Різноманіття та екологічні характеристики водоростей водної товщі суббасейну крупних придунайських озер в осінньо-зимовий період (Україна)
Дослідження структурно-функціональної організації різноманіття та екологічної характеристики водоростевих угруповань суббасейну придунайських озер в осінньо-зимовий період. Оцінка якості водного середовища та аналіз трофічної ролі органічного детриту.
Рубрика | Биология и естествознание |
Вид | статья |
Язык | украинский |
Дата добавления | 24.02.2024 |
Размер файла | 177,6 K |
Отправить свою хорошую работу в базу знаний просто. Используйте форму, расположенную ниже
Студенты, аспиранты, молодые ученые, использующие базу знаний в своей учебе и работе, будут вам очень благодарны.
Размещено на http://www.Allbest.Ru/
Інститут гідробіології НАН України
Різноманіття та екологічні характеристики водоростей водної товщі суббасейну крупних придунайських озер в осінньо-зимовий період (Україна)
Щербак В.І.,
Семенюк Н.Є.,
Луценко Д.А.
Реферат
Досліджено структурні й функціональні складові різноманіття та екологічні характеристики водоростей водної товщі крупних придунайських озер Кагул, Картал, Ялпуг, Кугурлуй, Катлабух і Китай у пізньоосінній-зимовий період 2019-2020 рр. У цілому таксономічне різноманіття водоростей товщі води нараховувало 188 видів, представлених 191 внутрішньовидовим таксоном (ввт) з 7 відділів, 14 класів, 30 порядків, 61 родини та 108 родів.
За видовим і внутрішньовидовим різноманіттям водоростей озера ранжуються в порядку: Ялпуг (78) > Китай (76) > Кагул (75) > Кугурлуй (55) > Катлабух (23) > Картал (16 ввт). Наймасовішими виявилися Bacillariophyta, Chlorophyta та Cyanobacteria. За біотопічною приуроченістю 45% складали планктонні форми, бентосні - 24%, форми обростань - 5%, літоральні - 15% і евритопні - 11%. За галобністю в озерах домінували види-індиференти, а за відношенням до рН - алкаліфіли. Коефіцієнти видової подібності Серенсена та рангової кореляції Кендела для провідних родин були досить низькими - 0,18-0,43 та 0,45-0,57 відповідно, що свідчить про суттєву відмінність водоростевих угруповань у досліджуваних озерах. Чисельність водоростей становила 2853-360325 тис. * кл/дм3, біомаса 0,876-64,113 г/м3. За кількісними показниками планктонних водоростевих угруповань та біомасою Cyanobacteria придунайські озера характеризуються як евтрофні озерні екосистеми.
Ключові слова: суббасейн крупних придунайських озер, водоростеві угруповання водної товщі, видове і таксономічне різноманіття, чисельність, біомаса, трофічний статус, якість водного середовища, органічний детрит
Вступ
До континентальних водних об'єктів планетарного значення, де провідну роль у формуванні біорізноманіття, потоків енергії, колообігу речовин, якості водного середовища відіграють водоростеві угруповання, відносяться також крупні озерні екосистеми (Chaffin et al., 2014; Torok et al., 2017).
В Україні є два унікальних озерних комплекси. У поліській зоні - озера Шацького національного парку (Khomik, 2013), у південно-західній частині Одеської обл. - низка великих озер лівобережної заплави головної транскордонної річки Європи - Дунаю. За течією річки озера мають наступне географічне розміщення: Кагул, Картал, Ялпуг, Кугурлуй, Катлабух і Китай. Виходячи з басейнового принципу управління масивами поверхневих вод України (Постанова КМ України №758, Додаток 1, озера), в межах української частини Дунаю вони виділяються в окремий суббасейн - великі придунайські озера, які, за Рамсарською конвенцією (Convention..., 1971), є унікальними європейськими водно-болотними угіддями, що мають загальносвітове природоохоронне значення.
