Сучасний видовий склад рибного населення лівих приток річки Росі: Кам’янки і Протоки

Размещено на http://www.allbest.ru/

СУЧАСНИЙ ВИДОВИЙ СКЛАД РИБНОГО НАСЕЛЕННЯ ЛІВИХ ПРИТОК РІЧКИ РОСІ: КАМ'ЯНКИ І ПРОТОКИ

М.В. Причепа

Інститут гідробіології НАН України, м. Київ

Описано рибний набір лівих приток Росі - річок Кам'янка та Протока. Всього зібрано 2842 екземпляри. Дослідження проводились у 2013 та 2020 роках у Київській та Житомирській областях. Нинішній видовий склад включає 30 видів для Кам'янки та 20 видів - Протоки. За результатами досліджень встановлено, що в річках переважають риби евритопної екологічної групи, фітофіли, зообентофаги. Встановлено, що видовий склад у досліджуваних частинах р. Кам'янка вищий, ніж у р. Протока. Це свідчить про наявність високого рівня біотопічного різноманіття порівняно з іншим водним об'єктом. У деяких досліджуваних районах є види - з Резолюції 6, прийнятої для створення Смарагдової мережі. На окремих досліджуваних ділянках наявні види - з Резолюції 6, прийнятої для створення Смарагдової мережі. Зокрема такі види як гірчак європейський Rhodeusamarus (Bloch, 1782), щипавка звичайна Cobitistaenia (s.l.) Linnaeus, 1758, в'юн звичайний Misgurnusfossilis (Linnaeus, 1758). Це дає підстави виділити окремі збережені ділянки річок Кам'янка і Протока як об'єкти Смарагдової мережі.

Ключові слова: риби; іхтіофауна; річка Протока; річка Кам'янка; екологічні групи риб; трансформація середовища

Вступ

Сьогодні значна частина русла великих і середніх річок зарегульована. Це призводить до суттєвої трансформації водойм, що впливає на умови існування різних представниках іхтіоценозів, які не здатні у повній мірі адаптуватись до новостворених екосистем. Це відобрається на їх чисельності та характері розповсюдження (Иванчева, &Иванчев, 2008; Halls, &Welcomme, 2005; Shea, &Peterson, 2007). Проте, виступаючи рефугіумами для угруповань різних видів риб, малі річки відіграють і роль екологічних коридорів для небажаних інтродуцентів (Новицкий, 2005). Також слід зазначити, що іхтіофауна малих річок чутлива до коливання екологічних чинників, зокрема меліорації, забруднення, а також глобальних кліматичних змін, що у комплексі чинять неабиякий вплив на біорізноманіття цих водотоків. Збереження природних комплексів і їх видового розмаїття вимагає постійних наукових досліджень, зокрема системного моніторингу на малих річках.

Одними із перспективних районів щодо вивчення і збереження іхтіофауни є річкова мережа басейну р. Рось, яка відзначається високим розмаїттям (Куцоконь, 2007). При цьому видове різноманіття іхтіофауни вказаних водотоків, їх якісний і кількісний склад та представленість у ній видів, що належать до різних екологічних груп, до останнього часу були висвітлені лише фрагментарно і стосувались переважно результатів епізодичних досліджень на окремих її притоках та на Росі, зокрема (Куцоконь, 2004; Ситник та ін., 2005; Куцоконь, &Подобайло, 2005; Ситник та ін., 2006). Одними з таких водотоків є малі річки Кам'янка та Протока, що протікають вздовж лісостепової зони і є важливими районами для вивчення біологічного різноманіття в умовах трансформації водних екосистем.

Мета дослідження - надати оцінку сучасного стану видового складу населення риб лівих приток Росі Кам'янка та Протока.

