Аналіз динаміки ареалу раритетних видів судинних рослин флори України. 1. Cymbaria borysthenica (Orobanchaceae)

Размещено на http://www.allbest.ru/

Інститут ботаніки ім. М.Г. Холодного НАН України

Аналіз динаміки ареалу раритетних видів судинних рослин флори України. 1. Cymbaria borysthenica (Orobanchaceae)

М.М. ФЕДОРОНЧУК

Київ



Abstract

The range dynamics of Cymbaria borysthenica Pall. ex Schltdl. (= Cymbochasma borysthenica (Pall. ex Schltdl.) Klokov) (Orobanchaceae) during almost 100 years has been analyzed. This relict species endemic to the Northern Black Sea - Sea of Azov region sporadically occurs in the southern steppe part of Ukraine (with several localities in adjacent eastern territories). It grows mainly on steppe slopes with washed-out soils in steppe, petrophyte steppe and petrophyte communities of the class Festuco-Brometea. The modern range of the species is rapidly shrinking under the influence of anthropogenic factors (plowing of the steppes, construction of hydrotechnical facilities, mining industry in the valleys of the rivers Saksagan, Ingulets, Kamenka, and now also military activities). At present, the species has disappeared from the territories of Crimea and Donbas. Therefore, in order to protect the species, it is necessary to carry out urgent measures to record and confirm the areas of its occurrence and to ban economic activities in these territories until their efficient protection.

Keywords: Cymbaria borysthenica, Cymbochasma borysthenica, endemic, distribution, range reduction, Red Data Book of Ukraine, relict species, Ukraine



Реферат

Федорончук М.М. 2022. Аналіз динаміки ареалу раритетних видів судинних рослин флори України. 1. Cymbaria borysthenica (Orobanchaceae). Український ботанічний журнал

Інститут ботаніки ім. М.Г. Холодного НАН України, Київ

Проаналізована динаміка ареалу Cymbaria borysthenica Pall. ex Schltdl. (= Cymbochasma borysthenica (Pall. ex Schltdl.) Klokov) (Orobanchaceae) за останні 100 років з часу описання виду. Північно-причорноморсько-приазовський реліктовий ендемік, що зрідка трапляється на півдні степової частини України. Ксерофіт, зростає на степових схилах зі змитими ґрунтами у складі степових, петрофітно-степових та петрофітних угруповань класу Festurn-Brometea Br.-Bl. et Tx. ex Soo 1947. За сукупністю біоморфологічних ознак належить до життєвої форми літньозелених, безрозеткових, стрижневокореневих, каудексово-кореневопаросткових, вегетативно рухливих полікарпіків. Розмножується в основному вегетативно. Сучасний ареал виду швидко скорочується під впливом антропогенних факторів (розорювання степів, будова гідротехнічних споруд у місцях його поширення, розвиток гірничорудної промисловості в долинах річок Саксагані, Інгульця, Каменки та ін.). В наш час вид зник з території Криму та Донбасу. Тому для збереження виду потрібне термінове проведення заходів з обліку та паспортизації ділянок його зростання і оголошення мораторію на проведення на цих територіях господарської діяльності аж до вирішення питання їхньої охорони.

Ключові слова: Cymbaria borysthenica, Cymbochasma borysthenica, ендемік, поширення, реліктовий вид, скорочення ареалу, Україна, Червона книга України



Виклад основного матеріалу

Cymbaria borysthenica Pall. ex Schltdl. (= Cymbochasma borysthenica (Pall. ex Schltdl.) Klokov) (Orobanchaceae) вузьколокальний (північно-причорноморсько-приазовський) реліктовий диз'юнктивноареальний ендемік, ареал якого складається з розрізнених ділянок у Північному Причорномор'ї. Він включений до Червоної книги України (Krytska et al., 2009) під назвою Cymbochasma borysthenica зі статусом "рідкісний", до Червоної книги Ростовської обл. РФ (Demina, 2014) - з категорією 1 б (1) як вид, що знаходиться під загрозою зникнення внаслідок надзвичайно обмеженої кількості місцезнаходжень і який перебуває в стані високого ризику втрати. В Україні C. borysthenica трапляється на півдні в степовій частині (Дніпропетровська, Донецька, Херсонська, Миколаївська, Запорізька області), наводився також для Криму (Присивашшя). Для Російської Федерації (лише Ростовська обл.) вид раніше наводився за літературними даними, не підтвердженими гербарними зборами, для Пролетарського району (поблизу Пролетарська), в останні роки виявлений у долині Манича у Веселівському (хут. Козачий) та Сальському (хут. Степовий Курган) районах (Demina, 2014). Ксерофіт, зростає на кам'янистих, переважно вапнякових та лесових відслоненнях, кам'янисто-щебенистих ґрунтах та осипищах, степових схилах зі змитими ґрунтами у складі степових, петрофітно-степових та петрофітних угруповань класу Festuco-Brometea Br.-Bl. et Tx. ex Soo 1947. Напівкущик (хамефіт), цвіте у квітнітравні, розмножується переважно вегетативно. За сукупністю досліджених біоморфологічних ознак C. borysthenica належить до життєвої форми літньозелених, безрозеткових, стрижневокореневих, каудексово-кореневопаросткових, вегетативно-рухливих полікарпіків (Kucherevskyi et al., 2013).

