Видове різноманіття чотириногих кліщів (acari: Eriophyoidae) в урбофітоценозі м. Києва

Розгляд родини Eriophyoidea, яка є різноманітною групою кліщів, які мають економічне значення на багаторічних рослинах у сільському та лісовому господарстві. Аналіз останніх даних щодо видового різноманіття і поширення еріофіоїдних кліщів у фітоценозах.

Рубрика Биология и естествознание
Вид статья
Язык украинский
Дата добавления 13.05.2024
Размер файла 535,0 K

Отправить свою хорошую работу в базу знаний просто. Используйте форму, расположенную ниже

Файл не выбран
РћР±Р·РѕСЂ

Студенты, аспиранты, молодые ученые, использующие базу знаний в своей учебе и работе, будут вам очень благодарны.

Размещено на http://www.allbest.ru/

Размещено на http://www.allbest.ru/

Видове різноманіття чотириногих кліщів (acari: Eriophyoidae) в урбофітоценозі м.Києва

Л.М. Бондарева, кандидат сільськогосподарських наук, доцент кафедри ентомології, інтегрованого захисту та карантину рослин Національний університет біоресурсів і природокористування України

П.Я. Чумак, кандидат сільськогосподарських наук Інститут захисту рослин Національної академії аграрних наук України

Н.В. Кушнір, кандидат біологічних наук, Національний ботанічний сад ім. М.М. Гришка Національної академії наук України

А.М. Гнатюк, кандидат біологічних наук, Національний ботанічний сад ім. М.М. Гришка Національної академії наук України

Анотація

Надродина Eriophyoidea є великою і різноманітною групою кліщів, що включає низку видів, які мають економічне значення, головним чином на багаторічних рослинах у сільському та лісовому господарстві. У цій статті оновлено останні дані щодо видового різноманіття і поширення еріофіоїдних кліщів у фітоценозах м. Київ. Моніторинг чотириногих кліщів проводили в 2012-2022 рр. з травня по вересень на території Ботанічного саду імені академіка О.В. Фоміна, Національного ботанічного саду імені М.М. Гришка Національної академії наук України, в парках, скверах і вуличних насадження м. Києва. Під час проведення досліджень використовували польові та лабораторні методи згідно із загальноприйнятими в акарології методиками. В результаті проведених обстежень встановлено, що за сучасного стану фітоценозів м. Києва фауна чотириногих кліщів налічує 28 видів із 11 родів (Acalitus - 2 види, Aceria - 9, Aculops -1, Aculus - 5, Anthocoptes - 1, Epitrimerus - 1, Eriophyes - 4, Phyllocoptes - 1, Phytoptus - 1, Trisetacus - 2, Vasates - 1 вид). Інвазивні види становлять 21,4 %. До них належать Aceria erineus, Aceria loewi, Aculus hippocastani, Anthocoptes platynotus, Eriophyes vitis, Vasates allotrichus. Найбільш поширеними є 4 види кліщів: Eriophyes tiliae, Aceria petanovicae, Aceria fraxinivorus і Aceria cephalonea. Значною шкідливістю характеризуються сім видів еріофіоїд: Aceria erineus, Aceria fraxinivorus, Aceria petanovicae, Aculus tetanothrix, Eriophyes leiosoma, Eriophyes pyri, Eriophyes tiliae. В статті подано кормові рослини, дана коротка характеристика особливостей типів пошкодження і трапляння чотириногих кліщів у фітоценозах м. Києва. Практична цінність роботи полягає в тому, що інформація присутності, чисельності та поширення чотириногих кліщів допоможе у прийнятті майбутніх управлінських рішень, а також для спрямування майбутніх зусиль для досягнення базових, специфічних і прикладних цілей у захисті рослин, а також для розуміння більш загальних акарологічних аспектів.

Ключові слова: зелені насадження, чотириногі кліщі, гали, різноманіття, рослини-господарі.

Bondareva L., Chumak Р., Kushnir N., Hnatiuk А.

