Науково-організаційна робота професора Й.К. Пачоського в період еміграції в Польщі (20-40 рр. ХХ ст.)

Размещено на http://www.allbest.ru/

Размещено на http://www.allbest.ru/

Науково-організаційна робота професора Й.К. Пачоського в період еміграції в Польщі (20-40 рр. ХХ ст.)

Наталія Данилюк (Переяслав-Хмельницький)

У статті висвітлюється наукова діяльність і організаційна робота Й.К. Пачоського в період еміграції в Польщі. Розкривається внесок ученого в розвиток ботаніки, систематики, екології, еволюційного вчення.

Мета статті полягає в тому, щоб на основі аналізу літератури й архівних джерел висвітлити науково-організаційну роботу Й.К. Пачоського в Польщі в 20-40 рр. ХХ ст.

Для досягнення мети використовувався метод науково-історичної реконструкції. В основі даного методу лежить детальне вивчення джерельної бази й архівних матеріалів із подальшим ґрунтовним 'їх аналізом. Такий науковий підхід дозволяє реконструювати історичні події в хронологічному порядку та виокремити найвагоміші деталі.

Аналіз джерельної бази дозволив виявити низку наукових відкриттів вченого. Зокрема, Й.К. Пачоський уперше виокремив новий напрям у ботанічній науці - фітосоціологію, що інтегрувала вчення про фітоценози, а також обґрунтував еволюційні теорії в ботаніці «пантомізм» і «субституція».

Організаційна робота вченого також мала вагоме значення. Перебуваючи на посаді директора Біловезького національного парку, Й.К. Пачоський сприяв становленню та розвитку природоохоронної справи в Польщі. Вчений співпрацював із Познанським науковим товариством, був професором систематики і соціології рослин у Познанському університеті й обіймав посаду завідувача кафедри систематики та географії рослин. На вшанування заслуг ученого перед наукою його ім 'ям названі 7 видів рослин і рід комах.

Ключові слова: Й.К. Пачоський, фітосоціологія, лісова типологія, пантомізм, субституція, еволюційне вчення.

Данилюк Н. Научно-организационная работа профессора И.К. Пачоского в период эмиграции в Польше (20-40 гг. ХХ в.)

Ключевые слова: И.К. Пачоский, фитосоциология, лесная типология, пантомизм, субституция, эволюционное учение.

Danyluk N. Scientific and organizational work of Professor Pachosky during his work in Poland (1920-1940)

Keywords: Joseph Pachosky, phytosociology, forest typology, pantomizm, substitution, theory of evolution.

Питання вивчення внеску видатних особистостей є нині одним із найбільш актуальних в історії науки. Серед таких особистостей особливе місце в історії вітчизняної науки посідає Пачоський Йосиф Конрадович - вчений у галузі ботаніки, систематики, флористики, фітоценології, екології, еволюційного вчення, ентомології тощо. З огляду на сучасний стан екології в Україні наукові доробки вченого є і до тепер актуальні.

Наукова робота Й.К. Пачоського неодноразово досліджувалася в низці публікацій О.П. Безлуцької [1; 2, с. 23], І.І. Пузанова [8, с. 48], А. Водзічко [14, с. 20], В.І. Липського [7, с. 55] та інших. Про те, що здобутки Й.К. Пачоського були високо оцінені ще за його життя, свідчить одна з праць В.І. Липського «Біографія і літературна діяльність ботаніків та осіб, що стикалися з Імператорським ботанічним садом» [7, с. 34].

Перші оцінки наукового доробку Й.К. Пачоського з'явились у рецензіях і критичних відгуках його колег: О. Гауч, Б. Гриневецького, М. Кузнєцова, І. Мамонтова, Ю. Філіпова, Г Ширяєва, О. Янати [1, с. 87] та інших учених. Автори позитивно оцінювали наукові та науково-популярні праці Й.К. Пачоського, підкреслювали сумлінність, професійну ерудованість природознавця. На особливу увагу заслуговують статті В.Н. Сукачева «Сторінка для майбутньої історії фітосоціології», «Фітосоціологічні нариси», «Радянський напрямок у фітоценології», «Із історії виникнення і розвитку радянської фітоценології». Автор засвідчує, що саме Й.К. Пачоський перший запропонував термін «фітосоціологія» [5, с. 34].

