Відновлювальний та протизапальний потенціал культивованих/кріоконсервованих мезенхімальних стромальних клітин кісткового мозку при терапевтичному уведенні в експериментальній моделі радіаційного ураження шкіри

Размещено на http://www.allbest.ru/

ДУ «Інститут медичної радіології та онкології ім. С. П. Григор'єва Національної' академії медичних наук України»,

ВІДНОВЛЮВАЛЬНИЙ ТА ПРОТИЗАПАЛЬНИЙ ПОТЕНЦІАЛ КУЛЬТИВОВАНИХ/КРІОКОНСЕРВОВАНИХ МЕЗЕНХІМАЛЬНИХ СТРОМАЛЬНИХ КЛІТИН КІСТКОВОГО МОЗКУ ПРИ ТЕРАПЕВТИЧНОМУ УВЕДЕННІ В ЕКСПЕРИМЕНТАЛЬНІЙ МОДЕЛІ РАДІАЦІЙНОГО УРАЖЕННЯ ШКІРИ

Узленкова Наталія Євгенівна кандидат біологічних наук, Скоробогатова Наталія Григорівна кандидат біологічних наук, старший науковий співробітник Кривко Алевтина Ігорівна молодший науковий співробітник Красносельський Микола Віленович доктор медичних наук, професор

Анотація

мезенхімальний шкіра кріоконсервований клітина

В експериментальній моделі встановлено відновлювальна та протизапальна активність культивованих/кріоконсервованих мезенхімальних стромальних клітин кісткового мозку (МСК КМ) при локальному та/або системному терапевтичному уведенні тваринам з радіаційними ураження шкіри на 14 і 21 добу після опромінення. Терапевтична ефективність МСК КМ визначалася у зниженні в 2,3 рази ступеня тяжкості клінічних реакцій, прискоренні загоювання та зменшенні в 1,6 рази площі уражених ділянок шкіри без виникнення хронічних радіаційних виразок з одночасним зниженням більш ніж у 2,0 рази рівню С-реактивного білка у сироватці крові у період розгортання системних та місцевих запальних реакцій.

Ключові слова: мезенхімальні стромальні клітини, радіаційні ураження шкіри, відновлювальна та протизапальна активність.

Виклад основного матеріалу

Радіаційно-індуковані ураження шкіри відіграють важливу роль при радіаційних аваріях, а також як обмеження променевої терапії онкологічних хворих. До 95 % всіх пацієнтів, які отримують променеву терапію, мають шкірні реакції різної інтенсивності, які залежать від якості випромінювання, дози опромінення, потужності дози та глибини проникнення іонізуючого випромінювання [1 -3]. Радіаційні ураження шкіри можна розділити на гострі та пізні (хронічні). Гостре ушкодження виникає протягом кількох годин чи тижнів після радіаційного опромінення, тоді як хронічне ушкодження виникає за місяці чи роки після радіаційного опромінення [4,5]. Найбільш важкі гострі та пізні реакції, що спостерігаються найчастіше після аварійного опромінення у високих дозах. При високих дозах радіації ураження шкіри мають вкрай інвалідний характер, зазвичай довго загоюються і вимагають лікування, характеризуються повторними хвилями запалення та епізодами некротичних виразок в місці опромінення з рецидивами та інтенсивним болем [6]. Це серйозно погіршує якість життя таких пацієнтів й на них виявляється величезний психологічний та економічний тиск [7]. Лікування важких радіаційних уражень шкіри, особливо хронічних виразок, залишається серйозною клінічною проблемою. Останнім часом широко обговорюються перспективи щодо клітинної терапії мультипотентними мезенхімальними стромальними клітинами, виділеними з кісткового мозку (МСК КМ). МСК були ретельно досліджені з моменту їх відкриття у КМ [8-11]. МСК можуть мігрувати до місць ушкодження, приживатися і диференціюватися у функціональні клітини, відновлюючи таким чином пошкоджену тканину [12-17]. МСК також продемонстрували перспективні терапевтичні ефекти завдяки їх здатності модулювати кілька типів імунних клітин обох систем як вродженого, так і адаптивного імунітету. МСК можуть сприяти неоваскуляризації, збільшувати ангіогенез, посилюють життєздатність та/або проліферацію клітин, інгібують загибель клітин та модулюють імунні відповіді за рахунок паракринних ефектів та ефектів міжклітинного контакту, а також за рахунок позаклітинних везикул [18-22]. Нещодавні дослідження показують, що терапія МСК КМ може бути перспективним підходом до поліпшення радіаційно-індукованих пошкоджень шкіри. МСК КМ людини, введені опроміненим мишам NOD/SCID з імунодефіцитом, мігрують у бік пошкодженої шкіри та знаходяться в опроміненому епідермісі [23]. Крім того, у моделі дефекту шкіри МСК КМ людини, пов'язані з фактором росту фібробластів (FGF), диференціюються в епітелій та прискорюють загоєння ран. Однак, інше дослідження показало, що МСК КМ сприяють загоєнню шкірних ран за допомогою паракринних механізмів, таких як продукція цитокінів. Трансформуючий фактор росту (TGF) - Р1, фактор, отриманий із стромальних клітин (SDF)-1, та простагландин E2 (PGE2) є важливими факторами, що беруть участь у запальних та протизапальних реакціях. [24]. Проведені нами попередні дослідження на моделі щурів також підтвердили ефективність терапевтичного впливу МСК КМ на загоєння гострого радіаційного ураження шкіри [25-28]. Постановою завдання та метою цього дослідження було вивчення відновлювального та протизапального потенціалу культивованих/кріоконсервованих МСК КМ при терапевтичному уведенні на моделі щурів з гострими радіаційними ураженнями шкіри.