THE SPECIES DIVERSITY OF FOUR-LEGGED MITES (ACARI: ERIOPHYOIDAE) IN THE URBOPHYTOCENOSIS OF KYIV

Abstract

The superfamily Eriophyoidea is a large and diverse group of mites that includes a number of species of economic importance, mainly on perennial plants in agriculture and forestry. This article updates the latest data on the species diversity and distribution of eryophyoid mites in the phytocoenoses of Kyiv. Monitoring of four-legged mites was carried out in 2012-2022from May to September on the territory of the Fomin Botanical Garden, the M.M. Hryshko National Botanical Garden of the National Academy of Sciences of Ukraine, in parks, squares and street plantings of Kyiv. During the research, field and laboratory methods were used in accordance with generally accepted methods in acarology. As a result of the surveys, it was found that in the current state of phytocoenoses in Kyiv, the fauna of four-legged mites includes 28 species from 11 genera (Acalitus - 2 species, Aceria - 9, Aculops -1, Aculus - 5, Anthocoptes -1, Epitrimerus -1, Eriophyes - 4, Phyllocoptes -1, Phytoptus -1, Trisetacus - 2, Vasates -1 species). Invasive species account for 21.4 %. They include Aceria erineus, Aceria loewi, Aculus hippocastani, Anthocoptes platynotus, Eriophyes vitis, Vasates allotrichus. The most common are 4 species of mites: Eriophyes tiliae, Aceria petanovicae, Aceria fraxinivorus and Aceria cephalonea. Seven species of Eriophyceae are characterised by significant harmfulness: Aceria erineus, Aceria fraxinivorus, Aceria petanovicae, Aculus tetanothrix, Eriophyes leiosoma, Eriophyes pyri, Eriophyes tiliae. The article presents the fodder plants, gives a brief description of the peculiarities of the types of damage and the occurrence of four-legged mites in the phytocoenoses of Kyiv. The practical value of the work is that the information on the presence, abundance and distribution of the fourlegged mites will help in monitoring and making future management decisions.

Keywords: green spaces, four-legged mites, galls, biodiversity, host plants.

Вступ

Зелені насадження відіграють важливу роль у формуванні міського ландшафту, покращенні його архітектури та створенні сприятливого середовища проживання людини. Але на сьогодні стан деревних рослин в умовах міста значно погіршився із-за стрімко зростаючого впливу абіотичних, біотичних та антропогенних факторів. Серед фітофагів рослин в умовах урбофітоценозів домінують за чисельністю комахи і кліщі. З поміж останніх окремою біологічною, екологічною і таксономічною групою виділяються чотириногі кліщі надродини Eriophyoidae.

Еріофіоїди є обов'язковими живителями рослин з незвичайною морфологічною, біологічною та по- ведінковою спеціалізацією порівняно з іншими кліщами. Вони дуже специфічні до рослин-господарів, 80%, 95% і 99% відомих видів були зареєстровані лише на одному виді рослин, роду або родини, відповідно (Skoracka A. et al., 2010). Відомо, що багато з них є основними шкідниками сільськогосподарських і декоративних культур, дикорослих рослин, трав, а також рослин міських і громадських лісів, але рідко спричиняють їхню загибель (Lindquist E.E. et al., 1996). Деякі з них посилюють свій вплив, передаючи віруси рослин (Albrecht T. et al., 2022; De Lillo E. et al., 2018; Skoracka A. et al., 2018). Інші види ефективно перешкоджають інвазивним чужорідним видам рослин (Smith L., 2005; Varia, S. et al., 2022). Кліщі родини Diptilomiopidae є бродячими і мають тривіальний інтерес. І навпаки, близько третини відомих видів з родин Phytoptidae та Eriophyidae викликають утворення галів або плям щільної повсті, різні деформації, які добре помітні на рослинах неозброєним оком і це зумовлює зниження декоративності рослин і чагарників у зелених насадженнях міст. Пошкоджуючи асиміляційні тканини, галоутворюювачі завдають рослинам значної шкоди, яка проявляється в пригніченні накопичення біомаси. Це затримує ріст і розвиток і без того фізіологічно ослаблених організмів, що знаходяться в несприятливих екологічних умовах.

Здатність викликати утворення галів з'явилася під час еволюції в різних лініях еріофіоїдних кліщів. Гали еріофіоідей - це новоутворення на молодих частинах рослин, що виникають внаслідок зміни ростової програми клітин, пошкоджених кліщами. Механізм, що лежить в основі галогенезу, поки що не відомий; припускають, що він ґрунтується на тонкій регуляції співвідношення концентрацій фітогормонів в інфікованих органах рослин. Наразі встановлено, що галл - індукований агент локалізований у слині кліщів, але хімічна природа цієї речовини поки не відома (Не Lillo E. et al., 2004).

Будучи паразитичними, еріофіоїди зазнали адаптивного морфологічного спрощення, маючи лише чотири ноги, нечисленні щетинки, справжні очі та червоподібне тіло. Ці кліщі розміром приблизно 200-300 мкм майже невидимі неозброєним оком. Тому оцінка щільності популяції чотириногих кліщів і пов'язані з цим втрати врожаю є складним завданням. Їх дрібний розмір і прихований спосіб життя є перешкодою для докладних досліджень з визначення їх впливу на рослини. Незважаючи на свій малий розмір і низьку рухливість, еріофіоїдні кліщі можуть пасивно поширюватися на великі відстані через повітряні потоки, дощ і, особливо, через торгівлю посадковим матеріалом і з продукцією (Kolqtaj, K.T., 2017).

