Структурно-функціональна характеристика фітопланктону, дерновин-подушок, детриту та якість води за дії основних абіотичних чинників ставків міської агломерації (смт Гостомель, Бучанський р-н Київської обл., Україна)

Размещено на http://www.Allbest.Ru/

Інститут гідробіології НАН України

Структурно-функціональна характеристика фітопланктону, дерновин-подушок, детриту та якість води за дії основних абіотичних чинників ставків міської агломерації (смт Гостомель, Бучанський р-н Київської обл., Україна). Повідомлення ІІ. Кількісні показники, домінуючі комплекси фітопланктону, детрит та якість води міських ставків

Щербак В.І.

Семенюк Н.Є.

Київ

Реферат

Представлена характеристика кількісних показників та структури домінуючого комплексу фітопланктону ставків смт Гостомель та розмірно-морфологічні особливості часток детриту. Дана оцінка якості водного середовища ставків за показниками фітопланктону.

Чисельність фітопланктону становила 2648,0-113675,0 тис. кл/дм³, її основу визначали Cyanobacteria, біомаса - 3,72-16,53 г/м³, що характерно для евтрофних водойм. За біомасою домінували Euglenozoa, Miozoa та Bacillariophyta. Домінуючий комплекс за чисельністю включав дрібноклітинні форми Cyanobacteria, за біомасою - крупноклітинні Euglenozoa, Miozoa та Bacillariophyta з певною часткою Cyanobacteria. Відмінність структури домінуючих комплексів за чисельністю та біомасою є важливим адаптаційним механізмом фітопланктону ставків міської агломерації.

Показано, що високі продукційні показники фітопланктону повною мірою забезпечують енергетичні й трофічні потреби гідробіонтів вищих трофічних рівнів, а неспожита біомаса при розкладі водоростевих клітин переходить у водну товщу у вигляді органічного детриту.

Частки органічного детриту можна ранжувати на чотири класи - від мінімальних < 30 мкм до максимальних > 101 мкм, біомаса яких може сягати 57,60-62,80 мг/дм³, що свідчить про важливість цього біологічного компонента у формуванні потоків енергії, колообігу речовин та трофічних взаємозв'язках.

Оцінка якості водного середовища за сапробіологічними показниками фітопланктону показала, що в ставках переважають Х-о-сапроби й Р-мезосапроби. Це характеризує воду водойм в межах «дуже чисті» - «чисті води» та «помірно забруднені води». На відміну від більшості ставків міських агломерацій ставкова мережа смт Гостомель є цілком безпечною з екологічної точки зору зоною відпочинку містян і зеленою окрасою міського ландшафту.

Ключові слова: фітопланктон, чисельність, біомаса, домінуючий комплекс, первинна продукція, детрит, якість водного середовища

Annotation

Structural and functional characteristics of phytoplankton, algal mats, detritus and water quality under main abiotic factors in urban ponds (case study of urban settlement Hostomel, Bucha district, Kyiv region, Ukraine). Report ii. Quantitative indicators, dominant complexes of phytoplankton, detritus and water quality of urban ponds

Shcherbak V.I., Semeniuk N.Ye., Institute of Hydrobiology of the NAS of Ukraine, Kyiv

The paper deals with phytoplankton quantitative indicators and dominant complex structure, and dimensional and morphological characteristics of detritus particles in the ponds of Hostomel urban settlement. Water quality has been assessed according to phytoplankton characteristics.

The phytoplankton abundance made up 2648.0-113675.0 thousand cells x dm^-3, and it was mainly formed by Cyanobacteria. The biomass varied within 3.72-16.53 g x m^-3, which is indicative of eutrophic waters. The biomass was dominated by Euglenozoa, Miozoa and Bacillariophyta. The dominant complex according to phytoplankton abundance included small-celled Cyanobacteria, according to biomass - large-celled Euglenozoa, Miozoa and Bacillariophyta with a certain share of Cyanobacteria. Different structures of dominant complexes according to abundance and biomass is an important adaptation mechanism of urban ponds phytoplankton.

Phytoplankton's high primary productivity completely fulfils energetic and trophic demands of aquatic organisms at higher trophic levels, and the unconsumed algal biomass is decomposed and transferred to the water column in the form of organic detritus. The organic detritus particles can be ranged into four classes - from minimal < 30 mcm to maximal > 101 mcm, whose biomass can reach 57.6062.80 mg x dm^-3. It indicates that this biological component is very important in forming energy flow, matter circulation and trophic relations. Water quality assessment according to phytoplankton saprobiological characteristics has shown that %-o-saprobic and P-mesosaprobic organisms prevailed in the ponds under study. So, the water bodies can be classified within the range “very clean”-“clean” and “moderately polluted” waters. Unlike most urban ponds, the pond network of Hostomel can be considered a quite safe recreation zone from the ecological point of view and is an attractive green space within the urban landscape.

