Географічна структура флори регіонального ландшафтного парку "Гадяцький" (Полтавська область)

Географічний аналіз флори регіонального ландшафтного парку "Гадяцький" за характером поширення видів у широтному, поясному та регіональному аспектах згідно з підходами Г. Мойзеля. Розподіл видів флори парку "Гадяцький" за зональними типами ареалiв.

Рубрика Биология и естествознание
Вид статья
Язык украинский
Дата добавления 10.01.2022
Размер файла 224,4 K

Отправить свою хорошую работу в базу знаний просто. Используйте форму, расположенную ниже

Студенты, аспиранты, молодые ученые, использующие базу знаний в своей учебе и работе, будут вам очень благодарны.

Размещено на http://www.allbest.ru/

Географічна структура флори регіонального ландшафтного парку "Гадяцький" (Полтавська область)

О.Р. Ханнанова

Полтавський національний педагогічнийуніверситет імені В. Г. Короленка

У статті наведено результати географічного аналізу флори регіонального ландшафтного парку «Гадяцький» за характером поширення видів у широтному (зональному), поясному (океанічно- континентальному) та регіональному аспектах згідно з підходами Г. Мойзеля зі співавторами. Для флори РЛП «Гадяцький» характерним є переважання відносно широких флорозональних ареалогічних типів. За зональними характеристиками ареалів виділено 16 типів, серед яких переважають види, що репрезентують субмеридіонально-температний (177; 18,7 %) та субмеридіонально-бореальний (134; 14,2 %о) ареали. Ядро флори парку формують види з субмеридіонально-температними, меридіонально-температними, субмеридіо- нально-бореальними, меридіально-бореальними, субтемператно-бореальними ареалами, які складають 64 % видової різноманітності флори регіону і визначають характер флористично- зональної приналежності флори. За кліматичними особливостями ареалів у флорі регіону переважають види, ареали яких тяжіють до регіонів із підвищеним ступенем океанічності клімату. За регіональною приуроченістю і протяжністю ареалів переважають види з європейсько-азіатськими (383; 40,5%) та європейськими (221; 23,3 %) ареалами. У складі європейсько-азіатської групи значно переважають види з європейсько-західноазіатським поширенням (195; 20,7 %о). Серед видів, ареали яких пов'язані з Європою, переважають широкоареальні види, які виділяються у еуєвропейський тип (195; 20,6 %). У цілому, географічна структура флори регіонального ландшафтного парку «Гадяцький» відповідає східно-європейським степовим та лісостеповим флорам.

Ключові слова: географічна структура флори, регіональний ландшафтний парк «Гадяцький», Полтавська область.

O.R. Khannanova

Poltava V.G. Korolenko National Pedagogical University

«HADIATSKYI» REGIONAL LANDSCAPE PARK FLORA GEOGRAPHIC STRUCTURE (POLTAVA REGION)

The article contains results of «Hadiatskyi» regional landscape park flora geographic structure due to the nature of species distribution in the latitudinal (zonal), belt (oceanic continental) and regional aspects, in accordance with the approaches of G. Moisel with co-authors. «Hadiatskyi» RLP flora is characterized by predominance of relatively wide floristic areographic types. According to zonal characteristics there distinguish 16 types, with predominance of species representing submeridional-temperature (177; 18,7 %) and submeridional-boreal (134; 14,2 %) areasamong them. The core of the park florais formed with species ofsubmeridional-temperature, meridional-temperature, submeridional-boreal, meridian-boreal, sub-temperature boreal areas, which make up 64% of the species diversity of the region flora and determine the flora floristic-zonal accessorynature. Climatic features of areas of the region flora are dominated by species with habitats tending to regions with a higher degree of oceanic climate. According to regional confluence and length of areas, there is species of European-Asian (383; 40,5%) and European (221; 23,3%) ranges dominance. The European-Asian group composition is much dominated by species with the European-Western-Asian distribution (195; 20,7%). Among the species whose habitats are associated with Europe, widespread species of European type (195; 20,6%) predominate. In general, geographical structure of «Hadiatskyi» regional landscape park flora corresponds to the western European steppe and steppe flora.

