Нові види судинних рослин, запропоновані для регіональної охорони на території Полтавської області

Вияв видів, які є потенційними кандидатами на включення до переліку регіонально рідкісних рослин Полтавської області. Категорія охорони, наукова цінність, поширення, екологія, чисельність, наукова цінність та пропозиції заходів щодо їх збереження.

Рубрика Биология и естествознание
Вид статья
Язык украинский
Дата добавления 26.05.2022
Размер файла 24,6 K

Отправить свою хорошую работу в базу знаний просто. Используйте форму, расположенную ниже

Студенты, аспиранты, молодые ученые, использующие базу знаний в своей учебе и работе, будут вам очень благодарны.

Размещено на http://www.allbest.ru/

Нові види судинних рослин, запропоновані для регіональної охорони на території Полтавської області

Д.А. Давидов, Інститут ботаніки ім. М.Г. Холодного НАН України; Л.М. Гомля, Полтавський національний педагогічний університет ім. В.Г. Короленка

Під час польових експедицій у 2005-2018 рр. у Полтавській області автор знайшов 12 видів судинних рослин, які на цій території є дуже рідкісними і потребують охорони. Він пропонує уключити їх до чинного Переліку видів рослин, які не занесені до Червоної книги України, але є рідкісними або такими, що перебувають під загрозою зникнення в природних умовах на території Полтавської області. До таких видів належать: Carex brevicollis DC. (реліктовий неморальний субсередземноморський вид з ізольованими локалітетами біля м. Полтава), C. remota L. (переважно центральноєвропейський неморальний вид на східній межі ареалу), Brachypodium pinnatum (L.) P. Beauv. (рідкісний вид на південній межі рівнинної ча-стини ареалу), Corydalis intermedia (L.) Pers. (рідкісний неморальний ефемероїд на південній межі ареалу), Arabis pendula L. (малопоширений східноєвропейсько-азійський вид на західній межі ареалу), A. turrita L. (реліктовий неморальний субсередземноморський вид з ізольованим місцезнаходженням у Диканському районі), Rubus nessensis W. Hall (бореальний чагарнико-вий вид на південній межі ареалу), Cirsium rivulare (Jacq.) All. (малопоширений європейський болотний вид), Rhaponticum serratuloides (Georgi) Bobrov (рідкісний євросибірський галофіт-ний вид на західній межі ареалу), Saussurea amara (L.) DC. (рідкісний східноєвропейськоазій-ський галофітний вид на південній межі ареалу), Senecio czernjaewii Minder. (малопоширений євросибірський вид дубово-соснових лісів на південній межі ареалу), S. paucifolius S.G. Gmel. (малопоширений євросибірський вид на західній межі ареалу, знайдений у степах і на засоле-них луках). Для усіх цих видів наведено пропоновану категорію охорони, дані щодо поширення (зповним переліком відомих локалітетів), еколого-ценотичних умов і чисельності популяцій, пропозиції заходів щодо збереження та літературні джерела.

Ключові слова: нові види, регіонально рідкісні, судинні рослини, Полтавська область.

New vascular plant species proposed for the regional conservation in poltava region

D.A. Davydov, M.G. Kholodny Institute of Botany of NAS of Ukraine; L.M. Gomlya, Poltava V.G. Korolenko National Pedagogical University

During field expeditions in 2005-2018 in Poltava region author found 12 vascular plant species which are very rare on this territory and need conservation. He proposes to include them in the List of regionally rare plant species within Poltava region. These plant species are: Carex brevicollis DC. (relict nemoral Submediterranean species with isolated localities near Poltava town), C. remota L. (mostly Central European nemoral plant on the eastern border of range), Brachypodium pinnatum (L.) P. Beauv. (rare species on the southern border of the flat part of range), Corydalis intermedia (L.) Pers. (rare nemoral ephemeroid plant on the southern border of range), Arabis pendula L. (locally distributed Eastern European-Asiatic species on the western border of range), A. turrita L. (relict nemoral Submediterranean species with isolated locality in Dykanka district), Rubus nessensis W Hall (boreal shrub species on the southern part of range), Cirsium rivulare (Jacq.) All. (locally distributed European swampy species), Rhaponticum serratuloides (Georgi) Bobrov (rare Eurosiberian halophyte species on the western border of range), Saussurea amara (L.) DC. (rare Eastern European-Asiatic halophyte species on the southern part of range), Senecio czernjaewii Minder. (locally distributed in oak-pine forests Euro-Siberian species on the southern part of range), S. paucifolius S.G. Gmel. (locally distributed Euro-Siberian species on the western part of range found in steppes and salt meadows). For all these species proposed conservation category, data about distribution (with full list of known localities), ecological and coenotic conditions, quantity of populations, conservation proposals and literatural sources has been also indicated.

Key words: new species, regionally rare, vascular plants, Poltava region.

Вступ

Одним з необхідних практичних результатів вивчення рослинного покриву має бути розроблення наукових засад його збереження у теперішніх умовах посиленого антропічного навантаження. Збереження фіторізноманітності забезпечується здебільшого на видовому та ценотичному рівні, останнім часом набуває широкого впровадження також біотопічний рівень. Перший з них пов'язаний з охороною окремих видів (зокрема їхніх популяцій), другий - з охороною угруповань, третій - з охороною оселищ як складової частини Смарагдової мережі. Найбільшу увагу на видовому рівні охорони приділяють нині рідкісним видам рослин національного рівня охорони, уключеним до «Червоної книги України» (2009), а також видам з міжнародних списків охорони, тоді як регіонально рідкісним, які потребують охорони у межах окремих адміністративних областей України, уваги приділяється нині значно менше. Це пов'язано з кількома причинами: недостатня кількість фахівців-ботаніків у регіонах, відсутність співпраці між науковцями та працівниками департаментів екології обласних державних адміністрацій, які є відповідальними за ведення списків регіонально рідкісних рослин, у деяких випадках - відсутність даних списків (наприклад, у Черкаській області).