Key words: phytoplankton, abundance, biomass, dominant complex, primary production, detritus, water quality

Вступ

Ставки міських агломерацій мають високу цінність з точки зору екосистемних послуг (рекреація, аматорське рибальство) і позитивно впливають на мікроклімат міста та здоров'я людей (Waajen et al., 2014; Casa et al., 2020).

Поряд з таксономічним різноманіттям фітопланктону не менш важливими є кількісні характеристики: чисельність, біомаса - енергетична основа фітопланктону, первинна продукція, що формує потоки енергії від автотрофної ланки до вищих трофічних рівнів і визначає трофічний статус водної екосистеми.

Незважаючи на високе видове різноманіття фітопланктону, основні біологічні процеси визначають не поодинокі види, а домінуючі, частка яких становить 5% і більше загальної чисельності або біомаси (Shcherbak, 2006). З точки зору адаптації водоростевих угруповань планктону до вегетації в умовах певного антропогенного тиску важливим є те, що видовий склад і структура домінуючих комплексів за чисельністю чи біомасою є відмінними. Тому для отримання більш об'єктивної інформації про фітопланктон як провідний компонент біоти й оцінки його стійкості до дії антропогенних чинників необхідно наводити обидва домінуючі комплекси.

Важливість дослідження кількісних показників і домінуючих комплексів фітопланктону в ставках урбанізованих територій зумовлена тим, що це, як правило, високопродуктивні евтрофні екосистеми з високою швидкістю біологічних процесів (Downing, 2010; Bolpagni et al., 2019). У них часто спостерігається «цвітіння» води Cyanobacteria. При цьому впровадження практичних програм з поліпшення якості води ставків та запобігання «цвітіння» води може бути безуспішним через брак інформації про склад та динаміку фітопланктону (Olding et al., 2000). Тому моніторинг фітопланктону, зокрема ціанобактерій, у ставках урбанізованих територій є важливим аспектом зниження ризиків захворювання людей (Waajen et al., 2014; Dunker, 2020).

Водоростеві угруповання - це динамічна складова біоти. При відмиранні вони виділяють органічний детрит як кінцевий результат лізису рослинних клітин. При дослідженні фітопланктону дуже рідко звертається увага на цей важливий біологічний компонент.

Використовуючи сапробіологічні характеристики видів-індикаторів, можна досить репрезентативно оцінити якість водного середовища.

Мета роботи - охарактеризувати кількісні показники фітопланктону (чисельність, біомаса), його домінуючі комплекси, первинну продукцію, трофічний статус детриту та оцінити якість водного середовища різнотипних ставків смт Гостомель у травні 2021 р.

Матеріали та методи. Детальна характеристика ставків, їхніх основних абіотичних складових, методи відбору та опрацювання альгологічних проб і детриту, визначення чисельності, біомаси, а також якості води наведені нами в попередній роботі (Shcherbak, Semeniuk, 2023).

Результати та обговорення

Чисельність. Показники чисельності фітопланктону міських ставків коливалася від 2648,0 до 113675,0 тис. кл/дм³. Проведене ранжування ставків за величинами чисельності показало наступну закономірність: N ставка ІІ < N ставка ІІІ < N ставка IV < N ставка I.

У всіх ставках за абсолютними величинами (N, тис. кл/дм³) й відносним значенням (N/N х 100%) домінували Cyanobacteria - від 53-70% до 87-90%. Субдомінантами виступали Chlorophyta - від 5-6% до 20-23%, і Bacillariophyta, частка яких не перевищувала 5-14%.

В усіх ставках зустрічалися представники Euglenozoa - високо- інформативні індикатори органічного забруднення води, та Miozoa - крупноклітинні види прісноводного фітопланктону.

Отже, за абсолютними й відносними величинами та структурною організацією фітопланктон ставків міської агломерації характеризувався як синьозелений комплекс із певною часткою зелених і діатомових водоростей (табл. 1).

