Спектри жирних кислот актинобактерій з біологічних обростань Одеської затоки Чорного моря

Визначення жирнокислотного складу актинобактерій, ізольованих з біологічних обростань Одеської затоки Чорного моря, та їх ідентифікація. Дослідження метилових ефірів жирних кислот виявлених штамів з використанням системи ідентифікації мікроорганізмів.

Рубрика Биология и естествознание
Вид статья
Язык украинский
Дата добавления 16.09.2022
Размер файла 571,8 K

Отправить свою хорошую работу в базу знаний просто. Используйте форму, расположенную ниже

Студенты, аспиранты, молодые ученые, использующие базу знаний в своей учебе и работе, будут вам очень благодарны.

Размещено на http://www.allbest.ru/

Размещено на http://www.allbest.ru/

Одеський національний університет імені І.І. Мечникова

Спектри жирних кислот актинобактерій з біологічних обростань Одеської затоки Чорного моря

Н.В. Коротаєва, К.С. Потапенко, І.В. Страшнова,

І.П. Метеліцина, В.О. Іваниця

Мета. Визначення жирнокислотного складу актинобактерій, ізольованих з біологічних обростань Одеської затоки Чорного моря, та їх ідентифікація. Методи. Актинобактерії 31-го виділеного штаму вирощували у рідкому середовищі TSB за 28 °C та 150 об/хв упродовж 72 год. Метилові ефіри жирних кислот досліджуваних штамів визначали згідно MIS Operating Manual на газовому хроматографі Agilent 7890, ідентифікацію проводили з використанням системи ідентифікації мікроорганізмів MIDI Sherlock. Результати. За допомогою хроматографічного аналізу жирних кислот встановлено, що з 31 досліджуваного штаму актинобактерій 27 ідентифіковано до роду Streptomyces, а 4 - до роду Nocardiopsis. Встановлено, що у профілях досліджених актинобактерій роду Nocardiopsis переважали жирні кис- лоти:15:0 ANTEISO, 16:0 ISO, 17:0 ANTEISO,18:1 CIS 9, а у бактерій роду Streptomyces - 14:0 ISO, 15:0 ANTEISO, 16:0 ISO, 17:0 ANTEISO. Висновки. Актинобактерії з біологічних обростань Одеської затоки відносяться до родів Streptomyces та Nocardiopsis, а їх жирнокислотні профілі характеризуються перевагою ізомерів розгалужених насичених жирних кислот.

Ключові слова: жирнокислотні профілі, морські актинобактерії, Streptomyces, Nocardiopsis

N.V. Korotaeva, K.S. Potapenko, I.V. Strashnova, I. P. Metelitsyna, V.O. Ivanytsia

Odesa National I.I. Mechnykov University

THE COMPOSITION OF CELLULAR FATTY ACIDS OF ACTINOBACTERIA FROM THE SURFACES OF BIOLOGICAL GROWTH OF THE ODESA GULF OF THE BLACK SEA

Summary

Aim. Determination offatty acid composition of actinobacteria isolated from the surfaces of biological growth of the Odesa gulf of the Black Sea, and their identification. Methods. The 31 isolated strains of actinobacteria were grown in TSB at 28 ° C and 150 rpm for 72 hours. Fatty acid methyl esters of the studied strains were determined according to the MIS Operating Manual on a gas chromatograph Agilent 7890, identification was performed using the identification system of microorganisms MIDI Sherlock. Results. Using chromatographic analysis of fatty acids, it was found that of the 27 studied strains of actinobacteria were identified to the genus Streptomyces, and the 4 strains - to the genus Nocardiopsis. It was found that the fatty acid profiles of the studied actinobacteria of the genus Nocardiopsis were dominated by fatty acids: 15:0 ANTEISO, 16:0 ISO, 17:0 ANTEISO, 18:1 CIS 9, and the fatty acid profiles of bacteria of the genus Streptomyces - 14:0 ISO, 15:0ANTEISO, 16:0ISO, 17:0ANTEISO. Conclusions. Actinobacteria the surfaces of biological growth of the Odesa gulf of the Black Sea belong to the genera Streptomyces and Nocardiopsis, and their fatty acid profiles are characterized by the dominance of isomers of branched saturated fatty acids.