Перелік видів рослин, які не занесені до Червоної книги України, але є рідкісними або такими, що перебувають під загрозою зникнення в природних умовах на території Полтавської області, був затверджений рішенням вісімнадцятої сесії четвертого скликання Полтавської обласної ради від 23 березня 2005 р. Він налічує 142 види судинних рослин, один вид лишайника, дев'ять видів мохоподібних, 14 видів вищих спорових та два види голонасінних. З огляду на те, що до підготовки цього переліку долучилися відомі вітчизняні ботаніки - О.М. Байрак і Н.О. Стецюк - він був складений висококваліфіковано і майже усі види, уключені до нього, дійсно на території Полтавщини є рідкісними і потребують охорони. Відомості про поширення рідкісних видів на Полтавщині були узагальнені та опубліковані у вигляді монографії (Байрак, & Стецюк, 2005).

Матеріали та методи

Проводячи детальне вивчення флори та рослинності Полтавської області у 2006-2018 рр. рекогносцирувальним та детально-маршрутним методами, ми виявили низку видів, які є потенційними кандидатами на уключення до переліку регіонально рідкісних рослин Полтавської області. Деякі з них виявилися взагалі новими для Полтавщини (Гомля, &Давидов, 2008; Давидов, 2011).

Результати та обговорення

Пропонований нижче список охоплює 12 видів, які, на нашу думку, було б доцільно уключити до переліку видів, що потребують регіональної охорони на території Полтавської області. Ми вказуємо тільки ті види, які знаходили особисто на території області протягом останніх 15 років. Для кожного з них наводиться така інформація: латинська і українська назви, запропонована категорія охорони, наукова цінність (обґрунтування необхідності уключення до списку, якщо вид знаходиться під охороною на територіях сусідніх з Полтавською адміністративних областей, то це теж зазначено), поширення, екологія, чисельність, стан охорони і пропозиції заходів щодо збереження, літературні джерела, які містять конкретні вказівки на поширення у Полтавській області. Знак «!!» означає, що автор особисто знаходив вид у даному локалітеті, «!» - автор бачив гербарні збори виду з даного місця. Гербарні зразки, які підтверджують поширення видів, згаданих у цій статті, передані до гербаріїв Інституту ботаніки ім. М.Г. Холодного НАН України (KW) та Полтавського національного педагогічного університету ім. В.Г. Короленка (PWU).

1. Carex brevicollis DC. - Осока коротконосикова (осока парвська)

Категорія охорони: І (зникаючий).

Наукова цінність: Реліктовий субсередземноморський неморальний вид з сильно фраг- ментованим диз'юнктивним ареалом.

Поширення: Південна, частково Центральна та Східна Європа, Кавказ. В Україні - Правобережний Лісостеп (спорадично, переважно на межиріччі Дністер - Південний Буг, рідше

- на межиріччі Південний Буг - Дніпро) та Лівобережний Лісостеп (дуже рідко, ізольовані місцезнаходження).

Відомі локалітети: Полтавський район (далі - р-н): біля сел Розсошенці (Розсошенське лісництво, квартали 9 і 10 - 07.V.2007!! 12.V.2008!! 18.V.2008!!) та Великий Тростянець (15.VI.2009 Д. Давидов і В. Павленко-Баришева!! 19.IV.2010!!).

Екологія: Дубові ліси, переважно на підвищених місцях. Угруповання асоціації Stellario holosteae-Aceretum platanoidis Bajrak 1996 класу Carpino-Fagetea Passarge 1968.

Чисельність: Низька. Біля Розсошенщв вид трапляється дуже локально (не більше 30 особин), біля Великого Тростянця рослин дещо більше, але 'їхня кількість, очевидно, не перевищує 100.

Стан охорони і пропозиції заходів щодо збереження: Одне з місцезнаходжень забезпечене охороною на території ботанічної пам'ятки природи місцевого значення «Зарості цибулі ведмежої». Необхідно заборонити рубання деревостану у місцях поширення виду та дослідити сучасний стан його популяцій.

Літературні джерела: Гомля, & Давидов, 2008; Давидов, 2010, 2011.

Примітка: Вказівка цього виду для с. Проходи Краснопільського р-ну Сумської області (Давидов, 2010, 2011), очевидно, є помилковою. Гербарний зразок з етикеткою «Проходы», який зібраний 10.05.1859 В.М. Черняєвим та зберігається у гербарії KW, має стосуватися села Проходи Харківського р-ну Харківської обл. (Кречетович, 1940).

2. Carex remota L. - Осока рідкоколоса

Категорія охорони: ІІІ (рідкісний).

Наукова цінність: Переважно центральноєвропейський неморальний вид на східній межі ареалу.

Поширення: Європа, Кавказ, Передня Азія, Північна Африка. На Україні нерідко трапляється у Карпатах, Західному і Правобережному Лісостепу, зрідка на Правобережному Поліссі, дуже рідко - у ЛівобережномуПоліссі та Лісостепу (Полтавська, Сумська і Харківська обл.).

Відомі локалітети: Полтавський р-н: за с. Зінці (у кінці вулиці Новоселівської - 22.V.2007!! 09.VI.2007!! 19.VI.2009!! 31.08.2018!!), між селами Терешки і Зінці (ліс при дорозі біля дитячого табору «Молода Гвардія» - 09.VI.2007!!).

Екологія: Вільхові ліси неморального типу. Угруповання асоціації Ficario-Ulmetum minoris Knapp 1942 класу Carpino-Fagetea Passarge 1968.

Чисельність: У першому локалітеті популяція є численною (понад 200 особин) і повночленною, у другому - дуже малочисельною (не більше 20 рослин) зі значним переважанням у віковому спектрі генеративних особин.

Стан охорони і пропозиції заходів щодо збереження: Не охороняється. Необхідно заборонити рубання деревостану у місцях поширення виду. Доцільно розширити площу ботанічної пам'ятки природи місцевого значення «Урочище Триби», розташованої неподалік, з уключенням до неї першої ценопопуляції (біля с. Зінці).

Літературні джерела: Іллічевський, 1927, 1928; Кречетович, 1940; Гомля, & Давидов, 2008.

3. Brachypodium pinnatum (L.) P. Beauv. - Куцоніжка пірчаста

Категорія охорони: ІІІ (рідкісний).

Наукова цінність: Рідкісний вид на південній межі рівнинної частини ареалу.

Поширення: Європа, Кавказ, Західний Сибір, Передня Азія, Північна Африка. На Україні

- Карпати, Правобережне Полісся, Західний і Правобережний Лісостеп - спорадично, на Лівобережжі - рідко (Київська, Чернігівська, Полтавська, Сумська, Харківська, Донецька обл.).