Матеріали і методика досліджень. Відбір іхтіологічного матеріалу на кожній з дослідних ділянок річок Кам'янка, Протока був проведений протягом 2013-2020 рр. Збір іхтіологічного матеріалу відбувався завдяки вилову риби стандартними методами (Романенко, 2006). Також використовували підсаки, гачкові знаряддя лову, оглядали улови рибалок-любителів. При цьому не були застосовані знаряддя, використання яких суперечить нормам біоетики, чинному законодавству України чи потребує спеціальних дозволів. Іхтіологічні дослідження на першому етапі включали визначення видової належності риб за (Мовчан, 2011) та їх приналежності до екологічних груп за (Крыжановский, 1948; Павлов, &Касутян, 2002). На р. Кам'янка і Протока матеріал зібрано на 7 і 4 локаціях відповідно. Ці місця охоплювали як верхню, середню, так і нижню ділянки річок. Усього досліджено 1800 особин для Кам'янки і 1042 - для Протоки.

Характеристика районів дослідження

Річка Кам'янка. Довжина річки 105 км, площа басейну 800 км². Долина має трапецієподібну форму. Річище звивисте. Річка протікає крізь територію двох областей Київської та Житомирської (Куцоконь, 2007). Кам'янка протікає тільки лісостеповою зоною. Вздовж берегів також наявні заплавні листяні та мішані типи лісів. Береги річки використовуються переважно як косовища, пасовища і вирощування сільськогосподарських культур. Дно в місцях досліджень мулисте, береги переважно пологі. В окремих місцях круті із виступами кристалічних порід. Глибини до 2 м, а подекуди і понад 2 м. Течія різної швидкості. Річка у місцях природного русла інтенсивно заросла водяною рослинністю (глечики жовті Nupharlutea, латаття біле Nymphaeaalba, жабурник звичайний Hydrocharismorsus-ranae, ряска мала Lemnaminor,водяний різак алое видний Stratiotesaloides, кушир Cyperaceae, стрілолист Sagittariasagittifolia тощо). Уздовж берегів поширені лепешняк Glyceriamaxima,осоки Carexsp.,очерет Phragmitesaustralis, рогіз вузьколистий Typhaangustifolia, комиш Cyperaceae, На річці споруджено чимало ставків, що істотно впливає на її гідрологічні та гідрохімічні умови, а також на довкола водну територію.

Річка Протока. Довжина річки 59 км, площа басейну 580 км² (Куцоконь, 2007). Стік частково зарегульований через спорудження на річці гребель і ставкових господарств. Це істотно вплинуло на гідрологічний режим річки. Річка протікає в межах населених пунктів, зокрема промислово розвинутого міста Біла Церква. Це має своє відображення на гідро екологічному стані цієї водойми. Річка сильно трансформована під впливом інтенсивного ведення сільського господарства. Береги розорані, пасовища становлять незначний відсоток. Ліси вздовж річки фактично відсутні. Дно річки на досліджуваних ділянках мулисте. Глибини до 1-1,5 метрів, у окремих ділянках 2 м. На річці береги заросли прибережною рослинністю (очерет, рогіз вузьколистий, комиш, осоки). Водна рослинність представлена куширом зануреним Ceratophyllumdemersum, ряскою малою Lemnaminor,частухою Alismaplantago-aquatica.

Результати досліджень та їх обговорення. У складі іхтіофауни р. Кам'янка виявлено 30 видів риб, що об'єднані у 6 рядів і 9 родин (Коропові, Баліторові, В'юнові, Окуневі, Щукові, Колючкові, Головешкові, Сомові і Бичкові). У р. Протока зафіксовано 20 видів, що об'єднані у 7 рядів і 8 родин (Коропові, Баліторові, В'юнові, Окуневі, Щукові, Колючкові, Головешкові і Бичкові (Табл.1).

Таблиця 1. Видовий склад іхтіофауни досліджуваних річок

Більш докладний аналіз представленості екологічних груп риб у досліджуваних водотоках вказав на роль антропогенного порушення гідрологічного режиму. Це відобразилось на формуванні екологічної структури іхтіофауни малих річок на досліджуваних територіях. За результатами проведених досліджень було здійснено поділ риб на екологічні групи. За перебуванням у водоймі у р. Кам'янка переважали представники групи заростевих та придонних видів. Вони становили 30 та 35% відповідно (табл. 2). У свою чергу у р. Протока переважали придонні та придонно-пелагічні види риб і складали відповідно 44,4 та 22,4%. Незначний, порівняно із досліджуваними ділянками р. Кам'янка відсоток представників групи заростевих риб (16,6 %) у р. Протока свідчить про відсутність достатньої кількості сприятливих для цих видів біотопів. Також слід зауважити про нерівномірний розподіл видів у р. Протока через значну кількість гідроспоруд на водоймі. Це впливає на міграцію риб, а також створює несприятливі умови для риб, які чутливі до вмісту розчиненого у воді кисню (йорж звичайний Gymnocephaluscernua (Linnaeus, 1758)).

