Вплив інтраназального введення дегідроепіандростерону на емоційний стан і зоосоціальну поведінку щурів за умов тривалої алкоголізації
Дослідження впливу курсового інтраназального застосування дегідроепіандростерону на емоційний статус і зоосоціальну поведінку лабораторних щурів дорослого та раннього зрілого віку. Емоційний стан і зоосоціальна поведінка за умов тривалої алкоголізації.
| Рубрика | Биология и естествознание |
| Вид | статья |
| Язык | украинский |
| Дата добавления | 26.06.2022 |
| Размер файла | 1,2 M |
Отправить свою хорошую работу в базу знаний просто. Используйте форму, расположенную ниже
Студенты, аспиранты, молодые ученые, использующие базу знаний в своей учебе и работе, будут вам очень благодарны.
Размещено на http://www.allbest.ru/
Размещено на http://www.allbest.ru/
1ДУ «Інститут неврології, психіатрії та наркологіїНАМН України»
2 КНПХОР «Обласна клінічна наркологічна лікарня»
3 Національний університет цивільного захисту України
Вплив інтраназального введення дегідроепіандростерону на емоційний стан і зоосоціальну поведінку щурів за умов тривалої алкоголізації
В.В. Гейко1, М.С. Гейко2, Т.В. Селюкова3
Досліджували вплив курсового інтраназального застосування дегідроепіандростерону (DHEA) на емоційний статус і зоосоціальну поведінку лабораторних білих щурів дорослого та раннього зрілого віку у стані відміни етанолу з урахуванням рівня його добровільного вживання та надання переваги у двопляшковому тесті. Показано, що за умов поновлення доступу до алкоголю відзначається високо вірогідне зменшення інтенсивності його вживання (на 75%) у всіх експериментальних тварин. Разом з цим DHEA на відміну від плацебо сприяє суттєвій (на 72%) редукції патологічного потягу до етанолу. Такі результати у поєднанні з відновленням вихідного патерну зоосоціальних взаємовідношень з переважанням соціоцентричного типу відображають нормалізуючий характер впливу нейростероїдної регуляції на емоційну поведінку алкоголізованих тварин, що свідчить про певний терапевтичний потенціал DHEA, спрямований на послаблення чи усунення стійкого облігатного синдрому алкоголізму - психічної залежності від етанолу.
Ключові слова: дегідроепіандростерон; інтраназальне введення; емоційно-рухова активність; тривожно-фобічний статус; добровільне вживання етанолу; індекс надання переваги етанолу; зоосоціальна поведінка.
V.V. Geiko1, M.S. Geiko2, T.V. Selyukova3
EFFECT OF INTRANASAL ADMINISTRATION OF DEGYDROEPIANDROSTERONE ON EMOTIONAL STATUS AND ZOOSOCIAL BEHAVIOR OF RATS UNDER CONDITIONS OF PROLONG ALCOHOLIZATION
1 SI «Institute of Neurology, Psychiatry and Narcology of National Academy of Medical Sciences of Ukraine», Kharkiv;
2 Regional Clinical Narcological Hospital, Kharkiv;
3 National University of Civil Protection of Ukraine, Kharkiv;
We have investigated the effect of the intranasal degydroepi- androsterone (DHEA) treatment on the emotional status and zoosocial behavior of rats during ethanol withdrawal compared to the level of voluntary ethanol consumption and its preference at the 2-bottle test. It was shown that under conditions of renewal of alcohol access, the highest decrease in the intensity of its usage (by 75%), as compared to controls, was found in all experimental animals. Additionally, DHEA has promoted significant reduction (by 72%) in the pathological addiction to ethanol. These results, combined with the restoration of zoosocial relationships with the predominance of the socio-centric type, have reflected the normalizing effect of neurosteroids on the emotional behavior of the alcoholized animals, which suggest certain therapeutic potential of DHEA directed to a decrease in the level of ethanol addiction.
Key words: dehydroepiandrosterone; intranasal administration; emotional and motor activity; anxiety-phobic status; voluntary use of ethanol; ethanol preference index; zoosocial behavior.