Key words: fatty acid profiles, marine actinobacteria, Streptomyces, Nocardi- opsis

Н.В. Коротаева, Е.С. Потапенко, И.В. Страшнова, И.П. Метелицына, В.А. Иваныця

Одесский национальный университет имени И.И. Мечникова

СПЕКТРЫ ЖИРНЫХ КИСЛОТ АКТИНОБАКТЕРИЙ ИЗ БИОЛОГИЧЕСКИХ ОБРАСТАНИЙ ОДЕССКОГО ЗАЛИВА ЧЕРНОГО МОРЯ

Реферат

Цель. Определение жирнокислотного состава актинобактерий, изолированных из биологических обрастаний Одесского залива Черного моря, и их идентификация. Методы. Актинобактерии 31 выделенного штамма выращивали в жидкой среде TSB при 28 °C и 150 об/мин в течение 72 часов. Метиловые эфиры жирных кислот исследуемых штаммов определяли согласно MIS Operating Manual на газовом хроматографе Agilent 7890, идентификацию проводили с использованием системы идентификации микроорганизмов MIDI Sherlock. Результаты. С помощью хроматографического анализа жирных кислот установлено, что из 31 исследуемого штамма актинобактерий 27 идентифицировано как род Streptomyces, а 4 - как род Nocardiopsis. Установлено, что в профилях исследованных актинобактерий рода Nocardiopsis преобладали жирные кислоты: 15:0 ANTEISO, 16:0 ISO, 17:0 ANTEISO, 18:1 CIS 9, а бактерий рода Streptomyces - 14:0 ISO, 15:0 ANTEISO, 16:0 ISO, 17:0 ANTEISO. Выводы. Актинобактерии из биологических обрастаний Одесского залива относятся к родам Streptomyces и Nocardiopsis, а их жирнокислотные профили характеризуются преобладанием изомеров разветвленных насыщенных жирных кислот.

Ключевые слова: жирнокислотные профили, морские актинобактерии, Streptomyces, Nocardiopsis

Вступ

Морське середовище характеризується екстремальними умовами (високий тиск, висока солоність, зміни температури, обмежена доступність поживних речовин). Все це змушує морські організми адаптуватися до таких умов шляхом формування незвичайних для суходолу, отже, цікавих метаболічних шляхів [1, 2].

Морські актинобактерії відомі не тільки як джерела нових антибіотиків, а також метаболітів з протипухлинною активністю. Вони мають здатність до пригнічування утворення біоплівок стійкими до антибіотиків патогенами людини. Утворення біоплівок самими антинобактеріями сприяє розкладанню складних полімерів у навколишньому середовищі. Більшість морських актинобактерій є представниками видів роду Streptomyces і слугують багатим джерелом біологічно активних сполук, які широко досліджуються у всьому світі [1, 3, 4].

Аналіз жирнокислотного складу загальних клітинних ліпідів є важливою хемотаксономічною характеристикою, яка корелює з результатами ідентифікації за молекулярно-генетичними показниками [5, 6], та використовується для ідентифікації мікроорганізмів за допомогою бібліотек спектрів жирних кислот [7].

Актинобактерії за складом жирних кислот розділяють на два типи. До першого типу відносять види, у клітинах яких переважають жирні кислоти з розгалуженим ланцюгом, тоді як види другого типу демонструють значний відсоток насичених або мононенасичених жирних кислот з прямим ланцюгом [8].

Метою роботи було визначення складу жирних кислот актинобактерій, ізольованих з біологічних обростань Одеської затоки Чорного моря, та їх ідентифікація.

