Біологічні особливості розвитку і шкідливість зеленої яблуневої попелиці (aphispomideg) в умовах промислових насаджень яблуні НВВ Уманського НУС

Размещено на http://www.allbest.ru/

Біологічні особливості розвитку і шкідливість зеленої яблуневої попелиці (aphispomideg) в умовах промислових насаджень яблуні НВВ Уманського НУС

Крикунов І. В., Адаменко Д. M., Сухомуд О. Г.,

КРАВЕЦЬ І. С., кандидати c.-г. наук СУХАНОВ С. В., канд. біол. наук Уманськийнаціональнийуніверситетсадівництва



Биологические особенности развития и вредоносность зеленой яблоневой тли (Aphispomideg) в условиях промышленных насаждений яблони УПО Уманского НУС

И. В. Крикунов, Д. М. Адаменко, О. Г. Сухомуд, И. С. Кравець, С. В. Суханов

Исследованиями, проведенными в течение 2016-2017 гг. установлено, что развитие перезимовавших яиц зеленой яблонной тли начинается в первой-второй декаде марта при среднесуточной температуре + 5 °С. Яйца, которые перезимовали имеют более темный цвет в отличие от яиц которые вымерзли. Начало выхода личинок из яиц приходится на вторую декаду апреля, когда сумма эффективных температур выше + 5 °С составляет 37,5-39,3 °С. Продолжительность выхода личинок из перезимовавших яиц колебалась от 12 до 14 дней.

Появление самок-основательниц наблюдалась в первой декаде мая, сумма эффективных температур на это время составляла 125,7-141,1 °С. Установлено, что за свою жизнь самка-основательница рождает 43-55 личинок, из которых через 11-18 дней развиваются бескрылые и крылатые самки-разселительницы.

Появление зимующих яиц отмечена во второй декаде сентября при сумме эффективных температур 2124,5 - 2251,7 °С.

Вред зеленой яблонной тли проявляется:

- в уменьшении площади листовой пластинки, самая большая площадь листовой пластинки была отмечена на контрольном варианте - 28,9 см². С появлением и увеличением численности колоний тли на побегах площадь листа уменьшалась. Так при численности 20 колоний на 100 побегов ассимиляционная поверхность листа уменьшилась на 15,9 %, 30 колоний - на 21,1 % и наименьшая площадь - 18,6 см² или 35,6 % к контролю была получена в варианте с наибольшей в опыте численности колоний на 100 побегов - 50 шт.;

- в уменьшении средней массы плода, наибольшая средняя масса плода сорта Айдаред на подвое М 26 была получена на контроле и составила в среднем 158,9 г. Максимальное снижение веса плода - 22,8 % к контролю наблюдалось при численности 50 колоний тли на 100 побегов.

Ключевые слова: зеленая яблоневая тля, биология развития, сума эффективных температур, вредоносность, промышленные посадки яблони.



Biological peculiarities of development and harmfulness of green apple aphid (Aphis pomi deg) in the conditions of commercial apple tree planting of the scientific and production department of Uman National University of Horticulture

I. Krukynov, D. Adamenko, O. Sykhomud, I. Kravets, S. Sykhanov

The studies carried out during 2016-2017 found that the development of eggs of the overwintered green apple aphid, began in the first-second decade of March at an average daily temperature of + 50 °C. The overwintered eggs have a darker color, unlike eggs that have frozen out. The beginning of the exit of larvae from eggs begins in the second decade of April, when the sum of effective temperatures above + 5 °Сis 37,5-39,3 °C. The duration of the exit of larvae from the wintering eggs ranged from 12 to 14 days. The end of the larvae exit in 2017 took place on April 28 and in 2016 - on April 23, the sum of effective temperatures at that time was 87,2 and 78,1 °C respectively. The longer larvae exit in 2017 can be explained by the fact that in March and the first half of April the average monthly temperature was somewhat lower than in 2016. The appearance of stem mothers was observed in the first decade of May, the sum of effective temperatures at that time was 125,7-141,1 °C. Life duration of stem mothers depended on the average daily temperature and varied over the research years from 24 days in 2017 to 27 days in 2016. It was established that during its life the stem mother regenerate 43-55 larvae, from which after 11-18 days wingless and winged female settlers develop. біоекологічний зелена яблунева попелиця

The beginning of the appearance of winged female settlers of green apple aphid falls on the second to third decade of May and the sum of effective temperatures is 161,3-175,3 °С. The earliest appearance of winged females was observed on May 17, 2017, at a sum of effective temperatures of 161,3 °С. In 2016 the appearance of winged females was observed five days later than in 2017, namely on May 22, the sum of effective temperatures at that time was 175,3 °C.

In September-October winged forms of aphids appear, which inhabit the apple trees. These aphids regenerate larvae, which turn to amphigonic (oviposition) females and males. After pairing, the females lay their wintering eggs.

The emergence of wintering eggs was observed in the second decade of September at the sum of effective temperatures 2124,5 and 2251,7 °C respectively.

The analysis of the dynamics of apple tree population with green apple aphid showed that the number of aphids in agrocenosis is not constant, but changes significantly during the growing season, reaching its maximum in August.