Таблиця 1

Чисельність і структурна організація фітопланктону в ставках смт Гостомель

	Ставок
Відділ	І	II	ІІІ	IV
	ст. 1	ст. 2	ст. 3	ст. 4	ст. 5	ст. 6	ст. 7
	101600	1373	8475	16100	26205	62970	65025
Cyanobacteria
	87	53	70	85	90	75	72
	1325	368	585	1120	720	1620	5250
Bacillariophyta
	2	14	4	5	2	1	5
	175	60	15	240	135	1140	950
Cryptophyta
	1	2	1	1	1	1	1
	50	98	465	40	195		25
Miozoa
	1	4	4	1	1		1
	75	45	165		45	840	975
Ochrophyta				-
	2	1	1		1	2	2
	20					10
Charophyta	7	-	-	-	-	*	-
	8055	623	2130	1080	1200	17390	17025
Chlorophyta
	6	23	17	5	4	20	18
	575	83	240	480	495	150	450
Euglenozoa
	1	3	3	3	2	1	1

Примітка. Над рискою - чисельність (N, тис. кл/дм³), під рискою - % загальної чисельності; * - чисельність менше 1%; «-» - представників відділу не виявлено.

Біомаса. На відміну від чисельності, її величини коливались у вужчих межах - від 3,72-5,54 до 15,41-16,53 мг/дм³ і були характерними для високопродуктивних водойм. Ранжування ставків за біомасою (В) в основному відповідає раніше встановленій за чисельністю закономірності: В ставка ІІ < В ставка ІІІ < В ставка IV < В ставка І.

Оцінка структурної організації біомаси показала наступний феномен: як за абсолютними, так і відносними (%) величинами - від 0,37-0,80 до 4,25-4,27 мг/дм³ та від 4-13 до 46-77% - домінували крупноклітинні Euglenozoa, які наймасовіше вегетували у ставку ІІІ.

Отже, за індикаційними характеристиками Euglenozoa цей ставок є більш забрудненим. Інші крупноклітинні форми - Miozoa - формували переважну частку біомаси (60-75%) у ставку ІІ.

В якості субдомінантів виступали Bacillariophyta (від 4-6% до 13-18%) та Chlorophyta (від 3-5% до 32-41%). Найбільша біомаса (до 5,05 мг/дм³) й відносно висока частка Chlorophyta (до 41%) була характерна для ставка IV.



Таблиця 2

Біомаса й структурна організація фітопланктону в ставках смт Гостомель

	Ставок
Відділ	І	II	III	IV
	ст. 1	ст. 2	ст. 3	ст. 4	ст. 5	ст. 6	ст. 7
	7,70	0,03	0,10	0,04	0,25	2,79	4,33
Cyanobacteria	28	1	1	1	7	28	28
Bacillariophyta	2,99	0,20	0,65	0,8	0,39	1,24	2,04
	18	6	4	14	10	13	13
	0,18	0,04	0,01	0,23	0,10	0,95	0,75
Cryptophyta	1	1	1	4	3	10	5
	1,29	1,97	12	0,05	0,98		0,65
Miozoa	8	60	75	1	26	-	4
Ochrophyta	0.01	0,01	0,08		0,04	0,29	0,69
	1	1	1		1	3	5
	0,01					0,01
Charophyta	1	-	-	-	-	1	-
Chlorophyta	2,88	0,21	0,83	0,18	0,24	4,15	5,05
	17	6	5	3	7	40	32
Euglenozoa	4,27	0,80	2,22	4,25	1,73	0,37	1,85
	25	25	13	77	46	4	12

Примітка. Над рискою - біомаса (В, мг/дм³), під рискою - % загальної біомаси; «-» - представників відділу не виявлено.

Досить великою біомасою характеризувалися також Cyanobacteria - від 0,03-0,04 мг/дм³, що становило 7-28% загальної біомаси (табл. 2).

За біомасою фітопланктон може характеризуватися як евглено-міозоа- діатомовий комплекс із синьозелено-зеленими ознаками.

Можна припустити, що така складна структура біомаси обумовлена комплексом різних чинників:

- абіотичних (оптимальні температури, високий вміст мінеральних форм азоту й фосфору, що характерно для евтрофних водойм);

- біотичних (високе таксономічне різноманіття водоростей, потужна, до дна, фотична зона, наявність дрібноклітинних і крупноклітинних форм із різною фотосинтетичною активністю;

- антропогенний (надходження до ставків органічного забруднення зі зливом з доріг, автостоянок тощо).

Отже, фітопланктон був представлений високими показниками чисельності з домінуванням Cyanobacteria, значними показниками біомаси, які формувалися кількома відділами водоростей, що має чітко виражений адаптаційний характер до вегетації у ставках міських агломерацій.

Аналіз літератури показав, що наведені закономірності кількісного розвитку фітопланктону є спільними для ставків різних міст світу. Так, домінування Cyanobacteria за чисельністю спостерігалось у ставках м. Лейпциг (Dunker, 2020), м. Брюсель (Peretyatko et al., 2010), м. Познань (Burchardt et al., 2006), урбанізованої провінції Північний Брабант (Нідерланди) (Waajen et al., 2014).