Перші дослідження їхніх водоростевих угруповань були розпочаті в серпні 1949 і 1958 рр. на озерах Кагул, Ялпуг, Кугурлуй, Катлабух і Китай. Так, у серпні 1949 р. кількість видів по озерах коливалася від 1 до 84 таксонів з найбільшою кількістю - 154 в оз. Китай. Аналогічні дані отримані також у серпні 1958 р. Основу видового багатства й флористичного спектру складали Chlorophyta, Bacillariophyta та Cyanophyta. Біомаса коливалася від 0,001 до 0,447 г/м3 (1949 р.) і 0,052-0,408 г/м3 (1958 р.) з максимальними значеннями в оз. Китай, на 60-97% сформована з Cyanophyta з домінуванням Aphanizomenon elenkini Kissel, A. flos-aquae (L) Ralfs, Anabaend hassalii (Kutz.) Wtz. (Roll, 1961).
Дослідження фітопланктону придунайських озер продовжилися у 1963-1965 рр. (Kostikova, 1969). Узагальнені результати цих досліджень показали в основному ті ж закономірності, що й в роботі Я.В. Ролла (1961).
Згідно з О.І. Івановим (Hydroecology., 1993), упродовж другої половини ХХ ст. дослідження водоростей придунайських озер мали фрагментарний характер, або ж зводилися до узагальнення згаданих вище літературних джерел.
Після тривалого часового інтервалу опубліковано декілька робіт з видового складу водоростей (за винятком зими) за 2000-2002 рр. (Gerasymiuk, Gerasymiuk, 2009) та з більш детальними даними - за 20132014 рр. (Gerasymiuk, 2020). Також встановлено (Gusliakov, Kosenko, 2001), що водорості придунайських озер мають суттєве значення в живленні риб.
У той же час на сьогодні практично відсутні системні дані щодо структурно-функціональної організації різноманіття водоростевих угруповань крупних придунайських озер у пізньоосінній-зимовий періоди. Нагальність таких досліджень зумовлена тим, що ці періоди несприятливі для вегетації водоростей (низька температура води, зменшення інтенсивності сонячної інсоляції та рівня води після літнього її випаровування та забору для іригаційних потреб Одеського регіону). За таких умов може зростати негативний прояв антропогенного навантаження на водоростеві компоненти біоти.
Актуальність осінньо-зимових досліджень пов'язана також з тим, що глобальні зміни клімату суттєво змінили загальноприйняті поняття щодо вегетаційних сезонів. Показано (Shcherbak, 2019), що у водосховищах Дніпровського каскаду температура води, характерна для початку «біологічного літа» (від 15,0°С і вище), може реєструватися навіть наприкінці жовтня.
Мета роботи - дослідити структурно-функціональну організацію різноманіття та екологічні характеристики водоростевих угруповань суббасейну крупних придунайських озер в осінньо-зимовий період, оцінити якість водного середовища та проаналізувати трофічну роль органічного детриту.
Матеріали та методи
Нижче представлено комплексні оригінальні дані, отримані в суббасейні шести крупних придунайських озер (рис. 1) упродовж пізньоосіннього-зимового періоду 2019-2020 рр.
Відбір альгологічних, гідрофізичних і гідрохімічних проб проводили з використанням батометра Руттнера з горизонту 0,25 м на літоральних і пелагіальних постійних озерних станціях.
Визначали фізичні (температура) та хімічні (рН, вміст розчиненого кисню, мг О2/дм3) абіотичні чинники; насичення води киснем (%),
Враховувалися всі видові й внутрішньовидові таксони водоростей, які в момент відбору проб знаходилися у водній товщі.
Розраховане за конкретних температур; мінералізацію (мг/дм3); солоність (%о). Дослідження проводили з використанням приладу Water Quality Meter AZ 86031.
