Дія гіберелової кислоти і тебуконазолу на морфогенез і продуктивність рослин Cicer arietinum L
Встановлення дії регуляторів росту гібереліну та ретарданту триазольного типу тебуконазолу на морфоргенез, формування мезоструктури. Аналіз морфологічних та анатомічних змін рослин нуту, які призводили до перебудови донорно-акцепторних відносин.
| Рубрика | Биология и естествознание |
| Вид | статья |
| Язык | украинский |
| Дата добавления | 05.02.2023 |
| Размер файла | 340,0 K |
Отправить свою хорошую работу в базу знаний просто. Используйте форму, расположенную ниже
Студенты, аспиранты, молодые ученые, использующие базу знаний в своей учебе и работе, будут вам очень благодарны.
Размещено на http://www.allbest.ru/
Размещено на http://www.allbest.ru/
Вінницький державний педагогічний університет ім. М. Коцюбинського
Інститут кормів та сільського господарства Поділля НААН,
Дія гіберелової кислоти і тебуконазолу на морфогенез і продуктивність рослин Cicer arietinum L
Л.А. Голунова, В.Г. Кур'ята, І.В. Попроцька, С.Я. Кобак
вул. Острозького, 32. Вінниця, 21100, Україна
проспект Юності, 16, Вінниця, 21100
Встановлено особливості дії регуляторів росту 0,005%-го гібереліну та ретарданту триазольного типу 0,05%-го тебуконазолу на морфоргенез, формування мезоструктури та якість насіння у зв'язку з урожайністю культури нуту культурного середньостиглого сорту Тріумф. Виявлено, що застосування гібереліну сприяло збільшенню лінійних розмірів стебла та інгібіторну дію ретарданту тебуконазолу на цей показник. Обидва препарати сприяли посиленню галуження стебла (формувалися додаткові пагони другого та наступних порядків). За дії обох препаратів відбувалося збільшення площі листкової поверхні та зростали показники чистої продуктивності фотосинтезу, подовжувалася тривалість функціонування сформованих листків. Збільшення фотосинтетичної активності одиниці площі листка визначалося формуванням більш ефективної мезоструктури, більшим об'ємом та лінійними розмірами клітин стовпчастої та губчастої асиміляційної паренхіми. При цьому встановлено, що гіберелін зменшував, а тебуконазол підвищував вміст хлорофілів в листках. Морфологічні та анатомічні зміни рослин нуту призводили до перебудови донорно-акцепторних відносин, оптимізації урожайності насіння. Показано позитивний вплив застосованих регуляторів росту на насіннєву продувність рослин проти необробленого контролю. За дії препаратів відбувалися певні зміни якісного складу насіння - зменшення вмісту цукрів і крохмалю супроводжувалося зростанням вмісту олії та загального азоту, що є свідченням накопичення більшої кількості білків. Більш ефективним було застосування фолікуру.
Ключові слова: нут культурний (Cicer arietinum L.); гіберелін; тебуконазол; морфогенез; мезоструктура; продуктивність.
