Ресурси сировинних видів лікарських рослин лучних фітоценозів Перяславщини

Результати проведеної ресурсної оцінки та місцезнаходження окремих сировинних видів лікарських рослин лучних фітоценозів Переяславщини. Облік ресурсів дикорослих сировинних лікарських рослин офіційної медицини. Місцезнаходження сировинних масивів.

Рубрика Биология и естествознание
Вид статья
Язык украинский
Дата добавления 13.12.2022
Размер файла 65,4 K

Отправить свою хорошую работу в базу знаний просто. Используйте форму, расположенную ниже

Студенты, аспиранты, молодые ученые, использующие базу знаний в своей учебе и работе, будут вам очень благодарны.

Размещено на http://www.allbest.ru/

Університет Григорія Сковороди в Переяславі

РЕСУРСИ СИРОВИННИХ ВИДІВ ЛІКАРСЬКИХ РОСЛИН ЛУЧНИХ ФІТОЦЕНОЗІВ ПЕРЕЯСЛАВЩИНИ

Л.І. Довгопола

м. Переяслав

Анотація

У статті наведено результати проведеної ресурсної оцінки та місцезнаходження окремих сировинних видів лікарських рослин лучних фітоценозів Переяславщини (Київська область, Бориспільський район). Установлено, що участь дикорослих лікарських рослин Переяславщини у лучних фітоценозах займає друге (145 видів від загальної кількості - 582), а в лучно-степових третє (114 видів) місця. Лучний тип флористичних комплексів на досліджуваній території представлено заплавними луками річок Дніпро, Супою, Трубіж, Альти, Броварки, та низку малих річок. Вони презентовані чотирма типами формацій: степових, справжніх, болотистих і засолених лук. сировинний лікарський рослина фітоценоз

Під час польових досліджень, проведених 2015-2020 роках здійснено облік ресурсів дикорослих сировинних лікарських рослин офіційної медицини: Achillea submillefolium Klok. еt Krytzka, Hypericum perforatum L., Hehchrysum arenarium (L.) Moench, Thymus serpyllum L. та визначено їх сировинну продуктивність (біологічний та експлуатаційний запаси) у лучних і лучно-степових екотопах Переяславщини. Визначено місцезнаходження сировинних масивів досліджуваних видів лікарських рослин природної флори указаної території.

У результаті ресурсних обстежень установлено, що запаси Achillea submillefolium значні та повністю достатні для задоволення потреб фармацевтичної промисловості; запаси Thymus serpyllum, Hypericum perforatum достатні для ведення промислових заготівель; запаси Hehchrysum arenarium недостатні і потребують лімітування.

Ключові слова: дикорослі лікарські рослини; лучні фітоценози; ресурси; облік; Переяславщина.

Annotation

L. I. Dovhopola Hryhoriy Skovoroda University in Pereyaslav

RESOURCES OF RAW MATERIAL SPECIES OF MEDICINAL PLANTS OF RADIUS PHYTOCENOSES OF PEREYASLAVSCHINA

The article presents the results of the resource assessment and location of individual raw material species of medicinal plants of meadow and meadow-steppe phytocenoses of Pereyaslav region (Kyiv region, Boryspil district). It is established that the participation of wild medicinal plants of Pereyaslav region in meadow phytocenoses takes the second (145 species out of the total number - 582), and in meadow-steppe third (114 species) places. The meadow type of floristic complexes in the study area is represented by floodplain meadows of the Dnieper, Supa, Trubizh, Alta, Brovarka rivers, and a number of small rivers. They are presented in four types of formations: steppe, real, swampy and saline meadows.

During the field research conducted in 2015-2020, the resources of wild raw medicinal plants of official medicine were taken into account: Achillea submillefolium Klok. et Krytzka, Hypericum perforatum L., Helichrysum arenarium (L.) Moench, Thymus serpyllum L. and their raw material productivity (biological and operational reserves) in meadow and meadow-steppe ecotopes of Pereyaslav region was determined. The location of raw materials of the studied species of medicinal plants of the natural flora of the specified area is determined.

As a result of resource surveys, it was found that the stocks of Achillea submillefolium are significant and fully sufficient to meet the needs of the pharmaceutical industry; stocks of Thymus serpyllum, Hypericum perforatum are sufficient for industrial procurement; reserves of Helichrysum arenarium are insufficient and need to be limited.

Key words: wild medicinal plants; meadow phytocenoses; resource; accounting; Pereyaslav region.