Матеріали і методи

Матеріалом дослідження слугували 31 штам актинобактерій, які виділили у 2020 році з біологічних обростань поверхонь бетонних споруд, природного черепашника, пластика, металу та води Одеської затоки Чорного моря.

Визначення метилових ефірів жирних кислот досліджуваних штамів проводили згідно MIS Operating Manual [9]. Для цього актинобактерії вирощували у 20 мл рідкого середовища Tryptic Soy Broth (Biolife, Italia) за 28±1 °C та 150 об/хв упродовж 72 год. Отриману рідку культуру пропускали через фільтри з розміром пор 0,45 мкм, близько 40 мг відділеної біомаси клітин переносили в скляні віали, оснащені кришками з тефлоновим покриттям для екстракції жирних кислот. Виділення та хроматографічне розділення жирних кислот здійснювали згідно стандартного протоколу. Лізис клітин та омилення ліпідів клітин мікроорганізмів здійснювали шляхом додавання одного мілілітра суміші 1,125 М розчину NaOH у метанолі при температурі 95-100 °C впродовж 30 хв. Подальше метилювання жирних кислот здійснювали додаванням кислого розчину (2 мл 6.0 N HCl у метанолі) при 80 °C впродовж 10 хв. Екстраговані метилові ефіри жирних кислот нейтралізували 0,3 М розчином NaOH [7].

Визначення жирнокислотного складу бактерій виконували методом хроматографії з використанням автоматичної системи ідентифікації мікроорганізмів MIDI Sherlock на базі газового хроматографа Agilent 7890 (Agilent Technologies, США), колонка капілярна ULTRA 2 (25 м x 0,2 мм x 0,33 мкм), детектор полумяно-йонізаційний. Пробу (2 мкл) вводили в режимі split з коефіцієнтом 40:1, температура випаровувача 250 °C. Розділення проводили в режимі програмування температури - початкова температура 170 °C з наступним градієнтом 5 °С/хв до 270 °C. Вміст жирних кислот виражали у відсотках до загальної суми площ піків. Для ідентифікації досліджуваних штамів використовували бібліотеку Sherlock Microbial Identification System (MIDI Sherlock version 6.2, MIDI Library ACTIN 3.80) [9].

Статистичний аналіз жирнокислотних профілів проводився за допомогою програмного забезпечення MIDI Library Generation System (Microbial ID, Inc., Newark, Del.). Ця програма використовує двовимірний кластерний аналіз. Спорідненість виражається в евклідовій відстані (EDs), як відстань у двовимірному просторі [10].

жирнокислотний актинобактерія ідентифікація мікроорганізм

Результати дослідження та їх обговорення

За допомогою бібліотеки MIDI Sherlock (ACTIN 3.80) штами актино- бактерій з біологічних обростань поверхонь бетонних споруд, природного черепашника, пластика, металу та води було попередньо ідентифіковано з різними індексами подібності до роду Streptomyces та Nocardiopsis. До роду Streptomyces віднесено 27 штамів, до роду Nocardiopsis - 4 штами (табл. 1).

Хроматографічний аналіз показав, що жирнокислотний склад клітин досліджених штамів актинобактерій роду Nocardiopsis містить ізомери насичених та ненасичених жирних кислот із загальною кількістю атомів вуглецю від 13 до 19 (табл. 2). У профілях досліджених штамів Nocardiopsis переважали жирні кислоти: 12-метилтетрадеканова кислота (від 6,83% до 10,36%), 14-метилпентадеканова кислота (від 1,79% до 36,71%), 14-метилгексадека- нова кислота (від 9,5% до 29,42%), 9Х-октадеценова кислота (від 12,17% до 16,39%).

Порівняно з іншими штамами відмінністю жирнокислотного профілю штаму Nocardiopsis sp. conc 29 переважала кількість загального відсотка (24,93%) пентадеканової кислоти 15:0, тоді як у інших штамів вона склала 0,31%, або не виявлялася зовсім.

