Компаративний аналіз фауністичної структури кладоцероценозів (Crustacea: Cladocera) оз. Люцимер та оз. Пулемецьке Шацького поозер’я

Размещено на http://www.allbest.ru/

Львівський національний університет імені Івана Франка, Львів

Компаративний аналіз фауністичної структури кладоцероценозів (Crustacea: Cladocera) оз. Люцимер та оз. Пулемецьке Шацького поозер'я

О. Іванець



Анотація

Представлено таксономічну структуру та фауну гіллястовусих ракоподібних (Cladocera) озер Люцимер і Пулемецьке. Основою роботи слугували 243 зразки, зібрані загальноприйнятими у гідробіології методами протягом 2013-2019 рр.

У озерах зареєстровано 24 види гіллястовусих раків, які належать до 4 рядів (Haplopoda, Ctenopoda, Anomopoda, Onychopoda), 7 родин (Leptodoridae, Sididae, Daphniidae, Moinidae, Bosminidae, Chydoridae, Polyphemidae), 17 родів (Leptodora, Diaphanosoma, Sida, Ceriodaphnia, Daphnia, Scapholeberis, Moina, Bosmina, Alonella, Chydorus, Pseudochydorus, Pleuroxus, Acroperus, Alona, Graptoleberis, Rhynchotalona, Polyphemus) і 6 підродів (Daphnia, Moina, Exomoina, Bosmina, Eubosmina, Alonella).

У структурі кладоцероценозу виділено 1 трибу (Alonim) та 4 підродини (Daphniinae, Scapholeberinae, Chydorinae, Aloninae).

Найбільше таксономічне різноманіття належить ряду Anomopoda: 29 таксономічних одиниць надвидового рангу. З урахуванням цього показника ряд Ctenopoda менш різноманітний (три таксономічні одиниці надвидового рангу). Найменша різноманітність властива рядам Haplopoda й Onychopoda (2 таксономічні одиниці надвидового рангу).

З урахуванням таксономічних одиниць, що характеризують ранг роду, найбільш різноманітна родина Chydoridae. Вона включає 8 родів (Alonella, Chydorus, Pseudochydorus, Pleuroxus, Acroperus, Alona, Graptoleberis, Rhynchotalona). Меншою різноманітністю відзначається родина Daphniidae. Вона об'єднує 3 роди: Ceriodaphnia, Daphnia, Scapholeberis. Чотири родини включають лише по одному роду: Leptodoridae (рід Leptodora), Moinidae (рід Moina), Bosminidae (рід Bosmina), Polyphemidae (рід Polyphemus). Родина Sididae об'єднує 2 роди: Diaphanosoma і Sida.

Дві родини містять по дві підродини: Daphniidae (підродини Daphniinae і Scapholeberinae) та Chydoridae (підродини Chydorinae і Aloninae). Родини Leptodoridae, Sididae, Moinidae, Bosminidae, Polyphemidae не представлені підродинами.

Родина Chydoridae представлена також 1 трибою (Alonint). Ця таксономічна категорія об'єднує близькі роди цієї родини (Acroperus, Alona, Graptoleberis, Rhynchotalona).

В оз. Пулемецьке зареєстровано 19 видів, у оз. Люцимер - 18 видів. У кладоцероценозах досліджуваних озер 13 видів спільні. Індекси подібності фаун Жаккара, Сьоренсена та Маунтфорда, розраховані для кладоцероценозів озер, становлять відповідно 54, 70 і 13.

Ключові слова: Cladocera, Crustacea, фауна, Шацьке поозер'я, оз. Люцимер, оз. Пулемецьке



Comparative analysis of the faunistic structure of cladocerocenoses (Crustacea: Cladocera) lake Lucimer and lake Pulemetske of Shatsky lakes

O. Ivanets

Ivan Franko National University of Lviv Lviv

Abstract

The taxonomic structure and fauna of Cladocera of Lakes Lucimer and Pulemetske are presented. The main work was 243 samples collected by generally accepted methods of hydrobiology during 2013-2019.