Вступ

Останнім часом попит на ресурсний потенціал лікарських рослин природної флори зростає, оскільки майже третину лікарських засобів фармацевтичної промисловості отримують із рослинної сировини. Оскільки не всі види лікарських рослин культивуються людиною, а акліматизовані й інтродуковані види не повною мірою задовольняють потреби фармацевтичної промисловості, заготівля сировини у природному середовищі є неминучою. Але водночас постає інша проблема - посилюючи антропогенне навантаження на природні популяції цінних сировинних видів рослин стан їх ресурсів буде під загрозою виснаження. І тому є актуальною необхідність систематичного обліку цих ресурсів у межах окремих регіонів й держави у цілому, як це передбачене законодавством України; удосконалення методичної бази обліку і моніторингу ресурсів для підвищення ефективності таких досліджень; дослідження закономірностей та особливостей формування ресурсів сировиннозначущих видів рослин для забезпечення їхнього збалансованого використання й збереження; започаткування моніторингу ресурсів видів лікарських і харчових рослин для з'ясування динаміки цих ресурсів в умовах дозованого антропогенного навантаження.

У флорі Переяславщини зосереджена значна кількість цінних дикорослих лікарських рослин, зокрема їх склад налічує 582 види, що належать до 106 родин і 360 родів і становить 60,12% всієї флори досліджуваної території (Коцура та ін., 2010; Довгопола, 2020).

Аналіз літературних джерел показав, що відомості про стан ресурсів дикорослих лікарських рослин Переяславщини є фрагментарними та розрізненими і не мали комплексного підходу до них (Довгопола, 2013; Довгопола, 2020).

Метою роботи є здійснення обліку ресурсів окремих потенційно сировиннозначущих видів лікарських рослин лучних фітоценозів.

Матеріали та методи

Ресурсні дослідження проводилися протягом 2015-2020 рр. на території Переяславщини та здійснюються й дотепер. Об'єкт дослідження - лікарські рослини Переяславщини.

Переяславщина знаходиться на сході Київської області на лівобережжі України, омивається водами Канівського водосховища. Територія району становить 1456 км2. Межує на півночі та сході із Баришівським та Яготинським районами Київської області, на півдні - з Драбівським та Золотоніським районами Черкаської області. Переяславщина розташована в Лівобережнодніпровському геоботанічному окрузі (Барбарич, 1977; Дідух, & Шеляг- Сосонко, 2003) та Лівобережно-Дніпровській лісостеповій фізико-географічній провінції (Руденко, 2007). Район знаходиться у межах північно-східного схилу Українського кристалічного щита Дніпровсько-Донецької западини. У рельєфі досліджуваного регіону чітко виділяються три надзаплавні тераси Дніпра. Територією району протікають річки Дніпро, Трубіж, Альта, Супій, Броварка, Карань. Середня температура січня - - 6.5 0С, липня - +20.10С. Опадів близько 500-600 мм на рік (Коцура та ін., 2010). Рослинний покрив регіону трансформований внаслідок побудови ГЕС на Дніпрі та створення Канівського водосховища.

Ресурси окремих сировиннозначущих видів лікарських рослин лучних фітоценозів вивчалися маршрутним, стаціонарним і напівстаціонарним методами. До дикорослих лікарських рослин відносили види офіційної та традиційної народної медицини, а також види природної флори Переяславщини для яких властива наявність біологічно-активних сполук, які потенційно можуть бути використані в фітотерапії за В. Мінарченко та А. Гродзінським (Гродзінський, 1992; Мінарченко, 2005).

У процесі дослідження використовувалися загальноприйняті методи та методики аналізу флори. Види лікарських рослин визначали за наступними виданнями: «Каталог Дендрофлора України» (Кохно, 2001), «Лікарські судинні рослини України», «Лікарські рослини: енциклопедичний довідник» (Гродзінський, 1992; Мінарченко, 2005), «Определитель высших растений Украины» (1987). У роботі назви видів та обсяг родин подано за «Vascular plants of Ukraine. A nomenclatural checklist» (Mosyakin, & Fedoronchuk, 1999).

Поширення дикорослих видів лікарських рослин на території Переяславщини вивчали за літературними даними, результатами оригінальних експедиційних досліджень, матеріалами гербаріїв Інституту ботаніки імені М.Г. Холодного НАН України (KW) та Університету Григорія Сковороди в Переяславі.

Визначення запасів лікарських рослин природної флори здійснювалося на облікових площадках розміром 1 м2, на кожній із яких визначали проєктивне покриття виду, висоту й кількість пагонів, а також збирали сировину досліджуваного виду, потім її висушували. Запаси сировини (біологічний та експлуатаційний) визначали згідно стандартних ресурсо- знавчих методик (Мінарченко, 2014). Промисловими вважали запаси, які щільно розміщуються та займають площу не менше 0,5 га, непромисловими - запаси рослин, що зростають щільними заростями на площі менше ніж 0,5 га або зростають фрагментарно чи розсіяно (Мінарченко, 2014).