Польська історіографія представлена значною кількістю досліджень, присвячених науковій діяльності Й.К. Пачоського. Серед них слід виділити: «Приїзд проф. Пачоського» (1923) [12, с. 45]; «Професор Йосиф Пачоський і фітосоціологія» В. Словінського (1927) [13, с. 26], «Заслуги наукові професора Пачоського» А. Водзічко (1931) [13, с. 12] та інші. Праці польських учених знайомлять із головними подіями життя Й.К. Пачоського, дозволяють скласти уявлення про погляди науковця, його педагогічну діяльність.

Водночас, в історіографії відсутнє ґрунтовне дослідження, присвячене науково- організаційній роботі Й.К. Пачоського під час його проживання у Польщі.

У 1923 р. Й.К. Пачоський разом із синами Конрадом і Станіславом від'їжджає з Радянської України до Польщі. На думку багатьох дослідників, причиною еміграції вченого став тиск із боку радянської влади [10, с. 36]. Американський дослідник історії екології в СРСР Д. Вайнер вважає, що «схильність Пачоського поширювати висновки, отримані при вивченні рослинних угруповань, на людське суспільство була сприйнята в Радянській Росії як небезпечна політична єресь» [3, с. 40]. Польський період життя та діяльності Й.К. Пачоського тривав 19 років. За цей час учений змінив декілька місць проживання: Біловезька пуща, Познань, Сірослав. У зв'язку з цим еміграційний період наукової роботи вченого можна поділити на три підперіоди: Біловезький (1923-1928 рр.), Познанський (19281938 рр.), Сірославський (1938-1942 рр.). Слід зазначити, що поділ є досить умовним, так як, проживаючи у Біловезькій пущі, Й.К. Пачоський працював у Познані. Не покидаючи роботи у Познанському університеті, працював у Сірославі.

Після переїзду до Польщі Й.К. Пачоський п'ять років завідував Біловезьким парком (резерватором). Перебуваючи на посаді керівника Біловезького парку, Й.К. Пачоський проводив плідну наукову роботу з дослідження лісових біоценозів [12, с. 33].

На території Біловезької пущі учений зібрав матеріали для своїх найвагоміших праць у сфері «фітосоціології» та лісової типології. Дослідження в цих сферах носили «піонерський» характер, відзначалися широким біологічним трактуванням і, насамперед, давали можливість відкривати загальні закони, які впливають на лісові біоценози. Саме в Біловезькій пущі в Й.К. Пачоського виникла ідея застосування біометричного методу в дослідженні лісонасаджень. Цей метод дав змогу глибоко проникнути в динаміку життя лісу.

Дослідженню біоценозу лісу Й.К. Пачоський присвятив низку праць, в яких уперше відзначив фактор взаємовпливу лісових насаджень та їх рівноваги. Збереження цієї рівноваги, за Й.К. Пачоським, є важливим. Вагому прикладну цінність для лісівництва мають статті вченого про роль найбільш важливих лісоутворювальних порід, таких як липа, дуб, ялина, що ростуть у різних регіонах і в різних рослинних угрупованнях. Й.К. Пачоський звертав увагу на нераціональність повних вирубок лісу та висловлював думку про те, що утримування лісу не може базуватися лише на економічному попиті [11, с. 52]. Ця проблема актуальна і в наш час.

