Інвазійні види у рослинному покриві Національного природного парку "Олешківські піски"

Адвентизація флори як один із аспектів антропогенного перетворення рослинного покриву, насичення чужинними видами, які виступають загрозою для природного біорізноманіття. Поширення інвазійних рослин - небезпечної частини адвентивного елементу флори.

Рубрика Биология и естествознание
Вид статья
Язык украинский
Дата добавления 20.04.2022
Размер файла 524,9 K

Отправить свою хорошую работу в базу знаний просто. Используйте форму, расположенную ниже

Студенты, аспиранты, молодые ученые, использующие базу знаний в своей учебе и работе, будут вам очень благодарны.

Размещено на http://www.allbest.ru/

Размещено на http://www.allbest.ru/

Інвазійні види у рослинному покриві Національного природного парку «Олешківські піски»

Р.П. Мельник, І.І. Мойсієнко, О.Ф. Садова, М.Я. Захарова

Херсонський державний університет (Херсон, Україна)

НПП «Олешківські піски (Херсон, Україна)

Invasive species in the vegetation cover of Oleshkivski Sands National Nature Park -- R. Melnik, I. Moysiyenko, O. Sadova, M. Zakharova. -- Oleshkivski Sands National Park is situated within Kozachelagerska and Chalbaska arenas of Lower Dnipro sands and has an area of about 8020.36 ha. The Park's area consists of three territorially separated sections: Radenska (on Kozachelagerska arena), Burkutska (on Chalbaska arena) and the area around the artificial ponds of Novokakhovsky Fish Breeding Farm. The territory of the farm is part of the economic zone of Oleshkivski Sands National Park and it is located in the Kakhovka Raion of Kherson Oblast, in Kozachelagerska arena of Lower Dnieper sands. The area of the farm is 1003.2865 ha and the area of the water surface is 854.6624 ha.

There are 17 species of plants in the territory of Oleshkivski Sands National Park, which are invasive in Ukraine. For each invasive species of the Park's flora, the area of origin is indicated, as well as its location in the Park, the degree of its occurrence, phytocenotic status, and influence on the vegetation cover. The first group includes 7 species: Acer negundo L. (occasionally), Ailanthus altissima (Mill.) Swingle (occasionally), Ambrosia artemisiifolia L. (relatively often), Bidens frondosa L. (occasionally), Cenchrus longispinus (Hack.) Fernald. (quarantine) (infrequently), Grindelia squarrosa (Pursh.) Dunal (infrequently), Iva xanthiifolia Nut. (infrequently). The second group includes 1 species: Robinia pseudoacacia L. (infrequently), while the third group consists of 9 species: Amaranthus albus L. (occasionally), Amaranthus retroflexus L. (infrequently), Anisantha tectorum (L.) Nevski (relatively often), Cannabis ruderaIis Janisch. (infrequently), Centaurea diffusa Lam. (relatively often), Conyza canadensis (L.) Cronq. (often), Cuscuta campestris Yunck. (quarantine) (occasionally), EIaeagnus angustifoIia L. (often), Xanthium albinum (Widder) H. Scholz. (infrequently). We propose to include two species of flora of the Park into the checklist of invasive species, in particular Corynephorus canescens (L.) P. Beauv (often), Portu- laca oleracea L. (infrequently). A short description of floristic complexes of the Park is given.

Key words: Oleshkivski Sands National Park, invasive species, vegetation.

Вступ

Адвентизація флори -- один із аспектів антропогенного перетворення рослинного покриву, тобто насичення чужинними видами, які виступають загрозою для місцевого природного біорізноманіття. Середній показник індексу адвентизації флори України -- 13 %, з амплітудою коливань у різних регіональних флорах 6-17 % (Мельник, 2012; Косенко та ін., 2008; Осипенко, Шевчик, 2001). Перебіг процесу адвентизації флори в різних регіонах країни відбувається неоднаковою інтенсивністю. Інвазії чужорідних видів організмів -- одна з найбільших екологічних проблем сучасності, яка гостро постає у зв'язку з активними процесами біотичної глобалізації (Протопопова та ін., 2002). Контроль за їх появою, натуралізацією та розповсюдженням є важливою проблемою світового масштабу.

Попередньо видами з високою інвазійною спроможністю у складі адвентивної флори України вже визнані 95 видів рослин (Протопопова та ін., 2002).

Національний природний парк «Олешківські піски» (далі -- Парк) створений, відповідно до Указу Президента України від 23 лютого 2010 року № 221, на двох аренах Нижньодніпровських пісків, в межах Херсонської області, Голопристанського та Олешківського районів.

Загальна площа Парку становить 8020,36 га. В Парк входять два природоохоронних науково- дослідних відділення. Територія ПНДВ «Буркути» знаходиться в межах Чалбаської (Виноградівської) арени (площа -- 1240,2 га (15,5 % території парку)). Територія ПНДВ «Раденське» знаходиться в межах Козачелагерської арени (площа -- 5779,8 га, 72,2 % території Парку). Природна рослинність НПП «Олешківські піски» (Парку) представлена псамофітним, степовим, лучним, лучно-болотним, прибрежно-водним, водним, лісовим та галофітним флоро- комплексами. Регіон дослідження належить до цінних у флористичному та ценотичному відношенні територій, де ще збереглися рідкісні види рослин, занесені до міжнародних та вітчизняних червоних списків (Шеляг-Сосонко,1996; Дідух, 2009) та рідкісні рослинні угруповання, включені до Зеленої книги України (Дідух, 2009), які зазнають негативного впливу інвазійних видів.