Високий відсоток евгленових у біомасі фітопланктону зареєстровано в деяких ставках міських агломерацій Данії та Канади (Minelgate et al., 2020). На думку авторів, значна кількість евгленових водоростей може бути зумовлена не лише високим вмістом органічних речовин, а й скаламучуванням донних відкладів унаслідок сильного вітру або дощу.

Домінуючий комплекс. Виходячи з того, що наведена вище характеристика структури чисельності й біомаси ставкового фітопланктону суттєво відрізнялася, вважаємо за доцільне навести видовий склад, кількісний розвиток і структуру домінуючих комплексів як за чисельністю, так і біомасою.

Домінуючий комплекс фітопланктону ставків за чисельністю формувався 12 видами з вищим значенням (9 видів, 75%) дрібноклітинних форм Cyanobacteria. Окремі види становили від 5-6% до 31-36% сумарної чисельності альгопроб, а в цілому частка видів-домінантів із Cyanobacteria становила від 63-69% (ставок ГУ) до 83-87% (ставки І і ІІІ) (табл. 3).

Отже, домінуючий комплекс за чисельністю водоростей за структурною організацією на популяційно-видовому рівні - це полідомінантний комплекс, а на рівні відділів - монодомінантний комплекс Cyanobacteria.

За біомасою домінуючий комплекс представлений 16 видами: Euglenozoa - 6 (50%), Cyanobacteria - 4 (25%), Bacillariophyta, Miozoa і Chlorophyta - по 2 види («8%).

У ставках І-ГІГ переважали крупноклітинні форми: Peridiniun cinctum (O.Mull.) Ehr. і Phacus longicauda (Ehr.) Duj, а в ставку IV - дрібноклітинні Aphanizomenon flos-aquae (L.) Ralfs. і Desmodesmus communis (Hegew.) Hegew. (табл. 4). У цілому, характеристика домінуючого комплексу підтверджує полідомінантну структуру біомаси ставкового фітопланктону.

Порівнюючи два домінантні комплекси, ми дійшли висновку, що основну увагу потрібно приділяти не встановленим відмінностям у видовому складі, кількісній представленості окремих видів чи структурі, а тому, що це дуже складний адаптаційний механізм фітопланктону для вегетації в умовах міської агломерації за комплексної дії абіотичних, біотичних і антропогенних чинників. фітопланктон трофічний морфологічний детрит ставок гостомель

Аналогічні закономірності формування домінуючого комплексу фітопланктону встановлено для ставків м. Монреаль (Levesque et al., 2020), де також домінували представники відділів Miozoa, Euglenozoa, Cyanobacteria, Chlorophyta. Автори підкреслюють, що ці водорості належать до різних функціональних груп і використовують різні адаптивні стратегії для ефективної колонізації біотопів і підтримання функціонування угруповань у високомінливому середовищі водойм міських агломерацій.

Первинна продукція і запаси фітопланктону. Оцінка інтенсивності продукції й формування фітомаси ставків проводилася за наступним алгоритмом дій: на основі середніх для водойми біомас фітопланктону (В, мг/дм³), розрахованої потужності фотосинтезу водної товщі водойми (V, м³) і характеристик питомої первинної продукції фітопланктону (P/B- коефіцієнт х доба^-1) (Shcherbak, 1999, 2000).



Таблиця 3

Видове різноманіття й структура домінуючого комплексу фітопланктону по досліджуваних станціях ставків смт Гостомель за чисельністю

Вид-домінант	Ставок
	І	II	ІІІ	IV
	ст. 1	ст. 2	ст. 3	ст. 5	ст. 6	ст. 7	ст. 8
Aphanizomenon flosaquae Ralfs ex Bomet & Flahault	51475 45	*	*	*	*	26100 31	2820 31
Coelosphaerium kuetzingianum Nageli	*	412,5 16	1350 11	*	4335 15	*	5400 6
Coelomoron pusillum (Van Goor) Komarek	-	-	1650 14	-	*	-	-
Snowella lacustris (Chodat) Komarek & Hindak	*	-	-	-	-	11460 14	-
Microcystis aeruginosa (Kutzing) Kutzing	*	-	-	-	-	-	1435 16
Microcystis pulverea (H.C.Wood) Forti	*	*	1395 12	15100 79	20970 72	*	*
Planktothrix agardhii (Gomont) Anagnostidis & Komarek	-	-	-	-	-	-	9175 10
Anagnostidinema amphibium (C.Agardh ex Gomont) Strunecky, Bohunicka, J.R. Johansen & J. Komarek	23100 20	960 36	4080 34	1000 5	*	4500 5	*
Pseudanabaena limnetica (Lemmermann) Komarek	20450 18	-	-	-	-	-	-
Oscillatoria tenuis C.Agardh ex Gomont	-	-	-	-	-	15900 19	*
Fragilariforma virescens (Ralfs) D.M.Williams & Round	-	150 6	*	*	*	-	-
Pandorina morum (O.F.Muller) Bory	-	240 9	960 8	-	-	-	-

