Размещено на http://www.allbest.ru/

Продуктивність лавандину сорту іній залежно від способів зрошення та систем удобрення

Марковська О.Є. - д.с.-г.н., професор,

в.о. завідувача кафедри ботаніки та захисту рослин, Херсонський державний аграрно-економічний університет

Стеценко І.І. - здобувач вищої освіти ступеня доктора філософії, асистент кафедри ботаніки та захисту рослин,

Херсонський державний аграрно-економічний університет

Актуальним напрямом сучасного аграрного виробництва є вирощування багато- річних ефіроолійних рослин, які адаптовані до ґрунтово-кліматичних умов певної зони України. Технології культивування цих культур не передбачають інтенсивного обробітку ґрунту, застосування хімічних засобів регулювання чисельності комах та мають три- валий (понад 10 років) період експлуатації, що сприяє відновленню явища природного гомеостазу. Перспективною рослиною для умов півдня України є лавандин - міжвидовий гібрид, отриманий у результаті штучного схрещування лаванди вузьколистої та лаванди широколистої. Квіткова сировина лавандину є джерелом цінної ефірної олії, що засто- совується у фармацевтичній промисловості, керамічному й фарфоровому виробництві, миловарінні, побутовій парфумерії, декоративному садівництві тощо. Однак рекомен- дації виробництву з агротехнічних аспектів технології вирощування лавандину у про- мислових насадженнях відсутні, а наявна інформація стосується, у більшості випадків, лаванди і має загальний характер. Мета проведеного експерименту полягала у встанов- ленні впливу способів зрошення та систем удобрення на особливості росту і розвитку, показники продуктивності рослин лавандину сорту Іній в умовах півдня України. Дослі- дження проводили впродовж 2021-2023 рр. на темно-каштанових слабо солонцюватих середньосуглингкових ґрунтах приватного підприємства «Криниця», що розташоване у с. Інгулець Херсонського району Херсонської області (46°48'12.2"N 32°50'37.5"E). Схема досліду включала способи зрошення - краплинний поверхневий, краплинний під- ґрунтовий, спринклерний та системи удобрення - мінеральна - І, мінеральна - ІІ, орга- нічна. Продуктивність рослин лавандину суттєво залежала від способів зрошення, сис- тем удобрення та року використання насаджень (у перші три роки життя). Найбільшу продуктивність квіткової сировини (9,83 та 9,81 т/га) на третьому році використання насаджень рослини лавандину формували за спринклерного способу зрошення та орга- нічної й мінеральної систем живлення, за яких добрива вносили з поливною водою. Най- вищій показник виходу ефірної олії лавандину з одного гектару отримано у варіанті підґрунтового краплинного зрошення за органічної системи удобрення на третьому році використання насаджень, де він становив 147,4 л/га.

Ключові слова: лавандин, спосіб зрошення, удобрення, продуктивність, ефірна олія.

Markovska O.Ye., Stetsenko I.I. Productivity of `Iniy' lavendin variety depends on irrigation methods and fertilizer system

The actual direction of modern agricultural production is cultivation of perennial essential oil plants that are adapted to the soil conditions of a certain zone of Ukraine. Cultivation technologies of these crops do not involve intensive tillage, usage of chemicals for regulating the number of insects and have a long (over 10 years) operation period, that makes the restoration of the natural homeostasis possible. Lavandin is a promising plant in terms of the climate and soil conditions of southern Ukraine - an interspecies hybrid obtained as a result of artificial crossbreeding of narrow-leaved and broad-leaved lavender. The flower raw material of lavender is a source of valuable essential oil used in pharmaceutical industry, pottery and porcelain production, soap making, household perfumes, decorative and landscape design, etc. However, there are no recommendations of growing lavandin in industrial plantings as for the agrotechnical aspects of cultivation technologies and the available information in most cases refers to lavender and is a basic one. The purpose of the carried out experiment was in establishing the influence of irrigation methods and fertilizing on growth, development features and parameters of lavandin productivity, `Iniy' lavandin variety in particular, in the conditions of southern Ukraine. The research was being carried out during 2021-2023 on dark chestnuts weakly on saline medium- sugling soils of a private enterprise "Krynytsia", located in the village Ingulets, Kherson Raion, Kherson Oblast (46°48'12.2"N 32°50'37.5"E). The scheme of the experiment included irrigation methods - surface droplet, subsoil droplet, sprinkler, and mineral - І, mineral - ІІ and organic fertilizer systems. Productivity of lavender plants depended significantly on irrigation methods, fertilization systems and the year of plantation use (in the first three years of life). The highest productivity of flower raw materials (9.83 and 9.81 t/ha) in the third year of using lavender plant plantations was formed under the sprinkler method of irrigation and organic and mineral nutrition systems, in which fertilizers were applied with irrigation water. The highest rate of lavender oil amount from one hectare is obtained using the subsoil version drip irrigation under an organic plant nutrition system in the third year of the use of plantations, where it was147.4 l/ha.

