Продуктивність сої залежно від передпосівної обробки насіння біологічно активними препаратами в умовах ВП НУБіП України "Агрономічна дослідна станція"

5-10 л;

торф'яний - в полі - етиленових пакетах.

В дослідженнях використовували загальноприйняті методики в рослинництві та землеробстві, Державні стандарти України та Методичні вказівки Державної комісії із сортовипробування при Міністерстві аграрної політики України, Методичні вказівки та рекомендації Інституту кормів УААН:

- фенологічні спостереження проводили згідно “Методики державного сортовипробування сільськогосподарських культур” (1989; 2000), “Методики проведення досліджень по кормовиробництву” (1994). Відмічали основні фази росту та розвитку рослин: за початок фази приймалась наявність її не менш як у 10% рослин, за повну - у 75% рослин;

- густоту стояння рослин визначали двічі за вегетацію на фіксованих площадках: при повній появі сходів і у фазу повної стиглості;

- тривалість вегетаційного періоду розраховували від появи повних сходів до повної зрілості насіння сої;

- площу листової поверхні визначали методом “висічок” і розраховували за формулою:

, де

Л - площа листя з 10 рослини, см²;

Р - маса листкових пластинок з 10 рослин;

Р₁ - маса 50 висічок площею;

- накопичення сухої речовини визначали ваговим методом після висушування в термостаті;

- кількість бульбочок визначали по методиці Г.С. Посипанова;

- висоту рослин визначали у двох несуміжних повтореннях шляхом вимірювання у п'яти рівновіддалених місцях ділянки в основні фази росту та розвитку рослин;

- індивідуальну продуктивність рослин визначали на основі біометричних досліджень;

- біологічну урожайність насіння визначали шляхом перерахунку даних індивідуальної продуктивності рослин на гектарну площу;

- у зерні сої визначали вміст жиру та протеїну з використанням методу інфрачервоної спектрометрії на інфрачервоному аналізаторі NIP Scanner 4250 з комп'ютерним забезпеченням ADI DM 3114;

- математичну обробку отриманих експериментальних даних проводили методом дисперсійного і кореляційно-регресійного аналізів (Доспехов В.А., 1985) та за "Методикою проведення досліджень по кормовиробництву" (1994) на персональному комп'ютері Pentium-IІІ з використанням спеціальних пакетів програм.

Характеристика досліджуваних сортів сої

Київська 98 (ННЦ „Інститут землеробства УААН”)

Виведено методом індивідуального добору з гібриду від схрещування сорту Іскра і канадського зразка 421968 - 7613. Належить до маньчжурського підвиду, апробаційної групи Сордіда. Висота рослин 95-100 см. Стебло з прямим закінченням, темно-коричневе з рудим опушенням [6]. Листки трійчасті, широкояйцевидні, цільно-крайні з загостреним кінчиком. Облистяність добра. Суцвіття багатоквіткова китиця, на квітконосі 9-14 фіолетових квіток. Боби грубоволокнисті, опушені, з 2-3 насінинами. Висота прикріплення нижніх бобів 10-14 см. Насіння овальне, жовте, рубчик коричневий, середній, овальний [31].

Маса 1000 насінин 150-160 г. В насінні міститься 40-41% протеїну і 21-23% рослинного жиру. Ранньостиглий сорт в умовах Київської області достигає за 108-110 днів.

ОАЦ-Віжіон (Фірма «Семенс прогрейн», Канада).

Тип росту - проміжний. Форма куща проміжна. Рослина за висотою від низької до середньої (71-90 см), опушена. Стебло тонке (<7,0мм). Листок помірно зелений, пухирчастість слабка. Середній листочок овальний, загострений, середній. Квітка фіолетова. Біб темнокоричневий, за довжиною середній.(40-50 мм), за шириною вузький (<9 мм), слабко зігнутий. Насінина овально-видовжена, жовта, рубчик жовтий, лінійний. Час початку цвітіння ранній [38,40].

Маса 1000 насінин - 209 г. Середня врожайність за роки випробування - 25,8 ц/га. Вміст жиру - 21,3 %, білка - 37,8 %. Висота прикріплення нижнього бобу - 8-9 см. напрям використання - харчовий/кормовий. Ранньстиглий сорт в умовах Київської області достигає за 108-110 днів. Стійкий до посухи, вилягання, осипання. Рекомендований для зони Лісостепу

РОЗДІЛ 3. РЕЗУЛЬТАТИ ДОСЛІДЖЕНЬ, ЇХ АНАЛІЗ

3.1 Густота рослин сої

Густота рослин сої - є одним з основних показників, який характеризує продуктивність її посівів. Недостатня або надмірна густота стояння рослин сої на одиниці площі формує недосконалу оптико-біологічну модель посіву і призводить до нераціонального використання фотосинтетично-активної сонячної радіації (ФАР). Згідно із рекомендаціями науково-дослідних установ України, оптимальна густота стояння для ранньостиглих сортів сої становить 650-750 тис.шт/га [36]. В наших дослідженнях ми вивчали формування густоти рослин сої протягом вегетації залежно від інокуляції бактеріальними препаратами (табл. 3.1). З даних таблиці видно, що вища польова схожість у сорту Київська 98 - 89% спостерігалась на ділянках досліду, де сою вирощували із застосуванням ризогуміну. Максимальна густота рослин у фазу повної зрілості насіння - 60 шт/м² формувалась при вирощуванні сої із застосуванням при інокуляції насіння ризогуміном [45].