Матеріал и методи

Тварини

Експерименти були виконані на статевозрілих білих нелінійних щурах (самки) масою тіла 160 - 180 г, які утримувалися за стандартними умовами на звичайному раціоні віварію. Всі експерименти виконувалися відповідно норм, які основані на міжнародних принципах Європейської конвенції «Про захист хребетних тварин, використовуваних для експериментів та інших наукових цілей» (Страсбург, 1998), норм біомедичної етики, згідно із Законом України «Про захист тварин від жорстокого поводження» (21.02.2006 р.) та відповідно до внутрішніх протоколів, прийнятих Комітетом з біоетики та деонтології ДУ «ІМРО НАМН України».

Ізоляція, культивування та кріоконсервування МСК КМ

Первинну суспензію клітин КМ отримували із стегнової кістки щурів. Кістковий матеріал занурювали у транспортне середовище (199 середовище с солями Хенкса, з HEPES, без L-глутаміну, PAA, Австрія), доповнене пеніциліном 200 од/мл і стрептоміцином 200 мкг/мл. Біоматеріал залишали у транспортному середовищі протягом 40 - 60 хв при t = 4 ^оС. Вимивання клітин КМ з кісткових фрагментів людини або стегнової кістки щурів проводили за допомогою середовища 199 і стерильного шприца (10 мл). Отримані суспензії центрифугували з використанням центрифуги NF 800 (фірми NUVE, Туреччина) при 200 g протягом 10 хв при t = 18 °С. Після видалення супернатанту клітинний осад був ресуспендований у середовищі MEM Alpha, без рибонуклеотидів, без L-глутаміну (BioWest, Франція), доповненому 2 mM Lглутаміну (BioWest, Франція), 15 % фетальної бичачої сироватки (FBS, BioWest, Франція) та пеніциліном 50 од/мл і стрептоміцином 50 мкг/мл для подальшого культивування. Культивування ex vivo МСК КМ проводили в умовах стерильного боксу у ламінарній шафі MN 120 (Class II фірми NUVE, Туреччина). Культуру підтримували в інкубаторі СО2 (модель ЕС-160, фірми NUVE, Туреччина), при t = 37 ^оС, 100 % вологості та з 5 % СО₂ Через 72 год неприкріплені клітини видаляли та проводили заміну культурального середовища. Субкультивування МСК проводили шляхом пересіву культур за загальноприйнятим способом. Проміжний прижиттєвий контроль за культурами здійснювали за допомогою інвертованого світлового мікроскопа Leica DM IL LED (Німеччина) з використанням окуляра хю та об'єктивів х10 і х20. Культивовані МСК КМ з 2-го пасажу кріоконсервували під захистом 10 % диметилсульфоксиду (ДМСО) (BioFroxx, Німеччина) у кріопробірках (Bio Sigma, Італія), які розміщували у контейнері Mr Frosty (Thermo Fisher Scientific Inc, USA) та ставили у морозильну камеру з постійною t = - 70 °С на 24 год. Заморожені кріопробірки переносили із контейнера Mr Frosty безпосередньо у морозильну камеру з постійною t = - 70 °С для подальшого зберігання.