The largest population of shoots with aphid during the years of research was observed in 2016 in August - 42 colonies and in September - 38 colonies per 100 shoots. In 2017 these figures were smaller and constituted 36 and 31 colonies respectively.

The harmfullness of the green apple apple is manifested:

- in reducing the leaf area, the largest leaf area was observed in the check variant - 28,9 cm². With the appearance and compacting of aphid colonies on shoots, the leaf area was reduced. Thus, with the number of 20 colonies per 100 shoots, the assimilation surface of the leaf decreased by 15,9 %, with 30 colonies by 21,1 % and the smallest area was 18,6 cm2 or 35,6 % before control was obtained in the variant with the largest number of colonies per 100 shoots in the experiment, namely - 50 pcs.;

- in reducing the average weight of fruit, the highest average weight of the fruit of the Idared species on the rootstock M 26 was obtained under control and amounted to 153,5 gr. in 2016 and 164,3 gr. in 2017, which averaged 158,9 gr. The maximum fruit weight reduction - 22,8 % before the control was observed at the number of 50 apple colonies per 100 shoots.

Key words: green apple aphid, developmental biology, sum of effective temperatures, harmfulness, commercial apple tree planting.



КРИКУНОВ І. В., АДАМЕНКО Д. M., СУХОМУД О. Г.,

КРАВЕЦЬ І. С., кандидати c.-г. наук СУХАНОВ С. В., канд. біол. наук Уманськийнаціональнийуніверситетсадівництва

БІОЛОГІЧНІ ОСОБЛИВОСТІ РОЗВИТКУ І ШКІДЛИВІСТЬ ЗЕЛЕНОЇ ЯБЛУНЕВОЇ ПОПЕЛИЦІ (APHISPOMIDEG) В УМОВАХ ПРОМИСЛОВИХ НАСАДЖЕНЬ ЯБЛУНІ НВВ УМАНСЬКОГО НУС

Дослідженнями, проведеними впродовж 2016-2017 рр. встановлено, що розвиток яєць зеленої яблуневої попелиці, що перезимували починається в першій-другій декаді березня за середньодобової температури +5 °С. Яйця, які перезимували мають більш темніший колір на відміну від яєць які вимерзли. Початок виходу личинок з яєць припадає на другу декаду квітня, коли сума ефективних температур вище +5 °С становить 37,5-39,3 °С. Тривалість виходу личинок із зимуючих яєць коливалась від 12 до 14 днів.

Поява самок-засновниць спостерігалась у першій декаді травня, сума ефективних температур на цей час становила 125,7-141,1 °С. Встановлено, що за своє життя самка-засновниця відроджує 43-55 личинок, з яких через 11-18 днів розвиваються безкрилі і крилаті самки-розселювачки.

Поява зимуючих яєць відмічена у другій декаді вересня за суми ефективних температур 2124,5 - 2251,7 °С.

Шкідливість зеленої яблуневої попелиці проявляється:

- у зменшенні площі листової пластинки, найбільша площа листової пластинки була відмічена на контрольному варіанті - 28,9 см². Із появою та ущільненням колоній попелиці на пагонах площа листка зменшувалась. Так за чисельності 20 колоній на 100 пагонів асиміляційна поверхня листка зменшилась на 15,9 %, 30 колоній - на 21,1 % і найменша площа - 18,6 см² або 35,6 % до контролю була отримана у варіанті з найбільшою у досліді чисельністю колоній на 100 пагонів - 50 шт.;

- у зменшенні середньої маси плоду, найбільша середня маса плоду сорту Айдаред на підщепі М 26 була отримана на контролі і становила 153,5 г у 2016 році і 164,3 г у 2017 році, що в середньому становило 158,9 г. Максимальне зниження ваги плоду - 22,8 % до контролю спостерігалось за чисельності 50 колоній попелиці на 100 пагонів.

Ключові слова: зелена яблунева попелиця, біологія розвитку, сума ефективних температур, шкідливість, промислові насадження яблуні.



Постановка проблеми

Яблуня - найпоширеніша в Україніплодова культура. Завдякисортовійрізноманітності вона має велику мінливість і пристосовується до різнихґрунтово- кліматичних умов. Промисловінасадженняяблунівирощуються в усіх зонах України з питомою вагою від 70 до 90 % середусіхплодових культур [1, 2].

Але в останні роки намітиласьтенденція до зниженняврожайності та валовихзборівплодів і ягід. Якщо у 1981-1985 рр. рівеньвиробництваплодів і ягід у господарствахусіхкатегорій становив 3,2 млн то починаючи з 90-х роківваловізбориплодів і ягідзнижуються, так у 2013 році в Українібулозібрано 2050 тис. тонн плодів та ягід за середньоїурожайності

8,9 т/га [3]. Водночас у 4-5 разівзбільшилисьімпортні поставки [4], тому можнаконстатуватирозширенняекспансіїзарубіжнихринківплодоягідноїпродукції на внутрішньому ринку. Таким чином, без радикальнихзаходів з боку держави й галузевих структур щодовідродження та активізаціїпоступупромисловогосадівництваУкраїна через 7-8 роківможевтратитипромисловесадівництво й поставить свійвнутрішнійринокплодів і ягід у повнузалежністьвідімпорту [5].