Таблиця 3.1

Динаміка густоти рослин сої залежно від впливу сорту та інокуляції

насіння у 2008 році, шт./м²

Варіант дослідження	Сорти	Польова схожість, %	Фази росту та розвитку
			Повні сходи	Повне цвітіння	Повна зрілість
Контроль	Київська 98	80,2	63	61	59
	ОАЦ-Віжіон	81,5	62	61	58
Ризогумін	Київська 98	89,0	63	62	60
	ОАЦ-Віжіон	88,4	63	61	58
Ризобофіт	Київська 98	86,7	64	63	60
	ОАЦ-Віжіон	84,1	63	61	59

Спостерігаючи за динамікою густоти рослин сої протягом вегетаційного періоду слід відмітити, що цей показник зменшувався по мірі росту і розвитку рослин. Це явище є дослідженим і закономірним. Воно обумовлюється рядом факторів: кліматичних, біотичних, грунтових і, рідше, антропогенних.

Таблиця 3.2

Динаміка густоти рослин сої залежно від впливу сорту та інокуляції

насіння у 2009 році, шт./м²

Варіант дослідження	Сорти	Польова схожість, %	Фази росту та розвитку
			Повні сходи	Повне цвітіння	Повна зрілість
Контроль	Київська 98	82,6	63	61	61
	ОАЦ-Віжіон	82,0	63	62	61
Ризогумін	Київська 98	94,7	66	63	64
	ОАЦ-Віжіон	91,5	65	62	62
Ризобофіт	Київська 98	92,0	64	62	63
	ОАЦ-Віжіон	87,3	65	61	61

З даної таблиці 3.2 видно, що вища польова схожість у сорту Київська 98-94,7% спостерігалась на ділянках досліду, де сою вирощували при затсотуванні інокуляції ризогуміном. Максимальна густота рослин у фазу повної зрілості насіння - 64 шт/м² формувалась при вирощуванні сої із застосуванням при інокуляції насіння ризогуміном.

3.2 Тривалість міжфазних періодів в онтогенезі сої

При вивченні процесу формування врожаю культурних рослин проблема їх росту і розвитку є головною в агрономічній науці. Ріст і розвиток рослин відображають всю сукупність процесів взаємодії організмів з факторами зовнішнього середовища, тому застосовуючи ті чи інші технологічні прийоми, ми змінюємо умови життя та процеси росту і розвитку рослин сої в агробіоценозах [9].

Тривалість вегетаційного періоду має важливе значення для формування високого врожаю сої. Встановлено, що тривалість вегетаційного періоду залежить від генетичних особливостей сортів, конкретних ґрунтово-кліматичних особливостей району вирощування і умов мінерального живлення.

Перший період росту і розвитку сої характеризується тим, що молодий проросток, який розвивається, живиться за рахунок пластичних речовин насінини і лише після появи сім'ядолей на поверхні ґрунту, рослина починає засвоювати вуглекислоту повітря і поживні речовини з ґрунту. Тому створення сприятливих умов для росту і розвитку рослин сої, особливо в перші 40 днів вегетації, відіграє важливе значення у формуванні високих врожаїв насіння цієї культури [8,9,22].

Проведені нами дослідження показали, що суттєвий вплив на ріст і розвиток рослин сої в умовах правобережного Лісостепу України спричиняли передусім кліматичні умови вегетаційного періоду року проведення досліджень. Вологозабезпеченість вегетаційного періоду 2008 року була незначною, сума активних температур за вегетаційний період була меншою за багаторічну що вплинуло в цілому на тривалість онтогенезу сої в 2008 році, який був дещо коротшим в порівнянні з 2009 роком. Залежно від передпосівної обробки насіння загальна тенденція тривалості міжфазних періодів сої в 2008 році була подібною до даних 2009 року.

Так, в 2008 році тривалість вегетаційного періоду сої була на 2-4 дні коротшою. В результаті проведення польових досліджень в 2008 році нами було виявлено (табл. 3.3), що на контрольних варіантах досліду тривалість періодів вегетації від повних сходів до кінця цвітіння у сортів досить суттєво. Починаючи від фази повного наливання насіння і до повної зрілості тривалість міжфазних періодів у сортів сої на варіанті контролю становила у сорту Київська 98 95-105 днів після повних сходів, в той час як у ОАЦ-Віжіон - через 90-103 днів відповідно.

Таблиця 3.3

Тривалість міжфазних періодів в онтогенезі сої залежно від передпосівної обробки насіння, днів 2008 р.