Метою даної роботи є проаналізувати поширення на території парку інвазійних рослин -- найбільш небезпечної частини адвентивного елементу флори.

Матеріали і методи

Поняття «інвазійні рослини» розуміється за Global Invasive Species Programme (GISP)-- чужинні види, що стали шкідливими у зв'язку з швидким розростанням, бурхливим, нестримним поширенням, які заміщують аборигенні рослини і становлять загрозу природному біорізноманіттю та природним середовищем існування, виступаючи агентами їхніх змін або деградації.

Інвазійні види відбиралися за критеріями та флористичними списками українських і європейських вчених (Абдулоєва та ін., 2008; Протопопова та ін., 2002, 2009) Важливим джерелом є також наказ Мінагрополітики: «Про затвердження Переліку регульованих шкідливих організмів» (Наказ Міністерства аграрної політики України № 1300/13174 від 29.11.2006 р. Офіційний вісник України. Київ, № 50: 209-215)..

Приуроченість і трапляння інвазійних видів у класах рослинності НПП «Олешківські піски» встановлено за геоботанічними описами авторів.

Класифікація рослинних угруповань за участю інвазійних видів здійснено за принципами еколого-флористичної школи класифікації Ж. Браун-Бланке. Для ідентифікації синтаксонів використано вітчизняні та закордонні літературні джерела (Соломаха та ін., 1992; Соломаха, 2008; Соломаха та ін., 2015).

Назви видів наведено відповідно до видання “Vascular plants of Ukraine: a nomenclatural checklist” (Mosyakin, Fedoronchuk, 1999).

Результати і обговорення

Національний природний парк «Олешківські піски» (далі -- Парк) створено на двох Нижньодніпровських аренах: Козачелагерській та Чалбаській, загальною площею 8020,36 га. Площу Парку складають три територіально розірвані ділянки: Раденська (на Козачелагерській арені), Буркутська (на Чалбаській арені) та ділянка, що в межах штучних ставків Новокаховського рибоводного заводу частикових риб (далі -- рибзаводу). Територія заводу є частиною господарської зони парку «Олешківські піски». Знаходиться він в Каховському районі Херсонської області -- на Козачелагерській арені Нижньодніпровських пісків. Площа заводу -- 1003,2865 га, а площа водного дзеркала 854,6624 га. В структурі НПП виділено два, відповідних цим ділянкам, природоохоронних науково-дослідних відділення (далі -- ПНДВ): «Раденське» та «Буркути».

Зі створенням заповідного об'єкта розпочата інвентаризація флори національного природного парку «Олешківські піски». На сьогодні в її складі відмічено 442 види судинних рослин. В тому числі, в складі флори -- 47 адвентивних видів рослин.

Всі інвазійні види розподілені на 3 групи.

Перша група (7 видів) -- види, включені до «чорного списку» Європи (Miller et al., 2006) та, одночасно, до списку фітоінвазій України (Про затвердження..., 2006) такі, що успішно натуралізувались в Україні та проходять стадію експансії на нові території й нові типи місцезростань.

Acer negundo L. -- вид північноамериканського походження (Протопопова та ін., 2009); зустрічається на території Новокаховського рибоводного заводу частикових риб (в каймових насадженнях вздовж каналів і ставів) та ПНДВ «Буркути» (в чагарниковому ярусі біля озер); рідко; поширюється в угрупованнях класів Robinietea Jurko ex Hadac et Sofron 1980 та Salicetea purpureae Moor 1958. Створює велику вегетативну масу, тим самим пригнічує ріст та розвиток природних видів заплавного комплексу Парку.

Ailanthus altissima (Mill.) Swingle -- вид східноазіатського походження (Протопопова та ін., 2009); зростає на території рибоводного заводу; рідко; зустрічається в угрупованнях класу Artemisietea vulgaris Lohm., Prsg. et al. ex von Rochow 1951. Кореневопаростковим розмноженням пригнічує розвиток природної рослинності класу Festuco vaginatea Soo1968 em Vicherek 1972.

Ambrosia artemisiifolia L. -- вид північноамериканського походження (Протопопова та ін., 2009); зустрічається на території рибзаводу, ПНДВ «Буркути» та ПНДВ «Раденське» (утворює каймові локалітети вздовж польових доріг); відносно часто; зустрічається в угрупованнях класів Artemisietea vulgaris та Stellarietea mediae R.Tx. et al. ex von Rochow 1951. На сьогодні в природні та напівприродні угруповання на території Парку не заходить.

Bidens frondosa L. -- вид північноамериканського походження (Протопопова та ін., 2009); зустрічається на території рибзаводу (в угрупованнях прибрежно-водної рослинності каналів) та ПНДВ «Буркути» (на озері Довгому); рідко; фітоценотична приуроченість B. frondosa -- угруповання класів Phragmito-Magnocaricetea Klika in Klika et Novak 1941 та Galio-Urticetea Pass. Ex Kopecky 1969. В природних фітоценозах B. frondosa все частіше займає екологічну нішу аборигенного виду Bidens tripartita L. -- зміна домінантів відображається на видовому складі й призводить до перерозподілу видів за їх складом та участю у рослинних угрупованнях (Соломаха, 2008).

Cenchrus longispinus (Hack.) Fernald. -- карантинний вид північноамериканського походження (Протопопова та ін., 2009); зустрічається на території рибзаводу, ПНДВ «Буркути» та ПНДВ «Раденське» (оселища вздовж польових доріг та на межі Парку на, так званих, мінералізованих (протипожежних) смугах); не часто; «вкорінюється» до угруповань класу Festuco vaginatea. Витісняє види природних угруповань асоціацій Centaureo brevicepsis-Fectucetum beckeri та Saliceto rosmarinifoliae-Holoschoenetum vulgaris.