Зменшеннямасштабіввиробництваплодоягідноїпродукціїсільськогосподарськимипідприємствамивідбувається не лише через скороченняплощплодоноснихнасаджень, а й зниженняїхурожайності. Основними причинами цього є відсутністьналежногоматеріально- технічногозабезпечення і недосконалістьзахиснихзаходів [6].

У всіхрегіонахвирощуванняяблунящорічнопошкоджуєтьсякомахами, внаслідокчого за відсутностіефективнихзаходівутративрожаюсягають 30-70 %. Комплекс шкідниківцієїкультуринараховуєблизько 300 видів, середякихзначнемісцезаймаютьшкідники з колюче - сиснимротовимапаратом. Найбільшшкідливимсередостанніх є зелена яблуневапопелиця [7].

Аналіз останніх досліджень і публікацій

Середентомокомплексуплодових культур особливемісцепосідаютьсиснішкідники - попелиці. Багатовченихвідмічають, що з-поміжчисленнихвидів комах найшкодочиннішимивиявилисясамепредставникиродинипопелицьAphididae[8, 9]. Посиленаувага до попелицьобумовлена не тількисвоєрідністюбіології, їхнімзначенням у біоценозах [10, 11], але й тимиекономічнимизбитками, якихзавдаютьпредставникицієїгрупи комах унаслідокживленняважливимисільськогосподарськими культурами [12], а такожперенесеннямчисленнихфітопатогеннихвірусів [13].

На територіїколишнього СРСР буловідомоблизько 800 видівпопелиць [14], а усього на планетіїхнараховуєтьсяблизькотрьохтисяч [15]. За даними В.В. Журавльова [16], видовий склад дендрофільнихпопелицьУкраїниохоплює 314 видів та підвидів з 111 родів та 11 родин. Більшість з них є шкідникамиплодових культур, ягідників та розсадниківдекоративнихрослин. Зелена яблуневапопелиця(AphispomiDeg.) є одним з найбільшпоширенихшкідниківплодовихсадів, парків та лісовихрозсадників [17].

Попелиця зелена яблунева - AphispomiDegналежить до родиниафіди - Aphididae, ряду рівнокрилих - Homopteraкласу комах - Insecta. Шкідник широко поширений в районах вирощуванняяблуні як в Європі, так і Америці, Азії, Австралії [18, 19, 20].

Як стверджуютьЯновський Ю. П. [21], Хоменко І. І. [22] середзначної за обсягомгрупишкідників, зелена яблуневапопелицязустрічаєтьсянайбільшчастіше в садах і розсадниках. Сядриста О. В. [23] за данимисвоїхдослідженьстверджує, щовідшкідливостіпопелицьпотерпаютьпередусімзанедбаніпромислові сади та присадибні, колективні сади, які не захищеніхімічнимизасобамизахисту.

Цейшкідникхарчується на всіх органах плодового дерева, завдякивеликійкількостіпоколінь (8-15) і порівняновисокійплодючості. За сприятливихагрокліматичних умов вінмаєздатністьнакопичуватися у великійкількості [24, 25].

Шкода відзеленоїяблуневоїпопелиціполягає в тому, що, заселяючичисленнимиколоніяминасадження дерев, вони виділяють велику кількістьмедвяноїроси, яка суцільним шаром вкриваєлистя, пагони та гілки дерев. На цихвиділенняхпоселяютьсясажковігриби роду Сариойіиш, через щозначнознижуєтьсяфотосинтетичнадіяльністьлистків - утруднюєтьсядихання, фотосинтез, затримуєтьсятранспірація. Цеспричинюєзначнеослабленнянасаджень, знижуєтьсяприрістпагонів, інколи дерева гинуть, особливо ураженімолодінасадження за спе- котної погоди. Крім того, до липких частин, вкритих медвяною росою, прилипає пил і бруд, у рослинпорушуєтьсяобмінречовин, суттєвопогіршуєтьсятоварнаякістьплодів [26, 27]. біоекологічний зелена яблунева попелиця

Зелена яблуневапопелиця є самим небезпечним і поширенимшкідником плодового розсадника [28]. Харчуючиськлітинним соком листків і молодихпагонів, комахизумовлюютьїхдеформацію, затримку росту, а за сильного заселення і зупинкуйого, знижуючитоварнуякістьсадивногоматеріалу. За даними Ю. П. Яновського [7], на необроблюванихвідзеленоїяблуневоїпопелиціділянках, у саджанцівяблуні 2-го року вирощуваннявмістзагальнихцукрівзнижується на 0,13-0,41 %, хлорофілу - на 0,11-0,45 %. Висотасаджанцівзнижувалась на 21,0-31,3 %, діаметр штамба - на 43-61 %, вихідстандартнихсаджанців - на 30,5-45,7 %. Найбільшоїшкодифітофагзавдаєсаджанцямлітньо-осінньогостроківдозрівання.

Такожпопелиці є переносникамивіруснихінфекцій. За даними В. Г. Новокшонова [13], у вересні 1991 року в Андіжанівідбуласьконференція по екологіїпопелиці, на нійбулозроблено 35 доповідей. Досліди показали, щокількісний і якісний склад попелиць-переносниківмає не лишетеоретичне, але й практичнезначення для розробкисучасноїстратегії і тактики захистусільськогосподарськихрослинвідвірусноїінфекції. ІзцієїпроблемиосновнудоповідьзробивК. Б. Д'яконов„Познание экологии тлей как элемент изучения фитовирусологической ситуации в регионе”.