Примітка. Над рискою - чисельність виду-домінанта (N, тис. кл/дм³), під рискою - % загальної чисельності фітопланктону; «-» - вид на станції не зустрічався, «*» - вид зустрічався, але до складу домінуючого комплексу не входив.

Таблиця 4

Різноманіття, біомаса й структура видів-домінантів фітопланктону на досліджених станціях ставків смт Гостомель

Вид-домінант	Ставок
	І	II	III	IV
	ст. 1	ст. 2	ст. 3	ст. 4	ст. 5	ст. 6	ст. 7
Aphanizomenon flosaquae Ralfs ex Bomet & Flahault	3,81 23	-	-	-	-	1,93 20	2,09 14
Microcystis aeruginosa (Kutzing) Kutzing	-	-	-	-	-	-	1,62 11
Coelosphaerium kuetzingianum Nag.	-	*	*	-	0,21 6	-	*
Oscillatoria tenuis Ag.	-	-	-	-	-	0,62 6	-
Euglena oblonga Schmitz	-	-	-	-	0,31 8	-	-
E. sanguinea Ehr.	-	-	-	-	0,46 12	-	-
Euglena velata Klebs	-	-	-	0,40 7	0,45 12	-	-
E. viridis Ehr.	-	-	-	0,25 5	-	-	-
Phacus longicauda (Her.) Duj	1,73 10	0,52 16	*	2,77 50	*	-	-
Trachelomonas intermedia Dang.	0.94 6	-	-	0,50 9	-	-	1,05 7
Glenodiniumpulvisculus (Ehr.) Stein.	-	-	-	-	0,20 6	-	-
Peridiniun cinctum (O.Mull.) Ehr.	1,29 8	1,94 60	12 75	*	0,78 21	-	-
Cyclotella kuetzingiana Thw.	-	-	-	-	-	*	0,88 6
Stephanodiscus hantzschii Grun. in Cl. et Grun.	-	-	-	-	-	0,54 5	*
Acutodesmus pectinatus (Meyen) Tsar. in Petlev. et al.	-	-	-		-	-	1,21 8
Desmodesmus communis (Hegew.) Hegew.	-	-	-	-	-	0,97 10	1,39 9

Примітка. Над рискою - біомаса (В, мг/дм³), під рискою - % загальної біомаси; «-» - вид на станції не зустрічався, «*» - вид зустрічався, але до складу домінуючого комплексу не входив.

За отриманими даними (табл. 5), фітопланктон ставків смт Гостомель характеризується високою інтенсивністю первинної продукції зі значними добовими показниками фітомаси - 6,20-227,22 кг сирої маси х доба^-1, що є характерним для дуже високопродуктивних гіпертрофних водних екосистем. Про це свідчать також наведені для кожного водного об'єкта запаси сирої біомаси фітопланктону (т х вегет. сезон^-1).

Отже, фітопланктон досліджених ставків характеризувався високою первинною продукцією, яка визначала їхній гіпертрофний статус, формувала високі запаси сирої біомаси, що повною мірою забезпечувала функціонування гідробіонтів вищих трофічних рівнів. Очевидно, що певна кількість невикористаної біомаси фітопланктону при його відмиранні та лізисі клітин виділяється у водну товщу у вигляді органічного детриту.

Таблиця 5

Інтенсивність первинної продукції, запаси сирої біомаси фітопланктону за вегетаційний сезон та трофність ставків смт Гостомель

Показник	Ставок
	і	II	III	IV
Середня біомаса (В, мг)	16,53	9,58	4,63	12,65
Середня глибина фотосинтетичного горизонту (h, м)	1,65	1,61	2,0	1,41
Фотосинтетична потужність водойми (V, м3)	23100,0	88389,0	113600,0	80652,0
Інтенсивність первинної продукції (В, кг сирої біомаси х добу-1)	46,20	176,77	227,22	163,30
Запаси сирої біомаси (В, т х вегет. сезон-1)	8,31	31,81	40,89	29,34
Трофність ставків	гіпертрофна

Детрит. За біологічним походженням детрит - це сукупність завислих у воді часток, які можуть споживатися тваринами-детритофагами (Shcherbak, Zhdanova, 1988) і седиментувати в донні відклади (Bass, Shcherbak, 1988). Біомаса фітопланктону, яка не споживається наявними у водоймі детритофагами (зоопланктон, зообентос, риби), трансформується в декілька етапів в інші форми біологічної матерії (рис. 1).

