Трематодофауна черевоногих молюсків (Gastropoda) верхів’я Київського водосховища

Размещено на http://www.allbest.ru/

Трематодофауна черевоногих молюсків (Gastropoda) верхів'я Київського водосховища

Ю.С. Івасюк, О.А. Лосєв, Інститут зоології імені І.І. Шмальгаузена НАН України

Досліджено склад та кількісні показники інвазії трематодофауни шести видів черевоногих молюсків (Gastropoda) на дніпровській ділянці верхів'я Київського водосховища. За видовим складом дигеней серед легеневих домінували молюски Lymnaea stagnalis Linnaeus, 1758 (родина Lymnaeidae), а серед передньозябрових - Bithynia tentaculata Linnaeus, 1758 (родина Bithyniidae). Найчастіше кінцевими хазяями виявлених видів трематод є риби, амфібії та водоплавні птахи. Знайдено церкарії трематод Diplostomum spathaceum (Rudolphi, 1819), Sanguinicola intermedia (Ejsmont, 1925), Metagonimus yokogawai (Katsurada, 1912), Echinostoma revolutum (Frцhlich, 1802), Echinoparyphium recurvatum (Linstow, 1873) які при масовому зараженні можуть викликати захворювання, а інколи, й загибель риб та птахів, мають епідеміологічне значення та становлять небезпеку для людини.

Ключові слова: черевоногі молюски, трематоди, Київське водосховище.

Trematodes of gastropods of Kyiv reservoir

Y. Ivasiuk, A. Losev, I. I. Schmalhausen Institute of Zoology of NAS of Ukraine

Our study aimed to examine the current state of trematodes diversity in Kyiv reservoir. The molluscs under analysis belong to the species living for more than two years. The presence of trematode invasion in molluscs indicates the permanent or periodic presence of infected vertebrate hosts in area. Low mobility of the molluscs contributes to specification of the specific reservoir section visited by the definitive hosts. The species composition and quantitative indicators of invasion of the larval stages (cercariae) of trematodes (Digenea) in six species of Gastropoda in the Dnieper area of the upper site of Kyiv reservoir were studied. In total up to 490 specimens of Gastropoda belonging to subclasses Pulmonata (Lymnaea stagnalis Linnaeus, 1758, Planorbarius corneus Linnaeus, 1758, Stagnicola palustris Muller, 1774) and Prosobranchia (Fagotia acicularis Fйrussac, 1823, Viviparus viviparus Linnaeus, 1758, Bithynia tentaculata Linnaeus, 1758) were examined. The largest number of trematodes species was found in molluscs L. stagnalis (Lymnaeidae) and B. tentaculata (Bithyniidae) which amounted to seven and three species accordingly. The highest abundance, 150 and upper per mollusc specimen, were Diplostomum spathaceum (Rudolphi, 1819) and Tylodelphys conifer (Mehlis, 1846). Three species of trematodes were recorded in B. tentaculata - Cercaria lophocerca Filippi, 1857, Pleurogenoides medians (Olsson, 1876), Palaeorchis incognitas Szidat, 1943 with an average abundance upper 280 and prevalence 8-17%. Basically, the definitive hosts of the detected species of trematodes are fish, amphibians and waterfowl. Detected cercariae of trematodes D. spathaceum, Sanguinicola intermedia Ejsmont, 1925, Metagonimus yokogawai (Katsurada, 1912), Echinostoma revolutum (Frцhlich, 1802), Echinoparyphium recurvatum (Linstow, 1873) may cause diseases and sometimes death of fish and waterfowl. Some species may be used in medicine.

Key words: molluscs, gastropods, trematodes, Kiev reservoir.

Молюски є облігатними проміжними хазяями в життєвому циклі трематод. Дослідження їх зараженості названими паразитами на стадії церкарія, що є об'єктом наших досліджень, дозволяє у мінімальні строки реєструвати все видове різноманіття трематод, визначати небезпечні для промислових та сільськогосподарських тварин, а також для людини види сисунів, виявляти локальні осередки певних трематодозів, аналізувати динаміку зараженості молюсків для прогнозування епізоотичної ситуації в обраному регіоні. Паразитарне забруднення як складова частина біологічного забруднення навколишнього середовища є важливим критерієм в оцінці як якості води, так й екологічної ситуації в цілому.

Метою наших досліджень було вивчення сучасного стану різноманіття видів дигенетичних сисунів Київського водосховища. Відомі комплексні розвідки з цієї проблеми датуються другою половиною XX сторіччя [1]. Зміна в останні десятиріччя гідрологічного режиму водосховища [9] та екологічних умов у регіоні загалом вимагає проведення нових досліджень з моніторингу паразитологічної ситуації водойми.