There are 24 species of Cladocera registered in the lakes, which belong to 4 orders (Haplopoda, Ctenopoda, Anomopoda, Onychopoda), 7 families (Leptodoridae, Sididae, Daphniidae, Moinidae, Bosminidae, Chydoridae, Polyphemidae), 17 genera (Leptodora, Diaphanosoma, Sida, Ceriodaphnia, Daphnia, Scapholeberis, Moina, Bosmina, Alonella, Chydorus, Pseudochydorus, Pleuroxus, Acroperus, Alona, Graptoleberis, Rhynchotalona, Polyphemus) and 6 subgenera (Daphnia, Moina, Exomoina, Bosmina, Eubosmina, Alonel¬la). One tribe (Aloninae) and 4 subfamilies (Daphniinae, Scapholeberinae, Chydorinae, Aloninae) are distinguished in the structure of cladocerocenosis.

The greatest taxonomic diversity belongs to the order Anomopoda (29 taxonomic units of superspecific rank). Taking this indicator into account, the Ctenopoda order is less diverse (3 taxonomic units of superspecific rank). The smallest diversity is characteristic of the Haplopoda and Onychopoda orders (2 taxonomic units of supraspecific rank).

Taking into account the taxonomic units that characterize the rank of the genus, the most diverse family is Chydoridae. It includes 9 genera (Alonella, Chydorus, Pseudochydorus, Pleuroxus, Acroperus, Alona, Graptoleberis, Rhynchotalona). The family Daphniidae is characterized by a smaller diversity. It unites 3 genera: Ceriodaphnia, Daphnia, Scapholeberis, 4 families include only one genus each: Leptodoridae (genus Leptodora), Moinidae (genus Moina), Bosminidae (genus Bosmina), Polyphemidae (genus Polyphemus). The family Sididae unites 2 genera: Diaphanosoma and Sida.

The 2 families contain 2 subfamilies each: Daphniidae (subfamilies Daphniinae and Scapholeberinae) and Chydoridae (subfamilies Chydorinae and Aloninae). The families Leptodoridae, Sididae, Moinidae, Bosminidae, Polyphemidae are not represented by subfamilies. The Chydoridae family is also represented by one tribe (Alonini). This taxonomic category unites related genera of this family (Acroperus, Alona, Graptoleberis, Rhyncho- talona).

In the lake Pulemetske 19 species have been registered. In the lake Lucimer 18 species have been registered. In the cladocerocenoses of the studied lakes, 13 species are common. Jaccard, S0rensen, and Mountford fauna similarity indices calculated for lake cladocerocenoses are 54, 70, and 13, respectively.

Keywords: Cladocera, Crustacea, fauna, Shatsky Lakes, lake Lucimer, lake Pulemetske



Актуальність

зоопланктонний угруповання озерний екосистема

Гіллястовусі раки (Cladocera) - важливий компонент зоопланктонних угруповань озерних екосистем. Вони використовуються для встановлення екологічних нормативів якості поверхневих вод України та відіграють важливу роль у процесах самоочищення водойм. Ці організми детермінують низку трофодинамічних і продукційно-деструкційних закономірностей у водоймах та є важливим компонентом раціону молоді риб [17].

Шацький Біосферний Резерват - одна з ключових природних екосистем Західно-Поліського регіону України. Унікальність цього регіону, який віддавна привертає увагу гідроекологів, обумовлена, зокрема, Головним європейським вододілом басейнів Чорного та Балтійського морів, частина якого пролягає по цій території. У 1995 р., згідно з Конвенцією про водно-болотні угіддя, ці терени включено до Рамсарського списку, а у 2002 р. Шацькому національному природному парку надано статус біосферного резервату відповідно до програми МАБ ЮНЕСКО. Підставою для цього був належний стан збереженості біологічного та ландшафтного різноманіття. Шацький озерний край налічує 25 озер загальною площею 65 км2 [9, 22].

З огляду на Головний європейський вододіл, частина якого пролягає по цих теренах, досліджуваний регіон (Шацьке поозер'я), де розташовані озера Люцимер та Пулемецьке, відіграє значну роль у визначенні гідрологічних характеристик водойм центральної та східної Європи.

На сьогодні недостатньо даних щодо регіональних фаун зоопланктону. Але такі матеріали є необхідними для проведення гідроекологічного моніторингу, визначення санітарного стану водойм із застосуванням методів біологічної індикації якості води, дослідження продукційно-деструкційних і трофодинамічних закономірностей, встановлення раціонів іхтіофауни.

Дослідження проводили в межах науково-дослідних тем «Оптимізація екологічної мережі транскордонних об'єктів природно-заповідного фонду заходу України у рамках Програми ЮНЕСКО «Людина та біосфера», «Ценотичні зв'язки ключових видів як основа збереження та відтворення біорізноманіття водотоків Європейського вододілу», «Трансформація оселищ і її вплив на зообіоту заходу України за сучасних умов кліматичних змін».

