Екологічні проблеми амброзії полинолистої в Харківській області

Размещено на http://www.allbest.ru/

ЕКОЛОГІЧНІ ПРОБЛЕМИ АМБРОЗІЇ ПОЛИНОЛИСТОЇ В ХАРКІВСЬКІЙ ОБЛАСТІ

Непран І.В. - к.с.-г.н., доцент кафедри екології та біотехнологій у рослинництві, Державний біотехнологічний університет Бондаренко С.В. - к.с.-г.н., доцент кафедри агрохімії,

Поташова Л.М. - к.с.-г.н., доцент кафедри рослинництва,

В Україні останніми роками за нестачі в господарствах фінансових і матеріальних ресурсів різко знизилась культура землеробства, що спричинило різке збільшення забур'яненості агробіоценозів. Особливу загрозу становить для сільського господарства та населення активне поширення такого карантинного бур'яну, як амброзія полинолиста (Ambrosia artemisifolia L.) Найбільш поширеними методами боротьби з амброзією полинолистою є організаційні, агротехнічні та хімічні. Проведені обстеження в містах і населених пунктах, присадибних ділянках, господарствах всіх форм власності Харківської області. Встановлено, що з населених пунктів найбільш заражений Харківський, Лозівський, Вовчанський, В. Бурлуцький, Н. Водолазький і Сахновщанський райони. Вогнища амброзії полинолистої на присадибних ділянках найбільш поширені в Близнюківському, Лозівському, Барвінківському районах, а з міст області - у м. Лозова. Маршрутними обстеженнями були встановлені заражені амброзією полинолистою регіони області. Найбільша площа зараження спостерігається в Сахновщанському, Близнюківському, Лозівському відповідно: 4772,06 га; 2862,5 га; 1956 га; а найменша - Печенізькому районі - 1,3 га. Маршрутні обстеження останніх років досліджень показали стрімке поширення амброзії полинолистої по всій території Харківської області. Це свідчить про те, що цей карантинний бур'ян завдяки своїм морфологічним та біологічним властивостям проявляє високу інтродукційну пластичність та акліматизацію до умов регіону. Контролювати карантинний бур'ян - амброзію полинолисту - доцільно разом з органами санітарного та екологічного контролю, адміністративно-технічною інспекцією, квартальними комітетами, підприємствами, навчальними закладами, представниками громадськості. Об'єднання зусиль керуючих органів та виконавців дасть змогу ефективніше боротися з таким карантинним бур'яном, як амброзія полинолиста і зберегти одну з гострих екологічних проблем сучасності.

Ключові слова: амброзія полинолиста, поширення, карантинний бур'ян, алерген, шкодочинність.

Nepran I.V., Potashova L.M., Bondarenko S.V. Ecological problems of ambrosias artemisifolia in Kharkiv region

In Ukraine, due to the lack of financial and material resources on farms, the farming standards have sharply decreased in recent years, which has led to a sharp increase in weeds in agrobiocenoses. The active spread of such a quarantine weed as ragweed (Ambrosia artemisifolia L.) poses a particular threat to agriculture and the general population. The most common methods of controlling ragweed are organizational, agronomic and chemical. Surveys were conducted in cities and towns, homesteads, farms of all forms of ownership in the Kharkiv region. It was established that the most infected settlements are Kharkiv, Loziv, Vovchansky, V. Burlutsky, N. Vodolazsky and Sakhnovshchansky districts. Outbreaks of ragweed in homesteads are most common in Bly- znyukivsky, Lozivsky, Barvinkivsky districts, and from the cities of the region - Lozova. Route surveys identified infected areas of ragweed. The largest area of infection is observed in Sakhnovshchansky, Blyznyukovsky, Lozovsky, respectively: 4772.06 hectares; 2862.5 hectares; 1956 ha; and the smallest - Pecheneg district - 1.3 hectares. Route surveys of recent years of research have shown a rapid spread of ragweed throughout the Kharkiv region. This indicates that this quarantine weed, due to its morphological and biological properties, shows high introductory plasticity and acclimatization to the conditions of the region.

Key words: ragweed, distribution, quarantine weed, allergen, harmfulness.