Key words: lavandin, irrigation method, fertilizer, productivity, essential oil. лавандин спосіб зрошення удобрення ефірна олія

Постановка проблеми

Сучасні світові та вітчизняні тенденції на спожи- вчому аграрному ринку впродовж тривалого часу засвідчують зростання попиту на продукцію парфумерного, фармацевтичного, оздоровчого призначення, що має рослинне походження. Крім загальновизнаних сфер використання аграрної про- дукції (харчова, кормовиробнича та переробна промисловість) суттєвого розвитку набули такі напрями як біоенергетика, органічне виробництво та естетично-оз- доровчі послуги (зелений туризм). Для надання останніх найбільш часто вико- ристовують саме насадження ефіроолійних культур, таких як лаванда, лавандин, гісоп лікарський, полин лимонний, м'ята перцева, види чебрецю, монарди, шав- лії, базиліків [1, с. 99; 2 с. 140]. Площі, що використовуються для вирощування цих рослин, є не лише зонами виробництва цінних ефірних олій, а й місцями збереження та примноження природного біорізноманіття. Завдяки особливостям вирощування ефіроолійних рослин, які не передбачають інтенсивного обробітку ґрунту, застосування хімічних засобів регулювання чисельності комах та мають тривалий (понад 10 років) період культивування на одному місці, вони сприяють відновленню явища природного гомеостазу.

Найбільш поширеними серед ефіроолійних культур на сьогоднішній день є рослини роду Лаванда (Lavandula), які для свого росту і розвитку вимагають певних ґрунтово-кліматичних і погодних умов, що характерні саме для півдня України [3, с. 75; 4, с. 20]. Перспективним представником рослин цього роду є лавандин - міжвидовий гібрид, отриманий у результаті природного або штуч- ного схрещування лаванди вузьколистої та лаванди широколистої. У Держав- ному підприємстві «Дослідне господарство «Новокаховське» Інституту рису НААН з 1997 року проводилася інтродукція та селекція лавандину, зразки якого є адаптованими до природних умов півдня України і мають високі господар- сько цінні ознаки [5, с. 8]. У вітчизняних та іноземних наукових джерелах пред- ставлена достатня кількість інформації стосовно морфологічних, біологічних особливостей рослин лавандину, впливу погодних умов на онтогенез рослин, компонентного складу ефірної олії тощо. Однак рекомендації виробництву з агротехнічних аспектів технології вирощування лавандину у промислових насадженнях відсутні, а наявна інформація стосується, у більшості випадків, лаванди і має загальний характер, що й обумовило актуальність представленого наукового дослідження.

Аналіз останніх досліджень і публікацій

Лідерами за площами насаджень лавандину є Іспанія, Франція, Італія, Австралія, Балканські країни, Болгарія. Лавандин за урожайністю переважає лаванду вдвічі, а за виходом ефірної олії - в 4-5 рази, забезпечуючи отримання валового доходу на рівні 4500-5000 дола- рів США з одного гектару плантацій [6]. За морфологічними, біологічними і господарсько цінними ознаками деякі клони лавандину займають проміжне положення між вихідними видами лаванди, інші близькі до них або перевищу- ють останні. Рослини лавандину дещо вищі за лаванду широколисту і майже вдвічі - за лаванду вузьколисту. Діаметр їх куща, кількість квітконосів на одну рослину й кілець у суцвітті, квіток у кільці, більші, порівняно з вихідними батьківськими формами лаванди. У лавандину вихід ефірної олії коливається в межах 0,9-2,0% від сирої маси рослин, а її валовий збір складає 170-250 кг/га, перевищуючи лаванду за даними показниками в 1,5-2,0 та 4-5 рази відповідно. Лавандова олія, порівняно з лавандиновою, має кращий компонентний склад і характеризується високим вмістом ліналілацетату, що й визначає її широке використання у парфумерній, косметичній промисловості. Крім того, її засто- совують у харчовій, фармацевтичній, миловарній та інших галузях. Ефірна олія лавандину має підвищений вміст 1,8-цинеолу та камфори, які надають їй різ- кого запаху і, таким чином, обмежують її використання у парфумерній про- мисловості. Водночас ці компоненти через високу біологічну активність мають широке застосування у фармацевтичній промисловості, а також у кераміч- ному й фарфоровому виробництві, миловарінні, побутовій парфумерії (суміші з лавандовою олією використовують для виготовлення туалетних вод, лосьйо- нів кремів, пудр, лаків - [7, с. 24].