Рис. 1. Карта-схема крупних придунайських озер зі стаціонарними станціями спостережень (1-16)
Камеральне опрацювання альгологічних проб здійснювали за методикою, описаною в літературі (Shcherbak, 2006). Із структурних характеристик визначали видовий склад, кількість внутрішньовидових таксонів (ввт) і таксономічне різноманіття більш високого рангу (кількість родів, родин, порядків, відділів). Таксономічну номенклатуру наведено за Міжнародним електронним каталогом AlgaeBase (Guiry, Guiry, 2022). Автори видів наведені в списку. З функціональних показників визначали чисельність (N, тис. кл/дм3) та біомасу (В, мг/дм3). Домінуючими вважали види, які складали від 5% і вище загальної чисельності чи біомаси альгопроби (Shcherbak, 2006). Визначали індекси Серенсена (Shcherbak, 2006) та Кендела (Shmidt, 1980).
Екологічні характеристики: біотопічну приуроченість, галобність, відношення до рН наведено за роботою: Barinova et al., 2006.
Якість водного середовища оцінювали за сапробіологічною характеристикою водоростей та індексами Пантле-Букк у модифікації Сладечека (Shcherbak, 2006). Органічний детрит визначали за розробленою оригінальною методикою (Shcherbak et al., 2016).
Результати та обговорення
Важливими чинниками, що визначають різноманіття водоростевих угруповань, є абіотичні складові озерних екосистем. Наводимо основні з них.
Гідроморфологічні характеристики придунайських озер. Лівий берег р. Дунай являв собою заплаву, яка періодично затоплювалася річковими водами під час високих паводків. У 60-х рр. минулого століття з метою захисту цієї території від затоплення було споруджено дамбу. Гідравлічний зв'язок між річкою та озерами здійснювався за допомогою каналів зі шлюзами. На сьогодні це озера з регульованим водним режимом. Іноді озеро Ялпуг-Кугурлуй, яке є найбільшим озером у цьому регіоні, розглядається як два окремі озера - Ялпуг і Кугурлуй (Vyshnevskiy et al., 2019).
У табл. 1 наведено проектні величини, розраховані 50 років тому. На сьогодні площі придунайських озер вважаються на 10% меншими за проектні (Vyshnevskiy et al., 2019). За нашими спостереженнями, постійний льодовий покрив у зимовий період відсутній.
Таблиця 1
Гідроморфологічні характеристики придунайських озер (Vyshnevskiy et al., 2019)
Озеро |
Площа, км2 |
Об'єм, млн * м3 |
Середня глибина, м |
||
загальний |
корисний |
||||
Кагул |
99,2 |
240,0 |
142,0 |
2,42 |
|
Картал |
23,3 |
35,6 |
27,0 |
1,53 |
|
Ялпуг-Кугурлуй |
268 |
670,0 |
250,0 |
2,50 |
|
Катлабух |
68,5 |
131,0 |
68,5 |
1,91 |
|
Китай |
60,0 |
125,0 |
52,5 |
2,08 |
Через низький рівень води озера Картал, Кугурлуй, Ялпуг і Китай наповнюються водою з р. Дунай через шлюзи Прорва, Окунда та Кофа, а оз. Катлабух - через Желявський та Суспільний шлюзи. Але надходженню води до озера перешкоджає замулення каналів (Gerasymiuk, 2020). За існуючої гідроморфологічної ситуації збільшується роль внутрішніх процесів, що відбуваються у водоймах, із провідним значенням водоростевих угруповань.
Температурний режим. Проведені дослідження підтверджують зміни клімату України за останні десятиліття, що проявляється в значному підвищенні температури в осінньо-зимовий період. Так, у листопаді 2019 р. температура води в оз. Кагул коливалася в межах +13,0-13,5°С через відносно високу (до +15,0°С) температуру повітря в Одеській області.
Позитивними були й зимові температури впродовж лютого-грудня 2020 р.: в озерах Ялпуг-Кугурлуй +0,4-0,7 °С, в Катлабух, Китай, Картал +0,4-1,8°С, а найвищими температурами до +3,2°С характеризувалася водна товща оз. Кагул через високу залишкову теплоємність водної товщі найглибшого й найбільшого за водним об'ємом озера.
Позитивні температури зумовили формування тільки прибережної льодової кромки з відсутністю льодового покриву акваторій, що, безперечно, було важливим визначальним чинником різноманіття водоростевих угруповань.
