - бактеріофеофітин; Q - убіхінон; bС1, c - цитохроми; 1-5 - шляхи перенесення електронів від бактеріохлорофілу та екзогенних донорів.

Рух електрона може здійснюватися у двох напрямках:

1. Назад до молекули бактеріохлорофілу, від якої він відірвався . Таке переміщення електрона називається циклічним транспортом. У результаті циклічного перенесення електрона відбувається транслокація протонів через ЦПМ і утворення градієнта протонів, який є джерелом синтезу АТФ. Такий механізм утворення АТФ називають фотофосфорилюванням.

2. Електрон не повертається до бактеріохлорофілу, а переноситься на НАД+ чи окиснений фередоксин (Фд+), які потім використовуються як відновлені еквіваленти в реакціях анаболізму. Таким чином, електрон, що покинув молекулу бактеріохлорофілу, виводиться із "системи". Виникає незамкнений потік електронів, що називається нециклічним транспортом.

У фотосинтезуючих бактерій можлива наявність або лише циклічного транспорту (пурпурні та зелені нитчасті бактерії), або одночасне функціонування обох типів перенесення електронів. Незалежно від напрямку руху електрона, що відірвався від бактеріохлорофілу, клітина відчуває недостачу електронів. Адже при циклічному транспорті не вистачає електронів для утворення відновлених еквівалентів, а при нециклічному - для заповнення електронної "вакансії" бактеріохлорофілу. Тому фототрофні організми потребують додаткових джерел електронів - екзогенних донорів. Екзогенними донорами електронів можуть бути органічні сполуки (у фотоорганотрофів) або неорганічні (у фотолітотрофів). Неорганічними екзогенними донорами електронів є відновлені сполуки сірки (H

2S, SO32-, тіосульфат, тетратіонат, тіогліколят), а також молекулярний водень.

Електрони, що вивільнюються при окисненні екзогенних донорів, використовуються клітиною для:

а) заповнення електронної "вакансії" бактеріохлорофілу;

б) відновлення НАД+.

ОВП всіх можливих екзогенних донорів достатньо низьке для того, щоб передати електрон на окиснений бактеріохлорофіл без витрат енергії. Це здійснюється за рахунок перенесення електрона по електронотранспортній системі за електрохімічним градієнтом (від переносників з нижчими значеннями ОВП до вищих) У випадку транспортування електрона від екзогенного донора на НАД+, процес може відбуватися двома способами:

1. Якщо донором електронів є молекулярний водень, ОВП якого -420 мВ, відновлення НАД+ відбувається без витрат енергії.

2. Якщо донорами електронів є відновлені сполуки сірки або сукцинат, ОВП яких значно вищий, ніж ОВП НАД+/НАДН2, електрони переносяться по електронотранспортній системі за механізмом зворотного транспорту проти електрохімічного градієнта із витратою енергії .

Підготувала: студентка групи БЛБ-31 Калитюк Тетяна

Размещено на Allbest.ru

...

Подобные документы

  • Особливості протікання процесів живлення рослин вуглецем. Суть та значення фотосинтезу, загальне рівняння фотосинтезу та походження кисню. Листок як орган фотосинтезу, фотосинтетичні пігменти листка. Енергетика процесів фотосинтезу та його Z-схема.

    курсовая работа [2,9 M], добавлен 21.09.2010

  • Узагальнене рівняння фотосинтезу та його основні етапи: фотофізичний, фотохімічний та хімічний. Компоненти електронно-транспортного ланцюжка. Значення фотосинтезу як джерела біологічної енергії, яке забезпечує існування рослин і гетеротрофних організмів.

    презентация [666,9 K], добавлен 11.03.2013

  • Розгляд особливостей фізіології та властивостей зелених та синьо-зелених водоростей. Визначення їх ролі в балансі живої речовини та кисню, в очищенні оточуючого середовища і еволюції Землі. Опис участі водоростей в біохімічних процесах фотосинтезу.

    курсовая работа [56,1 K], добавлен 21.09.2010

  • Бактерії як велика група одноклітинних мікроорганізмів, які характеризуються відсутністю оточеного оболонкою клітинного ядра. Основні шляхи переносу ДНК у бактерій. Види зелених водоростей та їх екологічне значення. Основні екологічні функції бактерій.

    реферат [35,5 K], добавлен 13.01.2010

  • Характеристика генетичного апарату бактерій. Особливості їх генів та генетичної карти. Фенотипова і генотипова мінливість прокаріот. ДНК бактерій. Генетичні рекомбінації у бактерій: трансформація, кон’югація, трансдукція. Регуляція генної активності.

    курсовая работа [44,8 K], добавлен 21.09.2010

  • Основна характеристика літотрофів - мікроорганізмів, що використовують неорганічні речовини у якості відновлюючих агентів для біосинтезу. Енергетичний метаболізм бактерій. Класифікація літотрофних бактерій. Роль літотрофних мікроорганізмів у природі.