Наявні рекомендації у вітчизняній та іноземній науковій літературі щодо агро- технічних прийомів у технології вирощування рослин роду Lavandula стосуються, головним чином, лаванди [8, с. 81; 9, с. 291; 10]. Лавандин, як і лаванда, неви- багливий до родючості ґрунту, порівняно з основними сільськогосподарськими рослинами. Найкращими для нього є супіщані ґрунти з реакцією ґрунтового сере- довища від 6,5 до 7,5. Щодо агротехніки та особливостей вирощування сортів лавандину Іній, Антей, Етюд, занесених до Державного реєстру сортів рослин придатних для поширення в Україні, розроблено загальні рекомендації оригіна- тору (Інститут рису НААН України), згідно яких перед плантажною оранкою вно- ситься суперфосфат, у середньому до 5 ц/га. На ґрунтах із низьким вмістом гумусу необхідно внести 35-40 т/га гною, кількість якого можна зменшити вдвічі за одночасного внесення азотних, фосфорних та калійних добрив у дозі 30-40 кг/га д.р. [5, с. 21]. В іноземних джерелах науковцями акцентується увага на важливості проведення агрохімічного аналізу ґрунту перед закладанням плантацій лаванди з урахуванням виносу культурою на формування 100 кг суцвіть 0,8 кг азоту, 0,2 кг фосфору та 0,8 кг калію з метою забезпечення збалансованого поживного режиму. Упродовж усього вегетаційного періоду рекомендовано внесення азоту дозою 80-100 кг/га д.р. у 3-4 підживлення (з них 50-60 кг/га д.р. запланувати у період весняного підживлення), дози фосфорних і калійних добрив розрахову- ються за результатами агрохімічного аналізу ґрунту. Надмірне внесення азотних добрив погіршує якість олії, зменшує морозо-, зимостійкість рослин, стійкість до збудників хвороб, а також зменшує конкурентоспроможність рослин до бур'янів. Лавандин є посухостійкою культурою. Проте у критичні періоди до вологозабез- печення (вкорінення живців, приживлюваність саджанців, фаза бутонізації-поча- ток цвітіння) дефіцит вологи негативно впливає на ріст і розвиток рослин, тому зрошення є важливим аспектом у технології вирощування рослин. Близьке заля- гання ґрунтових вод, надлишок вологи, особливо у фазу цвітіння, призводить до випадання рослин або зменшення виходу ефірної олії. Серед способів зрошення найбільш рекомендованим є краплинне, яке не тільки підтримує вологість ґрунту у критичні періоди онтогенезу рослин на оптимальному рівні, а й дає можливість контролювати бур'яни шляхом гербігації. Поверхневе дощування за результатами наукових досліджень створює сприятливі умови для розвитку збудників хвороб, викликає розлогість кущів [6; 11].

Постановка завдання

Мета дослідження - встановити вплив способів зрошення та систем удобрення на особливості росту і розвитку, показники продуктивності рослин лавандину сорту Іній в умовах півдня України. Дослі- дження проводили впродовж 2021-2023 рр. на темно-каштанових слабо солон- цюватих середньосуглингкових ґрунтах приватного підприємства «Криниця», що розташоване у с. Інгулець Херсонського району Херсонської області (46°48'12.2"N 32°50'37.5"E). Вміст гумусу в орному шарі ґрунту дослідних ділянок становив 2,4%, забезпеченість нітратами - низька, рухомим фосфором і калієм - середня. рН ґрунтового розчину - 7,2, щільність складення шару ґрунту 0-30 см - 1, 27 г/см³.