Оцінка життєздатності, ефективності колонієутворення (ЕКУ) та диференціювального потенціалу культивованих/кріоконсервованих МСК КМ

Після низькотемпературного зберігання (протягом 6 - 12 місяців) клітинні зразки культивованих/кріоконсервованих МСК КМ, призначених до терапевтичного уведення в експерименті, були розморожені та кріопротектор ДМСО був видалений за допомогою середовища 199 і наступного центрифугування при 200 g протягом 10 хвилин. Осад переводили у фізіологічний розчин, після чого проводили оцінку життєздатності клітин за прижиттєвим забарвленням трипановим синім (0,2 %).

Оцінку кількості колонієутворюючих МСК КМ у препаратах культивованих/кріоконсервованих МСК КМ здійснювали за показником ефективності колонієутворення (ЕКУ), який визначали із співвідношення кількості утворених колоній МСК КМ до загальної кількості експлантованих у культуру МСК КМ (пасаж 2). Одержаний показник розраховували за формулою:

Оцінку адипогенних та остеогенних властивостей культивованих/кріоконсервованих МСК КМ оцінювали за умов спрямованого диференціювання у культурі як описано раніше [25].

Експериментальна модель

Для розробки моделі гострого радіаційного ураження шкіри здійснювали локальне опромінення стегна щурів у дозі 75 Гр на рентгенівській установці Faxitron MultiRad 225 (виробник Faxitron Bioptics LLC, США). Під час опромінення тварин фіксували на спеціальній підставці. Рентгенівське випромінювання було колімоване таким чином, що розміри поля опромінення складали (2,5 х 2,5) см, потужність дози 7,2 Гр/хв при напрузі на рентгенівській трубці 200 кВ, силі току 15,0 мА, дистанція «джерело - об'єкт» дорівнювала 37 см. Експертну оцінку клінічного стану опромінених ділянок шкіри щурів проводили на підставі розробленої в лабораторії методики (затверджено Вченою радою ДУ «ІМРО НАМН України», протокол № 1 від 17.01.2012 р.). Ступінь тяжкості гострих реакції шкіри оцінювали візуально за використанням модифікованої власної система підрахунку балів за спеціально розробленою скоринг-шкалою (в умовних одиницях): 0 ступінь - шкіра без змін; I ступінь - легка еритема, сухе лущення та зниження потовиділення (1,0 - 1,5 од.); II ступінь - справжня еритема, сухе лущення та помірний набряк (2,0 - 2,5 од.); III ступінь - зливне вологе лущення, набряк та коричневі кірки (3,0 - 3,5 од.); IV ступінь - ерозії, що кровоточать, виразки і некрози (4,0-4,5 ум. од.); хронічні виразки (5,0-5,5 ум.од); V ступінь - розвиток ішемічного некрозу дерми (6,0 ум.од). Застосована модифікована скоринг-шкала для доклінічного дослідження в експериментальної моделі була заснована на рекомендаціях Міжнародного союзу боротьби з раком для клінічної оцінки тяжкості радіаційного ураження шкіри, щоб більш точно відповідати оцінці, яка використовується в клініці [29]. Спостереження проводили щодня протягом 6 тижнів після локального опромінення та дані представляли як середні значення.