L.A. Golunova, V.G. Kuryata, I.V. Poprotska, S.Y. Kobak
Mykhailo Kotsyubynsky Vinnytsya State Pedagogical University Ostrozhskogo Str., 32, Vinnytsya, 21000, Ukraine
Institute of Feed Research and Agriculture of Podillya of National Academy of Agrarian Sciences of Ukraine, Vinnytsia, 21100, Ukraine
EFFECT OF GIBBERELLIC ACID AND TEBUCONAZOLE ON MORPHOGENESIS AND PRODUCTIVITY OF CICER ARIETINUM L. PLANTS
Peculiarities of the effect of 0.005% gibberellin and 0.05% triazole-type retardant tebuconazole growth regulators on morphogenesis, mesostructure formation and carbohydrate content in the seeds due to the yield capacity of medium-ripe variety Triumph chickpea culture have been established. It was found that the gibberellin aplication contributed to the increase in the linear size of the stem as well as the inhibitory effect of the retardant tebuconazole in concern with this indicator. Both preparations caused the stem branching (forming additional shoots of the second and subsequent orders). There was also an increase in leaf surface area and in net photosynthesis productivity indicators, prolongation of functional activity of the formed leaves. The growth of photosynthetic activity per unit of the leaf area was determined by the formation of a more efficient mesostructure, larger volume and linear cell size of the wall and spongy assimilation parenchyma. Moreover gibberellin proved to decrease the amount of chlorophyll in the leaves while tebuconazole increased it. Morphological and anatomical changes in the treated chickpea plants led to the restructuring of donor-acceptor relations, optimization of the seed capacity. The positive effect of applied growth regulators on the seed productivity of plants against untreated control is shown. Under the preparations some changes occured in the qualitative composition of seeds - a decrease in sugar and amilum was accompanied by an increase in oil and total nitrogen, which is evidence of the bigger accumulation of protein. The use of tebuconazole proved to be more effective.
Key words: chickpea (Cicer arietinum L.), gibberellin, tebuconazole, morphogenesis, mesostructure, productivity.
Вступ
Регуляція росту й розвитку рослин та донорно-акцепторних відносин для підвищення урожайності та якісних характеристик продукції рослинництва є однією із важливих в сьогоденні аграрного сектора. Пріоритетність якості продукції та стабільність продуктивності культур за польових умов вирощування вимагають пошуку і оптимізації складових, що їх формують. Широкий спектр хімічних препаратів з рістрегулюючою направленістю широко застосовується у практиці рослинництва. Так, доведено позитивний ефект цих препаратів на ряді сільськогосподарських культур (Кур'ята, & Поливаний, 2015; Рогач, Попроцька, & Кур'ята, 2016; Shevchuk at al., 2020). Разом з тим, застосування регуляторів росту на бобових культурах значно менш поширене (Mazid, & Naz, 2017, Голунова, 2020). Моніторинг літературних джерел з цього питання вказує, що на нуті регулятори росту застосовуються в переважній більшості для передпосівної обробки насіння з метою оптимізації врожаю (Бушулян, & Січкар, 2009, Гангур, Єремко, & Сокирко, 2017). При цьому, дані літератури щодо поліпшення продуктивності і якості насіння нуту за дії синтетичних регуляторів росту (інгібіторів та фітогормонів) є поодинокими та фрагментарними (Iqbal et al., 2001, Guler, 2010). Серед широкого різноманіття зернобобових культур нут є джерелом збалансованого за амінокислотним складом білка (який близький до ідеального білку ФАО), джерелом лікарської сировини та компонентом продуктивних ґрунтових екосистем й цінним попередником у сівозміні. Пріоритетність нуту як харчового продукту визначається до того ж високими смаковими та дієтичними характеристиками (Бушулян, & Січкар, 2009). В останні роки площі зайняті під нутом в Україні зростають мало, що пояснюється невисокою врожайністю та недостатньою вивченістю культури.
Тому дослідження особливостей росту й розвитку рослин нуту за дії регуляторів росту різноспрямованої дії у зв'язку з продуктивністю культури залишається актуальною проблемою рослинництва.
