Поведінка щурів різної статі із модельованими посттравматичними стресовими розладами у припіднятому хрестоподібному лабіринті

Размещено на http://www.allbest.ru/

Размещено на http://www.allbest.ru/

Тернопільський національний медичний університет

імені І.Я. Горбачевського МОЗ України

Поведінка щурів різної статі із модельованими посттравматичними стресовими розладами у припіднятому хрестоподібному лабіринті

Денефіль Ольга Володимирівна, доктор медичних наук,

професор, завідувачка кафедри патологічної фізіології

Мірошник Вікторія Андріївна, студентка

Бевзюк Іван Юрійович, студент

Анотація

Мета. Дослідити вплив модельованих посттравматичних стресових розладів (ПТСР) на поведінкові реакції щурів різної статі у хрестоподібному припіднятому лабіринті. Методи. Дослід виконано на 32 щурах лінії Вістар масою 180-200 г, розділених на 4 групи (самці контроль, самці з ПТСР, самиці контроль, самиці з ПТСР). ПТСР моделювали одноразовим тривалим стресом, використовуючи методи, що відображають молекулярні та фізіологічні зміни, спостережувані при ПТСР у людей. На 7 та 28 дні проведено дослідження у припіднятому хрестоподібному лабіринті. Результати. Отримані результати свідчать про стійкі у часі поведінкові зміни у щурів зі змодельованим ПТСР. На 7 день експерименту у порівнянні з контрольними, дослідні групи обох статей демонстрували зменшення кількості поведінкових проявів оцінки нових умов у незвичайних ситуаціях. Спостерігалася статева відмінність у проявах ПТСР, зокрема, у самиць експериментальної групи збільшилась оцінка ризику порівняно з контрольною групою, у той час як самці контрольної групи демонстрували більшу схильність до цього. На 28 день експерименту спостерігалося загальне зменшення проявів оцінки нових умов та збільшення ризику у всіх експериментальних груп, порівняно з контролем. Самиці з ПТСР також проявляли менше вертикальних стійок без опори, вказуючи на зменшену дослідницьку активність. Виявлено статеву відмінність у проявах ПТСР: у самиць із експериментальної групи показник оцінки ризику зріс порівняно із контролем, на відміну від самців, у яких представники контрольної групи демонстрували більшу схильність до оцінки ризику порівняно з експериментальною групою. Висновки. Отримані результати дослідження щурів різної статі у припіднятому хрестоподібному лабіринті на 7 та 28 день свідчать про те, що дана модель індукції ПТСР забезпечує стійкі у часі поведінкові зміни піддослідних тварин. Виявлено статеву відмінність у проявах ПТСР: у самиць із експериментальної групи показник оцінки ризику зростає порівняно із контролем, на відміну від самців, у яких представники контрольної групи демонструють більшу схильність до оцінки ризику порівняно з експериментальною групою.

Ключові слова: посттравматичні стресові розлади, поведінка, хрестоподібний лабіринт, стать.

Denefil Olha Volodymyrivna Doctor of Medicine, Professor, Head of the Pathological Physiology Department, Ivan Horbachevsky Ternopil National Medical University, Ministry of Health of Ukraine, Ternopil

Miroshnyk Viktoria Andriivna 4th year student of the medical faculty, Ivan Horbachevsky Ternopil National Medical University, Ministry of Health of Ukraine, Ternopil

Bevzyuk Ivan Yuriyovych 4th year student of the Faculty of Medicine, Ivan Horbachevsky Ternopil National Medical University, Ministry of Health of Ukraine, Ternopil

Behavior of different sexes rats with simulated post-traumatic stress disorders in an elevated cross-labyrinth