Оцінка відновлювальної та протизапальної дії культивованих/кріоконсервованих МСК КМ

Після опромінення експериментальні тварини випадковим чином розподілялися на контрольну та піддослідні групи. Кожна група складалася з 15 тварин. Контрольну групу складали тварини з локальним опроміненням стегна у дозі 75 Гр (контроль опромінення). Піддослідні групи складалися з тварин, якім після опромінення проводили локальне та/або системне терапевтичне уведення культивованих/кріоконсервованих МСК КМ. Кожному Щуру у групі з локальним уведенням на 14 та 21 добу після опромінення робили внутрішньошкірні багатоточкові ін'єкції МСК КМ (1,5 х 10⁶ МСК/тварину та 1 х 10⁶ МСК/тварину в 1 мл фізіологічного розчину) по всьому периметру пошкодженої ділянки шкіри. Щурам контрольної групи також багатоточково уводили 1 мл фізіологічного розчину. У групі з системним уведенням 14 та 21 добу після опромінення робили двократну ін'єкцію МСК КМ (1,5 х 10⁶ МСК/тварину та 1 х 10⁶ МСК/тварину в 1 мл фізіологічного розчину) у хвостову вену. В окремої групі робили однократну ін'єкцію МСК КМ у дозі 1,5 х 10⁶ МСК КМ/тварину робили на 14 добу після опромінення. Щурам контрольної групи у хвостову вену уводили 1 мл фізіологічного розчину. Для аналізу площі ураження опромінену ділянку шкіри кожного щура фотографували цифровою камерою у кожний момент часу. За цими зображеннями визначали відсоток ураженої ділянки шляхом розрахунку відношення площі ураження до загальної опроміненої площі з використанням програми Image J, версія 1.47 (NIH, Bethesda, MD, USA). Радіаційні ураження визначалися як струпи, кірки та/або лущення і виразки. Площу опромінення визначали як площу, де спостерігалося випадання волосся. Відсоток загоєння ран для кожного щура аналізували та дані усереднювали.

Відновлювальний потенціал культивованих/кріоконсервованих МСК КМ оцінювали за визначенням відсотку зменшення площі уражених ділянок шкіри, прискоренням загоєння і зниженням ступеню тяжкості клінічних реакцій у зоні опромінення. Протизапальну активність культивованих/кріоконсервованих МСК КМ при їх терапевтичному уведенні аналізували за рівнем С-реактивного білка у сироватці крові щурів на 1, 4, 14, 22 і 28 добу після локального опромінення. Кількісне вимірювання рівню С-реактивного білка проводили за допомогою автоматичного біохімічного аналізатора Respons 910 (Dia Sys Diagnostic Systems GmbH, Німеччина). Для проведення цих досліджень щурів з кожної контрольної та піддослідної групи (n = 5-7 щурів) евтаназували передозуванням (50 мг/кг) тіопенталу натрію («Бровафарма», Україна).

Статистичний аналіз

Статистичний аналіз отриманих даних проводили за допомогою пакета програм Statjstjca, v.5.0 та Biostatistica, v.4.03 з використанням точного метода Фішера, критерія Манна-Уїтні та t-критерія Стьюдента. Значення виражали як середнє ± SD. Значення P < 0,05 вважалося значущим.

Результати

Результати досліджень функціональних характеристик культивованих/ кріоконсервованих МСК КМ (пасаж 2), призначених до терапевтичного уведення в експерименті виявили, що життєздатність МСК КМ після їх низькотемпературного зберігання складала (81.7 ± 1.3) %, проліферативний потенціал за ЕКУ (8.5 ± 1.4) % та клітини зберігали здатність до індукованого адипогенного та остеогенного диференціювання [25]. При постановці експериментальної моделі було показано, що локальне рентгенівське опромінення стегна щурів у дозі 75 Гр спричиняло гостре радіаційне ураження шкіри з розгортанням характерних клінічних реакцій первинної еритеми (гіперемія 1,0 ум. од.) через 12 - 48 год та істинної еритемної реакції (гіперемія 1,5 ум. од.) починаючи з 10 доби після опромінення. На деструктивному етапі прояви сухого дерматиту (епітеліїту) з лущенням та появою жовтих кірок (2,0 - 2,5 ум. од.) на 14 - 17 добу змінювалися вологою десквамацією з порушенням цілісності шкіри та виникненням ділянок оголеної поверхні. На 21 - 28 добу в опромінених ділянках шкіри у тварин спостерігалися зливні вогнища з серозно-геморагічними виділеннями, які швидко зсихалися в тонкі коричневі кірки. У наступні строки кірки ставали все грубішими, утворювалися темно-коричневі та бурі струпи з тріщинами і розривами шкіри. Виникнення ерозійно змінених ділянок оголеної мокнучої поверхні з утворенням щільних коричневих кірок (3,5 - 4,5 ум. од.) набувало хронічного характеру. На 42 добу після опромінення у 100 % випадків реєструвалися радіаційні виразки з гнійними процесами (5,0 - 5,5 ум. од.), що не загоювалися протягом періоду спостережень (рис. 1).