Вперше вид був знайдений П.С. Палласом на околицях теперішнього м. Запоріжжя та описаний в 1820 р. Д. Шлехтендалем (див. Kucherevskyi, 1986). У 1929 р. вид був виявлений на СальськоМаницькому водорозділі Нижнього Дону (Dokhman, 1930). Пізніше М.І. Котовим (Kotov, 1927) рослина була відмічена на Червоній горі поблизу с. Широке Криворізького району, а також у долині р. Інгул (Kotov, Tanfiliev, 1934). Згодом був знайдений в околицях Мелітополя Запорізької області та в Бериславському районі Херсонської області між сілами Тягинка і Львово (Skrypko, 1969). Загалом на сьогодні відомо кілька десятків місцезнаходжень. Ще на початку ХХ століття Й.К. Пачоський відмічав, що ця рослина трапляється на дуже обмежених площах, має невелику чисельність, майже не дає плодів і практично не розповсюджується (Pachoskiy, 1910). У наш час вид зник з території Криму (Kryukova et al., 1980) та Донбасу (Kondratyuk, Burda, 1981; Zaverukha et al., 1983). Пошуки у басейні р. Саксагань (по околицях м. Кривий Ріг, Дніпропетровська обл.), де раніше зростав C. borysthenica, проведені В. Кучеревським (Kucherevskyi, 1986), також не дали результатів. Проте влітку 1984 р. ним було виявлене нове місцезнаходження - поблизу с. Зелене (околиця Кривого Рогу). Рослини зростали на відслоненнях вапняку на крутому правому березі р. Інгулець, займаючи площу понад 500 м². У середньому на 1 м² там припадало 19 рослин. Стан рослин був задовільний, більшість їх цвіло й плодоносило, але основна маса рослин була вегетативного походження. Розмноження відбувалося за рахунок довгих кореневищ, на кожному з яких з бруньок може розвиватись до десяти особин.

Раніше вважалося, що основною причиною відсутності насіннєвого розмноження у borysthenica є те, що рослини не утворюють повноцінних плодів і насіння (Pachoskiy, 1910; Boiko, 2005, 2010а, b; etc.). В результаті ембріологічних та аутекологічних досліджень однієї з популяцій на території Запорізької області, проведених А.Н. Вінтер зі співавторами (Winter et al., 1994), було з'ясовано, що причина стерильності плодів C. borysthenica полягає в тому, що всі особини є клоном й, відповідно, генетично ідентичні. Тому відсутність насіння в невеликих природних популяціях реліктів, яким є C. borysthenica, автори пояснюють не браком комах-запилювачів, а дією генетичних механізмів. Проте В.В. Кучеревським зі співавторами (Kucherevskyi et al., 2011) було встановлено, що вид цвіте щорічно, може зрідка давати плоди, а іноді (дуже рідко) й повноцінне насіння. Це свідчить про те, що поряд з вегетативним розмноженням у C. borysthenica можливе також насіннєве, що спростовує думку про цілковиту відсутність у виду насіннєвого розмноження.

Дослідженнями було також встановлено, що C. borysthenica є досить стійким до впливу як екологічних, так і антропогенних чинників (Kucherevskyi et al., 2011, 2013, etc.). На ділянках із розрідженим трав'яним покривом рослини можуть почуватися краще, ніж на ділянках зі щільним проективним покриттям. Вид може зростати й на антропогенно трансформованих територіях, а саме: раніше розораних для створення лісових насаджень землях, протипожежних смугах, на протиерозійних валах, залізничних насипах тощо. Вид може також добре опановувати ділянки з помірним випасом, і навіть іноді домінувати в них. Але внаслідок переважання вегетативного розмноження над насіннєвим C. borysthenica утворює численні клони, які часто ізольовані один від одного.

Інформація щодо поширення та чисельності виду, отримана В.В. Кучеревським зі співавторами (Kucherevskyi et al., 2011), свідчить, наймовірніше, про стабільність ареалу C. borysthenica, принаймні за останнє століття, а не про його суттєве скорочення, як вважалося раніше (Yatsenko, 1964; Srypko, 1969; Kucherevskyi, 1986, 1992, 1994а, b, 2001, 2004; Krytska, 1988; Kritskaja, Novosad, 2001; Kucherevskyi et al., 2003; Boiko, 2005, 2010а, b; Krytska et al., 2009), хоча в Ростовській області (РФ) чисельність популяцій виду надзвичайно мала і схильна до річних коливань (Demina, 2014). Так, за результатами досліджень (Kucherevskyi et al., 2011) у природних ценопопуляціях Миколаївської області чисельність виду в середньому сягала 76,21 особин на 10 м². Зокрема в околицях с. Висуньськ - 27,4, с. Біла Криниця - 62,2, с. Пришиб - 185,3 особини, а у культурі в Криворізькому ботанічному саду НАН України чисельність за 20 років інтродукції зросла з 12 особин до 15 тис., які зайняли площу близько 130 м² (Kucherevskyi et al., 2011).

Ще більша за чисельністю особин популяція була знайдена в околицях Кривого Рогу на крутому дуже еродованому правому березі Інгульця біля с. Зелене (Kucherevskyi, 1994а), і займала площу понад 500 м². На 1 м² нараховувалося близько 100 рослин. Було також відмічено, що чисельність особин у популяції підтримується шляхом інтенсивного вегетативного розмноження, оскільки насіннєва продуктивність рослин дуже низька (на 100 рослин припадало всього 10-15 дозрілих плодів, а у плоді розвивалися лише одна-дві насінини).