ВСТУП
Проблема лікування алкоголізму продовжує залишатися надзвичайно актуальною. Вона тісно пов'язана з недооцінкою ролі психічної залежності, яка формується на I стадії захворювання та проявляється емоційним дискомфортом у стані відміни алкоголю. Саме цей феномен є облігатним стрижневим симптомом алкоголізму, який, відновлюючись за умов купірування фізичної залежності, актуалізує патологічний потяг, що призводить до рецидивів захворювання [1, 2]. Недостатня увага до психічної залежності при алкоголізмі пов'язана з уявленням про її функціональний характер без урахування матеріального субстрату, що залучає катехоламін- (дофамін-), серотонін-, ГАМК-ергічну, а також нейростероїдну регуляцію функцій мозкової системи емоційного підкріплення [3-5]. Ро© В.В. Гейко, М.С. Гейко, Т.В. Селюкова зуміння феномену психічної залежності від алкоголю як складного синдромокомплексу, що реалізується в організмі на рецепторному, клітинному та загальномозковому рівні в цілому, визначає важливе патогенетичне значення фармакотерапевтичних підходів до його корекції [6]. При цьому застосовуються препарати різноманітних хімічних груп: бензодіазепінові транквілізатори, антагоністи опіоїдних та глутаматних рецепторів, агоністи ГАМК(А)-рецепторів, антидепресанти (селективні інгібітори зворотного захвату серотоніну), блокатори ацетальдегідрогенази (дисульфірам) тощо. Найбільш ефективними є атипічні антипсихотики (рисполепт) та антиконвульсанти (топамакс). Клінічні ефекти цих препаратів проявляються у зниженні патологічного потягу до алкоголю, стабілізації настрою та покращенні когнітивних функцій, забезпечуючи зниження рецидивів захворювання [7]. Проте їх використання може призводити до вторинного формування залежності, з чим пов'язана подальша необхідність та актуальність пошуку нових підходів щодо корекції емоційних та поведінкових порушень, які є наслідками зловживання психоактивних речовин та підвищують ризик розвитку хвороб залежності.
З 80-х років XX сторіччя був відроджений інтерес щодо застосування нейростероїдів (дегідроепіандростерону - DHEA), прогестерону та його тетрагідрометаболітів), які синтезуються de novo гліальними клітинами і нейронами різноманітних структур мозку людини і тварин [8, 9], у лікуванні порушень ЦНС перш за все у психіатрії. Відомо, що хронічний стрес і соматичні захворювання характеризуються зниженням продукції DHEA та його сульфатних форм (DHEAS), що супроводжується зменшенням співвідношення DHEAS/кортизол та асоціюється з розвитком і прогресуванням порушень пам'яті та інших когнітивних функцій, нестійкості настрою, деменцій, депресії тощо. В експериментах на гризунах були виявлені нейропротективні ефекти DHEAS: підсилення пам'яті, антидепресивна дія, зняття страху, паніки, зниження агресії [10, 11]. Його вміст наростає за різноманітних стресорних впливів; алкогольна інтоксикація призводить до зниження DHEA в амигдалеподібному тілі та гіпоталамусі [12, 13]. Підвищена чутливість до нейростероїдів, які регулюють поведінку у лінійних щурів, відібраних за високою чутливістю до алкоголю, вказує на те, що вони можуть робити певний внесок у патогенез хвороб залежності [14]. Показана можливість відновлення природного вироблення тестостерону в організмі внаслідок застосування DHEA, а також його ефективність проти старіння в результаті антиоксидантної, протизапальної, антиглюкокортикоїдної дії [15]. В організмі людини DHEA виробляється із 7 років з піком продукції від 20 до 25 років та поступовим неухильним зниженням його вмісту до 50% у 40 років та до 10-20% - у 65 років. DHEA стимулює синтез статевих гормонів, з урахуванням чого можна припустити, що його відновлення буде ефективним при різноманітних порушеннях ендокринної та нервової систем, у т. ч., у лікуванні алкоголізму та наркоманій.
Метою нашого дослідження було вивчення впливу DHEA на емоційний статус, типи зоосоціальної поведінки та рівень споживання етанолу у щурів за умов тривалої превентивної алкоголізації.
МЕТОДИКА
Усі процедури з лабораторними тваринами схвалені Комісією з питань етики та деонтології ДУ «Інститут неврології, психіатрії та наркології НАМН України» і виконані відповідно до «Загальноетичних принципів експериментів на тваринах (Київ, 2011), «Порядку проведення науковими установами дослідів та експериментів на тваринах» (№ 249 від 01.03.2012), Закону України «Про захист тварин від жорсткого поводження» (№ 3447-IV від 21.02.2006).
Дослідження проведено на 35 нелінійних самцях лабораторних білих щурів дорослого та раннього зрілого віку (від 8 до 12 міс), масою 310,0 ± 4,4 г. Кожну серію хронічних експериментів, що складалася з трьох блоків: вивчення емоційної та зоосоціальної поведінки; тривала алкоголізація з індивідуальним тестуванням рівня вживання та надання переваги етанолу; курс інтраназального введення DHEA або плацебо, здійснювали протягом не менше як 80 днів.
Дизайн дослідження включав п'ять послідовних етапів: I - вивчення вихідних нейроетологічних показників; II - тривала алкоголізація з визначенням рівня вживання та надання переваги етанолу; III - тестування нейроетологічних показників після алкоголізації; IV - інтраназальний курс DHEA або плацебо; V - тестування поведінки, рівня індивідуального вживання етанолу та його переваги у двопляшковому тесті.