    реферат [34,8 K], добавлен 10.04.2011

  • Визначення тканини як системи клітин і міжклітинної речовини, що мають подібну будову. Поняття єдності фізіологічних систем організму. Характеристика, будова та функції опорно-рухового апарату людини. Хімічна, анатомічна і мікроскопічна будова кісток.

    конспект урока [16,3 K], добавлен 06.04.2012

  • Дослідження рослин як продуцентів атмосферного кисню. Біологічний кругообіг кисню, вуглекислого газу, азоту та інших елементів, які беруть участь у процесах життєдіяльності живих організмів. Характеристика суті, значення та стадій процесу фотосинтезу.

    курсовая работа [472,7 K], добавлен 31.01.2015

  • Огляд зовнішньої та внутрішньої будови листка. Особливості розміщення на пагоні. Форми листкової пластинки, країв, жилкування листків. Типи фотосинтезу. Основні компоненти електронно-транспортного ланцюжка. Циклічний і псевдоциклічний транспорт електрона.

    реферат [1,2 M], добавлен 11.02.2015

  • Аналіз генетичних особливостей мікроорганізмів. Нуклеоїд як бактеріальна хромосома. Плазміди та епісоми як позахромосомні фактори спадковості. Практичне використання знань з генетики бактерій. Способи генетичної рекомбінації. Регуляція експресії генів.

    курсовая работа [1,8 M], добавлен 28.03.2014

  • Особливості визначення систематичного положення мікроорганізмів. Виявлення взаємозв'язку між морфологічними властивостями та ідентифікацією сапрофітних мікроорганізмів. Дослідження кількісних та якісних закономірностей формування мікрофлори повітря.

    курсовая работа [3,7 M], добавлен 26.01.2016

  • Продигіозин - один з декількох вторинних бактеріальних метаболітів у якому метоксибіпірольний фрагмент включений у дипірометиленову структуру. Дослідження впливу концентраційного ряду іонів металів на інтенсивність кольору пігменту у мікроорганізмів.

    статья [327,4 K], добавлен 19.09.2017

  • Розгляд загальних положень механізму трансформації бактерій, рослин та тварин. Дослідження трансформації листових дисків тютюну шляхом мікроін’єкцій. Методика отримання трансформованих пагонів, їх підтримання і розмноження за допомогою брунькових пазух.

    курсовая работа [349,3 K], добавлен 15.10.2014

  • Работа Тимирязева по фотосинтезу. Образование и функции проводящих тканей. Зелёные водоросли: одноклеточные, колониальные и многоклеточные. Базидиальные грибы и сфагновые мхи. Роль голосеменных растений в растительном покрове, их использование и охрана.

    контрольная работа [443,0 K], добавлен 06.06.2009

  • Основні концепції виду в бактеріології. Особливості визначення систематичного положення мікроорганізмів. Значення морфологічних властивостей в сучасній систематиці мікроорганізмів. Механізм ідентифікації мікроорганізмів на основі морфологічних ознак.

    курсовая работа [5,8 M], добавлен 30.01.2016

  • Цианобактерии, их способность к оксигенному фотосинтезу. Строение клеточной стенки стрептококков. Распространение грибов, их виды, особенности и хозяйственное значение. Водоросли, плауновидные, папоротники, лилейные, бобовые и злаковые растения.

    контрольная работа [2,5 M], добавлен 07.09.2011

  • Наявність хромофора, що складається із низки кон’югованих подвійних зв’язків, кількість яких визначає характер забарвлення пігменту - одне зі специфічних особливостей каротиноїдів. Піоцианін - антибіотик, активний проти всіх грампозитивних бактерій.

    статья [426,3 K], добавлен 21.09.2017

  • Характеристика ґрунту як середовища проживання мікроорганізмів. Дослідження методів визначення складу мікроорганізмів. Аналіз їх ролі у формуванні ґрунтів та їх родючості. Біологічний кругообіг в ґрунті. Механізм дії мінеральних добрив на мікрофлору.

    реферат [96,7 K], добавлен 18.12.2014

  • Вивчення морфолого-культуральних та фізіолого-біохімічних ознак бактерії Proteus mirabilis; розгляд сфери поширення. Дослідження патогенності та практичного значення; спричинення захворювання сечостатевих органів: простатиту, циститу, пієлонефриту.

    курсовая работа [2,6 M], добавлен 26.04.2014

  • Суть процесу перетворення азоту мікроорганізмами. Характеристика бульбочкових бактерій та вільноживучих азот-фіксаторів. Опис процесів амоніфікації, нітрифікації, денітрифікації. Особливості використання бактеріальних препаратів в сільському господарстві.

    курсовая работа [1,6 M], добавлен 21.09.2010

Работы в архивах красиво оформлены согласно требованиям ВУЗов и содержат рисунки, диаграммы, формулы и т.д.
PPT, PPTX и PDF-файлы представлены только в архивах.
Рекомендуем скачать работу.