Созологічна оцінка біотичного різноманіття Східного Поділля в контексті стратегії сталого розвитку регіону

кандидат біологічних наук, голова підкомітету з питань лісових ресурсів, об'єктів тваринного і рослинного світу, природних ландшафтів та об'єктів природно-заповідного фонду, Верховна Рада України

Анотація

Doctor of Agricultural sciences, Professor, Head of the Department of Ecology, Natural and Mathematical Sciences, Public Higher Educational Establishment "Vinnytsia Academy of Continuing Education"

Yuliia OVCHYNNYKOVA

The aim of the article is a sozological assessment of biodiversity (BD) of Eastern Podillya in the context of sustainable development of the region. The species of diversity offlora and fauna by taxa are presented. The systematic structure of the flora of higher vascular plants (HVP) is characterized, its biomorphological analysis is given. The ecological structure of HVP in relation to the water and light regime is determined. The ecological-coenotic structure ofphytobiota has been established. Rarities offlora and fauna that need protection at the international, national and regional levels are considered. The state ofpreservation of rare species ofplants and animals at three levels ofprotection has been established: sufficiently provided with protection; insufficient security; not provided with protection. The research methodology is based on determining the sozological assessment of BD of the Eastern Podilly region. The scientific novelty of the work is that for the first time: the general characteristic of BD is given and the annotated summary offlora HVP of the region comprising 1210 species is made; the taxonomic-typological, biomorphological, ecological-coenotic structure of phytodiversity of the region is determined; a list of flora from 222 species and a list of fauna from 340 species of different sociological categories of Eastern Podillya. Conclusions. To preserve the BD of Eastern Podillya, it is necessary to carry out a set of (regulatory, environmental, organizational, economic) measures, introducing EUDirectives in the field of nature protection and the schedule of their implementation. To do this, it is necessary to implement the regulatory framework, of Ukraine in the EU Directives, introducing economic incentives for landowners and land users, develop organic farming, implement environmentally friendly economic activities, sustainable use of nature, education for sustainable development. It is advisable to consider many environmental issues at the sessions of the Vinnytsia Regional Council, related to the preservation and reproduction of BD, optimization of agricultural land, support for increasing the area of objects and territories of nature reserve fund (NRF), implementation of regional ecological and emerald networks.

Key words: flora andfauna, higher vascular plants, rare species ofplants and animals, ecosystems, nature reserve fund

Постановка проблеми. Збереження БР є одним із найважливіших завдань світової спільноти для досягнення її сталого (збалансованого) розвитку. Воно має значення для всіх сфер людської діяльності (економічної, соціальної, екологічної), визначаючи культуру, духовність і менталітет суспільства. Обсяги діяльності суспільства наблизилися до меж стійкості природних екосистем. Людина, як біологічний вид, має усвідомити, що її виживання залежить від виживання інших видів рослин і тварин, від збереження всієї повноти генофонду в різних екосистемах. Вирішення проблеми збереження БР на біосферному рівні бере початок з локальних і регіональних рівнів, які є своєрідним "каркасом" підтримання екологічної рівноваги природних систем. БР, яке сформувалося впродовж тривалої біологічної еволюції, являє собою найважливіших природний ресурс (це 35% всіх потреб людини), і його повноцінне збереження можливе лише шляхом ex situ й in situ. Одним із різновидності якого є заповідання еталонних ділянок, які значною мірою репрезентують наявне багатство флори і фауни будь-якого регіону [6].

БР є основою формування цілісної, структурованої, унікальної, саморегулюючої і самовідновної біотичної системи, що виконує головні планетарні функції. За сутністю - це історія нескінченного розвитку різноманіття форм на різних рівнях його організації (генетичному, популяційно-видовому, ценотичному, екосистемному) і функцій життя як єдиного, цілісного, унікального планетарного явища. З єдності і неперервності форм і функцій випливає необхідність збереження БР. Однак весь процес розвитку людини був спрямований на порушення цієї цілісності, оскільки відбувався за її рахунок. Особливо це проявилося на сучасній стадії техногенної революції, коли темпи антропогенних змін рослинного покриву, екосистем і ландшафтів перевищили темпи еволюції природи, а ряд негативних дій (парниковий ефект, опустелювання, озонові дири, кислотні опади, смог, забруднення токсичними сполуками, антропогенне перетворення природних ландшафтів, військові конфлікти) набули глобального значення. З'ясувалось, що саме катастрофічні втрати БР, яке становить найважливішу складову біосфери, соціосфери, "екосистемного фонду", "природного капіталу", - це найбільша загроза для суспільства. Скорочення БР є наслідком збільшення площ, де домінує людина (урбоі агроекосистеми), зменшення продуктивності природних екосистем, порушення малого колообігу речовин, розриву трофічних ланцюгів і зв'язків між організмами, погіршення соціально-економічних умов проживання населення [5].