Відомі локалітети: Кременчуцький р-н: між с. Білецьківка і с. Бурти (Лавренко, 1940). Полтавський р-н: західна околиця с. Бугаївка, байрачний дубовий ліс (08.VII.2009!! 24.VI.2014!!).

Екологія: Світлі липово-дубові ліси на схилах балок. Угруповання асоціації Stellario holosteae-Aceretum platanoidis Bajrak 1996 класу Carpino-Fagetea Passarge 1968.

Чисельність: Загальна кількість особин у популяції біля Бугаївки невідома, але складає не менше 100 екземплярів.

Стан охорони і пропозиції заходів щодо збереження: Не охороняється. Необхідно заборонити рубання деревостану у виявленому місці трапляння виду. Доцільно створити ландшафтний заказник місцевого значення «Бугаївський» з метою охорони популяції виду.

Літературні джерела: Лавренко, 1940; Давидов, 2011.

4. Corydalis intermedia (L.) Merat - Ряст проміжний (ряст середній)

Категорія охорони: ІІІ (рідкісний).

Наукова цінність: Рідкісний європейський неморальний вид на південній межі ареалу. Охороняється на регіональному рівні у Сумській та Чернігівській областях.

Поширення: Північна, Центральна та Східна Європа. На Україні - Карпати, Західний, Правобережний та Лівобережний Лісостеп. У Полтавській області відомий поки що тільки з двох локалітетів, однак, ймовірно, трапляється частіше.

Відомі локалітети: Полтавський р-н: м. Полтава, Пушкарівський ліс (24.III.2007!! 03.IV.2009!! 30.IV.2010!!); за с. Мачухи, байрачний дубовий ліс (06.IV.2007!!).

Екологія: Кленово-дубові ліси. Угруповання асоціації Stellario holosteae-Aceretum platanoidis Bajrak 1996 класу Carpino-Fagetea Passarge 1968.

Чисельність: У Пушкарівському лісі - досить поширений вид, популяція у 2010 році нараховувала близько 500 генеративних особин. Біля Мачух росте дуже рідко, був виявлений лише одного разу у кількості трьох особин.

Стан охорони і пропозиції заходів щодо збереження: Не охороняється. Слід заборонити суцільні та вибіркові рубання деревостану у місцях росту. Необхідно проводити детальніші дослідження рослинного покриву листяних лісів Полтавщини у ранньовесняний період з метою виявлення інших локалітетів.

Літературні джерела: Гомля, & Давидов, 2008; Давидов, 2011.

5. Arabis pendula L. - Різуха повисла

Категорія охорони: ІІІ (рідкісний).

Наукова цінність: Малопоширений східноєвропейсько-азійський вид на західній межі ареалу.

Поширення: Східна Європа, Сибір, Далекий Схід, Середня Азія, Монголія, Китай, Японія. На Україні - Лівобережне Полісся (Чернігівська обл. - дуже рідко), Лівобережний Лісостеп і північна частина Лівобережного Степу (Полтавська, Сумська, Харківська, Донецька обл. - зрідка).

Відомі локалітети: Великобагачанський р-н: с. Білоцерківка (Шмальгаузен, 1886). Диканський р-н: с. Надежда (12.VIII.1853 В. Монтрезор!). Карлівський р-н: околиці м. Карлівка (Рогович, 1855, 1869); біля с. Климівка, чагарники у долині р. Орчик (03.VII.1898 М. Цінгер!). Котелевський р-н: за с. Борівське, в'язовий ліс (Борівське лісництво, кв. 86) неподалік урочища «Великий і Малий лимани» (08.IX.2009!!). Лохвицький р-н: околиці м. Лохвиця (Рогович, 1855, 1869). Лубенський р-н: околиці м. Лубни (Рогович, 1855, 1869), с. Тишки (Шмальгаузен, 1886). Полтавський р-н: околиці м. Полтава (Іл- лічевський, 1927). Чутівський р-н: за с. Іскрівка, у листяних лісах Іскрівського лісництва (20.VII.2009!!). Шишацький р-н: с. Климове (Іллічевський, 1928).

Екологія: Широколистяні ліси. Ценози асоціації Stellario holosteae-Aceretum platanoidis Bajrak 1996 класу Carpino-Fagetea Passarge 1968.

Чисельність: Низька. Біля Борівського було знайдено лише п'ять генеративних особин. Біля Іс- крівки трапляється дещо частіше, але загальна кількість екземплярів, очевидно, не перевищує 50.

Стан охорони і пропозиції заходів щодо збереження: Охороняється у лісовому заказнику місцевого значення «Іскрівський», доцільно розширити площу ботанічного заказника місцевого значення «Борівський» з метою охорони іншого локалітету. Слід заборонити рубання деревостану у місці трапляння виду та дослідити стан його популяцій.

Літературні джерела: Рогович, 1855, 1869; Монтрезор, 1886; Шмальгаузен, 1886; Іллічевський, 1927, 1928; Давидов, 2011.

6. Arabis turrita L. - Різуха пужникова

Категорія охорони: І (зникаючий).

Наукова цінність: Реліктовий субсередземноморський неморальний вид з диз'юнктивним ареалом, надзвичайно рідкісний на Лівобережжі України.

Поширення: Середня, Південна та Східна Європа, Кавказ, Мала Азія, Північна Африка. В Україні - спорадично у Західному Лісостепу (басейн р. Дністер) і горах Криму, відомі також ізольовані знахідки у Черкаській та Полтавській областях.

Відомі локалітети: Диканський р-н: між смт Диканька і с. Михайлівка, урочище «Парасоцький ліс» (20.VIII.1938 Ф. Гринь! 10.VI.2010 Д. Давидов і В. Павленко-Баришева!!).

Екологія: Грабово-дубовий ліс на схилі правого берега р. Ворскла. Угруповання асоціації Stellario holosteae-Aceretum platanoidis Bajrak 1996 класу Carpino-Fagetea Passarge 1968.

Чисельність: Дуже низька. У 2010 р. ми бачили тільки три генеративні особини.

Стан охорони і пропозиції заходів щодо збереження: Охороняється на території ботанічної пам'ятки природи загальнодержавного значення «Парасоцький ліс», яка входить до складу регіонального ландшафтного парку «Диканський». Необхідно дослідити сучасний стан популяції, провести пошук виду на інших схожих за екологією ділянках парку. Слід заборонити рубання деревостану та обмежити рекреаційну діяльність у місці росту виду.