Key words: flora geographical structure, «Hadiatskyi» regional landscape park, Poltava oblast. мойзель гадяцький ландшафтний парк

Вступ

Інвентаризація флори та її аналіз є важливим завданням при дослідженні флори будь-якого регіону. Актуально ці питання постають і для об'єктів природно-заповідного фонду України. Важливим об'єктом природно-заповідної мережі Полтавської області є регіональний ландшафтний парк (далі - РЛП) «Гадяцький», створений у грудні 2011 р., який характеризується високими показниками репрезентативності та унікальності рослинного світу (Ханнанова, 2015).

Важливим аспектом характеристики флори є з'ясування закономірностей поширення та походження видів, які її складають, що є предметом географічного аналізу. За А.І. Толмачовим види, які входять до складу флори і в більшій або меншій мірі мають подібне географічне поширення, належать до одного географічного елементу флори, при виділенні якого важливими є відомості про загальне поширення виду або ареалу цілому (Толмачев, 1974). Нами проаналізовано географічну структуру флори РЛП «Гадяцький».

Матеріали та методи

В основу здійсненого географічного аналізу покладена схема ботаніко-географічного районування Земної кулі (Meusel, Jger, & Wernert, 1965) з доповненнями Є. М. Лавренка (Лавренко, 1942) і А. Л. Тахтаджяна (Тахтад- жян, 1978), яка дозволяє аналізувати поширення видів у широтному (зональному), поясному (океанічно-континентальному) та регіональному аспектах. Як вихідний матеріал для виділення типів ареалів, нами використані ареалогічні формули (діагнози) видів, у яких поєднуються зональні, довготно-широтні і висотні характеристики ареалу з його кліматипом і геотипом. На основі ареалогічних діагнозів складені спектри хорологічних груп видів, які відбивають фітогеографічну структуру флори РЛП «Гадяцький». В основу аналізу закономірностей зональної структури ареалів видів флори парку покладений поділ Земної кулі на природно-флористичні зони (Meusel, Jger, & Wernert, 1965).

Результати та їх обговорення

РЛП «Гадяцький» знаходиться на території Східноєвропейської провінції Циркумбореальної області Голарктики. У межах Голарктичного флористичного царства виділяють п'ять основних зон: холодна - арктична, прохолодна - бореальна, прохолодно-помірна - температна, тепло-помірна - субме- ридіональна і тепла - меридіональна (Meusel, Jger, & Wemert, 1965). Власне помірні широти Голарктики поділяються на дві зони. Більш північна, температна, зона характеризується домінуванням відносно бідних видами літньозелених листяних, мішаних хвойно-листяних лісів та лісостепових угруповань. Для південної (субтемператної) зони характерні багаті літньозєлєні ліси, а в умовах підвищеної континентальності клімату - ксеротермні напіввічнозелені ліси та справжні степи. Враховуючи розташування району досліджень на межі між температною і субтемператною зонами, важливим є поділ температної зони на північну (власне температну) та південну (пів- денно-температну) частини. Остання співпадає з межами Лісостепу.

Розподіл видів флори РЛП «Гадяцький» за зональними характеристиками ареалів дозволив виділити 16 типів (табл. 1). Зазначимо, що при процедурі виділення типів ареалів, види із зональними монтанними характеристиками, відображеними в їх ареа- логічних формулах, згідно з правилом передування Г. Вальтера - В.В. Альохіна (Вальтер, & Алехин, 1936), віднесені до типу ареалу, що характеризує наступну, північнішу, зону. Наприклад, Equisetum palustre L. є меридіонально(монтанно)-бореальним видом, а тому має субмеридіонально-бореальний ареал; Corydalis marschalliana (Pall. ex WUld.) Pers. є субмеридіонально (монтанно)-субтемператним видом і має субтемператний ареал.