Рис. 1 Клінічні реакції у шкіри щурів після локального опромінення у дозі 75 Гр

На момент терапевтичного уведення МСК КМ, на 14 добу після опромінення, у всіх тварин як у контрольній, так у дослідних групах у зоні опромінення спостерігалося яскраве почервоніння, набряк та виражене лущення шкіри з появою жовтих кірок, виявлялося порушення цілісності шкіри та виникали ділянки оголеної поверхні. Через 3 доби після першого локального уведення культивованих/кріоконсервованих МСК КМ (18 доба після опромінення) почервоніння шкіри та запальні реакції у зоні опромінення у дослідній групі були менш вираженими порівняно зі станом шкіри у тих же тварин на момент уведення МСК КМ. Відповідно через 7 діб після другого уведення МСК КМ (28 доба після опромінення) у цій групі тварин спостерігалося значне покращення стану та більш інтенсивне загоєння уражених ділянок шкіри у зоні опромінення. За клінічним станом струпи були більш тоншими, світлими і поверхневими, ураження обмежувалися тільки появою жовтих кірок та охоплювали менш глибоко розташовані шари шкіри без виражених запальних реакцій у зоні ураження. На етапі відновлення це сприяло більш повноцінному загоєнню уражених ділянок шкіри у більш скорочені строки та у 85 % тварин через 21 добу після другого локального уведення МСК КМ (42 доба після опромінення) відбувалося практично повне загоєння шкіри (рис. 2).

Рис. 2 Клінічні реакції у шкірі опромінених щурів з локальним уведенням культивованих/кріоконсервованих МСК КМ

Наприкінці дослідів ступінь тяжкості клінічних реакцій у тварин, в яких не відзначалося повного загоєння шкіри, була зниженою в 2,3 рази (р = 0,013) (рис. 3).

Рис. 3 Ступінь тяжкості радіаційного ураження шкірі опромінених щурів з терапевтичним уведенням культивованих/кріоконсервованих МСК КМ, бали

У групі з системним уведенням культивованих/кріоконсервованих МСК КМ через 7 діб після другого уведення МСК КМ (на 28 добу після опромінення) не спостерігалося прогресування місцевого запалення шкіри, але ж на 42 добу поліпшення стану шкіри в уражених ділянках спостерігалося тільки у 25 % тварин (рис. 4). В деяких випадках у тварин з одноразовим системним уведенням МСК КМ у цій строк відбувалося продовження процесу з розвитком хронічних виразок у зоні опромінення. Ступінь клінічних реакцій при дворазовому уведенні знижувалася в 1,3 рази (р = 0,063) та при одноразовому уведенні в 1,2 рази (р = 0,076)

Рис. 4 Клінічні реакції у шкірі опромінених щурів з системним уведенням культивованих/кріоконсервованих МСК КМ а) дворазове уведення МСК КМ б)одноразово уведення МСК КМ

Відновлювальна активність культивованих/кріоконсервованих МСК КМ при локальному терапевтичному уведенні виражалася у достовірному зменшенні площі уражених ділянок, починаючі вже через 7 діб після другого уведення (28 доба після опромінення). Також, у тварин, в яких не відбувалося повного загоєння шкіри, площа уражених ділянок була зменшеною в 1,6 рази (р = 0,001) порівняно до опроміненого контролю. При системному уведенні культивованих/кріоконсервованих МСК КМ такого ефекту не визначалося (рис. 5).

