Натуралізація адвентивної фракції флори лук Роменсько-Полтавського геоботанічного округу

Вступ

Однією із проблем збереження біорізноманіття у ХХІ столітті є проблема адвентизації природної флори, причиною якої стало значний економічний розвиток суспільства та світова торгівля, які спричинили поширення рослин далеко від їх первинних ареалів існування. Загроза природним угрупованням полягає у тому, що адвентивні види мають високу пристосувальну здатність до різноманітних екологічних умов та ефективне поширення насіння, тобто здатні натуралізуватися. Саме завдяки таким особливостям дана група рослин здатна призвести до зменшення видового різноманіття природних фітоценозів, а в майбутньому - до їх зникнення (Протопопова, 1991; Двірна, 2015).

З огляду на вище сказане доцільно провести аналіз лучної флори Роменсько-Полтавського геоботанічного округу на наявність адвентивної фракції та особливостей її натуралізації.

Матеріали та методи. Матеріалами дослідження стали дані, отримані під час детально-маршрутних обстежень лучних фітоценозів Роменсько-Полтавського геоботанічного округу протягом вегетаційного періоду 2020-2021 років. Для аналізу отриманих даних застосовано камеральні методи - обробка гербаргого матеріалу та методи математичної статистики.

Флорогенетичний аналіз проведено за класифікацією О. І. Толмачова (Толмачёв, 1986). Відповідно до підходів Я. Корнася (Когиав, 1968) здійснено аналіз видів за часом занесення. Аналіз натуралізації адвентивних рослин подано за класифікацією А. Теллунга (^еііи^, 1919), з доповненнями Я. Корнася (Когиав, 1968) та В. В. Протопопової (Протопопова, 1991).

Загальноприйняті методики Г. Еленберга, А. Константинова та М. Гойся використано під час аналізу адвентивних видів за відношення до освітлення та вологості. Як клімаморфи розглядаються екоморфи, які мають схожі адаптивні ознаки за відношенням до кліматичних особливостей (життєві форми згідно К. Раункієра).

Результати та їх обговорення

Адвентивна фракція флори лук Роменсько-Полтавського геоботанічного округу нараховує 55 видів, які належать до 47 родів, 16 родин, 13 порядів, 2 класів, 1 відділу.

Аналіз адвентивної фракції флори лук дослідженого регіону показав, що за часом занесення переважають археофіти 37 видів (67,3%), кенофіти нараховують 18 (32,7%) видів.

Серед виявлених адвентивних видів на луках за способом проникнення домінують ксе- нофіти - 40 представників, що від загальної кількості видів становить 72,7%, решта належать до аколютофітів - 6 видів (10,9%), ергазіофітів - 8 видів (14,5%), спосіб проникнення одного виду невстановлено.

За ступенем натуралізації виявлено 45 видів (81,8%) епекофітів, по 4 вида (7,3%) геміепе- кофітів та агріофітів, 2 вида (3,6%) ефемерофітів. Отримані дані свідчать про переважання видів, які повністю натуралізувалися на антропогенних або природних лучних територіях (табл. 1).

натуралізація адвентивний флора лучний

Розподіл груп натуралізації адвентивної фракції флори лук Роменсько-Полтавського геоботанічного округу за ступенем та способом занесення

За часом занесення серед епекофітів у флорі лук переважають археофіти, які становлять 30 адвентивних видів (54,5%), у агріофітів - археофіти (3 види або 5,5%), а ефемерофіти та геміепекофіти представлені тільки кенофітами (1 вид або 1,8%) та археофітами (4 види або 7,3%) відповідно.

За способом занесення серед епекофітів домінують ксенофіти - 33 види (60%), більшу частину геміепекофітів та агріофітів складають ксенофіти (по 3 види або 5,5% кожна), а ефемерофіти мають порівну ксенофітів та аколютофітів.

Можливість з'ясувати участь флористичних областей у формуванні адвентивної флори лук дослідженого геоботанічного округу дає флорогенетичний аналіз (табл. 2).