Як стверджує ряд авторів (Li N. et al., 2013) кількість існуючих видів еріофіоїдних кліщів становить менше 4500 видів. Однак, це число включає лише описані види еріофіоїдів, що збереглися в колекціях. На думку Sebahat Ozman-Sullivan & Gregory Sullivan (Sebahat K. Ozman- Sullivan et al., 2023) фактична кількість еріофіоїдних видів може бути набагато вищою. Еріофіоїди в тропічних регіонах недостатньо вивчені, і очікується, що там зустрінеться величезна кількість еріофіоїдних таксонів (Amrine J.W. et al., 2003). Слід зазначити, що в мегаполісах Україні на деревних рослинах зареєстровано понад 70 видів еріофіоїдних кліщів. З поміж дослідників, які вивчали дану групу кліщів на декоративних і плодових рослинах в Україні слід виділити роботу вченого (Hordienko H.Z., 1974) «Дендрофільні галові кліщі в Ботанічних садах і парках України», де описано фауну галових кліщів надродини Erioрhyoіdea, характер пошкоджень рослин, наведено розвиток деяких кліщів та заходи обмеження чисельності найшкідливіших видів. Чимало вчених України, а саме І.З. Лівшиць, Н.І. Петрушова, Г.В. Дмитрієв, Л.Г. Апостолов, О.Г. Топчієв, Ю.П. Максимова та інші виявляли і описували нові види чотириногих кліщів, досліджували біологію, поширення окремих видів, екологічну характеристику кліщів залежно від природних зон, закономірності розселення і заходи боротьби з окремими видам кліщів еріофіоїдів, здебільшого з тими, що шкодять культурним рослинам (Ghloba O.F., 2016).

Нещодавно в Україні було зареєстровано кілька нових видів кліщів (Eriophyoidea, Tetranychidae), які раніше виявляли переважно в південних регіонах (Bondareva L. et al., 2020, Bondareva L. et al., 2021). Швидке поширення еріофіоїдних кліщів часто спричинене кліматичними змінами, які призводять до розширення середовища, придатного для існування цієї групи кліщів-фітофагів (Kuczynski L. et al., 2021). Рослиноїдні кліщі можуть заселяти нові території, на які вони були завезені з видами та сортами рослин з інших регіонів країни або навіть з інших країн. Можливість проникнення фітофагів у різні широти за межі їхнього природного ареалу часто недооцінюють, оскільки навіть один вид кліщів може створити колонію, яка з часом може спричинити масове розмноження шкідника.

Загалом дослідження видового різноманіття і біологічних особливостей чотириногих кліщів на багатьох культурах є актуальними, оскільки неврахування цих небезпечних біологічних факторів може призвести до зниження їх посухо- та морозостійкості, значного зменшення врожайності. Знання фенології і поведінки цих фітофагів необхідні для розробки програм ефективного контролю чисельності чотириногих кліщів, включаючи вплив погодно-кліматичних умов і тип рослини-господаря.

Мета роботи полягала в уточненні видового складу чотириногих кліщів і рослин-господарів у фітоценозах м. Київ. В задачі досліджень входило проведення аналізу таксономічної структури чотириногих кліщів і характеру шкідливості.

Об'єктом дослідження слугували листки, молоді пагони і плоди різних дерев, кущів, трав'янистих рослин.

Предметом дослідження є видовий склад чотириногих кліщів, характер, типи і рівень пошкодження листків.

Матеріали та методи дослідження

Моніторинг проводили в 20122022 рр. з травня по вересень на території Ботанічного саду імені академіка О.В. Фоміна, Національного ботанічного саду імені М.М. Гришка Національної академії наук (НАН) України, в парках, скверах і вуличних насадження м. Києва.

Для виявлення та оцінки чисельності кліщів використовували прозору липучу стрічку згідно методики (Chumak P.Y. et al., 2020). Клейку сторону стрічки розміщували на листках рослин і злегка притискали пальцями. Відбитки, отримані на одному шматочку стрічки, поміщали на предметне скло відповідного розміру липкою стороною до скла, і ножицями відрізали рулон стрічки від препарату. Зразки кліщів помічали маркером. Номер зразка, дату і місце збору відмічали в блокноті. Використання липкої стрічки для дослідження еріофіоїдів дозволило отримати дані про наявність об'єкта і одночасно виявити практично всі стадії як живих, так і мертвих шкідників. Зразки кліщів поміщали на предметні скельця в рідину Хойєра. Ідентифікацію проводили за допомогою мікроскопа Optika B-350. Мікрофотографування живих об'єктів проводили за допомогою мікроскопа Leica M 165C, а фотографування кліщів - за допомогою мікроскопа Optika B-350 та цифрового фотоапарата Sigeta MDC-200 2.0 MP.