Таблиця 1

Розподіл видів флори РЛП «Гадяцький» за зональними типами ареалiв

Тип ареалу

Кількість видів

абсолютна

%

Меридіонально-арктичний

6

0,6

Меридіонально-бореальний

90

9,5

Меридіонально-температний

123

12,9

Меридіонально-субтемператний

40

4,2

Субмеридюнально-арктичний

13

1,4

Субмеридюнально-бореальний

134

14,2

Субмеридюнально-температний

177

18,7

Субмеридюнально-субтемператний

77

8,2

Субтемператно-арктичний

17

1,8

Субтемператно-бореальний

82

8,7

Субтемператно-температний

41

4,3

Субтемператний

5

0,5

Температно-арктичний

2

0,2

Температно-бореальний

10

1,1

Температний

3

0,3

Плюризональні

127

13,4

Всього

947

100,0

Для флори РЛП «Гадяцький» характерним є переважання відносно широких фло- розональних ареалогічних типів (табл. 1). Найбільша частка видів у флорі парку (177; 18,7 %) репрезентує субмеридіонально-температний ареал. Досить значна участь видів із субмеридіонально-бореальними (134; 14,2 %), меридіонально-температними (123; 12,9 %), меридіонально-бореальними (90; 9,5%) ареалами. Панування цих ареалогічних груп є характерним для рівнинних помірноширотних флор Голарктики. Значна пред- ставленість видів із меридіонально-температними арелами свідчить про зв'язки досліджуваної флори з давньосередземними флорогенетичними центрами.

Ядро флори РЛП «Гадяцький» формують види з субмеридіонально-температ- ними, меридіонально-температними, субмеридіонально-бореальними, мериді- ально-бореальними, субтемператно-бореальними ареалами. Ці види складають 64 % видової різноманітності флори регіону. Саме вони визначають характер флористично-зональної приналежності флори. З одного боку їх ареали пов'язані з меридіональною та субмеридіональною зонами, а з другого - із температною та бореальною. До того ж, перший зв'язок виявляється чіткіше, і відповідні типи представлені більшою кількістю таксонів. Слід відмітити значну участь бореаль- них елементів у складі флори парку.

Плюризональними є 127 видів (13,4%), ареали яких охоплюють декілька зон і звичайно виходять за межі одного флористичного царства. Це переважно представники гігрофільних екотопів та рудерально-сегетальні види. Види з вузьким поширенням у межах однієї-двох зон у флорі РЛП «Гадяцький» представлені незначною кількістю - 15% від загальної кількості. Вони мають субмеридіонально- субтемператні, субтемператно-температні, субтемператні та температні ареали. Ареали решти 36 видів пов'язані з арктичною зоною, а саме: меридіонально-арктичні (6; 0,6%), субмеридіонально-арктичні (13; 1,4%), субтемператно-арктичні (17; 1,8%), температно-арктичні (2; 0,2%). Ці групи складають переважно аркто- монтанні географічні елементи і деякі степові та лучно-степові види, що мають диз'юнктивні місцезнаходження в арктичній зоні.

Таким чином, розподіл видів за зональними типами ареалів свідчить, що флора парку є субмеридіонально-температною. Для неї характерне переважання видів, ареали яких пов'язані з південними теплими і тепло-помірними зонами. Проте досить значною є участь видів із ареалами, приуроченими до прохолодно- помірної та прохолодної зон. Така зональна структура типів ареалів спричинена, насамперед, перехідним характером флори між середземноморсько-понтичними аридно-термофільними флорами і бореальними. Як результат пограничного розташування регіону й обмеженої його площі є незначна кількість вузькозональних видів у флорі парку.

На характер флори і рослинності безпосередньо впливає коефіцієнт океаніч- ності-континентальності клімату (Meusel, Jger, & Wernert, 1965; Bocher, 1938). Він виявляється через формування ареалів певних конфігурацій, спричинених відповідними кліматичними особливостями. Г. Мойзелем зі співавторами запропоновано враховувати в арелогічних діагнозах ознаки приуроченості ареалів видів до поясів океанічності та континентальності клімату (Meusel, Jger, & Wernert, 1965). Аналіз розподілу видів флори за кліматичними типами ареалів дає можливість з'ясування провідної ролі континентальних (азіатських), або океанічних (європейських) флорогенетичних центрів у формуванні спонтанної флори регіону.