Варіант долідження	Сорт	Тривалість від повних сходів до
		третього трійчастого листка	початку цвітіння	кінця цвітіння	повного наливу насіння	повної зрілості
Контроль	Київська 98	28	41	73	95	105
	ОАЦ-Віжіон	26	40	71	90	103
Ризогумін	Київська 98	29	44	77	99	110
	ОАЦ-Віжіон	27	43	75	96	108
Ризобофіт	Київська 98	28	42	75	97	107
	ОАЦ-Віжіон	26	41	73	92	104

Нами виявлено, що варіанти передпосівної обробки насіння суттєво впливають на тривалість основних періодів вегетації в онтогенезі сої. Найвищі темпи росту і розвитку сої спостерігались на ділянках досліду, де сою вирощували з обробкою насіння ризогуміном. Так, в 2009 році (табл. 3.4) фаза цвітіння сої на цій ділянці наступала на 45-48 день. Повний налив насіння відмічено на 100-103 день. А найбільша тривалість вегетаційного періоду відмічена на варіантах з обробкою насіння ризогуміном, і склала відповідно: 114 днів (ранньостиглий сорт Київська 98), що за сприятливих погодних умов дозволило рослинам сформувати більшу кількість зав'язей.

Таблиця 3.4

Тривалість міжфазних періодів в онтогенезі сої залежно від передпосівної обробки насіння, днів 2009 р.

Варіант долідження	Сорт	Тривалість від повних сходів до
		третього трійчастого листка	початку цвітіння	кінця цвітіння	повного наливу насіння	повної зрілості
Контроль	Київська 98	30	44	76	97	108
	ОАЦ-Віжіон	29	43	74	93	106
Ризогумін	Київська 98	33	48	81	103	114
	ОАЦ-Віжіон	31	45	79	100	112
Ризобофіт	Київська 98	31	45	77	100	110
	ОАЦ-Віжіон	29	44	76	95	107

В середньому за роки проведення досліджень ми відмітили помітний вплив обробки насіння ризогуміном на тривалість проходження основних фаз росту і розвитку сої. Нами відмічено, що обробка насіння сої даним біопрепаратом подовжувала вегетаційний період сорту Київська 98 на 6 днів, в порівнянні з контролем і на 2 дні в порівнянні з обробкою ризобофітом.

Таблиця 3.5

Тривалість міжфазних періодів в онтогенезі сої залежно від передпосівної обробки насіння, середнє за 2008-2009 рр., днів

Варіант долідження	Сорт	Тривалість від повних сходів до
		третього трійчастого листка	початку цвітіння	кінця цвітіння	повного наливу насіння	повної зрілості
Контроль	Київська 98	29	42,5	74,5	96,0	106,5
	ОАЦ-Віжіон	27,5	41,5	72,5	91,5	104,5
Ризогумін	Київська 98	31,0	46,0	75,5	101,0	112,0
	ОАЦ-Віжіон	29,0	44,0	77,0	98,0	110,0
Ризобофіт	Київська 98	29,5	43,5	76,0	98,5	108,5
	ОАЦ-Віжіон	27,5	42,5	74,5	93,5	105,5

3.3 Динаміка висоти рослин сої

Вивчення темпів росту і розвитку рослин сої в онтогенезі дає можливість розкрити найбільш важливі залежності процесу формування високої продуктивності цієї культури. Однією із основних ознак, які визначають темпи росту і розвитку культурних рослин є висота центрального стебла [17]. Ця ознака в онтогенезі рослин сої піддається суттєвим змінам. В зв'язку з цим, вивчення темпів росту і розвитку рослин сої дає змогу розкрити і сформулювати наукові основи формування високопродуктивних агроценозів сої [24]. В наших польових дослідженнях ми вивчали динаміку висоти стебла у сортів сої залежно від передпосівної обробки насіння (табл. 3.6).

Таблиця 3.6

Динаміка висоти рослин сої залежно від передпосівної обробки

насіння у 2008 р., см

Варіант дослідження	Сорт	Фази росту і розвитку рослин
		третій трійчатий листок	початок цвітіння	кінець цвітіння	повний налив насіння	повна зрілість
Контроль	Київська 98	13,1	30,6	70,4	75,8	79,5
	ОАЦ-Віжіон	12,5	29,6	60,1	62,5	63,5
Ризогумін	Київська 98	16,4	37,2	79,9	84,8	87,3
	ОАЦ-Віжіон	12,4	29,8	62,2	65,4	77,4
Ризобофіт	Київська 98	15,1	36,9	78,5	81,5	86,5
	ОАЦ-Віжіон	12,5	29,8	61,3	64,3	63,4

Передусім слід відмітити сортову специфіку у прояві ознаки висоти стебла. Так, сорти сої Київська 98 і ОАЦ-Віжіон в 2008 році у фазу повної зрілості мають висоту стебла 63,4-87,3 см [21,19]. Нами відмічено, що в середньому за роки досліджень вищі темпи збільшення висоти центрального стебла були характерні для сорту Київська 98, дещо нижчими вони були у сорту ОАЦ-Віжіон. Так, висота рослин сої Київська 98 у фазі третього трійчастого листка становила 13,1-16,4см, у фазі кінця цвітіння - 70,4-79,9 см, та у фазі повної зрілості - 87,3 см. Висота стебла у сорту сої ОАЦ-Віжіон у відповідні фази росту і розвитку була на 5-10 см меншою.