Постановка проблеми

Амброзія - небезпечний карантинний бур'ян, який завдає великої шкоди не лише сільському господарству, але й здоров'ю людини. Пилок амброзії полинолистої є надзвичайно сильним алергеном. Попадання пилку на слизову оболонку носа або на кон'юктиву ока викликає сінну лихоманку. Для захворювання досить 40-50, а іноді і 3-5 зерен пилку. Поширена рослина на території всієї Харківської області загальною площею 17671,876 га [1].

Забур'янює посіви різних сільськогосподарських культур, поширена по узбіччях автомобільних шляхів, біля будинків та смітників, на пустищах, старих кладовищах, відвалах різних порід, залізничних насипах, у місцях, де порушений ґрунтовий та рослинний покрив (новобудови, довгобудови) або завезено новий ґрунт з інших місць, у долинах річок тощо. Захоплює погано оброблені поля, городи, виноградники, баштани, сади, занедбані газони [2]. Поширюється амброзія полинолиста з насіннєвим матеріалом, відходами, сіном, транспортними засобами. Також насіння завдяки легкій масі здатне переноситись водою під час злив і повеней. Небезпечним джерелом поширення амброзії є й залізничний транспорт, яким перевозять на значну відстань у різні регіони гравій, пісок для ремонту колій. З огляду на велику шкідливість амброзії полинолистої як для сільського господарства, так і для здоров'я людини, боротьба з нею є одним із важливих і першочергових завдань усіх землекористувачів [3-6]. Амброзія не має природних ворогів (тварини амброзію не їдять) і відзначається великою біологічною активністю.

Вона здатна заглушити та витіснити не тільки культури, а й дикорослих рослин, захоплюючи таким чином нові земельні ділянки і площі. Саме тому ми вважаємо, що появу амброзії в екосистемах України слід вважати біологічним забрудненням.

Аналіз останніх досліджень і публікацій

Науковцями встановлено, що висока агресивність амброзії зумовлена не тільки відсутністю природних ворогів, а й високим коефіцієнтом насіннєвого розмноження та алелопатичним впливом бур'яну. За результатами біохімічних досліджень встановлено, що Ambrosia artemisiifoHa L. і Ambrosia psilostachya L. синтезують хлорогенову й ізохлорогенову кислоти, ефір глюкози та кавову кислоти, які пригнічують проростання й ріст багатьох видів рослин. Швидке поширення амброзії полинолистої зумовлене широкою екологічною пластичністю [3]. Найголовнішою причиною збільшення поширення бур'яну є здатність цього виду легко адаптуватися до нових умов та вплив глобального потепління клімату [4].

Амброзія полинолиста привернула до себе увагу насамперед через здатність викликати низку алергічних реакцій, що негативно позначаються на здоров'ї значної частини населення. Пилок Ambrosia artemisiifolia визиває види алергій у період цвітіння через аерозольно-контактну взаємодію з організмами людей та тварин. Сукупність алергічних реакцій зазначаються в науковій літературі як сінна пропасниця або амброзійний поліноз і проявляються у вигляді алергічного риніту, кон'юнктивіту зі сльозотечею та погіршенням зору, лихоманки, респіраторних розладів, астми з приступами задухи. Більшість досліджень підтверджують, що навіть мінімальна концентрація у 5-20 пилкових зерен на 1 м³ здатна провокувати алергічні реакції [7]. В.М. Івченко зазначає, що в пікові періоди цвітіння Ambrosia artemisiifolia (кінець серпня) концентрація пилку може становити до 400-450 зерен/м³, у другій декаді вересня більше 300 зерен/м³, а на початку жовтня може зберігати показник у 100 зерен/м³ за певних кліматичних умов [8]. Існують експериментальні докази, що в Польщу пилок амброзії заноситься з територій Угорщини, України, Словаччини, в Естонію, Литву з України та південного сходу Росії, в Македонію - із Сербії за певних кліматичних умов. Це значно ускладнює організацію захисту населення на конкретних територіях [9]. Тому в боротьбі з амброзією полинолистою потрібно дотримуватися карантинних заходів, технологій вирощування с.-г. культур та вести фітоценотичний облік контролю.