Метою дослідження булоуточнитибіоекологічніособливостірозвитку і шкідливістьзеленоїяблуневоїпопелиці в яблуневихнасадженнях НВВ Уманського НУС. Для досягненняпоставленої мети потрібнобуловирішуватитакізавдання:

- вивчитирегіональніособливостізеленоїяблуневоїпопелиці;

- вивчитишкідливістьзеленоїяблуневоїпопелиці в зонідосліджень.

Матеріал і методика дослідження

Дослідження проводили у 2016-2017 рр. в умовахбагаторічнихнасадженьяблуні сорту Айдаредзакладених у 1985 році. Схема посадки 5х2 м. Підщепа М-26. Розмірдослідноїділянки 0,01 га, на кожнійдосліднійділянці 10 облікових дерев, повторністьдослідутрикратна. Дослідрозміщенийрендомізованим методом.

З метою уточненнябіоекологічнихособливостейзеленоїяблуневоїпопелиціздійснювалиспостереження за відродженням личинок з яєць, тривалістюрозвитку личинок, появоюбезкрилих і крилатихпартеногенетичних самок, появоюзимуючихяєць.

Зеленуяблуневупопелицювраховували шляхом огляду 100 розеток листківоблікових дерев в кожному з варіантів.

Зимуючіяйцяпопелицьобліковувалиоглядом на 4-ох гілочкахдовжиною до 20 см.

Для вивченнядинаміки і шкідливостіпопелиці проводили облікиїїчисельності, за періодвегетації. В насадженняхяблуні сорту Айдаредбуловідібрано по 10 дерев в трикратнійповторності. На кожному модельному дереві, у фазурозпукуваннябруньок - до цвітіння - післяцвітіннясадівобліковуваличисельність і заселеністьнасаджень за 4-бальною шкалою:

0 - бутони, розетки листківчипагони не заселені;

1 - наявніпоодинокіособинишкідника;

2 - наявніневеликіколонії, щозаймаютьменше 50 % поверхнілистків;

3 - колоніямишкідниказайнятобільшеполовинилистків та пагонів [29].

Основні результати дослідження

Зимують у зеленоїяблуневоїпопелицізаплідненіяйця, яківідкладають самки амфігонногопокоління на корігілок, біляосновиплодових і ростовихбруньок самого молодого приросту і жировиків.

Розвитокяєць, щоперезимувалипочинається в першій-другійдекадіберезня за середньодобовоїтемператури +5 °С. Яйця, якіперезимувалимаютьбільштемнішийколір на відмінувідяєцьяківимерзли.

Початок виходу личинок з яєцьприпадає на другу декаду квітня, коли сума ефективних температур вище +5 °С становить 37,5-39,3 °С.

Найпершапоява личинок іззимуючихяєць за роки дослідженьбулавідмічена 12 квітня 2016 року за сумиефективних температур 39,3 °С, 2017 році - 14 квітня за сумиефективних температур 37,5 °С (табл. 1).



Таблиця 1 - Динамікавиходу личинок зеленоїяблуневоїпопелицііззимуючихяєць

Рік	Початок виходу личинок з яєць	Кінець виходу личинок з яєць	Тривалість виходу, дні
	дата	сума еф. температур, °С	дата	сума еф. температур, °С
2016	12.04	39,3	23.04	78,1	12
2017	14.04	37,5	28.04	87,2	14

Тривалістьвиходу личинок іззимуючихяєцьколиваласьвід 12 до 14 днів. Закінченнявиходу личинок з яєць припадало у 2017 році на 28 квітня, в 2016 році на 23 квітня, сума ефективних температур на цей час становила відповідно 87,2 і 78,1 °С. Довшутривалістьвиходу личинок у 2017 роціможнапояснититим, що у березні і першійполовиніквітняцього року середньомісячна температура буладещонижча у порівнянні з 2016 роком.

Поява самок-засновницьспостерігалась 3 травня у 2016 році і 1 травня 2017 року, сума ефективних температур на цей час становила відповідно 141,1 і 125,7 °С. Тривалістьжиття самок- засновницьзалежалавідсередньодобовоїтемператури і коливалася за роки дослідженьвід 24 днів у 2017 році до 27 днів у 2016 році (табл. 2).

Встановлено, що за своєжиття самка-засновницявідроджує 43-55 личинок, з яких через

11- 18 дніврозвиваютьсябезкрилі і крилаті самки-розселювачки.

За данимиЯновського Ю.П. [7] найбільшплодючими є перші три поколінняшкідника (37-94 личинки попелиць на одну живородну самку).