Таблиця 2. Поділ видів за екологічними групами, %

В той же час за відсутності в складі іхтіоценозів на окремих ділянках річки Протока верховодки звичайної Alburnusalburnus (Linnaeus, 1758), плоскирки Bliccabjoerkna (Linnaeus, 1758), плітки Rutilusrutilus (Linnaeus, 1758) внаслідок переривання їх міграційних шляхів водозливами спостерігалась масовість дрібних короткоциклових видів риб. Це види, що характеризувались найбільшою екологічною пластичністю та резистентністю (Фролов, 2001). Вірогідно, зазначені особливості надали їм конкурентну перевагу над подібними аборигенними видами та дозволили витіснити останніх із екологічних ніш, які ті займали Так, на обмежених водозливами ділянках річок, яким було властиве домінування інвазивних видів риб, серед аборигенних у незначній кількості траплялись окунь Percafluviatilis (Linnaeus, 1758), в'юн Misgurnusfossilis (Linnaeus, 1758), короп Cyprinuscarpio (Linnaeus, 1758) (останній потрапляє із прилеглих до річки рибничих ставків). Проте на період істотного спуску води ці види скупчуються у невеликих ямах. Інші ж короткоциклові аборигенні види на таких ділянках водотоків були відсутні або представлені одиничними екземплярами. За особливостями нересту згідно отриманих даних було показано, що у р. Кам'янка фітофільна та псамо- літофільна групи складали 50 та 26,6% відповідно. У р. Протока аналогічні групи риб також були домінуючі і складали 65 і 20% відповідно. Також слід зазначити про відсутність остракофілів у р. Протока, що обумовлено відсутністю сприятливих для цієї групи елементів нерестового субстрату, зокрема двостулкових молюсків. За типом живлення у р. Кам'янка домінуючими групами були зообентофаги (43%) і хижаки (16,7). У р. Протока ситуація була аналогічна, зокрема зообентофаги становили 50, а хижаки - 20%. Наші дослідження показали, що на трансформованих ділянках, зокрема у межах м. Біла Церква істотно збіднений склад іхтіофауни на р. Протока. Загалом, це сприяло зростанню чисельності лімнофіль- них і коротко циклових видів риб, зокрема карась китайський Carassiusauratus (Linnaeus, 1758), чебачок амурський Pseudorasboraparva (Temmink et Schlegel, 1846) і ротан-головешка Perccottusglenii (Dybowski, 1877). Аналогічна ситуація спостерігалась на водотоках урбані- зованих водотоків Києва (Романенко, &Медовник, 2017).

На ділянках, вище міста м. Біла Церква, іхтіоценоз представлений більш видовим розмаїттям, де наявні такі види: плітка Rutilusrutilus (Linnaeus, 1758), верховодка, плоскирка Blicabjoerkna (Linnaeus, 1758),, щука Esoxlucius (Linnaeus, 1758), лин Tincatinca,краснопірка звичайна Scardiniuserythrophtalmus (Linnaeus, 1758), йорж звичайний, пічкур звичайний Gobiogobio (Linnaeus, 1758),. У нижній течії (гирло) р. Протока до іхтіоценозу додається ще 2 види: сом європейський Silurusglanis (Linnaeus, 1758), бичок-пісочник Neogobiusfluviatilis (Pallas, 1814). Це пояснюється ме- андруванням берегів, збереженістю річкового русла, наявністю реофільної рослинності та специфічних для цих видів риб екологічних умов (течія, заплава). Також слід зазначити, що у роботах (Полтавчук, 1965; Полтавчук, 1976) зазначалось про наявність 15 видів у р. Протока, зокрема судак звичайний, лящ, вівсянка, гірчак, карась звичайний, голець, щипавка звичайна. Нами ці види знайдені не були. Серед 20 видів риб, зареєстрованих у досліджуваній річці, 3 належать до випадкових небажаних інтродуцентів із водойм Далекого Сходу, внесених до водних об'єктів і водотоків України в ХІХ-ХХ ст. (чебачок амурський, карась китайський і головешка ротань) (Мовчан, 2011), та 1 - до саморозселенців, що проникли у басейн р. Дніпро в другій половині ХХ ст (триголкова колючка звичайна). Успішну натуралізацію таких видів у водних об'єктах України пов'язують (Кочет, 2010) зокрема з антропогенною деградацією екосистем. Таким чином, фрагментація русла малих річок гідротехнічними спорудами не створює значних перешкод для поширення більшості інвазивних видів риб, натомість сприяючи їх натуралізації в умовах порушених іхтіоценозів (Романенко, &Медовник, 2017).