І етап ІІ етап ІІІ етапІV етап V етап

Рис. 1. Схема утворення та трансформації органічного детриту

Запропонована схема п'яти етапів утворення й трансформації детриту у водних екосистемах є дещо умовною, але разом з тим демонструє важливість цього компонента при оцінці трофічної ролі фітопланктону, процесів колообігу речовин, самоочищення-самозабруднення, якості водного середовища. Очевидно, що піднята у статті проблема органічного детриту потребує подальших більш детальних комплексних досліджень.

Проблема утворення й трансформації органічного детриту у водній екосистемі залежить також від структури біомаси фітопланктону. Його мінімальна кількість утворюватиметься при домінуванні Bacillariophyta, кремнеземні стулки яких седиментуватимуть у донні відклади, а максимальна - при масовому розвитку Cyanobacteria, Chlorophyta, Charophyta, Miozoa та Euglenozoa.

Розмірні класи детриту були отримані за методикою, описаною раніше (Shcherbak et al., 2016), за якою виділено чотири класи. Відповідно проведено ранжування розмірів від мінімальних часток до максимальних. Встановлені мінімальні розміри (2,0-3,0 мкм) обумовлені роздільною здатністю мікроскопа МББ-1А з імерсійним об'єктивом 90*.

Проведений підрахунок часток кожного класу показав, що їхня найбільша чисельність (від 25-28 до 55-111 тис. часток/дм³) притаманна першому розмірному класу. Мікрофотографії часток органічного детриту різних розмірних класів наведені на рис. 2.

Згідно з цією закономірністю, частки з мінімальними розмірами є найбільш масовими для водної товщі всіх ставків, особливо ставків І і ІУ. Відповідно, в структурній організації (% співвідношення) детриту також домінують (до 87-92%) представники цього класу.

Розмірні класи часток детриту, їхню чисельність та структурну організацію в ставках смт Гостомель у травні 2021 р. наведено в табл. 6.

Рис. 2. Мікрофотографії різних розмірних часток органічного детриту: а - розмірна фракція І (< 30 мкм); б - ІІ (31-70 мкм); в - ІІІ (71-100 мкм); г - ІУ (> 101 мкм)

З метою визначення ролі детриту у формуванні органічних речовин у ставках було проведено розрахунок маси часток (мг/дм³) кожного з чотирьох класів. Встановлено, що їхня біомаса коливається в межах чотирьох порядків - від 0,07-0,20 до 57,60-62,80 мкм³. Було прийнято, що 1 мкм³ об'єму частки органічного детриту має біомасу 1 х 10 ⁶ мкг.



Таблиця 6

Розмірні класи часток детриту, їхня чисельність та структурна організація в ставках смт Гостомель

Розмірний клас часток детриту	Ставок
	І	ІІ	ІІІ	IV
	ст. 1	ст. 2	ст. 3	ст. 4	ст. 5	ст. 6	ст. 7
І (< 30 мкм)	55	25	50	28	37	25	111
	75	92	51	76	77	71	87
II (31-70 мкм)	14		26	7	10	3	1
	19	*	27	19	21	9	1
III (71-100 мкм)		1	8	1	1
	*	4	8	3	2	*	*
IV (> 101 мкм)	4	1	14	1	*	7	15
	5	4	14	3		20	12

Примітка. Над рискою - кількість часток детриту даного розмірного класу в одиниці об'єму води (N, тис. часток/дм³), під рискою - % загальної кількості часток; * - частка класу менше 1%.

Аналіз структурної організації показав, що найбільшою відносною біомасою (84-88%) характеризується детрит IV класу, представлений частками максимальних розмірів.

Виконане ранжування за класами за біомасою органічного детриту досліджених водних об'єктів можна представити таким чином:

Ставок IV (мг/дм³) > Ставок ІІІ (мг/дм³) > Ставок ІІ (мг/дм³) > Ставок I (мг/дм³)

Отже, найбільшою біомасою органічного детриту характеризуються найкрупніші частки (IV розмірний клас) із середнім значенням біомаси 44,88 мг/дм³. Друге місце з середньою біомасою 36,45 мг/дм³ посідає ставок ІІ, а найменша біомаса (6,69 мг/дм³) характерна для ставка ІІІ (табл. 7).