Мета нашої роботи - дослідити фауну гіллястовусих ракоподібних, таксономічну структуру та коефіцієнти видової схожості кладоцероценозів оз. Люцимер і оз. Пулемецьке.

Досягнення поставленої мети передбачало виконання таких завдань: 1) означення списку фауни Cladocera відповідно до сучасних таксономічних підходів; 2) порівняння родин і визначення таксономічної різноманітності рядів Cladocera з урахуванням надвидових таксонів; 3) розрахунок коефіцієнтів видової схожості кладоцероценозів оз. Люцимер і оз. Пулемецьке.

Проведене дослідження має вагоме методологічне та загальнонаукове значення. Гіллястовусі ракоподібні є важливим компонентом зоопланктоценозів і відіграють суттєву роль у детермінації продукційно-деструкційних процесів водойм, проте даних щодо їхніх регіональних фаун недостатньо. Водночас такі матеріали є значущими у системі гідроекологічного моніторингу.

Матеріал і методи

Гідробіологічні зразки (243 проби) відбирали й опрацьовували загальноприйнятими в гідробіології методами протягом 2013-2019 рр. [26]. Дослідження проводили на фіксованому та живому матеріалі, визначення видової приналежності Cladocera здійснювали за [26]. Список фауни Cladocera впорядковували відповідно до [26].



Результати і їхнє обговорення

Перші наукові розвідки Шацького поозер'я знаходимо у Б. Дибовського. На початку XX ст. він побував на оз. Світязь. Результати досліджень були опубліковані 1911 р. у журналі “Ziemia” в серії статей “Dwk Switezie” [8, 28].

Подальші дослідження зоопланктону водойм Полісся проводили у 20-30-х рр. XX ст. J. Wiszniewski вивчав коловерток Полісся [33]. Зоопланктон поліських озер досліджував J. Bowkiewicz [27]. Веслоногими ракоподібними займався Z. Kozminski [29]. F. Krasnod^bski і T Wolski досліджували гіллястовусих раків Полісся [30, 31, 34, 35]. Загальне окреслення гідробіологічних проблем Полісся зробив A. Litynski [32].

Вагомий внесок у дослідження гідробіологічних характеристик Шацьких озер зробила Н.С. Ялинська, яка у 1953 р. підготувала кандидатську дисертацію “Біологічні основи реконструкції рибного господарства озер Шацької групи Волинської області” [23, 24]. Дослідженням зоопланктону озер Люцимер і Чорне в 50-х роках XX ст. займалася Л.М. Мельник [13].

Починаючи з 70-х років XX ст. науково-дослідна група “Шельф”, створена 1976 р. на базі біологічного та геологічного факультетів ЛНУ ім. І. Франка, проводить комплексні, різносторонні дослідження озер Полісся Шацької групи. Доцент кафедри петрографії В.О. Хмелівський здійснював наукове керівництво роботою групи “Шельф”, а керівником гідроекологічного напряму досліджень зоопланктону та зообентосу цих водойм була професор кафедри зоології Н.С. Ялинська [10, 25].

На сьогодні результати багаторічних досліджень Шацького поозер'я викладені у публікаціях науковців кафедри зоології ЛНУ ім. І. Франка [2-8, 14, 15, 19-21].

Літературних даних про гідробіологічні й гідрохімічні характеристики озер Люцимер і Пулемецьке небагато [11-13, 16, 18]. Фауністична структура кладоцероценозів цих водойм на сьогодні вивчена недостатньо.

Морфометричні характеристики оз. Люцимер і оз. Пулемецьке, у яких проводили дослідження, подано в табл. 1 [1].

Таблиця 1

Морфометрична характеристика оз. Люцимер і оз. Пулемецьке [	1]
Озеро	Площа, км2	Довжина, км	Глибина, м	Об'єм, млн. м3
			Середня	Максимальна
Пулемецьке	16,4	6,0	4, 4	19,0	72
Люцимер	4,3	5,1	4,4	11,6	19

Таксономія гіллястовусих ракоподібних (Cladocera) озер Люцимер і Пулемецьке має такі закономірності.