Згідно зі схемою Г. Мойзеля (1965) та підходів, використаних у «Екофлорі України» (Екофлора..., 2000), систематизація видів флори за кліматичними особливостями ареалів дозволила виділити 19 кліматичних типів. За даними таблиці 2 у флорі регіону переважають види, ареали яких тяжіють до регіонів із підвищеним ступенем океанічності клімату. Вони представлені 504 видами, що складає 53,2 % флори. Така особливість флори пов'язана, насамперед, із значною кількістю європейських флорогенетичних елементів у її складі. Найбільша кількість ареалів видів знаходиться у евриокеанічному регіоні - 218 (23,0 %), серед них, зокрема, Genista tinctoria L., Tnfolium arvense L., Quercus robur L. та ін. Значно меншою є участь видів, частина ареалу яких заходить у субокеанічний та парао- кеанічний регіони, а в евокеанічний заходить або не заходить (99; 10,5 %). Субо- кеанічно-параокеанічний ареал мають 66 видів (6,0 %) та слабоевриокеанічний - 64 (6,8 %). Види, частина ареалу яких заходить у евокеанічний та субокеанічний регіони, а в параокеанічний заходить або не заходить складають 1,3 % від загальної кількості. 11 видів мають ареал у параокеанічному регіоні, 6 - у субокеанічному. Евокеанічний тип складають всього 4 види (0,4 %), що пояснюється ослабленими зв'язками досліджуваної флори із центральноєвропейськими неморально- монтанними та середземноморськими монтанними центрами.

Види, ареали яких пов'язані з підвищеною континентальністю клімату, складають 32,2 % флори і представлені 305 видами. Серед них переважають група видів, частина ареалу яких заходить у субконтинентальний та параконтинентальний регіони, а в евконтинентальний заходить або не заходить (69; 7,3 %). Дещо менш чисельно представлені евриконтинентальний тип ареалу (55; 5,8 %) - Anisantha tectorum (L.) Nevskt Lavathera thuringiaca L., Calamagrostis epigeios (L.) Roth та ін. Субконтинен- тально-параконтинентальний тип ареалу характерний для 47 видів (5,0 %), субкон- тинентальний - для 43 видів. Найменшу групу складають евконтинентальні (7; 0,7 %) та параконтинентальні (2; 0,2 %) види.

Таблиця 2

Розподіл видів флори РЛП «Гадяцький» за кліматичними типами ареалів

Тип ареалу

Кількість видів

абсолютна

%

Океанічний

504

53,2

Евокеанічний

4

0,4

Субокеанічний

6

0,6

Параокеанічний

11

1,2

Евокеанічно-субокеанічний

23

2,4

Евриокеанічний

218

23,0

Субокеашчно-параокеашчний

66

7,0

Слабоевриокеанічний

64

6,8

Частина ареалу заходить у субокеанічний та параокеанічний регіони, в евокеанічний заходить або не заходить

99

10,5

Частина ареалу заходить у евокеанічний та субокеанічний регіони, в параокеанічний заходить або не заходить

13

1,3

Континентальний

305

322

Евконтинентальний

7

0,7

Субконтинентальний

43

4,5

Параконтинентальний

2

0,2

Евконтинентально-субконтинентальний

21

2,2

Евриконтинентальний

55

5^8

Субконтинентально-параконтинентальний

47

5,0

Слабоевриконтинентальний

36

3,8

Частина ареалу заходить у субконтинентальний та параконтинентальний регіони, в евконтинентальний заходить або не заходить

69

7,3

Частина ареалу заходить у евконтинентальний та субконтинентальний регіони, в параконтинентальний заходить або не заходить

25

2,7

Індиферентний

138

14,6

Всього

947

100,0

Індиферентна до океанічності й континентальності група включає 138 видів, що складає 14,6 % від загальної кількості (Eleocharis palustris (L.) Roem. & Schult., Equisetum pdustre, Vicia cracca L. та ін.).