Матеріал та методи. Експериментальні дослідження закладалися на полях дослідного господарства «Бохоницьке» Інституту кормів та сільського господарства Поділля НААН (м. Вінниця). Об'єктом вивчення слугувала бобова культура нуту (Cicer arietinum L.) вітчизняного сорту Тріумф середньої групи стиглості. Грунти на ділянці дослідження - сірі лісові, середньосуглинкові. Насіння висівали у квітні (третя декада) у послідовному розташуванні ділянок, ширина міжрядь становила 45 см. Рослини нуту (у фазі бутонізації) обробляли водними розчинами 0,005%-ої гіберелової кислоти (ГК3) та 0,05%-го ретарданту тебукона- золу (виробник - фірма Bayer CropScience AG, Німеччина). Обробка здійснювалася вранці оприскувачем ОП-2 до повного зволоження поверхні рослин. Рослини контрольного варіанту оброблялися водою. Морфометричні параметри - висоту рослин, кількість та площу листків, масу сирої речовини листків визначали у фазу зеленого бобу (Казаков, 2000). Вміст хлорофілів визначали спектрофотометрично на спектрофотометрі ULAB 102UV (Китай). Вміст цукрів і крохмалю визначали йодометрично. Азот - за методом Кельдаля, Вміст олії в насінні визначали екстракцією в апараті Сокслета петролейним ефіром з температурою кипіння 40-650 С. Рослинний матеріал фіксували та зберігали у суміші рівних частин етилового спирту, гліцерину, води з додаванням 1% формаліну. Для анатомічного аналізу відбирали листки середнього ярусу. Розміри анатомічних елементів листка визначали на мікроскопі Микмед-1 (РФ) за допомогою окулярного мікрометра МОВ-1-15х(РФ). Статистичну обробку результатів здійснювали за допомогою комп'ютерної програми Microsoft Excel 2010. Достовірність різниці показників контролю і досліду визначали за t-критерієм Стьюдента (Доспехов, 2011). В таблицях і на діаграмі представлені середньоарифметичні значення та їх стандартні похибки.
Результати та обговорення
Результати досліджень свідчать, що застосовані в роботі регулятори росту здійснювали типовий рістрегулюючий вплив на лінійний ріст рослин нуту. ГК3 сприяв видовженню рослин, тоді як тебуконазол чинив ретардантний ефект. В період фізіологічної стиглості висота рослин нуту за дії ГК3 становила 91,13±0,52 см, за дії тебуко- назолу - 63,67±0,46 см проти - 77,28±0,41 см у контролі. Трансформація лінійних розмірів за варіантами досліду реалізувалася через різницю довжини міжвузлів.
Відомим є вплив регуляторів росту на фотосинтетичну продуктивність і організацію фотосинтетичного апарату, а саме площу листкової поверхні рослин (Шадшина та ін., 2006). Отримані нами результати свідчать, що застосування ГК3 було типовим, як і для інших культур (Кур'ята, & Поливаний, 2015; Shataluk & ^ryata, 2020). Збільшення лінійних розмірів стебла супроводжувалося посилим галуження та зростанням площі поверхні листків (табл. 1). В досліді нами встановлено, що показники кількості та площі листків (на фазу зеленого бобу) були більшими за обох препаратів проти контрольних рослин, що обумовлено посиленим галуженням стебла та формуванням пагонів другого та наступних порядків. Найбільший ефект проявлявся за дії тебуконазолу (табл. 1).
Таблиця 1 Анатомо-морфологічні та фізіологічні показники рослин нуту культурного за дії регуляторів росту (фазу зеленого бобу)
|
Варіант/показник |
Контроль |
Гіберелін, 0,005% |
Тебуконазол, 0,05% |
|
|
Кількість листків, шт. |
38,17±0,26 |
61,83±0,44* |
85,08±0,12* |
|
|
Площа листків, см2 |
576,72±0,13 |
748,64±0,18* |
796,53±0,48* |
|
|
Маса сирої речовини листків, г |
4,40±0,18 |
11,06±0,16* |
8,37±0,11* |
|
|
Об'єм клітин стовпчастої паренхіми, мкм3 |
2987±0,63 |
3262±0,84* |
3916±1,08* |
|
|
Ширина клітин губчастої паренхіми, мк |
26,81±0,17 |
29,26±0,34* |
29,89±0,22* |
|
|
Довжина клітин губчастої паренхіми, мк |
27,67±2,24 |
29,35±3,28* |
30,14±3,10* |
|
|
Чиста продуктивність фотосинтезу, г/(м2. добу |
2,81±0,23 |
3,03±0,42 |
4,22±0,36* |
|
|
Сума хлорофілів (а+Ь), % |
0,486±0,032 |
0,411±0,024 |
0,652±0,033* |
Примітки: 1. * - різниця достовірна при Р<0,05.
