Мохові угруповання в складі рослинного покриву долини річки Хорол (Полтавська область)

Размещено на http://www.allbest.ru/

Полтавський національний педагогічний університет імені В.Г. Короленка

Українська медична стоматологічна академія

Мохові угруповання в складі рослинного покриву долини річки Хорол (Полтавська область)

С.В. Гапон, Л.М. Гомля, Ю.В. Гапон



Анотація

Наведена перша спроба в межах Лісостепу України диференціації мохових угруповань у складі рослинного покриву долини річки Хорол (Полтавська область). Укладена класифікаційна схема мохових угруповань за еколого-флористичною класифікацією на основі методу Браун-Бланке, яка репрезентована дев'ятьма класами (Сегаїї&тіо .purpureiPolytrichctea pili- feri, Grimmietea alpestris, Cladonio digitatae-Lepidozietea reptantis, Psoretea decipientis, Funarietea hygrometricae, Neckeretea complanatae, Frullanio di- latatae-Leucodontetea sciuroidis, Pleurochaeto squarrosae-Abietinelletea abieti- nae, Hylocomiеtea splendentis), 11 порядками, 15 союзами, 18 асоціаціями, чотирма субасоціями, 16 безранговими угрупованнями. Охарактеризовані синтаксони моховоїрослинності та встановлено їхнє місце у рослинному покриві долинирічки Хорол, а саме у складі семи класів (Anetea glutinosae, Pulsatillo-Pinetea sylvestris, Querco-Fagetea, Rhamno-Prunetea, Robinietea, Saliceteapurpureae, Festuco-Brometea), дев'яти порядків, десяти союзів, 12 асоціацій, двох субасоціацій та трьох безрангових угруповань лісової, чагарникової, спонтанної деревної, степової рослинності долини р. Хорол.

Мохова рослинність регіону досліджень репрезентована епігейними, епіфітними та епіксильними бріоценозами. Епігейні бріоугруповання представлені класами Сеratodonto purpurei-Polytrichotea piliferi, Grimmietea alpestris, Cladonio digitatae-Lepidozietea reptantis, Psoretea decipientis, Funari- etea hygrometricae, Pleurochaeto squarrosae-Abietinelletea abietinae, Hylocomiеtea splendentis. Це вісім асоціацій, одна субасоціація та 10 безран- гових угруповань з вісьмох порядків, 11 союзів. Епіфітні бріоугруповання виявлені у складі класів Cladonio digitatae-Lepidozietea reptantis, Neckeretea complanatae, Frullanio dilatatae-Leucodontetea sciuroidis і репрезентовані 13 асоціаціями, п'ятьма субасоціями, шістьма безранговими угрупованнями, 7 союзами, 5 порядками. На мертвій деревинірізного ступеняруйнування виявлені угруповання класів Cladonio digitatae-Lepidozietea reptantis, Frullanio dilatatae-Leucodontetea sciuroidis, які представлені шістьма асоціаціями, трьома безранговими угрупованнями, з трьох порядків, чотирьох союзів.

Ключові слова: бріоугруповання, бріоценози, синтаксони, типирос- линності, долина р. Хорол.



Annotation

S.V. Gapon, L.M. Gomlya, Yu.V. Gapon

Poltava V.G. Korolenko National Pedagogical University

Ukrainian Medical Dentistry Academy

MOSS GROUPS IN THE VEGETATION COVER OF THE VALLEY OF THE KHOROL RIVER (POLTAVA REGION)

The first attempt at the differentiation of moss groups in the vegetation cover of the valley of the Khorol River (Poltava region) within the Forest-Steppe of Ukraine is presented. The classification scheme of moss groups is carried out according to the eco-floristic approach using the Brown-Blanke method, which is represented by nine classes (Ceratodonto purpurei-Polytricheteapiliferi, Grimmietea alpestris, Cladonio digitatae-Lepidozietea reptantis, Psoretea decipientis, Funarietea hygrometricae, Neckeretea complanatae, Frullanio dilatatae-Leucodontetea sciuroidis, Pleu- rochaeto squarrosae-Abietinelletea abietinae, Hylocomietea splendentis, 11 orders, 15 unions, 18 associations, 4 subassociations , 16 nonrank groups). The syntaxons of moss vegetation are characterized and their place in the vegetation of the valley of the Khorol River are determined, namely in the 7 classes (Alnetea glutinosae, Pulsatillo-Pinetea sylvestris, Querco-Fagetea, Rhamno-Prunetea, Robinietea, Salicetea purpureae, Festuco-Brometea), nine orders, ten unions, 12 associations, two sub-associations and three nonrank groups of forest, shrub, steppe vegetation of the valley of the Khorol River. The moss vegetation of the region of research is represented by epigeous, epiphytic and epixylous bryocenoses. Epigeous bryogroups are presented by classes Ceratodonto purpurei-Polytrichetea piliferi, Grimmietea alpestris, Cladonio digitatae-Lepidozietea reptantis, Psoretea decipientis, Funarietea hygrometricae, Pleurochaeto squarrosae-Abietinelletea abietinae, Hylocomietea splendentis. These are eight associations, one sub-association and 10 nonrank groups of eight orders, 11 unions. Epiphytic bryogroups are found in the classes Cladonio digitatae-Lepi- dozietea reptantis, Neckeretea complanatae, Frullanio dilatatae-Leucodontetea sciuroidis and are represented by 13 associations, five subassosions, six nonrank group, 7 unions.On dead wood, which is in the different stages of destruction, there are groups belonging to the class of Cladonio digitatae-Lepidozietea reptantis, Frullanio dilatatae-Leucodontetea sciuroidis and are represented by six associations, three nonrank groups of three orders, four unions.

