Сезонна динаміка альгофлори озера Засвітське (Рівненська обл., Україна)
Дослідження сезонної динаміки фітоценотичної структури, кількісних характеристик альгофлори озера Засвітське (Рівненська обл., Україна. Аналіз якості води за індикаторами внутрішньовидових таксонів, чисельності та біомаси полідомінантного фітопланктону.
| Рубрика | Биология и естествознание |
| Вид | статья |
| Язык | украинский |
| Дата добавления | 01.02.2024 |
| Размер файла | 936,4 K |
Отправить свою хорошую работу в базу знаний просто. Используйте форму, расположенную ниже
Студенты, аспиранты, молодые ученые, использующие базу знаний в своей учебе и работе, будут вам очень благодарны.
Размещено на http://www.Allbest.Ru/
Рівненський державний гуманітарний університет
Сезонна динаміка альгофлори озера Засвітське (Рівненська обл., Україна)
Суходольська І.Л.,
Басараба І.В.
Рівне
Реферат
Досліджено альгофлору озера Засвітське (Рівненська обл., Україна). Ідентифіковано 61 вид водоростей, представлених 62 внутрішньовидовими таксонами з номенклатурним типом виду включно, що належать до 8 відділів, 13 класів, 24 порядків, 34 родин і 51 роду. Показано, що у формуванні озерного фітопланктону провідну роль відіграють Bacillariophyta, Chlorophyta, Cyanobacteria та Streptophyta. Індекс видового різноманіття Шеннона за чисельністю варіює від 2,13 біт/екз. (жовтень) до 3,89 біт/екз. (липень), а за біомасою від 1,63 біт/мг (червень) до 4,10 біт/мг (липень). В озері переважає полідомінантна структура фітопланктону. Його ядро формують планктоннобентосні та планктонні види, повільнотекучі за насиченням води киснем і реофільністю, індиференти за відношенням до галобності, рН середовища та температури води, мезоевтрофні види та види з широкою амплітудою за рівнем трофності. Серед видів індикаторів органічного забруднення вод переважають еврисапроби (за системою Ватанабе) та бета-мезосапробіонти (за системою Пантле-Бука, в модифікації Сладечека). За рівнем органічного забруднення якість води в оз. Засвітське належить до ІІІ класу (помірно забруднена).
Ключові слова: біоіндикація, біомаса, видове багатство, індекс Шеннона, просторовий розподіл, чисельність
Annotation
Seasonal dynamics of algal flora of lake Zasvitske (Rivne region, Ukraine)
Sukhodolska I.L., Basaraba I.V., Rivne State University Humanities, Rivne
The study deals with the algal flora of Lake Zasvitske (Rivne region, Ukraine). They belong to 8 divisions, 13 classes, 24 orders, 34 families and 51 genera. Totally 61 species of algae (62 intraspecies taxa) were identifiedhe. It was shown that Bacillariophyta, Chlorophyta, Cyanobacteria and Streptophyta play the significant role in lake phytoplankton development. According to the population Shannon diversity index varies from 2.13 bit/spec. (October) to 3.89 bit/spec. (July), and according to biomass this index varies from 1.63 bit/spec. (June) to 4.10 bit/spec. (July). In the lake phytoplankton poly-dominant structure prevails. In Lake Zasvitske the phytoplankton core is developed with planktonic-benthic and planktonic species, slow-flowing species according to water saturation with oxygen and rheophilicity, indifferent species in relation to the density, pH level of the environment and water temperature, mesoeutrophic ones and species with wide amplitude according to the trophic level. Eurysaprobes (according to the Watanabe system) and beta-mesosaprobionts (according to the Pantle-Buk system as modified by Sladechek are predominant among indicator species of organic water pollution.
Key words: biomass, bioindication, number, spatial distribution, species richness, Shannon index
Вступ
Фітопланктон проявляє швидку реакцію на зміну умов існування, тому часто досліджується для оцінки впливу природних та антропогенних чинників на стан водної екосистеми. Використання структурно-функціональних характеристик фітопланктону (таксономічного складу, інформаційного різноманіття, кількісних показників розвитку, структурної організації домінуючого комплексу та інших показників) дозволяє провести біоіндикаційний аналіз, визначити трофічний статус водойми, а також об'єктивно оцінити якість води. Відомо, що фітопланктон водойм уповільненого водообміну, до яких відносять озера, на відміну від інших гідроекосистем має свої особливості формування та зазвичай характеризується своєрідним видовим складом, зміною типового співвідношення відділів та низьким числом внутрішньовидових таксонів (Barinova et al., 2019; Shelyuk et al., 2019).