Усі етологічні спостереження здійснювали після попередньої 5-денної ізоляції в індивідуальних клітках зі збереженням умов звичного утримання. «Відкрите поле» в нашій модифікації являло собою коло діаметром 160 см, поділене на квадрати зі стороною 20 см, обмежене по периметру стінкою заввишки 35 см. Його поверхню освітлювали лампою розжарювання потужністю 200 Вт з висоти над центром 70 см [16-18].
Тварин по одному саджали під стінкою та протягом 3 хв реєстрували такі показники: латентний період (ЛП) перетину першого квадрату, горизонтальну (загальна кількість пересічених квадратів) та вертикальну (кількість стійок з опорою та без неї) рухову активність. При цьому враховували вираженість орієнтовно-дослідницької реакції, яка включала ознайомчу пошукову активність (принюхуван- ня, заглядання в щілини), а також структурованість рухової активності (зміна напрямку та швидкості переміщень). Крім цього, фіксували число актів та характер грумінгу, а також кількість вегетативних реакцій у вигляді фізіологічних випорожнень. Для оцінки вираженості поведінкових показників застосовували розроблену нами 3-бальну шкалу (табл. 1).
Таблиця 1. Шкала емоційно-рухової та орієнтовно-дослідницької діяльності у щурів в обстановці «відкритого поля»
|
Показник поведінки |
|||||||
|
Вираженість реакції, бали |
Латентний період першого перетину квадрата, с |
Горизонтальна активність |
Вертикальна активність |
Орієнтовно- дослідницька діяльність |
Грумінг (кількість актів) |
Вегетативні прояви (дефекація, уринація) |
|
|
0 |
91-180 |
0-15 |
0-2 |
відсутня |
0 |
0 |
|
|
1 |
61-90 |
16-30 |
3-5 |
поодиноке принюхування |
1-2 |
1 |
|
|
2 |
3-60 |
31-50 |
ON О |
помірний пошук виражений |
3-4 |
2-4 |
|
|
3 |
0-30 |
51 і більше |
11 і більше |
пошук, заглядан- |
5 і більше |
5 і більше |
|
|
ня в щілини |
Для вивчення тривожно-фобічного статусу у щурів застосовували метод реєстрації проявів страху в комплексі поведінкових реакцій [16, 19], який дає змогу ідентифікувати тривожно-фобічні стани з визначенням індивідуального рівня тривожності та його змін за умов багатократного тестування за сукупністю поведінкових реакцій у низці етологічно-адекватних тестів, що базуються на створенні емоціогенних ситуацій у вигляді відкритого простору з інтенсивним освітленням, раптового впливу руки експериментатора, проходження через отвір, спуску з висоти. При цьому застосовувалося дискретне (1 бал) ранжування вираженості відповідних реакцій у діапазоні від 0 до 3 балів (більше значення відповідало більш вираженій реакції у тварини). Шкала оцінки включала набір тестів у наступній послідовності: I - визначення часу ЛП виходу з центра «відкритого поля»; II - якісна оцінка реакцій на маніпуляції експериментатора; III - реєстрація ЛП проходження через отвір; IV - визначення ЛП спуску з висоти (табл.2) [20].
Таблиця 2. Шкала оцінки тривожно-фобічного статусу у щурів
|
Вираженість реакції, бал |
Тест |
|||||||
|
I |
II |
пі |
IV |
|||||
|
Латентний період виходу з центра «відкритого поля»,с |
Реакція страху при маніпуляціях |
Латентний період проходження через отвір, с |
Латентний період спуску з висоти, с |
|||||
|
задку вання |
затаю вання |
вокалі зація |
притискання вушок |
|||||
|
0 |
0-15 |
відсутня |
0-30 |
|||||
|
1 |
15-30 |
при погладжуванні (дотику) |
30-60 |
|||||
|
2 |
30-60 |
при наближенні руки |
60-180 |
|||||
|
3 |
> 60 |
зберігається після припинення дії подразника |
>180 |
По закінченні часу проведення тесту I (60 с) за умов відкритого поля оцінювали реакцію тварини на наближення руки експериментатора (тест II), що надавало уявлення про поведінкові характеристики за типом відступу (страх). Тести III і IV реєстрували протягом 180 с. Сумарне вираження результатів досліджень тривожно-фобічного статусу та емоційно-рухової активності по окремих позиціях у балах являлося основою виділення трьох рівнів досліджуваних параметрів загальної рухової активності: низький, проміжний та високий (табл. 3).
Таблиця 3. Шкала оцінки тривожно-фобічного статусу та емоційно-рухової активності у щурів
|
Рівень вираженості загальної рухової активності |
Поведінкова реакція |
||
|
тривожно-фобічна |
емоційно-рухова |
||
|
Низький |
0-4 |
0-3 |
|
|
Проміжний |
5-7 |
4-7 |
|
|
Високий |
>8 |
>8 |
Для виключення впливу індивідуальної реакції на новизну обстановки всім експериментальним тваринам первинно проводилося 2-3-кратне тестування, усереднені показники якого використовувалися під час аналізу як вихідний фон поведінки.