Key words: briocommunities, bryocenoses, syntaxons, vegetation types, the valley of the Khorol River.



Вступ

Мохоподібні та мохові угруповання, які їх утворюють, відіграють важливу роль у формуванні рослинного покриву як природних, так і штучних екосистем. Бріоценози є невід'ємним компонентом будь-якого типу рослинності. Незважаючи на те, що іноді вони можуть існувати і поза фітоценозами (бріоценози окремо взятих дерев у місті, дахів та фундаментів будинків та ін.) у більшості випадків мохові угруповання приурочені до певних типів рослинності. Тому метою нашої роботи є укладення класифікаційної схеми мохової рослинності та встановлення місця бріоценозів в загальній структурі рослинності долини річки Хорол.

Природні умови регіону досліджень. Річка Хорол бере свій початок біля с. Червона Слобода Недригайлівського району, Сумської області і протікає по Придніпровській низовині до с. Попівка Глобинського району, Полтавської області, де впадає в річку Псел. Довжина річки 308 км (у межах Полтавської області - 241 км), площа водозбору 3870 км2 (Швець, 1957). Долина р. Хорол утворилася як промоїна по краю льодовика, і вік її вважається за риський, навіть постриський (Зоз, 1936). Утворення долини закінчилося з кінцем останнього льодовика (Вюрм ІІ), який і зумовив формування сучасного рельєфу. Рельєф тут досить спокійний, переважно рівнинно-широкохвилястий.

Клімат досліджуваного регіону помірно-континентальний. Річна кількість опадів коливається від 550 до 450 мм, середня річна температура становить 7,01 - 7,5 0С (Аренда- ренко, 1978).

Грунтовий покрив долини річки строкатий. Переважаючими грунтами є чорноземи глибокі малогумусні, з участю темно-сірих опідзолених грунтів та чорноземів опідзоле- них. У заплаві річки поширені солонцюваті засолені лучні та лучно-болотні і торф'яні грунти (Андрієнко, 1996).

Згідно геоботанічного районування (Геоботанічне..., 1977) долина р. Хорол, розташовується у Лівобережно-Придніпровській підпровінції Східноєвропейської провінції лісостепової зони, Роменсько-Полтавського геоботанічного округу, Гадяцько- Миргородського і, частково, Зінківсько-Решетилівського геоботанічного району. Основна частина долини річки припадає на Гадяцько-Миргородський геоботанічний район лучних степів, дубових лісів, заплавних лук та долинних евтотрофних боліт.



Матеріали та методи

Матеріалом для написання роботи слугували геоботанічні описи бріоценозів та фітоценозів, виконані авторами або під час спільної експедиції (окол. сіл Зуївці, Комишня, окол. м. Миргорода Миргородського району, окол. с. Вишняки, м. Хо- рола Хорольського району), а також проведені у спільних типах рослинності (окол. сіл Біляки Семенівського району, Федорівка Глобинського району, Староаврамівка Хорольського району, с. Петрівка Миргородського району Полтавської області та ін.) у різні польові сезони. моховий рослинність бріоценоз синтаксон

Геоботанічні описи бріогруповань виконані згідно відповідних методик (Гапон, 2013). Всього опрацьовано 135 геоботанічних описів мохових угруповань. Назви мохоподібних наведені згідно «Чекліста мохоподібних України» (Бойко, 2008), назви вищих судинних рослин за «Определителем высших растений Украины» (Определителем., 1987). Обробка геоботанічного матеріалу проведена за еколого-флористичною класифікацією на основі методу Браун-Бланке. Для укладання класифікаційної схеми мохової рослинності використані «Syntaxonomischer Konspekt...» (Marstaller, 2006) та власні напрацювання С.В. Гапон (Гапон, 2014). Для визначення приуроченості бріоценозів до фітоценозів та типів рослинності регіону дослідження використано власні напрацювання Л.М. Гомлі (Гомля, 2005).

Результати та їх обговорення. Флора мохоподібних та їх участь в утворенні мохових угруповань долини р. Хорол досліджувалася раніше С.В. Гапон та В.В. Безпалько (Гапон, 2004). Для даного регіону авторами наводиться 51 вид мохоподібних, в тому числі три види належать до відділу Marchantiophyta, 48 - Bryophyta. У складі флори переважають лісові родини: Brachytheciaceae, Amblystegiaceae, Hypnaceae, Orthotrichaceae, Thuidiaceae. Еколого-ценотична диференціація мохоподібних свідчить про перевагу мезофітів, тіневитривалих та епігейних видів. Мохові угруповання розглядалися авторами як синузії і класифікувалися за еколого-фітоценотичною класифікацією за домінантним методом.

