Вплив фумарової та молочної кислот на м’ясну продуктивність молодняку великої рогатої худоби

Размещено на http://www.allbest.ru/

Вплив фумарової та молочної кислот на м'ясну продуктивність молодняку великої рогатої худоби

А.В. Гуцол, І.В. Дмитрук

Abstract

Hutsol A.V., Dmytruk I.V. Effect of fumaric and lactic acids on meat productivity of young cattle.

Purpose. To investigate the effect of fumaric and lactic acids on the productivity of young cattle. Methods. In the process of the research general scientific methods were used: deduction, scientific hypothesis and abstraction. Methods of zootechnical analysis were applied to determine the chemical composition of feed. During animal experiments methods of analogue groups were used. Results. As a result of a scientific and economic experiment to study the effect of fumaric and lactic acids on meat productivity of young cattle, it was found that over the main period of the experiment the average daily gain was higher in young cattle ofthe second experimental group, which received by 63 g, or 8.5% more lactic acid, the difference is statistically significant (P <0.01). In young animals of the third experimental group receiving by 74 g, or 10.0% more fumaric acid, the difference is statistically significant (P <0.01), compared with the control group. In the final period of the experiment, the average daily live weight gain in young cattle of the second experimental group receiving lactic acid was by 5 g, or 0.60%, higher; in young animals of the third experimental group obtaining fumaric acid - by 8 g, or 0.90% higher, the difference is not statistically significant compared to the control group. The absence of the statistically significant difference in the average daily gain of young cattle between the control and experimental groups indicates the absence of aftereffects of lactic and fumaric acids on productivity in the final period of the experiment. Conclusions. Increase in the average daily gain of young cattle due to the use of fumaric and lactic acids is conditioned by the fact that they have shorter path of energy production compared to glucose, activate the pancreas, intestines and stomach enzymes formation.

Key words: lactic and fumaric acids, feed, diet, productivity, young animals, weight gain, feeding, experiment.

Аннотация

Гуцол А.В., Дмитрук И.В. Влияние фумаровой и молочной кислот на мясную продуктивность молодняка крупного рогатого скота

Цель. Исследовать влияние фумаровой и молочной кислот на показатели продуктивности молодняка крупного рогатого скота. Определить влияние фумаровой и молочной кислот на мясную продуктивность молодняка крупного рогатого скота. способы. Методы. В процессе исследования использованы общенаучные методы: дедукции, научной гипотезы и абстрагирования. Для определения химического состава кормов использованы методики зоотехнического анализа. При проведении исследований на животных применялись методы эксперимента и групп -аналогов. Результаты. В результате проведения научно-хозяйственного опыта по изучению влияния фумаровой и молочной кислот на мясную продуктивность молодняка крупного рогатого скота установлено, что за основной период опыта среднесуточные приросты были выше у молодняка крупного рогатого скота второй опытной группы, получавшей молочную кислоту на 63 г , или на 8,5 %, разница статистически вероятна (Р<0,01), у молодняка третьей опытной группы, получавшей фумаровую кислоту на 74 г, или на 10 %, разница статистически вероятна (Р<0,01), по сравнению с контрольной группой. В заключительный период опыта среднесуточные приросты живой массы у молодняка крупного рогат ого скота второй опытной группы, получавшей молочную кислоту были выше на 5 г, или на 0,60 %, у молодняка третьей опытной группы, получавшей фумаровую кислоту на 8 г, или на 0,90 %, разница статистически не вероятна по сравнению с контрольной группой. Отсутствие статистически вероятной разницы в среднесуточных приростах молодняка крупного рогатого скота между контрольной и исследовательской группами свидетельствует об отсутствии последействия молочной и фумаровой кислот на показатели продуктивности в заключительный период опыта. Выводы. Повышение среднесуточных приростов молодняка крупного рогатого скота за счет использования фумаровой и молочной кислот обусловлено тем, что они имеют более короткий путь в энергообразовании по сравнению с глюкозой, активизируют образование ферментов поджелудочной железы, кишечника и желудка.

Ключевые слова: молочная и фумаровая кислоты, корм, рацион, производительность, молодняк, прирост, кормление, опыт.