Таксономія гіллястовусих ракоподібних (Cladocera) оз Люцимер і оз. Пулемецьке

Надряд Cladocera Milne-Edwards, 1840 Ряд Haplopoda Sars, 1865 Родина Leptodoridae Lilljeborg, 1861 Рід Leptodora Lilljeborg, 1861 Leptodora kindtii (Focke, 1844)

Ряд Ctenopoda Sars, 1865 Родина Sididae Baird, 1850 (emend. Sars, 1865)

Рід Diaphanosoma Fischer, 1850 Diaphanosoma brachyurum (Lievin, 1848)

Рід Sida Straus, 1820 Sida crystallina (O. F. Muller, 1776)

Ряд Anomopoda Sars, 1865

Родина Daphniidae Straus, 1820 (emend. Schodler, 1858)

Підродина Daphniinae Dumont and Pensaert 1983 Рід Ceriodaphnia Dana, 1853 Ceriodaphnia pulchella G.O. Sars, 1862 Ceriodaphnia quadrangula (O. F. Muller, 1785)

Ceriodaphnia reticulata (Jurine, 1820)

Рід Daphnia O.F. Muller, 1785 Підрід Daphnia s. str. O.F. Muller, 1785 Daphnia (D.) cucullata G.O. Sars, 1862 Daphnia (D.) longispina (O.F. Muller, 1776)

Підродина Scapholeberinae Dumont and Pensaert 1983 Рід Scapholeberis Schodler, 1858 Scapholeberis mucronata (O.F. Muller, 1776)

Родина Moinidae Goulden 1968 Рід Moina Baird 1850 Підрід Moina str. Hudec 2010 Moina (M.) brachiata (Jurine, 1820)

Moina (M.) micrura Kurz, 1875 Підрід Exomoina Hudec 2010 Moina (E.) macrocopa (Straus, 1820)

Родина Bosminidae Baird, 1845, emend. Sars, 1865 Рід Bosmina Baird, 1845 Підрід Bosmina s.str. Baird, 1845 Bosmina (B.) longirostris (O.F. Muller, 1785)

Підрід Eubosmina Seligo, 1900 Bosmina (E.) coregoni (Baird, 1857)

Родина Chydoridae Dybowski and Grochowski 1894, emend. Stebbing, 1902, Frey 1967, Dumont and Silva-Briano 1998

Підродина Chydorinae Dybowski and Grochowski 1894 , emend. Frey 1967 Рід Alonella Sars, 1862 Підрід Alonella s.str. Hudec 2010 Alonella (A.) excisa (Fischer, 1854)

Рід Chydorus Leach, 1816

Chydorus sphaericus (O.F. Muller, 1776) emend. Frey 1980 Рід Pseudochydorus Fryer, 1968 Pseudochydorus globosus (Baird, 1843)

Рід Pleuroxus Baird, 1843 Pleuroxus trigonellus (O.F. Muller, 1776)

Pleuroxus truncatus (O.F. Muller, 1785)

Підродина Aloninae Dybowski and Grochowski 1894, emend. Frey, 1967 Триба Alonini Dybowski and Grochowski 1894, emend. Kotov, 2000 Рід Acroperus Baird, 1843 Acroperus harpae (Baird, 1834)

Рід Alona Baird, 1843 Alona guttata Sars, 1862 Рід Graptoleberis Sars, 1862 Graptoleberis testudinaria (Fischer, 1848)

Рід Rhynchotalona Norman, 1903 emend. Sinev and Kotov 2014 Rhynchotalona falcata (Sars, 1862)

Ряд Onychopoda Sars, 1865 Родина Polyphemidae Baird, 1845 Рід Polyphemus O.F. Muller, 1785 Polyphemus pediculus (Linne, 1761)