Вже після виходу третього видання Червоної книги України (Krytska et al., 2009) було знайдено низку нових місцезростань виду C. borysthenica в Північному Приазов'ї (Boiko, 2010а, b; Kolomiychuk, Tyshchenko, 2012; Kolomiychuk et al., 2012; Bronskova, Bronskov, 2016; etc.), зокрема є дані про його зростання в околицях сіл Стульниве і Нижній Токмак (Чернігівський р-н Запорізької обл.), в Троїцькій балці (Мелітопольський р-н Запорізької обл.), околицях м. Токмак (усне повідомлення В.П. Коломійчука).

Нині в багатьох місцях вид зник. Зокрема дослідженнями О.М. Бронскової та О.І. Бронскова (Bronskova, Bronskov, 2018), В.П. Коломійчука та В.М. Остапка (Kolomiychuk, Ostapko, 2012), М.М. Перегрима зі співавторами (Peregrym et al., 2017) не підтверджується зростання C. borysthenica в околицях смт Урзуф (балка "Бабах-Тарама") Донецької області, про яке раніше повідомлялося в літературі (Kondratyuk et al., 1985; Burda et al., 1995; Kolomiychuk, 2010a, b, 2018). Тривалий час цей вид не знаходили також у північній частині Криму, звідки він раніше наводився. Результати успішної інтродукції C. borysthenica у Криворізькому ботанічному саду показали, що вид досить стійкий в культурі, а тому, хоч в інших регіонах його не вдавалося інтродукувати (Kucherevskyi et al., 2011; Shol, 2016), це дає надію на його збереження та подальше відновлення в природних та штучних фітоценозах.

Однак сучасний ареал виду досить швидко скорочується під впливом антропогенних факторів (розорювання степів, побудова гідротехнічних споруд у місцях його поширення, розвиток гірничорудної промисловості в долинах річок Саксагані, Інгульця, Каменки та ін.) (Kucherevskyi, 1986). Крім того, за умов активних воєнних дій у степовій зоні України, що відбуваються внаслідок агресії Російської Федерації проти нашої держави, зростають ризики втрати або порушення місць існування та популяцій C. borysthenica. Тому для збереження виду потрібне термінове проведення заходів з обліку та паспортизації ділянок його зростання та оголошення мораторію на проведення на цих територіях господарської діяльності аж до вирішення питання їхньої охорони.

Нижче наводимо місцезростання виду (з визначеними або реконструйованими нами координатами) за гербарними та літературними даними (рис. 1), зокрема й зниклі (позначено хрестиком) та нові (виділені жирним шрифтом), які не відмічені в третьому виданні Червоної книги України (Krytska et al., 2009).

Рис. 1 Картосхема поширення Cymbaria borysthenica в Україні за опрацьованими гербарними (KW) та наявними достовірними літературними джерелами Fig. 1 Schematic map of distribution of Cymbaria borysthenica in Ukraine, according to herbarium specimens at KW and available reliable literature

cymbaria borysthenica ареал розмноження

Перелік локалітетів Cymbaria borysthenica (Cymbochasma borysthenica) за опрацьованими гербарними матеріалами (KW) (етикетки цитуються повністю, мовою оригіналу)

1) "Дніпропетровська обл., Інгулецький р-н, балка "Візирка", схил півд. експозиції, сухий степ, 1 травня 2018 р. В.В. Тротнер (Приймачук)", № 131490 (47°43'46"N, 33°13'23,8''E) (KW).

2) "Дніпропетровська обл., Інгулецький р-н, урочище "Красна Горка" в передмісті міста Інгулець, поруч з кладовищем "Візирка", 1 травня 2018 р. В.В. Тротнер (Приймачук)" (47°42'59,9''N, 33°13'23,1''E) (KW).

3) "Дніпропетровська обл., Нікопольський р-н, р. Велика Кам'янка, степовий схил, 09.05.1995, В.В. Дем'янов" (47°36'48.8" N 34°03'49.2" E) (KW).

4) "Дніпропетровська обл., Апостольський р-н, лівий берег р. Кам'янки, окол. с. Попівського, відслонення гранітів, 31.05.2001, Кучеревський, Красова, Шоль, Провоженко, № 005147" (47°44'31.9" N 33°54'05.5" E) (KW).

5) "Дніпропетровська обл., Апостольський р-н, окол. с. Токівське, пам'ятник природи "Водоспад" на р. Кам'янка, степові ділянки, 10.05.2002, Н. Шиян, № 095099" (47°40'20.5" N 33°57'20.7" E) (KW).

6) "Дніпропетровська обл., Нікопольський р-н, окол. с. Межуївка, 03.08.1999, Кучеревський, Красова, Шоль, № 005146" (47°56'50.9" N 34°08'48.1" E) (KW).

7) "Дніпропетровська обл., Нікопольський р-н, окол. с. Грушівка (кол. Ленінське), схил по лівому березі р. Солона, Кучеревський, Шоль, Красова, № 005148" (47°35'43.8" N 34°00'27.5" E) (KW).

8) "Дніпропетровська обл., Широковський р-н, окол. с. Шестірня (б. Кобильня), похилий схил північної експозиції, 13.05.1997, Красова, № 005149" (47°33'46.8" N 33°16'44.3" E) (KW).