Рис. 5 Площа уражених ділянок у шкірі опромінених щурів з терапевтичним уведенням культивованих/кріоконсервованих МСК КМ, см²

Згідно до отриманих даних, приведених на рис.6, локальне опромінення стегна щурів у дозі 75 Гр викликало системну та місцеву запальну відповідь, що підтверджувалося вимірюванням С-реактивного білка у сироватці крові, якій значно перевищував нормальний діапазон в інтактних тварин протягом всього періоду спостережень. У період розгортання гострих клінічних реакцій у шкірі рівень С-реактивного білка у крові демонстрував кілька піків, що свідчило про виникнення потужних системних запальних хвиль, відзначених на 22 і 28 добу після опромінення, коли значення показника зростали відповідно у 3,0 рази (р = 0,012) і 3,4 рази (р = 0,008). У тварин, в яких виникали хронічні променеві виразки на 42 добу спостережень значення показника залишалися достовірно підвищеними у 2,9 рази (р = 0,041). При локальному уведенні МСК КМ місцеві запальні реакції у зоні опромінення та системна запальна відповідь були менш вираженими вже через 7 діб після другого уведення МСК КМ, що виражалося у достовірному зниженні рівню С-реактивного білка у сироватці крові більш ніж у 2,4 рази (р = 0,001) порівняно до опроміненого контролю. Крім того, через 21 добу після другого уведення МСК КМ у тварин, в яких спостерігалося загоєння шкіри, значення показника практично досягали нормальних величин. При системному дворазовому та/або одноразовому уведенні культивованих/кріоконсервованих МСК КМ у гострий період розгортання клінічних реакцій у шкірі протизапальний ефект проявлявся у зниженні рівню С-реактивного білка у сироватці крові відповідно у 2,1 рази (р = 0,014) та у 1,8 рази (р = 0,039) відносно опроміненого контролю. Таким чином, локальне та/або системне терапевтичне уведення культивованих/кріоконсервованих МСК КМ робило значний протизапальний вплив, знижувало рівень системного запалення та пригнічувало місцеву запальну відповідь. Відновлювальні ефекти культивованих/кріоконсервованих МСК КМ щодо нормалізації процесів загоєння в опроміненій шкірі були більш вираженими при локальному терапевтичному уведенні МСК КМ. Локальне терапевтичне уведення культивованих/кріоконсервованих МСК КМ скорочувало строки протікання запальних реакцій у зоні опромінення та прискорювало темпи загоювання і зменшувало площу уражених ділянок шкіри в опромінених тварин.

Рис. 6 Вміст С-реактивного білка у сироватці крові опромінених щурів з терапевтичним уведенням культивованих/кріоконсервованих МСК КМ а) локальне уведення МСК КМ б) локальне та системне уведення МСК КМ

Висновки

1. Встановлено відновлювальний і протизапальний потенціал культивованих/кріоконсервованих МСК КМ при локальному та/або системному терапевтичному уведенні в експериментальній моделі радіаційного ураження шкіри після рентгенівського опромінення стегна щурів у дозі 75 Гр.

2. Відновлювальний ефект визначався при локальному терапевтичному уведенні культивованих/кріоконсервованих МСК КМ (1,5 х 10⁶ МСК/тварину та 1 х 10⁶ МСК/тварину на 14 та 21 добу після опромінення) у зниженні в 2,3 рази (р = 0,013) ступеня тяжкості клінічних реакцій у шкіри в зоні опромінення, прискоренні загоювання радіаційного ураження та статистично значимому зменшенні в 1,6 рази (р = 0,001) площі уражених ділянок шкіри без виникнення радіаційних виразок на 42 добу після опромінення.

3. Протизапальна активність культивованих/кріоконсервованих МСК КМ при локальному та/або дворазовому системному терапевтичному уведенні визначалася у достовірному зниженні більш ніж у 2,0 рази рівню С-реактивного білка у сироватці крові у період розгортання системних та місцевих запальних реакцій в опромінених тварин. При одноразовому системному уведенні культивованих/кріоконсервованих МСК КМ терапевтичний ефект був менш вираженим.

Список використаних джерел

1. Bennardo L., Passante M., Cameli N., Cristaudo A., Patruno C. et.al. (2022). Skin Manifestations after Ionizing Radiation Exposure: A Systematic Review. Bioengineering (Basel), 8(11), 153. https://www.doi.org/10.3390/bioengineering8110153

2. Iddins C.J., DiCarlo A.L., Ervin M.D., Herrera-Reyes E., Goans R.E. (2022). Cutaneous and Local Radiation Injuries, J Radiol Prot., 42(1). https://www.doi.org/10.1088/1361-6498/ac241a.