Також встановлено, що для актинобактерій роду Nocardiopsis характерним є наявність вищих жирних кислот із загальною кількістю атомів вуглецю 18-19 (16-метилгептадеканова,(9Х)-октадеценова, октадеканова, 16-метилок- тадеканова та нонадеканова кислота).

Grund and Kroppenstedt показали, що бактерії роду Nocardiopsis характеризуються розгалуженими ізомерами насичених жирних кислот. Серед яких основними є 14-метилгептадеканова кислота (C16:0 ізо) і 14-метил- гексадеканова кислота (C17:0 anteiso). Також виявлено наявність у меншій кількості 10-метил розгалуженої туберкулостеаринової кислоти, тобто 10-ме- тилоктадеканової кислоти (C18:010-methyl), та її попередника ненасиченої цис-9,10-октадеценової кислоти (C18:1 cis) [11,12]. Такі особливості бактерій роду Nocardiopsis підтверджуються нашими дослідженнями.

Хроматографічний аналіз виявив, що жирнокислотний склад досліджених актинобактерій роду Streptomyces містить ізомери насичених та ненасичених жирних кислот із загальною кількістю атомів вуглецю від 10 до 17 (табл. 3).

Встановлено, що у спектрах жирних кислот бактерій роду Streptomyces переважали 12-метилтетрадеканова кислота (від 22,82% до 55,09), 14-метилпентадеканова кислота (4,77%-23,43%), 12-метилтридеканова кислота (0,39%-15,69%), 14-метилгексадеканова кислота (4,72%-17,4%), 13-метилтетрадеканова кислота (3,39%-17,46%).

Згідно з даними літератури профілі клітинних жирних кислот стрептоміцетів складаються переважно з 12-17 насичених жирних кислот з розгалуженим ланцюгом з ISO- та ANTEISO- положенням метильної групи. Метилові розгалужені жирні кислоти є маркерами актиноміцетів [11, 13, 14]. Майже усі штами містили невеликий відсоток 17:0 cyclo, що є корисним маркером для ідентифікації роду Streptomyces [8].