Таким чином, для флори парку характерне незначне переважання видів із підвищеним показником океанічності клімату, оскільки співвідношення континентальності та океанічності складає 1 : 1,6.

Важливим параметром, який є необхідним для диференціації ареалів і впливає безпосередньо на їх конфігурацію, є регіональна приУроченість і протяжність ареалів (Лазаренко, 1956; Макаревич, 1963; Клеопов, 1990; Pawlowska, 1977).

У флорі РЛП «Гадяцький» за даними рис. 1 переважають види з європейсько- азіатськими (383; 40,5%) та європейськими (221; 23,3 %) ареалами. Частка видів із циркумполярними ареалами у флорі складає 11,6% від загальної кількості. Вони за зональною характеристикою є, переважно, представниками бореального та плюри- зонального географічного елементів і топологічно приурочені до бореально-лісових та деяких інших гігрофільних екотопів.

Рис. 1. Розподіл видів флори РЛП «Гадяцький» за регіональним типом

Плюрирегіональними є види, ареали яких охоплюють більшу частину континентальної Голарктики. Більшість видів із такими ареалами зустрiчаються в Європі i Північній Америці, але ареали їх не є циркумполярними. Ця група представлена у флорі 123 видами (13,0%), серед яких значна частка адвентивних і рудеральних видів. Сюди належать також представники, приурочені до водних та прибережно-водних біотопів.

За даними табл. 3 у складі європейсько-азіатської групи значно переважають види з європейсько-західноазіатським поширенням, які становлять 195 видів (20,7 %). Досить значною є і частка видів із широкими євразіатськими ареалами (159; 16,8 %).

Таблиця 3 Розподіл видів флори РЛП «Гадяцький» за регіональним типом

Тип ареалу

Кількість видів

абсолютна

%

Європейський

221

23,3

Еуєвропейський

195

20,6

Східноєвропейський

6

0,6

Західноєвропейський

2

0,2

Паннонсько-понтичний

3

0,3

Понтичний

12

1,3

Сарматсько-понтичний

3

0,3

Європейсько-сибірський

110

11,6

Еуєвропейсько-сибірський

21

2,2

Європейсько-західносибірський

88

9,3

Європейсько-сибірсько-східноазіатський

1

0,1

Європейсько-азіатський

383

40,5

Євразіатський

159

16,8

Європейсько-західноазіатський

195

20,7

Європейсько-західноазіатсько-сибірський

11

1,2

Європейсько-cхідноазіатський

3

0,3

Європейсько-західно-східноазіатський

4

0,4

Східноєвропейсько-західноазіатський

4

0,4

Євразіатсько-західноазіатський

2

0,2

Євразіатсько-східноазіатський

3

0,3

Євразіатсько-середньоазіатський

1

0,1

Східноєвропейсько-західноазіатсько-східносибірський

1

0,1

Циркумполярні

110

11,6

Плюрирегіональні

123

13,0

Всього

947

100,0

Серед видів, ареали яких пов'язані з Європою, переважають широкоареальні види, які виділяються у еуєвропейський тип (195 видів; 20,6 %). Незначною (12 види; 1,3%) є група понтичних видів, які здебільшого є представниками піщано- степової та степової еколого-ценотичних груп. Три види (Gladiolus tenuis М. Bieb., Ornithogalum boucheanum (Kunth) Aschers., Euphrasia pectinata Ten.) мають сармат- сько-понтичні ареали. Серед інших регіональних груп ареалів у межах європейського типу виділені східноєвропейська (6; 0,6%), західноєвропейська (2; 0,2 %) та паннонсько-понтична (3; 0,3%). Перші дві групи містять види, які в регіоні зростають на межі свого поширення (Ins pineticola Klokov, Scilla bifolia L., Achillea inundata Kondr. та ін.).

Значно меншою кількістю видів характеризується європейсько-сибірська регіональна група ареалів, що нараховує 110 видів (11,6 %). У її складі переважають види з європейсько-західносибірським типом поширення (88; 9,3 %). Участь еуєвропей- сько-сибірських видів у цій групі незначна (21; 2,2 %).