Таблиця 2

Спектр походження адвентивної фракції флори лук Роменсько-Полтавського геоботанічного округу за ступенем натуралізації

Таким чином, адвентивну фракцію флори лук формують 16 ареалогічних груп, серед яких середземноморська 13 видів (23,6%), середземноморсько-ірано-туранська 12 видів (21,8%) та ірано-туранська - 8 видів (14,5%), які разом складають 33 вида або 59,9 % від загальної кількості виявлених адвентивних видів.

За первинним ареалом основу епекофітів утворюють адвентивні види середземномор- сько-ірано-туранського (11 видів), середземноморського (10 видів) та ірано-туранського (6 видів) походження, які разом становлять 27 видів або 60% від усіх епекофітів. У формуванні геміепекофітів рівноцінну участь беруть ірано-туранська, південоєвропейська, середземноморська та середньоєвропейська ареалогічна група. Агріофіти представлені ірано-туранською, середземноморською та середземноморсько-ірано-туранскою групами, ефемерофіти - ірано-туранською та середземноморсько-ірано-туранською.

Важливими чинниками, які впливають на ріст і розвиток рослин, процеси їх натуралізації є екологічні фактори, серед яких провідну роль грають інтенсивність освітлення та його тривалість, ступінь зволоження та особливості пристосування до кліматичних умов середовища (Федорончук та ін., 2020). Тому для адвентивної фракції флори досліджених лук встановлено відношення до кожного фактора навколишнього середовища (табл. 3).

Таблиця 3

Спектр екологічних особливостей адвентивної фракції флори лук Роменсько-Полтавського геоботанічного округу за ступенем натуралізації

Аналіз розподілу адвентивних видів за відношенням до вологи свідчить про домінування ксеромезофітних рослин - 30 видів (54,5%). На другому місці знаходяться мезофіти, які представлені 12 видами (21,8%). Наступну позицію займають мезоксерофіти та гігорофіти -по 6 видів (10,9%) кожна. Остання група у спектрі - гігромезофіти - 1 вид (1,8%).

Серед груп за степенем натуралізації епекофіти наповнені всіма екоморфами, проте найбільше видів адвентивних рослин належать до ксеромезофітів, які серед епекофітів становлять 57,8%. З трьох екологічних груп за відношенням до ступеня зволоження складаються агріофіти, а саме: ксеромезофіти (2 види або 3,6%), гігрофіти (1 вид або 1,8%), мезофіти (1 вид або 1,8%). Ефемерофіти представлені лише однією екологічною групою - ксеромезофі- ти (2 види або 3,6%), як і геміепекофіти - гігрофітами (4 види або 7,3%).

За відношенням до освітлення серед виявлених видів адвентивної фракції флори лук дослідженого геоботанічного округу мають перевагу геліофіти, котрі становлять 40 видів (72,7%). Сциогеліофіти займають другу позицію і мають 14 видів (25,4%). Найменша наповненість видами у геліосциофітів - 1 вид (1,8%).

Епекофіти серед усіх груп за ступенем натуралізації представлені всіма виявленими екоморфами за відношенням до світла, проте більшу частину становлять геліофіти (33 види або 60%). Геміепекофіти та агріофіти сформовані двома однаковими групами - геліофітами (3 види або 5,5%, 2 види або 3,6% відповідно) та сцигеліофітами (1 вид або 1,8%, 2 вида або 3,6% відповідно). Ефемерофіти складаються тільки з геліофітів (2 види або 3,6%).

Унаслідок проведеного аналізу адвентивної фракції флори лук Роменсько-Полтавського геоботанічного округу за життєвими формами виявлено переважання хамефітів - 29 (52,8%). На другому місці за чисельністю видів знаходяться гемікриптофіти - 21 вид (38,1%), інші групи менш чисельні: геофіти мають 4 види (7,2%), а хамефіти - 1 вид (1,8%).