Результати та їх обговорення

Проведений нами еколого-ценотичний аналіз флори Переяславщини дозволив виділити 5 еколого-фітоценотичних груп рослин. У їх складі переважають лісові (170 видів), лучні (145) та лучно-степові (114) види. Досить висока кількість видів лікарських рослин у синантропних фітоценозах - 95 видів. Решта фітоценотичних груп - лікарські види рослин перезволожених екотопів - 58 видів (Довгопола, 2020).

Участь дикорослих лікарських рослин Переяславщини в лучних фітоценозах займає друге місце (23%). Лучний тип флористичних комплексів у районі дослідження представлено заплавними луками річок Дніпра, Супою, Трубежа, Альти, Броварки та цілої низки малих річок (Довгопола, 2020).

Найбільші площі (70-80%) займають справжні луки, представлені угрупованнями класу Molinio-Arrhenatheretea Tx. Вони формуються на рівнинних підвищених ділянках заплави та на схилах лівобережного масиву р. Дніпро із помірними зволоженням. Справжньолучна рослинність представлена асоціаціями Fectucetum pratensis, Poetum pratensis Stepanovic 1997, Anthoxantho-Agrostietum tenuis Sillinger 1933. Лучні ділянки є важливою ресурсною базою лікарських рослин, зокрема: Betonica officinalis L., Ononis arvensis L., Filipendula vulgaris Moench, Hypericum perforatum L., Thymus marshallianus Willd, Th. pallasianus H. Br., Rosa canina L. та ін. На ділянках із різного ступеня порушення рослинного покриву зростають: Melilotus officinalis L., Symphytum officinale L., Achillea submillefolium L., Tanacetum vulgare L., Cichorium intybus L., Plantago major L. та ін. Такі види дикорослих лікарських рослин як Сentaurium erythraea Rafn, Agrimonia eupatoria L., Iris pseudacorus L., Symphytum officinale L., Oenanthe aquatica L. пов'язані з вологими заплавними луками, хоча іноді трапляються і на суходільних (Коцура та ін., 2010; Довгопола, 2020).

Участь дикорослих лікарських рослин у лучно-степових фітоценозах флори Переяславщини становить 19,1% (114 видів). Залишки природної лучно-степової рослинності, яка відноситься до класів Fectucetea vaginateae та Fectuco-Brometeae Br. (Коцура та ін., 2010), лише невеликими куртинами збереглися серед штучних насаджень, що створювались на піщаних кучугурах поблизу Канівського водосховища, а також на схилах ярів та річкових долин, на схилах надзаплавних терас р. Дніпро (с. Циблі, урочище «Куряче горло»), р. Трубіж (поблизу музею народної архітектури та побуту Середньої Наддніпрянщини), р. Супій (Курган, околиці с. Ташань), околиці с. Єрківці, Дівички, Стовп'яги на трасі Переяслав-Київ курган «Три брати», поблизу ст. Переяславська, гора «Роблена могила», околиці с. Травневе, ділянка «Змієвого валу» по трасі Переяслав-Золотоноша - комплексній пам'ятці природи «Дніпро- во-Яненківський вал» тощо. Із цінних лікарських рослин тут трапляються Adonis vernalis L., Verbascum densiflorum Bertol., Hypericum perforatum, Achillea submillefolium, Origanum vulgare L., Euphorbia stepposa Zoz ex Prokh., Hieracium pilosella L., Sedum acre L., Galium verum L., Plantago lanceolata L., Artemisia absinthium L., Thymus pallasianus, Th. marshallianus, Astragalus dasyanthus P., Salvia pratensis L. S. nemorosa L., Fragaria vesca, Trifolium pratense L. та ін. (Коцура та ін., 2010; Довгопола, 2020).

Деревій майже звичайний (Achillea submillefolium Klok. et Krytzka) - багаторічна, травя'ниста рослина з повзучим, розгалуженим кореневищем, гемікриптофіт, мезофіт, сці- огеліофіт. Зустрічається на суходільних і заплавних луках, у світлих розріджених лісах, на лісових галявинах, узліссях, біля доріг по всій території України. На теперішній час майже синантропний вид.

A. submillefolium виступає як інгредієнт лучно-степових слабо порушених місцезростань на луках (Храбра, 2008). Його кількість на таких ділянках поступово зменшується унаслідок заселення іншими видами. Частіше зростає розсіяно, зрідка утворює розріджені масиви. Рослина мало вимоглива до зволоження і багатства ґрунту.