Анотація

Мета. Дослідити вплив фумарової та молочної кислот на показники продуктивності молодняку великої рогатої худоби. Методи. У процесі дослідження використано загальнонаукові методи: дедукції, наукової гіпотези та абстрагування. Для визначення хімічного складу кормів використані методики зоотехнічного аналізу. Під час проведення досліджень на тваринах застосовано методи експерименту та груп-аналогів. Результати. В результаті проведення науково-господарського досліду з вивчення впливу фумарової та молочної кислот на м'ясну продуктивність молодняку великої рогатої худоби встановлено, що за основний період досліду середньодобові прирости були вищими у молодняку великої рогатої худоби другої дослідної групи, що отримувала молочну кислоту на 63 г, або на 8,5% більше, різниця статистично вірогідна (Р<0,01), у молодняку третьої дослідної групи, що отримувала фумарову кислоту на 74 г, або на 10,0 % більше, різниця статистично вірогідна (Р<0,01), порівняно з контрольною групою. В заключний період досліду середньодобові прирости живої маси у молодняку великої рогатої худоби другої дослідної групи, що отримувала молочну кислоту були вищі на 5 г, або на 0,60 % більше, у молодняку третьої дослідної групи, що отримувала фумарову кислоту на 8 г, або на 0,90 % більше, різниця статистично не вірогідна порівняно з контрольною групою. Відсутність статистично вірогідної різниці в середньодобових приростах молодняку великої рогатої худоби між контрольною та дослідними групами свідчить про відсутність післядії молочної та фумарової кислот на показники продуктивності в заключний період досліду. Висновки. Підвищення середньодобових приростів молодняку великої рогатої худоби за рахунок використання фумарової та молочної кислот обумовлено тим, що вони мають короткий шлях в енергоутворенні порівняно з глюкозою, активізують утворення ферментів підшлункової залози, кишківника та шлунку.

Ключові слова: молочна та фумарова кислоти, корм, раціон, продуктивність, молодняк, приріст, годівля, дослід.

Вступ

Постановка проблеми. Органічні кислоти і їх солі - добре відомі як інгібітори розмноження багатьох небезпечних мікроорганізмів. В Європейському Союзі вони визнані безпечними і допускаються до використання більшістю країн - членів ЄС як підкислювачі кормів. При низькому рівні довіри до фармацевтичних препаратів у всьому світі такі підкислювачі можуть стати незамінною кормовою добавкою [1, 2].

Одним із завдань цільового використання підкислювачів корму є активація утворення ферментів підшлункової залози, китттківника. та шлунку. У такому разі слід контролювати вміс кислот та солей (зокрема, масляної, молочної та лимонної кислот). Активація утворення ферментів покликана забезпечувати кращу перетравність поживних речовин корму [3].

Підкислювачі поліпшують стан ворсинок епітелію тонкого кишківника, в якому й відбувається засвоєння поживних речовин. Від стану всмоктувальної поверхні ворсинок безпосередньо залежить всмоктування поживних речовин організмом. Тож якщо вони пошкоджені або обтяжені часточками неперетравленого корму, добре засвоєння корму просто неможливе [4].

Використання різних композицій органічних кислот і їх солей дає підстави вважати, що таке використання - це один із напрямків нової концепції годівлі. Воно дозволяє збільшити продуктивність тварин, підвищити економіку виробництва, а також замінити використання антибіотиків у тваринництві.

Фумарова кислота є незамінним ланцюгом циклу трикарбонових кислот - універсальним ланцюгом в аеробному процесі утворення біологічної енергії. Енергетичні ємності молекули фумарової кислоти і глюкози - рівні. Тому, враховуючи більш короткий шлях фумарової кислоти в енергоутворенні порівняно з глюкозою, її можна використовувати для швидкого синтезу АТФ при стресових впливах і в критичних станах [5, 6].

Раціональним рішенням для запобігання проносів є використання спеціальних підкислювачів молока. Підкислене молоко телята отримують після молозивного періоду впродовж 3 тижнів. Завдяки правильному приготуванню суміші молока з кислотою та дотриманню оптимальної його температури (38°С, але не нижче 35°С), суттєво зменшується ризик потрапляння молока у рубець телят, виникнення проносів та інших проблем із травленням [7]. корм фумаровий залоза кишківник

Використання органічних кислот і нових комплексних препаратів, створених на основі органічних кислот в сучасному тваринництві дозволяє підвищити продуктивність тварин, максимально зберегти поживні речовини в комбікормах і сировині, пригнітити розвиток грибків і бактерій, підвищити перетравність поживних речовин корму та енергозабезпеченість тварин, зменшити вплив стресу на тварин, захистити тварин від хвороб, що значно підвищує ефективність тваринництва [1, 2, 8, 10].