Grindelia squarrosa (Pursh.) Dunal -- вид північноамериканського походження (Протопопова та ін., 2009); зустрічається на території рибзаводу (при дорогах між ставками-розплідника- ми та на дуже порушених схилах цих ставків) та ПНДВ «Раденське» (оселища вздовж польових доріг) Парку; не часто; найбільше бере участь в угрупованнях класу Artemisietea vulgaris (асоціація Achilleo millefoliae-Grindelietum squarrosae) та класу Agroperetea repentis Oberd., Th. Mull. et Gors in Oberd. et al. 1967. Витісняє аборигенні види псамофітних степів.

Iva xanthiifolia Nut. -- вид північноамериканського походження (Протопопова та ін., 2009); зустрічається на території рибзаводу (на дуже порушених схилах ставків-розплідників, які зазнають періодичного механічного навантаження); не часто; є діагностичним видом класу Chenopodietea Вг.-ВІ. 1951 em Lohm. J. et R.Tx. 1961 ex Matsz. 1962. В природних та напівриродних угрупованнях не відмічено.

Друга група (1 вид) -- види, включені до «чорного списку» Європи (Miller et al., 2006) які успішно натуралізувались в Україні та інвазують на нові території й нові типи оселищ і для яких характерна широка екологічна амплітуда.

Robinia pseudoacacia L. -- вид північноамериканського походження (Протопопова та ін., 2009); зустрічається на території рибзаводу (в чагарникових заростях біля дринажногоканалу) та ПНДВ «Буркути» (штучні насадження); не часто; є домінантним видом класу Robinietea Jurko ex Hadac et Sofron 1980. Утворює чагарникові зарості в степових флорокомплексах.

Третя група (9 видів) -- відібрані зі списку фітоінвазій України (Про затвердження, 2006) види, які успішно натуралізувались та проводять експансію на нові території та типи оселищ в Україні, для яких характерна широка екологічна амплітуда.

Amaranthus albus L. -- вид північноамериканського походження (Протопопова та ін., 2009); зустрічається на території рибзаводу (в механічно порушених ґрунтах) та ПНДВ «Раденське» (на узбіччі польових доріг); рідко; є домінантним видом асоціації Amarantho albi- Echinochloetum crusgalli класу Stellarietea mediae. Витісняє аборигенні види.

Amaranthus retroflexus L. -- вид північноамериканського походження (Протопопова та ін., 2009); зустрічається на території рибзаводу та ПНДВ «Буркути» (вздовж польових доріг, механічно порушених схилів ставків); не часто; є домінантним видом асоціації Amarantho retroflexi-Setarietum glaucae класу Stellarietea mediae. Шкідливий вплив на природні та напівприродні угруповання не відмічений.

Anisantha tectorum (L.) Nevski -- вид середземноморсько-східнотуранського походження (Протопопова та ін., 2009); зустрічається по всій території НПП «Олешківські піски», в основному псамофітному флорокомплексі та на антропогенно порушених ділянках рибзаводу; відносно часто; є домінантним видом асоціацій Secali-Cynodonteum dactyli та Hyoscyamo- Malvetum neglestae (класу Chenopodietea). Також зустрічається в угрупованнях класу Festuco vaginatea. Посилює можливість пожеж.

Cannabis ruderalis Janisch. -- вид середньоазійського походження (Протопопова та ін., 2009); зустрічається на території рибзаводу та ПНДВ «Буркути» (механічно порушених піщаних грунтах); не часто; є домінантним видом асоціації Cannabinetum ruderalis (класу Chenopodietea). На природні та напівприродні рослинні угруповання впливу не відмічено.

Centaurea diffusa Lam. -- вид середземноморсько-ірано-туранського походження (Протопопова та ін., 2009); зростає по всій території Парку; відносно часто; зустрічається в угрупованнях класів Festuco vaginatea та Agroperetea repentis. Рясність даного виду в природних фітоценозах не висока, життєздатність його популяцій, навпаки, висока, що дозволяє йому витісняти види псамофітного флорокомплексу з природних оселищ.

Conyza canadensis (L.) Cronq. -- вид північноамериканського походження (Протопопова та ін., 2009); зростає по всій території Парку, в основному псамофітному флорокомплексі; часто; колонізатор ділянок розрідженої піщаної рослинності, зустрічається в угрупованнях класів Festuco vaginatea, Agroperetea repentis, Stellarietea mediae, Molinio-Arrhenatheretea R.Tx. 1937 та Artemisietea vulgaris. Масове поширення виду призводить до пригнічення аборигенних псамофілів і порушення структури 'їхніх угруповань (Соломаха, 2008).

Cuscuta campestris Yunck. -- карантинний вид північноамериканського походження (Протопопова та ін., 2009); зустрічається на території рибзаводу та ПНДВ «Раденське»; рідко; «вторгається» до угруповань класу Festuco vaginatea. Паразитує на видах-псамофілах природної флори: Artemisia marschalliana Spreng.

Elaeagnus angustifolia L. -- вид східно-середземноморсько-передньоазійського походження (Protopopova et al., 2006); часто; зустрічається на території Новокаховського рибоводного заводу частикових риб (в каймових насадженнях вздовж каналів і ставів) та ПНДВ «Буркути» (в механічно порушених ділянках мінералізованих (протипожежних) смуг); часто; поширюється в угрупованнях класів Robinietea та Salicetea purpureae. Створює зарості, які змінюють режим освітлення, що відображається на видовому складі та структурі класів Festuco vaginatea і Molinio-Arrhenatheretea.