9) "Днепропетровская обл., Широковский р-н, пос. Зеленое, выходы известняков на правом берегу р. Ингульца, S - 500 кв. м, много цветут и плодоносят, 12.06.1984, В. Кучеревский" (47°43'04.4" N 33°13'25.9" E) (KW). f10) "Екатеринослав, 1853, Ар.Н. Войлов" (48°29'56.6" N 35°05'51.1" E) (KW).

11) "Екатеринославская губ. и у., левый берег Днепра у Ненасытинских порогов, 9 мая 1900, И. Акинфиев" (KW)

12) "Криворожский округ, на обнажениях железной руды поверху рудников в окр. с. Широкое по р. Ингульцу, 09.07.1925, М. Котов" (47°40'51.1" N 33°13'43.1" E) (KW).

13) "Донецька обл., Мангушський (кол. Першотравневий) р-н, окол. Комишуватого, степові схили, виконує роли елемента степофітону, 11.08.1976, Л. Крицька" (47°05'39.9" N 37°10'17.3" E) (KW).

14) "Донецька обл., Першотравневий р-н, окол. с. Приморське, балка Бабах-Тарама, 7.06.1950, М. Котов" (46°53'52.7" N 37°05'56.2" E) (KW).

15) "Донецька обл., Маріупольський округ, балка Бабах-Тарама, біля Урзуям, 07.07.1930, Ю. Клеопов" (?) (KW).

16) "Запорізька обл., схил біля р. М. Утлюк, поблизу шосе, 19.05.1960, О. Вісюліна, № 026507" (координати: 46°48'00.0" N 35°03'23.3" E) (KW).

16) "Запорізька обл., Мелітопольський р-н, окол. с. Троїцьке, степи, чорнозем з частками крейди та вапна, 16.04.2002, В. Коломійчук, № 006359" (координати: 47°04'09.6" N 35°25'43.1" E) (KW).

17) "Запорожская обл., Мелитопольский р-н, база пединститута, г. Алтагир, северо-восточные сухие склоны Молочного лимана, 26.06.1979, А. Краснова, М. Федорончук, О. Ловелиус, Н. Акопянц" (46°35'36.5" N 35°16'28.8" E) (KW).

18) "Запорізька обл., правий високий берег Молочного Лиману с. Алтагір, 29.04.1972, О.В. Яценко" (46°35'36.5" N 35°16'28.8" E) (KW).

19) "Запорізька обл., Якимівський р-н, окол. с. Нове, пологі схили верхів'я лиману Сивашик, спорадично, 19.04.2014, В. Коломійчук, 00111913" (46°26'06.1" N 35°05'27.0" E) (KW);

20) "Запорізька обл., Якимівський р-н, с. Мирне (кол. Ленінське), 26.7.1979, А. Краснова, М. Федорончук, О. Ловеліус, Н. Акопянц" (46°43'12.0" N 35°15'43.7" E) (KW).

21) "Мелітопольська округа, Акимівський р-н, біля с. Вовчанське (кол. Волканешти), правий берег річки В. Утлюк, крутий схил до сходу, 21.08.1928, Н. Костенко" (46°34'38.4" N 35°05'10.2" E) (KW).

22) "Мелитопольский уезд, р. Молочная, склоны между Терпенням и Богдановкой, 11.08.1925, М. Клоков" (47°02'05.5" N 35°26'27.0" E) (KW).

23) "Мелітопольський р-н, правий степовий схил р. Молочної біля с. Семенівки, 15.05.1932, Г Білик" (46°53'15.7" N 35°25'18.1" E) (KW).

24) "Херсонська обл., Високопольський р-н, с. Іванівка, вапнякові схили на березі р. Інгулець, 9.07.1972, Л. Крицька" (47°27'35.0" N 33°23'24.9" E) (KW).

25) "Херсонська обл., Велико-Олександрівський р-н, с. Білоусівка, вапнякові схили на березі Інгульця, 22.04. 1972; 21.05.1972, Л. Крицька" (47°18'40.0" N 33°14'09.1" E) (KW).

26) "Херсонська обл., Велико-Олександрівський р-н, с. Твердомедове, вапнякові схили на березі р. Інгулець, 09.07.1972, Л. Крицька" (47°21'46.6" N 33°17'25.5" E) (KW).

27) "Херсонська обл., Бериславський р-н, державне Гаврилівське мисливське господарство, вапнякові схили на березі Каховського водосховища, 10.11.1972; 19.04.1978, Л. Крицька" (47°12'21.7" N 33°50'45.6" E) (KW).

28) "Херсонська обл., Бериславський р-н, с. Тягинка, вапнякові схили на правому березі р. Дніпра, 21.05.1973; 15.07.1974, Л. Крицька" (46°45'38.6" N 33°03'48.7" E) (KW).

29) "Херсонская обл., Бериславский р-н, окр. с. Тягинка, известняковые склоны на берегу р. Тягинки, 24.07.1972, Л. Крицкая" (46°45'38.6" N 33°03'48.7" E) (KW).

30) "Херсонська обл., Бериславський р-н, с. Ольгівка, вапнякові схили, групами, 15.06.1977, Л. Крицька" (46°47'28.8" N 33°13'11.2" E) (KW).