Мінералізація і солоність. Проведені оригінальні дослідження дозволили чітко розділити озерні екосистеми на два пули:
- прісноводні - озера Кагул, Картал, Катлабух та Ялпуг-Кугурлуй з мінералізацією води 163,0-788,0 мг/дм3 і солоністю 0,46-0,92%о;
- солонуватоводні - оз. Китай з мінералізацією води в осінньо-зимовий період 1245,0-2044,0 мг/дм3 і солоністю 2,44-2,75%о.
рН і вміст розчиненого кисню (табл. 2). Встановлено, що впродовж осінньо-зимового періоду мінімальні-максимальні показники рН становили 8,1-8,9, що свідчить про лужний характер водних мас.
Таблиця 2
Багаторічні дані (мінімальні-максимальні, середні) величини рН і вмісту розчиненого кисню (мг О2/дм3) крупних придунайських озер у різні періоди досліджень
Озеро |
Період досліджень |
||||||||||
1983-1986 (Yenaki, Zhuravleva, 1987) |
(Hydroecology, 1993) |
2019 |
2020 |
1983-2020 |
|||||||
рН |
О2 |
рН |
О2 |
рН |
О2 |
рН |
О2 |
рН |
О2 |
||
Кугурлуй |
8,2-9,5 |
8,8-11,5 |
6,8-8,4 |
- |
- |
- |
8,3-8,7 8,6 |
12,8-13,3 13,0 |
6,8-9,5 |
8,8-13,3 |
|
Катлабух |
8,4-8,9 |
6,8-21,3 |
7,6-8,8 |
- |
- |
- |
8,3-8,9 8,7 |
9,8-11,8 11,5 |
7,6-8,9 |
6,8-21,3 |
|
Китай |
7,4-8,9 |
7,4-10,7 |
7,5-9,2 |
9,1-10,3 9,8 |
8,7-8,9 8,8 |
9,1-10,3 9,6 |
8,3-8,8 8,6 |
9,8-10,8 10,4 |
7,4-9,2 |
7,4-10,8 |
|
Кагул |
8,4-9,7 |
8,6-18,2 |
7,6-8,4 |
- |
8,8-8,9 8,8 |
9,3-10,9 9,8 |
8,2-8,7 8,5 |
10,1-11,4 10,6 |
7,6-9,7 |
8,6-18,2 |
|
Картал |
- |
- |
- |
- |
- |
- |
8,1-8,6 8,3 |
10,1-10,7 10,4 |
8,1-8,6 |
10,1-10,7 |
|
Ялпуг |
- |
- |
- |
- |
- |
- |
8,4-8,8 8,5 |
9,8-10,5 10,2 |
8,4-8,8 |
9,8-10,5 |
Примітка . Над рискою - мінімальні-максимальні величини, під рискою - середні; «-» - дані відсутні.
Вміст розчиненого в озерній воді кисню був високим і становив 9,113,3 мг О2/дм3, відповідно й насичення води киснем також було високим - 112,2-152,4%. Це зумовлено надходженням у воду кисню з атмосфери та фотосинтезом за позитивних температур і відсутністю льодового покриву.
Аналіз оригінальних і літературних даних показав, що в порівнянні з 80-ми рр. ХХ ст. спостерігається певна тенденція до зниження величин рН і вмісту у воді розчиненого кисню, що співпадає з даними 1993 р. Вважаємо, що це зумовлено погіршенням водообміну озер із р. Дунай.
Сприятливим для вегетації водоростей був також вміст біогенних елементів - неорганічних форм азоту та фосфору (Hydroecology..., 1993).
Проведений аналіз літературних і оригінальних даних показав, що основні абіотичні чинники в осінньо-зимовий період на сьогодні формують сприятливі умови для вегетації водоростевих угруповань у суббасейні крупних придунайських озер із регульованим гідрологічним режимом.