Літературні джерела: Гринь, 1949.

7. Rubus nessensis W. Hall - Ожина ведмежа (ожина несійська)

Категорія охорони: ІІІ (рідкісний).

Наукова цінність: Малопоширений бореальний чагарниковий вид на південній межі ареалу.

Поширення: Європа (переважно у межах бореальної зони). В Україні - досить часто на Поліссі, зрідка у Лісостепу і дуже рідко - у Правобережному Степу. У Полтавській області трапляється дуже рідко.

Відомі локалітети: Котелевський р-н: за с. Велика Рублівка (11.VII.2010!!); між с. Мала Руб- лівка і с. Мар'їне (11.VII.2010!!).

Екологія: Переважно соснові і березово-соснові ліси на боровій терасі р. Мерла. Угруповання асоціації Peucedano-Pinetum Matuszkiewicz 1973 класу Vaccinio-Piceetea Br.-Bl. in Br.-Bl. & al. 1939.

Чисельність: Точно невідома, але у знайдених у 2010 р. місцях вид був досить численним.

Стан охорони і пропозиції заходів щодо збереження: Частково охороняється у межах гідрологічного заказника місцевого значення «Малорублівський».

Літературні джерела: відсутні.

Примітка: Наша попередня вказівка цього виду для Полтавського р-ну (Гомля, & Давидов, 2008) є помилковою і стосується R. caesius L.

8. Cirsium rivulare (Jacq.) All. - Осот прибережний

Категорія охорони: ІІ (вразливий).

Наукова цінність: Малопоширений європейський болотний вид на східній межі ареалу. Охороняється на регіональному рівні у Дніпропетровській області.

Поширення: Західна, Середня, Східна і частково Південна Європа. В Україні - Карпати, Полісся, Лісостеп (переважно у північній частині), північ Лівобережного Степу. На Полтавщині - дуже рідкісний вид.

Відомі локалітети: Гребінківський р-н: за с. Слободо-Петрівка, заплава р. Гнила Оржиця (05.VI.2016!!). Полтавський р-н: с. Шили, заплава р. Свинківка (09.iV.2003 Г. Чорна і С. Гапон!).

Екологія: Осокові болота. Асектатор в угрупованнях асоціації Caricetum ripariae МаШё et Kovacs 1959 класу Phragmito-Magno-Caricetea Klika in Klika & Novak 1941.

Чисельність: Популяція біля Слободо-Петрівки нараховувала близько 50 розріджених екземплярів. Біля Шилів вид зараз, очевидно, зник, наші інтенсивні пошуки цієї рослини упродовж останніх п'ять років у даному місці виявилися марними.

Стан охорони і пропозиції заходів щодо збереження: Не охороняється. Доцільно створити гідрологічний заказник місцевого значення «Слобода-Петрівка» з метою охорони популяції виду.

Літературні джерела: відсутні.

Примітка: Вказівка виду для Диканського р-ну - «Диканський рн, Почепи (Шкорбатова!)» (Клоков, 1962) - помилкова, вона стосується м. Почеп Брянської області Російської Федерації (колишній Стародубський повіт Чернігівської губернії).

9. Rhaponticum serratuloides (Georgi) Bobrov - Рапонтикум серпієподібний

Категорія охорони: ІІІ (рідкісний).

Наукова цінність: Рідкісний східноєвропейсько-західносибірський галофітний вид на західній межі ареалу. Охороняється на регіональному рівні у Харківській та Дніпропетровській областях.

Поширення: Східна Європа (на захід - до Румунії), Середня Азія і Західний Сибір. В Україні - зрідка у степовій зоні та на півдні Лівобережного Лісостепу.

Відомі локалітети: Великобагачанський р-н: с. Остап'є, заплава р. Псел (А. Краснов!). Кременчуцький р-н: біля с. Омельник, лівий берег р. Псел (29.VI.1932 Г. Білик!); за с. Кияшки, біля залізничної станції «Потоки» (21.VIII.2015 Д. Давидов і Т. Дзюба!!); між с. Бондарі і с. Базалуки, біля залізничного переїзду (04.VII.2018!!). Хорольський р-н: м. Хорол (1890 А. Краснов!).

Екологія: Засолені луки, окраїни солончаків. Угруповання асоціації Limomo alutacei-Elyt- rigietum elongatae Bajrak 1997 класу Festuco-Puccinellietea Soo ex Vicherek 1973.

Чисельність: Невисока. У двох локалітетах, розташованих поруч на території Кременчуцького р-ну, загалом росте близько 80 особин. Сучасний стан інших популяцій невідомий.

Стан охорони і пропозиції заходів щодо збереження: Не охороняється у природно-заповідній мережі. Біля с. Кияшки доцільно створити ботанічний заказник місцевого значення «Потоки» з метою охорони популяції виду.

Літературні джерела: Краснов, 1894; Монтрезор, 1898; Доброчаєва, 1965.

10. Saussurea amara (L.) DC. - Сосюрея гірка

Категорія охорони: ІІІ (рідкісний).

Наукова цінність: Малопоширений східноєвропейсько-азійський галофітний вид на західній межі ареалу. Охороняється на регіональному рівні у Дніпропетровській області.

Поширення: Східна Європа (на захід - до р. Дніпро), Сибір, Середня Азія, Монголія, Китай, Далекий Схід. В Україні - зрідка у Лісостепу і Степу на Лівобережжі.

Відомі локалітети: Карлівський р-н: м. Карлівка (14-17.VIII.1867 В. Черняєв!). Кобеляцький р-н: с. Павлівка (Рогович, 1855, 1869). Кременчуцький р-н: за с. Кияшки, біля залізничної станції «Потоки» (21.VIII.2015 Д. Давидов і Т. Дзюба!!); за с. Базалуки, біля дороги Кременчук-Полтава (01.X.2016 В. Коломійчук і О. Сенчило!). Новосанжарський р-н: за с. Нехвороща, засолені луки у заплаві р. Оріль (15.VII.2005 Д. Давидов, Л. Гомля, А. Куземко і І. Ковтун!!).

Екологія: Засолені луки. Угруповання асоціацій Festucetum regelianae Solomakha & Shetyag- Sosonko in Golub & al. 2003, Limonio alutacei-Elytrigietum elongatae Bajrak 1997 і Scorzonero parviflo- rae-Juncetum gerardii Wendelberger 1943 класу Festuco-Puccinellietea Soo ex Vicherek 1973.