Таблиця 1 Ідентифікація актинобактерій за допомогою бібліотеки MIDI Sherlock

Table 1Identification of actinobacteria strains by the Sherlock MIDI library

Штам

Рід

Джерело виділення

conc 1

Nocardiopsis

бетон

conc 3

Streptomyces

бетон

conc 5_1

Streptomyces

бетон

conc 6b

Streptomyces

бетон

conc 6s

Streptomyces

бетон

conc 9

Streptomyces

бетон

conc 11

Streptomyces

бетон

conc 13

Streptomyces

бетон

conc 15

Streptomyces

бетон

conc 16a

Streptomyces

бетон

conc 21

Streptomyces

бетон

conc 24

Streptomyces

бетон

conc 29

Nocardiopsis

бетон

conc 32

Streptomyces

бетон

lim 2.2

Streptomyces

черепашник

lim 3.1

Streptomyces

черепашник

lim 3.2

Streptomyces

черепашник

lim 5.2

Streptomyces

черепашник

lim 6.1

Streptomyces

черепашник

lim 6.2

Streptomyces

черепашник

lim 7.1

Nocardiopsis

черепашник

lim 7.2

Streptomyces

черепашник

lim 9.1

Streptomyces

черепашник

lim 9.2

Streptomyces

черепашник

lim 10

Streptomyces

черепашник

lim 12.1

Streptomyces

черепашник

lim 12.2

Streptomyces

черепашник

lim 12.3

Streptomyces

черепашник

met 2

Nocardiopsis

метал

plast 1

Streptomyces

пластик

sea2

Streptomyces

морська вода

Таблиця 2 Склад жирних кислот актинобактерій роду Nocardiopsis

Table 2 Cellular fatty acid (%) composition of strains of Nocardiopsis

Жирна кислота

Штам

conc 1

conc29

met 2

Lim 7.1

13:0 ISO

0,13

0,24

-

0,13

13:0 ANTEISO

0,86

0,74

1,67

0,63

14:0 ISO

1,0

1,18

12,01

1,3

14:0

0,22

0,23

0,79

0,5

15:0 ISO

1,47

1,05

1,48

1,64

15:0 ANTEISO

10,36

7,08

6,83

9,14

15:0

0,31

24,93

-

-

16:0 ISO

19,2

1,79

36,71

15,61

16:1 CIS 9

2,71

2,38

1,45

16:0

3,46

2,38

1,69

2,26

17:1 ANTEISO C

-

3,78

-

1,22

17:0 ISO

2,31

1,73

1,8

3,1

17:0 ANTEISO

29,42

22,59

9,5

22,59

17:1 CIS 9

3,25

6,18

4,59

17:0

1,55

2,26

1,93

1,67

17:0 10METHYL

0,66

1,03

0,98

18:0 ISO

1,36

1,55

1,89

1,82

18:1 CIS 9

14,45

12,17

-

16,39

18:0

4,61

4,3

1,35

3,86

19:0 ANTEISO

0,41

0,4

-

-

19:0

-

-

-

0,23

На основі статистичного аналізу жирнокислотних профілів досліджених штамів актинобактерій роду Streptomyces, проведеного за допомогою програмного забезпечення MIDI Library Generation System, було збудовано дендрограму на основі евклідової відстані (рис. 1).

Статистичні відмінності у кількості 9-цис-гексадеценової кислоти у жирнокислотному профілі актинобактерій роду Streptomyces стали основою для виділення двох груп штамів. Для першої групи характерним є процентне відношення 16:1 CIS 9 від 0,61% до 2,82%, для другої - від 3,06% до 10,42%.

Кількісні відмінності у відсотковому відношенні 13-метилтетрадеканової кислоти обґрунтовують поділ штамів першої групи на дві підгрупи (А і Б) на евклідовій відстані 15. Для підгрупи А характерним є наявність 15:0 ISO від 10,61% до 17, 46%, для підгрупи Б - від 3,39% до 7,75%.

Таблиця 3 Жирнокислотний склад (%) клітин штамів актинобактерій

Table 3 Тhe composition of cellular fatty acids (%) of strains of actynob

Рис. 1. Дендрограма на основі аналізу жирних кислот актинобактерій

Fig. 1. Dendrograma based on fatty acid analysis of actynobacteria

Для другої групи також має місце поділ на дві підгрупи (В і Г) на евклі- довій відстані 17,5, але за іншими ознаками. У штамів підгрупи В відсоткове відношення 14-метилгексадеканової кислоти становить від 0,96% до 4%, а 15-метилпентадеканової кислоти - від 1,16% до 2,26%. Для підгрупи Г відсоткове відношення для 16:1 ISO складає від 4,21%-6,28%, а для 17:0 ISO - від 0,64% до 1%.

Таким чином, за допомогою хроматографічного аналізу жирних кислот 28 досліджуваних штамів актинобактерій ідентифіковано до роду Streptomyces, а 4 штами до роду Nocardiopsis. Жирнокислотні профілі обох родів характеризуються наявністю ізомерів розгалужених насичених жирних кислот.

Список використаної літератури

1. Tangerina M.M.P., Furtado L.C., Leite V.M.B., Bauermeister A., Velasco-Al- zate K., Jimenez PC. et al. Metabolomic study of marine Streptomyces sp.: Secondary metabolites and the production of potential anticancer compounds // PLoS One. - 2020. - 15(12). - e0244385.

2. Wang C., Du W., Lu H., Lan J., Liang K., Cao S. A Review: Halogenated Compounds from Marine Actinomycetes //Molecules. - 2021. - Vol. 26(9).- 2754 p.

3. Jagannathan S.V, Manemann E.M., Rowe S.E. et al. Marine Actinomycetes, New Sources of Biotechnological Products // Marine Drugs. - 2021. - V 19. - 365 p.