У фотосинтетичній активності рослини значущу роль відіграє мезоструктурна організація листків. При дослідженні анатомічної будови листка виявлено зміни товщини основної фотосинтезуючої тканини - хлоренхіми. У дослідних варіантах збільшувався об'єм клітин стовпчастої і лінійні розміри клітин губчастої паренхіми листків, максимального значення показники набували за дії тебуконазолу.
Важливою характеристикою роботи фотосинтетичного апарату є вміст пігментів у листку. Нами встановлено, що вміст суми хлорофілів (а+b) у листках при обробці гібереліном зменшувався на противагу контрольному варіанту. Однак, через те, що у рослин варіанту з ГК3 відбувалося формування більшої маси листків, вміст суми хлорофілів у перерахунку на одну рослину за дії препарату зростав. Дія ретарданту тебуконазолу інтенсифікувала накопичення пігментів. При цьому відмічено, що тривалість життя листків у варіанті із застосуванням триазольного препарату була більш пролонгованою проти контролю на 10-12 днів. Вплив гібереліну на цей показник знаходився в межах достовірності.
Урожайність культури є основним інтегруючим показником, який дає можливість оцінити ефективність препаратів та технологію вирощування в цілому. Збільшення кількості і площі листків, оптимізація мезоструктури та підвищення показників чистої продуктивності фотосинтезу за дії обох препаратів призводило до змін у продуктивності культури (рис. 1).
Рис. 1. Вплив регуляторів росту на структуру урожаю нуту.
Аналіз структури врожаю та продуктивності рослин нуту дозволяє зробити висновок, що найбільша маса насіння на рослині та маса 1000 насінин відмічалися у варіанті за обробки ретардантом порівняно із контролем та варіантом із застосуванням гібереліну. У варіанті з застосуванням гібереліну ці показники були також вищими у порівнянні з контролем. Менша продуктивність рослин у цьому варіанті у порівнянні з тебуконазолом пояснюється, очевидно, менш інтенсивним накопиченням хлорофілів в тканинах листка. гіберелін нут тебуконазол
Відомо, що гіберелінові та антигіберелінові препарати впливають на процеси перерозподілу асимілятів та накопичення резервних речовин у плодах та насінні (Рогач, Попроцька, & Кур'ята, 2016; Кигуаіа & воіипоуа, 2018; Кигуаіа еі аі., 2021). Аналіз насіння нуту на кінець вегетації свідчить, що застосування препаратів викликало зменшення вмісту цукрів (гіберелін та тебуконазол) та крохмалю (тебуконазол) проти контрольного варіанту (рис. 2).
Рис. 2. Дія гібереліну та тебуконазолу на якісний склад насіння нуту (% на суху речовину): А - контроль, Б - гіберелін, В - тебуконазол, 1 - сума цукрів, 2 - крохмаль, 3- азот, 4- олія.
При цьому застосування гібереліну і тебуконазолу забезпечувало зростання вмісту олії та підвищувало вміст загального азоту, що є свідченням накопичення більшої кількості резервних білків.
Висновки
Отже, застосування гіберелової кислоти та тебуконазолу є високоефективними способами підвищення продуктивності культури нуту. За дії обох препаратів збільшується кількість та загальна площа листків на рослині, оптимізується мезоструктурна організація листків, збільшуються показники чистої продуктивності фотосинтезу, і як наслідок - зростає урожайність культури за рахунок маси насіння на одній рослині. Обидва препарати підвищували вміст білка та олії в насінні. Найбільш ефективним було застосування 0,05%-го тебуконазолу.
Список використаної літератури
1. Бушулян О. В., Січкар В. І. Нут: генетика, селекція, насінництво, технологія вирощування. Одеса, 2009. 248 с.