Науковцями наведено відомості про фітопланктон окремих озер Рівненської обл., де зафіксовано як багатий, так і бідний його видовий склад. Досить багатий склад фітопланктону виявлено в озерах Луко 83 (86 внутрішньовидових таксонів, ввт), Острівське 83 (85 ввт), трохи менший в оз. Воронки 66 (68 ввт) (Shelyuk et al., 2019). Бідніший видовий склад характерний для озер Соломино 8(8 ввт) та Біле 22 (22 ввт) (Malakhov, 2014) і 29(29 ввт) (Management..., 2012).
Для багатьох озер відсутні дані про видовий склад фітопланктону та кількісні показники його розвитку, або дослідження проведені лише в окремі місяці чи сезони, що не дозволяє детально оцінити стан водойми.
Мета роботи дослідити сезонну динаміку фітоценотичної структури, кількісних характеристик (чисельності та біомаси) альгофлори озера Засвітське та проаналізувати якість води за видами-індикаторами.
Матеріали та методи. Озеро Засвітське розташоване в північно-західній частині Рівненської обл. (Волинське Полісся) і входить до території Нобельського природного національного парку. За площею водного дзеркала належить до малих озер (0,22 км2), об'єм води становить 5045,6 тис. м3. Довжина берегової лінії озера складає 1,74 км. Абсолютна висота над рівнем моря озера становить 138,6, довжина 0,62 км, максимальна ширина 0,48 км, середня ширина 0,35 км. Озеро карстового походження, його середня глибина 12,7 м, а максимальна 16 м. Площа водозбору 0,71 км2 (Kovalchuk et al., 2020).
Відбір альгологічних проб здійснювали впродовж червня-жовтня 2022 р. (51°52'35.0"N 25°44'10.1"E) (рис. 1).
Рис. 1. Карта-схема розташування оз. Засвітське з місцями відбору альгологічних проб (1-3)
Проби відбирали з глибини 0,2-0,3 м, наповнюючи пластикові пробовідбірники об'ємом 0,5 дм3. Для визначення складу фітопланктону зразки фіксували 40%-ним розчином формальдегіду, концентрували до об'єму 0,05-0,1 дм3 після відстоювання. Камеральну обробку проб проводили з використанням світлового мікроскопу «Laboval» (Karl Zeiss, Німеччина). Кількість клітин підраховували в трьох повторностях з використанням камери Нажотта об'ємом 0,02 мл. Біомасу водоростей розраховували загальноприйнятим розрахунково-об'ємним методом (Shcherbak, 2002). Для ідентифікації водоростей використовували загальновідомі визначники й довідники. Таксономічну номенклатуру водоростей подано відповідно до міжнародного електронного каталогу AlgaeBase (Guiry, Guiry, 2023). Біоіндикаційний аналіз проводили з урахуванням індикаторних характеристик водоростей, наведених у літературі (Van Dam et al., 1994; Barinova et al., 2019).
Результати та обговорення
Фітопланктон оз. Засвітське представлений 61 видом водоростей, 62 ввт з номенклатурним типом виду включно з 8 відділів (Chlorophyta 21 (21), Bacillariophyta 15 (16), Cyanobacteria 8 (8), Streptophyta 7 (7), Ochrophyta 5 (5), Euglenozoa 3 (3), Miozoa 1 (1) та Cryptophyta 1 (1), 13 класів, 24 порядків, 34 родин і 51 роду (рис. 2, таблиця).
Рис. 2. Таксономічний склад фітопланктону оз. Засвітське
Таблиця
Таксономічний спектр водоростевих угруповань оз. Засвітське
|
Відділ |
Клас |
Порядок |
Родина |
Рід |
Вид |
ввт |
Родовий коефіцієнт |
|
|
Chlorophyta |
3 |
4 |
9 |
19 |
21 |
21 |
1,1 |
|
|
Bacillariophyta |
3 |
8 |
9 |
11 |
15 |
16 |
1,5 |
|
|
Cyanobacteria |
1 |
5 |
8 |
8 |
8 |
8 |
1,0 |
|
|
Streptophyta |
2 |
2 |
3 |
6 |
7 |
7 |
1,2 |
|
|
Ochrophyta |
1 |
2 |
2 |
3 |
5 |
5 |
1,7 |
|
|
Eugleuozon |
1 |
1 |
1 |
2 |
3 |
3 |
1,5 |
|
|
Miozoa |
1 |
1 |
1 |
1 |
1 |
1 |
1,0 |
|
|
Cryptophyta |
1 |
1 |
1 |
1 |
1 |
1 |
1,0 |
|
|
Всього |
13 |
24 |
34 |
51 |
61 |
62 |
1,2 |
Найбільшою кількістю видів вирізнялися відділи Chlorophyta (33,9% загальної кількості видів) та Bacillariophyta (25,8%). На третьому місці були представники відділів Cyanobacteria (12,9%), на четвертому Streptophyta (11,3%). Найбільш насиченими родами виявилися представники Ochrophyta (родовий коефіцієнт 1,7).