Таблиця 2 - Біологічніособливостірозвитку самок-засновницьзеленоїяблуневоїпопелиці

Рік	Поява самок-засновниць	Тривалість життя самок-засновниць, дні	Плодючість самок засновниць, личинок (екз.)
	дата	сума еф. температур, °С
2016	3.05	125,7	27	55
2017	1.05	141,1	24	43

Початок появикрилатих самок-розселювачокзеленоїяблуневоїпопелиціприпадає на дру- гу-третюдекадитравня за сумиефективних температур 161,3-175,3 °С (табл. 3). Найранішепоявукрилатих самок спостерігали 17 травня у 2017 році за сумиефективних температур

161,3 °С. У 2016 роціпоявукрилатих самок спостерігали на п'ятьднівпізнішеніж у 2017 році - 22 травня, сума ефективних температур на час появи становила 175,3 °С.

Таблиця 3 - Поява самок-розселювачок і зимуючихяєць

Рік	Поява крилатих самок-розселювачок	Плодючість крилатих самок- розселювачок, личинок (екз.)	Поява зимуючих яєць
	дата	СЕТ, °С		дата	СЕТ, °С
2016	22.05	175,3	41	18.09	2124,5
2017	17.05	161,3	34	13.09	2251,7

У вересні-жовтніз'являютьсякрилатіформипопелиць, якізаселяють дерева яблуні. Ці по- пелиці-статевоноскивідроджують личинок, щоперетворюються на безкрилихамфігонних (яйцекладних) самок і самців. Післяспарювання самки відкладаютьяйця, щозимують.

Поява перших зимуючихяєцьвідмічена 13 вересня у 2017 році і 18 вересня 2016 року за сумиефективних температур відповідно 2124,5 і 2251,7 °С.

Аналіздинамікизаселення дерев яблуні зеленою яблуневоюпопелицею показав, щочисельністьпопелиці в агроценозі не є постійною, а суттєвозмінюєтьсявпродовжвегетаційногоперіоду, досягаючи максимуму в серпні.

Найбільшазаселеністьпагонівпопелицею за роки дослідженьвідмічалась у 2016 році в серпні - 42 колонії і вересні - 38 колоній на 100 пагонів. У 2017 роціціпоказникибулименші і становили відповідно 36 і 31 колонія (табл. 4).

Таблиця 4 - Динаміказаселенняяблунізеленою яблуневоюпопелицею

Рік	Заселеність зеленою яблуневою попелицею, колоній на 100 пагонів
	квітень	травень	червень	липень	серпень	вересень
2016	5	10	23	32	42	38
2017	3	6	17	27	36	31

Площалистківплодових дерев є одним ізкритеріївзабезпеченнявисокоговрожаю в поточному році та закладанняплодовихбруньок на наступнийрік. У високопродуктивнихнасадженняхяблуніплоща листового покривухарактеризуєфотосинтетичнийпотенціал дерев. Вона маєсягатирозмірів 40-50 тис. м²/га і більше та підтримуватися на цьомурівніпротягомвсього продуктивного періоду [30].

Встановлено, що за наявностіколонійпопелиціплощалистової пластинки а відповідно і площаасиміляційноїповерхні дерева зменшується.

У середньомунайбільшаплощалистової пластинки булавідмічена на контрольному варіанті -

28,9 см². Ізпоявою та ущільненнямколонійпопелиці на пагонах площа листка зменшувалась. Так за чисельності 20 колоній на 100 пагонівасиміляційнаповерхня листка зменшилась на 15,9 %, 30 колоній - на 21,1 % і найменшаплоща - 18,6 см²або 35,6 % до контролюбулаотримана у варіанті з найбільшою у дослідічисельністюколоній на 100 пагонів - 50 шт. (табл. 5).

Таблиця 5 - Площалистківяблуні сорту Айдаред на однорічних пагонах залежновідступенязаселеннязеленою яблуневоюпопелицею

Ступінь заселення, колоній/100 пагонів*	Площа 1 листка, см2
	2016 р.	2017 р.	середнє за роки	до контролю, % - +
0 (контроль)	28,0	29,7	28,9	-
10	25,7	28,2	27,0	- 6,6
20	23,2	25,3	24,3	- 15,9
30	22,4	23,1	22,8	- 21,1
40	19,4	20,9	20,2	- 30,1
50	18,6	18,6	18,6	-35,6
НІР095	1,6	1,7	-	-

*- штучнезаселення

Маса плоду є одним з показників якості врожаю і залежить від навантаження дерева врожаєм, від погодних умов, під час яких відбувалося достигання, та рівня пошкодженості листя.

Результатидосліджень (табл. 6) показують, щосереднямасаплодів сорту Айдаредпротягомдвохроківдослідженьзмінювалась як по роках так і за рівнямизаселенняпопелицею. В усіхвипадках плоди з контрольного варіанта, на якомубуливідсутніпопелиці, буликрупнішіпорівняно з варіантами з різнимрівнемзаселення зеленою яблуневоюпопелицею.

Найбільшасереднямаса плоду сорту Айдаред на підщепі М 26 булаотримана на контролі і становила 153,5 г. у 2016 році і 164,3 г. у 2017 році, що в середньому становило 158,9 г. Максимальнезниження ваги плоду - 22,8 % до контролюспостерігалось за чисельності 50 колонійпопелиці на 100 пагонів.

