Платан кленолистий (Platanus acerifolia Willd.) в умовах міст степової зони України

Размещено на http://www.allbest.ru/

Херсонський державний університет криворізький ботанічний сад НАН України Донецький ботанічний сад НАН України

Платан кленолистий (platanus acerifolia willd.) В умовах міст степової зони України

Ч.О. Загорулько, І.І. Коршиков

Анотація

Здійснено порівняльний аналіз життєвого стану та біометричних параметрів Platanus acerifolia Willd. у насадженнях двох міст степової зони України. Виявлено, що P. acerifolia широко використовується в озелененні м. Херсон, тоді як у Кривому Розі трапляється рідко. Вік дерев у Херсоні становить 38-60 р. Життєвий стан оцінено як високий та близький до високого - 77,896,3 %. Старші за віком дерева відзначаються найбільшою висотою - 18,4-21,5 м та максимальним діаметром стовбура 80,1-99,4 см. У рослин всіх насаджень у Херсоні відмічена наявність сухих гілок, що становить 6,3-28,7 %. У Кривому Розі зростають дерева віком 28-42 років. У різних насадженнях P. acerifolia кількість сухих гілок варіює в межах 0,3-44,5 %, а життєвий стан - від 55,5 до 100 % залежно від місця зростання. Висота дерев P. acerifolia складає 6,2-20,3 м, а діаметр стовбура 12,2-68,7 см. Встановлено, що відмінності життєвого стану та морфометричних показників дерев в насадженнях цих міст залежать від віку дерев, щільності їх посадки, освітленості та інших умов зростання, у першу чергу від затишності території. Дерева в Кривому Розі більш суттєво, ніж у Херсоні, пошкоджені холодними вітрами. Відмічено, що Platanus acerifolia є перспективним видом для більш широкого використання в озелененні міст Причорномор'я та населених пунктів Правобережного Степу, однак в останніх для успішного зростання потребують вибору експозиційних місць. Це, у першу чергу, повинні бути місця, захищені від впливу холодних вітрів взимку і суховіїв у весняно-літній періоди.

Ключові слова: Platanus acerifolia Willd., морфометричні параметри, життєвий стан, Херсон, Кривий Ріг.

Сучасні міста степової зони України потребують часткової заміни та поповнення асортименту деревних рослин з двох головних причин: більшість видів, особливо роду Populus L., досягли критичного віку, а також досить суттєво змінились кліматичні умови в зв'язку з глобальним потеплінням. Значно збільшилась тривалість посух, які можуть продовжуватись 2-3 місяці з середини літа до жовтня місяця. Також у цей період зросла кількість днів з підвищеною температурою 30 0С і більше. Для степових міст важливим є поповнення асортименту стійкими декоративними видами, що швидко ростуть і формують об'ємну крону. Такі рослини за рахунок затінення великих площ створюють більш комфортні умови для проживання людей у степових містах. До таких перспективних видів належить платан кленолистий (Platanus acerifolia Willd.), який спорадично в деяких містах почали висаджувати в післявоєнні часи. В озелененні населених пунктів Причорномор'я і Приазов'я цей вид активно застосовують з 70- 80-тих років ХХ століття та переміщують в північні райони Правобережного Степу і Лісостепу України [3].

P. acerifolia -- це гібрид, який виник від схрещування платана східного (P. orientalis L.) і платана західного (P. occidentalis L.) в Англії у середині XVII століття. В Європі він дуже поширений у культурі [10]. Інтродукція платанів починалась у Криму, куди вперше у 1786 році було завезено насіння одного з видів. У Нікітському ботанічному саду колекція платанів була зібрана в 1814-1828 роках. З того часу в Криму культивували платан, який вирощували з місцевого насіння. Вихід сіянців у розсаднику Нікітського ботанічного саду становив до 200 тис. в рік. Домінує в насадженнях Криму P. acerifolia, у той час як P. orientalis трапляється рідко, P. occidentalis - в одиничних екземплярах [9].

У Криворізькому ботанічному саду НАН України (КБС) уперше два саджанці P. acerifolia були завезені з Донецького ботанічного саду у 1984 році, а вже з 1990 року висаджували молоді рослини місцевої репродукції [8]. В Одесі цей вид культивується уже понад 100 років, у Новій Каховці використовують в озелененні більше 70 років. Старі дерева P. acerifolia зростають в насадженнях Херсона, Голої Пристані, на Закарпатті (Ужгород, Мукачеве та ін.). Присутній платан і в насадженнях населених міст Сумської та Харківської областей [10]. У старих парках Буковини зростають понад 30 дерев цього виду. Найстаріше дерево в Україні росте у Маківському парку, вік якого становить близько 150-200 років [6, 7].