Видовий склад і таксономічне різноманіття водоростевих угруповань водної товщі. Крупні придунайські озера за морфологічно- гідрологічною особливістю відносяться до мілководних екосистем - від 1,53-1,91 до 2,08-2,50 м. Необхідно враховувати й те, що в сучасних умовах за глобальної зміни клімату осінньо-зимовий період характеризується підвищеною кількістю штормів зі значним перемішуванням водних мас від поверхні до дна. Таке перемішування сприяє переходу бентосних форм і форм обростань до планктону. Тому вважаємо, що, характеризуючи різноманіття водоростевої компоненти озер, використання терміну «фітопланктон» є не зовсім коректним; слід застосовувати більш загальне поняття - «водоростеві угруповання водної товщі».
Встановлено, що таксономічне різноманіття формувалося водоростями з 7 відділів, 14 класів, 30 порядків, 61 родини, 108 родів (табл. 3).
Найбільшим різноманіттям характеризувалися порядки: Sphaeropleales (35 ввт), Naviculales (29), Bacillariales (17), Cymbellales (17), Synecho- coccales (14), Euglenida (8), Chromulinales (8 ввт відповідно); родини: Naviculaceae (19), Scenedesmaceae (17), Bacillariaceae (17), Cymbellaceae (9), Achnanthidiaceae (7), Selenastraceae (7), Euglenidae (7 ввт); роди: Navicula (13), Nitzschia (11), Cymbella (7), Desmodesmus (5), Monoraphidium (5 ввт відповідно).
Отже, озера за кількістю ввт ранжуються в наступному порядку:
Ялпуг (78) > Китай (76) > Кагул (75) > Кугурлуй (55) > Катлабух (23) > Картал (16 видів і ввт відповідно). Найбільшою кількістю видів і внутрішньовидових таксонів були представлені відділи Bacillariophyta - 97 ввт (51%), Chlorophyta - 51 (27%) і Cyanobacteria - 21 (11%) відповідно. Інші відділи налічували від 1 до 9 ввт, що складало від 1 до 5% флористичного різноманіття.
Таблиця 3
Таксономічне різноманіття водоростей водної товщі придунайських озер в осінньо-зимовий період 2019-2020 рр.
Відділ |
Клас |
Порядок |
Родина |
Рід |
Вид (ввт*) |
Визначено до роду |
|
Cyanobacteria |
Cyanophyceae |
Nostocales |
1 |
1 |
1 |
-- |
|
Chroococcales |
1 |
1 |
3 |
- |
|||
Oscillatoriales |
3 |
3 |
3 |
- |
|||
Synechococcales |
5 |
10 |
14 |
- |
|||
S |
1 |
4 |
10 |
15 |
21 |
-- |
|
Bacillariophyta |
Coscinodiscophyceae |
Melosirales |
1 |
1 |
1 |
- |
|
Aulacoseirales |
1 |
1 |
2 |
- |
|||
Mediophyceae |
Stephanodiscales |
1 |
3 |
4 |
- |
||
Bacillariophyceae |
Fragilariales |
1 |
2 |
3 |
- |
||
Licmophorales |
1 |
3 |
4 |
- |
|||
Mastogloiales |
1 |
2 |
3 |
- |
|||
Cymbellales |
5 |
9 |
17 |
- |
|||
Achnanthales |
2 |
5 |
8 |
- |
|||
Naviculales |
9 |
12 |
29 |
- |
|||
Thalassiophysales |
1 |
1 |
2 |
- |
|||
Bacillariales |
1 |
3 |
16(17) |
- |
|||
Rhopalodiales |
1 |
1 |
1 |
- |
|||
Surirellales |
2 |
4 |
5 |
- |
|||
Bacillariophyta classis incertae sedis |
Bacillariophyta ordo incertae sedis |