Abstract

Purpose. To investigate the effect of simulated post-traumatic stress disorders (PTSD) on the behavioral reactions of rats of different sexes in a elevated cross-labyrinth. Methods. The experiment was performed on 32 Wistar rats weighing 180-200 g, divided into 4 groups (control males, PTSD males, control females, PTSD females). PTSD was modeled by a single chronic stressor using techniques that mirror the molecular and physiological changes observed in PTSD in humans. On the 7th and 28th days, research was conducted in the elevated crossshaped maze. The results. The obtained results indicate persistent behavioral changes in rats with simulated PTSD. On the 7th day of the experiment, in comparison with the control groups, the experimental groups of both sexes demonstrated a decrease in the number of behavioral manifestations of evaluating new conditions in unusual situations. There was a gender difference in the manifestations of PTSD, in particular, females of the experimental group had an increased risk assessment compared to the control group, while males of the control group showed a greater tendency to this. On the 28th day of the experiment, there was a general decrease in the manifestations of the assessment of new conditions and an increase in risk in all experimental groups, compared to the control. Females with PTSD also exhibited fewer unsupported vertical stances, indicating reduced exploratory activity. A gender difference in the manifestations of PTSD was revealed: in females from the experimental group, the rate of risk assessment increased compared to the control, in contrast to males, in which representatives of the control group showed a greater tendency to assess risk compared to the experimental group. Conclusions. The obtained results of the study of rats of different sexes in an elevated cross-shaped maze on the 7th and 28th day indicate that this model of PTSD induction provides long-lasting behavioral changes in experimental animals. A gender difference in the manifestations of PTSD was revealed: in females from the experimental group, the rate of risk assessment increases compared to the control, in contrast to males, in which representatives of the control group demonstrate a greater tendency to assess risk compared to the experimental group.

Keywords: post-traumatic stress disorders, behavior, elevated cross-labyrinth, sex.

Вступ

Постановка проблеми. У зв'язку із зростанням стресових ситуацій, пов'язаних із повномасштабним вторгненням рф, збільшилася чисельність виникнення симптомів психічних захворювань серед населення України. З поміж опитаних, 52,7 % мали симптоми психологічного дистресу (середнє - 13,3 [SD = 4,9]); 54,1 % повідомили про симптоми тривоги (середнє - 2,9 [SD = 1,7]); у 46,8 % відмічено депресії (середнє - 2,6 [SD = 1,6]); 12,1 % скаржаться на безсоння (середнє - 10,4 [SD = 4,2]) [1]. Окрім цього, збільшилася кількість людей, із посттравматичними стресовими розладами (ПТСР) [2].

Особливо вразливі групи, такі як жінки, діти та люди похилого віку, можуть переживати підвищений ризик розвитку психічних захворювань під час стресових подій [3]. Психосоціальний вплив військових дій також може проявлятися в підвищенні ризику виникнення випадків алкогольних та наркотичних залежностей [4].

Цей зростаючий вплив на психічне здоров'я громадян України підкреслює важливість вжиття комплексних заходів для забезпечення психічного благополуччя та підтримки населення в умовах стресових ситуацій та конфліктів.

Аналіз останніх досліджень і публікацій. ПТСР - психічний розлад, що розвивається після прямого чи непрямого впливу надзвичайно стресової (травматичної) події або серії подій, є поширеним та виснажливим психічним станом [5]. Однак, біологічні механізми, що лежать в основі цього захворювання, досі здебільшого невідомі або погано вивчені [6].

На схильність до розвитку посттравматичного стресового розладу значною мірою впливають як чинники навколишнього середовища, так і вроджені фактори, зокрема, нервово-ендокринної регуляції, особливості вищої нервової діяльності. Одним із них є стать, причому жінки частіше страждають на розлади психічного здоров'я, пов'язані з психологічною травмою, ніж чоловіки. Статеві відмінності в посттравматичному стресовому розладі добре встановлені зі співвідношенням жінок до чоловіків, як 2:1. Це пов'язано із статевою різницею рівня тестостерону, естрадіолу та прогестерону на розвиток ПТСР [7-9].

Деякі дослідження показують, що тестостерон, головний статевий гормон у чоловіків, може мати захисний ефект щодо розвитку ПТСР, зменшуючи вразливість до стресу [10]. Гормон має анксіолітичну дію, можливо, через зниження реактивності гіпоталамо-гіпофізарно-надниркової осі на стрес і психологічну чи емоційно-больову травму. Однак, встановлено, що надто високий базовий рівень тестостерону перед дією стресового чинника значною мірою сприяє розвитку посттравматичного стресового розладу [4].