Аналіз флори за регіональними типами ареалів свідчить про значну участь у її складі широкоареальних європейсько-азіатських та європейських видів. Для досліджуваної флори характерний дещо занижений показник видів із європейсько- сибірських, серед яких переважають європейсько-західносибірські види.

Висновок

Таким чином, за результатами аналізу географічної структури за зональними, кліматичними та регіональними типами ареалів флора РЛП «Гадяцький» є характерною для східно-європейських степових та лісостепових флор із значним набором видів континентальних азіатських флорогенетичних центрів.

Список використаної літератури:

1. Вальтер Г., Алехин В. В. Основы ботанической географии. Москва ; Ленинград : Изд-во биол. и мед. лит., 1936. С. 366-368.

2. Екофлора України / ред. Я. П. Дідух. Київ : Фітосоціоцентр, 2000. Т. 1. 284 с.

3. Клеопов Ю. Д. Анализ флоры широколиственных лесовЕвропейской части СССР. Київ : Наук. думка, 1990. 351 с.

4. Лавренко Е. М. О провинциальном разделении Евразиатской степной области. Ботанический журнал. 1942. Т. 27, № 6. С. 136-142.

5. Лазаренко Ф. С. Основні засади класифікації ареалів листяних мохів Радянського Далекого Сходу.

6. Український ботанічний журнал. 1956. Т. 13, № 1. С. 31-40.

7. Макаревич М. Ф. Аналіз ліхенофлори Українських Карпат. Київ : Вид-во АН УРСР, 1963. 263 с. Тахтаджян А. Л. Флористические области Земли. Ленинград : Наука, 1978. 247 с.

8. Толмачев А. И. Введение в географию растений. Ленинград : Изд-во Ленинград. ун-та, 1974. С. 120-133. Ханнанова О. Р. Созологическая оценка фиторазнообразия регионального ландшафтного парка «Га- дячский» (Полтавская область, Украина). Известия Гомельского государственного университета имени Ф. Скорины. 2015. № 3 (90). С. 48-54.

9. Bocher T. W. Biological distributional type in the flora of Greenland. Medel. Gronland. 1938. 106(2). Р. 5-339. Meusel H., Jger E., Weinert E. Vergleichen de Chorologie der zentraleuropaischen Flora. Jena : Fischer-

10. Verlag, 1965. 584 s.

11. Pawlowska S. Characterystyca statystyczna i elementy flory Polskej. Szata roslinna Polski. Warszawa : PWN, 1977. P 129-207.

References

1. Bocher, T. W. (1938). Biological distributional type in the flora of Greenland. Medel. Gronland. 106 (2), 5-339. Didukh, Ya. P. (Ed.). (2000). Ekoflora Ukrainy [Ecoflora of Ukraine](Vol. 1). Kyiv: Fitosotsiotsentr [in Ukrainian]. Khannanova, O. R. (2015). Sozologicheskaya otsenka fitoraznoobraziya regional'nogo landshaftnogo parka

2. «Gadyachskii» (Poltavskaya oblast7, Ukraina) [Sozological assessment of the phytodiversity of the regional landscape park «Gadyachsky» (Poltava region, Ukraine)]. Izvestiya Gomel'skogo gosudarstvennogo universiteta imeni F. Skoriny [Proceedings of the F. Skaryna Gomel State University. 3 (90), 48-54 [in Russian]. Kleopov, Yu. D. (1990). Analizflory shirokolistvennykh lesov Evropeiskoi chasti SSSR [Analysis of the flora of

3. deciduous forests of the European part of the USSR]]. Kyiv: Nauk. dumka [in Russian].

4. Lavrenko, E. M. (1942). O provintsial'nom razdelenii Evraziatskoi stepnoi oblasti [On the provincial division of the Eurasian steppe region]. Botanicheskii zhurnal [Botanical Journal], 27(6), 136-142 [in Russian].