На противагу цьому іхтіоценоз р. Кам'янка вирізняється більшим розмаїттям видів. Слід зауважити, що іхтіоценоз обох досліджуваних річок збагачується за рахунок інтроду- кованих видів, зокрема білий амур Ctenopharyngodonidella (Valenciennes, 1844), товстолобик білий Hypophthalmichthysmolitrix (Valenciennes, 1844). Вони як правило вирощуються у рибогосподарських ставках, розташованих поруч із річками, потрапляючи туди під час проведення сезонних робіт із вилову риб. Річка Кам'янка, що характеризується наявністю мало трансформованих біотопів (тих, що зберегли природне русло із заплавою) характеризувалась вищим біологічним розмаїттям іхтіофауни риб. Зокрема це стосується нижньої ділянки Кам'янки, де були у виловах представлені головень Squalicuscephalus (Linnaeus, 1758), в'язь Leucaspiusidus (Linnaeus, 1758), бобирець Petroleucis cusborysthenicus (Kessler, 1859), вівсянка Leucaspiusdelineatus (Heckel, 1843).Слід зауважити про наявність у середній течії таких видів як лящ Abramisbrama,судак звичайний Sander lucioperca (Linnaeus, 1758), щипавка звичайна Cobitistaenia (Linnaeus, 1758). Також у виловах був наявний гірчак європейський Rhodeusamarus (Bloch, 1758). Представленість цього виду свідчить про сприятливі екологічні умови для нього, зокрема приурочені до наявності двостулкових молюсків, які були відсутні у р. Протока. Якщо розглядати дослідження (Великохатько, 1929) у р. Кам'янка було виявлено 26 видів. Серед них: рибець Vimbavimba (Linnaeus, 1758), ялець Leuciscusleuciscus (Linnaeus, 1758), білизна звичайна Aspiusaspius(Linnaeus, 1758), марена дніпровська Barbusbarbus(Linnaeus, 1758), карась звичайний Carassiuscarassius (Linnaeus, 1758), минь річковий Lotalota (Linnaeus, 1758). За результатами наших досліджень цих видів у Кам'янці виявлено не було. Слід зауважити також на появу нових, зокрема інвазивних та риб-інтродуцентів, зокрема колючка триголкова Gasterosteusaculeatus (Linnaeus, 1758), бичок тупоносий західний Proterorhinussemilunaris (Heckel,1837), бичок-кругляк Neogobiusmelanostomus (Pallas, 1814), ротан-головешка, карась китайський, чебачок амурський. біологічний водний риба рось

Виявлення нових видів риб вже в ХХІ ст. свідчить про те, що фауністичні дослідження приток р. Рось ще не є вичерпаними. Крім того, без знання видового складу, відносної чисельності, особливостей розповсюдження неможливі як раціональне використання рибних ресурсів, так і ефективна охорона рибного населення (Куцоконь, 2007; Болотова и др., 2010; Кижеватов, 1998). Вищевказані види риб відзначаються подібністю за більшістю екологічних характеристик, зокрема це стосується таких видів: ротан-головешка, чебачок амурський, карась китайський. Серед спільних ознак слід навести порівняно дрібний розмір та короткий життєвий цикл із раннім набуттям статевої зрілості. За відношенням до нерестового субстрату карась китайський є типовим представником фітофілів, в той час як іншим зазначеним видам (амурський чебачок та ротан-головешка) властива тією чи іншою мірою виражена гніздова поведінка, пов'язана з активною охороною ікри і молоді. Всі перелічені види риб мають широкий спектр живлення, характеризуються значною екологічною пластичністю, а також високою резистентністю до дії несприятливих чинників середовища. Оскільки всім переліченим видам тією чи іншою мірою властиве саморозселення (Цепкин, & Соколов, 1998) цим пояснюється їх наявність на більшій половині досліджуваних локацій р. Кам'янка.