А. submillefolium зростає на бідних, мезотрофних, навіть зволожених слабо засолених і солончакових грунтах, витримуючи пасовищну дигресію.

На території Переяславщини A. submillefolium зустрічається звичайно на луках, а також на слабо задернованих ділянках, де він утворює найбільш продуктивні масиви, зокрема: заплавні луки р. Трубіж (район університету), околиці с. Ташань (заплавні луки р. Супій), с. Гайшин, с. Веселинівка (заплави річок Трубіж і Броварка), с. Хоцьки (заплавні луки р. Дніпро) та ін. Тут він зростає разом із Agrostis vinealis Schreb., Poa angustifolia L., Festuca pratensis Huds., Festuca rubra L., Alopecurus pratensis L., Potentilla argentea L., Calamagrostis epigeios (L.) Roth, Lotus arvensis Pers., Elytrigia repens (L.) Nevski, Plantago lanceolata L., Taraxatum officinale Webb. Ex Wigg., Dactylis glomerata L., Trifolium pratense L., Artemisia absinthium L., Berteroa incana (L.) DC., Daucus carota L., Pilosella officinarum F. Schult. Et Soh. Bip. та іншими видами.

Згідно наших досліджень, Achillea submillefolium в природних умовах не утворює масивів на великих територіях, у більшості місцезростань він трапляється розсіяно або фрагментарно. Та не дивлячись на те, що площа цих масивів незначна (0,1-0,9 га), на цих ділянках можна проводити збір сировини, тому що щільність запасу коливається у межах від 60±7,2 до 390±11,2 г/м2 у свіжозібраному стані (табл. 1.).

Таблиця 1

Інвентаризаційна відомість ресурсів Achillea submillefolium

Географічний

пункт

Загальна площа, га

Вихід сировини, г/м2 у вологому стані

Біологічний запас повітр.-сухої сировини, кг

Експлуатаційний запас повітр.-сухої сировини, кг

і

2

3

4

5

Заплавні луки р. Трубіж

4,5

125± 10,9

1284-1529

856-1019

Околиці с. Ташань, заплавні луки р. Супій

2,0

130±9,7

602-699

401-466

Околиці с. Гайшин заплави річок

Трубіж і Броварка

2,2

120±13,2

587-733

392-488

Околиці с. Веселинівка

1,5

390±11,2

1421-1505

947-1003

Околиці с. Хоцьки, заплавні луки р. Дніпро

3,2

130±12,4

941-1139

627-759

Завдяки невибагливості до умов зростання і значному поширенню у регіоні, заготовляти Achillea submillefolium можна в кількості декількох десятків тонн. Запаси сировини великі й тому вид не потребує суворого лімітування обсягів заготівлі.

Чебрець повзучий (Thymus serpyllum L.). У заготівельній практиці рослинної лікарської сировини під загальною назвою збирають різні види роду Thymus L. На території Переяславщини найчастіше зустрічаються чебреці: Thymus serpyllum, Th. podolicus Klok et Shost, Th. Marschallianus, Th.dimorphus Klok et Shost. Інші види чебреців на нашій території мають більш обмежене поширення.

Th. serpyllum - багаторічний повзучий напівкущик із численними лежачими стеблами, хамефіт, мезофіт, геліофіт. На території Переяславщини вид зростає переважно в сухих і свіжих соснових, а також у зріджених дубово-соснових лісах, на галявинах, у молодих посадках лісу, особливо на піщаних ґрунтах, борових терасах р. Дніпро. Не може розвиватись у затінених місцезростаннях, тому при розростанні крон випадає із трав'яно-чагарничкового покриву. Він стійкий до нестачі вологи, але для успішного росту і репродукції потрібна добра освітленість (Мінарченко, 2002).

Th. serpyllum - піонерний вид, популяції якого можуть домінувати при заростанні пісків і порушених піщаних ґрунтів на ранніх стадіях сукцесійного процесу. На більш пізніх стадіях сукцесій урожайність Th. serpyllum знижується, тому величина запасів сировини нестабільна (Глущенко, 1999).

В умовах свіжих борів на супіщаних ґрунтах Th. serpyllum утворює міцні вегетативні та репродуктивні, більш облиснені пагони. Однак, у таких умовах велику роль відіграє цено- тичний фактор. У процесі сукцесій в напрямку формування злаково-різнотравного угруповання вид втрачає позиції домінанта та може, при відсутності кардинальних еколого-це- нотичних змін, тривалий час брати участь у формуванні трав'яно-чагарникового ярусу як асектатор. Досить часто спостерігається вихід Th. serpyllum на суходільні луки, сформовані на вододілах, борових терасах. У таких умовах він може утворювати більш-менш щільні, невеликі за площею куртини на всій території ділянки.