Аналіз джерел та останніх досліджень. БР Східного Поділля в різні роки досліджували ГудзевичА.В. (2002), Дідух Я.П., Коротченко І.А. (2005-2010), Соломаха В.А. (2005), Яворська О.Г. (2005), Гордієнко М.І., Бондар А.О., Криницький Г.Т (2006-2008), Куземко А.А. (2007-2020), Чорна Г.А. (2007), Серебряков В.В. (2010), Матвійчук О.А. (2010-2018), Мудрак О.В. (2012-2022), Ткач Є.Д. (201б), Шавріна В.І. (2018), Нейко І.С. (2020) та ін. [8].

Метою статті є созологічна оцінка БР Східного Поділля в контексті сталого розвитку регіону. Авторами подано видове різноманіття флори і фауни регіону за таксонами. Охарактеризовано систематичну структуру його флори ВСР, подано її біоморфологічний аналіз. Визначено екологічну структуру ВСР за відношенням до водного і світлового режиму. Встановлено еколого-ценотичну структуру фітобіоти. Розглянуто раритети рослинного і тваринного світу, які потребують охорони на міжнародному, національному і регіональному рівнях. Встановлено стан збереження раритетних видів рослин і тварин за трьома рівнями захищеності: достатньо забезпечені охороною; недостатньо забезпечені охороною; не забезпечені охороною.

Методи дослідження. Під час виконання дослідження використано загальнонаукові і спеціальні методи дослідження: камеральні (визначення таксономічно-типологічного, біоморфологічного, еколого-ценотичного і адвентивного фіторізноманіття, що поширене в різних екотопах регіону); комплексні, системні, ретроспективні і порівняльні аналізи (для виявлення причинно-наслідкових зв'язків антропогенної трансформації природних екосистем, їх видового складу); міждисциплінарний (для созологічної оцінки БР); детально-маршрутні (виявлення впливу негативних чинників на природні екосистеми і БР загалом); польові (вивчення видового і екосистемного різноманіття); математичні (обробки отриманих даних); статистичні (встановлення на основі регресійного, дисперсійного, кореляційного аналізів достовірності отриманих результатів, функціональних залежностей між різними чинниками і процесами).

В основу роботи покладено матеріали польових досліджень, проведених авторами упродовж 2012-2022 рр. на Східному Поділлі. Основою для їх проведення був збір, первинна обробка і систематизація інформації, одержаної внаслідок польових досліджень (вибір модельних районів на натурних ділянках), а також фондових і літературних джерел (текстових і картографічних матеріалів, архівних, літописних). Отримані матеріали включали геоботанічні описи, аналіз фітоценотичного матеріалу проводився в межах об'єктів ПЗФ і найменш антропогенно порушених фітоценозів за прийнятими методиками (Ярошенко П.Д., 1961; Шенніков О.П., 1964). Конспект флори ВСР Східного Поділля складено на основі архівних і гербарних даних, картографічних і літературних джерел, польових досліджень із подальшою критично-системною обробкою зібраного матеріалу. Номенклатура таксонів ВСР відповідає "Визначнику вищих рослин України" (1987) і наведена за системою "Vascular plants of Ukraine" (Mosyakin S.L., Fedoronchuk M.M., 1999) і Міжнародного кодексу ботанічної номенклатури (International Code of Botanical Nomenclature, 2012). Біоморфологічний аналіз флори регіону оцінено за системою життєвих форм, розробленою В.М. Голубєвим (1972) i К. Раункієром (1934). Для хорологічної характеристики флори використано систему географічних елементів на зональній основі за принципами, викладеними в працях О.А. Гроссгейма (1936), Ю.Д. Клеопова (1938, 1990), А.М. Окснера (1940-1942), М.Ф. Макаревич (1963). Екологічну структуру рослинних угруповань визначали за Н.І. Базілєвич (1986), екологофітоценотичну структуру - за А.Д. Бельгардом (1950). Для оцінки стану антропогенної трансформації угруповань використано традиційні для синантропної флори методики (Бурда Р.І., Протопопова В.В., 1991) та історико-географічної класифікації синантропних видів (Kornas J., 1968). Встановлення регіональних типів ареалів здійснено на основі підходів Г Мойзеля (Mousel H., Jager H., Weinert E., 1965; Rothmaler W., 1976) з деякими доповненнями (Лавренко Є.М., 1940; Тахтаджята А.Л., 1978). Фіторізноманіття оцінювали в межах таксона чи певної території (Юрцев Б.О., 1998) [8, с. 12-13]. Для його визначення проведено аналіз таксономічної (на рівні споріднених груп) і типологічної (за різними категоріями ознак - географічних, екологічних, ценобіотичних) різноманітності. Фітохорологічна різноманітність включала виділення фітобіоти в просторі на певному територіальному рівні. Для її оцінки використано комплексний підхід із врахуванням ґрунтово-кліматичних умов.