2. Гангур В. В., Єремко Л. С., Сокирко Д. П. Формування продуктивності нуту залежно від технологічних факторів в умовах лівобережного Лісостепу України. Зернові культури. 2017. Т. 1/2. С. 262-269.
3. Голунова Л. А. Анатомічна будова рослин Glycine hispida max за дії штаму Bradyrhizobium japonicum та ретарданту. Наукові записки Тернопільського державного педагогічного університету. Серія: Біологія. 2020. № 3/4 (80). С. 98-104.
4. Доспехов Б. А. Методика полевого опыта (с основами статистической обработки результатов исследований). Москва: Альянс, 2011. 352 с.
5. Казаков Є. О. Методологічні основи постановки експерименту з фізіології рослин. Київ: Фітосоціоцентр, 2000. 272 с.
6. Кур'ята В. Г., Поливаний С. В. Потужність фотосинтетичного апарату та насіннєва продуктивність маку олійного за дії ретарданту фолікуру. Физиология растений и генетика. 2015. № 47 (4). С. 313-320.
7. Регуляція фотосинтезу і продуктивність рослин: фізіологічні та екологічні аспекти / Т. М. Шадчина та ін. Київ: Укр. фіто- соціоцентр, 2006. 384 с.
8. Рогач В. В., Попроцька І. В., Кур'ята В. Г. Дія гібереліну та ретардантів на морфогенез, фотосинтетичний апарат і продуктивність картоплі. Visnyk of Dnipropetrovsk University. Biology, Ecology. 2016. № 24 (2). С. 416-419. DOI:10.15421/011656
9. Effect of gibberellin and tebuconazole on the use of seed reserve oil by Zea mays L. seedlings under photomorphogenesis and scotomorphogenesis conditions / V. G. Kuryata et al. Modern Phytomorphology. 2021. Vol. 15. P. 117-120.
10. Features of leaf mesostructure organization under plant growth regulators treatment on broad bean plants / O. A. Shevchuk et al. Modern Phytomorphology. 2020. Vol. 4. Р 104-107. URL: https://www.phytomorphology.com/articles/features-of-leaf-me- sostructure-organization-under-plant-growth-regulators-treatment-on-broad-bean-plants.pdf
11. Guler M. Effects of Cycocel application times and doses on yield, yield components and protein content of chickpea. Journal of Agricultural Sciences. 2010. Vol. 20 (1). P. 6-15.
12. Kuryata V. G., Golunova L. А. Peculiarities of the formation and functioning of soybean-rhizobial complexes and the productivity of soybean culture under the influence of retardant of paclobutrazol. Ukrainian Journal of Ecology. 2018. Vol. 8 (3). C. 98-105.
13. Mazid M., Naz F. Effect of macronutrients and gibberellic acid on photosynthetic machinery, nitrogen-fixation, cell metabolites and seed yield of chickpea (Cicer arietinum L.). Open Access Journal of Science. 2017. Vol. 1 (4). P. 120-129. DOI: 10.15406/ oajs.2017.01.00024
14. Official methods of analysis of AOAC International / Eds.:W. Horwitz; G. W. Latimer. 18th ed. Maryland, 2010. 700 p.
15. Response of chickpea (Cicer arietinum L.) growth towards the foliar application of gibberellic acid at different stages / H. F. Iqbal et al. Pakistan Journal of Biological Sciences. 2001. Vol. 4. P. 433-434. DOI: 10.3923/pjbs.2001.433.434. URL: https://docsdrive. com/pdfs/ansinet /pjbs/2001/433-434.pdf
16. Shataluk G., Kuriata V. The effect of hybereline and retardents on the dynamics of the carbohydrates and elements of mineral nutrition in the vegetable organs of airesieriuses. Magyar Tudomanyos Journal. 2020. Vol. 39. P 9-14.