Естрадіол, один з основних жіночих гормонів, істотно впливає на розвиток ПТСР у жінок. У період високих фаз естрадіолу, під час менструального циклу, зменшується викид кортизолу у результаті дії стресового чинника. Тому, жінки більш чутливі, ніж чоловіки, до нижчих рівнів кортизолу після повторних стресових факторів. Таким чином, жінки сприйнятливіші до стресових факторів, ніж чоловіки, через зміну впливу гормонів яєчників на вісь гіпоталамус-гіпофіз-надниркові залози. Також естрадіол підсилює антидепресивну дію селективних інгібіторів зворотного захоплення серотоніну у жінок [11]. Прогестерон, інший важливий жіночий гормон, також впливає на відповідь організму на стрес та сприяє адаптації до травматичних ситуацій [12].

Враховуючи високу поширеність посттравматичного стресового розладу та значний вплив стресу на здоров'я людини, дослідження, що спрямовані на краще розуміння його біологічної основи та використання цих знань для розробки ефективних методів лікування, є актуальними та необхідними.

Мета статті. Дослідити вплив модельованих ПТСР на поведінкові реакції щурів різної статі у хрестоподібному припіднятому лабіринті.

Виклад основного матеріалу

Матеріали та методи. Дослід виконано на 32 щурах лінії Вістар різної статі, масою 180-200 г, віком 3 місяці. Їх утримували на стандартному харчовому раціоні віварію з вільним доступом до води для пиття протягом усього періоду експерименту. Щурів розділили на 4 групи: 1 - самці контроль (n=8), 2 - самці, у яких моделювали ПТСР (n=8), 3 - самиці контроль (n=8), 4 - самиці, у яких моделювали ПТСР (n=8).

Моделювання ПТСР проведено шляхом одноразового стресу, що складався із серії різних за силою та тривалістю стресових чинників. Дана доклінічна модель відображає молекулярні та фізіологічні зміни, які повторюють багато тих самих змін, що спостерігаються при посттравматичному стресовому розладі у людей.

Провели наступний алгоритм [6] викликання одноразового тривалого стресу:

1. Знерухомлення за допомогою фіксування м'якими бинтовими лямками на дерев'яній дошці впродовж 2 годин спинкою донизу;

2. Негайне примусове плавання тривалістю тварин протягом 20 хвилин у воді з температурою 37,0 °С;

3. 10-хвилинний відпочинок, часткове обсихання щурів;

4. Вплив парів ефіру до моменту засинання тварини та обов'язковим самостійним розміщенням її лежачи на боці.

На 7 та 28 дні з часу викликання ПТСР проведено дослідження поведінки у припіднятому хрестоподібному лабіринті. Два рукави хрестоподібної платформи обгороджені стінками, а два інших - відкриті. Кожний рукав мав довжину 50 см і ширину 10 см, центральне з'єднання - розміром 10 см х 10 см. Платформа розташована на відстані 100 см від землі. На центральному з'єднанні розміщувався щур у напрямку одного з відкритих рукавів. Експеримент тривав 5 хвилин [13]. Проводився запис поведінки кожного з щурів за допомогою відеокамери.

Проводилася реєстрація наступних поведінкових маркерів: час проведений у закритих та відкритих рукавах, стійки з опорою та без неї, дослідницька діяльність, вмивання, оцінка ризику (даний критерій включає в себе заглядання вниз та в сусідні рукави лабіринту, за умови відсутності перетинання лапами кордонів між рукавами). Після досліду на окремій тварині поверхню лабіринту протирали 70⁰ етанолом.

Усі експерименти проводили в першій половині дня в спеціально відведеному приміщенні при температурі 18-22°С, відносній вологості 40-60 % і освітленості 250 лк. Досліди виконано з дотриманням норм Європейської конвенції про захист хребетних тварин, що використовуються для дослідних та інших наукових цілей (Страсбург, 18.03.1986 р.), ухвали Першого національного конгресу з біоетики (Київ, 2001) і наказу МОЗ України від 23.09.2009 р. № 690.

Відповідність розподілу даних клінічного дослідження закону нормального розподілу перевіряли за допомогою критерію Shapiro-Wilk. Для опису даних використовували середнє арифметичне значення і стандартну похибку (M±m). При перевірці статистичних гіпотез нульову гіпотезу відкидали при рівні статистичної значущості (р) менше 0,05. Наявність і вірогідність розходжень між вибірковими середніми величинами незалежних вибірок та дослідження відмінностей між категоріальними змінними у досліджуваних групах визначали за допомогою Mann Whitney U test. Застосовували програмно- математичний комплекс для персонального комп'ютера «Microsoft Excel 2016» (Microsoft) та комп'ютерних програм для статистичного аналізу та оброблення даних «STATISTIcA® 8.0» (StatSoft Inc., США).