5. Lazarenko, F. S. (1956). Osnovni zasady klasyfikatsii arealiv lystianykh mokhiv Radianskoho Dalekoho Skhodu [The basic principles of the classification of habitats of deciduous mosses of the Soviet Far East]. Ukrainian Botanical Journal, 13(1), 31-40 [in Ukrainian].

6. Makarevych, M. F. (1963). Analiz likhenoflory Ukrainskykh Karpat [Analysis of lichenflora of the Ukrainian Carpathians]. Kyiv: Vyd-vo AN UrsR [in Ukrainian].

7. Meusel, H., Jager, E., & Weinert, E. (1965). Vergleichen de Chorologie der zentraleuropaischen Flora. Fischer- Verlag, Jena.

8. Pawlowska, S. (1977). Characterystyca statystyczna i elementy flory Polskej. In: Szata roslinna Polski (pp. 129-207). Warszawa.

9. Takhtadzhyan, A. L. (1978). Floristicheskie oblasti Zemli [Floristic areas of the Earth]. Leningrad: Nauka [in Russian].

10. Tolmachev, A. I. (1974). Vvedenie v geografiyu rastenii [Introduction to plant geography]. Leningrad: Izd-vo Leningrad. un-ta [in Russian].

11. Val'ter, G., & Alekhin, V. V. (1936). Osnovy botanicheskoi geografii [Basics of Botanical Geography]. Moskva; Leningrad : Izd-vo biol. i med. lit. [in Russian].

Размещено на Allbest.ru

...

Подобные документы

  • Загальна характеристика та особливості природної флори ксерофітів. Відмінні властивості та розмноження штучно створеної ксенофітної флори. Опис найбільш поширених видів штучної ксерофітної флори, визначення факторів, що впливають на її розвиток.

    курсовая работа [27,3 K], добавлен 21.09.2010

  • Напрямки та методика вивчення флори урочища Пагур. Встановлення переліку видів рослин урочища. Проведення флористичного аналізу. Встановлення рідкісних і зникаючих видів рослин. Розробка пропозицій щодо охорони і використання флори даного урочища.

    курсовая работа [55,7 K], добавлен 05.11.2010

  • Вивчення фіторізноманіття властивостей лікарських видів рослин, що зростають у Харківській області. Еколого-біологічна характеристика та біохімічний склад рослин, які використовуються в косметології. Фармакотерапевтичні властивості дослідженої флори.

    дипломная работа [138,2 K], добавлен 15.05.2014

  • Фізико-географічні умови Київської області. Характеристики та проблеми збереження весняних ефемероїдів флори регіону. Методи вивчення популяцій ефемероїдів. Створення нових природно-заповідних об’єктів. Ефективність охорони весняних ефемероїдів.

    курсовая работа [2,4 M], добавлен 08.10.2014

  • Вивчення систематичної структури флори медоносних рослин та їх еколого-ценотичних особливостей. Ботанічна характеристика флори лучних угідь України - родин Мальвових (Алтея лікарська), Зонтичних (борщівник сибірський) , Айстрових, Бобових та Розових.

    курсовая работа [12,8 M], добавлен 21.09.2010

  • Рослинність як складова природного середовища. Стан рослинності у Полтавській області. Об'єкти садово-паркової архітектури м. Полтава. Характеристика деяких видів представників флори, що проростають в Октябрському районі. Заходи охорони рослинного світу.

    курсовая работа [73,9 K], добавлен 03.01.2011

  • Історія вивчення напівтвердокрилих. Особливості життєвого циклу. Основні еколого-біологічні групи клопів. Еколого-фауністична характеристика клопів основних біогеоценозів ландшафтного заказника Цецино та найближчих околиць. Виготовлення колекції комах.

    курсовая работа [215,8 K], добавлен 11.05.2015

  • Вплив лікарських рослин на діяльність систем організму людини. Дослідження лікарської флори на території агробіостанції Херсонського державного університету. Аналіз та характеристика життєвих форм родин та видів культивованих та дикорослих рослин.