Чисельність: Кременчуцька популяція є численною (понад 300 особин) і повночленною. Біля Нехворощі у 2005 р. відмічалися поодинокі особини виду. Біля Карлівки вид, очевидно, зовсім зник, нашими дослідженнями цей локус не підтверджений.

Стан охорони і пропозиції заходів щодо збереження: Не охороняється. Біля с. Кияшки доцільно створити ботанічний заказник місцевого значення «Потоки» з метою охорони популяції виду.

Літературні джерела: Рогович, 1855, 1869; Шмальгаузен, 1886; Монтрезор, 1890; Краснов, 1894; Іллічевський, 1929; Катіна, 1962.

11. Senecio czernjaewii Minder. - Жовтозілля Черняєва

Категорія охорони: ІІІ (рідкісний).

Наукова цінність: Малопоширений євросибірський вид на південній межі ареалу.

Поширення: Середня і Східна Європа, Західний Сибір. В Україні - зрідка у Розточчі, спорадично у Лісостепу, дуже рідко - на півночі Степу.

Відомі локалітети: Диканський р-н: околиці смт Диканька (Іллічевський, 1928; можливо, ця вказівка адміністративно стосується Котелевського р-ну). Зіньківський р-н: біля с. Бірки (Іллічевський, 1928). Карлівський р-н: околиці м. Карлівка, луки у долині р. Орчик (09.V.1905 Є. Бордзіловський!). Котелевський р-н: за с. Велика Рублівка (28.Iv.2011!!). Ново- санжарський р-н: між с. Руденківка і с. Собківка (22.IV.2011!!). Полтавський р-н: м. Полтава (П. Рогович!); за с. Копили (16.V.2005!!).

Екологія: Дубово-соснові ліси. Угруповання асоціації Melico nutantis-Quercetum robori Shevchyk & Solomakha in Shevchyk & al. 1996 класу Quercetea roboris Br.-Bl. ex Oberdorfer 1957.

Чисельність: Дуже низька. У виявлених локалітетах біля сел Копили, Велика Рублівка і Собківка нами відмічалися лише поодинокі особини або малочисельні групи (до п'яти рослин).

Стан охорони і пропозиції заходів щодо збереження: У межах ландшафтного заказника місцевого значення «Новосанжарський» охороняється тільки одне з місцезнаходжень. Слід заборонити рубання деревостану у місцях поширення виду.

Літературні джерела: Монтрезор, 1890; Наумов, 1903; Іллічевський, 1927; Міндерова, 1956; Міндерова, & Клоков, 1962.

12. Senecio paucifolius S.G. Gmel. - Жовтозілля небагатолисте

Категорія охорони: ІІІ (рідкісний).

Наукова цінність: Малопоширений євросибірський вид на західній межі ареалу. Охороняється на регіональному рівні у Дніпропетровській області.

Поширення: Східна Європа, Західний Сибір, північна частина Середньої Азії. В Україні - зрідка у Лісостепу і Степу.

Відомі локалітети: Диканський р-н: с. Надежда (Рогович, 1869). Карлівський р-н: околиці м. Карлівка (Рогович, 1869); за с. Климівка, заплава р. Орчик (07.VIII.2009!!). Оржицький р-н: с. Чутівка (Іллічевський, 1928). Новосанжарський р-н: за с. Бурти, заплава р. Оріль (16.VII.2005!!); Полтавський р-н: за с. Рожаївка (VII.2005 Д. Давидов і Л. Гомля!! 11.vIII.2007!!); за с. Мачухи (16.VII.2006!! 16.VIII.2006!!). Решетилівський р-н: с. Прокопівка, заплава р. Говтва (21.VII.2010!!); між с. Шкурупії і с. Дмитренки, заплавні луки р. Говтва (07.VII.2016!!); між с. Лучки і с. Писаренки, заплава р. Вільхова Говтва (21.VII.2018!!).

Екологія: Засолені луки, підніжжя степових схилів балок. Угруповання асоціацій Scorzo- nero parviflorae-Juncetum gerardii (Wenzl 1934) Wendelberger 1943 і Agropyretum elongatae §erbanescu 1965 класу Festuco-Puccinellietea Soo ex Vicherek 1973, а також асоціації Achilleo setaceae-Poetum angustifoliae Solomakha ex Mariushkina et Solomakha 1986 класу Festuco-Brometea Br.-Bl. & Tx. ex Klika & Hadac 1944.

Чисельність: Низька. У кожному з виявлених нами у 2005-2018 рр. локалітетів відмічалося не більше 20 особин.

Стан охорони і пропозиції заходів щодо збереження: Охороняється на території ботанічного заказника місцевого значення «Рожаївський», ландшафтних заказників місцевого значення «Щербаки» і «Климівський».

Літературні джерела: Рогович, 1869; Шмальгаузен, 1886; Краснов, 1894; Міндерова, Клоков, 1962.

Примітка: Вказівка виду для с. Горошине Семенівського р-ну (Міндерова, Клоков, 1962) має стосуватися не Полтавської, а Черкаської області. Ми бачили цей зразок Ярмоловича у KW, за етикеткою, він зібраний «на правому березі р. Сула навпроти м. Горошине».

рідкісний охорона рослина екологія

Висновки

Таким чином, ми пропонуємо для регіональної охорони 12 нових видів, з них сім є лісовими, один - болотним, а решта чотири - характерними для солончаків та засолених лук. Серед пропонованих для регіональної охорони видів по чотири ростуть у Полтавській області на західній і на південній межі ареалу, два - на східній, а ще два види (Arabis turrita, Carex brevicollis) - представлені ізольованими локалітетами, відірваними від основної частини ареалу. Дуже важливим завданням є забезпечення охороною усіх виявлених локалітетів цих рідкісних видів, з'ясування сучасного стану їхніх популяцій та моніторинг за їх станом у майбутньому.