Схема досліду включала способи зрошення (фактор А) - краплинний поверх- невий, краплинний підґрунтовий, спринклерний та системи удобрення (фак- тор В) - мінеральна - І, мінеральна - ІІ, органічна. У контрольному варіанті (без зрошення) мінеральна - І та мінеральна - ІІ системи включали основне внесення добрив під оранку на глибину 30-32 см дозою P120K60, перед висаджуванням роз-

сади - N₆₀, у період весняного відростання, появи квітконосів та у фазу забарвле-

ного бутону - N20P20K20. Органічна система включала основне внесення під оранку 40 т/га гною та обробку кореневої системи рослин перед висаджуванням розчином препарату Біо-гель (100 мл на 10 л води, експозиція 1 год.). У період весняно-літ- ньої вегетації, у фази весняного відростання, появи квітконосів, забарвленого бутону вносили шляхом обприскування рослин препарат Біо-гель нормою 2 л/га. У варіантах краплинного поверхневого, краплинного підґрунтового та сприн- клерного зрошення мінеральна система удобрення - І складалася з основного внесення добрив під оранку дозою P120K60, перед висаджуванням розсади - N60 та трьох підживлень дозою N20P20K20 у фази весняного відростання, появи квітконо- сів, забарвленого бутону. Мінеральна система удобрення - ІІ включала також основне внесення добрив під оранку дозою P120K60 та внесення перед висаджуванням розсади дози N30 і через 15 діб після посадки розсади - N30 з поливною водою. У весняно-літній період вносили добрива дозами N20P20K20 у чотири прийоми за попередньо наведеними фазами (N60P60K60). Органічна система передбачала осно- вне внесення під оранку 40 т/га гною та обробку кореневої системи рослин перед висаджуванням розчином препарату Біо-гель (100 мл на 10 л води, експозиція 1 год.). У період весняно-літньої вегетації, у фази весняного відростання, появи квітконосів, забарвленого бутону вносили з поливною водою препарат Біо-гель нормою 2 л/га.

Вегетаційними поливами підтримували вологість у шарі ґрунту 0-60 см на рівні 70% НВ. Зрошувальна норма по роках дослідження залежно від гідротерміч- них умов (2021 р. надмірно вологий - ГТК 1,54; 2022 р. дуже посушливий - ГТК 0,39; 2023 р. по червень місяць вологий - ГТК 1,0) складала 450 м³/га у 2021 р.,

650 м³/га у 2022 р. та 550 м³/га у 2023 р.

У досліді вирощували середньостиглий сорт Іній, який характеризується висо- кою зимо- і посухостійкістю (оригінатор Інститут рису НААН). Дослід закладено методом розщеплених ділянок, спостереження та обліки проводили згідно загаль- новизнаних методик [12; 13; 14]. Повторність у досліді 4-разова, розмір дослідної ділянки - 100 м², облікової - 75,6 м². Схема посадки саджанців - 70Ч140 см.

Виклад основного матеріалу дослідження

Основними показниками продук- тивності насаджень лавандину є вихід ефірної олії з однієї рослини або з оди- ниці площі. Головними чинниками, від яких залежить велична продуктивності, є умови вологозабезпечення та поживний режим ґрунту в основні періоди росту і розвитку рослин. Аналіз погодних умов у роки дослідження свідчить про те, що два з трьох років (2021 р., 2023 р.) характеризувалися надмірною кількістю атмосферних опадів у період від початку відновлення весняної вегетації до фази масового цвітіння (рис. 1).

Рис. 1. Умови природного вологозабезпечення за роками дослідження

У 2021 р. та 2023 р. кількість опадів значно перевищувала середньобагаторічні показники, а ГТК становив 1,5 та 1,0 відповідно. Умови 2022 р., навпаки, були посушливими, сума опадів за період з березня по липень не перевищувала серед- ньобагаторічні дані, а ГТК становив 0,39.

Головна часка ефірної олії формується у суцвіттях лавандину та складає близько 54% від усієї кількості, що продукується рослиною. Таким чином, дов- жина суцвіть першого та другого порядків та їх кількість мають прямий вплив на величину урожаю квіткової сировини з однієї рослини й одиниці площі. Дов- жина суцвіття - показник генетично обумовлений і тому не здатний до значних коливань залежно від елементів технології, однак кількість пагонів, що формує рослина, напряму залежить від умов вологозабезпеченості та поживного режиму ґрунту. Згідно проведеного дослідження кількість суцвіть першого порядку коли- валася в межах 154,7-162,0 шт./рослину у варіантах без зрошення та в межах 192,5-224,0 шт./рослину у варіантах за краплинного й спринклерного способів зрошення на мінеральних і органічний системах удобрення. Залежно від кількості сформованих суцвіть першого порядку вихід квіткової сировини з однієї рослини коливався у межах від 664,3 до 960,3 г (рис. 2).