References
1. Bushulian, O. V, & Sichkar, V. I. (2009). Nut: henetyka, selektsiia, nasinnytstvo, tekhnolohiia vyroshchuvannia [Chickpeas: genetics, selection, seed production, breeding technology]. Odesa [in Ukrainian].
2. Dospekhov, B. A. (2011). Metodika polevogo opyta (s osnovami statisticheskoi obrabotki rezultatov issledovanii) [Methods of field experience (with the basics of statistical processing of research results)]. Moskva: Alians [in Russian].
3. Guler, M. (2010). Effects of Cycocel application times and doses on yield, yield components and protein content of chickpea. Journal of Agricultural Sciences, 20(1), 6-15.
4. Hanhur, V. V., Yeremko, L. S., & Sokyrko, D. P (2017). Formuvannia produktyvnosti nutu zalezhno vid tekhnolohichnykh faktoriv v umovakh livoberezhnoho Lisostepu Ukrainy [Formation of chickpea productivity depending on technological factors in the conditions of the left-bank Forest-Steppe of Ukraine]. Grain Crops, 1/2, 262-269 [in Ukrainian].
5. Holunova, L. A. (2020). Anatomichna budova roslyn Glycine hispida max za dii shtamu Bradyrhizobium japonicum ta retardant [Anatomical structure of Glycine hispidus plants under the action of the strain Bradirgizobium japonicum and retardant]. Scientific Issue Ternopil Volodymyr Hnatiuk National Pedagogical University. Series: Biology, 3/4 (80), 98-104 [in Ukrainian].
6. Horwitz, W., & Latimer, G. W. (Eds.). (2010). Official methods of analysis of AOAC International. 18th ed. Maryland.
7. Iqbal, H. F., Tahir, A., Khalid, M. N., Haque, I. I., & Ahmad, A. N. (2001). Response of chickpea (Cicer arietinum L.) growth towards the foliar application of gibberellic acid at different stages. Pakistan Journal of Biological Sciences, 4, 433-434. doi: 10.3923/ pjbs.2001.433.434. Retrived from https://docsdrive.com/pdfs/ansinet /pjbs/2001/433-434.pdf
8. Kazakov, Ye. O. (2000). Metodolohichni osnovypostanovky eksperymentu zfiziolohii roslyn [Methodological bases of the experimentation on plant physiology]. Kyiv: Fitosotsiotsentr [in Ukrainian].
9. Kuryata, V. G., & Golunova, L. A. (2018). Peculiarities of the formation and functioning of soybean-rhizobial complexes and the productivity of soybean culture under the influence of retardant of paclobutrazol. Ukrainian Journal of Ecology, 8(3), 98-105.
10. Kuryata, V. G., Kuts, B. O., Poprotska, I. V., Golunova, L. A., Baiurko, N. V., Nikitchenko, L. O., & Frytsiuk, V. A. (2021). Effect of gibberellin and tebuconazole on the use of seed reserve oil by Zea mays L. seedlings under photomorphogenesis and scotomorphogenesis conditions. Modern Phytomorphology, 15, 117-120.
11. Kuryata, V. H., & Polyvanyi, S. V (2015). Potuzhnist fotosyntetychnoho aparatu ta nasinnieva produktyvnist maku oliinoho za dii retardantu folikuru [Power of photosynthetic apparatus and seed productivity of oil poppy under the action of follicle retardant]. Plant Physiology and Genetics, 47(4), 313-320 [in Ukrainian].
12. Mazid, M., & Naz, F. (2017). Effect of macronutrients and gibberellic acid on photosynthetic machinery, nitrogen-fixation, cell metabolites and seed yield of chickpea (Cicer arietinum L.). Open Access Journal of Science, 1(4), 120-129. doi: 10.15406/ oajs.2017.01.00024.
13. Rohach, V. V, Poprotska, I. V, & Kuryata, V. H. (2016). Diia hiberelinu ta retardantiv na morfohenez, fotosyntetychnyi aparat i produktyvnist kartopli [Effect of gibberellin and retardants on morphogenesis, photosynthetic apparatus and potato productivity]. Visnyk of Dnipropetrovsk University. Biology, Ecology, 24(2), 416-419. doi:10.15421/011656 [in Ukrainian].