Список використаної літератури

1. Байрак О.М., Стецюк Н.О. Атлас рідкісних і зникаючих рослин Полтавщини. Полтава: Верстка, 2005. 248 с. Гомля Л.М., Давидов Д.А. Флора вищих судинних рослин Полтавського району. Полтава: Техсервіс, 2008. 212 с. Гринь Ф.О. Реліктові елементи у флорі Диканських лісів. Ботанічний журнал АН УРСР. 1949. Т. 6, № 2. С. 39-50. Давидов Д.А. Нові види для флори лісів Роменсько-Полтавського геоботанічного округу. Український ботанічний журнал. 20І1. Т. 68, № 2. С. 195-204.

2. Давидов Д.А. Знахідки Сarex brevicollis DC. у лісах Розсошенського лісництва поблизу Полтави. Біорізноманіття: теорія, практика та методичні аспекти вивчення у загальноосвітній та вищій школі: матеріали міжнар. наук.-практ. конф. Полтава, 2010. С. 74-75.

3. Доброчаєва Д.М. Рід Rhaponticum Adans. - рапонтикум. Флора УРСР: у 12 т. Київ: Наук. думка, 1965. Т. 12. С. 23-25.

4. Іллічевський С.О. Гербарій Полтавського державного музею. Збірка, присвячена 35-річчю Музею. Полтава, 1928. Т. 1. С. 141-226.

5. Іллічевський С.О. Флора околиць Полтави (З повним списком дикої рослинності). Записки Полтавського сільсько-господарського політехнікуму. 1927. Т. 1, № 2. С. 19-49.

6. Іллічевський С. Список рослин б. Константиноградського пов. Полтавщини. Закінчення. Український ботанічний журнал. 1929. Т. 5. C. 87-98.

7. Катіна З.Ф. Рід Saussurea DC. - сосюрея. Флора УРСР: у 12 т. Київ: Вид-во АН УРСР, 1962. Т. 11. С. 443-450.

8. Клоков М.В. Рід Cirsium Adans. - осот. Флора УРСР су 12 т. . Київ: Вид-во АН УРСР, 1962. Т. 11. С. 525-548.

9. Краснов А.Н. Ботанико-географический очерк Полтавской губернии. Материалы к оценке земель Полтавской губернии. Полтава: Изд-во Полтав. губерн. земства, 1894. Т. XVI. C. 369-513.

10. Кречетович В.І. Рід Carex (Rupp.) L. - осока. Флора УРСР: у 12 т. Київ: Вид-во АН УРСР, 1940. Т. 2. С. 444-563.

11. Лавренко Є.М. Рід Brachypodium P B. - куцоніжка. Флора УРСР: у 12 т. Київ: Вид-во АН УРСР, 1940. Т. 2. С. 320-322.

12. Міндерова Є.В. Нові види жовтозілля (Senecio L.) у флорі України. Український ботанічний журнал. 1956. Т. 13, № 3. С. 55-63.

13. Міндерова Є.В., Клоков М.В. Рід Senecio L. - жовтозілля. Флора УРСР: у 12 т. Київ: Вид-во АН УРСР, 1962. Т. 11. С. 371-411.

14. Монтрезор В. Обозрение растений, входящих в состав флоры губерний Киевского учебного округа: Киевской, Подольской, Волынской, Черниговской и Полтавской. Записки Киевского общества естествоиспытателей. 1886-1890. 1886. Т. 8, вып. 1. С. 1-144.; 1887. Т. 8, вып. 2. С. 185-288.; 1888. Т. 9, вып. 1-2. С. 119-198.; 1890. Т. 10, вып. 3. С. 457-546.; 1890. Т. 10, вып. 4. С. 1-90.

15. Монтрезор В. Список растений, собранных в Киевском учебном округе за последний 15-летний период времени, т.е. со времен издания «Обозрения семенных и высших споровых растений» проф. Роговича, с 1869 до 1895 г. Записки Киевского общества естествоиспытателей. 1898. Т. 15, вып. 2. С. 675-707.

16. Наумов А.И. Флора окрестностей с. Рублевки Богодуховского уезда. Труды Общества испытателей природы при Имп. Харьковского университета. 1903. Т. 37. С. 49-150.

17. Рогович А.С. Обозрение семенных и высших споровых растений, входящих в состав флоры губерний Киевского учебного округа: Волынской, Подольской, Киевской, Черниговской и Полтавской. Киев, 1869. 296 с.

18. Рогович А.С. Обозрение сосудистых и полусосудистых растений, входящих в состав флоры губерний: Киевской, Черниговской и Полтавской. Киев, 1855. 147 с.

19. Червона книга України. Рослинний світ / за ред. Я.П. Дідуха. Київ: Глобалконсалтинг, 2009. 900 с.

20. Шмальгаузен И. Флора Юго-Западной России. Киев, 1886. 783 с.

References

1. Bairak O.M., Stetsiuk N.O. (2005). Atlas ridkisnykh i znykaiuchykh roslyn Poltavshchyny [Atlas of rare and endangered plants of Poltava region]. Poltava: Verstka [in Ukrainian].

2. Davydov D.A. (2010). Znakhidky Sarex brevicollis DC. u lisakh Rozsoshenskoho lisnytstva poblyzu Poltavy [The findings of Oarex brevicollis DC. in the woods of Rozsoshenske forestry near Poltava town]. In V.O. Pashchenko (Ed.), Bioriznomanittia: teoriia, praktyka ta metodychni aspekty vyvchennia u zahalnoosvitnii ta vyshchii shkoli [Biodiversity: theory, practics and methodic aspects of study in secondary and high school] (pp. 74-75). Poltava [in Ukrainian].

3. Davydov D.A. (2011). Novi vydy dlia flory lisiv Romensko-Poltavskoho heobotanichnoho okruhu [New species for the forest flora of the Romny-Poltava geobotanical district]. Ukrainian Botanical Journal, 68(2), 195-204 [in Ukrainian].

4. Didukh Ya.P. (Ed.). (2003). Chervona knyha Ukrainy. Roslynnyi svit [Red Data Book of Ukraine. Plant world]. Kyiv: Hlob- alkonsaltynh [in Ukrainian].

5. Dobrochaieva D.M. (1965). Rid Rhaponticum Adans. - rapontykum [Rhaponticum Adans]. In O.D. Visiulina (Ed.), Flora URSR (Vol. 12, pp. 23-25). Kyiv: Nauk. dumka [in Ukrainian].

6. Homlia L.M., Davydov D.A. (2008). Flora vyshchykh sudynnykh roslyn Poltavskoho raionu [Flora of vascular plants of Poltava district]. Poltava [in Ukrainian].