Постановка завдання. Основною метою наших досліджень було вивчення особливостей поширення амброзії полинолистої в Харківській області та розробка радикальних заходів знищення цього бур'яну. Об'єкт дослідження - амброзія полинолиста (Ambrosia artemisifolia L.). Свою назву отримала від пахучої мазі, якою грецькі боги натирали своє тіло [10]. Батьківщиною є Північна Америка. В Україні цей бур'ян уперше виявлено в 1914 році у с. Кудашівка Дніпропетровської області. Після 50-х років ХХ ст. амброзія полинолиста почала активно розповсюджуватися в північних і західних напрямах України [3]. Амброзія полинолиста - однорічна, світлолюбна, посухостійка рослина з родини айстрових. За зовнішнім виглядом дуже нагадує полин гіркий, через що і дістала назву «полинолиста». Рослина має пряме високе (до 200-250 см), розгалужене у верхній частині опушене стебло. Товщина стебла в нижній частині - 1,0--2,5 см. Корінь стрижневий, розгалужений, заглиблюється в ґрунт до 350-400 см, а інколи й більше. Глибина проникнення значною мірою залежить від рівня вологозабезпеченості [11]. Дослідження показують, що на утворення 1 т сухої речовини амброзія полинолиста виносить із ґрунту 24-33 кг азоту, 5-8 кг фосфору, 32 кг калію, а також близько 950 т води [10].

Виклад основного матеріалу досліджень

Відомо, що для розробки радикальних заходів ліквідації бур'янів потрібен обов'язковий облік поширення їх видів у кожному господарстві району. Однак подекуди засміченість полів сильно варіюється не лише в межах району, але й на територіях окремих областей, залежно від різних еколого-кліматичних і господарських умов. Щоб запровадити високоефективні заходи захисту проти бур'янів, необхідно виявити характер їх поширення як на конкретних територіях, так і в межах України. Тому є постійна необхідність визначати райони засміченості тими чи іншими карантинними бур'янами для правильної побудови системи заходів боротьби з ними.

Дані маршрутних обстежень 2020 року показали, що станом на 01.01.2021 року амброзія полинолиста була поширена в 27 районах області, в тому числі в м. Харків. (табл. 1). Були проведені обстеження в містах і населених пунктах, присадибних ділянках, господарствах всіх форм власності. Аналіз таблиці показав, що з населених пунктів найбільш заражені Харківський, Лозівський, Вовчанський, В. Бурлуцький, Н. Водолазький і Сахновщанський райони. Вогнища амброзії полинолистої на присадибних ділянках найбільш поширені в Близнюківському, Лозівському, Барвінківському районах, а з міст області - в м. Лозова. На присадибних ділянках площа зараження була помічена в Зачепилівському (329), Крас- ноградському (324,6), Близнюківському (146,5), Барвінківському районах (117). Площа зараження амброзією полинолистою в господарствах всіх форм власності Харківської області найбільша в Сахновщанському районі - 4772,06 га, Близнюківському районі - 2862,5 га, Лозівському районі - 1956 га, а найменша в Печенізькому районі - 1,3 га.

Таблиця 1 Зараженість земель Харківської області амброзією полинолистою за 2020 рік

Отже, маршрутні обстеження останніх років досліджень показали стрімке поширення амброзії полинолистої по всій території Харківської області. Це свідчить про те, що цей карантинний бур'ян завдяки своїм морфологічним та біологічним властивостям проявляє високу інтродукційну пластичність та акліматизацію до умов регіону.

Висновки

Таким чином, можна зробити висновок, що амброзія полинолиста повністю акліматизувалась до еколого-географічних умов Харківської області і швидко поширюється по всьому регіону. Запобігти її поширенню можна завдяки постійному контролю за карантинними вогнищами та своєчасним обробкам гербіцидами, які занесені, відповідно, до Переліку пестицидів і агрохімікатів, дозволених до використання в Україні. Крім того, обов'язково слід пропагувати інформацію щодо небезпеки амброзії полинолистої та необхідності проведення заходів для її знищення. Найбільш поширеними методами боротьби з амброзією полинолистою є організаційні, агротехнічні та хімічні.