У межах Переяславщини основні сировинноцінні місцезростання видів роду Thymus L. приурочені до чебрецево-злакових угруповань борових терас на дерново-слабопідзолистих піщаних ґрунтах. Також, Th. serpyllum зростає у соснових лісах на дерново-слабопідзолистих піщаних ґрунтах із слаборозвинутим гумусовим горизонтом і глибоким рівнем ґрунтових вод.

Деревостан таких лісів утворює Pinus silvestris L. Підлісок не розвинутий. Трав'яно- чагарничковий покрив із загальним покриттям 65-70 % складають головним чином Th. serpyllum (25-30%), Festuca ovita L., Pilosella officinarum F.W.Schultz & Sch.Bip., Calamagrostis epigeios (L.) Roth, Koeleria glauca (Spreng.) DC., Helichrysum arenarium (L.) DG, Sedum acre L. та інші види. Під покривом крон P silvestris, Th. serpyllum зустрічається зрідка, утворюючи більш-менш чіткі куртини у місцях зі зрідженим деревостаном.

Найчастіше популяції утворюють чіткі куртини на добре освітлених місцях зі щільністю запасу сировини 5-6,5 г/м2 (повітряно-сухої ваги).

На досліджуваній території середня урожайність сировини становить близько 66,23±8,19 г/м2. Найбільш продуктивні масиви заготівлі сировини Th. serpyllum наведені в таблиці 2.

Таблиця 2

Інвентаризаційна відомість ресурсів Thymus serpyllum

Географічний

пункт

Загальна

площа, га

Вихід сировини, г/м2 у вологому стані

Біологічний запас повітр.-сухої сировини, кг

Експлуатаційний

запас

повітр.-сухої сировини, кг

1

2

3

4

5

Околиці с. Сомкова долина, узлісся соснового лісу Студенівсько- го лісництва (квартал 96)

1,1

59,8±12,5

156-239

104-159

Околиці с. Жовтневе, узлісся соснового лісу Студениківського лісництва (квартал 92)

2,0

46,9±9,5

224-338

150-226

Околиці с. Хоцьки, на схилах надзаплавної тераси р. Дніпро

1,8

45,5±9,8

193-299

129-199

Околиці с. Циблі, на схилах надзаплавної тераси р. Дніпро

1,7

59,6±12,5

240-368

160-245

с. Ташань, Ташанківський горб

1,2

47,4±12,5

126-216

84-144

Околиці с. Стов'пяги, на схилах надзаплавної тераси р. Дніпро

1,2

48,4±8,2

145-204

96-136

На схилах надзаплавної тераси р. Трубіж, (поблизу музею народної архітектури та побуту Середньої Наддніпрянщини)

2,0

57±9,8

283-401

189-267

У перспективі можна передбачити деяке скорочення запасів сировини, обумовлене певним виснаженням основних масивів. Цей процес пов'язаний із посиленим випасом на трав'янистих схилах великої рогатої худоби, нераціональним проведенням заготівель сировини, коли траву чебреців не зрізують, а виривають із коренями, порушуючи таким чином дернигу і залишаючи рослини без можливості вегетативного відновлення. Негативно впливає також зростаюче рекреаційне навантаження на лісові і трав'яні угруповання.

Звіробій продірявлений (Hypericum perforatum L.) - багаторічна трав'яниста рослина зі слабо розвиненими малорозгалудженими коренями, гемікриптофіт, полікарпик, ксеро- мезофіт, мезотроф, геліофіт. Зустрічається по всій території України за винятком альпійського поясу Карпат, і дуже рідко на півдні країни (Сивоглаз, 1999; Мінарченко, 2005).

В умовах Переяславщини H. perforatum має значне поширення. Надає перевагу відкритим сухим і освітленим ділянкам, схилам, чагарникам, лісовим галявинам, просікам, узліссям, може утворювати продуктивні масиви на слабко дернистих суходільних луках при відсутності випасу худоби. Тут він зростає разом із Genista tinctoria L., Artemisia absintium, Galium verum L., Elytrigia repens L., Euphorbia cyparissias L., Achillea millefolium, Festuca pratensis Huds, Linaria vulgaris L. тощо.

H. perforatum близький до типових «піонерних» рослин, за своєю здатністю активно розселятися на ділянках із порушеним покривом під впливом господарської діяльності. Мало вибагливий до багатства та вологості ґрунтів і легко піддається вирощуванню, при цьому добре розвивається і дає великий урожай (Сивоглаз, 1999).