3. Kim J.H., Kolozsvary A.J.J., Jenrow K.A., Brown S.L. (2013). Mechanisms of radiationinduced skin injury and implications for future clinical trials. Int.J.Rad.Biol., 89(5), 311-318. https://www.doi.org/10.3109/09553002.2013.765055

4. Dicarlo A.L., Bandremer A.C., Hollingsworth B.A., et al. (2020). Cutaneous radiation injuries: models, assessment and treatments! Radiat Res, 315-344. Вилучено з: https://pubmed.ncbi.nlm.nih.gov/32857831/

5. Bray F. N., Simmons B. J., Wolfson A. H. (2016). Acute and chronic cutaneous reactions to ionizing radiation therapy. Dermatol. Ther, 15. 185-206. https://www.doi.org/10.1007/s13555-016-0120-y

6. Yang X., Ren H., Guo X., Hu C., Fu J. (2020). Radiation-induced skin injury: pathogenesis, treatment, and management. Aging (Albany NY), 30, 12(22), 23379-23393. https://www.doi.org/10.18632/aging.103932

7. Peter R. U., Panizzon R. G., Seegenschmiedt M. H. (2015). Diagnosis and treatment of cutaneous radiation injuries. Radiation treatment and radiation reactions in dermatology, 10, 85-188. https://www.doi.org/10.1007/978-3-662-44826-7_15

8. Vasanthan J., Gurusamy N., Rajasingh S., Sigamani V. et. al. (2020). Role of Human Mesenchymal Stem Cells in Regenerative Therapy. Cells, 31, 10(1), 54. https://www.doi.org/10.3390/cells10010054.

9. Xing-Liang Fan, Yuelin Zhang, Xin Li, Qing-Ling Fu (2020). Mechanisms underlying the protective effects of mesenchymal stem cell-based therapy. Cell Mol Life Sci., 77(14), 2771 -2794. https://www.doi.org/10.1007/s00018-020-03454-6

10. Andrzejewska A., Lukomska B., Janowski M. (2019). Concise Review: Mesenchymal Stem Cells: From Roots to Boost. Stem Cells, 37(7), 855-864. https://www.doi.org/10.1002/stem.3016. Epub 2019 Apr 30.

11. Samsonraj R.M., Michael Raghunath M., Nurcombe V., Hui J.H., van Wijnen A.J., Cool S.M. (2017). Concise Review: Multifaceted Characterization of Human Mesenchymal Stem Cells for Use in Regenerative Medicine. Stem Cells Transl Med., 6(12), 2173-2185. https://www.doi.org/10.1002/sctm.17-0129. Epub 2017 Oct 26.

12. Hu M.S., Borrelli M.R., Lorenz H.P., Longaker M.T., Wan D.C. (2018). Mesenchymal Stromal Cells and Cutaneous Wound Healing: A Comprehensive Review of the Background, Role, and Therapeutic Potential. Stem Cells Int., 6901983. https://www.doi.org/10.1155/2018/6901983

13. Spees J.L., Lee R.H., Gregory C.A. (2016). Mechanisms of mesenchymal stem/stromal cell function. Stem Cell Res Ther, 7(1), 125. https://www.doi.org/10.1186/s13287-016-0363-7

14. Malhotra S., Hu M. S., Marshall C. D. (2016). Mesenchymal stromal cells-based therapeutics for wound healing. Stem Cells Int. https://www.doi.org/10.1155/2016/4157934

15. M. Isakson C. de Blacam, Whelan D., McArdle A., Clover A.J.P. (2015). Mesenchymal Stem Cells and Cutaneous Wound Healing: Current Evidence and Future Potential. Stem Cells Int., ID 831095. https://www.doi.org/10.1155/2015/831095

16. Ullah I., Subbarao R.B., Rho G.J. (2015). Human mesenchymal stem cells - current trends and future prospective. Biosci Rep, 35 (2): e00191. https://www.doi.org/10.1042/BSR20150025

17. Maxson S., Lopez E.A., Yoo D., Danilkovitch-Miagkova A. et al. (2012). Concise Review: Role of Mesenchymal Stem Cells in Wound Repair. Stem Cells Transl Med., 1(2), 142-149. https://www.doi.org/10.5966/sctm.2011-0018

18. Xiaomo Wu, Ju Jiang, Zhongkai Gu, Jinyan Zhang et al. (2020). Mesenchymal stromal cell therapies: immunomodulatory properties and clinical progress. Stem Cell Res Ther., 11(1), 345. https://www.doi.org/10.1186/s13287-020-01855-9.