1 |
1 |
1 |
- |
||
S |
4 |
14 |
28 |
48 |
96 (97) |
-- |
|
Cryptophyta |
Cryptophyceae |
Cryptomonadales |
1 |
1 |
2 |
- |
|
Pyrenomonadales |
1 |
1 |
1 |
- |
|||
S |
1 |
2 |
2 |
2 |
3 |
-- |
|
Ochrophyta |
Eustigmatophyceae |
Goniochloridales |
1 |
1 |
1 |
- |
|
Chrysophyceae |
Chromulinales |
2 |
6 |
8 |
1 |
||
S |
2 |
2 |
3 |
7 |
9 |
1 |
|
Charophyta |
Zygnematophyceae |
Desm idiales |
1 |
1 |
1 |
- |
|
S |
1 |
1 |
1 |
1 |
1 |
-- |
|
Chlorophyta |
Trebouxiophyceae |
Chlorellales |
2 |
5 |
7 |
- |
|
Trebouxiophyceae ordo incertae sedis |
1 |
1 |
2 |
- |
|||
Chlorophyceae |
Chlamydomona-dales |
3 |
4 |
6 |
1 |
||
Sphaeropleales |
7 |
18 |
33 (35) |
- |
|||
Ulvophyceae |
Ulotrichales |
1 |
1 |
1 |
- |
||
S |
3 |
5 |
14 |
29 |
49 (51) |
1 |
|
Euglenozoa |
Peranemea |
Natomonadida |
1 |
1 |
1 |
- |
|
Euglenophyceae |
Euglenida |
2 |
5 |
8 |
- |
||
S |
2 |
2 |
3 |
6 |
9 |
-- |
|
Загалом |
14 |
30 |
61 |
108 |
188(191) |
2 |
Примітка. *Включаючи номенклатурний тип виду
Представники Euglenozoa траплялися лише в озерах Картал і Китай. Відомо, що види цього відділу є індикаторами якості води, зокрема підвищеного вмісту органічних речовин. Отже, їхня наявність у товщі води вказує на певне антропогенне навантаження на озерні екосистеми.
В цілому, різноманіття водоростевих угруповань шести крупних придунайських озер в осінньо-зимовий період нараховувало 188 видів, представлених 191 ввт.
Таксономічне і флористичне різноманіття водоростевих угруповань, його розподіл по озерах представлено в табл. 4.
Таблиця 4
Таксономічне і флористичне різноманіття водоростевих угруповань водної товщі озер в осінньо-зимовий період 2019-2020 рр.
Відділ |
Озеро |
||||||
Кагул |
Картал |
Ялпуг |
Кугурлуй |
Катлабух |
Китай |
||
3 |
1 |
14 |
6 |
5 |
17 |
||
Cyanobacteria |
|||||||
4 |
6 |
18 |
11 |
22 |
23 |
||
43 |
5 |
33 |
32 |
5 |
21 |
||
Bacillariophyta |
|||||||
57 |
31 |
42 |
58 |
22 |
28 |
||
3 |
|||||||
Cryptophyta |
4 |
- |
- |
- |
- |
- |
|
7 |
4 |
1 |
1 |
1 |
|||
Ochrophyta |
- |
||||||
9 |
25 |
1 |
2 |
1 |
|||
1 |
1 |
||||||
Charophyta |
- |
- |
- |
- |
4 |
1 |
|
18 |
4 |
30 |
16 |
12 |
28 |
||
Chlorophyta |
|||||||
24 |
25 |
38 |
29 |
52 |
36 |
||
1 |
2 |
8 |
|||||
Euglenozoa |
- |
- |
- |
||||
1 |
13 |
11 |
|||||
75 |
16 |
78 |
55 |
23 |
76 |
||
Загалом |
|||||||
100 |
100 |
100 |
100 |
100 |
100 |
Екологічні характеристики (табл. 5). За біотопічною приуроченістю 80 ввт. (45%) складали планктонні форми, бентосні - 42 (24), форми обростань - 9 (5), літоральні - 27 (15) і евритопні - 20 (11). Особливістю водоростей в осінньо-зимовий період є те, що непланктонні форми налічували 98 ввт (55%). Порівняльний аналіз розподілу водоростей з різними екологічними характеристиками по досліджених озерах суттєвих відмінностей не встановив.