Серед досліджуваних варіантів передпосівної обробки насіння на висоту рослин сої позитивно впливала обробка насіння ризогуміном. Рослини даного варіанту досліджень протягом вегетації перевищували контрольний варіант в середньому на 2-8 см. В результаті проведених досліджень нами було виявлено, що максимальна висота рослин сої формувалась у фазі повної зрілості на варіантах досліду, де сою вирощували із застосуванням для обробки насіння ризогуміном. У сорту Київська 98 на даному варіанті досліджень вона становила 87,3 см, у сорту ОАЦ-Віжіон - 77,4 см. При обробці насіння ризобофітом висота рослин у фазу повної зрілості складала: у сорту Київська 98 - 86,5 см, у сорту ОАЦ-Віжіон - 63,4 см. Динаміка висоти рослин сої в 2009 році наведена в таблиці 3.7. Одержані дані підтверджують виявлену раніше позитивну дію передпосівної оброки насіння ризогуміном та ризобофітом на висоту рослин сої.

Таблиця 3.7

Динаміка висоти рослин сої залежно від передпосівної обробки насіння, см, 2009 р.

Варіант дослідженн-я	Сорт	Фази росту і розвитку рослин
		третій трійчатий листок	початок цвітіння	кінець цвітіння	повний налив насіння	повна зрілість
Контроль	Київська 98	17,6	47,3	85,4	92,0	98,0
	ОАЦ-Віжіон	17,2	35,1	74,4	80,9	85,6
Ризогумін	Київська 98	18,0	48,4	87,5	95,0	110,0
	ОАЦ-Віжіон	14,6	37,3	85,4	90,0	91,2
Ризобофіт	Київська 98	17,9	47,4	86,2	105,5	109,2
	ОАЦ-Віжіон	16,2	39,8	73,2	88,9	93,5

За даними таблиці 3.7 можна відмітити помітне збільшення висоти рослин сої при обробці насіння ризогуміном. Висота рослин сорту сої Київська 98 у фазу кінця цвітіння зокрема на контрольному варіанті складала 85,4 см, на варіанті з ризогуміном - 87,5 см, на варіанті з ризобофітом - 86,2 см.

Таблиця 3.8

Динаміка висоти рослин сої залежно від передпосівної обробки насіння, середнє за 2008-2009 рр.,см

Варіант дослідження	Сорт	Фази росту і розвитку рослин
		третій трійчатий листок	початок цвітіння	кінець цвітіння	повний налив насіння	повна зрілість
Контроль	Київська 98	15,3	38,9	77,9	83,0	88,7
	ОАЦ-Віжіон	14,8	32,3	67,8	71,7	74,5
Ризогумін	Київська 98	17,2	42,8	83,7	89,9	98,6
	ОАЦ-Віжіон	13,5	33,5	73,8	77,7	84,3
Ризобофіт	Київська 98	16,5	43,5	82,3	93,5	97,8
	ОАЦ-Віжіон	14,3	34,8	67,2	76,6	78,4

В результаті проведених досліджень нами було виявлено, що максимальна висота рослин сої формувалась у фазі повного наливу зерна на варіантах досліду, де сою вирощували із застосуванням передпосівної обробки насіння ризогуміном.

Виходячи з середніх результатів досліджень (див. табл. 3.8) слід відмітити що висоту рослин сої обумовлювали як генетичні особливості сорту, так і гідротермічні умови року проведення досліджень, і фактори, які були поставлені на вивчення, а саме інокуляція насіння ризобофітом та ризогуміном [33]. Максимальна висота рослин сої відмічена на ділянках досліду із інокуляцією насіння ризогуміном: сорт Київська 98 - 98,6 см, ОАЦ-Віжіон - 84,3 см (фаза повного наливу зерна). Потім починалось усихання центрального стебла, ріст у висоту не спостерігався.

3.4 Динаміка наростання площі листової поверхні рослин сої

Вважають, що провідну роль у створенні врожаю внаслідок фотосинтетичної діяльності посівів відіграє показник площі листової поверхні. В зв'язку з цим, Джура Ю.М. наголошує на важливості створення відповідної оптико-біологічної структури посіву.

В результаті досліджень проведених в Інституті кормів УААН виявлено, що оптимальна площа листового апарату повинна сформуватись до періоду повного цвітіння-утворення зелених бобів і становити 40-50 тис.м²/га [16]. Якщо площа листової поверхні менша, то оптико-біологічна структура посіву не оптимізована і тому ФАР використовується не раціонально. Проте, й більша площа листової поверхні є небажаною, оскільки в результаті взаємозатінення значна частина листків у нижньому ярусі обпадає, а решта працює не ефективно [15].

Дослідження, проведені в умовах Лісостепу України В.Ф. Петриченком (1999) свідчать про можливість активного агротехнічного впливу на активізацію процесу фотосинтезу та рівень фотосинтетичної діяльності посівів сої. Проте, в науковій літературі не зустрічаються дані щодо впливу на фотосинтетичну активність посівів сої в умовах Лісостепу України таких елементів технології вирощування, як рівень забезпеченості рослин елементами мінерального живлення. Тому в нашому досліді ми вивчали комплексну дію вказаних факторів на активізацію процесу фотосинтезу, зокрема на формування площі листової поверхні [12].

Залежно від варіанту передпосівної обробки насіння площа листової поверхні в 2008 році (табл. 3.9) збільшувалася при обробці насіння ризогуміном. Зокрема, у сорту сої Київська 98 у фазу кінець цвітіння площа листової поверхні становила: 39,0 тис.м²/га на контрольному варіанті, 42,7 тис.м²/га на варіанті з обробкою ризогуміном та 42,5 тис.м²/га на варіанті з обробкою ризобофітом.