14. Shadchyna, T. M., Huliaiev, B. I., & Kyrizii, D. A. (2006). Rehuliatsiia fotosyntezu i produktyvnist roslyn: fiziolohichni ta ekolohichni aspekty [Regulation of photosynthesis and plant productivity: physiological and environmental aspects]. Kyiv: Ukr. Fitosotsio- tsentr [in Ukrainian].
15. Shataluk, G., & Kuriata, V. (2020). The effect of hybereline and retardents on the dynamics of the carbohydrates and elements of mineral nutrition in the vegetable organs of airesieriuses. Magyar Tudomanyos Journal, 39, 9-14.
16. Shevchuk, O. A., Kravets, O. O., Khodanitska, O. O., Tkachuk, O. O., Golunova, L. A., Polyvanyi, S. V, Knyazyuk, O. V, & Zavalnyuk O. L. (2020). Features of leaf mesostructure organization under plant growth regulators treatment on broad bean plants. Modern Phytomorphology, 4, 104-107. Retrived from https://www.phytomorphology.com/articles/features-of-leaf-meso-structure-organization-under-plant-growth-regulators-treatment-on-broad-bean-plants.pdf
Размещено на Allbest.ru
...Подобные документы
Застосування регуляторів росту в сучасних технологіях виробництва продукції рослинництва. Роль фітогормонів в обміні речовин та морфогенезі клітини. Дослідження впливу розчину бета-індолілоцтової кислоти на морфометричні показники проростків рослин.
статья [16,7 K], добавлен 02.12.2014Фази вегетації рослин. Умови росту й розвитку рослин. Ріст та розвиток стебла. Морфологія коренів, глибина і ширина їхнього проникнення у ґрунт. Морфогенез генеративних органів. Вегетативні органи квіткових рослин. Фаза колосіння у злаків і осоки.
курсовая работа [64,0 K], добавлен 22.01.2015Шляхи розповсюдження вірусів рослин в природі та роль факторів навколишнього середовища. Кількісна характеристика вірусів рослин. Віруси, що ушкоджують широке коло рослин, боротьба із вірусними хворобами рослин. Дія бактеріальних препаратів і біогумату.
курсовая работа [584,5 K], добавлен 21.09.2010Механізми дії регуляторів росту рослин, їх роль в підвищенні продуктивності сільськогосподарських культур. Вплив біологічно-активних речовин на площу фотосинтетичної поверхні гречки, синтез хлорофілів в її листках, формування його чистої продуктивності.
реферат [19,0 K], добавлен 10.04.2011Характеристика шкідників і збудників захворювань рослин та їх біології. Дослідження основних факторів патогенності та стійкості. Аналіз взаємозв’язку організмів у біоценозі. Природна регуляція чисельності шкідливих організмів. Вивчення хвороб рослин.
реферат [19,4 K], добавлен 25.10.2013Аналіз екологічних особливостей ампельних рослин та можливостей використання їх у кімнатному дизайні. Характеристика основних видів ампельних рослин: родина страстоцвітні, аралієві, спаржеві, ароїдні, комелінові, акантові, ластовневі, лілійні, геснерієві.
курсовая работа [1,4 M], добавлен 21.09.2010Умови вирощування та опис квіткових рослин: дельфініума, гвоздики садової, петунії. Характерні хвороби для даних квіткових рослин (борошниста роса, бактеріальна гниль, плямистісь). Заходи захисту рослин від дельфініумової мухи, трипсу, слимаків.
реферат [39,8 K], добавлен 24.02.2011Ґрунт як активне середовище живлення, поживний субстрат рослин. Вміст мінеральних елементів у рослинах. Металорганічні сполуки рослин. Родучість ґрунту та фактори, що на неї впливають. Становлення кореневого живлення. Кореневе живлення в житті рослин.