Фітопланктон оз. Засвітське у червні був представлений 23 видами з 6 відділів. У фітопланктоні переважали представники відділу Chlorophyta (30,4% загальної кількості видів) та Cyanobacteria (21,7%). Частка представників Bacillariophyta та Streptophyta становила 17,4% видів і ввт кожний. За чисельністю домінували Streptophyta та Cyanobacteria, за біомасою Streptophyta. Найбільшою чисельністю та біомасою вирізнявся Spondylosium ellipticum West & G.S. West (Desmidiaceae) (60,6% та 75,9% відповідно). Високої чисельності досягав Snowella lacustris (Chodat)
Komarek & Hindak (Coelosphaeriaceae) (11,9%). Субдомінантними за чисельністю виявилися два представники Cyanobacteria Rhabdogloea elenkinii (Roll) Komarek & Anagnostidis (Synechococcaceae) (5,3%) та Microcystispulverea (H.C. Wood) Forti (Microcystaceae) (7,1%), а за біомасою один вид Streptophyta Closterium acutum Brebisson (Closteriaceae) (8,4%).
У липні фітопланктон оз. Засвітське налічував 22 види з 6 відділів. Найбільша кількість видів представлена відділами Chlorophyta (40,0% загальної кількості видів), Bacillariophyta (31,8%) та Cyanobacteria (13,6%). За чисельністю домінували Chlorophyta (41,3%) та Cyanobacteria (40,1%), за біомасою Bacillariophyta (42,4%) та Chlorophyta (31,4%).
За біомасою домінували Ulnaria ulna (Nitzsch) Compere (10,1%) та Spondylosium ellipticum (10,5%). Субдомінували за біомасою два види Chlorophyta Chlamydomonas sp. (8,0%) та Desmodesmus communis (E. Hegewald) E. Hegewald (7,1%) і три види Bacillariophyta Aulacoseira granulata var. angustissima (O. Muller) Simonsen (8,4%), Ulnaria acus (Kutzing) Aboal (9,0%) та Nitzschia palea (Kutzing) W. Smith (7,0%). За чисельністю переважали два представники Cyanobacteria Snowella lacustris (16,9%) та Cuspidothrix issatschenkoi (Usachev) P. Rajaniemi, Komarek, R. Willame, P. Hrouzek, K. Kastovska, L. Hoffmann & K. Sivonen (15,0%). Субдомінували за чисельністю: один вид Cyanobacteria Oscillatoria sp. (8,2%), чотири види Chlorophyta Actinastrum hantzschii Lagerheim (7,1%), D. communis (6,3%), Scenedesmus acuminatus (Lagerheim) Chodat (5,2%) та Micractinium pusillum Fresenius (7,1%) й один вид Streptophyta Spondylosium ellipticum (5,5%).
Найбільша кількість видів виявлена у серпні (26). Знайдені види належали до 6 відділів. З них найбільш представлені Chlorophyta (34,6% загальної кількості видів), Bacillariophyta (19,2%), Cyanobacteria (15,4%) та Streptophyta (15,4%). Найвищу чисельність мали Cyanobacteria (65,7%) за рахунок домінування трьох видів M. pulverea (27,9%), Snowella lacustris (21,6%) та Spirulina sp. (13,5%). Відділ Chlorophyta займав друге місце за чисельністю (23,3%) та перше за біомасою (33,6%). Домінував за чисельністю та біомасою Ulothrix sp. (10,0% та 19,6% відповідно). Високою біомасою вирізнявся представник Euglenozoa Trachelomonas volvocina (Ehrenberg) Ehrenberg (19,6%). Субдомінували за чисельністю: один вид Euglenozoa Euglena sp. (5,2%), один Chlorophyta Chlamydomonas sp. (6,7%), два види Streptophyta Closterium nordstedtii Chodat (8,1%) та Spondylosium ellipticum (6,6%).
У вересні фітопланктон оз. Засвітське налічував лише 13 видів з 7 відділів. Найбільша кількість видів належала Chlorophyta (46,1% загальної кількості видів) та Bacillariophyta (15,4%). За чисельністю домінували Oocystis submarina Lagerheim (14,7%) та Spondylosium ellipticum (60,7%), за біомасою Gymnodinium sp. (12,7%) та S. ellipticum (62,8%).
Фітопланктон оз. Засвітське у жовтні був представлений 9 видами з 4 відділів. У фітопланктоні переважали представники Bacillariophyta (66,7% загальної кількості видів). Найвищої чисельності та біомаси досягали Bacillariophyta (28,9% та 59,7% відповідно) і Streptophyta (37,8% і 30,1%). Домінували за чисельністю та біомасою Spondylosium ellipticum (37,8% і 30,1%), Dinobryon divergens O.E.Imhof (11,1% і 6,5%) та Cyclotella sp. (11,1% і 15,7%). За чисельністю переважали Hindakia tetrachotoma (Printz) C.Bock, Proschold & Krienitz (22,2%), за біомасою Cocconeis placentula Ehrenberg (28,8%).