Отже, плаваючі поверхневі водоростеві плівки - дерновини-подушки (див. Повідомлення ІДив. журнал «Альгологія». 2023. 33(1): 22-48.), а також органічний детрит, який утворюється при розкладі водоростевих клітин, є біологічними компонентами, що мають важливе значення в колообігу речовин, потоках енергії, трофності, природній кормовій базі, формуванні якості води та екологічного стану ставків.

Якість водного середовища. Сапробіологічні характеристики фітопланктону є високоінформативними показниками якості водного середовища. Для отримання об'єктивних даних з оцінки водного середовища ставків смт Гостомель було використано два методичних підходи:

- сапробіологічна характеристика якості води за співвідношенням водоростей планктону, які є видами-індикаторами сапробності;

- індекси сапробності Пантле-Букк у модифікації Сладечека.

Таблиця 7

Біомаса органічних часток детриту та структурна організація за їхніми розмірними класами в ставках смт Гостомель

Розмірний клас часток детриту	Ставок
	І	ІІ	ІІІ	IV
	ст. 1	ст. 2	ст. 3	ст. 4	ст. 5	ст. 6	ст. 7
I (< 30 мкм)

статья "Структурно-функціональна характеристика фітопланктону, дерновин-подушок, детриту та якість води за дії основних абіотичних чинників ставків міської агломерації (смт Гостомель, Бучанський р-н Київської обл., Україна)" скачать

Подобные документы

• Фітопланктон прісних водойм

  Аналіз видового складу фітопланктону. Характеристика каскаду Горіхувастих ставків. Визначення обсягу ставка. Особливості складу фітопланктону каскадів Горіхувастих ставків. Визначення первинної продукції фітопланктону і деструкції органічних речовин.
  
  дипломная работа [1,5 M], добавлен 24.01.2013
  

• Різноманіття фітопланктону ставка Грабарка Бердичівського району

  Структурні та функціональні характеристики фітопланктону ставка Грабарка (м. Бердичів). Таксономічна структура та частота трапляння водоростевих угруповань і планктонних комплексів. Еколого-географічна характеристика фітопланктону, оцінка якості вод.
  
  курсовая работа [2,6 M], добавлен 13.03.2015
  

• Склад та продукція фітопланктону р. Случ Житомирської області

  Історія вивчення автотрофної компоненти річки Случ. Видове та внутрішньовидове різноманіття водоростевих угруповань. Еколого-географічна характеристика фітопланктону та оцінка якості води. Оцінка інформаційного різноманіття екологічного стану річки.
  
  дипломная работа [2,5 M], добавлен 22.01.2015
  

• Чиста вода - джерело нашого здоров’я

  Вода - найважливіша складова середовища нашого існування. Розподіл води у тканинах організму людини. Вивчення впливу водних ресурсів на здоров’я. Дослідження основних показників якості питної води. Кількість добової норми рідини та правила її вживання.
  
  реферат [20,9 K], добавлен 02.03.2013
  

• Водоростеві угруповання планктону р. Зелена Житомирської області

  Таксономічний склад фітопланктону р. Зелена Житомирської області. Чисельність та біомаса водоростевих угруповань річки. Еколого-географічна характеристика фітопланктону досліджуваного об’єкту за індикаторними видами, флористичне зведення водоростей.
  
  дипломная работа [3,6 M], добавлен 22.01.2015
  

• Дослідження динаміки зміни якості води у озері Басів Кут

  Стан забруднення атмосферного повітря у Рівненський області. Оцінка екологічного стану озера Басів Кут. Вимоги до якості води і методи гідрохімічних досліджень визначення органолептичних властивостей води. Дослідження якості поверхневих вод озера.
  
  учебное пособие [739,8 K], добавлен 24.10.2011
  

• Водний режим у рослин

  Молекулярна структура та фізіологічні властивості води. Термодинамічні показники водного режиму рослин. Процеси надходження і пересування води в рослині. Коренева система як орган поглинання води. Особливості водного режиму у різних екологічних груп.
  
  курсовая работа [52,6 K], добавлен 25.12.2013
  

• Клас "Двостулкові молюски"

  Дослідження біологічних особливостей представників класу "Двостулкові молюски", визначення їх значення в природі, житті людини. Характеристика морфологічних, фізіологічних та екологічних особливостей двостулкових молюсків. Особливості систематики класу.
  
  курсовая работа [5,6 M], добавлен 21.09.2010
  

• Життєві форми одноденок

  Загальна характеристика та життєві форми комах. Ряд Одноденки (Ephemeroptera): опис властивостей та специфічні ознаки, поширення та особливості біології. Личинки одноденок, їх життєві форми. Використання личинок одноденок для визначення якості води.
  