При оцінці результатів дослідження за допомогою припіднятого хрестоподібного лабіринту вивчалися наступні групи показників:

* дослідницька діяльність (стійки без опори та оцінка нових умов в незвичайній ситуації);

* тривожність (стійки з опорою);

* оцінка ризику (заглядання вниз та в сусідні рукави лабіринту, за умови відсутності перетинання лапами кордонів між рукавами).

Результати дослідження та їх обговорення

На 7 добу було виявлено, що кількість поведінкових проявів оцінки нових умов у незвичайній ситуації у експериментальних груп обох статей, порівняно з контрольними, знизилася: у самців у 4,2 раза, а у самиць - у 4,9 раза (p<0,05) (табл. 1). Самці зі змодельованим ПТСР не демонстрували стійок без опори, що свідчить також про зниження дослідницької діяльності. Самиці експериментальної групи робили вдвічі менше вертикальних стійок без опори порівняно з контрольною групою (p<0,05).

Таблиця 1.

Результати тесту “припіднятий хрестоподібний лабіринт” на 7 день

Примітка. * - р<0,05 порівняно з контролем; ** - р<0,05 порівняно з самцями.

щур посттравматичний стресовий хрестоподібний

При аналізі результатів оцінки ризику встановлено статеву відмінність. Контрольна група самців була більш схильною до визирання у сусідні рукави лабіринту без перетинання кордонів чотирма лапами та загляданням вниз, порівняно з екпериментальною групою з ПТСР, у 3,0 рази та 1,7 раза відповідно, (p<0,05). На відміну від самців, самиці зі змодельованим ПТСР у 1,9 раза (p<0,05) частіше заглядали у сусідні рукави, та у 4,0 раза - частіше заглядали вниз, порівняно з контрольною групою (p<0,05).

Рівень тривожності визначили за кількістю вертикальних стійок з опорою. Було виявлено, що експериментальні щурі обох статей демонстрували меншу кількість вертикальних стійок, ніж тварини контрольної групи: самці у 1,8 раза (p<0,05), а самиці у 1,4 раза (p<0,05).

На 28 добу експерименту було виявлено, що експериментальні групи обох статей виявляли менше проявів оцінки нових умов у незвичайних ситуаціях порівняно з контрольними групами (табл. 2).

Таблиця 2.

Результати тесту “припіднятий хрестоподібний лабіринт” на 28 день.

Примітка. * - р<0,05 порівняно з контролем; ** - р<0,05 порівняно з самцями.

У самців спостерігалося зменшення у 3,6 раза (p<0,05), а у самиць - у 4,7 раза (p<0,05). Самиці з експериментальної групи проявляли вдвічі менше вертикальних стійок без опори, порівняно з контрольною групою (p<0,05), вказуючи на зниження дослідницької поведінки. Самці, які мали змодельований ПТСР, не демонстрували стійок без опори, що також свідчило про зменшену дослідницьку активність.

При аналізі результатів оцінки ризику на 28-му добу статеві відмінності зберігалися. Самці контрольної групи були більш схильні до визирання у сусідні рукави лабіринту без перетинання кордонів та заглядання вниз, порівняно з експериментальною групою, у 3,0 раза (p<0,05) та 1,8 раза (p<0,05) відповідно. Навпаки, самиці зі змодельованим ПТСР у 1,9 раза (p<0,05) частіше заглядали у сусідні рукави та у 3,1 раза (p<0,05) частіше виглядали вниз, порівняно з контрольною групою.

Рівень тривожності визначався кількістю вертикальних стійок з опорою. Експериментальні щури обох статей демонстрували меншу кількість вертикальних стійок, ніж контрольні: самці у 1,9 раза (p<0,05), а самиці у 1,8 раза (p<0,05).

При порівнянні досліджуваних показників на 7 і 28 день, ні у самців, ні у самиць, достовірних результатів не отримано.

Отримані нами результати вказують на стійкий ефект від одноразового моделювання ПТСР. Особливістю є зменшення як дослідницької, тривожності та ризику. Для ПТСР характерним є розвиток депресій та зростання тривожності, що є в дисонансі з нашими результатами. Можливо, зниження всіх досліджуаних показників у даному дослідженні вказує на розлади лімбічної системи, зменшення синтезу біогенних амінів у головному мозку, що потребує подальшого дослідження.