курсовая работа [56,4 K], добавлен 21.09.2010Поява адвентивних рослин у флорі півночі України. Рослинний покрив та його зміни, зумовлені господарською діяльністю як передумови появи адвентивних рослин. Особливості рослинного покриву Чернігівської області. Географічні ареали адвентивних рослин.
дипломная работа [3,4 M], добавлен 21.09.2010Закономірності поширення та формування лісових масивів Пістинського лісництва. Визначення видового складу сировинних рослин у межах держлісгоспу. Виявлення основних місць зростання окремих видів корисних рослин шляхом обстеження лісових масивів.
курсовая работа [2,3 M], добавлен 28.10.2022Напрямки та методика вивчення флори урочища Пагур. Встановлення переліку видів рослин урочища. Проведення флористичного аналізу. Встановлення рідкісних і зникаючих видів рослин. Розробка пропозицій щодо охорони і використання флори даного урочища.
курсовая работа [55,7 K], добавлен 05.11.2010Наукове значення рослин, статус, поширення. Місце зростання, чисельність та причини її змін. Загальна характеристика рослин та заходи охорони. Родина березові - Betulaceae. Родина Вересові - Ericaceae. Фіалкові занесено до Європейського Червоного списку.
доклад [22,1 K], добавлен 14.11.2008Способи вегетативного розмноження рослин. Розмноження поділом куща, нащадками, горизонтальними, вертикальними та повітряними відводками, окуліруванням, живцями та щепленням. Метод культури клітин. Регенерація органів у рослин шляхом репродукції.
курсовая работа [1,8 M], добавлен 09.09.2014Технології одержання рекомбінантних молекул ДНК і клонування (розмноження) генів. Створення гербіцидостійких рослин. Ауткросінг як спонтанна міграція трансгена на інші види, підвиди або сорти. Недоліки використання гербіцид-стійких трансгенних рослин.
реферат [17,5 K], добавлен 27.02.2013Дослідження значення та естетичної цінності декоративних рослин в штучному озелененні міста. Агротехніка та методика створення квітників. Класифікація рослин за температурними показниками. Таксономічний склад клумбових фітоценозів Дзержинського району.
курсовая работа [769,0 K], добавлен 01.03.2016Загальна характеристика та класифікаційні групи отруйних рослин. Адаптований перелік родів і лікарських видів, що найчастіше відносять до отруйних. Токсикологічна класифікація отруйних рослин та механізми токсичного захисту. Запобіжні заходи при отруєнні.
курсовая работа [1006,9 K], добавлен 22.01.2015Характер зміни вмісту нітратів у фотоперіодичному циклі у листках довгоденних і короткоденних рослин за сприятливих фотоперіодичних умов. Фотохімічна активність хлоропластів, вміст никотинамидадениндинуклеотидфосфату у рослин різних фотоперіодичних груп.
автореферат [47,7 K], добавлен 11.04.2009Загальна характеристика відділу Квіткових: біологічні особливості; екологія та поширення. Структурні типи рослин відділу Покритонасінних. Еколого-біологічні особливості квіток. Практичне значення квіткових. Будова дводольних та однодольних рослин.
курсовая работа [1,2 M], добавлен 02.04.2010Аналіз особливостей використання і вирощування субтропічних та тропічних плодових рослин в кімнатних умовах. Характеристика видового різноманіття таких рослин, методів вирощування і догляду за ними. Відмінні риси родини Рутових, Бромелієвих, Гранатових.
курсовая работа [57,0 K], добавлен 21.09.2010Дія стресу, викликаного іонами важких металів. Дослідження змін активності гваякол пероксидази та ізоферментного спектру гваякол пероксидази рослин тютюну в умовах стресу, викликаного важкими металами. Роль антиоксидантної системи в захисті рослин.
курсовая работа [1,6 M], добавлен 31.12.2013