Найбільш масово (більше 20 % покриття) росте на бідних (89-100 ступінь багатства ґрунту), помірно зволожених (55-68 ступінь шкали зволоження) ґрунтах (Турубара, 2010).

H. perforatum у лісовій зоні є типовим представником різнотравних угруповань на вирубках мішаних лісів, де може утворювати масиви з проективним покриттям до 50 %, хоча за своєю природою є лучно-степовим видом.

При розростанні високотрав'я та чагарників, зменшенні освітленості, посиленні за- дернованості H. perforatum поступово випадає зі складу угруповання, залишаючись на галявинах, узліссях невеличкими скупченнями чи поодиноко. Швидкість таких сукцесій популяцій H. perforatum визначається інтенсивністю сукцесійних змін в усьому фітоценозі. Спостереження показали, що при швидкому збільшенні зімкнутості крон деревостану пригнічується розвиток високотрав'я і на таких ділянках даний вид зберігається 6-7 років. При інтенсивному розростанні чагарників він випадає із травостою на 4-6й рік. Низькою є продуктивність популяцій H. perforatum на справжніх луках - його участь тут зводиться, як правило, до рівня інгредієнта (Сивоглаз, 1999).

Значні запаси звіробою, достатні для заготівлі, виявлені на території Переяславщини: м. Переяслав, урочище «Козинські горби», Студениківське лісництво державного підприємства «Переяслав-Хмельницьке лісове господарство» на вирубках (кв. 20-26, 40-45,60-63), урочище «Куряче горло»; Переяслав-Хмельницький район, околиці с. Циблі (схили р. Дніпро), с. Хоцьки (схили р. Дніпро), с. Студеники (узлісся); околиці с. Жовтневе (табл. 3.).

Таблиця 3

Інвентаризаційна відомість ресурсів Hypericum perforatum

Місцезростання

Загальна

площа, га

Вихід сировини, г/м2 у вологому стані

Біологічний запас повітряно-сухої сировини, кг

Експлуатаційний запас повітряно- сухої сировини, кг

1

2

3

4

5

м. Переяслав,

урочище «Козинські горби»

2,8

100,19+6,3

605-686

403-457

Околиці с. Циблі (схили р. Дніпро)

1,0

129,1+19,3

253-241

168-228

Околиці с. Хоцьки (схили р. Дніпро)

0,7

133+17,8

185-243

124-162

Студениківське лісництво на вирубках (кв. 20-26, 40-45, 60-63)

1,3

112,5+7,24

315-358

210-239

Околиці с. Студеники, (узлісся)

1,2

92,9+15,9

213-300

142-200

Урочище «Куряче горло»

0,8

107,2+13,8

172-223

115-148

Околиці с. Жовтневе

4,7

93,8+14,6

856-1172

571-781

Середня урожайність Hypericum perforatum на досліджуваній території із 1 м2 становить 109,81 + 13,56 г сирої маси. Необхідно відмітити певну природну лабільність запасів сировини цього виду. Високопродуктивні масиви утворює на перелогах, еродованих ділянках завдяки інтенсивному самосіву. При відсутності інтенсивного антропогенного навантаження такі масиви зберігають сировинну цінність 6-7 років (Сивоглаз, 1999). Сінокосіння і випасання худоби в однаковій мірі погіршує стан його популяцій. На відкритих ділянках зі зрідженим трав'янистим покривом завдяки насіннєвому поновленню часто утворює добре виражені ущільнення із проективним покриттям до 20-25%.

Ураховуючи значне поширення звіробою у всіх обстежених територіях Переяславщини, на сьогодні не стоїть гостро проблема дефіциту сировини цієї лікарської рослини в регіоні, однак, щоб не допустити виснаження ресурсного потенціалу звіробою, регламентація щорічного обсягу заготівлі сировини в цілому по Переяславщині не повинна перевищувати 5-7 тонн. Окрім того, щоб не нанести шкоди заростям звіробою, заготівлю сировини на одному масиві рекомендується проводити з інтервалом у 2 роки (Сивоглаз, 1999).

Цмин пісковий (Helichrysum arenarium (L.) Moench) - напіврозетковий, стрижнеко- реневий трав'янистий монокарпік, олігомезотроф, ксеромезофіт, геліофіт. Поширений по всій території України в соснових лісах, на пісках других терас і прируслових заплав річок, степових схилах, відслоненнях, іноді як бур'ян на легких ґрунтах. Часто утворює зарості на безлісих пісках і в молодих посадках сосни. На досліджуваній території вид поширений переважно у сухих соснових лісах, на галявинах, у молодих посадках сосни, на лучно-степових ділянках (Мінарченко, 2005).