Матеріал і методи досліджень

Протягом вегетаційного періоду 2018-2019 рр. на дніпровській ділянці верхів'я Київського водосховища (рибне господарство «Нептун», с. Ровжи, Київська область, GPS 50.869151, 30.577230; лиманне господарство «Ошитки», Київська обл., GPS 50.947293, 30.562451) досліджено склад та кількісні показники інвазії трематодофауни деяких видів черевоногих молюсків (Gastropoda).

Якісний відбір молюсків проводили вручну на мілководді (до 0,5 м) з ґрунту та поверхні водних рослин, а також з предметів, що були у воді з травня по жовтень. Зібраних молюсків поміщали у пластикові ємності з кришкою. Камеральну обробку матеріалу починали з визначення видової належності молюсків [8]. Паразитологічне дослідження молюсків на зараженість личинками трематод проводили враховуючи морфологічні особливості паразитів, місця їх локації, екстенсивність та інтенсивність інвазії. Фіксацію паразитів та видове визначення церкарій трематод здійснювали за загальноприйнятими методиками [2, 10].

Результати досліджень та їх обговорення

Усього досліджено 490 екз. молюсків 6 видів класу Gastropoda, які належали до двох підкласів, а саме Pulmonata (легеневі): Lymnaea stagnalis Linnaeus, 1758, Planorbarius corneus Linnaeus, 1758, Stagnicola palustris Muller, 1774 та Prosobranchia (передньозяброві): Fagotia acicularis Fйrussac, 1823, Viviparus viviparus Linnaeus, 1758, Bithynia tentaculata Linnaeus, 1758.

У результаті досліджень встановлено, що молюски L. stagnalis мали найбільшу видову різноманітність трематод, яка була представлена 7 видами. Інтенсивність інвазії (ІІ) та екстенсивність інвазії (ЕІ) для трематод виду Diplostomum spathaceum (Rudolphi, 1819) складали до 150 екз./особ. (ІІ) та 14% (ЕІ), Tylodelphys conifera (Mehlis, 1846) - 165 екз./особ. та 4% відповідно, Sanguinicola intermedia Ejsmont, 1925 - 87 екз./особ. та 11% відповідно, Opisthioglyphe ranae (Frцhlich, 1791) - 10%, Echinostoma revolutum (Frцhlich, 1802) (кінцевий хазяїн - водяна полівка та ондатра, паразит водоплавних птахів) 12%, Echinoparyphium recurvatum (Linstow, 1873) 7% (паразит водоплавних птахів, додаткові хазяї - риби та амфібії), Psilotrema sp. - 2%.

Молюски P. corneus інвазовані 3 видами трематод: O. ranae з ЕІ 25%, Notocotylus attenuates (Rudolphi, 1809) - 3% та метацеркарії роду Tetracotyle - 5% (збірний рід метацеркарій, який використовують тільки для опису стадій метацеркарій деяких родів родини Strigeidae [3, 4]).

Молюски S. palustris були заражені лише метацеркаріями роду Tetracotyle з ЕІ 2%.

У молюсків F. acicularis було виявлено 2 види трематод: Metagonimus jokogawai (Katsurada, 1912) з ЕІ 45% та Virgulate Xiphidiocercariae II з ЕІ 25%.

Молюски V. viviparus були інвазовані 2 видами трематод: Echinostma bolschewense (Cotova, 1939) з ЕІ 12% (кінцевий хазяїн - водяна полівка та ондатра) та Cercaria pugnax Valette, 1855 - 13%.

У молюсків B. tentaculata було виявлено 3 види трематоди: Cercaria lophocerca Filippi, 1857 (synonym of Cryptocotyle lingua (Creplin, 1825)), другий проміжний хазяїн - переважно різні види риб, кінцевий - рибоїдні птахи та ссавці; Pleurogenoides medians (Olsson, 1876), Palaeorchis incognitas (Szidat, 1943). ІІ та ЕІ для трематод виду C. lophocerca складали до 284 екз./особ. та 17% відповідно, P. medians - 307 екз./особ. та 13%, P. incognitus - 8%.

Необхідно відзначити, що усі досліджені молюски відносяться до видів, які мають тривалість життя понад два та більше років [7]. З літератури та наших власних спостережень відомо, що чим довше черевоногі молюски перебувають у водному середовищі, тим вища їх імовірність зараження. Цей факт є одним із чинників, що впливає на високі показники інвазії молюсків. Наявність інвазії трематодами в молюсках указує на постійну чи періодичну присутність у місцях їх мешкання заражених кінцевих хазяїв, а мала рухливість молюсків сприяє встановленню конкретних ділянок на водоймі, які відвідують дефінітивні хазяї.

Аналіз власних даних показав, що трематодофауна черевоногих молюсків дніпровської ділянки верхів'я Київського водосховища досить різноманітна (табл. 1), переважно дефінітивними хазяями виявлених видів трематод є риби, амфібії та водоплавні птахи.

Таблиця 1. Види трематод досліджених черевоногих молюсків та їх дефінітивний хазяїн