Значно пізніше одним з авторів (С.В. Гапон) досліджувалося фіторізноманіття грабових дібров долини р. Хорол в околицях с. Остапівка Миргородського р-ну Полтавської обл. Нами наведено (Гапон та ін, 2014) 105 видів вищих рослин, у тому числі і 38 видів мохоподібних з 27 родів, 22 родин, двох відділів (Marchantiophyta - два види з двох родів, двох родин, двох класів та Bryophyta з 25 родів, 20 родин, двох класів). У систематичному відношенні переважає низка лісових родин: Brachytheciaceae (шість видів), Amblyste- giaceae Orthotrichaceae, (по чотири види), Hypnaceae, Anomodontaceae (по три). У родовому спектрі переважають роди Brachythecium, Orthotrichum (по чотири види), Anomodon представлений трьома видами.

Наша ж робота відображає результати класифікації бріоценозів долини р. Хорол за еколого-флористичною класифікацією на основі методу Браун-Бланке та встановлення їх фітоценотичного положення в загальній системі рослинності цього регіону, який досліджений Гомлею Л.М. (Гомля, 2005). Результати досліджень стосуються переважно лісових та степових типів рослинності регіону дослідження. Нижче подаємо класифікаційну схему мохової рослинності з короткою характеристикою бріосинтаксонів та приуроченістю їх до синтаксонів різних типів рослинності регіону досліджень.

Класифікаційна схема мохової рослинності долини р. Хорол

Cl. Ceratodonto purpurei-Polytrichetea piliferi Mohan 1978

Ord. Polytrichetalia piliferi v. Hubschm. 1975

All. Ceratodonto purpurei-Polytrichion piliferi Waldh. ex v. Hubschm. 1967

Ass. Racomitrio-Polytrichetum piliferi v. Hubschm. 1967

Ass. Brachythecietum albicantis Gams ex Neum. 1971

Ass. Polytrichetum juniperini v. Krus. 1945

Cl. Grimmietea alpestris Had. Vondr. 1962

Ord. Grimmietalia alpestris Sm. 1944.

All. Grimmion commutatae v. Krus. 1945

Угруповання Homalothecium sericeum - comm.

Cl. Cladonio digitatae-Lepidozietea reptantis Jez. Vondr. 1962

Ord. Diplophylletalia albicantis Phill. 1963

All. Dicranellion heteromallae Phill 1983

Suball. Brachythecienion velutini Marst. 1984

Угруповання Fissidens bryoides- comm.

Угруповання Dicranella heteromalla - oomm.

Угруповання Atrichum undulatum - Gomm.

Ord. Brachythecietalia rutabulo-salebrosi Marst. 1987

All. Bryo capillaris-Brachythecion rutabuli Lec. 1975

Ass. Brachythecio salebrosi-Amblystegietum juratzkani (Sjog. ex Marst. 1987) Marst. 1989 Угруповання Bryum moravicum-Brachytheciastrum velutinum - ^mm.

Ass. Hypno cupressiformis-Xylarietum hypoxyli Phil. 1965

Угруповання Brachythecium rivulare - ^mm.

Ord. Dicranetalia scoparii Barkm. 1958

All. Dicrano scoparii-Hypnion filiformis Barkm. 1958

Угруповання Platygyrium repens - сопш.

Угруповання Hypnum reptile - ^mm.

Cl. Psoretea decipientis Matt. ex Follm. 1974

Ord. Barbuletalia unguiculatae v. Hubschm. 1960

All. Grimmaldion fragrantis Sm. Had. 1944

Ass. Astometum crispi Waldh. 1947

Cl. Funarietea hygrometricae v. Hubschm. 1957

Ord. Funarietalia hygrometricae v. Hubschm. 1957

All. Phascion cuspidati Waldh. ex v. Krus. 1945

Угруповання Phascum cuspidatum - comm.

All. Funarion hygrometricae Had. in Kl. ex v. Hubschm. 1957

Ass. Funarietum hygrometrici Engel 1949

Cl. Neckeretea complanatae Marst. 1986

Ord. Neckeretalia complanatae Jez. et Vondr. 1963

All. Neckerion complanatae Sw. et Had. in Kl. et Had. 1944

Suball. Brachythecio populei-Homalienion trichomanoidis Marst. 1992

Ass. Anomodontetum attenuati (Barkm. 1958) Pec. 1965

subass. leucodontetosum sciuroides (Barkm. 1958) Marst. 1992

-subass. raduloetosum complanatae Gapon 2014

Ass. Madotheco platyphyllae-Leskeelletum nervosae (Gams 1927) Barkm. 1958

Ass. Anomodontetum longifolii Waldh. 1944

Угруповання Pseudoleskeella nervosa-Amblystegium subtile - comm.

Угруповання Pseudoleskeella nervosa-Radula complanata -comm.

Угруповання Pseudoleskeella nervosa-Leucodon sciuroides - comm.

Cl. Frullanio dilatatae-Leucodontetea sciuroidis Mohan 1978 em. Marst. 1985

Ord. Orthotrichetalia Had. in Kl. et Had. 1944

All. Ulotion crispae Barkm. 1958

Ass. Orthotrichetum pallentis Ochsn. 1928

Ass. Orthotrichetum speciosi Barkm. 1958

Ass. Pylaisietum polyantae Felf. 1941

Ass. Pylaisielleto-Leskeelletum nervosae Baischeva et al. 1993

All. Syntrichion laevipilae Ochner 1928

Ass. Orthotrichetum fallacis v. Krus. 1945

All. Leskion polycarpae Barkm. 1958

Ass. Leskeetum polycarpae Horvat ex Pec. 1965

subass. pylaisielletetosum polyanthae Baish.& all. 1994

Cl. Pleurochaeto squarrosae-Abietinelletea abietinae Marst. 2002

Ord. Pleurochaeto squarrosae-Abietinelletalia abietinae Marst. 2002

All. Abietinellion abietinae Clacom. 1951

Ass. Abietinelletum abietinae Stod. 1937

Угруповання Tortula ruralis- comm.