Проаналізуємо таксономічну структуру кладоцероценозів озер Люцимер і Пулемецьке (табл. 2). У озерах зареєстровано 24 види гіллястовусих раків, які належать до 4 рядів (Haplopoda, Ctenopoda, Anomopoda, Onychopoda), 7 родин (Leptodoridae, Sididae, Daphniidae, Moinidae, Bosminidae, Chydoridae, Polyphemidae), 17 родів (Leptodora, Diaphanosoma, Sida, Ceriodaphnia, Daphnia, Scapholeberis, Moina, Bosmina, Alonella, Chydorus, Pseudochydorus, Pleuroxus, Acroperus, Alona, Graptoleberis, Rhynchotalona, Polyphemus) і 6 підродів (Daphnia, Moina, Exomoina, Bosmina, Eubosmina, Alonella). У структурі кладоцероценозу виділено 1 трибу (Alonini) та 4 підродини (Daphniinae, Scapholeberinae, Chydorinae, Aloninae). Найбільше таксономічне різноманіття належить ряду Anomopoda (29 таксономічних одиниць надвидового рангу). З урахуванням цього показника ряд Ctenopoda менш різноманітний (3 таксономічні одиниці надвидового рангу). Найменша різноманітність властива рядам Haplopoda та Onychopoda (2 таксономічні одиниці надвидового рангу). Порівняємо родини Cladocera з урахуванням таксономічних одиниць, що характеризують ранг роду. Так, з урахуванням цього критерію найрізноманітнішою є родина Chydoridae. Вона включає 8 родів (Alonella, Chydorus, Pseudochydorus, Pleuroxus, Acroperus, Alona, Graptoleberis, Rhynchotalona). Меншою різноманітністю відзначається родина Daphniidae. Вона об'єднує 3 роди: Ceriodaphnia, Daphnia, Scapholeberis. Лише по одному роду включають 4 родини: Leptodoridae (рід Leptodora) Moinidae (рід Moina), Bosminidae (рід Bosmina), Polyphemidae (рід Polyphemus). Родина Sididae об'єднує 2 роди: Diaphanosoma і Sida.

Подамо порівняльну характеристику родин і родів з урахуванням більш низьких таксономічних категорій надвидового рангу, що визначають підродини та підроди. Дві родини містять по 2 підродини: Daphniidae (підродини Daphniinae і Scapholeberinae) та Chydoridae (підродини Chydorinae і Aloninae). Родини Leptodoridae, Sididae, Moinidae, Bosminidae, Polyphemidae не представлені підродинами. Родина Chydoridae представлена також одною трибою (Alonini). Ця таксономічна категорія об'єднує близькі роди цієї родини (Acroperus, Alona, Graptoleberis, Rhynchotalona).



Таблиця 2. Таксономічна структура кладоцероценозів оз. Люцимер і оз. Пулемецьке

Ряд	Родина	Підродина	Триба	Рід	Підрід	Кількість видів
Haplopoda	Leptodoridae		Leptodora		1
Ctenopoda	Sididae		Diaphanosoma Sida		1 1
		Daphniinae	Ceriodaphnia		3
	Daphniidae		Daphnia	Daphnia	2
		Scapholeberinae	Scapholeberis		1
	Moinidae		Moina	Moina Exomoina	2 1
	Bosminidae		Bosmina	Bosmina Eubosmina	1 1
Anomopoda			Alonella	Alonella	1
		Chydorinae	Chydorus Pseudochydorus		1 1
			Pleuroxus		2
	Chydoridae		Acroperus		1
			Alona		1
		Aloninae Alonini	Graptoleberis		1
			Rhynchotalona		1
Onvchovoda Polvvhemidae		Polyphemus		1

Більш різноманітними, з урахуванням надвидових таксонів рангу підроду, є рід Moina (підроди Moina та Exomoina) та рід Bosmina (підроди Bosmina та Eubosmina).

Два роди включають по одному підроду: рід Daphnia (підрід Daphnia) та рід Alonella (підрід Alonella). Усі інші роди не представлені підродами.

Розглянемо порівняльну характеристику фауни Cladocera озер Люцимер і Пулемецьке (табл. 3). У озерах Люцимер і Пулемецьке загалом зареєстровано 24 види Cladocera. У фауні оз. Люцимер відзначено 18 видів, у оз. Пулемецьке - 19 видів. У фауні Cladocera досліджуваних озер є 13 спільних видів.

Індекси видової подібності кладоцероценозів мають такі значення: індекс Жаккара - 54, індекс Сьоренсена - 70, індекс Маунтфорда - 13.

Спільними є представники родів Diaphanosoma, Sida, Scapholeberis, Moina, Bosmina, Chydorus, Alona.

Роди Leptodora, Ceriodaphnia, Daphnia, Alonella, Pseudochydorus, Pleuroxus, Acroperus, Graptoleberis, Rhynchotalona, Polyphemus характеризуються відмінностями у фауні озер.

Водночас зазначимо, що рід Ceriodaphnia включає 3 види і відрізняється в озерах лише одним видовим таксоном (C. reticulata), який трапляється тільки в оз. Люцимер. Рід Daphnia включає 2 види, один із яких (D. (D.) longispina) трапляється лише в оз. Пулемецьке.