За показниками галобності в усіх озерах домінували види-індиференти - 107 ввт (69%), меншою кількістю були представлені галофіли - 16 (10), недиференційовані олігалоби - 17 (11), мезогалоби - 13 (8) і галофоби - 1 (1).
За рН в усіх озерах переважали алкаліфіли - 68 ввт (59%). Їхнє домінування чітко корелює з лужним рН в осінньо-зимовий період.
Таблиця 5
Екологічні характеристики водоростевих угруповань водної товщі придунайських озер в осінньо-зимовий період 2019-2020 рр.
Екологічні характеристики |
Озеро |
Усього в усіх озерах |
||||||
Кагул |
Картал |
Ялпуг |
Кугурлуй |
Катлабух |
Китай |
|||
Біотопічна приуроченість |
||||||||
Планктонні |
26 38 |
10 67 |
41 55 |
23 43 |
13 62 |
37 52 |
80 45 |
|
Бентосні |
17 25 |
2 13 |
14 19 |
12 23 |
3 14 |
12 17 |
42 24 |
|
Обростання |
6 9 |
-- |
4 5 |
1 2 |
-- |
1 1 |
9 5 |
|
Літоральні |
12 18 |
3 20 |
10 13 |
11 21 |
3 14 |
11 15 |
27 15 |
|
Евритопні* |
7 10 |
-- |
6 8 |
6 11 |
2 10 |
10 14 |
20 11 |
|
Галобність |
||||||||
Галофоби |
1 2 |
-- |
1 1 |
1 2 |
-- |
-- |
1 1 |
|
Індиференти |
40 69 |
6 67 |
45 67 |
32 68 |
10 56 |
37 64 |
107 69 |
|
Галофіли |
6 10 |
1 11 |
7 10 |
3 6 |
2 11 |
7 12 |
16 10 |
|
Недиференційовані |
5 |
2 |
11 |
7 |
4 |
9 |
17 |
|
олігогалоби |
9 |
22 |
16 |
15 |
22 |
16 |
11 |
|
Мезогалоби |
6 10 |
-- |
3 4 |
4 9 |
2 11 |
5 9 |
13 8 |
|
Відношення до pH |
||||||||
Ацидофіли |
3 6 |
- |
2 5 |
1 3 |
- |
- |
4 3 |
|
Індиференти |
17 35 |
3 50 |
17 40 |
17 49 |
5 50 |
16 42 |
43 37 |
|
Алкаліфіли |
28 58 |
3 50 |
24 56 |
17 49 |
5 50 |
22 58 |
68 59 |
Розраховані коефіцієнти Серенсена між водоростевими угрупованнями озер були досить низькими - від 0,18 до 0,43 (рис. 2). Це пояснюється різними екологічними умовами озер, зокрема, рівнем мінералізації, глибинами, погіршенням гідрологічного зв'язку з р. Дунай, заростанням акваторій вищими водяними рослинами та гідрологічною ізольованістю озер одне від одного.
Рис 2. Дендрограма подібності видового складу водоростевих угруповань водної товщі придунайських озер за коефіцієнтом Серенсена
екологічний водоростевий органічний детрит придунайський озеро
Для порівняння флористичної структури водоростей водної товщі за коефіцієнтом рангової кореляції Кендела (т) складено перелік провідних родин, які формують ядро різноманіття водоростей, та визначено їхні рангові місця (табл. 6).
Отже, ранговий розподіл (т) провідних родин в озерах суттєво відрізняється. За коефіцієнтами кореляції Кендела було побудовано дендрограму (рис. 3). Найбільше значення коефіцієнту Кендела (т = 0,57) відмічено між гідрологічно пов'язаними між собою озерами Ялпуг і Кугурлуй, найнижчий (т = 0,16) - між найвіддаленішими географічно озерами Кагул і Китай. Наведені коефіцієнти Серенсена і Кендела вказують на видову й таксономічну відмінність водоростевих угруповань озер, що є важливою характеристикою унікальності їхнього різноманіття як резерватів збереження генофонду біорізноманіття континентальних водойм України.