Життєздатність P. acerifolia в умовах степу різна. Так, в умовах дендрарію КБС цей вид відзначився високою посухостійкістю та середньою зимостійкістю і низькою пило- і газостійкістю [8]. Наявність об'ємної крони і великої маси листя дозволяє одному розвиненому дереву P. acerifolia осаджувати за вегетаційний період 3,6-13,5 кг пилу із повітря в таких містах як Дніпропетровськ, Донецьк, Бердянськ [5]. Біологічні особливості цього перспективного інтродуценту мало досліджені в умовах різних за соціально-економічними проблемами в містах, що відрізняються за природно-кліматичними умовами.

Мета роботи - порівняльна характеристика життєвого стану та біометричних характеристик P. аcerifolia в насадженнях міст Херсону та Кривого Рогу.

Матеріал і методи досліджень

Місто Херсон, у якому в озелененні уже 40-50 років досить широко використовують P. аcerifolia, знаходиться в зоні сухого степу. Кліматичні показники тут такі: сумарна річна кількість опадів коливається в межах 350-470 мм/рік, середньорічна температура --+10 0С [1]. Стан рослин вивчали і у насадженнях великого промислового міста - Кривого Рогу, що географічно знаходиться більше як за 200 км від Херсону. Середня річна температура у місті - +8,5 0С, а сумарна кількість опадів - 400-450 мм/рік [4].

Проводили дослідження морфометричних характеристик та життєвого стану дерев P. acerifolia, а також їх статистичну обробку.

Результати досліджень та їх обговорення

У Херсоні P. acerifolia є одною із головних деревних порід, у центральній і східній частині міста його частка в зелених насадженнях становить близько 35 %. У північному і західному районах міста частка цього виду в зелених насадженнях також висока і становить відповідно 25 %, і 20 %. У південному районі міста вона складає 5 %. Загальна доля P. acerifolia в Херсоні становить близько 24 %. У місті є багато вулиць, які озеленені тільки цим видом. Досить часто P. acerifolia насаджують біля адмінбудівель, шкіл, лікарень, зростає також у парках, скверах та в дворах багатоповерхових будинків.

Морфометричні показники дерев в насадженнях Херсону залежать від віку, щільності посадки, освітленості та інших умов зростання, у першу чергу затишності, наскільки будівлі захищають рослини від суховіїв та холодних вітрів взимку та навесні. Найбільш високими виявились 60-річні дерева - 20-21 м, хоча і 45-річні на Бериславському шосе мали висоту 20 м (табл. 1).

Таблиця 1 Показники життєздатності Platanus acerifolia Willd. у насадженнях м. Херсон, 2020 р.

Старші за віком відзначались максимальним діаметром стовбура - 80,1-99,4 см. У 42-50- річних рослин цей показник змінювався в межах 51-73,6 см, а найменшим був у 38-річних дерев - 38,5 см. У дерев 8 із 10 насаджень діаметр крони був досить близьким - 10,1-11,9 м, тільки рослини в шкільному дворі мали більш габітусну крону D = 16,6 м, серед солітерів середнє значення - 17,6 м, а на вулиці Університетська крона майже в 2 рази менша - 8,9 м. біометричний насадження дерево посадка

У Херсоні площа проєкції крони найбільша у дерев шкільного насадження (217,7 м2) та у солітерів (259,1 м2). У п'яти вуличних насаджень цей показник становить 104,8-127,7 м2, у чотирьох - 89,8-100,2 м2. Максимальний об'єм крони - 1884,7 м3 мали рослини, що зростали окремо як солітери, а на подвір'ї школи цей показник 892,9 м3. Ще у рослин чотирьох насаджень також був значний (601,1-754,6 м3) об'єм крони, середній (538,4-561,9 м3) - у двох вуличних посадках і найменший (356,7-398,5 м3) - у трьох алейних посадках. У дев'яти насаджень рівень плодоношення дерев був середнім (46,0-60,0 %) або високим (73,3-89,4 %), а ще у двох - низьким (31,0-39,7 %). У рослин всіх насаджень відмічено наявність сухих гілок, максимальна (28,7 %) -на вул. Перекопська, а мінімальна (6,3-6,5 %) - у солітерів та на вулиці Кулика. У рослин восьми насаджень життєвий стан був високим - 80,0-96,3 % і ще у трьох близьким до цього - 77,8-78,4 %. Наявність сухих гілок пов'язана з тим, що P. acerifolia як теплолюбний вид зазнає пошкоджень, коли в період початку вегетації наступають заморозки. Взимку у рослин, що ростуть у незатишних місцях, пошкоджуються однорічні пагони по периферії крони дерев. У цілому, переважна більшість насаджень P. acerifolia зберігають високу декоративність і реально впливають на мікрокліматичні умови влітку в місцях зростання. Найкращий стан дерев відмічений у центральній і східній частинах Херсону. У цих районах достатня кількість будівель, що створює більш затишні умови зростання. У насадженнях уздовж шосе життєвий стан дерев неоднорідний, у місцях, де вони захищені будівлями, він високий. У дерев на вільних просторах шосе відмічена суховерхість та значна кількість сухих гілок у кроні, що є наслідком впливу суховіїв влітку і холодних вітрів взимку.