Отже, в озерах Люцимер і Пулемецьке зареєстровано 24 види гіллястовусих раків, які належать до 4 рядів, 7 родин, 17 родів і 6 підродів. У структурі кладоцероценозу виділено 1 трибу та 4 підродини. Найбільше таксономічне різноманіття належить ряду Anomopoda (29 таксономічних одиниць надвидового рангу). З урахуванням цього показника ряд Ctenopoda менш різноманітний (3 таксономічні одиниці надвидового рангу). Найменша різноманітність властива рядам Haplopoda й Onychopoda (2 таксономічні одиниці надвидового рангу). З урахуванням таксономічних одиниць, що характеризують ранг роду, найбільш різноманітною є родина Chydoridae. Вона включає 8 родів. Меншою різноманітністю відзначається родина Daphniidae, яка об'єднує 3 роди.

Родини Leptodoridae, Moinidae, Bosminidae та Polyphemidae включають лише по 1 роду. Родина Sididae об'єднує 2 роди.

Родини Daphniidae та Chydoridae містять по 2 підродини. Родини Leptodoridae, Sididae, Moinidae, Bosminidae, Polyphemidae не представлені підродинами. Родина Chydoridae представлена також 1 трибою (Alonini). Ця таксономічна категорія об'єднує близькі роди цієї родини (Acroperus, Alona, Graptoleberis, Rhynchotalona).

У оз. Пулемецьке зареєстровано 19 видів, у оз. Люцимер - 18 видів. У кладоцероценозах досліджуваних озер 13 видів спільні. Індекси подібності фаун Жаккара, Сьоренсена та Маунтфорда, розраховані для кладоцероценозів озер, становлять відповідно 54, 70 та 13.

Таблиця 3. Фауна гіллястовусих ракоподібних (Cladocera) та коефіцієнти видової схожості кладоцероценозів оз. Люцимер і оз. Пулемецьке

Таксони	Водойми
	Оз. Люцимер	1	Оз. Пулемецьке
	Рід Leptodora
L. kindtii		-		+
	Рід Diaphanosoma
D. brachyurum		+		+
		Рід Sida
S. crystallina		+		+
	Рід Ceriodaphnia
C. pulchella		+		+
C. quadrangula		+		+
C. reticulata		+		-
	Рід Daphnia
D. (D.) cucullata		+		+
D. (D.) longispina		-		+
	Рід Scapholeberis
S. mucronata		+		+
		Рід Moina
M. (M.) brachiata		+		+
M. (M.) micrura		+		+
M. (E.) macrocopa		+		+
	Рід Bosmina
B. (B.) longirostris		+		+
B. (E.) coregoni		+		+
		Рід Alonella
A. (A.) excisa		+		-
	Рід Chydorus
C. sphaericus		+		+
	Рід Pseudochydorus
P. globosus		+		-
	Рід Pleuroxus
P. trigonellus		-		+
P. truncatus		+		-
	Рід Acroperus
A. harpae		-		+
		Рід Alona
A. guttata		+		+
	Рід Graptoleberis
G. testudinaria		+		-
	Рід Rhynchotalona
R. falcata		-		+
	Рід Polyphemus
P. pediculus		-		+
Кількість спільних видів			13
Усього видів		18		19
Індекс Жаккара			54
Індекс Сьоренсена			70
Індекс Маунтфорда			13

Примітка:

- наявність таксону;

- відсутність таксону

Отримані результати можна використати для дослідження продукційно-деструкційних характеристик, трофодинаміки водойм і визначення їхнього санітарного стану із застосуванням методів біологічної індикації якості води. Матеріали про фауністичну характеристику кладоцероценозів - це один із ключових компонентів системи гідроекологічного моніторингу та визначення ефективності процесів самоочищення водойм.



Список використаної літератури

1. Вишневський В.І. Річки і водойми України. Стан і використання. К.: Віпол, 2000. 376 с.

2. Іванець О.Р. Гідробіонти озер Волинського Полісся та проблема збереження їхнього генофонду // Проблеми охорони генофонду природи Полісся: зб. наук. праць. Луцьк, 2001. С. 36-37.

3. Іванець О.Р. Деякі аспекти біології та вертикального розподілу Leptodora kindti (Focke, 1844) в оз. Пісочне (Волинське Полісся) // Стан і біорізноманіття екосистем Шацького національного природного парку: матеріали конф. (16-18 вересня 2005 р.). Львів: Сполом, 2005. С. 38-41.