Таблиця 6 - Середнямаса плоду яблуні сорту Айдаредзалежновідступенязаселення зеленого яблуневою попелицею

Ступінь заселення, колоній/100 пагонів*	Середня маса плоду, г.
	2016 р.	2017 р.	середнє за роки	до контролю, % - +
0(контроль)	153,5	164,3	158,9	-
10	150,6	160,7	155,7	-2,0
20	143,5	154,3	148,9	-6,3
30	135,3	145,6	140,5	-11,6
40	123,1	140,1	131,6	-17,2
50	111,7	133,4	122,6	-22,8
НІРП95	6,6	6,9	-	-

*- штучнезаселення

Висновки

1. Розвитокяєць, щоперезимувалипочинається в першій-другійдекадіберезня за середньодобовоїтемператури +5 °С. Початок виходу личинок з яєцьприпадає на другу декаду квітня, коли сума ефективних температур вище +5 °С становить 37,5-39,3 °С.

2. Початок появикрилатих самок-розселювачокзеленоїяблуневоїпопелиціприпадає на другу-третюдекадитравня за сумиефективних температур 161,3-175,3 °С.

2124,5 Появазимуючихяєцьвідмічена у другійдекаді вересня за сумиефективних температурі 2251,7 °С.

3. Ізпоявою та ущільненнямколонійпопелиці на пагонах площа листка зменшувалась. Так за чисельності 20 колоній на 100 пагонівасиміляційнаповерхня листка зменшилась на 15,9 %, 30 колоній - на 21,1 % і найменшаплоща - 18,6 см²або 35,6 % до контролюбулаотримана у варіанті з найбільшою у дослідічисельністюколоній на 100 пагонів - 50 шт.

4. Середнямасаплодів сорту Айдаредпротягомдвохроківдослідженьзмінювалась як по роках так і за рівнямизаселенняпопелицею. В усіхвипадках плоди з контрольного варіанта, на якомубуливідсутніпопелиці, буликрупніші (158,9 г.) порівняно з варіантами з різнимрівнемзаселеннязеленою яблуневоюпопелицею (155,7-122,6 г.).



СПИСОК ЛІТЕРАТУРИ

1. Самойленко О. Інтенсивний сад в умовах України. Пропозиція. 2013. №2. С. 34-37.

2. Мельник О. В.Тенденція виробництва яблук у Європі і світі. Новини садівництва. 2016. №4. С. 17-27.

3. Інтегрований захист плодових культур : навч. посіб. / Ю.П. Яновський та ін. Київ: Фенікс, 2015. 648 с.

4. Економічна ефективність вирощування яблук в Україні. Новини садівництва. 2013. №4. С. 22-23.

5. Якою є нині і якою бачиться наша садівнича галузь до 2025 року. 2017. № 3. С. 25-26. URL: http://sadvino- gradvino.org.ua/.

6. Бурляй О. Л., Коваленко О. С., Підопригора О. В. Конкурентоспроможність продукції садівництва України в умовах поглиблення євроінтеграційних процесів. Збірник наукових праць Уманського НУС. Умань, 2016. Вип. 89. Частина 2. С. 73-92.

7. Яновський Ю.П. Основні шкідники зерняткових культур і захист рослин від них у лісостепу України: монографія. Корсунь-Шевченківський : ПП «Ірена», 2002. 299 с.

8. Swirski E., Amitai S. Annotated list of aphids (Aphidoidea) in Israel. Israel Journal of Entomology. 1999. Vol. 33. P. 1-120.

9. Лаба Ю. Попелиці кісточкових - не все так просто!. Пропозиція. 2014. №10. С. 23-24.

10. Identification, distribution, and molecular characterization of the apple aphids Aphis pomi and Aphis spiraecola (Hemiptera: Aphididae: Aphidinae) / Foottit R.G. et al. Canadian Entomologist. 2009. Vol. 141. P. 478-495.

11. Lagos D.M., Voegtlin D.J., Coeur d'acier A. & Giordano R. Aphis (Hemiptera: Aphididae) species groups found in the Midwestern United States and their contribution to the phylogenetic knowledge of the genus. Insect Sci. 2014. Vol. 21. P. 374-391.

12. Бандура Л. П., МасліковаК. П., НіменкоС.О. Захист промислового яблуневого саду від зеленої яблуневої попелиці в умовах Степу України. Бюлетень Інституту сільського господарства степової зони НААН України. 2015. № 9. С. 81-85.

13. Новокшонова В. Г., Жукова М. И. Конференция по экологии тлей. Защита растений. 1992. №6. С. 62-63.

14. Бей-Биенко Г.Я. Общая энтомология : учеб. пособ. 3-е изд. перераб. и доп. М. : Изд-во "Высш. шк.", 1980. 416 c.

15. БроунІ.В. Зеленаяблунева попелиця (Aphis pomi deg.) та її вплив на фізіолого-біохімічні показники кормових рослин. Науковий вісник НлТУ України, 2013. Вип. 23. С. 260-263.

16. Журавльов В.В. Попелиці (Homoptera, Aphidoidea) деревно-чагарникової рослинності України : автореф. дис. ... канд. біол. наук : 03.00.24. К. : Вид-во "Логос", 2005. 24 с.

17. Федоренко В. П., Броун І. В. Біологічний захист від зеленої яблуневої попелиці. Карантин і захист рослин, 2012. № 1. С. 24-25.