Й.К. Пачоський був науковцем, схильним до синтезу. Працюючи в царині флористики, учений не забував про дві основні проблеми, пов'язані з життям рослин: співіснування рослин, а також існування таксономічних одиниць. Роздуми над першим питанням підштовхнули Й.К. Пачоського до створення «фітосоціології» - науки, що вивчає рослинні угруповування. Розглядаючи існування таксономічних одиниць, учений обґрунтував дві загально-біологічні теорії, які пояснюють процес еволюції. Дані теорії Й.К. Пачоський назвав так: «пантопізм» і «субституція» [9, с. 40]. Через теорію «пантопізму» вчений визначав походження ареалу. На думку Й.К. Пачоського, - «пантопізм» - погляд, згідно з яким становлення нової категорії організмів може відбуватися одночасно в багатьох центрах, якщо умови середовища є однаковими. Теорію «пантопізму» вчений розглядав на фоні популярних у той час теорій «монотонізму» та «політопізму». Відправною точкою цієї теорії були спостереження вченого за розміщенням різних родів виду на території певного простору. Й.К. Пачоський вважав, що утворення видів (таксонів) відбувається відзразу ж у більшій частині ареалу або в цілому материнському ареалі. Життя ареалу (онтогенезу) має три стадії (фази), які відповідають виникненню, еволюції (розвитку) та зникненню виду. Інша загально-біологічна концепція - теорія субституції - торкається зміни форм (рас). «Субституція» - біологічно рівноцінне заміщення одного зниклого в ході еволюції виду іншим видом. Розрізняють субституцію видів і функцій [11, с. 112]. З точки зору вченого, споріднені види часто мають однаковий склад рас. Такі раси називають паралельними расами. Аналогічні раси можуть бути не генетичними. Процес обміну через генетичну одиницю (генокопія) Й.К. Пачоський назвав субституцією. Нажаль, далі вчений не розвинув цієї концепції змін таксономічних одиниць [2, с. 44].

Думки дослідника щодо методів вивчення виду викладено в праці «Вступ до фітогенії» (1926). Після смерті Й.К. Пачоського вийшла друком його праця «Біоіндукція в рослинному царстві» (1946). Один із розділів має назву «Субституція» і вміщує опис механізму перетворення одних форм в інші [11, с. 65]. Обидві праці надруковано лише польською мовою та відсутні у вітчизняних бібліотеках, тому докладний аналіз цих робіт зробити неможливо.

Отже, Й.К. Пачоським створено новий напрям у ботанічній науці - фітосоціологія, що інтегрувала вчення про рослинні угруповування та екологію фітоценозів, а також обґрунтував еволюційні теорії в ботаніці «пантомізм» і «субституція».

За період роботи в Біловезькій пущі (1923-1928) Й.К. Пачоський зібрав великий і досить цінний, із наукової точки зору, гербарій деревинних і трав'яних рослин («Рослинність Пущі Біловезької» (1928). Визначною роботою Й.К. Пачоського в біловезький період є праця «Ліси Біловезькі» (Познань, 1930), що стала підсумком п'ятирічних спостережень і досліджень типології лісу цієї величезної території. За цю монографію він отримав нагороду Інституту підтримки наук ім. Ю. Міяновського [8, с. 45].

У Біловезькій пущі проявилися й організаційні здібності Й.К. Пачоського. Вчений заснував природничий музей [4, с. 60]. Слід зазначити, що в перші роки життя в Польщі Й.К. Пачоський не поривав наукових зв'язків з російськими вченими. Зокрема, у 1925 р. він опублікував у журналі Російського ботанічного товариства статті «Ареал та його походження», «Соціальний принцип в рослинному царстві» та декілька заміток [8, с. 84].

Із 1925 р. Й.К. Пачоський працював завідувачем кафедри систематики та географії рослин, професором систематики і соціології рослин у Познанському університеті на математично-природничому факультеті. Водночас продовжував працювати керівником національного Біловезького парку.

У 1926 р. ученим було зроблено оригінальний поділ ботанічних дисциплін на три окремі категорії відносно предмету досліджень: 1) фітологія - займається дослідженням індивіду; 2) фітогенія - досліджує вид і в цілому генетичну одиницю; 3) «фітосоціологія» - вивчає рослинні асоціації (групи), а отже є наукою надбіологічною [6, с. 25].