Spondylosium ellipticum виявився субдомінантом та домінантом за чисельністю й біомасою впродовж усього періоду дослідження (за винятком серпня, коли його чисельність становила 3,7%) та зустрічався в оз. Засвітське дуже часто. Це рідкісний вид, знайдений у флорі Волинського Полісся. Його вперше зафіксовано в озерах Шацького національного природного парку в оз. Луко (1993 р.) та пізніше в озері Пісочному (2006 р.) (Palamar-Mordvintseva et al., 2009). Вид поширений також у водоймах Ірландії та Японії (Palamar-Mordvintseva et al., 2009) і є новим для Сербії (Sovran et al., 2013).
Чисельність та біомаса фітопланктону оз. Засвітське зазнає сезонних коливань. Найвищі їхні показники виявлені влітку, найнижчі восени. Зокрема, чисельність фітопланктону варіює від 2822 тис. кл/дм3 (червень) до 90 тис. кл/дм3 (жовтень), а біомаса від 0,8113 мл/дм3 (червень) до 0,0361 мл/дм3 (жовтень) (рис. 3).
Критеріальна оцінка екологічного стану оз. Засвітське за біологічними показниками (чисельність та біомаса фітопланктону) (Barinova et al., 2019) свідчить про «добрий» стан водойми влітку та «відмінний» восени.
Значення індексу видового різноманіття Шеннона, який характеризує складність структури угруповань альгофлори, варіює від 2,13 біт/екз. (жовтень) до 3,89 біт/екз. (липень) за чисельністю. Індекс Шеннона за біомасою змінюється від 1,63 біт/мг (червень) до 4,10 біт/мг (липень), що вказує на перехід від олігодомінантної структури фітопланктону внаслідок домінування за біомасою лише одного виду фітопланктону Spondylosium ellipticum (75,9%) у червні до полідомінантної впродовж липня-жовтня, де домінують декілька видів різних відділів (рис. 4).
Індекс сапробності, що відображає органічне забруднення, змінюється від мінімального у серпні (1,60) до максимального у вересні (2,63). Внаслідок зниження інтенсивності процесів окиснення розчинених органічних речовин індекс сапробності у липні та вересні зростає, хоча кількість видів зменшується. У жовтні зменшення кількості видів призводить до зниження індексу сапробності.
Рис. 4. Зміна індексу Шеннона за чисельністю й біомасою та кількість видів фітопланктону оз. Засвітське (червень-жовтень, 2022 р.). R2 величина достовірності апроксимації
сезонний фітоценотичний альгофлора якість вода засвітський
Впродовж червня та серпня індекс сапробності знижується зі збільшенням видового багатства, що свідчить про оптимальні умови для видів та здатність екосистеми до самоочищення від органічного забруднення (рис. 5).
За індексом сапробності (1,60-2,63) водойма належить до Р-мезосапробної зони та відповідає ІІІ класу якості води.
Зміну структури фітопланктону віддзеркалює середня маса клітин водоростей, що розраховується як співвідношення між біомасою та загальною чисельністю (B/N) (Pugnetti et al., 2004). Водорості мають найбільшу середню масу клітин у вересні та жовтні, однак їхня чисельність низька, що призводить також до зниження біомаси. У серпні, незважаючи на максимальне видове багатство, водорості мають найменшу середню біомасу клітини, що свідчить про переважання дрібноклітинних форм.
Рис. 5. Зміна індексу сапробності та кількість видів фітопланктону оз. Засвітське (червень-жовтень, 2022 р.). R2 величина достовірності апроксимації
У червні водорості мають невелику середню масу клітин, однак їхнє активне розмноження формує найвищу біомасу та чисельність за весь досліджуваний період (рис. 6).
Рис. 6. Зміна середньої біомаси клітин фітопланктону оз. Засвітське (червень-жовтень, 2022 р.). R2 величина достовірності апроксимації
Фітопланктон чутливий до зміни хімічного складу води, тому за його видами-індикаторами визначають рівень чистоти чи забруднення водної екосистеми та якість води в ній. На рис. 7 види-індикатори розміщені у порядку збільшення індикаторного значення (показано стрілками).
Для 43 видів-індикаторів місцезростань (69,4% загального видового багатства) встановлено біотопічну приуроченість. Найбільший відсоток складають планктонно-бентосні форми (35,0%).