31) "Херсонська обл., Бериславський р-н, с. Качкарівка, степові схили на правому березі Каховського водосховища, 10.07.1978, Л. Крицька" (47°06'43.5" N 33°46'06.5" E) (KW).

32) "Херсонская обл., Каховский р-н, между селами Львово-Козацкое, склоны большой балки западной экспозиции, степной участок петрофильного характера на известняках, 24.04.1972, Б.В. Заверуха, № 058168, 058169, 058170" (46°48'09.0" N 33°16'14.9" E) (KW).

33) "Херсонська обл., Нововоронцівський р-н, балка Микитина, окол. с. Староосокорівка, відслонення вапняків, 30.05.2001, Кучеревський, Шоль, Красова, Провоженко, № 005150" (47°27'28.3" N 33°55'37.0" E) (KW).

34) "Херсонская обл., п-ов Чонгар, степные склоны на границе с Крымской обл., 20.07.1979, М. Федорончук, № 085915" (46°01'04.8" N 34°32'27.3" E) (KW).

35) "Окр. Николаева, Терновская балка, склоны балки, 25.05.1928, П. Опперманн, № 029324" (KW); там же: "...8.05.1928, П. Опперманн, № 020323" (47°04'09.7" N 32°00'53.5" E) (KW).

36) "Миколаївська обл., м. Снігурівка, вапнякові схили на р. Інгулець, 20.04.1972, Л. Крицька, № 040211" (47°05'08.6" N 32°49'37.2" E) (KW).

37) "Миколаївська обл., Снігурівський р-н, с. Олександрівка, вапнякові схили на березі р. Інгулець, групами, 20.04.1972; 7.06.1977; 23.07.1998, Л. Крицька" (46°50'43.8" N 32°46'11.6" E) (KW).

38) "Миколаївська обл., м. Березнегувате, вапнякові схили на березі р. Висунь), 8.07.1972; 20.06.1992, Л. Крицька" (47°18'44.7" N 32°52'00.1" E) (KW).

39) "Миколаївська обл., Новоодеський р-н, с. Себине, вапнякові схили на березі р. Півд. Буг, 25.07.1976, Л. Крицька" (47°11'01.7" N 31°50'44.4" E) (KW).

Перелік локалітетів Cymbaria borysthenica (Cymbochasma borysthenica) за наявними достовірними літературними джерелами

1) "м. Запоріжжя, Паллас" (47°49'03.9" N 35°15'02.0" E) (Kucherevskyi, 1986).

2) "с. Калуга" [Миколаївської обл.] (47°21'40.5" N 32°54'56.8" E) (Kucherevskyi et al., 2011).

3) "с. Пришиб" [Миколаївської обл.] (47°13'47.9" N 32°50'17.2" E) (Kucherevskyi et al., 2011).

4) "с. Біла Криниця" [Миколаївської обл.] (47°13'50.0" N 33°05'19.6" E) (Kucherevskyi et al., 2011).

5) "м. Кривий Ріг" [Дніпропетровської обл.] (48°08'51.3" N 33°34'52.1" E) (Kucherevskyi et al., 2011).

6) "с. Висуньськ" [Миколаївської обл.] (47°15'07.7" N 32°50'03.9" E) (Kucherevskyi et al., 2011).

7) "інтродукційна популяція, м. Кривий Ріг" [Дніпропетровської обл.] (48°08'51.3" N 33°34'52.1" E) (Kucherevskyi et al., 2011).

8) "околиці смт Урзуф (балка Бабах-Тарама)" (46°53'50.7" N 37°04'28.1" E) (Bronskova, Bronskov, 2018).

8a) "балка Бабах-Тарама" (46°53'50.7" N 37°04'28Л" E) (Burda et al., 1995).

9) "схил над р. Конка, 2 км на ПД від с. Кінські Роздори" (47°22'35.9" N 36°26'03.2" E) (Bronskova, Bronskov, 2016).

10) "... околиці м. Кривого Рогу" (47°43'24.5" N 33°13'14.6" E) (Shol, 2016).

11) "... на правому березі лиману Сивашик" [Запорізька обл., Якимівський р-н, південна околиця с. Нове] (46°22'28" N 35°05'24" E) (Kolomiychuk, Tyshchenko, 2012).

12) "... на правому березі лиману Молочного" [околиці сіл Богатир і Ленінське Запорізької області, Приазовський, Якимівський та Мелітопольський р-ни] (46°33'14" N, 35°20'42" E) (Kolomiychuk, Tyshchenko, 2012; Kolomiychuk et al., 2012).

13) "Троїцька балка" [Запорізька обл., Мелітопольський р-н, окол. с. Троїцьке] (47°04'11" N, 35°25'03" E) (Kolomiychuk et al., 2012).

14) зниклі місцезростання (3 точки) Cymbochasma borystenica в Донецькій обл. (Peregrym et al., 2017).

13) "ядро "Микільсько-Токарівське" [Нижньодніпровського екокоридору] (Херсонська обл., Білозерський р-н, між сс. Микільське та Токарівка) (46°43'23.2" N 32°51'49.3" E) (Boiko, 2010а).

14) "ядро "Тягинське" [Нижньодніпровського екокоридору] (Херсонська обл., Бериславський р-н, с. Тягинка) (46°49'23.6" N 33°01'11.2" E) (Boiko, 2010а).