18. Dunbar H. E., Wilson A. C., Ferguson N. R., Moran N.A. Aphid thermal tolerance is governed by a point mutation in bacterial symbionts. PLoS Biol. 2007. No 5. 96 p.

19. Rakauskas R., Rupais A. Biology of the green apple aphid in Lithuania. Act. Entomol. Litu. 1983. Vol. 2, No 1. Р. 20-30.

20. Манько О. В., Власова О. Г., Гродський В. А. Багаторічний моніторинг видового складу і чисельності комах та кліщів на яблуні в степовій зоні країни. Захист рослин. 2002. № 6. С. 10-11.

21. Яновський Ю. Захист насаджень зерняткових культур. Пропозиція. 2011. № 4. С. 36-37.

22. Хоменко І. І. Захист зерняткових садів у Центральному Лісостепу України. Київ: Фенікс, 1996. 239 с.

23. Сядриста О.В., Бойко Л.А. Сисні шкідники саду. Новини захисту рослин. 1999. № 7-8. С. 20-21.

24. Рак С. В. Біологічні особливості розвитку зеленої яблуневої попелиці: зб. наук. пр. Уманського НУС / упо- ряд. та відп. ред. Непочатенко О. О. Умань, 2015. С. 187-188.

25. Броун І. В. Інсектициди і зелена яблунева попелиця. Карантин і захист рослин. 2011. № 10. С. 21-22.

26. Carrol D.P., Hoyt S.C. Developmental rate, weight and ovarian parameters of apple aphid, Aphis pomi reared at one or two constant temperatures, with evidence of residual effects. Environ. Entomol. 1986. Vol. 15. Р. 607-613.

27. Градченко С. Захист саду після цвітіння. Пропозиція, 2017. № 5. С. 130-132.

28. Яновський Ю. П. Фауна розсадників зерняткових культур у Центральному Лісостепу. Захист рослин, 2001. № 12. С. 18-19.

29. Методики випробування і застосування пестицидів / С. О. Трибель та ін. ; за заг. ред. проф. С. О. Трибеля. Київ : Світ, 2001.448 с.

30. КуянВ. Г., Положенець В. М., Пелехатий В. М. Селекція плодових культур :навч. посіб. Житомир : Вид-во «Житомирський національний агроекологічний університет», 2013. 92 с.

REFERENCES

1. Samojlenko, O. Intensivnij sad v umovahUkrai'ni [An intensive garden in the conditions of Ukraine]. Propozicija. [Proposal], 2013, no. 2, pp. 34-37.

2. Mel'nik, O. V. Tendencijavirobnictvajabluk u Jevropiisviti [Tendency of apple production in Europe and in the world]. Novynysadivnytstva [Gardening News], 2016, no. 4, pp. 17-27.

3. Janovs'kij, Ju. P. (2015). Integrovanijzahistplodovihkul'tur [Integrated protection of fruit crops]. Kyiv, Fenix, 648 p.

4. Ekonomichnaefektivnist' viroshhuvannjajabluk v Ukrai'ni [The economic efficiency of growing apples in Ukraine]. Novinisadivnictva [Gardening News], 2013, no 4, pp. 22-23.

5. Jakoju je nyniijakojubachyt'sjanashasadivnychagaluz' do 2025 roku [Present and future development of our gardening industry by 2025]. Sajtzhurnalu "Sad, vynogradivynoUkrai'ny" [Web-site of the magazine "Garden, Grape and Wine of Ukraine"], 2017, no. 3, pp. 25-26. Retrieved from: http://sadvinogradvino.org.ua/.

6. Burljaj, O. L., Kovalenko, O. S., Pidoprigora, O. V. (2016). Konkurentospromozhnist' produkcii' sadivnictvaUkrai'ni v umovahpogliblennjajevrointegracijnihprocesiv [Competitiveness of gardening products of Ukraine in conditions of deepening the European integration processes]. Zbirniknaukovihprac' Umans'kogo NUS [Collection of scientific works of Uman NUH]. Uman, Issue 89, part 2, pp. 73-92.

7. Janovs'kij, Ju.P. (2002). Osnovnishkidnikizernjatkovihkul'turizahistroslin vid nih u lisostepuUkrai'ni [Main grain pests and plant protection of plants in the Forest-Steppe of Ukraine]. Korsun-Shevchenkivskyi, PE "Irena", 299 p.

8. Swirski, E. and Amitai, S. 1999. Annotated list of aphids (Aphidoidea) in Israel. Israel Journal of Entomology, no. 33, pp. 1-120.

9. Laba, Ju. Popelicikistochkovih - ne vsetakprosto! [Stone fruit aphids - it's not so simple!]. Propozicija [Proposal], 2014, no. 10, pp. 23-24.

10. Foottit, R.G. (2009). Identification, distribution, and molecular characterization of the apple aphids Aphis pomi and Aphis spiraecola (Hemiptera: Aphididae: Aphidinae). Canadian Entomologist. 2009, no. 141, pp. 478-495.

11. Lagos, D.M., Voegtlin, D.J., Coeur d'acier, A., Giordano, R. Aphis (Hemiptera: Aphididae) species groups found in the Midwestern United States and their contribution to the phylogenetic knowledge of the genus. Insect Sci. 2014, no. 21, pp. 374-391.