Серед них часто зустрічаються Stauridium tetras (Ehrenberg) Е. Hegewald, N. palea, Navicula cryptocephala Kutzing та Fragilaria tenera (W. Smith) Lange-Bertalot. Частка планктонних та бентосних видів складає 30% та 14% відповідно. В озері зустрічаються види з різних середовищ і належать одночасно до планктонно-бентосних, епіфітних та планктоннобентосних, ґрунтових (16% та 5% відповідно). Представниками перших є Chlorophyta Tetraedron minimum (A.Braun) Hansgirg, Monoraphidium griffithii (Berkeley) Komarkova-Legnerova, D. communis, Pseudodidymocystis planctonica (Korshikov) E. Hegewald & Deason, Schroederia spiralis (Printz) Korshikov, O. submarina та Micractinium pusillum. Fresenius. Представниками других є два види Cyanobacteria Chroococcus turgidus (Kutzing) Nageli таM. pulverea (рис. 7, А).
Індикаторами реофільності (проточності) і насичення води киснем є 28 видів (45,2% загального видового багатства). Найбільш представлені видиіндикатори повільнотекучих вод, що закономірно для озер (68%). Частка видів-індикаторів стоячих та швидкотекучих вод становить 18% і 11% відповідно. Серед даних індикаторів виявлено один аерофільний вид C. turgidus (рис. 7, B).
Серед 34 видів, які є індикаторами галобності у фітопланктоні озера Засвітське, переважають прісноводні види індиференти (88%). Частка галофілів та галофобів незначна 9% та 3% відповідно.
Галофоби представлені одним видом F. tenera, а галофіли трьома C. turgidus, Planktothrix agardhii (Gomont) Anagnostidis & Komarek та Hippodonta capitata (Ehrenberg) Lange-Bertalot, Metzeltin & Witkowski (рис. 7, C).
Індикатори активної реакції середовища (рН) представлені 20 видами водоростей, з яких 60% становлять індиференти, 25% алкаліфіли, 10% ацидофіли та лише 5% алкалібіонти (рис. 7, D).
Водоростей-індикаторів температурного режиму відомо досить мало, оскільки багато видів можуть існувати в широкому діапазоні умов. В озері виявлено лише 10 видів.
Рис. 7. Розподіл видів та ввт водоростей, що є індикаторами: A місцезростань (B бентосні; P-B планктонно-бентосні; P планктонні; Ep епіфітні; S ґрунтові); B насиченості води киснем та реофільності (st стоячі; str швидкотекучі; st-str повільнотекучі та/або індиференти; ae аерофільні); C галобності (hb галофоби; і індиференти; hl галофіли; mh мезогалоби; oh олігогалоби); D рН середовища (acf ацидофіли; ind індиференти; alf алкаліфіли; alb алкалібіонти); E температурних умов (cool холодолюбні; temp помірного діапазону та/або індиференти; eterm евритермні; warm теплолюбні); F типу живлення та відношення до кількості нітрогенвмісних органічних сполук (НОС): ats автотрофи, що розвиваються за низької концентрації НОС; ate автотрофи, що витримують підвищені концентрації НОС; hne факультативні гетеротрофи, які розвиваються у воді за періодичних підвищень концентрації НОС; hce облігатні гетеротрофи, які розвиваються у воді за підвищених НОС;
Рис. 7. (продовження): G органічного забруднення вод (за системою Ватанабе): sx сапроксени (чисті води); es еврисапроби (помірно забруднені води); sp сапрофіли (забруднені води); H рівня трофності (ot оліготрофні види; om оліго-мезотрофні; m мезотрофні; mе мезоевтрофні; е евтрофні; о-е широкої амплітуди трофності; he гіпертрофні); I органічного забруднення (за системою Пантле-Бука, в модифікації Сладечека): x ксеносапробіонти; x-o ксено-олігосапробіонти; o-x оліго-ксеносапробіонти; x-b ксено-бетамезосапробіонти; o олігосапробіонти; o-b оліго-бета-мезосапробіонти; х-а ксеноальфа-мезосапробіонти; b-o бета-олігосапробіонти; o-a оліго-альфа-мезосапробіонти; b бета-мезосапробіонти; b-a бета-альфа-мезосапробіонти; а-о альфа-олігосапробіонти; b-p бета-полісапробіонти; a альфа-мезосапробіонти; p-а полі-альфа-мезосаробіонти; ab альфа-бета-мезосапробіонти; p полісапробіонти; і і-еусапробіонти; m mеусапробіонти); Jкласи якості води; R2 величина достовірності апроксимації
Водорості помірного діапазону представлені 7 видами (70%), евритермні 2 видами (20%) відділу Euglenozoa Trachelomonas hispida (Perty) F.Stein та T. volvocina. Також виявлено один теплолюбний вид відділу Bacillariophyta Planothidium lanceolatum (Brebisson ex Kutzing) Lange-Bertalot (рис. 7, E).