Таблиця 3.9

Динаміка площі листової поверхні рослин сої залежно від передпосівної обробки насіння, тис.м²/га, 2008 р.

Варіант дослідженя	Сорт	Фази росту і розвитку рослин
		третій трійчастий листок	початок цвітіння	кінець цвітіння	повний налив насіння	повна зрілість
Контроль	Київська 98	10,0	23,7	39,0	46,8	35,5
	ОАЦ-Віжіон	9,0	22,2	40,6	45,9	34,7
Ризогумін	Київська 98	10,7	25,0	42,7	47,1	37,8
	ОАЦ-Віжіон	9,8	23,8	41,6	46,7	36,0
Ризобофіт	Київська 98	10,4	24,8	42,5	46,9	37,5
	ОАЦ-Віжіон	9,7	23,5	40,9	45,8	35,6

Залежно від варіанту передпосівної обробки насіння площа листової поверхні в 2009 році (табл. 3.10) збільшувалася при обробці насіння ризогуміном. Зокрема, у сорту сої ОАЦ-Віжіон у фазу кінець цвітіння площа листової поверхні становила: 40,7 тис.м²/га на контрольному варіанті, 42,5 тис.м²/га на варіанті з обробкою ризогуміном та 41,6 тис.м²/га на варіанті з обробкою ризобофітом.

Таблиця 3.10

Динаміка площі листової поверхні рослин сої залежно від передпосівної обробки насіння, тис.м²/га, 2009 р.

Варіант дослідження	Сорт	Фази росту і розвитку рослин
		третій трійчастий листок	початок цвітіння	кінець цвітіння	повний налив насіння	повна зрілість
Контроль	Київська 98	9,7	26,8	43,8	48,8	36,6
	ОАЦ-Віжіон	9,6	24,3	42,4	46,3	33,5
Ризогумін	Київська 98	10,6	30,1	45,3	50,1	37,6
	ОАЦ-Віжіон	10,1	25,2	43,1	47,5	34,9
Ризобофіт	Київська 98	10,7	27,8	44,8	49,5	37,2
	ОАЦ-Віжіон	9,9	25,1	42,9	47,2	34,5

В 2009 році спостерігалась схожа ситуація: сорт Київська 98 стабільно формував більшу площу листкової поверхні приблизно у тих же межах. Найбільшою вона була в період повного наливу зерна і становила 48,8-50,1 тис.м²/га

Таблиця 3.11

Динаміка площі листової поверхні рослин сої залежно від передпосівної обробки насіння, середнє за 2008-2009 р.р.,тис.м²/га

Варіант дослідженя	Сорт	Фази росту і розвитку рослин
		третій трійчастий листок	початок цвітіння	кінець цвітіння	повний налив насіння	повна зрілість
Контроль	Київська 98	9,3	25,2	41,1	47,8	36,0
	ОАЦ-Віжіон	10,2	23,2	41,5	46,1	34,1
Ризогумін	Київська 98	9,8	27,5	44,0	48,6	37,7
	ОАЦ-Віжіон	10,7	24,5	42,3	47,1	35,4
Ризобофіт	Київська 98	9,7	26,3	43,6	48,3	37,3
	ОАЦ-Віжіон	10,5	24,3	41,9	46,5	30,0

Нами виявлено, що в середньому за роки досліджень, більшу площу листової поверхні сформував ранньостиглий сорт Київська 98 (табл. 3.11). Так, площа листової поверхні у сорту сої Київська 98 у всіх фазах росту і розвитку була на 1,9-2,3 тис. м²/га більшою, при порівнянні із площею листової поверхні сорту ОАЦ-Віжіон.

3.5 Динаміка накопичення сухої речовини сортами сої

Накопичення органічної речовини в онтогенезі рослин сої в період активної вегетації - є основною похідною процесу фотосинтезу, яка характеризує продуктивність посівів. Максимальну продуктивність рослини формують при сприятливому поєднанні всіх життєво необхідних факторів. Однак в практиці вирощування сільськогосподарських культур частіше доводиться зустрічатись з нестачею поживних речовин, води, занадто кислою або лужною реакцією ґрунтового розчину, а інколи з нестачею повітря, особливо кисню в ньому [11]. Тому, щоб мати змогу об'єктивно оцінити потенціал продуктивності посівів сої залежно від досліджуваних факторів, в наших дослідженнях ми спостерігали динаміку накопичення сухої органічної речовини сортами сої різних груп зрілості залежно від рівнів забезпеченості рослин елементами мінерального живлення [15,12].

Вміст сухої біомаси у вегетативних частинах рослини визначали шляхом множення значення маси сирої речовини на коефіцієнт вмісту сухої речовини. Перемноживши отриманий результат на густоту посіву знаходили кількість сухої біомаси на одиницю площі посівів (табл. 3.12,3.13,3.14).

Таблиця 3.12

Динаміка накопичення сухої речовини в онтогенезі рослин сої залежно від передпосівної обробки насіння, т/га, 2008 р.