12. Bandura, L.P., Maslikova, K.P., Nimenko, S.O. (2015). Zahistpromislovogojablunevogosadu vid zelenoi' jablunevoypopelici v umovahStepuUkrai'ni [Protection of industrial apple orchard from green apple aphid in conditions of the Steppe of Ukraine]. Bjuleten' Institutusil's'kogogospodarstvastepovoi' zoni NAAN Ukrai'ni [Bulletin of the Institute of Agriculture of the steppe zone of the National Academy of Sciences of Ukraine], no. 9, pp. 81-85.

13. Novokshonova, V. G., Zhukova, M. I. Konferencija po jekologii' tlej [Conference on the ecology of aphids]. Zashhitarostenij [Plant protection], 1992, no. 6, pp. 62-63.

14. Bej-Bienko, G.Ja. (1980). Obshhajajentomologija [General entomology]. Moscow, Publishing house "High school", 416 p.

15. Broun, I.V. (2013). Zelenajablunevapopelicja (Aphis pomi deg.) ta i'i' vplivnafiziologo-biohimichnipokaznikikormovihroslin [Green apple aphid (Afispomideg.) and its influence on physiological and biochemical parameters of forage plants]. Naukovijvisnik NLTU Ukrai'ni [Scientific Bulletin of the NLTU of Ukraine], no. 23, pp. 260-263.

16. Zhuravl'ov, V.V. (2005). Popelici (Homoptera, Aphidoidea) derevno-chagarnikovoi' roslinnostiUkrai'ni. avtoref. dis. kand. biol. nauk [Aphids (Homoptera, Aphidoidea) of woody shrub vegetation of Ukraine: author's abstract. dis. candidate of biological sciences]. Kyiv, Publishing house "Logos", 24 p.

17. Fedorenko, V.P., Broun, I.V. Biologichnijzahist vid zelenoi' jablunevoi' popelici [Biological protection from green apple aphid]. Karantinizahistroslin [Quarantine and Plant Protection], 2012, no. 1, pp. 24-25.

18. Dunbar, H. E. Wilson, A. C., Ferguson, N. R., Moran, N.A. Aphid thermal tolerance is governed by a point mutation in bacterial symbionts. PLoS Biol. 2007, no. 5, 96 p.

19. Rakauskas, R., Rupais, A. Biology of the green apple aphid in Lithuania. Act. Entomol. Litu. 1983, Vol. 2, no. 1, pp. 20-30.

20. Man'ko, O. V., Vlasova, O. G., Grods'kij, V. A. Bagatorichnij monitoring vidovogoskladuichisel'nostikomah ta klishhivnajabluni v stepovijzonikrai'ni [Long-term monitoring of species composition and number of insects and mites on apple trees in the steppe zone of the country]. Zahistroslin [Plant protection], 2002, no. 6, pp. 10-11.

21. Janovs'kij, Ju. Zahistnasadzhen' zernjatkovihkul'tur [Protection of pomaceous fruit planting]. Propozicija [Proposal], 2011, no. 4, pp. 36-37.

22. Homenko, I. I. (1996). Zahistzernjatkovihsadiv u Central'nomuLisostepuUkrai'ni [Protection of grain gardens in the Central Forest-steppe of Ukraine]. Kyiv, Feniks, 239 p.

23. Sjadrista, O.V., Bojko, L.A. Sisnishkidnikisadu [Natural pests in the garden]. Novinizahisturoslin [News of Plant protection], 1999, no. 7-8, pp. 20-21.

24. Rak, S.V. (2015). Biologichniosoblivostirozvitkuzelenoi' jablunevoi' popelici [Biological features of green apple aphid]. Zb. nauk. pr. Umans'kogo NUS [Collection of scientific papers of Uman NUH]. Uman, pp. 187-188.

25. Broun, I.V. Insekticidiizelenajablunevapopelicja [Insecticides and green apple aphid.]. Karantinizahistroslin [Quarantine and plant protection], 2011, no. 10, pp. 21-22.

26. Carrol, D.P., Hoyt, S.C. Developmental rate, weight and ovarian parameters of apple aphid, Aphis pomi reared at one or two constant temperatures, with evidence of residual effects. Environ. Entomol. 1986, Vol. 15, pp. 607-613.

27. Gradchenko, S. Zahistsadupisljacvitinnja [Protection of the garden after blossom]. Propozicija [Proposal], 2017, no. 5, pp. 130-132.

28. Janovs'kij, Ju. P. Fauna rozsadnikivzernjatkovihkul'tur u Central'nomuLisostepu [The fauna of seedlings of pomaceous crops in the Central Forest-Steppe]. Zahistroslin [Plant protection], 2001, no. 12, pp. 18-19.

29. Tribel, S.O. (2001). Metodikiviprobuvannjaizastosuvannjapesticidiv [Methods of testing and application of pesticides]. Kyiv, World, 448 p.

30. Kujan, V.G., Polozhenec', V.M., Pelehatij, V.M. (2013). Selekcijaplodovihkul'tur [Selection of fruit crops]. Zhytomyr, Ed. "Zhytomyr National Agroecological University", 92 p.

Размещено на Allbest.ru

...