У Кривому Розі насадження P. acerifolia трапляються в одному місці - у мікрорайоні Ювілейний. Тут дерева зростають трьома групами у дворі дев'ятиповерхового будинку, який має форму букви «П». Тобто дерева з трьох сторін захищені від холодних вітрів взимку та суховіїв у весняно-літній період. Усього в цьому дворі зростає 13 дерев віком 42 роки (табл. 2), висота яких варіює в межах 13,3-20,3 м, діаметр стовбура 38,3-68,7 см, діаметр крони 13,018,1 м, площа крони 124,7-259,0 м2, а її об'єм 490,8-1561,8 м3. Інші три розвинені дерева, які мало пошкоджені, зростають у шкільному дворі і відносяться до найбільш розвинених у Кривому Розі. У кроні цих дерев дуже мало сухих гілок. За морфометричними показниками рослини ботанічного саду, як правило, поступаються деревам прибудинкової території, особливо ті, що зростають на відкритих для вітрів ділянках дендрарію. Тому у цих дерев суттєво збільшується кількість сухих гілок у кроні, які наявні навіть у їх верхівках - 28,0-44,5 %. Відповідно життєвий стан за 100-бальною шкалою в рослин дендрарію становив 55,5-72,0 %, а у дерев прибудинкової території та школи - 96,5-100 %. Рослини ботанічного саду за плодоношенням значно поступаються деревам з міського насадження. Дерева, що зростають у старих парках Буковини, вік яких 115-120 років, досягають висоти до 29 м, а діаметр стовбура - 1,35 м [2].

Ритміка вегетації P. acerifolia відповідає природно-кліматичним умовам Криворіжжя, а тривалість вегетаційного періоду становить 205-215 днів.

В умовах інтродукційного ареалу в Правобережному Лісостепу України репродуктивна зрілість P. acerifolia настає у 10-20-річному віці, одне дерево з 23-балами плодоношення може забезпечити 4-5 кг повнозернистого насіння. Розмножувати платан можна як насінням, так і живцями. Обов'язковою умовою вирощування сіянців є підтримання високої вологості ґрунту шляхом щоденних поливів. На постійне місце необхідно висаджувати 3-4-річні сіянці і саджанці, краще в пізньоосінні строки. P. acerifolia добре росте на свіжих, вологих, сирих і відносно багатих ґрунтах з рН 6,5-8,0 [3].

Таблиця 2 Показники життєздатності Platanus acerifolia Willd у насадженнях м. Кривий Ріг, 2017 р.

Рис. 1. Platanus acerifolia Willd. самосівного походження у м. Херсон

Життєва форма P. acerifolia в насадженнях Херсону і Кривого Рогу - практично скрізь одностовбурове дерево. Цей вид в умовах Херсону починає натуралізуватись. У ході обстежень виявлено декілька рослин самосівного походження (рис. 1). Відмічено також відновлення рослин з припневої порості при спилі стовбура рослин в Херсоні. Листковий апарат P. acerifolia у ході вегетації практично не пошкоджується хворобами та шкідниками і на листках не утворюється слизовий наліт, як, наприклад, в окремих видів роду Populus L.

Отже, порівняльні дослідження насаджень P. acerifolia у м. Херсон і м. Кривий Ріг свідчать, що у південному місті цей вид є однією із головних порід в озелененні і починається процес його натуралізації, а в промисловому, більш північному місті Кривий Ріг, він є рідкісним видом. Хоча в окремих місцях цей вид зростає на продувних для вітрів територіях, однак його життєвий стан низький, а відповідно і низька декоративність. У вуличних насадженнях Кривого Рогу P. acerifolia використовувати неможливо, хоча вид придатний для озеленення тільки затишних місць, де вітрове навантаження мінімальне.