4. Subramani R., Aalbersberg W. Marine actinomycetes: An ongoing source of novel bioactive metabolites //Microbiological Research. - 2012. - V. 167 - P. 571-580.

5. Vasyurenko Z.P., Frolov A.F. Fatty Acid composition of bacteria as a che- motaxonomic criterion // J. Hyg. Epidemiol. Microbiol. Immunol. - 1986.

- 30(3). - P. 287-293.

6. Welch D. F. Applications of cellular fatty acid analysis // Clin. Micro-biol. Rev. - 1991. - 4. - P 422-438.

7. Sasser M. Identification of bacteria by gas chromatography of cellular fatty acids // MIDI Technical Note. - 1990. - 101. - 242 p.

8. McNabb A., Shuttleworth R., Behme R., Colby W.D. Fatty acid characterization of rapidly growing pathogenic aerobic actinomycetes as a means of identification // Journal of Clinical Microbiology. - 1997. - 35(6). - P 1361-1368.

9. MIS Operating Manual. - Ver 6.2. - Newark, Del. - 2012. - 149 p.

10. Analysis User's Manual. - Ver 6.0. - Newark, Del. - 2005. - 50 p.

11. Kroppenstedt R.M., Fatty acid and menaquinone analysis of actinomycetes and related organisms. Chemical Methods in Bacterial Systematics. - London: Academic Press, 1985. - P 173-199.

12. Hozzein W.N., Trujillo M.E. In Bergey's Manual of Systematics of Archaea and Bacteria. Nocardiopsis. - Springer, 2005.

13. Bossio D.A., Fleck J.A., Scow K.M., Fujii R. Alteration of soil microbial communities and water quality inrestored wetlands // Soil Biol. Biochem. - 2006. - 38. - P 1223-1233

15. Terahara T., Naemura T., Nampo Y., Kobayashi T., Imada C., Hamada

M., Tamura T. Streptomyces otsuchiensis sp. nov., a biosurfactant-producing actinobacterium isolated from marine sediment. // Int. J. Syst. Evol. Microbiol. - 2019. - 69 (12).

References

1. Tangerina MMP, Furtado LC, Leite VMB, Bauermeister A, Velasco-Alzate K, Jimenez PC et al. Metabolomic study of marine Streptomyces sp.: Secondary metabolites and the production of potential anticancer compounds. PLoS One. 2020; 15(12): e0244385. doi: 10.1371/journal.pone.0244385.

2. Wang C, Du W, Lu H, Lan J, Liang K, Cao S. Halogenated Compounds from Marine Actinomycetes. Molecules. 2021; 26(9):2754. doi: 10.3390/mole- cules26092754

3. Subramani R, Aalbersberg W. Marine actinomycetes: An ongoing source of novel bioactive metabolites. Microbiological Research. 2012; 167: 571 - 580.

4. Jagannathan SV, Manemann EM, Rowe SE et al. Marine Actinomycetes, New Sources of Biotechnological Products. Marine Drugs. 2021; 19: 365 p.

5. Vasyurenko ZP, Frolov AF. Fatty Acid composition of bacteria as a chemo- taxonomic criterion. J. Hyg. Epidemiol. Microbiol. Immunol. 1986; 30(3): 287-293.

6. Welch D F. Applications of cellular fatty acid analysis. Clin. Microbiol. Rev. 1991; 4: 422-438.

7. Sasser M. Identification of bacteria by gas chromatography of cellular fatty acids. MIDI TechnicalNote. 1990; 101: 242.

8. McNabb A, Shuttleworth R, Behme R, Colby WD. Fatty acid characterization of rapidly growing pathogenic aerobic actinomycetes as a means of identification. Journal of Clinical Microbiology. 1997; 35(6): 1361-1368.

9. MIS Operating Manual. Ver 6.2. Newark, Del. 2012: 149.

10. Analysis User's Manual. Ver 6.0. Newark, Del. 2005: 50.

11. Kroppenstedt R.M. Fatty acid and menaquinone analysis of actinomycetes and related organisms. Chemical Methods in Bacterial Systematics / Eds. Goodfellow, M., Minnikin, D.E. London: Academic Press, 1985: 173-199.