  контрольная работа [901,0 K], добавлен 21.09.2010
  

• Водний обмін у рослин

  Загальна характеристика водного обміну рослинного організму: надходження води в клітину; дифузія, осмос, тургор. Роль водного балансу у фізіологічних процесах. Транспірація, її значення, фактори що впливають на цей процес. Пересування води по рослині.
  
  курсовая работа [245,3 K], добавлен 27.08.2011
  

• Роль та вміст води в організмі

  Будова води, частини та їх взаємозв'язок, фактори, що впливають на якість і структуру. Біологічне значення води в природі та окремому організмі як розчинника, її властивості. Вміст води в організмі людини, її роль в енергетичних та хімічних процесах.
  
  контрольная работа [28,9 K], добавлен 25.03.2010
  

• Морфологічні властивості мікроорганізмів

  Особливості визначення систематичного положення мікроорганізмів. Виявлення взаємозв'язку між морфологічними властивостями та ідентифікацією сапрофітних мікроорганізмів. Дослідження кількісних та якісних закономірностей формування мікрофлори повітря.
  
  курсовая работа [3,7 M], добавлен 26.01.2016
  

• Клітина. Реакція клітини на зовнішні подразнення

  Типи клітинної організації. Структурно-функціональна організація еукаріотичної клітини. Вплив антропогенних чинників на довкілля. Будова типових клітин багатоклітинного організму. Ракція клітин на зовнішні впливи. Подразливість та збудливість клітин.
  
  курсовая работа [4,0 M], добавлен 02.12.2012
  

• Морфологічні властивості мікроорганізмів

  Основні концепції виду в бактеріології. Особливості визначення систематичного положення мікроорганізмів. Значення морфологічних властивостей в сучасній систематиці мікроорганізмів. Механізм ідентифікації мікроорганізмів на основі морфологічних ознак.
  
  курсовая работа [5,8 M], добавлен 30.01.2016
  

• Вищі водні рослини в системі рослинного світу

  На основі вивчених еколого-біологічних властивостей рослин водних та прибережно-водних біоценозів проведення визначення стану їхніх ценозів русла річки Сіверський Донець. Визначення видів біоіндикаторів водного середовища, екологічні особливості видів.
  
  курсовая работа [63,9 K], добавлен 07.05.2009
  

• Різноманіття водоростей планктону піщаних кар'єрів м. Житомира

  Таксономічний склад планктонних водоростей кар’єрів Слобідський і Селецький. Флористичне зведення планктонних водоростей кар’єрів. Еколого-географічна характеристика водоростевих угруповань. Оцінка якості води кар’єрів за видами – показниками сапробності.
  
  дипломная работа [1016,2 K], добавлен 22.01.2015
  

• Плоди та насіння

  Плід як видозмінена в результаті запліднення квітка, його внутрішня структура, напрямки видозмінення. Типи плодів за формою, розмірами, забарвленням, вмістом води, кількістю насіння, характером розкривання, та визначення їх відмінних особливостей.
  
  презентация [2,2 M], добавлен 25.08.2013
  

• Вплив факторів навколишнього середовища на популяції гідробіонтів

  Гідробіонти як переважно первинноводні тварини, які все життя проводять у воді. Вплив середовища існування на гідробіонтів: температури, прозорості води, газового режиму водоймища, вуглекислого газу, водневого показника (рН), різних речовин, організмів.
  
  курсовая работа [27,0 K], добавлен 28.10.2010
  

• Екологічні особливості вирощування роду Pelargonium в оранжерейних і кімнатних умовах

  Дослідження морфологічних та екологічних особливостей, фармакологічного застосування пеларгонії. Вивчення способів розмноження, вирощування та догляду за рослиною. Характеристика хвороб та шкідників квітки, методів лікування, використання в озелененні.
  
  дипломная работа [1,5 M], добавлен 29.11.2011
  

• Вид Tanacetum L. у флорі Буковини

  Природні умови Буковини. Таксономічний склад і поширення видів роду Tanacetum L. в Україні. Виявлення основних ознак, на підставі яких рід пижмо звичайне (Tanacetum vulgare) може використовуватися в якості лікарських засобів і в народному господарстві.
  
  курсовая работа [50,6 K], добавлен 29.03.2015
  

Другие документы, подобные "Структурно-функціональна характеристика фітопланктону, дерновин-подушок, детриту та якість води за дії основних абіотичних чинників ставків міської агломерації (смт Гостомель, Бучанський р-н Київської обл., Україна)"

• главная
• рубрики
• по алфавиту
• вернуться в начало страницы
• вернуться к началу текста
• вернуться к подобным работам