19. Weiss A.R.R., Dahlke M.H. (2019). Immunomodulation by Mesenchymal Stem Cells (MSCs): Mechanisms of Action of Living, Apoptotic, and Dead MSCs. Front Immunol., 1191. https://www.doi.org/10.3389/fimmu.2019.01191

20. Kyurkchiev D., Bochev I., Ivanova-Todorova E., Mourdjeva M. et al. (2014). Secretion of immunoregulatory cytokines by mesenchymal stem cells. World J Stem Cells, 6(5), 552570. https://www.doi.org/10.4252/wjsc.v6.i5.552

21. Caplan A.I., Dennis J.E. (2006). Mesenchymal stem cells as trophic mediators. J Cell Biochem, 98(5), 1076-1084. https://doi.org/10.1002/jcb.20886

22. Kean T.J., Lin P., Caplan A.I., Dennis J.E. (2013). MSCs: delivery routes and engraftment, cell-targeting strategies, and immune modulation. Stem Cells Int, 732742. https://www.doi.org/10.1155/2013/732742

23. Franpois S., Bensidhoum M., Mouiseddine M. (2005). Local irradiation induces not only homing of human Mesenchymal stem cells (hMSC) at exposed sites but promotes their widespread engraftment to multiple organs: a study of their quantitative distribution following irradiation damages. Stem Cells, 24(4), 1020-1029. https://www.doi.org/10.1634/steamcells.2005-0260

24. Zheng K., Wu W., Chen J. (2015). Bone marrow mesenchymal stem cell implantation for the treatment of radioactivity-induced acute skin damage in rats. Molecular Medicine Reports, 2(5), 7065-7071. https://www.doi.org/10.3892/mmr.2015.4270

25. Uzlenkova N., Skorobogatova N., Kryvko A., Krasnoselsky M. (2022). The efficacy of cryopreserved ex vivo expanded rat bone marrow-derived multipotent mesenchymal stromal cells in the repair of radiation injuries in rats. Cell and Organ Transplantology, 10(1), 10-17

26. Узленкова Н. Є., Скоробогатова Н. Г., Кривко А. І., Красносельській Н.В. (2021). Мезехімальні стромальні клітини кісткового мозку як терапевтичні агенти при радіаційних ураженнях шкіри. Scientific Collection «InterConf», (90): with the Proceedings of the 4th International Scientific and Practical Conference «Current Issues and Prospects for the Development of Scientific Research» (p. 342-355). December 7-8, 2021, Orleans, France. https://www.doi.org/10.51582/interconf.7-8.12.2021.040

27. Uzlenkova E., Skorobogatova N. G., Krivko A. I. (2020). Therapeutical influence of bone marrow mesenchymal stromal cells on local skin radiation injuries in a rat model. Conceptual options for the development of medical science and education: Collective monograph (p. 609-635). Riga: IzdevniecTba “Baltija Publishing"

28. Узленкова Н. Є., Скоробогатова Н. Г., Кривко А. І. (2020). Експериментальне вивчення впливу мезенхімальних стромальних клітин кісткового мозку у разі локальних радіаційних уражень шкіри у щурів. Актуальні питання сучасної медицини: тези доп. XVII Міжнар. наук. конф. студентів, молодих вчених та фахівців (c. 140-141). 26-27 березня, 2020, Харків, Україна.

29. Узленкова Н. Є., Скоробогатова Н. Г., Кривко А. І., Масленнікова О. Л., Леонова І. О. (2019). Експериментальне моделювання гострих радіаційних уражень шкіри у щурів після впливу рентгенівського випромінювання. Укр. радіол. журн., 27(3), 198-201.

Размещено на Allbest.ru