Xanthium albinum (Widder) H. Scholz. -- вид північноамериканського походження (Протопопова та ін., 2009); в основному зростає на території рибзаводу, ПНДВ «Буркути» та ПНДВ «Раденське» (утворюють монодомінантні каймові угруповання вздовж польових доріг); не часто; є домінантом угруповань одно- і дворічників, що формуються на тимчасово звільнених від води піщаних ґрунтах: клас Isoёto-Nanojuncetea Br.-Bl. et Westhoff, Dijk et Passchier 1946 та входить до угруповань класу Bidentetea tripartite R.Tx. et al. ex von Rochow 1951. Мають перевагу над іншими лучними видами, так як витримують засолення (Соломаха, 2008).

Ми запропонували внести до цього списку інші інвазійні види флори (2 види), які зустрічаються на території НПП «Олешківські піски».

Corynephorus canescens (L.) P. Beauv -- вид північно- та середньоєвропейського походження (за Вікіпедією Jimfbleak, 2017. Corynephorus canescens. Wikipedia. 5.12.2017. ); зростає у багатьох рослинних угрупованнях ксерофільної та ксеро-мезофільної псамофітної рослинності, в основному на заростаючих дюнах; часто; фітоценози з C. canescens, налічують у своєму складі, від 2 до 8 видів, рідше більше; «вторгається» до угруповань класу Festuco vaginatea. Витісняє аборигенні види, не рідко червонокнижні.

Portulaca oleracea L. -- вид ірано-туранського походження (Протопопова та ін., 2009); був зафіксований в усіх відділеннях Парку (зростає при польових дорогах на піщаних ґрунтах). В 2016 році знайдений на одній з заростаючих дюн у центрі Козачелагерської арени; не часто; зустрічається в угрупованнях класу Chenopodietea. На сьогодні шкідливого впливу на рослинність класу Festuco vaginatea не чинить.

Флорокомплекси території Парку (рис. 1, 2)

Рис. 1. Місцезростання інвазійних видів на території ПНДВ «Буркути» НПП «Олешківські піски».

Fig. 1. Growing localities of invasive species in the territory of Burkuty Research Department of Oleshkivski Sands National Nature Park.

Рис. 2. Місцезростання інвазійних видів на території ПНДВ «Раденське» НПП «Олешківські піски». Умовні позначення: 1 -- Acer negundo L.; 2 -- Ailanthus altissima (Mill.) Swingle; 3 -- Ambrosia artemisiifolia L.; 4 -- Bidens frondosa L.; 5 -- Cenchrus longispinus (Hack.) Fernald.; 6 -- Grindelia squarrosa (Pursh.) Dunal; 7 -- Iva xanthiifolia Nut.; 8 -- Robinia pseudoacacia L.; 9 -- Amaranthus albus L.; 10. Amaranthus retroflexus L.; 11 -- Anisantha tectorum (L.) Nevski; 12 -- Cannabis ruderaIis Janisch.; 13 -- Centaurea diffusa Lam.; 14 -- Conyza canadensis (L.) Cronq.; 15 -- Cuscuta campestris Yunck.; 16 -- Elaeagnus angustifoIia L.; 17 -- Xanthium albinum (Widder) H. Scholz.; 18 -- Corynephorus canescens (L.) P. Beauv; 19 -- Portulaca oleracea L. Fig. 2. Growing localities of invasive species in the territory of Radenske Research Department of Oleshkivski Sands National Nature Park.

Піщані степи. На території Парку найбільшим флорокомплексом є піщані степи, які є едафічним варіантом справжніх зональних степів. Рослинність піщаних степів на Нижньодніпровських пісках є домінуючою, первинною, корінною. Псамофітні степові угруповання приурочені до стабілізованих ділянок арен, де не відбувається активного перенесення піску вітром. Такі ділянки арени складаються з невисоких кучугур, які мають більш похилі схили. Зазвичай вони приурочені до хвилястих пісків, рідше горбистих і зовсім не зустрічаються на бугристих пісках.

Серед псамофітно-степової рослинності арен переважають угруповання класу Festuco vaginatea. Домінатами є ксерофільні дернині злаки: Festuca beckeri (Hack.) Trautv., Koeleria sabuletorum (Domin) Klokov, Agropyron lavrenkoanum Prokud., Stipa borysthenica Klokov ex Prokudin; рідше кореневищні -- Agropyron dasyanthum Ledeb., Calamagrostis epigeos (L.) Roth, а також Carex colchica J. Gay). Серед різнотрав'я також переважно псамофіти -- Alyssum savranicum Andrz. ex Besser, Dianthus platyodon Klokov, Helichrysum corymbiforme Opperman ex Katina, Euphorbia sequieriana Neck., Goniolimon graminifolium (Aiton) Boiss., Scabiosa ucrainica L., Centaurea breviceps Iljin., Tragopogon borysthenicus Artemcz., Senecio borysthenicus (DC.) Andrz. ex Czern., Jurinea laxa Fish. та ін. Значна роль в піщано-степовій рослинності арен належить напівчагарничкам -- Artemisia marschalliana Spreng. та Thymus borysthenicus Klokov.

Фітоценоз піщаних степів розвивається наприкінці весни до середини літа. До складу флори угруповань класу Festuco vaginatea проникають наступні інвазійні види: Ailanthus altissima, Corynephorus canescens, Cenchrus longispinus, Anisantha tectorum, Centaurea diffusa, Conyza canadensis, Cuscuta campestris, Elaeagnus angustifoIia, Portulaca oleracea.