Проживаючи у Польщі, Й.К. Пачоський не перестає подорожувати країною, ґрунтовно вивчаючи рослинний покрив. Учений досить часто виїжджає за кордон, переважно до Балканських країн [1, с. 38]. Й.К. Пачоського давно цікавила флора Балкан та її взаємодія з рослинним покривом Карпат. Особливе зацікавлення викликали ліси. Результатом подорожей Югославією стала праця «Ліси Боснії». У 1930 р. Й.К. Пачоський здійснив експедицію Болгарією, яка тривала 70 днів. Там дослідник зібрав 2800 примірників рослин, які передав до гербарію Познанського університету. На Балканах Й.К. Пачоський виявив значну кількість цікавих ендемічних видів рослин [13, с. 20].

Починаючи з 1928 р. наукова робота вченого була тісно взаємопов'язана з Познанським науковим товариством [11, c. 85]. Крім того, вчений брав активну участь у науковій роботі Польського товариства природознавців ім. Коперніка.

Інтенсивна наукова праця і організаційні досягнення були відзначені наказом Національної Ради Охорони природи від 10 січня 1929 р.: «Національна Рада Охорони природи виказує проф. Пачоському подяку за керівництво Національним парком Біловежжя і підкреслює прекрасний стан охорони природи на даній території, в якому ми впевнилися за час Міжнародної Екскурсії Географів Рослин влітку 1928 року, що є переважно заслугою проф. Пачоського» [10, c. 76].

Слід відзначити, що серед гербарію кафедри Таксономії рослин університету ім. А. Міцкевича в Познані зберігається багата колекція судинних рослин Й.К. Пачоського. Вона налічує близько 10 тис. гербарних аркушів і є невід'ємним доказом того, що Й.К. Пачоський був дуже працелюбною людиною. Більшість матеріалів за походженням із Балканського півострова (8700 гербарних аркушів), що є результатом лише трьох вегетаційних сезонів, проведених в Югославії та Болгарії. Інша частина колекції репрезентує флору декількох регіонів Польщі. Найбільша кількість експонатів належить до циклу «Рослинність Біловежі» [5, с. 98].

У 1930 р. виходить синтетична праця Й.К. Пачоського «Дві соціології», що має характер загальних роздумів про соціальне життя організмів. Учений обґрунтовує думку про те, що утверджені ним правила формування рослинних груп знаходять ширше застосування відносно до тваринних і людських суспільств. За своє дослідження Й.К. Пачоський отримав визнання польських соціологів, які у 1931 р. обрали його головою Познанського соціологічного центру, а після відмови від цієї посади - віце-головою Познанського відділу польського соціологічного товариства [11, с. 70].

3 серпня 1931 р. рескриптом міністра WRIOP санаційний уряд звільняє професора Й.К. Пачоського з посади завідувача кафедри «за підписання так званого брестського протесту, користуючись тим, що він перевищив вікову межу (йому тоді було 66 років)». Кафедру, якою він керував, було ліквідовано, а її персонал включено до кафедри загальної ботаніки. Учений залишився при кафедрі в якості старшого співробітника: проводив заняття зі студентами й одночасно величезну дослідницьку роботу [13, с. 43].

У 1932 р. Й.К. Пачоський придбав невеликий маєток у Сірославі, за 20 км на захід від Познані й перетворив його на садівницьке господарство. Саме там учений проводив дослідження з екології та морозостійкості фруктових дерев. При цьому Й.К. Пачоський цікавився науковими основами садівництва, вміло поєднуючи їх із практикою. Сад видатного дослідника налічував близько 1000 плодових дерев [8, с. 65].

У 1938 р. після тривалих зусиль співробітників університету, переважно А. Водзічко, Пачоському було призначено пенсію та присуджено звання почесного професора

Познанського університету. У цьому ж році 74-річний учений нарешті дозволив собі піти на заслужений відпочинок, однак не встиг ним скористатися: 1 вересня 1939 р. німецькі війська перетнули кордон Польщі, розпочалась Друга Світова війна. Німці відібрали сад- маєток у старого професора, наказавши йому і далі проводити там дослідження, а членів його родини зробили простими робітниками [11, с. 33].