Позитивні результати отримані вітчизняними та закордонними дослідниками засвідчують високу ефективність використання органічних кислот у годівлі молодняку свиней та птиці, проте, не достатньо досліджений вплив органічних кислот на показники продуктивності молодняку великої рогатої худоби [2, 3]. Для забезпечення інтенсивного росту телят у молочний період, коли у них ще не сформований процес травлення, повністю не функціонують передшлунки та ферментна система, розпочинають підгодівлю молодняку з використання молока або замінників незбираного молока та зернових кормів [7, 9].

Мета досліджень полягає у вивченні впливу фумарової і молочної кислот на м'ясну продуктивність молодняку великої рогатої худоби

Матеріали і методи

Дослід проводився на трьох групах молодняку великої рогатої худоби, підібраних за принципом аналогів, по 10 голів у кожній. При їх формуванні враховували живу масу тварин, вік, стать, походження. Контрольна група телят отримувала замінник незбираного молока згідно прийнятої схеми випойки в господарстві. Друга група телят (дослідна) також випоювалася за схемою випойки замінника незбираного молока, але з 15 доби життя отримувала по 3 г на голову за добу молочної кислоти в одній із випойок. Третя група телят (дослідна) з 15 доби у складі замінника незбираного молока отримувала по 3 г на голову за добу фумарової кислоти. Протягом досліду проводили спостереження за ростом і розвитком телят.

Результати досліджень та обговорення. Дослід проводився за схемою, наведеною в таблиці 1.

Таблиця 1 Схема науково-господарського досліду

ОР* - основний раціон, який у зрівняльний період був однаковим для всіх груп і складався з кормів що вирощуються у господарстві.

Жива маса тварин на початок зрівняльного періоду досліду між групами була невірогідна. Контрольна група під час зрівняльного, основного та заключного періодів отримувала основний раціон. Дослідним групам в основний період до складу замінника незбираного молока вводилися досліджувані органічні кислоти до основного раціону в залежності від вимог методики та схеми досліду. Годівля тварин усіх груп в основний період досліду нормувалась згідно з встановленими нормами, з врахуванням віку. Органічні кислоти давали протягом 90 діб основного періоду досліду. Під час досліджень контролювалась якість кормів, їх придатність до згодовування. Телят утримували в ідентичних індивідуальних клітках, які відповідають зоотехнічним та гігієнічним нормам. Раціон, що використовувався на початок основного періоду досліду, подано в таблиці 2.

Аналіз раціону, що використовувався на початок основного періоду досліду у годівлі телят, свідчить, що в структурі раціону грубі корми становлять - 2%, замінник незбираного молока - 80 %; концентровані корми - 18 %; перетравного протеїну на одну кормову одиницю - 97 г; вміст клітковини в сухій речовині - 5,8 %; вміст жиру в сухій речовині - 17,1 %; цукро-протеїнове відношення - 0,91:1; відношення кальцію до фосфору - 1,22:1. За основний період досліду (90 днів) витрати кормових одиниць на один кілограм приросту становили в першій контрольній групі 3,54 кормових одиниць, в другій дослідній групі, яка отримувала у складі раціону молочну кислоту, витрати кормових одиниць становили 3,33 кормових одиниць, або на 0,21 кормову одиницю менше, в третій дослідній групі, яка отримувала фумарову кислоту, витрати кормових одиниць становили 3,25 кормових одиниць, або на 0,29 кормових одиниць менше, ніж в контрольній групі.

Таблиця 2 Раціон для телят віком 15 днів, живою масою 38 кг, середньодобовим проростом 800 г (початок основного періоду досліду)

Основні результати досліджень. За основний період науково- господарського досліду отримані результати подано в таблиці 3.

Размещено на http://www.allbest.ru/

Таблиця 3 Прирости живої маси телят за 90 днів основного періоду досліду

Примітка. Вірогідна різниця між контрольною і дослідною групою (**-р<0,01 ***-р<0,001).