Флорокомплекси псамофітних лук поширені переважно у зниженнях серед піщаних масивів, де рівень ґрунтових вод досить високий. Угруповання лучної рослинності віднесені до класу Molinio-Arrhenatheretea. Серед його діагностичних видів відзначені: Plantago lanceolata L., Daucus carota L., Dactylis glomerata L., Agrostis gigantea Roth. Лучна рослинність займає чи малі площі. Серед псамофітного степу вона виділяється зелено-густим килимом. У більшості фітоценозів відмічено високу проективність покриття (80-100 %). Крім діагностичних, види, які формують угруповання: Inula britannica L., Elytrigia repens (L.) Nevski. Trifolium repens L., Mentha aquatica L., Scirpoides holoschoenus (L.) Sojak, Cynodon dactylon (L.) Pers, Plantago major L. До даних угруповань проникає Conyza canadensis та Elaeagnus angustifolia, як результат антропогенного впливу (випас худоби, заготівля сіна, польові дороги).

Болотний флорокомплекс приурочений на території Парку до знижень (котловин видування). Часто розвивається у комплексі з водною, лісовою та лучною рослинністю. Цей флорокомплекс представлений угрупованнями класів природної рослинності: Phragmito-Magnocaricetea та Isoёto-Nanojuncetea та класів синантропної рослинності: Galio-Urticetea та Bidentetea tripartite. На дослідженій території було виявлене два оселища Bidens frondosa. Одне знаходиться на території ПНДВ «Буркути», площею близько 240 м2 на дні пересохлого прісноводного озера Довге. Друге на території рибозаводу. В рослинному покриві домінують Rorippa amphibia (L.) Besser, Persicaria hydropiper (L.) Delarbe, Oenanthe aquatica (L.) Poir., Schoenoplectus lacustris (L.) Palla, Phragmites australis (Cav.) Trin. ex Steud., Alisma plantago-aquatica L., Bidens tripartita L. та B. frondosa L. (Мельник та ін., 2016).

Антропогенно порушені флорокомплекси. Найбільше інвазійних видів флори зростають в антропогенно порушених флорокомплексах. Такими в НПП «Олешківські піски» є флоро- комплекси, які зустрічаються на території Новокаховського рибоводного заводу частикових риб. Рудеральні угруповання відносяться до класу Artemisietea vulgaris. Ці угруповання приурочені до занедбаних 5-7 років схилах ставків-розплідників та узбіччя доріг на території риб- заводу. Проективне вкриття 50-70 %. Кількість видів в угрупованнях коливається від 4 до 18. Домінантами угруповань виступають Ambrosia artemisiifolia, Xanthium albinum та Echinochloa crusgalli (L.) P. Beauv. Флористичний склад: Cichorium intybus L., Calamagrostis epigeios (L.) Roth, Iva xanthiifolia, Taraxacum officinale F.H. Wigg., Elytrigia repens (L.) Nevski, Chenopodium album L., Capsella bursa-pastoris (L.) Medikus, Matricaria recutita L., Eryngium campestre L., Consolida paniculata (Host) Schur.

Найбільша в Парку популяція Ambrosia artemisiifolia зростає на ділянці ПНДВ «Буркути». Популяція займає площу близько 94 м2. Зростає на низинній ділянці «Буркут», уздовж польової дороги. В більш ксеротермічні ділянки Парку не поширюється. Площа поширення Ambrosia artemisiifolia на цій ділянці за роки дослідження не змінилася. При збільшенні кількості опадів у вегетаційний період Ambrosia artemisiifolia утворює потужну надземну масу. Проявляється велика схожість насіння. На 25 м2 (пробна ділянка в трансекті, таких ділянок 5) зростає від 28 до 35 особин. Поряд з дослідженим видом зростає Plantago major L., Juncus compressus L., Polygonum aviculare L., Medicado minima (L.) Bartalini, Trifolium repens L., T. fragiferum L., Potentilla reptans L., Taraxacum officinale Webb ex Wigg. На узбіччі польової дороги зростає лучна рослинність. У трав'янистому ярусі переважають Alisma plantago-aquatica L., Calamagrostis canescens (Web.) Roth., Carex acutiformis Ehrh., C. leporina L. та C. riparia Curt., рідше трапляються Carduus acanthoides L., Lactuca serriola (L.) S.A. Mey., Melilotus albus Medik. та ін.

Anisantha tectorum є представником класу Chenopodietea, фітоценози якого представляють дуже порушені біотопи. В угрупованнях переважають однорічники. Відомо, що ценози даного класу є початковими стадіями відновлювальних сукцесій на порушених екотопах, тому характеризуються змінним флористичним складом. Діагностичними видами є: Chenopodium album L., Hordeum murinum L., Anisantha tectorum, Poa bulbosa L. З досліджених угруповань -- це найбільш ксерофільні рудеральні угруповання на піщаних механічно порушених ґрунтах. В угрупованнях також відмічені Iva xanthiifolia, Sisymbrium loeselii L., Chenopodium album L. В угрупованнях в основному трапляються одно- та дворічні рудеральні види, в переважній більшості злісні сегетальні та рудеральні бур'яни (Мельник та ін., 2017). В межах досліджуваної території описані угруповання відносяться до порядку Sisymbrietalia J. Tx. ex Matsz. 1962 em Gors. 1966, який об'єднує угруповання перших стадій відновлювальних сукцесій на сухих ділянках, що зазнають періодичного порушення. В подальшому угруповання порядку заміщуються угрупованнями класу Artemesietea vulgaris. В межах Парку ці угруповання зустрічаються на нефункціонуючих ставках-розплідниках (рибзавод), як каймові.