У лютому 1942 р. німці побили онука Й.К. Пачоського, що і спричинило передчасну смерть ученого. Йосиф Конрадович Пачоський помер 14 лютого 1942 р. на 78-му році життя від паралічу серця. Смерть застала Й.К. Пачоського за створенням праці «Walka o bytczyuspolecznienie», до якої він написав лише декілька сторінок. Окрім цього, дві праці: «Біоіндукція в рослинному царстві» (Сірослав, 1941) та «Динаміка морозних ушкоджень плодових дерев» (Сірослав, 1941) було підготовлено до друку. Видатного дослідника поховали 17 лютого на цвинтарі в селищі Лусові в 4-х км від Сірослава. У 1959 р. прах Й.К. Пачоського було перевезено до Познані та перепоховано на меморіальному цвинтарі [8, с. 11]. На могилі вченого стоїть пам'ятник із надписом: «Творцю фітосоціології доктору honoriscausa Познанського університету Йосифу Пачоському, досліднику флори обширних територій польських, руських, балканських. Відділення ботанічного товариства у Познані».

Уже після смерті вченого в 1951 р. у Польщі були видані «Вибрані праці» Й.К. Пачоського, куди увійшли «Фітосоціологічні нариси», «Основні проблеми географії росли» і вступ із книги «Ліси Біловезькі».

Спогади учнів Й.К. Пачоського свідчать, що це була людина високої культури та ерудиції, яка мала творчий допитливий розум і чудову пам'ять. Й.К. Пачоський відзначався привітливим і відкритим характером, користувався загальною любов'ю і повагою. Над усе Й.К. Пачоському подобалися ботанічні експедиції, які він здійснював із весни до пізньої осені. Й.К. Пачоський любив музику та пісні. «Пачоський запевняв, що найкращі думки до нього приходили під час хороших концертів й оперних вистав, й тому він декілька разів на тиждень слухав музику», - писав про нього професор К.В. Стравінський [8]. Біограф Й.К. Пачоського, відомий польський ботанік А. Водзічко, правильно відмічає, що, «аналізуючи результати наукової діяльності Пачоського, дивуєшся, як могла одна людина одержати такі величезні творчі здобутки. Тут мали місце не лише любов до науки, яка стала основною метою життя Пачоського, а й обставини внутрішнього характеру вченого, насамперед, його міцне здоров'я, витримка, надзвичайна спостережливість, величезна працьовитість, наукова сумлінність і здібність до наукових узагальнень» [14, с. 85]. До цього ще треба додати слова іншого сучасника Й.К. Пачоського В. Славінського про те, що «він був не лише видатним біологом, а й взагалі ерудованою людиною, мав живий творчий гострий розум і надзвичайну пам'ять. Й.К. Пачоський любив дружні бесіди на найрізноманітніші теми. Розмовляв і дискутував із найвищим запалом, любив гумор, жарти» [13, с. 64].

У Польщі глибоко шанують пам'ять видатного земляка, який похований серед найбільш заслужених учених. Після смерті ученого Польське лісове товариство на знак увічнення пам'яті Й.К. Пачоського профінансувало встановлення йому пам'ятника при вході до національного парку у формі каменю з бронзовою плитою.

В аудиторіях Познанського університету, які носять ім'я славетного натураліста, звучать лекції з «фітосоціології» - науки, основоположником якої він став, знайомлять студентів із новими дослідженнями і відкриттями. Створена Й.К. Пачоським могутня наукова ботанічна школа продовжує існувати в його учнях і послідовниках [12, с. 55].

За видатні наукові досягнення отримав титул доктора філософії honoriscausa Познанського університету. Польська Академія Мистецтв обрала професора Й.К. Пачоського своїм членом-кореспондентом. Учений був віце-головою Познанського відділу польського соціологічного товариства. В останні роки свого життя проводив досліди з вивчення екології та морозостійкості фруктових дерев.