7. Hryn F.O. (1949). Reliktovi elementy u flori Dykanskykh lisiv [Relict elements in the flora of Dykanka forests]. Botanichnyi zhurnal AN URSR [Botanical Journal of the USSR Academy of Sciences], 6(2), 39-50 [in Ukrainian].

8. Illichevskyi S. (1929). Spysok roslyn b. Konstantynohradskoho pov. Poltavshchyny. Zakinchennia [The list of plants of the former Konstantynograd povit of Poltava governorate. Finishing]. Ukrainian Botanical Journal, 5, 87-98 [in Ukrainian].

9. Illichevskyi S.O. (1927). Flora okolyts Poltavy (Z povnym spyskom dykoi roslynnosti) [Flora of the vicinities of Poltava town [With full list of the wild vegetation]. In Zapysky Poltavskoho silsko-hospodarskoho politekhnikumu [Notes of the Poltava Agricultural Polytechnic], 1(2), 19-49 [in Ukrainian].

10. Illichevskyi S.O. (2008). Herbarii Poltavskoho derzhavnoho muzeiu [Herbarium of the Poltava State Museum]. In Zbirka, prysviachena 35-richchiu Muzeiu [Collection in the 35 years anniversary of the Museum] (Vol. 1, pp. 141-226). Poltava [in Ukrainian].

11. Katina Z.F. (1962). Rid Saussurea DC. - sosiureia [Saussurea DC]. In O.D. Visiulina (Ed.), Flora URSR (Vol. 11, pp. 443-450). Kyiv: Vyd-vo AN URSR [in Ukrainian].

12. Klokov M.V. (1962). Rid Cirsium Adans. - osot [Cirsium Adans]. In O.D. Visiulina (Ed.), Flora URSR (Vol. 11, pp. 525-548). Kyiv: Vyd-vo AN URSR [in Ukrainian].

13. Krasnov A.N. (1894). Botaniko-geograficheskii ocherk Poltavskoi gubernii [Botanical and geografical essay of Poltava governorate]. In Materialy k otsenke zemel' Poltavskoi gubernii [Materials to the valuation of grounds in Poltava governorate] (Vol. XVI, pp. 369-513). Poltava: Izd-vo Poltav. gubern. zemstvo [in Russian].

14. Krechetovych V.I. (1940). Rid Carex (Rupp.) L. - osoka [Carex (Rupp.) L.]. In Ye.M. Lavrenko (Ed.), Flora URSR (Vol. 2, pp. 444-563). Kyiv: Vyd-vo AN URSR [in Ukrainian].

15. Lavrenko Ye.M. (1940). Rid Brachypodium P.B. - kutsonizhka [Brachypodium P B]. In Ye. M. Lavrenko (Ed.), Flora URSR (Vol. 2, pp. 320-322). Kyiv: Vyd-vo AN URSR [in Ukrainian].

16. Minderova Ye.V. (1956). Novi vydy zhovtozillia (Senecio L.) u flori Ukrainy [New species of Senecio L. in the flora of Ukraine]. Ukrainian Botanical Journal, 13(3), 55-63 [in Ukrainian].

17. Minderova Ye.V., Klokov M.V. (1962). Rid Senecio L. - zhovtozillia [Senecio L.]. In O. D. Visiulina (Ed.), Flora URSR (Vol. 11, pp. 371-411). Kyiv: Vyd-vo AN URSR [in Ukrainian].

18. Montrezor V. (1886-1890). Obozrenie rastenii, vkhodyashchikh v sostav flory gubernii Kievskogo uchebnogo okruga: Kievskoi, Podol'skoi, Volynskoi, Chernigovskoi i Poltavskoi [Review of plants including in the flora of governorates of Kyiv educational district: Kyiv, Podillia, Volyn, Chernihiv andPoltava]. Zapiski Kievskogo obshchestva estestvoispytatelei [Notes from the Kiev Society of Naturalists], 8(1), 1-144; 8(2), 185-288; 9(1-2), 119-198; 10(3), 457-546; 10(4), 1-90 [in Russian].

19. Montrezor V. (1898). Spisok rastenii, sobrannykh v Kievskom uchebnom okruge za poslednii 15-letnii period vre- meni, t.e. so vremen izdaniya «Obozreniya semennykh i vysshikh sporovykh rastenii» prof. Rogovicha, s 1869 do 1895 g. [The list of plants collected in Kyiv educational district during the last 15 years after the publication of «Review of seed and higher sporous plants» by prof. Rohovich, from 1869 to 1895]. Zapiski Kievskogo obshchestva estestvoispytatelei [Notes from the Kiev Society of Naturalists], 15(2), 675-707 [in Russian].

20. Naumov A.I. (1903). Flora okrestnostei s. Rublevki Bogodukhovskogo uezda [Flora of the vicinities of Rublevka village of Bohodukhov uezd]. Trudy Obshchestva ispytatelei prirody pri Imp. Kharkovskogo universiteta [Proceedings of the Society of Naturalists under Imp. Kharkov University], 37, 49-150 [in Russian].

21. Rogovich A.S. (1855). Obozrenie sosudistykh i polusosudistykh rastenii, vkhodyashchikh v sostavflory gubernii: Kievskoi, Chernigovskoi i Poltavskoi [Review of vascular and semivascular plants including in the flora of Kyiv, Chernihiv and Poltava governorates]. Kiev [in Russian].

22. Rogovich A.S. (1869). Obozrenie semennykh i vysshikh sporovykh rastenii, vkhodyashchikh v sostav flory gubernii Kievskogo uchebnogo okruga: Volynskoi, Podol skoi, Kievskoi, Chernigovskoi i Poltavskoi [Review of seed and higher sporous plants including in the flora of governorates of Kyiv educational district: Volyn, Podillia, Kyiv, Chernihiv and Poltava]. Kiev [in Russian].

23. Shmal'gauzen I. (1886). Flora Yugo-Zapadnoi Rossii [Flora of the Southern-Western Russia]. Kiev [in Russian].

Размещено на Allbest.ru

...

Подобные документы

  • Напрямки та методика вивчення флори урочища Пагур. Встановлення переліку видів рослин урочища. Проведення флористичного аналізу. Встановлення рідкісних і зникаючих видів рослин. Розробка пропозицій щодо охорони і використання флори даного урочища.