    курсовая работа [33,0 K], добавлен 27.08.2014

  • Життєві форми водних рослин і їх класифікація. Основні типи водних макрофітів. Значення гідроекологічної флори в самоочищенні водойм, макрофіти як індикатори екологічного стану водойми. Характеристики окремих рідкісних та типових видів водної рослинності.

    курсовая работа [48,3 K], добавлен 21.09.2010

  • Поняття та характеристика типів водних макрофітів, їх властивості та біологічні особливості. Макрофіти як індикатори екологічного стану водойми, значення гідроекологічної флори в самоочищенні водойм. Опис окремих рідкісних та типових видів макрофітів.

    курсовая работа [39,7 K], добавлен 21.09.2010

  • Фізико-географічна характеристика корінного берега долини р. Сула Роменського району Сумської області. Ліси як безцінний дар природи району. Знайомство з основними квітковими рослинами досліджувальної території. Систематичний і екологічний аналіз флори.

    дипломная работа [1,1 M], добавлен 08.05.2011

  • Історія дослідження рослинності Рівненської області, її типи, систематична структура флори. Екологічні умови зростання Брусничних на території Рівненської області. Популяція родини Брусничні (Vacciniaceae). Методики поширення та урожайності рослин.

    дипломная работа [1,6 M], добавлен 29.11.2011

  • Фізико-географічна характеристика району дослідження. Видовий склад дендрофільних комах парку "Юність" Ленінського району м. Харкова, їх біологічні, фенологічні особливості та трофічні зв’язки. Особливості формування шкідливої ентомофауни в умовах міста.

    дипломная работа [66,2 K], добавлен 19.08.2011

  • Історія дослідження фауни прісноводних молюсків Волині. Географічна характеристика району дослідження. Систематика прісноводних двостулкових молюсків. Вплив факторів зовнішнього середовища на поширення та екологічні особливості прісноводних молюсків.

    курсовая работа [87,7 K], добавлен 16.01.2013

  • Таксономічний склад і хорологічна характеристика роду Centaurea L. Характеристика особливості рельєфу, кліматичних умов, флори та фауни Чернівецької області. Повний аналіз еколого-ценотичного роду. Цілюща дія та застосування у народній медицині волошки.

    курсовая работа [40,1 K], добавлен 29.03.2015

  • Видовий склад видів рослин родини Rosaceae у флорі Бистрицької улоговини. Визначення поширення та частоти зустрічності представників даної родини. Еколого-ценотичні особливості досліджуваних видів. Практичне значення видів рослин родини Rosaceae.

    курсовая работа [87,2 K], добавлен 05.11.2010

  • Видовой состав охраняемых эфемеров и эфемероидов на территории ландшафтного заказника и их значение. Особенности цикла развития эфемероидов на примере хохлатки Галлера. Описание эфемероидов (ветреница лесная), занесенных в Красную книгу Беларуси.

    курсовая работа [2,9 M], добавлен 19.05.2016

  • Фітоценоз — рослинне угруповання, закономірне поєднання флори на території із характерними для неї умовами місцезростання. Властивості фітоценозів, їх добова, сезонна і річна мінливість. Поняття, види та причини утворення автогенних та алогенних сукцесій.

    презентация [880,9 K], добавлен 17.11.2014

  • Загальні тенденції антропогенної трансформації рослинного покриву. Антропогенна еволюція рослинності. Синантропізація рослинності: історія вивчення процесу. Склад синантропної флори околиць с. Рахни–Лісові Шаргородського району Вінницької обл.

    курсовая работа [33,7 K], добавлен 28.04.2011

  • Географічно-кліматичні особливості селища Козелець. Характеристика та застосування видового складу придорожньої рослинності околиць регіону - деревовидної та трав'яної флори. Розгляд структури фітоценозу, його основних ознак та флористичного складу.

    курсовая работа [8,2 M], добавлен 21.09.2010

Работы в архивах красиво оформлены согласно требованиям ВУЗов и содержат рисунки, диаграммы, формулы и т.д.
PPT, PPTX и PDF-файлы представлены только в архивах.
Рекомендуем скачать работу.