В оз. Засвітське знайдено 27 видів, які є індикаторами типу живлення та відношення до кількості нітрогенвмісних органічних сполук. Загалом переважають автотрофи (36%), які витримують підвищені концентрації нітрогенвмісних органічних сполук. Друге місце належить автотрофам (27%), що розвиваються за низької концентрації нітрогенвмісних органічних сполук, та облігатним гетеротрофам (27%), які розвиваються у воді за підвищених концентрацій нітрогенвмісних органічних речовин. Третє місце займають факультативні гетеротрофи (9%), які розвиваються у воді за періодичних підвищень концентрації нітрогенвмісних органічних сполук. До факультативних гетеротрофів належить Gomphonema parvulum (Kutzing) Kutzing. Видами-індикаторами, що свідчать про підвищені концентрації нітрогенвмісних органічних сполук, є Nitzschia acicularis (Kutzing) W.Smith, N. paleacea (Grunow) Grunow та N. palea (рис. 7, F).
Зафіксовано 11 водоростей-індикаторів органічного забруднення. Серед них найбільший відсоток складають еврисапроби (73%), що свідчить про помірне забруднення води. Серед індикаторів чистих вод виявлено два види (18%) F. tenera та P. lanceolatum. Серед видів сапрофілів зафіксовано один вид (9%) N. palea (рис. 7, G).
Індикатори трофності представлені 20 видами (32,3% загального видового багатства). Найбільшу частку складають мезоевтрофні види та види з широкою амплітудою трофності по 25%. Частка олігомезотрофних та евтрофних видів становить по 20%. Серед ефтрофних видів зафіксовано P. agardhii, N. acicularis, N. paleacea та C. nordstedtii Chodat. Олігомезотрофні види представлені P. lanceolatum, F. tenera, G. parvulum та Cymbellaparva (W. Smith) Kirchner. Частка мезотрофів складає лише 10% C. acutum та C. margaritiferum (рис. 7, H).
Водоростей, що є індикаторами сапробності, за системою Пантле-Бука, в модифікації Сладечека, налічується 40 одиниць (64,5% загального видового багатства). Найбільшу частку складають бета-мезосапробіонти 58%. Оліго-альфа-мезосапробіонти становлять 13%, олігосапробіонти, оліго-бета-мезосапробіонти та альфа-олігосапробіонти по 8%. Частка видів бета-олігосапробіонтів становить 5%. Це Snowella lacustris та Schroederia setigera (Schroder) Lemmermann. Ксено-бета-мезосапробіонти представлені одним видом Chroococcus turgidus (рис. 7, I).
Виявлені види-індикатори тієї чи іншої зони самоочищення віднесено до відповідних класів якості води. Індикаторні види розділилися на 3 класи якості води. Вершина лінії тренду вказує на ІІІ клас якості води, найбільш представлений видами-індикаторами (75%). Види-індикатори ІІ класу якості води становлять 17,5%. До них належать ксено-бета-мезосапробіонти C. turgidus, олігосапробіонти C. placentula, Dinobryon bavaricum Imhof, D. sociale (Ehrenberg) Ehrenberg, оліго-бетамезосапробіонти D. divergens, Pseudokephyrion conicum Schiller та Micractinium pulverea. Також для оз. Засвітське характерні види-індикатори ГУ класу якості води (7,5%), представлені Nitzschia palea, N. acicularis та Micractinium pusillum (рис. 7, J). Вода оз. Засвітське за рівнем органічного забруднення згідно до системи Пантле-Бука, в модифікації Сладечека, належить до ІІІ класу якості (помірно забруднена).
Висновки
Видове багатство альгофлори оз. Засвітське представлено 61 (62 ввт) видом водоростей із 8 відділів. Найбільш чисельними є представники Chlorophyta 21, Bacillariophyta 15 (16 ввт), Cyanobacteria 8 та Streptophyta 7 видів, однак синьозелені водорості повністю відсутні восени. Найчастіше зустрічається рідкісний вид Spondylosium ellipticum, який є субдомінантом та домінантом в усі місяці (за винятком серпня) за чисельністю (5,5-60,7%) та біомасою (6,6-75,9%). Середня біомаса фітопланктону оз. Засвітське варіює від 0,0361 до 0,8113 мл/дм3, а чисельність від 90 до 2822 тис. кл/дм3.
Основу флористичного багатства альгофлори оз. Засвітське складають планктонно-бентосні та планктонні види, повільнотекучі за насиченням води киснем та реофільністю, індиференти за відношенням до галобності, рН середовища та температури води. Найбільша частка видів представлена автотрофами, що витримують підвищені концентрації нітрогенвмісних органічних сполук. За рівнем трофності переважають мезоевтрофні види та види з широкою амплітудою. Серед видівіндикаторів органічного забруднення вод (за системою Ватанабе) найбільше еврисапробів, а за системою Пантле-Бук, в модифікації Сладечека бета-мезосапробіонтів. За рівнем органічного забруднення вода оз. Засвітське є помірно забрудненою.