Варіант дослідження	Сорт	Фази росту і розвитку рослин
		повні сходи - початок цвітіння	початок цвітіння - кінець цвітіння	кінець цвітіння - повний налив насіння	повний налив насіння - повна зрілість
Контроль	Київська 98	1,48	3,28	8,03	6,92
	ОАЦ-Віжіон	1,32	3,35	7,94	6,91
Ризогумін	Київська 98	1,58	3,45	8,52	7,26
	ОАЦ-Віжіон	1,44	3,4	8,38	7,22
Ризобофіт	Київська 98	1,54	3,49	8,28	7,11
	ОАЦ-Віжіон	1,38	3,37	8,22	7,10

В результаті проведених обліків і розрахунків було виявлено, що у сорту сої Київська 98 дещо більші рівні накопичення сухої речовини, в порівнянні з сортом ОАЦ-Віжіон [6]. Нами відмічено, що максимальні показники накопичення сухої речовини рослинами сої формуються у період кінець цвітіння - повний налив насіння. Так, на контрольних ділянках досліду у сорту ОАЦ-Віжіон цей показник становив 7,94 т/га, в той час, як у сорту Київська 98 - 8,03 т/га.

Таблиця 3.13

Динаміка накопичення сухої речовини в онтогенезі рослин сої залежно від передпосівної обробки насіння, т/га, 2009 р.

Варіант дослідження	Сорт	Фази росту і розвитку рослин
		повні сходи - початок цвітіння	початок цвітіння - кінець цвітіння	кінець цвітіння - повний налив насіння	повний налив насіння - повна зрілість
Контроль	Київська 98	1,49	3,36	8,03	6,90
	ОАЦ-Віжіон	1,33	3,29	7,96	6,91
Ризогумін	Київська 98	1,60	3,63	8,62	7,31
	ОАЦ-Віжіон	1,45	3,46	8,45	7,26
Ризобофіт	Київська 98	1,55	3,47	8,51	7,23
	ОАЦ-Віжіон	1,39	3,37	8,37	7,22

Нами було виявлено, що обробка насіння сої сприяла збільшенню рівня накопичення сухої речовини рослинами сої. Так, наприклад, в 2009 році при обробці насіння сої Київська 98 ризогуміном, рівень накопичення сухої органічної речовини у період кінець цвітіння - повний налив насіння становив 8,62 т/га, у сорту ОАЦ-Віжіон - 8,45 т/га. Отже, обробка насіння сої ризогуміном сприяла накопиченню максимальної кількості сухої органічної речовини.

Таблиця 3.14

Динаміка накопичення сухої речовини в онтогенезі рослин сої залежно від передпосівної обробки насіння, середнє за 2008-2009 р.р.,т/га.

Варіант дослідження	Сорт	Фази росту і розвитку рослин
		повні сходи - початок цвітіння	початок цвітіння - кінець цвітіння	кінець цвітіння - повний налив насіння	повний налив насіння - повна зрілість
Контроль	Київська 98	1,47	3,27	7,99	6,91
	ОАЦ-Віжіон	1,31	3,34	7,96	6,91
Ризогумін	Київська 98	1,58	3,53	8,50	7,26
	ОАц-Віжіон	1,45	3,53	8,48	7,26
Ризобофіт	Київська 98	1,52	3,42	8,36	7,16
	ОАЦ-Віжіон	1,37	3,42	8,32	7,16

Отже, поліпшення умов азотного мінерального живлення сої посівів та обробка ризогоміном сприяють накопиченню максимальної кількості сухої органічної речовини. Слід відмітити, що в умовах проведення досліджень максимальну кількість сухої органічної речовини формував сорт Київська 98.

3.6 Динаміка кількості бульбочок у сої

Бульбочки бобових культур - це складна азотфіксуюча система, яка включає гіпертрофовану тканину коренів з бактеріальними клітинами. Вона містить леггемоглобін і ферментативний комплекс - як продукти симбіозу [18]. Вся маса бульбочок і кореневої системи, яку вони займають називається симбіотичним апаратом. У рослин сої симбіотичний апарат дуже компактний - основна кількість і маса кореневих бульбочки у цієї культури розміщуються в шарі ґрунту 0-10 см з радіусом до 12 см від основного кореня [49].

Г.С. Посипанов, зауважує що компактний і високопродуктивний симбіотичний апарат соя та квасоля формують тільки при сприятливих умовах симбіозу. При несприятливих умовах горизонтальне розміщення бульбочок дещо змінюється. Так, якщо навесні випадає мало опадів і вологість грунту в травні знижується нижче критичного рівня (50% ППВ), бульбочки на головному корені не утворюються. Після випадання опадів вони з'являються на бокових коренях, і тим далі від центрального, чим довшими були посушливі періоди, але не далі, як на 10-12 см. При цьому глибина закладання бульбочок не змінюється.

Одержані нами дані щодо кількості бульбочок на коренях сої по фазам росту і розвитку за 2008 рік подібні з 2009 роком, тому ми приводимо усереднені дані. В результаті проведених досліджень (табл. 3.15) встановлено, що на кількість бульбочок суттєво впливають як сортові особливості культури, так і варіант передпосівної обробки насіння. Так, більшу кількість бульбочок впродовж вегетації ми виявили на коренях сорту сої Віжіон.

Таблиця 3.15

Динаміка кількості бульбочок в онтогенезі рослин сої залежно від передпосівної обробки насіння, шт./рослину (середнє за 2008-2009 рр.)