Етологічні спостереження характеру зоо-соціальних відношень в ситуації конкурентної взаємодії здійснювали в камері розміром 40^70x50 см протягом 15 хв при мінімізації додаткових подразників, що забезпечувалося проведенням експериментів у приміщенні звичного утримання у добовий період помірної емоційної активності (з 12.00 до 14.00), на свіжій підстилці за умов звичайних звукових та зорових стимулів. Таким чином тестували випадкові пари тварин, які попередньо (не менше як 5 діб) перебували в індивідуальних клітках для зняття ефекту соціальних взаємодій. При цьому враховували прояви «дружелюбного» характеру: прагнення спілкуватися, об'єднуватися, взаємодіяти (зооцентричний тип), а також наявність альтернативних тенденцій - до домінування, майже до маніфестації агресивних дій або щодо розвитку підлеглої (субмісивної) поведінки [21, 22].
Хронічну (4 тиж) щоденну алкоголізацію тварин 15%-м розчином етанолу (ad libitum) з використанням градуйованих напівавтоматичних поїлок здійснювали з 9.00 до 16.00 у вільній груповій поведінці за умов звичного утримання та стандартного годування. На 5-му тижні щурів розміщували в ізольовані клітки для тестування індивідуального рівня вживання етанолу і води, а також визначення індексу надання переваги у двопляшковому тесті, який обчислювали за формулою:
ІНП = (VC2H5OH ~ (VC2H5OH + VH2o)) Х 100%,
де ІНП - індекс надання переваги; VC2H5OH - об'єм 15% етанолу; VH2O - об'єм питної води.
Дозу етанолу (г/кг), що вживали щури, розраховували з урахуванням маси тіла тварини і щільності C2H5OH (0,78 г) за формулою, при цьому 1 мл 15%-го етанолу відповідав 0,117 г C2H5OH: ІД = (VC2H5OH - МТ) х 1000 г, де ІД - індивідуальна доза; VC2H5OH - об'єм алкоголю, що вживався, мл; МТ - маса тіла тварини, г.
Розчин DHEA у рициновій олії для інтраназального введення готували з розрахунку 4000 мкг на 1000 мкл (4 мг/мл). Разова щоденна доза DHEA становила 160 мкг на тварину загальним об'ємом 40 мкл у 2 ніздрі. Як плацебо застосовували рицинову олію.
Статистичну обробку результатів для визначення вірогідності відмінностей між групами порівняння проводили із застосуванням програми «Excel» (непараметричний критерій t Стьюдента).
РЕЗУЛЬТАТИ ТА ЇХ ОБГОВОРЕННЯ
З урахуванням рівня щоденного індивідуального вживання етанолу з визначенням ози, а також індексу надання переваги (ІНП) етанолу чи воді у двопляшковому тесті, було виділено дві підгрупи тварин: які надавали перевагу воді (ІНП - 0%; n = 8 (22,9%)) та які надавали перевагу етанолу (ІНП - від 1 до 100%; n = 27; 77,1%). Середньодобова доза добровільного вживання становила 0,82 ± 0,08 г/кг 15%-го розчину етанолу. Його вміст у щурів, які надавали перевагу воді, був на 29% нижчим - 0,58 ± 0,13 г/кг; у щурів, які надавали перевагу етанолу - 0,95 ± 0,11 г/ кг (рис. 1).
Рис. 1. Характеристика досліджуваних груп тварин залежно від рівня щоденного добровільного вживання алкоголю після 30-денного доступу до 15%-го розчину етанолу: а - середньодобова доза вживання етанолу, що тестувалася; б - відносна доза вживання етанолу залежно від індексу надання переваги етанолу чи воді у двопляшковому тесті; 1 - усі тварини, 2 - надання переваги воді, 3 - надання переваги етанолу; 0% - середньодобова доза вживання етанолу в групі
інтраназальний дегідроепіандростерон емоційний алкоголізація
По закінченні 30-денного періоду алкоголізації вивчали вплив курсового інтраназального введення DHEA на індивідуальні показники відношення до етанолу та характеристики поведінки дослідних щурів. При цьому частина тварин (n = 20) отримувала 15 доз розчину DHEA у рициновій олії (160 мкг на щура, інтраназально у ніздрі загальним об'ємом 40 мкл раз на день), решта (n = 15) - рицинову олію (плацебо) інтраназально по 20 мкл у кожну ніздрю протягом 15 днів. Під час індивідуального тестування тварин хоча й виявлено тенденцію до більш низької щоденної дози вживання у групі DHEA, проте характер розподілу тварин у підгрупах був ідентичним (див. рис. 1), що демонструвало репрезентативність вибірок.
Дослідження емоційного стану включали вивчення рухової та орієнтовно-дослідницької діяльності тварин у «відкритому полі», а також визначення індивідуального рівня тривожності за 3-бальними шкалами вира- женості поведінкових проявів та подальшою їх оцінкою в діапазоні: низький, проміжний, високий. Під час аналізу поведінки кожної тварини враховували вихідні показники (фон) і після тривалої добровільної алкоголізації, а також їхню динаміку після курсового введення DHEA та плацебо.