4. Іванець О.Р. Гідробіологічний моніторинг як методологічна основа збереження біорізноманіття водних екосистем Шацького поозер'я // Стан і біорізноманіття екосистем Шацького національного природного парку: матеріали наук. конф. (смт Шацьк, 21-23 вересня 2007 р.). Львів: Сполом, 2007. С. 101-104.

5. Іванець О.Р., Думич О.Я. Зоопланктон водойм Шацьких озер // Шацьке поозер'я: характеристика абіотичних і біотичних компонентів екосистем / за ред. Й.В. Царика. Львів: Євросвіт, 2008. С. 127-134.

6. Іванець О.Р. Про необхідність комплексної еколого-економічної оцінки гідроекосистем Шацького поозер'я // Стан і біорізноманіття екосистем Шацького національного природного парку. Біотична і ландшафтна різноманітність: матеріали наук. конф. (2-5 вересня 2010 р.). Львів: Сполом, 2010. С. 34-35.

7. Іванець О.Р. Гіллястовусі раки (Arthropoda, Cladocera) оз. Світязь. Національні природні парки - минуле, сьогодення, майбутнє : матеріали Міжнар. наук.-практ. конф. до 30-річчя створення Шацького нац. природн. парку (Світязь, 23-25 квітня 2014 р.).

8. К.: ЦП «Компринт», 2014. С. 355-360.

9. Іванець О.Р. Водойми Полісся та прилеглих теренів у гідробіологічних дослідженнях Бенедикта Дибовського // Природа Полісся: дослідження та охорона: матеріали Міжнар. наук.-практ. конф., присв. 20-річчю Рівненськ. природного заповідника (м. Сарни, 13-15 червня 2019 р.) / за ред. Р.О. Журавчака. Рівне, 2019. C. 23-27.

10. Ільїн Л.В., Мольчак Я.О. Озера Волині. Лімно-географічна характеристика. Луцьк: Надстир'я, 2000. 140 с.

11. Лопотун О.Г., Олексів І.Т., Іванець О.Р. та ін. Зоопланктон і зообентос як індикатори якості води і рибогосподарської цінності Шацьких озер // Шацьке поозер'я та деякі проблеми його охорони // Вісн. Львів. ун-ту. Сер. геол. 1982. Вип. 8. С. 17-29.

12. Майструк І.А. Структура іхтіофауни озера Люцимер Шацького національного природного парку // Стан і біорізноманіття екосистем Шацького національного природного парку. Біотична і ландшафтна різноманітність: матеріали наук. конф. (8-11 вересня 2011 р.). Львів: Сполом, 2011. С. 50-53.

13. Майструк І.А., Сидоренко М.М., Майструк А.А. та ін. Сучасний стан іхтіофауни озера Люцимер // Стан і біорізноманіття екосистем Шацького національного природного парку. Біотична і ландшафтна різноманітність: матеріали наук. конф. (2-5 вересня 2010 р.). Львів: Сполом, 2010. С. 43-47.

14. Мельник Л.М. Планктон озер Люцимер і Чорне Шацької групи // Доповіді та повідомлення Львів. ун-ту. 1957. Вип. 7. Ч. 3. С. 128-133.

15. Назарук К.М. Зоопланктонні угруповання літоралі озер Шацького національного природного парку: автореф. дис. ... канд. біол. наук. Львів, 2013. 18 с.

16. Назарук К.М., Думич О.Я. Зоопланктон деяких озер Шацького національного природного парку. Національні природні парки - минуле, сьогодення, майбутнє: матеріали Міжнар. наук.-практ. конф. до 30-річчя створення Шацького нац. природн. парку (Світязь, 23-25 квітня 2014 р.). К.: ЦП «Компринт», 2014. С. 298-300.

17. Проць Г.Л., Карпенко Н.І., Худзик С.Р., Сохан М.Г. Ландшафтні картосхеми озер Люцимер і Чорне // Вісн. Львів. ун-ту. Сер. геол. 1982. Вип. 8. С. 11-14.

18. Романенко В.Д., Жукинський В.М., Оксіюк О.П. та ін. Методика встановлення і використання екологічних нормативів якості поверхневих вод суші та естуаріїв України. К., 2001. 48 с.