Висновки

1. Отримані результати дослідження щурів різної статі у припіднятому хрестоподібному лабіринті на 7 та 28 день свідчать про те, що дана модель індукції ПТСР забезпечує стійкі у часі поведінкові зміни піддослідних тварин.

2. Виявлено статеву відмінність у проявах ПТСР: у самиць із експериментальної групи показник оцінки ризику зростає порівняно із контролем, на відміну від самців, у яких представники контрольної групи демонструють більшу схильність до оцінки ризику, порівняно з експериментальною групою.

Перспективи подальших досліджень. У подальшому буде проведено дослідження дворазового (з інтервалом 7 днів) викликання у тварин різної статі ПТСР через 7 14 і 28 днів.

Література

1. Xu, W., Pavlova, I., Chen, X., Petrytsa, P., Graf-Vlachy, L. & Zhang, S.X. (2023). Mental health symptoms and coping strategies among Ukrainians during the Russia-Ukraine war in March 2022. International Journal of Social Psychiatry, 69(4), 957-966. https://doi.org/ 10.1177/00207640221143919

2. Shevlin, M., Hyland, P., Vallieres, F., Bisson, J., Makhashvili, N., Javakhishvili, J., et al (2017). A comparison of DSM-5 and ICD-11 PTSD prevalence, comorbidity and disability: an analysis of the Ukrainian Internally Displaced Person's Mental Health Survey. Acta Psychiatrica Scandinavica 137(2), 138-147. https://doi.org/10.1111/acps.12840

3. Ditlevsen, D.N. & Elklit, A. (2010). The combined effect of gender and age on post traumatic stress disorder: do men and women show differences in the lifespan distribution of the disorder?. Annals of General Psychiatry 9(1). https://doi.org/10.1186/1744-859x-9-32

4. Ishikawa, R.Z., Steere, R., Conteh, N., Cramer, M.A., Rao, V., Sprich, S. et al (2022). Treating PTSD and Alcohol Use Disorder. The Journal of Clinical Psychiatry 84(1). https://doi.org/10.4088/jcp.22ct14636

5. Yehuda, R., Hoge, C.W., McFarlane, A.C., Vermetten, E., Lanius, R.A., Nievergelt, C.M., et al (2015). Post-traumatic stress disorder. Nat Rev Dis Primers 15057(1). https://doi.org/ 10.1038/nrdp.2015.57

6. Lisieski, M., Eagle, A., Conti, A., Liberzon, I. & Perrine, S. (2018) Single-Prolonged Stress: A Review of Two Decades of Progress in a Rodent Model of Post-traumatic Stress Disorder. Frontiers in Psychiatry 9. https://doi.org/10.3389/fpsyt.2018.00196

7. Christiansen, D. & Berke, E. (2020). Gender - and Sex-Based Contributors to Sex Differences in PTSD. Current Psychiatry Reports 22(4). https://doi.org/10.1007/s11920-020-1140-y

8. Mendoza, C., Barreto, G.E., Avila-Rodriguez, M., Echeverria, V. (2016). Role of neuroinflammation and sex hormones in war-related PTSD. Molecular and Cellular Endocrinology 434, 266-277. https://doi.org/10.1016Zj.mce.2016.05.016

9. McGinty, G., Fox, R., Ben-Ezra, M., Cloitre, M., Karatzias, T., Shevlin, M., et al. (2021). Sex and age differences in ICD-11 PTSD and complex PTSD: An analysis of four general population samples. European Psychiatry 64(1). DOI: https://doi.org/10.1192/j.eurpsy.2021.2239

10. Reijnen, A., Geuze, E. & Vermetten, E. (2015). The effect of deployment to a combat zone on testosterone levels and the association with the development of posttraumatic stress symptoms: A longitudinal prospective Dutch military cohort study. Psychoneuroendocrinology 51, 525-533. https://doi.org/10.1016/j.psyneuen.2014.07.017

11. Albert, K.M. & Newhouse, P.A. (2019). Estrogen, Stress, and Depression: Cognitive and Biological Interactions. Annual Review of Clinical Psychology 15 (1), 399-423. https://doi.org/ 10.1146/annurev-clinpsy-050718-095557