Cl. Hylocomictea splendentis Marst. 1992

Ord. Hylocomietalia splendentis Gillet ex Vadam 1990

All. Pleurozion schreberi v. Krus. 1945

Ass. Pleurozietum schreberi Wisn. 1930

subass. dicranietosumpolyseti - Gapon 2010

All. Eurhynchion striati Waldh. 1944

Ass. Plagiomnietum undulati - Gapon 2010

Угруповання Tortula subulata - comm.

All. Fissidention taxifolii Marst. 2006

Угруповання Oxyrrhynchium hians - comm.

Угруповання Plagiomnium cuspidatum - comm.

Содові nicn регіону доапдження cконцентрованi, переважно, на лівому березі р. Хорол, його боровій тераш і є люамп штучного походження. Це різновікові наcадження Pinus sylvestris L. з домішкою нпзкп чагарників: Sambucus nigra L., S. racemosa L. та ін. Їхні угруповання належать до клаcу Pulsatillo-Pinetea sylvestris Oberd. 1992, порядку Pul- satillo-Pinetalia sylvestris Oberd. in Th. Muller 1966, союзу Cytiso ruthenici-Pinion sylvestris Krausch 1962 і репрезентовані двома безранговими угрупованнями Calamagrostis epigeios- Pinus sylvestris - comm., Elytrigia repens+Pinus sylvestris - comm. (Гомля, 2005). Мохові угруповання, виявлені у них, належать до класів Ceratodonto purpurei-Polytrichetea piliferi, Hylocomietea splendentis.

Епігейні бріоценози у молодих соснових насадженнях репрезентовані асоціацією Racomitrio-Polytrichetum piliferi, яка належить до порядку Polytrichetalia piliferi, союзу Ceratodonto purpurei-Polytrichon piliferi класу Ceratodonto purpurei-Polytrichetea piliferi. Це ксерофітні, геліофітні бріоугруповання, приурочені до сухих різновікових соснових насаджень. У більш освітлених умовах, іноді на узліссях сосняків виявлена нами асоціація Brachythecietum albicantis, а у більш зволожених умовах та меншому освітленні Poly- trichetum juniperini, що належать до цього ж класу, порядку, союзу.

Останні дві асоціації характерні для більш сформованих сосняків 60-70-річного віку, які зрідка трапляються в регіоні дослідження. У таких же сосняках частіше трапляється асоціація Pleurozietum schreberi (порядку Hylocomietalia splendentis, союзу Pleurozion schreberi, класу Hylocomietea splendentis). Це епігейні, ацидофільні, оліготрофні, ксеро- мезофітні угруповання, які зустрічаються в найстаріших насадженнях. На відміну від асоціацій попереднього класу, вони досить добре витримують затінення.

Так як кора Pinus sylvestris несприятлива для поселення мохів, інші типи угруповань (епіфітні та епілітні) практично відсутні. Тільки на виступаючих коренях дерев та мертвій деревині зрідка відмічені нами безрангові угруповання класу Cladonio digitatae-Lepidozi- etea reptantis, порядку Dicranetalia scoparii, союзу Dicrano scoparii-Hypnion filiformis: Platygyrium repens - romm., Hypnum reptile - oomm.

Широколистяні ліси регіону дослідження представлені класом Querco-Fagetea Br.- Bl.et Vlieger 1937, порядком Fagetalia sylvaticae Pawl. 1928, двома союзами: Alno-Ulmion Br.-Bl.et R.Tx.ex Tschou 1948 em.Th.Muller et Gors 1958 (асоціація Rubo caesii-Alnetum Baj- rak 1997), Carpinion betuli Issler 1931 em Mayer 1937 (асоціація Galeobdoloni luteae- Carpinetum Shevchyk, Bacalyna et V.Sl. 1996, дві субсоціації (Гомля, 2005). Нами досліджувалися бріоценози у фітоценозах союзу Carpinion betuli, до якого належать грабово-дубові ліси на сірих опідзолених грунтах, які фрагментарно зустрічаються в регіоні дослідження. Мохові угруповання у цих лісах є добре сформованими і належать до класів Cladonio digitatae-Lepidozietea reptantis, Neckeretea complanatae, Frullanio di- latatae-Leucodontetea sciuroidis, Hylocomietea splendentis. Це епігейні, епіфітні, епіксильні бріоугруповання.

Епігейні бріоценози належать до класу Cladonio digitatae-Lepidozietea reptantis та Hylocomietea splendentis. Клас Cladonio digitatae-Lepidozietea reptantis представлений асоціацією Plagiomnietum undulati (порядку Hylocomietalia splendentis, союзу Eurhynchion striati) та безранговими угрупованнями: Tortula subulata - romm., Oxyrrhynchium hians - Gomm., Plagiomnium cuspidatum - Gomm. (цього ж порядку, союзу Fissidention taxifolii). Асоціація Plagiomnietum undulati об'єднує мезогігрофітні, сціофітні бріоценози на сірих лісових та сірих опідзолених грунтах, є типовою для дубово-грабових лісів. У дещо сухіших умовах на грунті відмічене сціофітне безрангове угруповання Tortula subulata - ^mm. цього ж союзу. Широко поширеними в дубово-грабових лісах є мезофітні, сціофітні та геліосціофітні безрангові угруповання Oxyrrhynchium hians - ^mm., Plagiomnium cuspidatum - ^mm. союзу Fissidention taxifolii.