15) "ядро "Бургунська балка" [Нижньодніпровського екокоридору] (Херсонська обл., Бериславський р-н, окол. с. Бургунка) (46°49'45.9" N 33°13'18.2" E) (Boiko, 2010а).

16) "ядро "Миловська балка" [Нижньодніпровського екокоридору] (Херсонська обл., Бериславський р-н, північні околиці с. Милове) (47°05'36.7" N 33°37'29.6" E) (Boiko, Boiko, 2004).

17) "ядро "Новокаїрськая балка" [Нижньодніпровського екокоридору] (Херсонська обл., Бериславський р-н, біля с. Новокаїри, правий берег Каховського водосховища) (47°00'51.0" N 33°36'40.9" E) (Boiko, 2010а).

18) "ядро "Дудчани" [Нижньодніпровського екокоридору] (Херсонська обл., Нововоронцовський р-н, окол. с. Дудчани, заповідне урочище "Стояни" - у верхній частині балки) (47°11'37.6" N 33°43'49.9" E) (Boiko, 2010а).

19) "ядро "Новоолександрівське" [Нижньодніпровського екокоридору] (Херсонська обл., Новоолександрівський р-н, окол. с. Новоолекесандрівка, правий берег Каховського водосховища) (47°15'06.0" N 33°53'29.0" E) (Boiko, 2010а).

20) "ядро "Золота балка" [Нижньодніпровського екокоридору] (Херсонська обл., Нововоронцовський р-н, окол. с. Золота балка, правий берег Каховського водосховища) (47°22'19.7" N 33°56'05.6" E) (Boiko, 2010а).

21) "ядрo "Осокорівська балка" [Нижньодніпровського екокоридору] (Херсонська обл., Нововоронцовський р-н, між селами Осокорівка та Нововоронцовка) (47°27'43.0" N 33°53'44.7" E) (Boiko, 2010а).

22) "ядро "Новокаирская балка" [Нижньодніпровського екокоридору] (Херсонська обл., Бериславський р-н, біля с. Новокаїри, правий берег Каховського водосховища) (?) (Boiko, 2004).

25) "Донецкая обл., Первомайский р-н, с. Приморское" (46°53'49.2" N 37°04'36.9" E) (Kondratyuk et al., 1985).

26) "на крутому дуже еродованому правому березі Інгульця біля с. Зелене (м. Кривий Ріг)" (47°43'22.4" N 33°13'35.7" E) (Kucherevskyi, 1986, 1994a).

28) "Червона гора поблизу с. Широке Криворізького р-ну" (47°39'58.2" N 33°16'42.7" E) (Kotov, 19270.

29) "долина р. Інгула" (координати ?) (Kotov, Tanfiliev, 1934).

30) "окол. м. Мелітополя Запорізької обл." (46°52'13.6" N 35°25'26.7" E) (Skrypko, 1969).

31) "поміж сіл Тягинка і Львово Бериславського р-ну Херсонської обл." (46°47'51.3" N 33°05'34.8" E) (Skrypko, 1969).



Список посилань

1. Boiko P.M. 2004. Collected Scientific Works of Nikitsky Botanical Garden, 123: 232-237. [Бойко П.М. 2004. Природные ядра Нижнеднепровского экокоридора. Труды Никитского ботанического сада, 123: 232-237].

2. Boiko P.M. 2005. Chornomorski Botanical Journal, 1(2): 100109. [Бойко П.М. 2005. Cymbochasma borysthenica (Pall. ex Schleicht.) Klokov et Zoz в Україні. Чорноморський ботанічний журнал, 1(2): 100-109].

3. Boiko P.M. 2010a. Nyzhnyodniprovskyi ekokorydor Natsionalnoi ekomerezhi Ukrainy. Kherson: Ailant, 204 pp. [Бойко П.М. 2010а. Нижньодніпровський екокоридор Національної екомережі України. Херсон: Айлант, 204 с.].

4. Boiko P.M. 2010b. In: III Vidkrytyi zyizd fitobiolohiv Khersonshchyny: Zbirka tez dopovidey. Kherson: Ailant, p. 9. [Бойко П.М. 2010b. Додатки до аналізу популяцій Cymbochasma borysthenica (Pall. ex Schleicht.) Klokov et Zoz в Херсонській області. В зб.: IIIВідкритий з'їзд фітобіологівХерсонщини (Херсон, 20 травня 2010р.): Збірка тез доповідей. Херсон: Айлант, c. 9].

5. Boiko M.F., Boiko P.M. 2004. In: J.K. Pachoskyi ta suchasna botanika. Ed. M.F. Boiko. Kherson: Ailant, pp. 12-19. [Бойко М.Ф., Бойко П.М. 2004. Ключові ботанічні території півдня України. В кн. Й.Х Пачоський та сучасна ботаніка. Відп. ред. М.Ф. Бойко. Херсон: Айлант, c. 12-19.

6. Bronskova O.M., Bronskov O.I. 2016. In: Ridkisni roslyny i hryby Ukrainy ta prylehlykh terytoriy: realizatsiya pryrodookhoronnykh stratehiy. Materialy Mizhnarodnoi konferentsii. Kyiv: Palyvoda A.V, pp. 65-67. [Бронскова О.М., Бронсков О.І. 2016. Нові знахідки рослин у Північному Приазов'ї. У зб.: Рідкісні рослини і гриби України та прилеглих територій: реалізація природоохоронних стратегій. Матеріали IV Міжнародної конференції (16-20 травня 2016р., Київ, Україна). Київ: Паливода А.В., c. 65-67].