Вихідні показники емоційної поведінки інтактних щурів дорослого віку визначалися високим (більше ніж 8 балів) рівнем рухової активності у «відкритому полі» - 10,49 ± 0,61 бала, незалежно від приналежності до підгруп тварин, які надавали перевагу етанолу чи воді (8,76 ± 1,00 і 11,41 ± 0,67 бала відповідно; рис. 2, а), при цьому тривожно-фобічна складова поведінки, яка сягала 5,65 ± 0,50 бала, характеризувалася проміжним рівнем (від 5 до 7 балів) (див. рис. 2, б).
Рис. 2. Вплив тривалої алкоголізації на емоційно-рухову активність у тесті «відкрите поле» і тривожно-фобічний статус щурів: а - емоційно-рухова активність, б - тривожно-фобічний статус; 1 - усі тварини, 2 - надання переваги воді у двопляшковому тесті, 3 - надання переваги етанолу у двопляшковому тесті; **P < 0,05; ****P < 0,01; < 0,001 порівняно з фоном
У результаті алкоголізації тварин спостерігалося вірогідне зниження на 44,3% вираженості емоційної компоненти поведінки (6,00 ± 0,95 бала), більш суттєве у підгрупі щурів, які надавали перевагу воді (4,30 ± 0,87 бала), разом з посиленням (на 38,8%) вияв тривож- но-фобічних реакцій до високого рівня (8,33 ± 0,74 бала; P < 0,01), незалежно від відношення щодо вибору у двопляшковому тесті.
Такі поведінкові зміни внаслідок тривалого регулярного доступу до етанолу разом з показниками рівня його вживання та ІНП у двопляшковому тесті відповідають клінічним проявам алкоголізму [23, 24], зокрема, синдрому психічної залежності [2], що у свою чергу, свідчить про адекватність застосованої моделі патологічного потягу, який є кардинальним синдромом залежності від психоактивних речовин.
Рис. 3. Вплив курсового введення плацебо (контроль) на емоційну поведінку тривало алкоголізованих щурів: а - емоційно-рухова активність, б - тривожно-фобічний статус; 1 - усі тварини, 2 - надання переваги воді у двопляшковому тесті, 3 - надання переваги етанолу у двопляшковому тесті; *Р < 0,1; **P < 0,05; ****P < 0,01; *****р < 0,001 порівняно з фоном
Рис. 4. Вплив курсового введення DHEA на емоційну поведінку тривало алкоголізованих щурів: а - емоційно-рухова активність, б - тривожно-фобічний статус; 1 - усі тварини, 2 - надання переваги воді у двопляшковому тесті, 3 - надання переваги етанолу у двопляшковому тесті; *Р < 0,1; **P < 0,05; ****P < 0,01; *****P < 0,001 порівняно з фоном
З використанням цієї моделі вивчали вплив DHEA на емоційний статус і зоосоціальну поведінку щурів (рис. 3; 4). Дослідження виконано у стані відміни етанолу у двох серіях: контроль (плацебо; n = 15); курсове введення DHEA (n = 20). При цьому не виявлено суттєвих відмінностей емоційно-рухової активності та тривожно-фобічного стану тварин. Такі результати, напевно, свідчать як про стійкість змін афективної сфери внаслідок тривалої алкоголізації, так і про актуалізацію поведінкового патерну психічної залежності на даному терміні припинення вільного доступу до алкоголю (15 днів), потенційованого умовами попереднього позбавлення соціальних взаємодій.
З урахуванням цього і беручи до уваги приналежність лабораторних щурів до стадних тварин зі слабо вираженою соціальною ієрархією, ми також досліджували індивідуальний характер поведінки в ситуації конкурентної (агоністичної) взаємодії, що відображала з'ясування та встановлення рангових відношень. Встановлено, що в мікропо- пуляції інтактних дослідних щурів (n = 35), як і в наших попередніх дослідженнях [21], переважали (51,4%) тварини соціоцентрич- ного типу взаємодій при практично рівній представленості діаметрально протилежних тенденцій у поведінці: до підлеглості з високим рівнем тривожно-фобічного статусу (25,7%) та домінування (22,9%), до числа яких входило 2 особі (33%) з еквівалентами агресивної поведінки (рис. 5).
Рис. 5. Вплив тривалої алкоголізації на представленість зоосоціальних типів поведінки в мікропопуляції лабораторних білих щурів: 1 - підлеглий, 2 - соціоцентричний, 3 - домінуючий
Хронічна алкоголізація призводила до нівелювання групових відмінностей внаслідок збільшення числа тварин підлеглого (на 33,5%) та домінуючого (на 24,9%) типів, тобто послаблювалася соціальна взаємодія, що корелювало з пригніченням емоційно-рухової активності та підвищенням тривожно-фобіч- них реакцій у поведінці.