H. arenarium росте на піщаних ґрунтах, найбільш масово (2,5-8% проективного покриття) на небагатих і досить багатих ґрунтах (8-15 ступінь багатства ґрунту) зі зволоженням луків і степів й сухих соснових лісів (51-52 ступінь шкали зволоження) за екологічними шкалами (Турубара, 2010). В різко змінних умовах зволоження H. arenarium не росте. Він є індикатором сухих і свіжих борів, зустрічається також у свіжих суборах (Храбра, 2008).

H. arenarium - типовий геліофіт. На затінених ділянках утворюються більш витягнуті мало чисельні репродуктивні пагони з невеликою кількістю квіткових кошиків. Повного затемнення рослина не виносить, тому не зустрічається у соснових лісах (10-12 річних) із зімкненими кронами. Тут спочатку спостерігається зменшення кількості репродуктивних, а потім і вегетативних пагонів, що призводить до загибелі рослин. Таким чином, H. arenarium в соснових лісах на піщаному ґрунті бере участь у початкових етапах сукцесійних процесів (Турубара, 2010).

H. arenarium не витримує конкуренції і зростає на бідних сухих ґрунтах. На чорноземах він пригнічується іншими рослинами і тому частіше всього зростає поблизу доріг і стежок, де ґрунт більш ущільнений, і умови для зростання інших видів не придатні. В посадках, коли крони сосон змикаються і світловий режим стає несприятливим, H. arenarium поступово зникає.

З високими показниками рясності H. arenarium зростає у молодих культурах сосни. При змиканні крон деревостану світловий режим стає несприятливим для виду, його фітоце- нотичний та екологічний оптимуми порушуються, кількість репродуктивних пагонів різко зменшується і поступово цмин витісняється на узлісся, галявини, просіки, де часто домінує у трав'яному ярусі впродовж багатьох років.

На більш сухих пісках H. arenarium зустрічається у злаково-різнотравних, полиново-різ- нотравних і полиново-злакових угрупованнях, де він зростає разом із Calamagrostia epigeios (L.) Roth, Agrostis alba L., Festuca ovina L., Festuca rubra L., Corynephorus canescens (Bernh.) Beauv., Koeleria glauca (Spreng.) DC., Achillea submillefolium L., Jasione Montana L., Pilosella officinarum F. Schultz & Sch. Bip., Berteroa incana (L.) DC.

...

Подобные документы

  • Закономірності поширення та формування лісових масивів Пістинського лісництва. Визначення видового складу сировинних рослин у межах держлісгоспу. Виявлення основних місць зростання окремих видів корисних рослин шляхом обстеження лісових масивів.

    курсовая работа [2,3 M], добавлен 28.10.2022

  • Дослідження значення та естетичної цінності декоративних рослин в штучному озелененні міста. Агротехніка та методика створення квітників. Класифікація рослин за температурними показниками. Таксономічний склад клумбових фітоценозів Дзержинського району.

    курсовая работа [769,0 K], добавлен 01.03.2016

  • Вплив лікарських рослин на діяльність систем організму людини. Дослідження лікарської флори на території агробіостанції Херсонського державного університету. Аналіз та характеристика життєвих форм родин та видів культивованих та дикорослих рослин.

    курсовая работа [33,0 K], добавлен 27.08.2014

  • Загальна характеристика та класифікаційні групи отруйних рослин. Адаптований перелік родів і лікарських видів, що найчастіше відносять до отруйних. Токсикологічна класифікація отруйних рослин та механізми токсичного захисту. Запобіжні заходи при отруєнні.

    курсовая работа [1006,9 K], добавлен 22.01.2015

  • Ознайомлення з результатами фітохімічного дослідження одного з перспективних видів рослин Українських Карпат - волошки карпатської. Розгляд залежності вмісту досліджуваних біологічно активних речовин від виду сировини. Аналіз вмісту фенольних сполук.

    статья [23,3 K], добавлен 11.09.2017

  • Вивчення фіторізноманіття властивостей лікарських видів рослин, що зростають у Харківській області. Еколого-біологічна характеристика та біохімічний склад рослин, які використовуються в косметології. Фармакотерапевтичні властивості дослідженої флори.

    дипломная работа [138,2 K], добавлен 15.05.2014

  • Методика складання переліку лікарських рослин урочища Вістова, їх класифікація та вивчення характерних властивостей, призначення. Порядок проведення флористичного аналізу. Розробка заходів щодо використання лікарських рослин з лікувальною метою.