7. Bronskova O.M., Bronskov O.I. 2018. In: V International Conference "The plant kingdom in the Red Data Book of Ukraine: Implementing the Global Strategy for Plant Conservation", 25-28 June 2018, Kherson. Kherson: Vyshemyrskyi V.S., pp. 31-35. [Бронскова О.М., Бронсков О.І. 2018. Рослини Червоної книги України у Національному природному парку "Меотида". В зб.: Рослинний світу Червоній книзі України: впровадження Глобальної стратегії збереження рослин. Матеріали Міжнародної наукової конференції (25-28 жовтня 2018 р., Херсон). Херсон: Вишемирський В.С., c. 31-35].

8. Burda R.I., Ostapko V.M., Larin D.A. 1995. Atlas okhranyaemykh rasteniy (vidy flory yugo-vostoka Ukrainy, zanesennye v Krasnuyu knigu). Kyiv: Naukova Dumka, 124 pp. [Бурда Р.И., Остапко В.М., Ларин Д.А. 1995. Атлас охраняемых растений (виды флоры юговостока Украины, занесенные в Красную книгу). Киев: Наукова думка, 124 c.].

9. Demina O.N. Cymbochasma borysthenica. In: Krasnaya kniga Rostovskoi oblasti. Vol. 2. Rasteniya. 2014. 2nd ed.

10. Rostov-na-Donu: Minprirody Rostovskoi oblasti, p. 1260. [Дёмина О.Н. Цимбохазма днепровская - Cymbochasma borysthenica. В кн.: Красная книга Ростовской области. Т. 2. Растения. 2014. 2^е изд. Ростов-на-Дону: Минприроды Ростовской области, с. 1260]. Available at: https://www.donland.ru/activity/856/

11. Dokhman G.I. 1930. Bulletin du jardin botanique principal de l'U.R.S.S., 29(5-6): 543-549. [Дохман Г.И. 1930. О находке Cymbochasma borysthenica Pall. в Сальськом округе вблизи Сало-Манычского водораздела. Известия Главного ботанического сада С.С.С.Р., 29(56): 543-549].

12. Kolomiychuk V.P. 2010а. In: Fitoriznomanittya prykordonnykh terytoriy Ukrainy, Rosii ta Bilorusi u postchornobylskyi period: Zbirka statey za materialamy mizhnarodnoi naukovoi konferentsii, 17-18.12.2010, Chernihiv, Ukraina. Kyiv: Phytosociocentre, pp. 135-144. [Коломийчук В.П. 2010a. Раритетное фиторазнообразие в границах проектируемого Русско-Украинского билатерального биоферного резервата "Меотида". У зб.: Фіторізноманіття прикордонних територій України, Росії та Білорусі у постчорнобильський період: Збірка статей за матеріалами міжнародної наукової конференції, 17-18 грудня 2010 р., Чернігів, Україна. Київ: Фітосоціоцентр, с. 135-144].

13. Kolomiychuk V.P. 2010b. In: The Plant Kingdom in the Red Data Book of Ukraine: Implementing the Global Strategy for Plant Conservation. Proceedings of International Conference (11-15 October 2010, Kyiv). Kyiv: Alterpress, pp. 94-96. [Коломійчук В.П. 2010b. Рослини узбережжя Азовського моря у Червоній книзі України. В кн.: Рослинний світ у Червоній книзі України: впровадження Глобальної стратегії збереження рослин. Матеріали міжнародної конференції (11-15 жовтня 2010 р., м. Київ). Київ: Альтерпрес, с. 94-96].

14. Kolomiychuk V.P. 2018. In: V International conference "The plant kingdom in the Red Data Book of Ukraine: Implementing the Global Strategy for Plant Conservation", 25-28 June 2018, Kherson. Kherson: Vyshemyrskyi V.S., pp. 51-52. [Коломійчук В.П. 2018. Популяційні особливості Cymbochasma borysthenica (Pall. ex Schlecht.) Klokov et Zoz у Північному Приазов'ї. В зб.: Рослинний світ у Червоній книзі України: впровадження Глобальної стратегії збереження рослин. Матеріали V Міжнародної наукової конференції (25-28 жовтня 2018 р., Херсон). Херсон: Вишемирський В.С., с. 51-52].

15. Kolomiychuk V.P., Tyshchenko O.V. 2012. In: Phytodiversity of nature reserves and national nature parks of Ukraine. P.2. National nature parks. Eds V.A. Onyshchenko, T.L. Andrienko. Kyiv: Phytosociocentre, pp. 410-428. [Коломійчук В.П., Тищенко О.В. 2012. НПП Приазовський. В кн.: Фіторізноманіття заповідників і НПП України. Ч. 2. Національні природні парки. Під ред. В.А. Онищенка, Т.Л. Андрієнко. Київ: Фітосоціоцентр, c. 410-428].

16. Kolomiychuk V.P., Onyshchenko V.A., Peregrym M.M. 2012. Important plant areas of the Azov Region. Ed. T.L. Andrienko. Kyiv: Alterpress, 116 pp. [Коломійчук В.П., Онищенко В.А., Перегрим М.М. 2012. Важливі ботанічні територіїПриазов'я. За ред. Т.Л. Андрієнко. Київ: Альтерпрес, 116 с.].