На порушених грунтах (відслоненнях ярів, канав) у досліджуваних лісах поширені безрангові угруповання Fissidens bryoides - comm. (сціофітні, мезогігрофітні бріоценози), Dicranella heteromalla - ^mm. (сціофітні та геліосціофітні мезофітні бріоценози), Atri- chum undulatum - ^mm. (мезогігрофітні, сціофітні та геліосціофітні бріоценози) порядку Diplophylletalia albicantis, союзу Dicranellion heteromallae класу Cladonio digitatae-Lepi- dozietea reptantis. У зв'язку з тим, що в лісах добре сформована лісова підстилка, епігейні бріоценози представлені невеликою кількістю синтаксонів, серед яких переважають без- рангові угруповання порушених грунтів.

Більшим різноманіттям у грабово-дубових лісах характеризуються епіфітні бріоуг- руповання, які належать до класів Cladonio digitatae-Lepidozietea reptantis, Neckeretea com- planatae, Frullanio dilatatae-Leucodontetea sciuroidis.

Найбільшою різноманітністю на стовбурах форофітів характеризуються бріоценози класу Neckeretea complanatae. Вони приурочені як до прикореневої зони дерев, так і піднімаються до стовбурової. Це асоціації Anomodontetum attenuati (субасоціації leucodonte- tosum sciuroides та raduloetosum complanatae} та Anomodontetum longifolii порядку Neckeretalia complanatae, союзу Neckerion complanatae. Anomodontetum attenuati і Anomodontetum longifolii об'єднують бріоценози, які розвиваються при середньому зволоженні та в напівтіні. У межах Лісостепу України вони репрезентують корінні широколистяні ліси, які не зазнають надмірного антропічного впливу і можуть бути індикаторами малопору- шених лісових масивів (Гапон, 2008). Субасоціації leucodontetosum sciuroides та raduloe- tosum complanatae асоціації Anomodontetum attenuati розвиваються тільки в стовбуровій зоні (вище 1 м) і в посушливіших умовах, ніж угруповання типові.

Зрідка в досліджуваних лісах виявлені бріоценози асоціації Madotheco platyphyllae- Leskeelletum nervosae, які приурочені до стовбурової зони Quercus robur L., Fraxinus excelsior L., Tilia cordata L. У більш антропогенезованих лісах регіону зустрічаються досить часто безрангові угруповання цього ж класу: Pseudoleskeella nervosa-Amblystegium subtile - сошш., Pseudoleskeella nervosa-Radula complanata - сошш. та Pseudoleskeella nervosa- Leucodon sciuroides - сошш., які задовольняються середнім освітленням та ксеромезофіт- ними умовами зволоження, формуються переважно в стовбуровій зоні дерева. У таких же лісах більш поширеними є асоціації класу Frullanio dilatatae-Leucodontetea sciuroidis: Py- laisietum polyantae, Orthotrichetum pallentis, Orthotrichetum speciosi, Pylaisielleto-Leskeelle- tum nervosae (порядок Orthotrichetalia, союз Ulotion crispae}, Orthotrichetum fallacis (порядок Orthotrichetalia, союз Syntrichion laevipilae}, Leskeetum polycarpae (порядок Or- thotrichetalia, союз Leskion polycarpae).

Серед виявлених асоціацій найчастіше трапляються Pylaisietum pollyantae та Leskee- tumpolycarpae. Перша є індиферентною щодо освітлення, зростає при недостатньому зволоженні. Друга - одна з найбільш світлолюбних епіфітних асоціацій, яка трапляється при різних умовах зволоження: від середнього до недостатнього. Зрідка відмічена ксерофітна геліосціофітна асоціація Pylaisielleto-Leskeelletum nervosae.

Бріоценози з участю видів роду Orthotrichum: Orthotrichetumpallentis (угруповання асоціації виявлені при недостатньому зволоженні, надмірному і середньому освітленні), Or- thotrichetum speciosi (ксерофітні угруповання при надмірному і середньому освітленні), Orthotrichetum fallacis (ксерофітні угруповання при середньому освітленні) трапляються в широколистяних лісах регіону дослідження спорадично, частіше на узліссях чи в рідколіссях.

У основі стовбурів дерев та на їх виступаючих коренях виявлені бріоценози асоціації Brachythecio salebrosi-Amblystegietum juratzkani (формуються при середньому і недостатньому освітленні та середньому зволоженні) та безрангове угруповання Bryum moravicum- Brachytheciastrumum velutinum - сошш. (при середньому зволоженні та середньому освітленні) класу Cladonio digitatae-Lepidozietea reptantis, порядку Diplophylletalia albi- cantis, союзу Dicranellion heteromallae.