За даними таблиці 3 у віці 45 днів середньодобові прирости у молодняку великої рогатої худоби другої дослідної групи, що отримувала молочну кислоту були вищими, ніж у телят контрольної групи на 60 г (Р <0,01), у молодняку великої рогатої худоби третьої дослідної групи, що отримувала фумарову кислоту були вищими на 67 г (Р<0,01).

Середньодобові прирости телят у віці 75 днів були вищими у молодняку великої рогатої худоби другої дослідної групи на 67 г (Р <0,01), у молодняку третьої дослідної групи на 80 г (Р<0,01) ніж у молодняку великої рогатої худоби контрольної групи. В 105-денному віці середньодобові прирости у молодняку великої рогатої худоби були вищими у другій дослідній групі на 60 г, у третій дослідній групі на 73 г. Різниця статистично вірогідна (Р<0,01, Р<0,01).

За основний період досліду середньодобові прирости були вищими у молодняку великої рогатої худоби другої дослідної групи, що отримувала молочну кислоту на 63 г, або на 8,5 %, різниця статистично вірогідна (Р<0,01), у молодняку третьої дослідної групи, що отримувала фумарову кислоту на 74 г, або на 10,0 %, різниця статистично вірогідна (Р<0,01), порівняно з контрольною групою.

Після закінчення основного періоду досліду було проведено заключний період досліду тривалістю 60 днів, під час якого контролювали приріст живої маси піддослідного молодняку великої рогатої худоби.

В заключний період досліду середньодобові прирости живої маси у молодняку великої рогатої худоби другої дослідної групи що отримувала молочну кислоту були вищі на 5 г, або на 0,60 %, у молодняку третьої дослідної групи, що отримувала фумарову кислоту на 8 г, або на 0,90 %, різниця статистично не вірогідна порівняно з контрольною групою. Відсутність статистично вірогідної різниці в середньодобових приростах молодняку великої рогатої худоби між контрольною та дослідними групами свідчить що післядії молочної та фумарової кислот на показники продуктивності в заключний період досліду не спостерігалось.

Підвищення середньодобових приростів молодняку великої рогатої худоби за рахунок використання фумарової та молочної кислот обумовлено тим, що вони мають коротший шлях в енергоутворенні порівняно з глюкозою, активізують утворення ферментів підшлункової залози, кишківника та шлунку.

Висновки

1. За основний період досліду середньодобові прирости були вищими у молодняку великої рогатої худоби другої дослідної групи, що отримувала молочну кислоту на 63 г, або на 8,5 %, різниця статистично вірогідна (Р<0,01), у молодняку третьої дослідної групи, що отримувала фумарову кислоту на 74 г, або на 10,0 %, різниця статистично вірогідна (Р<0,01), порівняно з контрольною групою.

2. За основний період досліду (90 днів) витрати кормових одиниць на один кілограм приросту в другій дослідній групі, яка отримувала у складі раціону молочну кислоту були менші на 0,21 кормову одиницю, в третій дослідній групі, яка отримувала фумарову кислоту на 0,29 кормових одиниць менше ніж в контрольній групі.

3. Підвищення середньодобових приростів молодняку великої рогатої худоби за рахунок використання фумарової та молочної кислот обумовлено тим, що вони мають коротший шлях в енергоутворенні порівняно з глюкозою, активізують утворення ферментів підшлункової залози, кишківника та шлунку.

Список бібліографічних посилань

1. Костенко В.М., Дмитрук І.В., Нечипорук Ю.І., Суховуха С.М. Ефективність використання лимонної та бурштинової кислот, пробіотиків та їх сумішок, як рістстимулюючих та імунозахистних безпечних добавок в годівлі тварин. Збірник наукових праць ВДАУ. 2008. Вип. 34. С. 230-233.

2. Коршунов В.М., Ефимов Б.А., Пикина А.П. Характеристика биологических препаратов и пищевых добавок для функционального питания и коррекции микрофлоры кишечника. Микробиология. 2015. № 3. С. 86-91.

3. Ярошко М.В. Підкислювачі кормів у раціонах свиней - чого від них чекати. Агроексперт. 2016. № 8(97). С. 21-27.

4. Найденский М., Кормолиев Р., Лукачёва В. Применение органических кислот для развития животных. Комбикорма. 2002. № 7. С. 53.