12. Seligowski, A.V., Hurly, J., Mellen, E., Ressler, K.J. & Ramikie, T.S. (2020). Translational studies of estradiol and progesterone in fear and PTSD. European Journal of Psychotraumatology 11(1). https://doi.org/10.1080/20008198.2020.1723857

13. Guimaraes-Costa, R., Guimaraes-Costa, M.B., Pippa-Gadioli, L., Weltson, A., Ubiali, W.A., Paschoalin-Maurin, T., et al. (2007). Innate defensive behaviour and panic-like reactions evoked by rodents during aggressive encounters with Brazilian constrictor snakes in a complex labyrinth: behavioural validation of a new model to study affective and agonistic reactions in a prey versus predator paradigm. JNeurosci Methods. 2007 165(1), 25-37. https://doi.org/10.1016/jjneumeth. 2007.05.023

References

1. Xu, W., Pavlova, I., Chen, X., Petrytsa, P., Graf-Vlachy, L. & Zhang, S.X. (2023). Mental health symptoms and coping strategies among Ukrainians during the Russia-Ukraine war in March 2022. International Journal of Social Psychiatry, 69(4), 957-966.

2. Shevlin, M., Hyland, P., Vallieres, F., Bisson, J., Makhashvili, N., Javakhishvili, J., et al (2017). A comparison of DSM-5 and ICD-11 PTSD prevalence, comorbidity and disability: an analysis of the Ukrainian Internally Displaced Person's Mental Health Survey. Acta Psychiatrica Scandinavica 137(2), 138-147.

3. Ditlevsen, D.N. & Elklit, A. (2010). The combined effect of gender and age on post traumatic stress disorder: do men and women show differences in the lifespan distribution of the disorder?. Annals of General Psychiatry 9(1).

4. Ishikawa, R.Z., Steere, R., Conteh, N., Cramer, M.A., Rao, V., Sprich, S. et al (2022). Treating PTSD and Alcohol Use Disorder. The Journal of Clinical Psychiatry 84(1).

5. Yehuda, R., Hoge, C.W., McFarlane, A.C., Vermetten, E., Lanius, R.A., Nievergelt, C.M., et al (2015). Post-traumatic stress disorder. Nat Rev Dis Primers 15057(1).

6. Lisieski, M., Eagle, A., Conti, A., Liberzon, I. & Perrine, S. (2018) Single-Prolonged Stress: A Review of Two Decades of Progress in a Rodent Model of Post-traumatic Stress Disorder. Frontiers in Psychiatry 9.

7. Christiansen, D. & Berke, E. (2020). Gender - and Sex-Based Contributors to Sex Differences in PTSD. Current Psychiatry Reports 22(4).

8. Mendoza, C., Barreto, G.E., Avila-Rodriguez, M., Echeverria, V. (2016). Role of neuroinflammation and sex hormones in war-related PTSD. Molecular and Cellular Endocrinology 434, 266-277.

9. McGinty, G., Fox, R., Ben-Ezra, M., Cloitre, M., Karatzias, T., Shevlin, M., et al. (2021). Sex and age differences in ICD-11 PTSD and complex PTSD: An analysis of four general population samples. European Psychiatry 64(1).

10. Reijnen, A., Geuze, E. & Vermetten, E. (2015). The effect of deployment to a combat zone on testosterone levels and the association with the development of posttraumatic stress symptoms: A longitudinal prospective Dutch military cohort study. Psychoneuroendocrinology 51, 525-533.

11. Albert, K.M. & Newhouse, P.A. (2019). Estrogen, Stress, and Depression: Cognitive and Biological Interactions. Annual Review of Clinical Psychology 15 (1), 399-423.

12. Seligowski, A.V., Hurly, J., Mellen, E., Ressler, K.J. & Ramikie, T.S. (2020). Translational studies of estradiol and progesterone in fear and PTSD. European Journal of Psychotraumatology 11(1).

13. Guimaraes-Costa, R., Guimaraes-Costa, M.B., Pippa-Gadioli, L., Weltson, A., Ubiali, W.A., Paschoalin-Maurin, T., et al. (2007). Innate defensive behaviour and panic-like reactions evoked by rodents during aggressive encounters with Brazilian constrictor snakes in a complex labyrinth: behavioural validation of a new model to study affective and agonistic reactions in a prey versus predator paradigm. J Neurosci Methods. 165(1), 25-37.

Размещено на Allbest.ru