На цьому фоні інтраназальний курс DHEA, на відміну від плацебо, супроводжувався значним переважанням представле- ності соціоспрямованої поведінки тварин разом з практичним відновленням вихідного співвідношення з альтернативними типами, характерного для інтактних лабораторних щурів. Водночас у контрольній групі (плацебо) відзначалося істотне збільшення (у 3,5 раза) наявності підлеглого типу, ймовірно, зумовлене некомпенсованим наростанням психоемоційного дискомфорту за умов відміни етанолу (див. рис. 5; 6).
Рис. 6. Відносна представленість зоосоціальних типів поведінки в мікропопуляції лабораторних білих щурів: а - контроль (плацебо), б - вплив DHEA; I - вихідний фон, II - після алкоголізації, III - плацебо, IV - після 15-разового введення DHEA; 1 - підлеглий, 2 - соціоцентричний, 3 - домінуючий
Для підтвердження нейроетологічних ефектів DHEA після його курсового застосування проводили індивідуальне визначення відношення до етанолу у двопляшковому тесті (рис. 7). Встановлено, що як у дослідній групі DHEA, так і в контрольній відзначалося вірогідне зниження середньодобової дози його добровільного вживання, проте індекс надання переваги суттєво (P < 0,001) зменшувався (у 3,2 раза) під впливом DHEA, тоді як у тварин, що отримували плацебо, відношення до алкоголю вірогідно не змінювалося. Такі результати за умов відміни етанолу можуть свідчити про певний нормалізуючий ефект нейростероїдної регуляції, який сприяє дезак- туалізації патологічного потягу до етанолу.
Рис. 7. Вплив DHEA на рівень вживання та індекс надання переваги етанолу у тривало алкоголізованих щурів: а - рівень вживання етанолу, б - індекс надання переваги; 1 - алкоголізація, 2 - після введення; ****P < 0,01; *****р < 0,001 у порівнянні з алкоголізацією
Відомо, що DHEA, акумулюючись в головному мозку внаслідок синтезу de novo або його секреції в наднирковій залозі та гонадах [9], є потужним ендогенним нейромодулятором, який по-різному діє на ЦНС. У числі інших стероїдних гормонів він бере участь у механізмах забезпечення нормальних і патологічних функцій мозку, підвищуючи стресостійкість, покращуючи когнітивні функції, перешкоджаючи старінню завдяки його антиоксидантному, протизапальному та антиглюкокортикоїдному впливу.
Показана виражена залежність біо- доступності DHEA від способу введення препарату [10]. У клінічній практиці застосовуються системні ін'єкції стероїдів, які здатні викликати небажані побічні ефекти, у зв'язку з чим оптимальнішим способом їх доставки у кров або мозок є інтраназальне введення, що може бути використано для лікування порушень ЦНС, у тому числі хвороб залежності від психоактивних речовин, з найменшими периферичними відхиленнями [25, 26].
ВИСНОВКИ
Наші результати свідчать про пригнічення емоційно-рухової активності та посилення тривожно-фобічних проявів у поєднанні з послабленням рівня зоосоціальних взаємодій внаслідок збільшення представленості альтернативних типів поведінки у превентивно алкоголізованих тварин.
Після 15-денного припинення доступу до етанолу відзначається вірогідне зменшення інтенсивності його вживання (на 75%) у всіх дослідних щурів, очевидно, зумовлене зниженням толерантності. Разом з цим за показниками надання переваги у двопляшковому тесті DHEA сприяло суттєвій редукції (на 72%) патологічного потягу до етанолу, тоді як плацебо не змінювало його вираженості.
Такі результати у поєднанні з відновленням вихідного патерну зоосоціальних взаємовідношень з переважанням соціоцен- тричного типу відображають нормалізуючий характер впливу нейростероїдної регуляції на емоційну поведінку алкоголізованих тварин, що свідчить про певний терапевтичний потенціал DHEA, спрямований на послаблення чи усунення стійкого облігатного синдрому алкоголізму - психічної залежності від етанолу.
REFERENCES
1. Verbenko NV Mental dependence on alcohol. Modern ideas about pathogenesis and pharmacotherapy. Crimean Therapeut J. 2004;2:53-6. [Russian].
2. ICD-10. Criteria for the diagnosis of mental and behavioral disorders. Kyiv: Sphere, 2004. [Russian].
3. Shabanov PD, Kalishevich SYu. Biology of alcoholism. 1998. [Russian].
4. Anokhina IP. The dopamine system of the brain and alcoholism. J RAMS. 1992;7:7-11. [Russian].
5. Allan AM, Harris RA. Acute and chronic ethanol treatment after GABA receptor-operated canals. Pharmacology. 1997;27:665-70.
6. Lara A. Ray, et al. State of the art behavioral and pharmacological treatments for alcohol use disorder. Am J Drug Alcohol Abuse. 2019;45 (2):124-40.