Результати досліджень рибного населення зарегульованих водотоків вказали на вищу здатність дрібних представників іхтіофауни, порівняно з крупними, до адаптації на відокремлених гідроспорудами фрагментах русла (Коткин, 2012). Це, більш характерно для досліджуваних локацій р. Протока, які підлягають істотному впливу господарської діяльності людини за рахунок будівництва дамб, гребель і верховин. У р. Кам'янка нами спостерігалось значно нижче видове багатство риб у верхній течії порівно із нижньою та середньою, що вочевидь пов'язано із особливостями наявних там біотопів. Схожі результати були отримані у дослідженнях (Куцоконь, 2007). Загалом, враховуючи отримані дані стосовно видового складу цих річок слід зауважити, що незважаючи на істотний вплив господарської діяльності людини на водні екосистеми досліджувані водотоки басейну Росі є місцем існування багатьох представників іхтіофауни. Окремі з яких включені до Резолюції 6 додатку Бернської конвенції, зокрема сом європейський, щипавка звичайна, в'юн, гірчак європейський.

Висновки

За результатами проведених досліджень на річках Кам'янка та Протока було виявлено 30 та 20 видів відповідно.

Під час проведеного поділу риб на екологічні групи було показано, що у р. Кам'янка і Протока домінували екологічні групи фітофіли і зообентофаги і становили відповідно 50 і 65 % та 43,3 і 50%.

Встановлено, що за перебуванням у водоймі у р. Кам'янка переважали екологічні групи заростевих і придонних видів (30 і 35 % відповідно). У свою чергу в р. Протока домінували придонні та придонно-пелагічні групи риб (44,4 і 25% відповідно).

Серед досліджуваних представників іхтіофауни було виявлено наявність представників, що входять до списку Резолюції 6, прийнятої для створення Смарагдової мережі. Зокрема такі види як гірчак європейський Rhodeusamarus (Bloch, 1782), щипавка звичайна Cobitistaenia (s.l.) Linnaeus, 1758, в'юн звичайний Misgurnusfossilis (Linnaeus, 1758). Це дає підстави виділити окремі збережені ділянки річок Кам'янка і Протока як об'єкти Смарагдової мережі.

Загалом результати досліджень дають уяву про сучасний розподіл видів і мають важливе значення для подальшої характеристики біологічного розмаїття водних екосистем. Наявність або відсутність її окремих представників у цих водотоках дає змогу прослідкувати за темпами розповсюдження небажаних інвазивних і видів-саморозселенців. Також отримані дані можуть надати можливість проводити моніторинг аборигенних видів, а також наявність і характер поширення риб із охоронним статусом.

Список використаної літератури

1. Великохатько Ф. Д. Риби Білоцерківщини. Біла Церква, 1929. Т. 2, вип. 3. 34 с.

2. Естественные и антропогенные факторы формирования популяций рыбвселенцев в водных экосистемах Вологодской области / Н. Л. Болотова и др. Российский журнал биологических инвазий. 2010. № 3. С. 13-32.

3. Євтушенко М. Ю., ДудникС. В., Глєбова Ю. О. Акліматизація гідробіонтів. Київ: Аграрні науки, 2007. 233 с.

4. Иванчева Е. Ю., ИванчевВ. П. Динамика видового состава рыб и некоторые результаты ихтиомониторинга в среднем течении Оки (Рязанская область). Вопросы ихтиологии. 2008. Т. 48, № 5. С. 625-633.