17. Kondratyuk E.M., Burda R.I. 1981. Ukrainian Botanical Journal, 38(5): 1-7. [Кондратюк Є.М., Бурда РІ. 1981. Стан і перспективи охорони видів флори Донбасу, занесених до "Червоної книги Української РСР". Український ботанічний журнал, 38(5): 1-7].

18. Kondratyuk E.N., Burda R.I., Ostapko V.M. 1985. Konspekt flory yugo-vostoka Ukrainy. Sosudistye rasteniya. Kyiv: Naukova Dumka, 272 pp. [Кондратюк Е.Н., Бурда РИ., Остапко В.М. 1985. Конспект флоры юго-востока Украины. Сосудистые растения. Киев: Наукова думка, 272 с.].

19. Kotov M.I. 1927. Journal of Agricultural Botany, 1(3): 1761. [Котов М.І. 1927. Ботанічно-географічний нарис долини р. Інгульця. Труди сільсько-господарської ботаніки, 1(3): 17-61].

20. Kotov M.I., Tanfiliev V G. 1934. Journal de l'Institut Botanique de I'Academie des Sciences d'Ukraine (Ukrainian Botanical Journal), 2(10): 75-112. [Котов М.І., Танфілієв В.Г. 1934. Ботаніко-географічний нарис долини р. Інгула. Журнал Інституту ботаніки ВУАН (Український ботанічний журнал), 2(10): 75-112].

21. Krytska L.I. 1988. Ukrainian Botanical Journal, 45(4): 15-19. [Крицька Л.І. 1988. Ендемізм флори степів та вапнякових відслонень Правобережного Злакового Степу. Український ботанічний журнал, 45(4): 15-19.].

22. Krytskaya L.I., Novosad V.V. 2001. Proceedings of the National Museum of Natural History. Kyiv, pp. 147-188. [Крицкая Л.И., Новосад В.В. 2001. Флоросозологические особенности степных флор региона Западного Причерноморя в связи с вопросами оптимизации его природно-заповедной степи. Вісник Національного природничого музею, 1: 147-188].

23. Krytska L.I., Didukh Ya.P, Kolomiychuk V.P 2009. Cymbochasma borysthenica. In: Chervona knyha Ukrainy. Roslynnyi svit. (Red Data Book of Ukraine. Plant Kingdom). Ed. Ya.P Didukh. Kyiv: Globalconsulting, p. 529. [Крицька Л.І., Дідух Я.П., Коломійчук В.П. 2009. Повстянка дніпровська (цимбохазма дніпровська) - Cymbochasma borysthenica. В кн.: Червона книга України. Рослинний світ. За ред. Я.П. Дідуха. Київ: Глобалконсалтинг, с. 529].

24. Kryukova I.V., Luks Yu.A., Privalova L.A. 1980. Zapovednye rasteniya Kryma. Simferopol: Tavria, 96 pp. [Крюкова И.В., Лукс Ю.А., Привалова Л.А. 1980. Заповедные растения Крыма. Симферополь: Таврия, 96 c.].

25. Kucherevskyi V.V. 1986. Ukrainian Botanical Journal, 43(6): 72-73. [Кучеревський В.В. 1986. Екологобіологічні особливості Cymbochasma borysthenica (Pall. ex Schlecht.) Klokov et Zoz на Дніпропетровщині. Український ботанічний журнал, 43(6): 72-73].

26. Kucherevskyi V.V. 1992. In: Izuchenie ontogeneza introduktsionnykh vidov prirodnykh flor v botanicheskikh sadakh (Teoreticheskie i metodicheskie aspekty, rezultaty izucheniya). Kyiv, pp. 86-87. [Кучеревский В.В. 1992. Особенности онтогенеза Cymbochasma borystenica (Pall. ex Schleicht.) Klokov et Zoz. В кн.: Изучение онтогенеза интродукционных видов природных флор в ботанических садах (Теоретические и методические аспекты,результаты изучения). Киев, с. 86-87].

27. Kucherevskyi V.V. 1994a. Ukrainian Botanical Journal, 51(3): 197-201. [Кучеревський В.В. 1994a. Раритетні види урбанофлори м. Кривого Рогу. Український ботанічний журнал, 51(3): 197-201].

28. Kucherevskyi V.V. 1994b. In: Okhorona genofondu roslyn v Ukraini: Tezy dopovidey naukovoi konferentsii. Donetsk, p. 208. [Кучеревський В.В. 1994b. Шляхи збереження генофонду рідкісних, ендемічних і реліктових видів регіональних флор в умовах урбанізованого середовища. В зб.: Охорона генофонду рослин в Україні: Тези доповідей наукової конференції (Кривий Ріг, травень, 1994р.). Донецьк, с. 208.].

29. Kucherevskyi V.V. 2001. Atlas of rare and endangered plants of Dnepropetrovsk region. Kyiv: Phytosociocentre, 360 pp. [Кучеревський В.В. 2001. Атлас рідкісних і зникаючих рослин Дніпропетровщини. Київ: Фітосоціоцентр, 360 с.].

30. Kucherevskyi V.V. 2004. Synopsis of the flora of the Rightbank steppe of the Dnieper region. Dnepropetrovsk: Prospect, 292 pp. [Кучеревський В.В. 2004. Конспект флори Правобережного степового Придніпров'я. Дніпропетровськ: Проспект, 292 с.].

...