Виклад основного матеріалу. За геоботанічним районуванням України (2003) Східне Поділля лежить в межах Євразійської степової області, що відноситься до Голарктичного домініону. Вона включає Лісостепову підобласть Східноєвропейської лісостепової провінції дубових лісів, остепнених лук і лучних степів Української лісостепової підпровінції, до складу якої приурочені центральна і північна частина Північноподільського округу грабоводубових, дубових лісів, остепнених лук і лучних степів, північно-східна частина Північного

Правобережно-придніпровського округу грабово-дубових, дубових лісів, остепнених лук і лучних степів, східна частина Центрального Правобережно-придніпровського округу грабово-дубових, дубових лісів та лучних степів, південна частина Південно-подільського округу дубових лісів і лучних степів й вся територія Центрально-подільського округу грабоводубових і дубових лісів й суходільних лук [1].

Згідно з фізико-географічним районуванням України (2005) територія регіону належить до Східноєвропейської рівнинної ландшафтної країни лісостепової зони. До її складу входить Дністровсько-Дніпровський лісостеповий край, до складу якого приурочена частина північно-західної і північно-східної Придніпровської височинної області, Центрально-придніпровського і Південно-Подільського лісостепу, вся територія Придністровсько-Східно-Подільського і Середньобузького лісостепу [3].

Східне Поділля (Вінницька область), природний комплекс якого займає 4,4% території держави, що розташований в межах найбільш окультуреного регіону - Правобережного Лісостепу України, проблеми збереження й відтворення БР, стабілізації екологічної рівноваги, підвищення продуктивності екосистем, забезпечення сталого розвитку суспільства є надзвичайно актуальними і важливими. Адже провідне місце на території регіону займають антропогенні ландшафти. Незадовільний стан довкілля наразі проявляється через дисбаланс між сільськогосподарськими угіддями (62-87% всієї земельної площі) та природною рослинністю, значним ступенем еродованості ґрунтів (12-25%). Регіон знаходиться в помірному поясі, клімат - помірно-континентальний, середньорічні суми опадів - 440-590 мм. Загалом клімат сприятливий для розвитку сільського господарства. Найбільш поширеними ґрунтами регіону є сірі опідзолені ґрунти - 1214,3 тис. га, чорноземи займають 487,3 тис. га [4, с. 14].

Географічне положення, неоднорідність рельєфу (геоморфологічної і геологічної будови), гідрографічної мережі, ґрунтового покриву, зонально-кліматичних, едафічних та інших екологічних чинників обумовили значне БР на досліджуваній території (табл. 1).

Таблиця 1 Видове різноманіття флори і фауни Східного Поділля

Сучасний рослинний покрив регіону сформувався в основному в післяльодовиковий період - за останні 10-12 тис. років. Його різноманіття пов'язане з тим, що сюди у різні часи проникли представники бореальної (тайгової), неморальної (широколистяних лісів), понтичної (степової) і середземноморської флори та сформувалися ендемічні і реліктові види. Деякі релікти збереглися з дольодовикової і льодовикової епох. Величезну багатогранну поліфункціональну біогеоценотичну роль відіграє флора і рослинність Вінницького Побужжя і Придністер'я - це "резервуар" своєрідного флористичного фітогенофонду південно-подільського типу. Тут представлені популяції цілого ряду ендемічних і субендемічних подільських видів, пограничной диз'юнктивно-ареальних, реліктових, рідкісних представників (біля 100 видів). Основне ядро сучасної флори складає група лісових рослин (узлісна, лісова бореальна, лісова неморальна, лісо-болотна еколого-ценотичні групи) - біля 30%, лучна - 14%, лучно-степова - 16%, лучно-болотна - 10%, болотна - 3,5%, прибережно-водна - 2,5%, водна - 1,5%, рудеральна (сегетальна) рослинність становить біля 11%, петрофільно-вапнякова - 3,5%, культурна - 1,5%, інша - 6,5%. На жаль, більша частина природної рослинності втрачена - 75,2% регіону це орні землі. Серед природної й напівприродної рослинності переважають ліси - 14,3% території, луки (сіножаті, пасовища) разом із степовими ділянками займають близько 10%, болота - 1,1% [4].

За період польових експедиційних виїздів нами було виконано 103 польові описи. У результаті досліджень у Східному Поділлі, де вивчалися різні типи антропогенно-порушених територій і природні фітоценози, виявлено 1210 видів ВСР, які відносяться до 526 родів і належать до 123 родин. Вивчаючи систематичну структуру флори досліджуваної території встановлено, що види належать до 5 відділів (табл. 2).

Таблиця 2 Систематична структура флори вищих судинних рослин Східного Поділля