Аналіз біографічного матеріалу та прикладів науково-організаційної діяльності за часів польського періоду дають можливість стверджувати про те, що Й.К. Пачоський відбувся як науковець, освітянин і громадський діяч.

Таким чином, вивчення життя та наукової діяльності Й.К. Пачоського в період еміграції дозволило виділити кілька періодів: перший - Біловезький; другий - Познанський; третій - Сірославський. Багатогранна наукова робота Й.К. Пачоського дала йому можливість посісти одне з чільних місць серед учених-ботаніків першої половини ХХ ст. Учений зробив низку наукових відкриттів: виокремив серед інших ботанічних дисциплін науку про рослинні спільноти (1891) та дав їй назву - «фітосоціологія» (1896).

Польський період наукової роботи Й.К. Пачоського (1923-1942) відзначається значною кількістю наукових праць у сфері «фітосоціології» та лісової типології. Організаційна робота вченого на посаді директора Біловезького національного парку мала вагоме значення для становлення та розвитку природоохоронної справи в Польщі. Організаторський талант дослідника проявився в заснуванні природничого музею у Біловезькій пущі. Й.К. Пачоський співпрацював із Познанським науковим товариством, був професором систематики і соціології рослин у Познанському університеті й обіймав посаду завідувача кафедри систематики та географії рослин. Ботанічні дослідження, розпочаті Й.К. Пачоським, продовжуються новими поколіннями науковців, а на вшанування заслуг ученого перед наукою його ім'ям названі 7 видів рослин і рід комах.

професор пачоський ботаніка фітосоціологія

Джерела та література

1. Безлуцька О.П. Географія досліджень Йосифа Конрадовича Пачоського / О.П. Безлуцька // Дванадцята всеукраїнська конференція молодих істориків освіти, науки і техніки та спеціалістів: Матеріали конф. (Київ, 20 травня 2007 р.). - К., 2007. - С. 10-15.

2. Безлуцька О.П. Заслуги Й.К. Пачоського в галузі охорони природи / О.П. Безлуцька // Херсонські краєзнавчі читання, 4 жовтня 2007 р. - Херсон, 2007. - С. 3.

3. Вайнер Дуглас. Экология в Советской России / Вайнер Дуглас. - М.: Прогресс, 1991. - 396 с.

4. Записки Киевского общества естествоиспытателей. - К., 1895. - Т XIV. - Вып. 1, 2. - 593 с.

5. 1-е научные чтения памяти ученого натуралиста И.К. Пачоского «Пачоский и современность»: праці конф., 25-29 листопада 1989 р. - Херсон, 1989. - 98 с.

6. Крецул Н.І. Історико-науковий аналіз діяльності академіка В.І. Липського в контексті розвитку ботанічної науки в Україні: автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. іст. наук: спец. 07.00.07 «Історія науки і техніки» / Н.І. Крецул. - К., 2005. - 19 с.

7. Липский В. И. Биография и литературная деятельность ботаников и лиц, соприкасающихся с Императорским Ботаническим Садом / Владимир Иполитович Липкий // Императорский С.-Петербургский Ботанический Сад за 200 лет егосуществования (1713-1913). - Петроград, 1915. - Ч. 3. - С. 474-479.

8. Пузанов И.И. Выдающийся натуралист Пачоський [1864-1942] / И.И. Пузанов, Т.М. Гольд. - М.: Наука, 1965. - 86 с.

9. Пачоский И.К. Флора Полесья и прилегающих местностей / Йосиф Конрадович Пачоский // Труды С.-Петербургского Общества Естествоиспытателей. - 1897. - Т XXVII. - Вып. 2. - С. 1-260; 1989. - Т XXIX. - Вып. 3. - С. 1-115; 1900. - Т XXX. - Вып. 3. - С. 1-103.

10. Сборник Херсонского земства. - 1898 - № 2 (февраль). - Херсон: типограф. О.Д. Ходушиной, 1898. - 298 с.