Список літератури
1. Barinova S.S., Bilous O.P., Tsarenko P.M. 2019. Algal indication of water bodies in Ukraine: methods and perspectives. Haifa, Kiev: Univ. Haifa Publ. 367 p. [Баринова С.С., Бєлоус Е.П.,
2. Царенко П.М. 2019. Альгоиндикация водных объектов Украины: методы и перспективы. Хайфа, Киев: Изд-во Ун-та Хайфы. 367 с.].
3. Guiry M.D., Guiry G.M. 2023. AlgaeBase. World-wide electron. publ. Nat. Univ. Ireland, Galway.
4. Kovalchuk I.P, Martyniuk V.O, Seiriene V. 2020. The basin-landscape approach to the protection and condition optimization of the lakes of the National Parks. Visnyk V.N. Karazin Khark. Nat. Univ. Ser. Geology. Geography. Ecology. 53: 238-251.
5. Malakhov Yu.P. 2014. New data on Rivnensky nature reserve (Ukraine) algae diversity. Algologia. 24(3): 399-403. [Малахов Ю.П. 2014. Новые данные о разнообразии водорослей Ривненского природного заповедника. Альгология. 24(3): 399-403].
6. Management of Dnieper transboundary basin: Pripyat river sub-basin. 2012. Eds A.G. Obodovskiy, A.P. Stankevich, S.A. Afanasiev. Kyiv: Chair. 448 p. [Управление трансграничным бассейном Днепра: суббасейн реки Припяти. 2012. Под ред. А.Г. Ободовського, А.П. Станкевича, С.А. Афанасьева. Київ: Кафедра. 448 с.].
7. Palamar-Mordvintseva G.M., Shindanovina I.P., БеЬш E.P. 2009. Species and taxonomic diversity of Desmidiales from Shatsky National Natural Park (Ukrainian Polissya). Algologia. 19(1): 83-91. [Паламарь-Мордвинцева Г.М., Шиндановина И.П., Белоус Е.П. 2009. Видовое и таксономическое разнообразие Desmidiales Шацкого национального природного парка (Украинское Полесье). Альгология. 19(1): 83-91].
8. Pugnetti A., Acri F., Alberighi L., Barletta D., Bastianini M., Bernardi-Aubry F., Berton A., Bianchi F., Socal G., Totti C. 2004. Phytoplankton photosynthetic activity and growth rates in the NW Adriatic Sea. Chem. Ecol. 20(6): 399-409.
9. Shcherbak V.I. 2002. Methods of phytoplankton research. In: Methodological bases of hydrobiological studies of aquatic ecosystems. Kyiv. Pp. 41-48. [Щербак В.І. 2002. Методи досліджень фітопланктону. У кн.: Методичні основи гідробіологічних досліджень водних екосистем. Київ. С. 41-48].
10. Shelyuk Y., Zhytova O., Kuryn N. 2019. The formation of lakesphytoplankton under the influence of environmental factors. Sci. Bull. Eastern Eur. Nat. Univ. Ser. Biol. Sci. 4(388): 17-23. [Шелюк Ю., Житова О., Курин Н. 2019. Особливості формування озерного фітопланктону. Наук. вісн. Східноєвроп. нац. ун-ту. Сер. Біол. науки. 4(388): 17-23].
11. Sovran S., Jovanovic V., Krizmanic J., Cvijan M. 2013. Desmid flora from four peat bogs in Serbia. Arch. Biol. Sci. Belgrade. 65(2): 721-732.
12. Van Dam H., Mertens A., Sinkeldam J. 1994. A coded checklist and ecological indicator values of freshwater diatoms from the Netherlands. Neth. J. Aquat. Ecol. 28: 117-133.
Размещено на Allbest.Ru
...Подобные документы
Стан забруднення атмосферного повітря у Рівненський області. Оцінка екологічного стану озера Басів Кут. Вимоги до якості води і методи гідрохімічних досліджень визначення органолептичних властивостей води. Дослідження якості поверхневих вод озера.
учебное пособие [739,8 K], добавлен 24.10.2011Цветные озера с неорганическим происхождением окраски. Живые организмы и органические соединения как причина окрашивания озерной воды. Цветные озера России. Морфология и гидрология озер. Растворение в воде неорганических химических элементов.
реферат [32,4 K], добавлен 10.03.2015Історія вивчення автотрофної компоненти річки Случ. Видове та внутрішньовидове різноманіття водоростевих угруповань. Еколого-географічна характеристика фітопланктону та оцінка якості води. Оцінка інформаційного різноманіття екологічного стану річки.
дипломная работа [2,5 M], добавлен 22.01.2015Структурні та функціональні характеристики фітопланктону ставка Грабарка (м. Бердичів). Таксономічна структура та частота трапляння водоростевих угруповань і планктонних комплексів. Еколого-географічна характеристика фітопланктону, оцінка якості вод.