Рис. 2. Продуктивність квіткової сировини рослин лавандину третього року використання залежно від кількості суцвіть першого порядку

Аналіз показників продуктивності лавандину третього року використання свід- чить, що найбільший вплив на кількість квіткової сировини з одного гектару мав фактор способу зрошення. Так, за умов без зрошення рослини формували 6,80; 6,87 т/га сирої маси суцвіть у варіантах із мінеральною системою удобрення - І та мінеральною системою удобрення - ІІ та 7,18 т/га за органічної системи удо- брення. Використання зрошення сприяло не лише збільшенню довжини суцвіть першого та другого порядків, а й суттєво впливало на масу квіткової сировини, що продукувалася рослинами лавандину. Найвищі показники продуктивності за тре- тього року використання насаджень культури було отримано у варіанті із сприн- клерним способом зрошення за органічної та мінеральної системи удобрення - ІІ, де вони відповідно становили 9,83; 9,81 т/га (табл. 1).

Використання поверхневого краплинного зрошення також забезпечувало високий рівень продуктивності за органічної (9,67 т/га) та мінеральної сис- теми удобрення - ІІ (9,14 т/га). За вирощування рослин в умовах підґрунтового краплинного зрошення показники квіткової продуктивності були дещо нижчими, в межах 8,46-8,82 т/га, що можна пояснити особливостями формування кореневої системи рослин лавандину впродовж перших років життя.

Таблиця 1

Показники продуктивності лавандину сорту Іній залежно від досліджуваних факторів

*Примітка: мінеральна система - І, мінеральна система - ІІ (див. схему досліду).

Аналіз динаміки формування квіткової маси лавандину свідчить про те, що вже починаючи з другого року використання за регульованих умов зволоження та раціональних систем удобрення рослини здатні продукувати від 3,66 до 7,46 т/га сирої маси суцвіть залежно від способу зволоження та системи удобрення рос- лин. Починаючи з третього року використання, насадження лавандину сорту Іній можуть продукувати за відповідних умов задекларовану у характеристиці сорту кількість квіткової сировини, забезпечуючи отримання більш як 9,0 т/га сирої маси суцвіть (рис. 3).

Найбільш важливим показником вирощування ефіроолійних культур є вихід ефірної олії з одного гектару. Згідно з результатами дослідження масова частка ефірної олії на третій рік використання насаджень досягала 1,5-1,6% від сирої маси суцвіть та 3,3-3,5% від сухої маси суцвіть за вирощування рослин без вико- ристання зрошення. Загальний вихід ефірної олії за різних систем удобрення у цьому варіанті був у межах 114,3-128,0 л/га. Застосування різних способів зро- шення сприяло збільшенню загального виходу ефірної олії з гектару, валовий збір якої був найбільший за органічної системи удобрення як за краплинного, так і спринклерного способів зрошення - 140,6; 147,4 л/га (табл. 2).

Рис. 3. Динаміка формування квіткової сировини лавандину за роки використання залежно від способів зрошення та систем удобрення

Таблиця 2

Вихід ефірної олії лавандину за різних способів зрошення та систем удобрення

Найвищим показником виходу ефірної олії характеризувався варіант із під- ґрунтовим краплинним способом зрошення за органічної системи удобрення, де масова частка ефірної олії від сирої та сухої речовини становила відповідно 1,5 та 3,4%, переважаючи інші варіанти на 0,2-0,3%. Це пояснюється більш оптималь- ним з точки зору біологічних вимог рослин лавандину поживним режимом та мен- шим впливом штучного зрошення на процеси формування ефірної олії у суцвіттях рослин. Згідно з результатами дослідження динаміки зростання виходу ефірної олії залежно від року використання насаджень за різних способів зрошення та систем удобрення встановлено, що у перший рік лавандин здатний сформувати у сирій масі суцвіть від 4,15 до 8,4 л/га ефірної олії. На другий рік використання через значне збільшення квітконосних пагонів відбувалося різке збільшення виходу ефірної олії лавандину, який залежно від способів зрошення та систем удо- брення був у межах 57,1-68,5 л/га (без використання зрошення) та 74,3-99,4 л/га за використання різних способів поливу (рис. 4).

Рис. 4. Валовий збір ефірної олії лавандину сорту Іній за роками використання залежно від способів зрошення та систем удобрення

Найбільший вихід ефірної олії отримано за третього року використання наса- джень лавандину у варіантах із поверхневим, підґрунтовим краплинним та сприн- клерним способом зрошення у варіанті органічної системи удобрення рослин, де він становив 140,6; 147,4 та 142,9 л/га відповідно.