5. Кижеватов Я. А. Генезис ихтиофауны зарегулированных рек Среднего Урала. Современные проблемы популяционной, исторической и прикладной экологии: материалы конф. молодых ученых-экологов / гол. ред.: И. Н. Михайлова, И. Б. Головачев. Екатеринбург, 1998. С. 74-80.

6. Коткин К. С. Основные факторы формирования ихтиофауны природно-техногенных и техногенных водоемов. Вестник Российского университета дружбы народов. Серия: Экология и безопасность жизнедеятельности. 2012. № 3. С. 53-57.

7. Кочет В. М. Сучасний стан іхтіофаунималих річок Дніпропетровської області. Наукові записки Тернопільського національного педагогічного університету ім. В. Гнатюка. Серія: Біологія. Спец. вип.: Гідроекологія. 2010. № 2 (43). С. 280-283.

8. Крыжановский С. Г. Экологические группы рыб и закономерности их развития. Известия ТИНРО. 1948. Т. 27. С. 4-114. Куцоконь Ю. К. Дослідження рибного населення бассейну річки Рось. Вісник КНУ ім. Т. Шевченка. Серія: Біологія. 2004. Вип. 42/43. С. 34-36.

9. Куцоконь Ю. К., Подобайло А. В. До питання збереження видового різноманіття риб верхньої течії р. Рось. Заповідна справа в Україні. 2005. Т. 11, вип. 2. С. 30 - 33.

10. Куцоконь Ю. К. Сучасний стан рибного населення бассейну річки Рось: дис.... канд. біолог. наук. 03.00.10 «Іхтіологія» Київ. 2007. 142 с.

11. Методигідроекологічних досліджень поверхневих вод / ред. В. Д. Романенко. Київ: ЛОГОС, 2006. 408 с.

12. Мовчан Ю. В. Риби України. Київ: Золоті ворота, 2011. 444 с.

13. Новицкий Р. А. К вопросу об инвазии чужеродных видов в фауну Днепровских водохранилищ. Чужеродные виды в Голарктике (БОРОК-2). Тезы докладов 2 Международного симпозиума по изучению инвазийных видов / ред.: Ю. Ю. Дгебуадзе, Ю. В. Слынько. Рыбинск: Борок, 2005. С. 35-36.

14. Павлов Д. С., Касутян А. О. Разнообразие рыб по характеру и способам питания (трофическая классификация рыб). Москва, 2002. 50 с.

15. Полтавчук М. А. Биология и разведение днепровского судака в замкнутых водоемах. Киев: Наук. думка, 1965. 260 с. Полтавчук М. А. О рыбном населении малых рек лесостепи среднего Приднепровья Украинской ССР. Сборник трудов Зоологического музея.Киев: Наук. думка, 1976. С. 43-53.

16. Рибне населення річки Горіхова / Ю. М. Ситник та ін. Рибне господарство, 2006. Вип. 65. С. 108-113.

17. Романенко В. Д., Медовник Д. В. Видовий склад та екологічна характеристика іхтіофауни малих річокурбанізованих територій. Гідробіологічний журнал. 2017. Т 53(4). С. 3-13.

18. Сучасний стан рибногонаселення р. Роська / Ю. М. Ситник та iH. Рибнегосподарство, 2005. Вип. 64. С. 105-107.

19. Фролова Л. А. Распространение Pseudorasboraparva (Temminckand Schlegel, 1846) (Cyprinidae) за пределами автохтонного ареала и способствующие ему факторы. Современные проблемы биоиндикации и биомониторинга. Сыктывкар, 2001. С. 197.

20. Цепкин Е. А., Соколов Л. И. Об интенсивном расселении девятииглой колюшки Pungitiuspungitius (L.) в бассейне Москвы- реки. Вестник МГУ. Серия 16: Биология. 1998. № 3. С. 37-39.

21. Halls A. S., Welcomme R. L. Dynamics of river fish populations in response to hydrological conditions: a simulation study. River Research and Applications. 2005. Vol. 20(8). P. 985-1000. DOI: 10.1002/rra.804

22. Shea C. P., Peterson J. T. An evaluation of the relative influence of habitat complexity and habitat stability on fish assemblage structure in unregulated and regulated reaches of a large southeastern warmwater stream. Transactions of the American Fisheries Society. 2007. Vol. 136(4). P. 943-958.