19. Ситник Ю.М., Шевченко П.Г., Майструк О.А. та ін. Гідрохімічні дослідження озерних екосистем Шацького національного природного парку: озеро Пулемецьке // Стан і біорізноманіття екосистем Шацького національного природного парку. Біотична і ландшафтна різноманітність: матеріали наук. конф. (2-5 вересня 2010 р.). Львів: Сполом, 2010. С. 88-97.

20. Царик Й.В., Горбань І.М., Сребродольська Є.Б. та ін. Сучасний стан зооценозів Західного Полісся // Вісн. Львів. ун-ту. Сер. біол. 2001. Вип. 27. С. 129-141.

21. Шацьке поозер'я: характеристика абіотичних та біотичних компонентів екосистем: монографія [за ред. Й.В. Царика]. Львів: Євросвіт, 2008. 216 с.

22. Шацьке поозер'я. Тваринний світ: монографія [за ред. П.Я. Кілочицького]. Луцьк: Вежа-Друк, 2016. (електрон. опт. диск (CD-ROM). Об'єм даних 486 Мб). 610 с.

23. Юрчук П.В., Юрчук Л.П. Біосферний резерват “Шацький” - складова міжнародної екологічної мережі західного Полісся // Стан і біорізноманіття екосистем Шацького національного природного парку. Біотична і ландшафтна різноманітність: матеріали наук. конф. (2-5 вересня 2010 р.). Львів: Сполом, 2010. С. 6-11.

24. Ялинська Н.С. Гідробіологічний нарис озер Шацької групи Волинської області // Праці НДІ ставкового і озерно-річкового рибного господарства. 1949. № 6. С. 133-151.

25. Ялинська Н.С. Біологічні основи реконструкції рибного господарства озер Шацької групи Волинської області: автореф. дис. ... канд. біол. наук. Львів, 1953. 15 с.

26. Ялинська Н.С., Іванець О.Р., Воротило О.М. Фітофільна фауна озер Українського Полісся // Природа Волинського Полісся: охорона та раціональне використання // Вісн. Львів. ун-ту. Сер. геол. 1986. Вип. 9. С. 19-25.

27. Bi^dzki L.A., Rybak J.I. Freshwater Crustacean Zooplankton of Europe: Cladocera & Copepoda (Calanoida, Cyclopoida). Key to species identification, with notes on ecology, distribution, methods and introduction to data analysis. Switzerland: Springer International Publishing Switzerland, 2016. 918 р.

28. Bowkiewicz J. O pewnych prawidlowosciach w skladzie jakosciowym zooplanktonu jezior // Fragm. faun. Muz. Zool. Pol. 3. 1938. S. 345-408.

29. Dybowski B. Dwk Switezie // Ziemia. 1911а. № 13. S. 196-200; 1911б. № 14. S. 214-217; 1911в. № 15. S. 227-231; 1911 г. № 17. S. 259-261.

30. Kozminski Z. Przyczynek do znajomosci fauny Copepoda (Calanoida i Cyclopoida Cnathostoma) Zahorynia (Polesie) // Arch. Hydrobiol. i Ryb. 1937. 10. S. 413-422.

31. Krasnodqbski F. Camptocercusfennicus Stenroos, nowy dla Polski gatunek wioslarki // Arch. Hydrob. i Ryb. T. X. Nr 4. Suwalki. 1937а. S. 426-430.

32. Krasnodqbski F. Wioslarki (Cladocera) Zahorynia (Polesie ) // Arch. Hydrob. i Ryb. T.X. Nr. 4. Suwalki. 1937б. S. 344-422.

33. Litynski A. Problemy hydrobiologiczne Polesia i prace poleskich wypraw naukowych roku 1935 i 1936 // Arch. Hydrob. i Ryb. T.X. Nr 4. Suwalki. 1937. S. 261-298.

34. Wiszniewski J. Przyczynek do znajomosci fauny wrotkow Polesia // Arch. Hydrob. i Ryb. Suwalki. 1930. T. 5. Nr. 3-4. S. 265-284.

35. Wolski T. Materialy do fauny wioslarek (Cladocera) Polesia // Spraw. Stacji Hydrob. na Wi- grach. Suwalki. 1926.T. II. Nr 1-2. S. 185-198.

36. Wolski T. Materialy do fauny wioslarek (Cladocera) Polesia. Cz. II. Wioslarki jezior Polesia Polskiego // Arch. Hydrob. i Ryb. 1927. T. 2. Nr. 3-4. S. 197-310.

Размещено на Allbest.ru

...