На території Парку є лісові штучні насадження Robinia pseudacacia. Ці угруповання представлені асоціацією Anisantho sterili-Quercetum roboris ass. nova (Соломаха та ін., 2015) (клас Robinietea Jurko ex Hadac et Sofron 1980, порядок Chelidonio-Robinietalia Jurko ex Hadac et Sofron 1980, союз Balloto nigrae -- Robinion Hadac et Sofron 1980). Асоціація представлена найбільш ксерофітизованими угрупованнями класу. В деревостані часто переважають Robinia pseudoacacia, Armeniaca vulgaris L., хоча можуть домінувати й інші деревні інтродуценти. В травостані переважають Anisantha sterilis (L.) Nevski та Galium aparine L. Часто зростають Poa angustifolia L., Ballota nigra L., Elytrigia repens, Chondrilla juncea L., Cynoglossum officinale L.

Організаційні заходи

Працівниками парку проводяться постійні заходи, які направлені на боротьбу з інвазійними видами рослин. Тільки за 2017 р. проведено:

1. Викорінення осередків Cenchrus longispinus на ділянках площею 200 м2 (ПНДВ «Буркути»);

2. Викорінення осередків Ambrosia artemisiifolia на ділянках площею 500 м2 (ПНДВ «Буркути» та рибзавод);

3. Моніторинг виду Corynephorus canescens на ділянці площею 100 м2 (околиці Екологічної стежки «Березовий гай» ПНДВ «Буркути»);

4. Викорінення ювенільних, іматурних особин виду EIaeagnus angustifoIia на ділянках площею 500 м2 (лучні ділянки в околицях Екологічної стежки «Березовий гай» ПНДВ «Буркути»);

5. Видалення осередків виду Cuscuta campestris. на ділянках площею 100 м2 (ПНДВ «Раден- ське»).

Висновки

флора адвентизація рослина природний

В результаті дослідження флори Парку виявлено 19 інвазійних видів. За здатністю поширюватися інвазійні види різняться за ступенем активності. Найактивнішими видами з інвазійних на території Парку є: Ambrosia artemisiifolia, Anisantha tectorum, Centaurea diffusa, Conyza canadensis, EIaeagnus angustifoIia.

Найсприятливішими угрупованнями, в яких добре натуралізуються інвазійні види рослин на території Парку є класи синантропної рослинності: Artemisietea vulgaris, Chenopodietea, Galio-Urticetea та Robinietea. Об'єктами загроз «вторгнення» в угруповання напівриродної та природної рослинності є класи Festuco vaginatea, Molinio-Arrhenatheretea та Phragmito- Magnocaricetea.

Література

1. Абдулоєва, О. С., Н. І. Карпенко, О. О. Сенчило. 2008. Обґрунтування “чорного списку” загрозливих для біорізноманіття інвазійних видів рослин України. Вісник Київського національного університету. Серія Біологія, 52-53: 106-107. [Abduloyeva, O. S., N. I. Karpenko, O. O. Senchylo. 2008. Substantiation of the “black list” of invasive plant species threatening biodiversity of Ukraine. Bulletin of the Taras Shevchenko National University of Kyiv. Biology, 52-53: 106-107. (In Ukrainian)]

2. Дідух, Я. П. (ред.). 2009. Зелена книга України. Рідкісні і такі, що перебувають під загрозою зникнення, та типові природні рослинні угруповання, які підлягають охороні. Альтерпрес, Київ, 1-448. [Didukh, Ya. P. (ed.). 2009. Green Book of Ukraine. Rare and endangered natural plant communities subjected to protection. Alterpress, Kyiv, 1-448. (In Ukrainian)]

3. Дідух, Я. П. (ред.). 2009. Червона книга України. Рослинний світ. Глобалконсалтинг, Київ, 1-912. [Didukh, Ya. P. (ed). 2009. Red Data Book of Ukraine. Plants. Globalkonsaltyng, Kyiv, 1-912. (In Ukrainian)] Мельник, Р. П. 2012. Эвурбанофитон (Evurbanophyton-URB) -- как один из очагов распространения инвазийных видов растений на территории города Николаева (Украина). Биоразнообразие: проблемы изучения и сохранения. Материалы междунар. научной конф. Тверь, 364-367. [Melnik, R. P 2012. Evurbanophyton (URB) as one of the centres for the spread of invasive plant species in the city of Mykolaiv (Ukraine). Biodiversity: Problems of Study and Protection. Tver, 364-367. (In Russian)]

4. Мельник, Р П., О. Ф. Садова, І. І. Мойсієнко. 2016. Біотопи природоохоронного науково-дослідного відділення «Буркути» Національного природного парку «Олешківські піски. Український ботанічний журнал, 73 (4): 361-366. [Melnyk, R. P, O. F. Sadova, I. I. Moysiyenko. 2016. Habitats of the Scientific Reserve «Burkuty» of the National Nature Park «Oleshkovski Sands». Ukrainian Botanical Journal, 73 (4): 361-366. (In Ukrainian)]

5. Мельник, Р. П., І. І. Мойсієнко, О. Ф. Садова. 2017. Біотопи антропогенного типу території Національного природного парку «Олешківські піски». Науковий вісник Чернівецького національного університету. Біологія (Біологічні системи). Чернівці. 9, Вип 1: 61-69. [Melnyk, R. P., I. I. Moysiyenko, O. F. Sadova. 2017. Anthropogenic type habitats in the territory of the National Nature Park «Oleshkovski Sands». Scientific Herald of Chernivtsy University. Biology (Biological Systems). Chernivtsi. 9 (1): 61-69. (In Ukrainian)] Косенко, А., Л. Остапченко, М. Колбун. 2008. Обґрунтування Чорного списку загрозливих для біорізноманіття інвазійних рослин України. Вісник Київського нац. університету ім. Т. Шевченка. Серія: біологія. [Електронний ресурс]. [Kosenko, A., L. Ostapchenko, M. Kolbun. 2008. Justification of the Black List of Ukrainian invasive plants that threaten biodiversity. Bulletin of the Taras Shevchenko National University of Kyiv. Biology. (In Ukrainian)]