References

1. Bolotova, N. L., Konovalov, A. F., Borisov, M. Ja., &Dumnich, N. V. (2010). Estestvennyei antropogennye faktoryformiro vanijapopuljacij rybvselencev v vodnyhjekosistemah Vologodskojoblasti [Natural and anthropogenic factors in the formation of fish populations in aquatic ecosystems of the Vologda region]. Russian Journal of Biological Invasions, 3, 13-32 [in Russian].

2. Cepkin, E.A., & Sokolov, L. I. (1998). Ob intensivnom rasseleniide vjatiiglojkoljushki Pungitiuspungitius (L.) v bassejneMoskvy-reki [On the intensive dispersal of the ninepined stickleback Pungitiuspungitius (L.) in the Moskva River basin]. Herald of Moscow University. Series 16. Biology, 3, 37-39 [in Russian].

3. Frolova, L. A. (2001). Rasprostranenie Pseudorasbora parva (Temminck and Schlegel, 1846) (Cyprinidae) za predelamiavtohton-nogoarealais posobstvujushhie emu factory [Distribution of Pseudorasbora parva (Temminck and Schlegel, 1846) (Cyprinidae) outside the autochthonous range and factors contributing to it]. In Sovremen nyeproblemyb ioindikaciii biomonitoringa [Problems of today in bioindication and biomonitoring] (p. 197). Syktyvkar [in Russian].

4. Halls, A. S., &Welcomme, R. L. (2005). Dynamics of river fish populations in response to hydrological conditions: a simulation study. River Research and Applications, 20(8), 985-1000. doi: 10.1002/rra.804

5. Ivancheva, E. Ju., &Ivanchev, V. P. (2008). Dinamikavido vogosostavaryb inekotoryerezul'tatyiht iomonitoringa v srednemtechenii Oki (Rjazanskaja oblast') [Dynamics of the species composition of fish and some results of ichthyomonitoring in the middle reaches of the Oka (Ryazan region)]. Journal of Ichthyology, 48(5), 625-633 [in Russian].

6. Kizhevatov, Ja. A. (1998). Genezisihtiof aunyza regulirovannyhrek Srednego Urala [The genesis of the fish fauna of the regulated rivers of the Middle Urals]. In I. N. Mihajlova, & I. B. Golovachev (Eds.), Sovremennyep roblemyp opuljacionnoj, istoricheskojiprikl adnojjekologii [Modern problems of population, historical and applied ecology] (pp. 74-80). Ekaterinburg [in Russian].

7. Kochet, V. M. (2010). Suchasnyi stan ikhtiofauny malykhrichok Dnipropetr ovskoioblasti [The current state of ichthyofauna of small rivers of Dnipropetrovsk region]. Scientific Issue Ternopil Volodymyr Hnatiuk National Pedagogical University. Series: Biology. Special. issue: Hydroecology, 2(43), 280-283 [in Ukrainian].

8. Kutsokon, Yu. K., &Podobailo, A. V. (2005). Do pytanniazberezh enniavydov ohoriznoma nittiarybverk hnoitechii r. Ros [On the issue of preserving the species diversity of fish in the upper reaches of the Ros River]. Nature Reserves in Ukraine, 11(2), 30-33 [in Ukraine].

9. Movchan, Yu. V. (2011). RybyUkrainy [Fish of Ukraine]. Kyiv: Zolotivorota [in Ukrainian].

10. Sytnyk, Yu. M., Kutsokon, Yu. K., Salii, S. M., &Pavliuk S. M. (2006). Rybnenaselenn iarichky Horikhova [Fish population of the river Orikhovo]. Fishing Industry, 65, 108-113 [in Ukrainian].

11. Velykokhatko, F. D. (1929). Ryby Bilotserkivshchyny [Fish of Bila Tserkva region], 2 (3). Bila Tserkva [in Ukrainian].

12. Yevtushenko, M. Yu., Dudnyk, S. V., &Hliebova, Yu. O. (2007). Aklimatyzatsiiah idrobiontiv [Acclimatization of aquatic organisms]. Kyiv: Ahrarninauky [in Ukrainian].

Размещено на Allbest.ru