Висновки

Отже, Platanus acerifolia є перспективним видом для більш широкого використання в озелененні міст Причорномор'я та населених пунктів Правобережного Степу, однак в останньому випадку для успішного зростання потребує вибору експозиційних місць. Це, у першу чергу, повинні бути місця, захищені від впливу холодних вітрів взимку і суховіїв у весняно-літній періоди. У Кривому Розі в зимовий період у рослин відкритих територій можуть зазнавати пошкодження багато однорічних пагонів у кроні і це суттєво знижує естетичне візуальне сприйняття дерев. Значної шкоди рослинам можуть завдавати пізньовесняні заморозки. У сприятливих умовах дерева добре ростуть і розвиваються, а на відкритих територіях втрачають декоративність внаслідок утворення значної кількості сухих гілок у кроні.

Література

1. Гамаюнов В. Е., Кухтеева К. М., Сидоренко А. И. Природные условия и почвенный покров

2. Херсонской области: методические рекомендации для студентов агрономического и гидромелиоративного факультетов. Херсон, 1995. 45 с.

3. Грабовий В. М. Платан (Platanus L.) у Правобережному Лісостепу України / за ред. чл.-кор. НАН України І. С. Косенка. Умань : УВПП, 2007. 218 с.

4. Грабовий В. М. Перспективи використання видів роду Platanus L. у зеленому будівництві. Інтродукція рослин. 2000. № 1. С. 72-74.

5. Екологічний паспорт міста Кривого Рогу. Кривий Ріг, 2017. 56 с.

6. Задорожная Д. В. Пылеулавливающая способность растений Platanus acerifolia (Aiton) Willd. в городских насаждениях. Інтродукція рослин. 2014. № 3. С. 74-79.

7. Липа О. Л. Платан на Україні. Наук. зап. Київ. держ. ун-ту. 1957. Т. 16. С. 152-161.

8. Термена Б. К. Платан кленолистний на Україні. Інтродукція та акліматизація рослин в Україні. 1971. Вип. 5. С. 43-49.

9. Федоровский В. Д., Мазур А. Е. Древесные растения Криворожского ботанического сада. Днепропетровск : Прогресс, 2007. 256 с.

10. Шкарпет О. Д. Интродукция платанов Крыму. Бюллетень государственного Никитского ботанического сада. 1987. Вып. 63. С. 18-21.

11. Щепотьев Ф. Л., Павленко Ф. А. Разведение быстрорастущих древесных пород. М. : Лесная промышленность, 1975. 232 с.

References

1. Gamayunov V. E., Kukhteeva K. M., Sidorenko A. I. Natural conditions and soil cover of Kherson region. Methodical recommendations for students of agronomic and hydro-ameliorative faculties. Kherson, 1995. 45 s. [in Russian]

2. Hrabovyi V. M. Planetree (Platanus L.) in the Right-Bank Forest-Steppe of Ukraine / Za red. chl.-kor. NAN Ukrainy I. S. Kosenka. Uman : UVPP. 2007. 218 s. [in Ukrainian]

3. Hrabovyi V. M. Prospects for the use of species of the genus Platanus L. in green building. Introduktsiya roslyn. 2000. № 1. S. 72-74. [in Ukrainian]

4. Ecological passport of the city of Kryvyi Rih. Kryvyi Rih, 2017. 56 s. [in Ukrainian]

5. Zadorozhnaya D. V. Dust-collecting ability of Platanus acerifolia (Aiton) Willd. in urban plantations. Introduktsiya roslin. 2014. № 3. S. 74-79. [in Russian]

6. Lypa O. L. Planetree in Ukraine. Nauk. zap. Kyiv. derzh. un-tu. 1957. T. 16. S. 152-161. [in Ukrainian]

7. Termena B. K. London planetree in Ukraine. Introduktsiya ta aklimatyzatsiya roslyn v Ukraini. 1971. Vyp. 5. S. 43-49. [in Russian]

8. Fedorovskiy V. D., Mazur A. E. Woody plants of the Krivoy Rog Botanical Garden. Dnepropetrovsk : Progress, 2007. 256 s. [in Russian]

9. Shkarpet O. D. Introduction of planetrees in the Crimea. Byulleten gosudarstvennogo Nikitskogo botanicheskogo sada. 1987. Vyp. 63. S. 18-21. [in Ukrainian]

10. Shchepotev F. L., Pavlenko F. A. Breeding fast growing tree species. M. : Lesnaya promyshlennost, 1975. 232 s. [in Russian]

Размещено на Allbest.ru