6. Осипенко, В. В., В. Л. Шевчик. 2001. Спонтанна рослинність м. Черкаси. Український фітоценотичний збірник. Сер. А. № 17. Київ, 104-122. [Osipenko, V. V., V. L. Shevchik. 2001. Spontaneous vegetation of Cherkasy city. Ukrainian Phytosociological Collection, Series A, No. 17. Kyiv, 104-122. (In Ukrainian)] Протопопова, В. В. 1991. Синантропная флора Украины и пути ее развития. Наукова думка, Київ, 1-204. [Protopopova, V. V. 1991. The Synanthropic Flora of Ukraine and the Ways of Its Development. Naukova dumka, Kyiv, 1-204. (In Russian)]

7. Протопопова, В. В., С. Л. Мосякін, М. В. Шевера. 2002. Фітоінвазії в Україні як загроза біорізноманіттю: сучасний стан і завдання на майбутнє. Київ, 1-32. [Protopopova, V. V., S. L. Mosyakin, M. V. Shevera. 2002. Plant Invasions in Ukraine as a Threat to Biodiversity: the Present Situation and Tasks for the Future. Kyiv, 1-32. (In Ukrainian)]

8. Протопопова, В. В., М. В. Шевера, С. Л. Мосякін, В. А. Соломаха, Т. Д. Соломаха, Т. В. Васильєва, С. П. Петрик. 2009. Інвазійні види у флорі Північного Причорномор'я. Фітосоціоцентр, Київ, 1-55. [Protopopova, V V., M. V Shevera, S. L. Mosyakin, V. A. Solomakha, T. D. Solomakha, T. V. Vasilyeva, S. P. Petryk. 2009. Invasive Plants in the Flora of the Northern Black Sea Region (Ukraine). Phytosociocentre, Kyiv, 1-55. (In Ukrainian)]

9. Соломаха, В. А., О. В. Костильов, Ю. Р. Шеляг-Сосонко. 1992. Синантропна рослинність України. Наукова думка, Київ, 1-252. [Solomacha, V A., O. V. Kostylyov, Yu. R. Shelyag-Sosonko. 1992. Synanthropic Vegetation of Ukraine. Naukova dumka, Kyiv, 1-252. (In Ukrainian)]

10. Соломаха, В. А. 2008. Синтаксономіярослинності України. Фітосоціоцентр, Київ, 1-296. [Solomacha, V.

A. 2008. Syntaxonomy of the Flora of Ukraine. Phytosociocentre, Kyiv, 1-296. (In Ukrainian)]

11. Соломаха, І. В., Є. О. Воробйов, І. І. Мойсієнко. 2015. Рослинний покрив лісів та чагарників Північного Причорномор'я. Фітосоціоцентр, Київ, 1-387. [Solomakha, I. V, Ye. O. Vorobiev, I. I. Moysiyenko. 2015. Plant Cover of Forests and Shrubs of the Northern Black Sea Region. Phytosociocentre, Kyiv

12. Шеляг-Сосонко, Ю. Р. (ред.). 1996. Червона книга України: Рослинний світ. Київ: 608. [Shelyag-Sosonko, Yu. R. (ed.). 1996. Red Data Book of Ukraine. Plants. Kyiv, 1-608. (In Ukrainian)]

13. Miller, C., M. Kettunen, C. Shine. 2006. Scope options for EU action on invasive aline species (IAS). Final report for the European Commission. Institute for European Environmental Policy (IEEP). Brussels, 1-109. Mosyakin, S. L., M. M. Fedoronchuk. 1999. Vascular Plants of Ukraine: A Nomenclatural Checklist. Kyiv, 1-346. Protopopova, V. V, Shevera, M. V, R. P. Melnyk. 2006. The History of Introduction and Present Distribution of Elaeagnus angustifolia L. Chornomorski Botanical Journal, 2 (2): 5-14.

14. Richardson, D. M., P. Pysek, M. Rejmanek, M. G. Barbour, F. D. Panetta, C. J. West. 2000. Naturalization and invasion of alien plants: concepts and definitions. Diversity and distribution, 6: 93-107.

Размещено на Allbest.ru

...

Подобные документы

  • Дослідження та визначення головних аспектів розвитку флори на Землі. Різноманіття існуючих нині і живших раніше на Землі рослин як результат еволюційного процесу. Вивчення механізмів зміни, розмноження та реплікації генетичної інформації рослинного світу.

    реферат [1,1 M], добавлен 12.03.2019

  • Загальна характеристика та особливості природної флори ксерофітів. Відмінні властивості та розмноження штучно створеної ксенофітної флори. Опис найбільш поширених видів штучної ксерофітної флори, визначення факторів, що впливають на її розвиток.

    курсовая работа [27,3 K], добавлен 21.09.2010

  • Вивчення фіторізноманіття властивостей лікарських видів рослин, що зростають у Харківській області. Еколого-біологічна характеристика та біохімічний склад рослин, які використовуються в косметології. Фармакотерапевтичні властивості дослідженої флори.