5. Артемов Б.Т., Ракова Т.Н., Бузлама В.С. Фумарова кислота - стимулятор общей (неспецифической) резистентности свиней. Диагностика и терапия незаразных болезней сельскохозяйственных животных. М.: Агропромиздат, 1986. С. 83.

6. Бакуменко А.Б., Жейнова Н.Н. Фумарова кислота - эффективное средство профилактики каннибализма у птицы. Ефективне птахівництво та тваринництво. 2004. № 3. С. 18-19.

7. Назаренко А.П. Здорові телята з мінімальними втратами. Агроексперт. 2016. №11 (100). С. 34-40.

8. Петриченко В.Ф., Корнійчук О.В., Векленко Ю.А. Сталий розвиток лукопасовищного кормовиробництва в умовах змін клімату. Вісник аграрної науки. 2018, №6 (783) С. 25 -32. https://doi.org/10.31073/agrovisnvk 201806-045.

9. Петриченко В.Ф., Корнійчук О.В, Векленко Ю.А. Наукові основи інтенсифікації виробництва кормів на луках та пасовищах України. Корми і кормовиробництво. 2020. №89. 10-22.

10. Жуков В.П., Обертюх Ю.В., Виговська І.О., Божок Л.В. Динаміка мікробіологічних процесів при заготівлі бобових трав з бактеріальним препаратами комплексної дії. Корми і кормовиробництво. 2021. №91. С.124-136.

References

1. Kostenko V.M., Dmvtruk I.V., Nechvporuk Yu.I., Sukhovukha S.M. Efektvvnist vvkorvstannia lvmonnoi ta burshtvnovoi kvslot, probiotvkiv ta vikh sumishok, vak riststvmuliuiuchvkh ta imunozakhvstnvkh bezpechnvkh dobavok v hodivli tvaiyn. Zbirnvk naukovvkh prats VDAU. 2008. Vvp. 34. S. 230-233.

2. Korshunov V.M., Efymov B.A., Pvkvna A.P. Kharaktervstvka bvolohvcheskvkh preparatov v pyshchevbikh dobavok dlia funktsyonalnoho pytanyia y korrektsyy mykroflorbi kyshechnyka. Mykrobyolohyia. 2015. № 3. S. 86-91.

3. Iaroshko M.V. Pidkvsliuvachi kormiv u ratsionakh svvnei - choho vid nvkh chekatv. Ahroekspert. 2016. № 8(97). S. 21-27.

4. Naidenskyi M., Kormolyev R., Luka^va V. Prymenenye orhanycheskykh kyslot dlia razvytyia zhyvotnыkh. Kombykorma. 2002. № 7. S. 53.

5. Artemov B.T., Rakova T.N., Buzlama V.S. Fumarova kvslota - stvmuliator obshchei (nespetsyfycheskoi) rezystentnosty svynei. Dyahnostyka y terapyia nezaraznrnkh boleznei selskokhoziaistvennыkh zhyvotnrnkh. M.: Ahropromyzdat, 1986. S. 83.

6. Bakumenko A.B., Zheinova N.N. Fumarova kvslota - эffektyvnoe sredstvo profylaktyky kannybalyzma u ptytsrn. Efektyvne ptakhivnytstvo ta tvarynnytstvo. 2004. № 3. S. 18 -19.

7. Nazarenko A.P. Zdorovi teliata z minimalnymy vtratamy. Ahroekspert. 2016. №11 (100). S. 34 -40.

8. Petrychenko V.F., Komiichuk O.V., Veklenko Yu.A. Stalyi rozvytok lukopasovyshchnoho kormovyrobnytstva v umovakh zmin klimatu. Visnyk ahrarnoi nauky. 2018, №6 (783) S. 25 -32. https://doi.org/10.31073/agrovisnyk 201806-045.

9. Petrychenko V.F., Korniichuk O.V, Veklenko Yu.A. Naukovi osnovy intensyfikatsii vyrobnytstva kormiv na lukakh ta pasovyshchakh Ukrainy. Kormy i kormovyrobnytstvo. 2020. №89. 10 -22.

10. Zhukov V.P., Obertiukh Yu.V., Vyhovska I.O., Bozhok L.V. Dynamika mikrobiolohichnykh protsesiv pry zahotivli bobovykh trav z bakterialnym preparatamy kompleksnoi dii. Kormy i kormovyrobnytstvo. 2021. №91. S.124-136.

Размещено на Allbest.ru