    курсовая работа [46,5 K], добавлен 05.11.2010

  • Локалізація і роль флавоноїдів в рослинах. Характеристика каротиноїдів, іридоїдів та жирних олій. Видовий склад, екологічна, біоморфологічна характеристика лікарських рослин родини Asteraceae, їх фармакологічні властивості та практичне використання.

    курсовая работа [144,9 K], добавлен 15.05.2014

  • Дослідження декоративних видів рослин з пірамідальними, колоно-подібними та конусоподібними формами крони. Особливості вирощування та ареал походження таксодію, кипарису вічнозеленого, ялівця віргінського. Представники родини соснових та тисових.

    курсовая работа [7,2 M], добавлен 13.06.2014

  • Аналіз екологічних особливостей ампельних рослин та можливостей використання їх у кімнатному дизайні. Характеристика основних видів ампельних рослин: родина страстоцвітні, аралієві, спаржеві, ароїдні, комелінові, акантові, ластовневі, лілійні, геснерієві.

    курсовая работа [1,4 M], добавлен 21.09.2010

  • Дослідження біологічної класифікації лікарських рослин родини айстрових - найбагатшої за кількістю видів серед еудікотів. Ботанічні характеристики ромашки аптечної (лікарської), пижму, кульбаби лікарської, полину гіркого, ехінацеї, череди трироздільної.

    контрольная работа [30,8 K], добавлен 24.08.2010

  • Шляхи розповсюдження вірусів рослин в природі та роль факторів навколишнього середовища. Кількісна характеристика вірусів рослин. Віруси, що ушкоджують широке коло рослин, боротьба із вірусними хворобами рослин. Дія бактеріальних препаратів і біогумату.

    курсовая работа [584,5 K], добавлен 21.09.2010

  • Видовий склад видів рослин родини Rosaceae у флорі Бистрицької улоговини. Визначення поширення та частоти зустрічності представників даної родини. Еколого-ценотичні особливості досліджуваних видів. Практичне значення видів рослин родини Rosaceae.

    курсовая работа [87,2 K], добавлен 05.11.2010

  • Напрямки та методика вивчення флори урочища Пагур. Встановлення переліку видів рослин урочища. Проведення флористичного аналізу. Встановлення рідкісних і зникаючих видів рослин. Розробка пропозицій щодо охорони і використання флори даного урочища.

    курсовая работа [55,7 K], добавлен 05.11.2010

  • Умови вирощування та опис квіткових рослин: дельфініума, гвоздики садової, петунії. Характерні хвороби для даних квіткових рослин (борошниста роса, бактеріальна гниль, плямистісь). Заходи захисту рослин від дельфініумової мухи, трипсу, слимаків.

    реферат [39,8 K], добавлен 24.02.2011

  • Видовий склад, біологічні та екологічні особливості, лісівнича і господарська цінність голонасінних деревних видів-довгожителів у насадженнях. Відділи голонасінних рослин: гінкові, саговники, хвойні та гнетові. Роль голонасінних рослин у житті людини.

    презентация [9,8 M], добавлен 15.04.2014

  • Ґрунт як активне середовище живлення, поживний субстрат рослин. Вміст мінеральних елементів у рослинах. Металорганічні сполуки рослин. Родучість ґрунту та фактори, що на неї впливають. Становлення кореневого живлення. Кореневе живлення в житті рослин.

    курсовая работа [56,4 K], добавлен 21.09.2010

  • Фізико-географічна характеристика міста Миколаєва. Загальні відомості про родину Розові (Rosaceae). Особливості розподілу видів рослин родини Rosaceae у флорі м. Миколаєва. Біоморфологічна структура видів рослин родини Розових, їх практичне значення.

    курсовая работа [33,5 K], добавлен 05.01.2014

  • Проведення дослідження особливостей пристосувань певних видів рослин до ентомофілії. Оцінка господарської цінності, значення та можливості використання комахозапилення у практичній діяльності людини. Вивчення взаємної адаптації квитків та їх запилювачів.

    контрольная работа [3,0 M], добавлен 11.11.2014

  • Фази вегетації рослин. Умови росту й розвитку рослин. Ріст та розвиток стебла. Морфологія коренів, глибина і ширина їхнього проникнення у ґрунт. Морфогенез генеративних органів. Вегетативні органи квіткових рослин. Фаза колосіння у злаків і осоки.

    курсовая работа [64,0 K], добавлен 22.01.2015

Работы в архивах красиво оформлены согласно требованиям ВУЗов и содержат рисунки, диаграммы, формулы и т.д.
PPT, PPTX и PDF-файлы представлены только в архивах.
Рекомендуем скачать работу.