Відповідно до статті 43 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні», в кожному регіоні Харківської області затверджуються цільові Програми з ліквідації амброзії полинолистої. Контроль за виконанням рішення покладається на постійну комісію районної ради з питань агропромислового розвитку, земельних відносин та екології.

бур'ян амброзія полинолистий

Список використаної літератури

1. Збірник «Прогноз - 2021» Управління фітосанітарної безпеки Головного управління Держпродспоживслужби в Харківській області та Інституту овочівництва і баштанництва НААН. 71 с.

2. Оніпко В.В. Боротьба з амброзією полинолистою в агроценозах польових культур. Бюлетень Інституту зернового господарства УААН. 2001. № 17. С. 65-68.

3. Бурдуланюк А.О., Татаринова В.І., Рожкова .О. та ін. Фітосанітарні ризики поширення та розмноження карантинних бур'янів, контроль їх чисельності в умовах Сумської області України. Вісник Сумського національного аграрного університету. Серія: Агрономія и біологія. 2021. № 43 (1). С. 3-9.

4. Бесарабчук І.В. Нові дані про поширення Ambrosia artemisiifolia L. (Asteraceae) в м. Луцьку (Волинська область). Рослини та урбанізація: матеріали VI Міжнародної науково-практичної конференції. Дніпро, 2017. С. 9-11.

5. Богословська М.С. Моніторинг агроценозів та особливості поширення амброзії полинолистої. Корми і кормовиробництво. 2009. № 65. С. 47-51.

6. Іванців О.Я., Іванців В.В. Особливості поширення Ambrosia artemisiifolia L. в м. Луцьку. Природа Західного Полісся та прилеглих територій: збірник наукових праць. Т. II. 2017. № 14. С. 73-77.

7. Солоненко В.І. Розповсюдження амброзії полинолистої (Ambrosia ambro- sioides L.). Збірник наукових праць ВНАУ. 2010. Вип. 40. Частина І. С. 132-139.

8. Івченко В.М. Біологічні особливості амброзії полинолистої (Ambrosia arte- misiifolia L.) та оптимізація її контролювання в посівів гороху в Лівобережному Лісостепу України: автореф. ... канд. сільськогосп. наук / Сумський національний аграрний університет. 2018. 21с.

9. Солоненко В.І. та Ватаманюк О.В. Явище амброзії полинолистої (Ambrosia artemisiifolia L.) як проблема загальнодержавного рівня: загрози, тенденції, наслідки. Вісник Вінницького національного аграрного університету, Серія «Сільське господарство та лісівництво». 2019. № 12. С. 187-204.

10. List Vasc. Pl. Isles, Br . (2015). Biological Flora of the British Isles Ambrosia rtemisiifolia. Journal of Ecology, 103, 1069-1098, 135, 74, 1. doi: 10.1111/13652745.12424.

11. Чемеріс І.А., Конякін С.М. Аналіз стану Амброзіїї полинолистої в урбоеко- системі. Наукові записки Тернопільського національного педагогічного університету ім. Володимира Гнатюка. Серія: Біологія. 2013. № 1 (54). С. 21-29.

12. Заполовский А.С., Руденко Ю.Ф. Обмежити поширення амброзії Карантин і захист рослин. 2011. № 10. С. 23-25.

13. Заполовський С.А., Злотницька Н.М. Ефективність механічних заходів знищення амброзії полинолистої. Агроекологія. 2015. № 1. С. 82-88.

14. Державна установа Харківська обласна фітосанітарна лабораторія.

15. Солоненко В.І., Ватаманюк О.В. Явище амброзії полинолистої (Ambrosia artemisifolia L.) як проблема загальнодержавного рівня: загрози, тенденції, наслідки. Сільське господарство та лісівництво. 2019. № 12. С. 188-204.

16. Мар'юшкіна В.Я. Амброзія полинолиста. Найпростіший екологічно й економічно вигідний метод обмеження поширення злісного бур'яну - фітоценотичний контроль. Карантин і захист рослин. 2010. № 10. С. 21-25.

Размещено на Allbest.ru