Встановлено, що епекофіти та геміепекофіти представлені однаковими життєвими формами, а саме: гемікриптофітами, геофітами та терофітами, однак наповненість цих груп відрізняється. У епекофітів терофіти мають 25 адвентивних видів (45,5%), а у геміепекофіти - 3 види (5,5%). У епекофітів гемікриптофіти мають 19 видів (34,5%), а у геміепекофітів - 1 вид (1,8%). Геофіти у обох груп представлені незначною кількістю рослин. У агріофітів виділено три групи життєвих форм, проте всі вони налічують по 1 виду (1,8%). Ефемерофіти представлені 1 видом, який є гемікриптофітом.

Висновки

Таким чином, адвентивну фракцію флори лук Роменсько-Полтавського геоботанічного округу формують часом занесення археофіти, за способом проникнення - ксенофіти, за ступенем натуралізації - епекофіти, середземноморського, середземноморсько-ірано-туранського та ірано-туранського походження. По відношенню до екологічних факторів переважають ксеромезофіти, геліофіти та хамефіти.

Серед епекофітів переважають археофіти, ксенофіти середземноморсько-ірано-туранського та середземноморського походження, ксеромезофіти, геліофіти, терофіти.

Список використаної літератури

ДвірнаТ. С. Адвентивна фракція флори Роменсько-Полтавського геоботанічного округу та її інвазійний потенціал: авто- реф. дис.... канд. біолог. наук: 03.00.05. Київ, 2015. 18 с.

Протопопова В. В. Синантропная флора Украины и пути ее развития. Киев: Наук. думка, 1991. 204 с.

Синантропізація лісового та чагарникового флорокомплексів Середнього Придніпров'я (Україна) / М. М. Федорончук та ін. Біологічні системи. 2020. Т. 12. Вип. 2. С. 263-278.

Толмачёв А. И. Методы сравнительной флористики и проблемы флорогенеза. Новосибирск: Наука, 1986. 189 с.

Когпав J. Klasyfikacja geograficzno-historyczna roslin synantropijnych zadomowionych w Polsce. Materialy Zaktadu Fitosocjologii Stosowanej. U.W Warszawa-Bialowieza. 1968. № 25. S. 33-61.

Thellung A. Zur Terminologie der Adventiv- und Ruderalfloristik. Allgemeine Botanische Zeitschrift fьr Systematik. 1922. Vol. 2425. S. 36-42. URL: https://www.zobodat.at/pdf/Allg-bot-Zeitschrift_24-25_1922_0036-0042.pdf

References

Dvirna, T. S. (2015). Adventyvna fraktsiia flory Romensko-Poltavskoho heobotanichnoho okruhu tayii invaziinyipotentsial [Adventive flora fraction of Romensko-Poltava geobotanical district and its invasive potential]. (Extended abstract of BiologyD dissertation). Kyiv [in Ukrainian].

Fedoronchuk, M. M., Protopopova, V V, Shevera, M. V, Shevchyk, V L., Dzhuran, V M., Krecul, N. I., & Jarova, O. A. (2020) Syna ntropizatsiia lisovoho ta chaharnykovoho florokompleksiv Serednoho Prydniprov'ia (Ukraina) [Synanthropization of forest and shrub florocomplexes of the Middle Cis-dnipro region (Ukraine)]. Biologhichni systemy, 12(2), 263-278 [in Ukrainian]. Kornas, J. (1968). Klasyfikacja geograficzno-historyczna roslin synantropijnych zadomowionych w Polsce. Materialy Zaktadu Fitos ocjologii Stosowanej, 25, 33-61.

Protopopova, V V (1991). Synantropnaia flora Ukraynu y puty ee razvytyia [Synanthropic flora of Ukraine and ways of its development]. Kyev: Nauk. dumka [in Russian].

Thellung, A. (1922). Zur Terminologie der Adventiv- und Ruderalfloristik. Allgemeine Botanische Zeitschrift fьr Systematik, 24/25, 36-42. Retrived from https://www.zobodat.at/pdf/Allg-bot-Zeitschrift_24-25_1922_0036-0042.pdf Tolmachjov, A. I. (1986). Metody sravnitel'noj floristiki i problemy florogeneza [Methods of comparative floristics and problems of phlorogenesis]. Novosibirsk: Nauka [in Russian].

Размещено на Allbest.ru