Епіксильні бріоугруповання у широколистяних лісах є добре розвиненими і сформовані вони бріоценозами класу Cladonio digitatae-Lepidozietea reptantis, рідше Frullanio dilatatae- Leucodontetea sciuroidis. Це бріоценози асоціації Brachythecio salebrosi-Amblystegietum ju- ratzkani (формуються при середньому та недостатньому освітленні та при середньому зволоженні) та безрангове угруповання Brachythecium rivulare - romm. (при середньому освіт- лєнні та при надмірному зволоженні). На свіжоповалених стовбурах, які тільки починають руйнуватися, виявлені типові епіфітні бріоценози класів Cladonio digitatae-Lepidozietea rep- tantis, Neckeretea complanatae, Frullanio dilatatae-Leucodontetea sciuroidis, які потім змінюються на епіксильні, а на останніх стадіях руйнування деревини - на епігейні. Зрідка на гнилій деревині виявлені бріоценози асоціації Hypno cupressiformis-Xylarietum hypoxyli класу Cladonio digitatae-Lepidozietea reptantis, порядку Brachythecietalia rutabulo-salebrosi, союзу Bryo capillaris-Brachythecion rutabuli, які формуються при значному затіненні та середньому і надмірному зволоженні.

Фітоценози вільшняків класу Alnetea glutinosae Br.Bl.et R.Tx.1943 em Muller et Gors 1958 в регіоні дослідження репрезентовані порядками Alnetalia glutinosae R.Tx.1937 em Muller et Gors 1958, Salicetalia auritae Doing 1962, двома сюзами: Alnion glutinosae (Malc.1929) Meijer Drees 1936 (асоціації Carici elongatae-Alnetum Schwickerath 1933, Carici acutiformis-Alnetum Scamoni 1935, Angelico sylvestri-Alnetum glutinosae Borhidi 1966), Salicion cinereae Th.Muller et Gors ex Passarge 1961 (Salicetum pentandro-cinereae Passarge 1961) (Гомля, 2005).

Мохова рослинність у фітоценозах класу репрезентована епіфітними та епіксильними бріоценозами класів Cladonio digitatae-Lepidozietea reptantis (асоціацією Brachythecio sale- brosi-Amblystegietum juratzkani, безранговими угрупованнями Platygyrium repens - romm., Hypnum reptile - romm., Brachythecium rivulare - oomm.), Frullanio dilatatae-Leucodontetea sciuroidis (Pylaisietum pollyantae, Leskeetum polycarpae).

У межах долини р. Хорол широко поширеними є заплавні ліси і рідколісся класу Salicetea purpureae Moor 1958, порядку Salicetalia purpureae Moor 1958, союзу Salicion albae Th.Muller et Gors 1958, які репрезентовані асоціаціями Salicetum albae Issler 1926 та Saliceto-Populetum (Tuxen 1931) Meijer-Drees 1936 (Гомля, 2005). Мохові угруповання у них представлені епіфітними та епіксильними бріоценозами класів Cladonio digitatae-Lepidozietea reptantis, Frullanio dilatatae-Leucodontetea sciuroidis. Серед епіфітних бріоугру- повань у прикореневій зоні переважають асоціації Leskeetum polycarpae, Brachythecio salebrosi-Amblystegietum juratzkani та безрангове угруповання Hypnum reptile - Gomm. У стовбуровій зоні найчастішими є Pylaisietum pollyantae, Orthotrichetum speciosi, дещо рідше трапляються Orthotrichetum pallentis, Orthotrichetum fallacis. Тільки у фітоценозах заплавних лісів виявлена нами субасоціація pylaisielletetosum polyanthae асоціації Leskee- tum polycarpae.

Епіксильні бріоценози у вербняках, осокорняках та білотополевниках репрезентовані асоціацією Brachythecio salebrosi-Amblystegietum juratzkani та безранговими угрупованнями Brachythecium rivulare - ^mm., Hypnum reptile - eomm.

У межах досліджуваного регіону, крім лісової рослинності, нами обстежувалися мохові угруповання степових ділянок. Залишки степів у регіоні дослідження трапляються зрідка на схилах берегів. Вони репрезентовані класом Festuco-Brometea Br.-Bl.et R.Tx. 1943, порядком Festucetalia valesiacae Br.-Bl.et R.Tx. 1943, союзом Festucion valesiacae Klika 1931, двома асоціаціями (Medicago romanicae-Poetum angustifaliae Tkachenko, Movchan et V.Sl. 1987, Festucetum rupicolae (Гомля, 2005). Мохові угруповання на степових ділянках формуються під та між трав'янистим покривом, в проміжках між дернинами злаків та на порушєних грунтах: (сліпаковинах та ін.). Типовими моховими угрупованнями на степових ділянках є бріоценози асоціації Abietinelletum abietinae (геліофільні та тіневитривалі, ксеромезофітні та ксерофітні бріоугруповання, переважно на чорноземних грунтах) класу Pleurochaeto squarrosae-Abietinelletea abietinae, порядку Pleu- rochaeto squarrosae-Abietinelletalia abietinae, союзу Abietinellion abietinae та безрангового угруповання Tortula ruralis- ramm. (геліофільні, ксеромезофітні та ксерофітні бріоугруповання, переважно на чорноземних грунтах). У проміжках між дернинами злаків відмічено безрангове угруповання Homalothecium sericeum - eomm. класу Grimmietea alpestris, порядку Grimmietalia alpestris, союзу Grimmion commutatae, яке формується у посушливих умовах в напівтіні.