12. Hozzein WN, Trujillo ME. Nocardiopsis. In Bergey's Manual of Systematics of Archaea and Bacteria / Eds Trujillo ME, Dedysh S, DeVos P, Hedlund B, Kampfer P, Raineyand FA, Whitman WB, 2015. doi:10.1002/9781118960608. gbm00195

13. Bossio DA, Fleck JA, Scow KM, Fujii R. Alteration of soil microbial communities and water quality inrestored wetlands. Soil. Biol. Biochem. 2006; 38: 1223-33.

14. Terahara T, Naemura T, Nampo Y, Kobayashi T, Imada C, Hamada M, Tamura T Streptomyces otsuchiensis sp. nov., a biosurfactant-producing actinobacterium isolated from marine sediment. INTER. J. of Systematic and Evolutionary Microbiol. 2019; 69 (12). doi: 10.1099/ijsem.0.003638.

Размещено на Allbest.ru

...

Подобные документы

  • Системні аспекти проведення біологічних досліджень. Біологічні системи як об'єкти дослідження. Характеристика приладів та апаратів для біологічних досліджень. Оптичний та електронний мікроскопи. Термостат, калориметр, центрифуга, автоклав, біореактор.

    реферат [2,4 M], добавлен 30.11.2014

  • Основні концепції виду в бактеріології. Особливості визначення систематичного положення мікроорганізмів. Значення морфологічних властивостей в сучасній систематиці мікроорганізмів. Механізм ідентифікації мікроорганізмів на основі морфологічних ознак.

    курсовая работа [5,8 M], добавлен 30.01.2016

  • Поняття та загальна характеристика насичених жирних кислот, їх класифікація та різновиди, головні функції в організмі людини. Значення рибосом, їх внутрішня структура та функції, типи та відмінні особливості. Водорозчинні вітаміни групи В, їх будова.

    контрольная работа [639,1 K], добавлен 17.12.2014

  • Нуклеотиды как мономеры нуклеиновых кислот, их функции в клетке и методы исследования. Азотистые основания, не входящие в состав нуклеиновых кислот. Строение и формы дезоксирибонуклеиновых кислот (ДНК). Виды и функции рибонуклеиновых кислот (РНК).

    презентация [2,4 M], добавлен 14.04.2014

  • Дослідження штамів мікроорганізмів. Використання мутантів мікроорганізмів. Промисловий синтез амінокислот. Мікробіологічний синтез глутамінової кислоти, лізину, метіоніну, треонина, ізолейцину та триптофану. Ход реакцій і блокуванням етапів синтезу.

    реферат [34,9 K], добавлен 25.08.2010

  • Характеристика ґрунту як середовища проживання мікроорганізмів. Дослідження методів визначення складу мікроорганізмів. Аналіз їх ролі у формуванні ґрунтів та їх родючості. Біологічний кругообіг в ґрунті. Механізм дії мінеральних добрив на мікрофлору.

    реферат [96,7 K], добавлен 18.12.2014

  • Общая характеристика пищевых кислот. Биолого-химическая характеристика растений. Подготовка растительного материала. Определение содержания органических кислот в сахарной свекле, картофеле, репчатом луке и моркови. Рекомендуемые регионы возделывания.

    курсовая работа [45,9 K], добавлен 21.04.2015

  • Особливості визначення систематичного положення мікроорганізмів. Виявлення взаємозв'язку між морфологічними властивостями та ідентифікацією сапрофітних мікроорганізмів. Дослідження кількісних та якісних закономірностей формування мікрофлори повітря.

    курсовая работа [3,7 M], добавлен 26.01.2016

  • Ідентифікація лимонної кислоти в якості продукту метаболізму цвільових грибів. Реалізація синтезу лимонної кислоти у мікроорганізмів. Варіанти синтезу в виробництві кислоти (незмінний, незмінний із доливами, метод плівок). Характеристика умов ферментації.