Варіант дослідження	Сорт	Фази росту і розвитку рослин
		третій трійчастий листок	початок цвітіння	утворення зелених бобів	кінець цвітіння	наливання насіння	повне наливання насіння
Контроль	Київська 98	11	20	37	47	59	37
	ОАЦ-Віжіон	9	18	35	45	54	33
Ризогумін	Київська 98	18	28	46	60	69	48
	ОАЦ-Віжіон	17	25	45	57	68	46
Ризобофіт	Київська 98	15	25	46	58	68	43
	ОАЦ-Віжіон	13	24	45	57	67	42

Результати наших досліджень за 2008 та 2009 роки свідчать, що максимальна кількість бульбочок формується переважно у період кінець цвітіння - наливання насіння. Серед досліджених варіантів передпосівної обробки насіння досить суттєвий вплив на утворення бульбочок на кореневій системі сої здійснював ризогумін. При цьому кількість бульбочок на коренях досліджених сортів сої збільшувалася вдвічі. У фазу наливання насіння кількість бульбочок на коренях сої сорту Київська 98 при обробці насіння ризогуміном складала 69 шт., сорту ОАЦ-Віжон - 68 шт. Найменша кількість бульбочок була на контрольному варіанті.

3.7 Індивідуальна продуктивність сортів сої

Показники індивідуальної продуктивності рослин дають підставу об'єктивно оцінити рівень реалізації генетичного потенціалу сорту. Висота закладки бобів у нижньому ярусі рослин сої є важливою ознакою, оскільки сучасна селекція сої передбачає напрям по створенню високотехнологічних сортів придатних до механізованого збирання [16,11]. Суттєвий вплив на висоту прикріплення бобів відмічено залежно від передпосівної обробки насіння. Так, при обробці ризогоміном збільшувалася висота прикріплення бобів на рослині. При цьому у сортів сої Київська 98 висота становила - 10,5 см., ОАЦ-Віжіон - 9,0см. Нижча висота прикріплення бобів спостерігалася при обробці ризобофітом і змінювалася при цьому від 11,0 см у сорту Київська 98 до 8,0 см у сорту ОАЦ-Віжіон.

Показники індивідуальної продуктивності рослин дають підставу об'єктивно оцінити рівень реалізації генетичного потенціалу сорту [21]. В зв'язку з цим ми вважали за доцільне вивчити вплив екологічних умов на мінливість показників індивідуальної продуктивності сортів сої різних груп зрілості [24].

В результаті проведених досліджень було відмічено, що навіть при однакових умовах обробки насіння різні сорти сої формують різні показники індивідуальної продуктивності. Так, кількість насіння на рослині у сорту Київська 98 варіювала у межах 31-35 шт. на рослину, у сорту ОАЦ-Віжіон 22-24 шт. на рослину. Причому максимальні значення цієї ознаки спостерігались на ділянках досліду, де насіння сої обробляли ризобофітом [30].

Як показали результати досліджень, найбільшу кількість бобів на одній рослині формував сорт Київська 98 16-19 шт. Це на 3-4 шт. більше, ніж рослини сорту ОАЦ-Віжіон. Отримані результати досліджень підтверджують висловлену науковцями думку, що показник маси 1000 насінин є генетично обумовленим і тому, незалежно від впливу зовнішніх факторів, змінюється в досить вузьких межах. Так, нами було виявлено, що максимальна маса 1000 насінин - 132,2-157,9 сформувались у сорту Київська 98.

Таблиця 3.16

Структура врожаю сої залежно від передпосівної обробки насіння за 2008 р.

Варіант дослідження	Сорт	Висота прикріплення бобів, см	Довжина бобів, см	Кількість бобів на одній рослинні, шт	Кількість насіння на одній рослмні , шт	Маса 1000 насінин, г	Маса насіння з рослини, г
Контроль	Київська 98	7,1	4,0	16	31	142,2	4,2
	ОАЦ-Віжіон	7,9	4,3	12	22	191,4	4,0
Ризогумін	Київська 98	10,5	4,1	19	35	157,9	4,8
	ОАЦ-Віжіон	9,0	3,9	15	23	199,7	4,4
Ризобофіт	Київська 98	11,0	4,0	17	32	150,5	4,6
	ОАЦ-Віжіон	8,0	3,8	13	24	192,3	4,3

Таблиця 3.17

Структура врожаю сої залежно від передпосівної обробки насіння за 2009 р.

Варіант дослідження	Сорт	Висота прикріплення бобів, см	Довжина бобів, см	Кількість бобів на одній рослинні, шт	Кількість насіння на одній рослмні, шт	Маса 1000 насінин, г	Маса насіння з рослини, г
Контроль	Київська 98	10,0	4,3	17	34	155,7	4,6
	ОАЦ-Віжіон	7,5	3,9	10	17	190,2	4,4
Ризогумін	Київська 98	14,0	4,4	22	35	162,0	5,7
	ОАЦ-Віжіон	9,0	4,1	14	23	209,0	4,5
Ризобофіт	Київська 98	12,5	3,8	18	33	160,4	4,8
	ОАЦ-Віжіон	8,0	3,9	13	19	200,8	4,6

Отже, структура врожаю за 2009 рік була такою маса насіння з рослини у сорту Київська 98 варіювала у межах 4,0-5,7 г. з рослини, у сорту ОАЦ-Віжіон - 3,4-4,1 з рослини. Причому максимальні значення цієї ознаки спостерігались на ділянках досліду, де сою вирощували при передпосівній обробці ризогуміном. Подібним чином варіювали й інші показники індивідуальної продуктивності [36].