7. Franck J, Jayaram-Lindstrцm N, et al. Pharmacotherapy for alcohol dependence: status of current treatments. Curr O Neurobiol. 2013.
8. Goncharov NP, Katsiya GV, Nizhnik AN. Neurosteroids and their biological significance. Advanc Physiol Sci. 2004:35(4):3-10. [Russian].
9. Baulieu EE, Robel P. Neurosteroids: a new brain function?
J Steroid Chem Mol Biol. 1990;37:395-403.
10. Goncharov NP, Katsiya GV! DHEAS: biosynthesis, metabo lism, biological action and clinical application (analytical review). Androl Genit Surg. 2015;1:13-22. [Russian].
11. Mellon SH, Griffin LD. Synthesis, regulation and function of neurosteroids. Endocrinol Res. 2002;28,4:463.
12. Tsutsui K, Sakamoto H, Ukena K. Biosynthesis and action on neurosteroids in the cerebellar Purkinje neuron. J Steroid Biochem Mol Biol. 2003;85(2-5):311-21.
13. Andersson S, Cronholm F, Syovall J. Redox effects of ethanol on steroid metabolism. Alcoholism. Clin Exp Res. 1986;10:55S-61S.
14. Korpi E, Mдkelд R, Romeo E, et al. Increased behavioral neurosteroid sensitivity in a rat line selectively bred for high alcohol sensitivity. Eur J Pharmacol. 2001;421,1:31-8.
15. Goncharov NP, Katsiya GV Neurosteroid DHEA and brain function. Physiol Human. 2013;39(6):120-8. [Russian].
16. Geyko VV, Geyko MS. Modeling zoosocial phobias: the influence of hereditary burden and conditions of postnatal development. Mental Health. 2009;5(36):47-50. [Russian].
17. Management for experimental (preclinical) study of new pharmacological substances. М. 2000. [Russian].
18. Fedoryuk MP, et al. The effect of blockade of brain ASIC channels on the hippocampal theta rhythm in rats in a model “open field”. Fiziol Zh. 2019;65(1):15-9. [Ukrainian].
19. Rodina VI, et al. Multi-parameter method for complex assessment of anxiety-phobic state in rats. J Higher Nerv
Activ. 1993;43(5):1006-17. [Russian].
20. Geyko VV, Geyko MS. In addition to the method of assessing anxiety-phobic status in other laboratory creatures: Author's certificate No. 41986 from 30.01.2012. [Ukrainian].
21. Geyko VV, Abasheva SN. Some neuroimmunoendocrine correlates of spontaneous aggressiveness in rats. Narcology. 2006;1:53-5. [Russian].
22. Popova LD, Vasilyeva IM. Plasma testosterone and serotonin levels in the brains of aggressive and submissive rats of different age groups. Fiziol Zh. 2012;58(6):67-74. [Ukrainian].
23. Alcoholism: A Manual for Doctors (Ed. by G.V Morozov, V.E. Rozhnova, E.A. Babayan). M. Medicine. 1983. [Russian].
24. Pyatnitskaya IN. Alcohol abuse and the initial stage of alcoholism. M: Medicine, 1988. [Russian].
25. Banks W, Morley J, Niehoff M, Mattern C. Delivery of testosterone to the brain by intranasal administration: Comparison to intravenous testosterone. J Drug Target. 2009;17:759-65.
26. Ducharme N, Banks W, Morley J, et al. Brain distribution and behavioral effects of progesterone and pregnenolone after intranasal or intravenous administration. Eur J Pharmacol. 2010;641(2-3):128-34.
Размещено на Allbest.ru
...Подобные документы
Вільні амінокислоти у регуляторних і адаптаційних процесах організму. Надходження важких металів і кадмію та пошкодження макромолекул та надмолекулярних компонентів клітини. Вплив кадмію сульфату на азотний і вуглеводний обмін в організмі щурів.
автореферат [46,9 K], добавлен 09.03.2009Біоритми як загальні властивості живого. Структурні елементи біоритмів, їх класифікація. Поведінкові реакції тварин і методи їх вивчення. Методика вироблення штучного циркадного біоритму у самців щурів лінії Вістар. Проведення тесту "Відкрите поле".
дипломная работа [226,2 K], добавлен 21.03.2011Накопичення продуктів вільнорадикального окислення ліпідів і білків. Ефективність функціонування ферментів першої лінії антиоксидантного захисту. Вільнорадикальні процеси в мозку при експериментальному гіпотиреозі в щурів при фізичному навантаженні.
автореферат [84,7 K], добавлен 20.02.2009Вплив попереднього періодичного помірного загального охолодження щурів-самців у віці 3 та 6 місяців на формування та наслідки емоційно-больового стресу при визначенні функціонального стану церебральних механізмів регуляції загальної активності.