Для степів характерним є розвиток ефемерних мохових угруповань класів Psoretea decipientis, Funarietea hygrometricae. Клас Psoretea decipientis репрезентований бріоцено- зами асоціації Astometum crispi (епігейні, геліофільні, ксерофітні бріоугруповання, переважно на еродованих та чорноземних грунтах), порядку Barbuletalia unguiculatae, союзу Grimmaldion fragrantis та безранговим угрупованням Phascum cuspidatum - сотт. (геліофільні, мезофітні та ксеромезофітні бріоугруповання, переважно на еродованих та чорноземних грунтах) класу Funarietea hygrometricae, порядку Funarietalia hygrometricae, союзу Phascion cuspidate, яке трапляється частіше. Спорадично, в проміжках між дернинами злаків, відмічена і асоціація Funarietum hygrometrici Engel 1949 (мезофітні і гігромезофітні бріоугруповання, переважно на порушених грунтах: сліпаковинах, відслоненнях) союзу Funarion hygrometricae Had. in Kl. ex v. Hubschm. 1957, цього ж порядку та класу.

Спорадично в долині р. Хорол трапляються фітоценози класів Rhamno-Prunetea Rivas et Carb. 1961 і Robinietea Jurko ex Hadac et Sofron 1980. До першого належить чагарникова рослинність, яка представлена асоціацією Prunetum spinosae Soo (1931) 1940 союзу Prunetum spinosae Soo (1931) 1940, порядку Prunetalia spinosae R.Tx. 1952. До класу Robinietea Jurko ex Hadac et Sofron 1980 належать угруповання штучних деревних насаджень та синантропної спонтанної деревно-чагарникової рослинності, приурочені до крутих схилів терас. Вони репрезентовані асоціаціями Chelidonio-Robinietum Jurko 1963, Sambuco nigrae-Robinietum Scepka 1982 та безранговим угрупованням Robinia pseudoacacia - Quercus robur - comm. союзу Che- lidonio-Robinion та асоціаціями Chelidonio-Aceretum negundi L.et A.Jsb.1989 і Aceri negundi- Pinetum Vorobyov 2003 союзу Chelidonio-Acerion negundi L.et A.Jsb.1989, порядку Chelidonio-Robinietalia Jurko ex Hadac et Sofron 1980 (Гомля, 2005). Мохові угруповання, виявлені в названих вище угрупованнях, репрезентовані бріоценозами класів Cladonio digi- tatae-Lepidozietea reptantis, Frullanio dilatatae-Leucodontetea sciuroidis. Це епіфітні асоціації Leskeetum polycarpae, Pylaisietumpollyantae, Orthotrichetum speciosi, Orthotrichetum pallentis, Orthotrichetum fallacis класу Frullanio dilatatae-Leucodontetea sciuroidis. У основі стовбурів дерев спорадично трапляється і асоціація Brachythecio salebrosi-Amblystegietum juratzkani та безрангове угруповання Hypnum reptile - foinm. класу Cladonio digitatae-Lepidozietea reptantis. Частіше бріоценози останнього класу є більш вираженими на мертвій деревині.



Висновки

Отже, у результаті наших досліджень встановлено, що мохова рослинність долини р. Хорол репрезентована дев'ятьма класами, 11 порядками, 15 союзами, 18 асоціаціями, чотирма субасоціями, 16 безранговими угрупованнями. Вона приурочена до семи класів, дев'яти порядків, десяти союзів, 12 асоціацій, двох субасоціацій та трьох безрангових угруповань лісової, чагарникової, спонтанної деревної, степової рослинності долини р. Хорол.

З метою отримання детальної характеристики рослинності будь-якого регіону, вважаємо необхідним проведення комплексних досліджень, тобто участі в експедиціях бріо- лога, ліхенолога та геоботаніка, які б одночасно проводили описи в природі в одних і тих же географічних пунктах та типах рослинності. Це допоможе детальніше характеризувати рослинний покрив досліджуваних регіонів. На часі дослідження мохової рослинності у прибережно-водних, водних, лучних та інших типах рослинності досліджуваного регіону.



Список використаної літератури

1. Андрієнко Т. Л., Байрак О. М., Залудяк М. І. та ін. Заповідна краса Полтавщини. - Полтава.: ІВА "Астрея", 1996.- 184 с.

2. Арендаренко Н.И. Записки о Полтавской губернии, составленные в 1846 г. - Полтава, 1978. - 57 с. Бойко М. Ф. Чекліст мохоподібних України / М. Ф. Бойко // Херсон : Айлант. -2008. - 232 с.

3. Гапон С.В. Оцінка стану антропогенної транформаціїї екосистем за станом мохового покриву // Науковий вісник Чернівецького університету : Збірник наукових праць. Вип. 416. Біологія. - Чернівці: «Рута», 2008. - С. 28-33.

4. Гапон С.В. Мохоподібні Лісостепу України (рослинність та флора) дис. ... д-ра біол. наук : спец. 03.00.05 «Ботаніка»/ С. В.Гапон. - Київ, 2011. - 855 с.

5. Гапон С.В. Методичний аспект дослідження мохової рослинності / Гапон С.В. //.Український ботанічний журнал. - 2013 б. - Т. 70, № 3. - С. 392-397.

6. Гапон С.В. Синтаксономія мохової рослинності України (Лісостеп). / С.В. Гапон // Монографія. - Полтава : ФОП Кулібаба, 2014. - 88 с.