11. Jozef Poezoski w senta Roeznice Urodzinred. / [Z. Czubincki]. - Poznan: Univ. im. Adama Mickiewicza, 1967 - 107 Str.

12. Przyjazdprof. Jozefa Paczoskiego // Przyroda i technika, 1923. - t. 2. - S. 8.

13. Slawinski W. Profesor Jozef Paczoski i fitosocjologia / W. Slawinski // Przegladlesniczy, 1927. - t. 2. - S. 5-12.

14. Wodziczko A. Zasluginaukoweprof. Jozefa Paczoskiego / A. Wodziczko // Sylwan, 1931. - № 3. - s. 1-21.

References

1. Bezlutska O.P. Heohrafiya doslidzhen Yosyfa Konradovycha Pachoskoho / O.P. Bezlutska // Dvanadtsyata vseukrayinska konferentsiya molodykh istorykiv osvity, nauky i tekhniky ta spetsialistiv: Materialy konf. (Kyyiv, 20 travnya 2007 r.). - K., 2007. - S. 10-15.

2. Bezlutska O.P. Zasluhy Y.K. Pachoskoho v haluzi okhorony pryrody / O.P. Bezlutska // Khersonski krayeznavchi chytannya, 4 zhovtnya 2007 r. - Kherson, 2007. - S. 3.

3. Vayner Duglas. Ekologiya v Sovetskoy Rossii / Vayner Duglas. - M.: Progress, 1991. - 396 s.

4. Zapiski Kievskogo obshchestva estestvoispytateley. - K., 1895. - T. ХГУ. - Vyp. 1, 2. - 593 s.

5. І-e nauchnye chteniya pamyati uchenogo naturalista I.K. Pachoskogo «Pachoskiy i sovremennost»: pratsl konf., 25-29 listopada 1989 r. - Kherson, 1989. - 98 c.

6. Kretsul N.I. Istoryko-naukovyy analiz diyalnosti akademika V.I. Lypskoho v konteksti rozvytku botanichnoyi nauky v Ukrayini: avtoref. dys. na zdobuttya nauk. stupenya kand. ist. nauk: spets. 07.00.07 «Istoriya nauky i tekhniky» / N.I. Kretsul. - K., 2005. - 19 s.

7. Lipskiy V. I. Biografiya i literaturnaya deyatelnost botanikov i lits, soprikasayushchikhsya s Imperatorskim Botanicheskim Sadom / Vladimir Ipolitovich Lipkiy // Imperatorskiy S.-Peterburgskiy Botanicheskiy Sad za 200 let egosushchestvovaniya (1713-1913). - Petrograd, 1915. - Ch. 3. - S. 474-479.

8. Puzanov I.I. Vydayushchiysya naturalist Pachoskiy [1864-1942] / I.I. Puzanov, T.M. Gold. - M.: Nauka, 1965. - 86 s.

9. Pachoskiy I.K. Flora Polesya i prilegayushchikh mestnostey / Yosif Konradovich Pachoskiy // Trudy S.-Peterburgskogo Obshchestva Estestvoispytateley. - 1897. - T. XXVII. - Vyp. 2. - S. 1-260; 1989. - T. XXIX. - Vyp. 3. - S. 1-115; 1900. - T. XXX. - Vyp. 3. - S. 1-103.

10. Sbornik Khersonskogo zemstva. - 1898 - № 2 (fevral). - Kherson: tipograf. O.D. Khodushinoy, 1898. - 298 s.

11. Jozef Poezoski w senta Roeznice Urodzinred / [Z. Czubincki]. - Poznan: Univ. im. Adama Mickiewicza, 1967 - 107 Str.

12. Przyjazdprof. Jozefa Paczoskiego // Przyroda i technika, 1923. - t. 2. - S. 8.

13. Slawinski W. Profesor Jozef Paczoski i fitosocjologia / W. Slawinski // Przegladlesniczy, 1927. - t. 2. - S. 5-12.

14. Wodziczko A. Zasluginaukoweprof. Jozefa Paczoskiego / A. Wodziczko // Sylwan, 1931. - № 3. - s. 1-21.

Размещено на Allbest.ru