автореферат [58,6 K], добавлен 12.02.2014Особливості стану кардіо-респіраторної системи у підлітковому віці. Характеристика серцево-судинної системи: функції і будова серця, серцевий цикл та його регуляція. Дослідження впливу режиму дня підлітків та фізичних навантажень на стан серцевої системи.
творческая работа [44,6 K], добавлен 07.09.2014Характеристика фізико-географічних умов району дослідження. Флора судинних рослин правобережної частини долини р. Малий Ромен, народогосподарське значення та охорона. Використання результатів дослідження в роботі вчителя біології загальноосвітньої школи.
дипломная работа [48,4 K], добавлен 21.07.2011Дія радіації на живі організми. Радіочутливість живих систем. Дози радіації. Вплив умов довкілля та аварії на ЧАЕС на навколишнє середовище. Модифікація ультрафіолетового опромінення властивостей фітопатогенних бактерій Pectobacterium carotovorum.
курсовая работа [164,6 K], добавлен 11.02.2015Дослідження екологічних умов обстежуваної водойми, вмісту біогенних елементів в донних відкладах. Оцінка видового складу риб обстежуваного ставка та можливої конкуренції між видами. Результати біометричних та анатомічних спостережень білого амура.
курсовая работа [4,4 M], добавлен 12.02.2016Проведення наукового експерименту з метою визначення умов, необхідних для пророщування насінини. Вплив повітря, освітлення, вологості ґрунту, температурного режиму на зростання та розвиток рослин. Термін збереження насінням здатності до пророщування.
презентация [229,9 K], добавлен 10.01.2012Будова травної системи людини, органи у її складі. Функції травної системи. Залежність фізичного, психічного та сексуального здоров'я людини від їжі та характеру харчування. Витрати енергії за добу залежно від віку, статі, умов життя, характеру роботи.
реферат [566,6 K], добавлен 03.06.2014Час та умови виникнення боліт Волинського Полісся, їх характеристика відповідно до природно-історичних умов місцевості. Інвентаризація боліт за районами, їх гідрологічний режим, фізико-географічні особливості, фауна і флора, ступінь антропогенного впливу.
курсовая работа [42,6 K], добавлен 18.01.2013Загальна і анатомо-морфологічна характеристика ряду Перетинчастокрилі досліджуваної території. Проведення фенологічного спостереження та аналізу впливу метеорологічних умов на активність бджіл. Особливості поведінки комах представників даного ряду.
дипломная работа [9,8 M], добавлен 24.10.2011Головні напрями палеоантропологічних досліджень. Визначення біологічного віку, показник віку людини. Зміни, якi відбуваються на довгих трубчастих кістках. Статеві відмінності (диморфізм) виражені в будові таза, та морфології довгих трубчастих кісток.
реферат [15,1 K], добавлен 29.09.2010Стан забруднення атмосферного повітря у Рівненський області. Оцінка екологічного стану озера Басів Кут. Вимоги до якості води і методи гідрохімічних досліджень визначення органолептичних властивостей води. Дослідження якості поверхневих вод озера.
учебное пособие [739,8 K], добавлен 24.10.2011Листок як орган транспірації, її вплив на переміщення води в рослині. Регуляція продихової транспірації. Дифузія молекул води з міжклітинників листка через відкриті продихи. Залежність транспірації від зовнішніх умов. Роль продихів у фотосинтезі.
курсовая работа [9,5 M], добавлен 19.03.2015Таксономічний склад і хорологічна характеристика роду Centaurea L. Характеристика особливості рельєфу, кліматичних умов, флори та фауни Чернівецької області. Повний аналіз еколого-ценотичного роду. Цілюща дія та застосування у народній медицині волошки.
курсовая работа [40,1 K], добавлен 29.03.2015Теорії походження людини; антропогенез. Вплив природних умов на розвиток умінь первісних людей, житло як результат їх трудової діяльності. Виникнення землеробства, скотарства, ремесел - важливий крок у розвитку людства. Обмін – чинник прориву до свободи.
реферат [45,3 K], добавлен 20.03.2013Характер зміни вмісту нітратів у фотоперіодичному циклі у листках довгоденних і короткоденних рослин за сприятливих фотоперіодичних умов. Фотохімічна активність хлоропластів, вміст никотинамидадениндинуклеотидфосфату у рослин різних фотоперіодичних груп.
автореферат [47,7 K], добавлен 11.04.2009Наукові колекції, їх створення, зберігання і значення для дослідження біорізноманіття. Колекція павуків А. Рошки: історія, стан дослідженості, необхідність подальших досліджень. Результати реідентифікації Thomisidae та Philodromidae із колекції А. Рошки.
курсовая работа [639,7 K], добавлен 21.04.2015Значення риб у водних біоценозах. Аналіз основного видового складу риб р. Случ. Характеристика природно-кліматичних умов району дослідження. Характеристика риб рядів окунеподібні, коропоподібні, щукоподібні. Особливості біології риб та їх поширення.
курсовая работа [2,0 M], добавлен 08.02.2015