курсовая работа [2,6 M], добавлен 13.03.2015Дослідження структурної організації зоопланктонних угруповань річкової ділянки літоралі Каховського водосховища в літній період. Видовий склад, представленість таксономічних груп, динаміка чисельності і біомаси зоопланктону упродовж 3-4 років дослідження.
статья [663,5 K], добавлен 21.09.2017Гідробіологічна характеристика оз. Сірче. Аналіз фауністичних особливостей безхребетних тварин – гідробіонтів оз. Сірче. Зовнішній вигляд, джерела харчування, специфіка розмноження та тривалість життя зареєстрованих у пробах безхребетних тварин озера.
курсовая работа [2,1 M], добавлен 28.11.2010Дослідження структурної організації зоопланктонних угруповань річкової ділянки літоралі Каховського водосховища в літній період. Встановлення видового складу, представленості таксономічних груп, вивчення динаміки чисельності та біомаси зоопланктону.
статья [615,9 K], добавлен 19.09.2017Аналіз видового складу фітопланктону. Характеристика каскаду Горіхувастих ставків. Визначення обсягу ставка. Особливості складу фітопланктону каскадів Горіхувастих ставків. Визначення первинної продукції фітопланктону і деструкції органічних речовин.
дипломная работа [1,5 M], добавлен 24.01.2013Географическая карта Малоритского района и природные условия озера Ореховское. Состав ихтиофауны и таксономический статус рыб. Линейный и весовой рост и возрастная структура популяции карася серебряного. Определение топометрических данных промысловых рыб.
курсовая работа [1,2 M], добавлен 05.01.2015Физиолого-биохимические особенности галофильных микроорганизмов. Галофильные микроорганизмы и их применение в промышленности. Выделение из проб воды озера Мраморное галофильных микроорганизмов, определение их численности. Результаты исследования.
курсовая работа [82,0 K], добавлен 05.06.2009Особенности сезонного цикла развития доминирующего вида макроводорослей в прибрежной зоне озера Байкал. Экспресс-оценка влияния загрязнения водоема нефтепродуктами на водоросль u. Zonata на основе сравнения морфолого-биологических параметров популяции.
дипломная работа [2,3 M], добавлен 30.06.2012Методы сбора проб фитопланктона. Этикетирование и фиксация проб. Методы качественного изучения материала и количественного учета водорослей. Методы изучения прибрежно-водной растительности. Характеристика прибрежно-водной растительности озера Белого.
курсовая работа [1,2 M], добавлен 21.05.2012Історія дослідження фауни прісноводних молюсків Волині. Географічна характеристика району дослідження. Систематика прісноводних двостулкових молюсків. Вплив факторів зовнішнього середовища на поширення та екологічні особливості прісноводних молюсків.
курсовая работа [87,7 K], добавлен 16.01.2013Вода - найважливіша складова середовища нашого існування. Розподіл води у тканинах організму людини. Вивчення впливу водних ресурсів на здоров’я. Дослідження основних показників якості питної води. Кількість добової норми рідини та правила її вживання.
реферат [20,9 K], добавлен 02.03.2013Фітоценоз — рослинне угруповання, закономірне поєднання флори на території із характерними для неї умовами місцезростання. Властивості фітоценозів, їх добова, сезонна і річна мінливість. Поняття, види та причини утворення автогенних та алогенних сукцесій.
презентация [880,9 K], добавлен 17.11.2014Вивчення будови, морфологічних характеристик, видової різноманітності ящірок фауни України, виявлення видів, занесених до Червоної книги країни. Динаміки чисельності і поширення, особливості трофічних зв’язків, добової і річної активності ящірок.
курсовая работа [47,9 K], добавлен 20.04.2011Таксономічний склад фітопланктону р. Зелена Житомирської області. Чисельність та біомаса водоростевих угруповань річки. Еколого-географічна характеристика фітопланктону досліджуваного об’єкту за індикаторними видами, флористичне зведення водоростей.
дипломная работа [3,6 M], добавлен 22.01.2015Загальна характеристика птахів: лелека білий, бусол, або чорногуз, гуска сіра, шпак звичайний, зозуля звичайна, ластівка сільська. Перельоти птахів та методи дослідження цього процесу. Аналіз спостережень за строками прильотів вказаних видів птахів.
реферат [28,1 K], добавлен 21.09.2010Загальновизнана гіпотеза походження води Світового океану. Роль води в житті людини. Підтримання постійної температури організму. Аномалії води. Кругообіг води в природі. Жива вода. Мінеральна вода. Срібна вода. Тала вода. Активована вода.
реферат [35,9 K], добавлен 03.01.2007Будова води, частини та їх взаємозв'язок, фактори, що впливають на якість і структуру. Біологічне значення води в природі та окремому організмі як розчинника, її властивості. Вміст води в організмі людини, її роль в енергетичних та хімічних процесах.
контрольная работа [28,9 K], добавлен 25.03.2010