Як показали результати досліджень, найбільшу масу 1000 насінин формував сорт, ОАЦ-Віжіон 191,4-205,7 г., 2008 році та 190,2-209,0 г. у 2009 році. Це на 0,9-1,2 г менше, ніж рослини сорту Київська 98. Отримані результати досліджень підтверджують висловлену науковцями думку, що показник маси 1000 насінин є генетично обумовленим і тому, незалежно від впливу зовнішніх факторів, змінюється в досить вузьких межах. Так, нами було виявлено, що максимальна маса 1000 насінин - 205,0-209,0 г по двох дослідних роках відповідно формувалась у сорту ОАЦ-Віжіон, дещо нижчою вона була у сорту Київська 98 - 157,9-160,0 г.

Таблиця 3.18

Структура врожаю сої залежно від передпосівної обробки насіння

(середнє за 2008-2009р.рр.)

Варіант дослідження	Сорт	Висота прикріплення бобів, см	Довжина бобів, см	Кількість бобів на одній рослинні, шт	Кількість насіння на одній рослмні , шт	Маса 1000 насінин, г	Маса насіння з рослини, г
Контроль	Київська 98	7,1	4,0	16	35	148,9	4,4
	ОАЦ-Віжіон	7,9	4,3	12	22	190,8	4,2
Ризогумін	Київська 98	10,5	4,1	19	31	159,9	5,2
	ОАЦ-Віжіон	9,0	3,9	15	21	204,3	4,4
Ризобофіт	Київська 98	11,0	4,0	17	32	155,4	4,7
	ОАЦ-Віжіон	8,0	3,8	13	24	196,5	4,4

В результаті проведених спостережень, обліків та аналізів ми відмітили, що передпосівна обробка насіння сої в роки проведення досліджень, і як наслідок, формування вищих показників фотосинтетичного потенціалу посівів, призводило до зростання абсолютних значень основних показників індивідуальної продуктивності у сортів сої. Найбільш суттєво варіювали при цьому такі з них: кількість бобів на рослині; кількість насінин на рослині та маса насіння з рослини [27,29].

Таким чином, обробка насіння сої за рахунок підживлення та регулювання відтоку пластичних речовин в період наливання-дозрівання насіння сприяє формуванню вищих показників індивідуальної продуктивності рослин сої.

3.8 Величина урожаю насіння сортів сої

Результатом будь-якого агрономічного дослідження є урожай вирощуваної культури. Лише за наявності всіх факторів і умов життєдіяльності рослин в оптимумі стає можливим отримання високих показників урожайності. Комплекс агротехнічних заходів, використаний в ході досліджень, дає змогу більш повно оцінити хід продуційного процесу і виділити роль участі досліджуваних чинників [33].

Порівнюючи величини урожайності насіння сортів сої ми відмітили сортову чутливість при створенні оптимальних умов живлення [26]. Так, за роки досліджень, вищу урожайність сформував при обробки насіння ризогуміном, ранньостиглий Київська 98 - 28,0-33,0 ц/га і ранньостиглий сорт ОАЦ-Віжіон - 25,0-27,8 ц/га (табл. 3.19). Позитивний вплив на формування врожайності культури відмічено на варіанті з обробкою насіння ризобофітом, що свідчить про доцільність подальших досліджень його властивостей на ріст і розвиток сої зокрема [28].

Таблиця 3.19

Урожайність досліджуваних сортів сої залежно від передпосівної

обробки насіння, ц/га 2008-2009 р.р.

Варіант дослідження	Сорти
	Київська 98	ОАЦ-Віжіон
	2008	2009	середнє	2008	2009	Середнє
Контроль	24,3	28,0	26,2	22,0	24,6	23,3
Ризогумін	28,0	33,0	30,5	25,0	27,8	26.4
Ризобофіт	27,4	32,0	29,7	24,2	27,1	25.6

Отже, в результаті проведених досліджень ми встановили, що при інокуляції насіня в роки проведення досліджень призводило до зростання врожайності у всіх сортів сої. Причому максимальні значення спостерігались на ділянках досліду, де сою вирощували із передпосівною обробкою насіння ризогуміном.

3.9 Вміст сирого протеїну в насіння сої

Відомо, що при покращанні умов мінерального живлення бобових рослин, особливо азотом, в їх насінні суттєво підвищується концентрація азоту на одиницю маси зерна, що призводить до підвищення білковитості насіння. Азот безпосередньо входить до складу білкової молекули і середній його вміст в білку становить близько 17%.

Між вченими до цих пір дискусійним є питання про те, чи існує обернений зв'язок між врожаєм і вмістом білка в зерні. Якщо різниця у білковитості зерна обумовлені не генетичними особливостями, а умовами вирощування, то існує наступне правило: якщо вміст білка в зерні підвищується в результаті покращання умов азотного живлення (при достатньому забезпеченні вологою), то білковитість зерна підвищується одночасно з підвищенням врожаю. Тобто між цими двома показниками існує позитивна залежність. Проте, якщо врожай формується в умовах понижених або підвищених температур, посухи або перезволоження, в...