Фізико-хімічні умови існування гідробіонтів

У зв'язку зі швидким згасанням світлових променів у воді навіть ті, хто має добре розвинені органи зору, орієнтуються лише на близькій відстані. У більшості риб межа чіткого бачення лежить від 0,1 мм до 5 см, у безхребетних ще менша. Однак ця особливість обумовила здатність гідробіонтів розрізняти навіть погано освітлені предмети, сприймати поляризоване світло (блакитне небо), у глибоководних риб здатність до сприйняття світлових подразників ще більша, а деякі з них самі випромінюють світло - біолюмінесценція.

- вертикальні і горизонтальні міграції планктону, бентосу і нектону (нерестові, нагульні, зимувальні);

- розвиток органів чуття, забарвлення гідробіонтів (деякі ракоподібні, головоногі молюски, риби);

- сигнальне значення - збільшення світлового дня стимулює обмін речовин, діяльність статевих залоз і дозрівання статевих продуктів; зменшення світлового дня восени викликає пригнічення функції статевих залоз і є біологічним сигналом підготовки до зими (міграції, линяння, нагромадження жиру, формування стадій спокою). Абіотичні і антропічні чинники піддаються кількісному вимірюванню і виражаються у відповідних стандартизованих одиницях виміру .Додаток 4 

2.6 Електромагнітні явища та іонізуюча радіація

Звук, електрика і магнетизм виконують у житті гідробіонтів здебільшого сигнальну роль, зокрема - це засоби комунікації, орієнтації і оцінки середовища.

Звук у воді поширюється швидше, ніж у повітрі. Орієнтація на звук у гідробіонтів розвинена краще, ніж зорова. Низка видів уловлює навіть коливання дуже низької частоти (інфразвуки), що виникають під час зміни ритму хвиль, і завчасно опускаються перед штормом із поверхневих шарів у глибші (медузи). Цей принцип використаний у приладі, що називається «вухо медузи», який майже за 15 год попереджає про наближення шторму.

Більшість гідробіонтів здатні не лише чути, але і видавати звуки: ссавці, риби, молюски, ракоподібні. Останні здійснюють це тертям різних частин тіла, риби - за допомогою плавального міхура, глоткових зубів, щелеп, променів грудних плавців. Звукова сигналізація слугує найчастіше для внутрішньовидових взаємин, наприклад, для орієнтації у зграї, привертанні уваги особин іншої статі. Розвинута вона у організмів каламутних вод і великих глибин, що живуть у темряві. У китоподібних та інших гідробіонтів добре розвинена ехолокація, яка використовується для пошуку їжі, взаємної комунікації, прокладання курсу руху. Багато гідробіонтів сприймають відображені електричні імпульси і видають під час плавання розряди різної частоти. Відомо близько 300 видів риб, здатних генерувати електричний імпульс і використовувати його для орієнтації і сигналізації. Частота розрядів у деяких морських риб доходить до 2000 імп./с. Низка риб використовує електричні поля також для захисту і нападу (електричний скат, електричний вугор)

Електромагнітне поле генерується деякими рибами і безхребетними, яке вони використовують для інформації про інші тіла і орієнтації при взаємодії з ними чи уникнення зустрічі. Слабкий струм сприймають найпростіші, позитивний електротаксис демонструють морські риби, негативний - прісноводні риби.

Іонізуюча радіація. Водойми - це ефективні колектори радіонуклідів, особливо багато їх накопичується у поверхневих шарах води і донних відкладах. Рівень іонізуючої радіації у воді залежить від вмісту радіонуклідів, до яких належать найбільш поширені у водоймах радіоізотопи тритію, стронцію-90, цезію-134 і цезію-137, кобальту-58 і кобальту-60, хрому- 37 51, цинку-65, мангану-54, феруму-59, йоду-131. Іонізуюча радіація залежно від інтенсивності має стимулюючий, пригнічуючий чи летальний вплив на гідробіонтів. Її значення виражається у радах або рентгенах.

Висновок

Гідробіонти - переважно первинноводні тварини, які все життя проводять у воді. В процесі еволюції у них виробилися різні пристосування, що дозволяють їм мешкати у водоймищах з різною за якістю водою. Вода дає їм їжу і кисень, виносить продукти обміну і ін. Тому фізико-хімічні властивості води є одним з найважливіших чинників середовища.

Вода містить різні розчинені і зважені речовини, кількість і склад яких визначає велику різноманітність її хімічного складу. Залежить цей склад як від фізичних умов навколишнього середовища, так і від біологічних і мікробіологічних процесів, що протікають у водоймищах. Взаємообумовлена дія абіотичних і біотичних чинників, а також діяльність людини викликають істотні відмінності в гідрохімічному режимі водоймищ.