    контрольная работа [23,3 K], добавлен 12.03.2016

  • Особенности применения метода ядерного магнитного резонанса (ЯМР) для исследования нуклеиновых кислот, полисахаридов и липидов. Исследование методом ЯМР комплексов нуклеиновых кислот с протеинами и биологических мембран. Состав и структура полисахаридов.

    курсовая работа [3,5 M], добавлен 26.08.2009

  • Физико-географическая и гидрологическая характеристика Чёрного моря. Методы исследования планктона. Орудия для сбора планктонных организмов. Консервирование и этикетирование проб. Экологическое и биологическое значение фито - и зоопланктона Чёрного моря.

    дипломная работа [202,1 K], добавлен 26.04.2012

  • Физико-географические особенности Азовского моря. Разнообразие видов рыб семейства кефалевых Азово-Черноморского бассейна. Сезонные явления в жизни кефалевых рыб. Причины снижения высокой продуктивности Азовского моря. Охрана моря как среды обитания рыб.

    дипломная работа [4,3 M], добавлен 30.12.2010

  • Физико-географическая характеристика Черного моря. Межгодовые и сезонные изменения морских экосистем. Элементы минерального питания фитопланктона северо-восточной части Черного моря. Динамика видового и количественного состава фитоплактонного сообщества.

    дипломная работа [819,8 K], добавлен 02.12.2014

  • Коротка фізико-географічна характеристика Коропського району, методика систематизування видового складу району дослідження. Характеристика біологічних особливостей основних різновидів птахів-синантропів, що заселяють досліджуваний Коропський район.

    курсовая работа [32,0 K], добавлен 21.09.2010

  • История изучения нуклеиновых кислот. Состав, структура и свойства дезоксирибонуклеиновой кислоты. Представление о гене и генетическом коде. Изучение мутаций и их последствий в отношении организма. Обнаружение нуклеиновых кислот в растительных клетках.

    контрольная работа [23,2 K], добавлен 18.03.2012

  • Будова та функції біологічних мембран, їх роль в функціонуванні всіх клітин. Дифузія, активний і пасивний транспорт. Ендоцитоз та екзоцитоз, їх види. Мембранна теорія збудження. Роль біологічних мембран в даних процесах. Потенціал дії та його фази.

    курсовая работа [3,0 M], добавлен 09.04.2013

  • Дослідження біологічних особливостей представників класу "Двостулкові молюски", визначення їх значення в природі, житті людини. Характеристика морфологічних, фізіологічних та екологічних особливостей двостулкових молюсків. Особливості систематики класу.

    курсовая работа [5,6 M], добавлен 21.09.2010

  • Характеристика жирных кислот — алифатических одноосновных карбоновых кислот с открытой цепью, содержащихся в этерифицированной форме в жирах, маслах и восках растительного и животного происхождения. Их расщепление, виды существования в организме.

    презентация [305,5 K], добавлен 04.03.2014

  • Сведения о нуклеиновых кислотах, история их открытия и распространение в природе. Строение нуклеиновых кислот, номенклатура нуклеотидов. Функции нуклеиновых кислот (дезоксирибонуклеиновая - ДНК, рибонуклеиновая - РНК). Первичная и вторичная структура ДНК.

    реферат [1,8 M], добавлен 26.11.2014

  • Актуальность темы морепродуктов, мнения людей о употреблении их в пищу. Представители флоры и фауны моря. Употребление морепродуктов с точки зрения культурного, морального, экономического и экологического аспекта. Опасность употребления даров моря.

    эссе [12,8 K], добавлен 12.12.2010

Работы в архивах красиво оформлены согласно требованиям ВУЗов и содержат рисунки, диаграммы, формулы и т.д.
PPT, PPTX и PDF-файлы представлены только в архивах.
Рекомендуем скачать работу.