    дипломная работа [138,2 K], добавлен 15.05.2014

  • Рослинність як складова природного середовища. Стан рослинності у Полтавській області. Об'єкти садово-паркової архітектури м. Полтава. Характеристика деяких видів представників флори, що проростають в Октябрському районі. Заходи охорони рослинного світу.

    курсовая работа [73,9 K], добавлен 03.01.2011

  • Вивчення систематичної структури флори медоносних рослин та їх еколого-ценотичних особливостей. Ботанічна характеристика флори лучних угідь України - родин Мальвових (Алтея лікарська), Зонтичних (борщівник сибірський) , Айстрових, Бобових та Розових.

    курсовая работа [12,8 M], добавлен 21.09.2010

  • Напрямки та методика вивчення флори урочища Пагур. Встановлення переліку видів рослин урочища. Проведення флористичного аналізу. Встановлення рідкісних і зникаючих видів рослин. Розробка пропозицій щодо охорони і використання флори даного урочища.

    курсовая работа [55,7 K], добавлен 05.11.2010

  • Загальні тенденції антропогенної трансформації рослинного покриву. Антропогенна еволюція рослинності. Синантропізація рослинності: історія вивчення процесу. Склад синантропної флори околиць с. Рахни–Лісові Шаргородського району Вінницької обл.

    курсовая работа [33,7 K], добавлен 28.04.2011

  • Фізико-географічні умови Київської області. Характеристики та проблеми збереження весняних ефемероїдів флори регіону. Методи вивчення популяцій ефемероїдів. Створення нових природно-заповідних об’єктів. Ефективність охорони весняних ефемероїдів.

    курсовая работа [2,4 M], добавлен 08.10.2014

  • Поява адвентивних рослин у флорі півночі України. Рослинний покрив та його зміни, зумовлені господарською діяльністю як передумови появи адвентивних рослин. Особливості рослинного покриву Чернігівської області. Географічні ареали адвентивних рослин.

    дипломная работа [3,4 M], добавлен 21.09.2010

  • Фауністичний склад ґрунтових олігохет родини люмбріціди (Lumbricidae, Oligochaeta) Черемського природного заповідника. Екологія дощових червів району дослідження. Особливості поширення люмбріцід в різних типах ґрунтів Черемського природного заповідника.

    дипломная работа [3,0 M], добавлен 12.09.2012

  • Вплив лікарських рослин на діяльність систем організму людини. Дослідження лікарської флори на території агробіостанції Херсонського державного університету. Аналіз та характеристика життєвих форм родин та видів культивованих та дикорослих рослин.

    курсовая работа [33,0 K], добавлен 27.08.2014

  • Історія дослідження рослинності Рівненської області, її типи, систематична структура флори. Екологічні умови зростання Брусничних на території Рівненської області. Популяція родини Брусничні (Vacciniaceae). Методики поширення та урожайності рослин.

    дипломная работа [1,6 M], добавлен 29.11.2011

  • Історія вивчення напівтвердокрилих. Особливості життєвого циклу. Основні еколого-біологічні групи клопів. Еколого-фауністична характеристика клопів основних біогеоценозів ландшафтного заказника Цецино та найближчих околиць. Виготовлення колекції комах.

    курсовая работа [215,8 K], добавлен 11.05.2015

  • Загальний біоморфологічний опис Gіnkgo bіloba. Поширення рослини в Україні. Орфографічні та кліматичні умови міста Львова. Фармакологічні властивості, будова і функції білків в рослинному організмі. Аналіз методів дослідження і характеристика обладнання.

    дипломная работа [3,9 M], добавлен 09.06.2014

  • Життєві форми водних рослин і їх класифікація. Основні типи водних макрофітів. Значення гідроекологічної флори в самоочищенні водойм, макрофіти як індикатори екологічного стану водойми. Характеристики окремих рідкісних та типових видів водної рослинності.

    курсовая работа [48,3 K], добавлен 21.09.2010

  • Характеристика энтомофауны Нижнехопёрского природного парка. Редкие виды насекомых природного парка. Обзор основных групп насекомых околоводного и лесного биотопов. Коэффициент общности энтомофауны в разных кадастровых станциях парка "Нижнехопёрский".

    курсовая работа [6,3 M], добавлен 11.06.2010

  • Фази вегетації рослин. Умови росту й розвитку рослин. Ріст та розвиток стебла. Морфологія коренів, глибина і ширина їхнього проникнення у ґрунт. Морфогенез генеративних органів. Вегетативні органи квіткових рослин. Фаза колосіння у злаків і осоки.

    курсовая работа [64,0 K], добавлен 22.01.2015

  • Фітоценоз — рослинне угруповання, закономірне поєднання флори на території із характерними для неї умовами місцезростання. Властивості фітоценозів, їх добова, сезонна і річна мінливість. Поняття, види та причини утворення автогенних та алогенних сукцесій.

    презентация [880,9 K], добавлен 17.11.2014

  • Вивчення судинних рослин правобережної частини долини р. Сула на обраній для дослідження території, встановлення її особливостей на таксономічному, екологічному і фітоценотичному рівнях. Використання матеріалів дослідження в роботі вчителя біології школи.

    дипломная работа [769,4 K], добавлен 08.05.2011

  • Классификация токсинов природного происхождения на химические компоненты растительного и животного происхождения. Ингибиторы ферментов пищеварения, антивитамины, гликоалкалоиды, цианогенные гликозиды, токсины растений и грибов. Клиника отравления.

    реферат [20,4 K], добавлен 24.03.2009

Работы в архивах красиво оформлены согласно требованиям ВУЗов и содержат рисунки, диаграммы, формулы и т.д.
PPT, PPTX и PDF-файлы представлены только в архивах.
Рекомендуем скачать работу.