Великою своєрідністю відрізняється гідрохімічний режим рибницьких ставків і дрібних водоймищ, періодично осушуваних в різні сезони року, на ґрунт і воду яких сильно впливає господарська діяльність людини. Посадка в ставки великої кількості риби на одиницю площі, добриво ставків і годування риби також негативно впливають на якість води. В результаті надходження у воду органічного матеріалу, що легко розкладається, підвищується водневий показник води, стає впливовішим збільшення добових коливань вмісту кисню, змінюються фізичні властивості води, збільшується її кольоровість, знижується прозорість. Тому при інтенсифікації рибництва необхідно своєчасно вживати заходи по оптимізації гідрохімічного режиму, забезпеченню умов для нормальної життєдіяльності водних організмів.

Придатність поверхневих вод для використання в рибогосподарських цілях визначається їх відповідністю вимогам і нормативам державного загальносоюзного стандарту.

Вода повинна: відповідати нормам, в основі яких лежить збереження вигляду, плодючість і якість потомства риби; відповідати біологічним потребам вирощуваних видів риб; забезпечувати необхідний рівень розвитку природної кормової бази; не повинна бути джерелом захворювань риб, що розводяться.

Живі організми піддаються у водоймищі дії різних чинників середовища. При цьому роль окремих чинників може сильно трансформуватися і залежати від інших умові. Наприклад, висока концентрація кальцію у ряді випадків знімає летальну дію високих концентрацій іонів калію, а при підвищеній солоності води нітрати, навіть при великій концентрації, не представляють серйозної загрози для риб.

Найважливішими умовами, що визначають життя водних організмів, є температура, світло, газовий режим, вміст біогенних елементів. Зв'язок гідробіонтів з елементами зовнішнього середовища взаємообумовлений, і зміна однієї системи зв'язків неминуче викликає зміну іншої. Тому, розглядаючи вплив окремих компонентів гідрохімічного режиму на життєдіяльність гідробіонтів, необхідно мати на увазі умовність такої заміни, бо в природі всі відносини організму і середовища взаємозв'язані.

Список літератури

1. Боярин М.В, Нетробчук І. М. Основи гідроекології : теорія й практика :навч. пос. Луцьк : Вежа-Друк, 2016. 364 с.

2. Константинов А. С. Общая гидробиология. М.: Высш. шк.,1986. 472 с.

3. Курілов О. В. Гідробіологія : конспект лекцій. Частина І, ІІ. Одес. держ. еколог. ун-т, 2009. 202 с. URL: www. twirpx.com/file/370886/

4. Романенко В. Д. Основи гідроекології: Підручник. К.,Обереги. 2001. 728 с.

5. Трушева С. С. Гідробіологія : Інтерактивний комплекс навчальнометодичного забезпечення дисципліни / відпов. за вип. М. О. Клименко. Рівне : РВЦ Нац. ун-ту водного господарства та природокористування, 2005. 70 с. URL: www.twirpx.com/file/393951/

6. Уваєва О. І., Коцюба І. Г., Єльнікова Т. О. Гідробіологія: навчальний посібник. Житомир: Державний університет «Житомирська політехніка», 2020. 196 с

7. Симбіоценози гідробіонтів як компоненти прісноводних екосистем / В. І. Юришинець. -- К.: Наукова думка, 2013. -- (Проєкт «Наукова книга»).

8. Євтушенко М. Ю. Акліматизація гідробіонтів: підруч. / Євтушенко М. Ю., Дудник С. В., Глєбова Ю. А. -- К.: Аграрна освіта, 2011. -- 240 с. -- ISBN 978-966-2007-57-2.

9 .Гриб Й.В., Клименко М.О., Сондак В.В. Відновна гідроекологія порушених річкових та озерних систем. - Рівне: Волинські обереги, 1999. - Т. 1. - 347 с.

10.Гриб О.М. Антропогенний вплив на водні екосистеми: конспект лекцій. - Одеса: Од. держ. еколог. ун-т, 2018. - 194 с.

11.Гроховська Ю.Р. Аналіз гідроекологічних процесів у малій річці // Таврійський наук. вісн. - Херсон, 2007. - Вип. 48. - С. 121-129.

12.Гроховська Ю.Р., Кононцев С.В., Колесник Т.М. Біологічний моніторинг водного середовища : навчальний посібник. - Рівне: НУВГП, 2010. - 161 с.

13. Нетробчук І. М. Гідробіологія : конспект лекцій / Волинський національний університет імені Лесі Українки, географічний факультет, кафедра фізичної географії. Луцьк : Вежа-Друк, 2021. 90 с.

14. Еколого-економічні проблеми довкілля Житомирщини. [Кол. мо-ногр.]/ В.І. Карпов, С.П. Сіренький, В.К. Данилко та ін.; Під заг. ред. П.П. Михайленка. - Житомир, 2001. - 320 с.

Додаток 1

Додаток 2

Залежність густини води від температури води

Додаток 3

Залежність в'язкості води від температури води

Додаток 4

Одиниці вимірювання основних чинників середовища (Романенко, 2001)

Размещено на Allbest.ru