Висновки

Продуктивність рослин лавандину сорту Іній суттєво залежала від способів зрошення, систем удобрення та року використання насаджень (у перші три роки життя). Найбільшу продуктивність квіткової сировини (9,83 та 9,81 т/га) на третьому році використання насаджень рослини лавандину формували за сприн- клерного способу зрошення та органічної й мінеральної систем живлення, за яких добрива вносили з поливною водою. Найвищій показник виходу ефірної олії лавандину з одного гектару отримано у варіанті підґрунтового краплинного зрошення за органічної системи удобрення на третьому році використання наса- джень, де він становив 147,4 л/га.

СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ:

1. Dudchenko V., Svydenko L., Markovska O., Sydiakina O. Morphobiological and biochemical characteristics of Monarda L. varieties under conditions of the southern Steppe of Ukraine. Journal of Ecological Engineering. 2020. № 21 (8). P. 99-107. doi:10.12911/22998993/127093.

2. Ушкаренко В.О., Чабан В.О., Аверчев О.В., Лавренко С.О. Вплив обробітку ґрунту на забур'яненість посівів та урожайність шавлії мускатної різних років вегетації в умовах краплинного зрошення півдня України. Таврійський науковий вісник. 2020. № 114. С. 140-147.

3. Добровольський П.А., Андрійченко Л.В., Коваленко О.А. Ефіроолійні рос- лини та їх значення у сучасному світі. Розвиток аграрної галузі та впровадження наукових розробок у виробництво : матеріали V Міжнародної науково-практичної конференції, м. Миколаїв, 19-21 жовтня 2022 р. Миколаїв : МНАУ, 2022. С. 75-78.

4. Свиденко Л.В., Єжов В.М. Перспективи вирощування деяких ефіроолій- них культур у Степу Південному. Вісник аграрної науки. 2015. № 6. С. 20-24.

5. Свиденко Л.В., Глущенко Л.А. Лавандин (Lavandula hybrida Rev.). Біологія, біохімія, агротехніка та особливості вирощування в умовах Херсонської області : методичні рекомендації. Скадовськ : Інститут рису НААН, 2018. 32 с.

6. Lavender production. Department Agriculture, Forestry and Fisheries. Republic of South Afric, 2009. URL: https://naturalingredient.org/wp/wp-content/uploads/ essoilslavender.pdf (дата звернення: 01.04.2023).

7. Марковська О.Є., Свиденко Л.В., Стеценко І.І. Порівняльна оцінка морфо- метричних показників і господарсько цінних ознак Lavandula angustifolia Mill. та Lavandula hybrida Rev. Scientific Horizons. 2020. Вип. 87. № 2. С. 24-31.

8. Kachanova T., Manushkina T., Kovalenko O. Featuresof growth and development of Lavandula angustifolia when grown under drip irrigation conditions in the Southern Steppe zone of Ukraine. Scientific Horizons. 2023. Vol. 26. № 3. P. 81-91.

9. Chrysargyris A., Drouza C., Tzortzakis N. Optimization of potassium fertilization/nutrition for growth, physiological development, essential oil composition and antioxidant activity of Lavandula angustifolia Mill. Journal of soil science and plant nutrition. 2017. Vol. 17. №. 2 P. 291-306. doi:10.4067/S0718-95162017005000023.

10. Cris,an I., Ona A., Vвrban D., Muntean L., Vвrban R., Stoie A., Mihўaiescu T., Morea A. Current trends for lavender (Lavandula angustifolia Mill.) Crops and products with emphasis on essential oil quality. Plants. 2023. Vol. 12, 357. doi:10.3390/ plants12020357.

11. Hailey L. 15 common problems with lavender plants. All about gardening. 2023. URL: https://www.allaboutgardening.com/lavender-problems (дата звернення: 01.04.2023).

12. Методика польового досліду (зрошуване землеробство) : навчальний посібник / В.О. Ушкаренко та ін. Херсон : Грінь Д.С., 2014. 448 с.

13. Методика проведення експертизи сортів рослин групи декоративних, лікар- ських та ефіроолійних, лісових на придатність до поширення в Україні (ПСП). 2-ге вид., випр. і доп. / за ред. С.О. Ткачик. Вінниця : ТОВ «Нілан-ЛТД», 2015. 130 с.

14. Порада О.А. Методика формування та ведення колекцій лікарських рос-лин. Березоточа : Вид-во ПП ПДАА, 2007. 50 с.

Размещено на Allbest.ru