У цілому, за таксономічним і флористичним різноманіттям водоростеві угруповання характеризувалися як діатомово-зелено-синьозелені.
Детальнішу інформацію наведено в електронному додатку «Видове й таксономічне різноманіття водоростевих угруповань водної товщі суббасейну придунайських озер в осінньо-зимовий період 2019-2020 рр. та їхня екологічна характеристика».
Таблиця 6
Провідні родини у водоростевих угрупованнях водної товщі придунайських озер
Родина |
Озеро |
||||||
Кагул |
Картал |
Ялпуг |
Кугурлуй |
Катлабух |
Китай |
||
Bacillariaceae |
8 (1) |
1 (5,5) |
5 (4,5) |
5 (3) |
- |
4 (6) |
|
Scenedesmaceae |
7 (2) |
2 (2,5) |
9 (1) |
5 (3) |
5 (1) |
9 (1) |
|
Naviculaceae |
6 (3) |
1 (5,5) |
6 (2,5) |
9 (1) |
2 (3,5) |
6 (2,5) |
|
Dinobryaceae |
5 (4) |
3 (1) |
1 (10) |
1 (8) |
- |
1 (10) |
|
Cymbellaceae |
4 (5,5) |
- |
3 (6) |
1 (8) |
- |
1 (10) |
|
Achnanthidiaceae |
4 (5,5) |
1 (5,5) |
2 (8) |
3 (5) |
- |
1 (10) |
|
Hydrodictyaceae |
4 (7) |
- |
2 (8) |
2 (6) |
2 (3,5) |
2 (8) |
|
Selenastraceae |
2 (8) |
1 (5,5) |
5 (4,5) |
5 (3) |
3 (2) |
5 (4,5) |
|
Euglenidae |
1 (9,5) |
2 (2,5) |
- |
- |
- |
6 (2,5) |
|
Merismopediaceae |
1 (9,5) |
- |
2 (8) |
1 (8) |
1 (5,5) |
5 (4,5) |
|
Oocystaceae |
- |
- |
6 (2,5) |
- |
1 (5,5) |
3 (7) |
Примітка. Перед дужкою - кількість видів у даній родині, у дужках - рангове місце родин водної товщі. Жирним шрифтом виділено родини, які займають перше рангове місце.
Рис. 3. Дендрограма подібності флористичної структури водоростей водної товщі придунайських озер на рівні родин за коефіцієнтом рангової кореляції Кендела
Кількісні характеристики. Аналіз показників чисельності, її структури (співвідношення відділів) і просторового розподілу по озерах дозволяє сформулювати декілька основних закономірностей.
1. В осінньо-зимовий період водоростеві угруповання характеризувалися високою чисельністю - від 2853-3864 до 301642-360325 тис. кл/дм3.
2. Ранжування озер від максимальних величин чисельності (оз. Китай) до мінімальних (оз. Кагул) має такий вигляд: Китай > Ялпуг > Катлабух > Картал > Курулгуй > Кагул.
3. В осінній і зимовий періоди провідна роль у формуванні чисельності в усіх озерах належала Cyanobacteria - 1152-2378436 тис. кл/дм3 (30-98%).
4. Як субдомінанти реєструвалися Chlorophyta - 960-56026 тис. кл/дм3 (16-25%) і Bacillariophyta - 738-1464 тис. кл/дм3 (>1-38%).
5. В цілому осінньо-зимові угруповання водоростей за чисельністю характеризувалися як типово монодомінантний синьозелений комплекс із зелено-діатомовими ознаками (табл. 7).
Таблиця 7
Чисельність (тис. кл/дм3) і структура (%) водоростевих угруповань придунайських озер в осінньо-зимовий період
Відділ |
2019 р. |
2020 р. |
||||||||
Кагул |
Китай |
Кагул |
Картал |
Ялпуг |
Кугурлуй |
Катлабух |
Китай |
|||
грудень |
листопад |
лютий |
лютий |
лютий |
грудень |
лютий |
грудень |
лютий |
Подобные документы
|