    курсовая работа [55,7 K], добавлен 05.11.2010

  • Наукове значення рослин, статус, поширення. Місце зростання, чисельність та причини її змін. Загальна характеристика рослин та заходи охорони. Родина березові - Betulaceae. Родина Вересові - Ericaceae. Фіалкові занесено до Європейського Червоного списку.

    доклад [22,1 K], добавлен 14.11.2008

  • Поява адвентивних рослин у флорі півночі України. Рослинний покрив та його зміни, зумовлені господарською діяльністю як передумови появи адвентивних рослин. Особливості рослинного покриву Чернігівської області. Географічні ареали адвентивних рослин.

    дипломная работа [3,4 M], добавлен 21.09.2010

  • Історія дослідження рослинності Рівненської області, її типи, систематична структура флори. Екологічні умови зростання Брусничних на території Рівненської області. Популяція родини Брусничні (Vacciniaceae). Методики поширення та урожайності рослин.

    дипломная работа [1,6 M], добавлен 29.11.2011

  • Видовий склад, біологічні та екологічні особливості, лісівнича і господарська цінність голонасінних деревних видів-довгожителів у насадженнях. Відділи голонасінних рослин: гінкові, саговники, хвойні та гнетові. Роль голонасінних рослин у житті людини.

    презентация [9,8 M], добавлен 15.04.2014

  • Фізико-географічні умови Київської області. Характеристики та проблеми збереження весняних ефемероїдів флори регіону. Методи вивчення популяцій ефемероїдів. Створення нових природно-заповідних об’єктів. Ефективність охорони весняних ефемероїдів.

    курсовая работа [2,4 M], добавлен 08.10.2014

  • Еколого-фауністична характеристика бабок лісостепової зони Рівненської області: видовий склад ряду Odonata, чисельність та поширення на різних ділянках річкових біоценозів; екологія та біологія домінантних видів бабок; життєві і сезонні цикли розвитку.

    магистерская работа [1,5 M], добавлен 24.10.2011

  • Вивчення фіторізноманіття властивостей лікарських видів рослин, що зростають у Харківській області. Еколого-біологічна характеристика та біохімічний склад рослин, які використовуються в косметології. Фармакотерапевтичні властивості дослідженої флори.

    дипломная работа [138,2 K], добавлен 15.05.2014

  • Методика складання переліку лікарських рослин урочища Вістова, їх класифікація та вивчення характерних властивостей, призначення. Порядок проведення флористичного аналізу. Розробка заходів щодо використання лікарських рослин з лікувальною метою.

    курсовая работа [46,5 K], добавлен 05.11.2010

  • Вивчення судинних рослин правобережної частини долини р. Сула на обраній для дослідження території, встановлення її особливостей на таксономічному, екологічному і фітоценотичному рівнях. Використання матеріалів дослідження в роботі вчителя біології школи.

    дипломная работа [769,4 K], добавлен 08.05.2011

  • Загальна характеристика відділу Квіткових: біологічні особливості; екологія та поширення. Структурні типи рослин відділу Покритонасінних. Еколого-біологічні особливості квіток. Практичне значення квіткових. Будова дводольних та однодольних рослин.

    курсовая работа [1,2 M], добавлен 02.04.2010

  • Екологічні групи рослин за вимогами до води, світла, ґрунту та способом живлення. Структура і компоненти рослинної та тваринної клітини. Будова, види, основні функції їх тканин. Системи органів тварин і рослин. Типи їх розмноження. Засоби охорони природи.

    курсовая работа [860,8 K], добавлен 28.12.2014

  • Закономірності поширення та формування лісових масивів Пістинського лісництва. Визначення видового складу сировинних рослин у межах держлісгоспу. Виявлення основних місць зростання окремих видів корисних рослин шляхом обстеження лісових масивів.

    курсовая работа [2,3 M], добавлен 28.10.2022

  • Видовий склад видів рослин родини Rosaceae у флорі Бистрицької улоговини. Визначення поширення та частоти зустрічності представників даної родини. Еколого-ценотичні особливості досліджуваних видів. Практичне значення видів рослин родини Rosaceae.

    курсовая работа [87,2 K], добавлен 05.11.2010

  • Розкриття змісту наукової роботи шведського природознавця і зоолога Карла Ліннея "Система природи". Наукова класифікація рослин та тварин за К. Ліннею. Добові ритми рослин та сезонний рух їх соків як основна ідея створення "квіткового годинника" вченого.

    реферат [17,0 K], добавлен 14.05.2019

  • Шляхи розповсюдження вірусів рослин в природі та роль факторів навколишнього середовища. Кількісна характеристика вірусів рослин. Віруси, що ушкоджують широке коло рослин, боротьба із вірусними хворобами рослин. Дія бактеріальних препаратів і біогумату.

    курсовая работа [584,5 K], добавлен 21.09.2010

  • Загальні ознаки лілійних: проста оцвітина; вільні чи зрослі пелюстки; шість тичинок і одна маточка; суцільнокраї листки; дугове жилкування; плід - коробочка чи ягода. Екологія і географія поширення рослин. Декоративні та лікарські рослини родини лілійних.

    презентация [2,2 M], добавлен 03.06.2013

  • Аналіз екологічних особливостей ампельних рослин та можливостей використання їх у кімнатному дизайні. Характеристика основних видів ампельних рослин: родина страстоцвітні, аралієві, спаржеві, ароїдні, комелінові, акантові, ластовневі, лілійні, геснерієві.

    курсовая работа [1,4 M], добавлен 21.09.2010

  • Загальна характеристика та класифікаційні групи отруйних рослин. Адаптований перелік родів і лікарських видів, що найчастіше відносять до отруйних. Токсикологічна класифікація отруйних рослин та механізми токсичного захисту. Запобіжні заходи при отруєнні.

    курсовая работа [1006,9 K], добавлен 22.01.2015

  • Вплив лікарських рослин на діяльність систем організму людини. Дослідження лікарської флори на території агробіостанції Херсонського державного університету. Аналіз та характеристика життєвих форм родин та видів культивованих та дикорослих рослин.

    курсовая работа [33,0 K], добавлен 27.08.2014

Работы в архивах красиво оформлены согласно требованиям ВУЗов и содержат рисунки, диаграммы, формулы и т.д.
PPT, PPTX и PDF-файлы представлены только в архивах.
Рекомендуем скачать работу.