7. Гапон С.В., Безпалько В.В. Мохоподібні дібров середньої течії р. Хорол та їх участь в утворенні бріоугру- повань / С.В. Гапон, В.В. Безпалько // Біорізноманіття: сучасний стан, проблеми та перспективи розвитку : матеріали Всеукр. наук.-практ. конф. - Полтава 2004. - С. 28-29.

8. Гапон С.В. Фіторізноманіття грабових дібров долини р. Хорол / Гапон С.В., Синящок В.М. // Актуальні питання природничих досліджень : м-ли студентської наук.-практ. конф. / за заг ред. проф. М.В. Гриньової. - Полтава : ПНПУ імені В.Г. Короленка, 2014. - С. 6-9.

9. Геоботанічне районування Української РСР. - К.: Наук. думка, 1977. - 304 с.

10. Гомля Л.М. Рослинність долини р. Хорол. - Український фітоценотичний збірник. - Київ: Фітосоціоцентр. - 2005. -Серія А, вип.. 1 (22). - 187 с.

11. Зоз І.Г До стратографії хорольських торфовищ // Труди Ін-ту бот. Харк. держ. університету, т. ІІ, 1936. - С. 135-154. Определитель высших растений Украины / Д.Н. Доброчаева, М.И. Котов, Ю.Н. Прокудин [и др.] - Київ.: Наукова думка, 1987. - 548 с.

12. Швець Г.І., Дрозд Н.І., Левченко С.П. Каталог річок України. - К.: Вид-во АН УРСР, 1957. - 191 с.

13. Marstaller R. Syntaxonomischer Konspekt der Moosgesellschaften Europas und angrencender Gebiete / R. Mar- staller // Haussknechtia Beigeft 13. - Jena, 2006. - 192 p.

References

1. Andrijenko, T. L., Bajrak, O. M., Zaludjak, M. I. ta in. (1996) Zapovidna krasa Poltavshhyny [Protected beauty of Poltava region]. Astreya, Poltava (in Ukrainian).

2. Arendarenko, N.Y. (1978) Zapysky o Poltavskoj ghubernyy, sostavlennie v 1846 gh. [Notes on the Poltava province, compiled in 1846]. Poltava (in Russian).

3. Bojko, M. F. (2008) Cheklist mokhopodibnykh Ukrajiny [Chelator of bryophytes of Ukraine]. Haylant, Kherson (in Ukrainian).

4. Ghapon, S.V. Ocinka stanu antropoghennoji tranformacijiji ekosystem za stanom mokhovogho pokryvu [Assessment of the state of anthropogenic transformation of ecosystems by the state of moss]. Scientific herald of Chernivtsi University, 416, 28-33 (in Ukrainian).

5. Ghapon, S.V. (2011) Mokhopodibni Lisostepu Ukrajiny (roslynnistj ta flora) [Bacterial forest-steppe of Ukraine (vegetation and flora)] (Extended abstract of PhD dissertation). Kyiv [in Ukrainian].

6. Ghapon, S.V. (2013) Metodychnyj aspekt doslidzhennja mokhovoji roslynnosti [Methodological aspect of research of moss vegetation]. Ukrainian Botanical Journal, 70, 3, 392-397.

7. Ghapon, S.V. (2014) Syntaksonomija mokhovoji roslynnosti Ukrajiny (Lisostep) [Syntaxonomy of moss vegetation of Ukraine (Forest-steppe)]. FOP Kulibaba, Poltava (in Ukrainian).

8. Ghapon, S.V., Bezpaljko, V.V. (2004) Mokhopodibni dibrov serednjoji techiji r. Khorol ta jikh uchastj v utvorenni brioughrupovanj [The mossy ridges of the middle reaches of the Khorol River and their participation in the formation of bryogroups]. Biodiversity: Current state, problems and development prospects, Poltava (in Ukrainian).

9. Ghapon, S.V., Synjashhok, V.M. (2014) Fitoriznomanittja ghrabovykh dibrov dolyny r. Khorol [Fruit varieties of hornbeam gullies in the valley of the Khorol River]. Actual questions of natural research, Poltava, 6-9 (in Ukrainian).

10. Barbarych, A. I. (1977) Gheobotanichne rajonuvannja Ukrajinsjkoji RSR [Geobotanical zoning of the Ukrainian SSR]. Science opinion, Kyiv (in Ukrainian).

11. Ghomlja, L.M. (2005) Roslynnistj dolyny r. Khorol [Vegetation of the valley of the Khorol River]. Phytocenter, Kyiv (in Ukrainian).

12. Zoz, I.Gh. (1936) Do stratoghrafiji khoroljsjkykh torfovyshh [To the stratigraphy of the Kharl peatlands]. Hark state the university, 135-154. (in Ukrainian).

13. Dobrochaeva, D.N., Kotov, M.Y., Prokudyn, Ju.N. (1987) Opredelytelj vbisshykh rastenyj Ukrayrni [Determination of higher plants of Ukraine]. Scientific thought, Kyiv (in Russian).

14. Shvecj, Gh.I., Drozd, N.I., Levchenko, S.P. (1957) Katalogh richok Ukrajiny [Catalog of rivers of Ukraine]. Kyiv, (in Ukrainian).

15. Marstaller, R. (2006) Syntaxonomischer Konspekt der Moosgesellschaften Europas und angrencender Gebiete [Syntaxonomischer Konspekt der Moosgesellschaften Europas und angrencender Gebiete] Haussknechtia Beigeft 13.

Размещено на Allbest.ru

...