Під мікроскопом розглядали кліщів, досліджували ознаки зовнішньої будови дорослої особини. Кліщів ідентифікували згідно методичних рекомендацій (Vernadsky National Library of Ukraine) і за оригінальними рисунками пошкоджень рослин і їх описами, наведеними в низці робіт (Dmitriev G.V., 1969; Hordienko, H.Z., 1974; Rupays, A.A., 1976; Vernadsky National Library of Ukraine). Рослини з виявленими галами фотографували. Окремі листки і пагони збирали для гербаризації та розтину галів.

Гали кліщів дуже різноманітні за будовою, формою і розміром, локалізацією на різних частинах і органах рослин. Кожен вид галоутворювача приурочений до одного або кількох близьких видів рослин і викликає характерні тільки для даного виду гали. Цей факт дає змогу в більшості випадків визначати галоутворювачів до виду.

Результати досліджень

В результаті проведених досліджень встановлено, що за сучасного стану фітоценозів м. Києва фауна чотириногих кліщів налічує 28 видів із 11 родів (Acalitus - 2 види, Aceria - 9, Aculops - 1, Aculus - 5, Anthocoptes - 1, Epitrimerus - 1, Eriophyes - 4, Phyllocoptes - 1, Phytoptus - 1, Trisetacus - 2, Vasates - 1 вид). Найбільш шкідливими було сім видів (25 %), а саме: горіховий повстяний кліщ (Aceria erineus), ясеневий качанний кліщ (Aceria fraxinivorus), бузковий листковий кліщ (Aceria petanovicae), вербовий галовий кліщ (Aculus tetanothrix), липовий повстяний кліщ (Eriophyes leiosoma), грушевий галовий кліщ (Eriophyes pyri) і липовий галовий кліщ (Eriophyes tiliae).

Серед досліджених кліщів інвазійними є шість видів: горіховий повстяний кліщ (Aceria erineus), бузковий бруньковий кліщ (Aceria loewi), кінсько-каштановий кліщ (Aculus hippocastani), кизиловий листковий кліщ (Anthocoptes platynotus), виноградний повстяний кліщ (Eriophyes vitis), акацієвий іржастий кліщ (Vasates allotrichus), що становить 21,4 % від загальної кількості видів кліщів.

Найбільш поширеними були 4 види кліщів (14,3 %): липовий галовий кліщ (Eriophyes tiliae), бузковий листковий кліщ (Aceria petanovicae), ясеневий качанний кліщ (Aceria fraxinivorus) і кленовий галовий кліщ (Aceria cephalonea) (табл. 1).

Кормові рослини, коротка характеристика особливостей типів пошкодження та трапляння чотириногих кліщів у фітоценозах м. Києва.

1. Акацієвий іржастий кліщ - Vasates allotrichus (Nalepa, 1894). Кормова порода: робінія звичайна або біла акація - Robinia pseudoacacia L. (Fabaceae). На пошкоджених пагонах верхня сторона листків (переважно біля основи) набуває тьмяного, хворобливого вигляду. З часом сильно пошкоджена ділянка листкової пластинки набуває іржастого забарвлення. Трапляється спорадично, переважно на порослі.

2. Березовий повстяний кліщ - Acalitus rudis (G. Canestrini, 1890) (= Eriophyes rudis, Eriophyes rudis typicus). Кормові породи: береза поникла або бородавчаста - Betula pendula Roth., береза пухнаста - Betula pubescens Ehrh. (Betulaceae). Кліщ утворює білі або бурі ділянки повсті на нижній стороні листка.

Видове різноманіття чотириногих кліщів фітоценозів м. Києва (2012 - 2022 рр.)

№ п/п

Вид кліща

Ступінь шкідливості

1

Acalitus brevitarsus (Fockeu, 1890) - Вільховий повстяний кліщ

++

2

Acalitus rudis (G. Canestrini, 1890) - Березовий повстяний кліщ

+

3

Aceria campestricola (Frauenfeld, 1865) (= A. brevipunctata (Nalepa, 1889) - В'язовий галовий кліщ

++

4

Aceria cephalonea (Nalepa, 1922) - Кленовий галовий кліщ

++

5

Aceria erineus (Nalepa, 1891 - Горіховий повстяний кліщ

++++

6

Aceria fraxinivorus (Nalepa, 1909) - Ясеневий качанний кліщ

++++

7

Aceria loewi (Nalepa, 1890) - Бузковий бруньковий кліщ

++

8

Aceria macrocheluserinea (Trotter, 1902) - Кленовий повстяний кліщ

+

9

Aceriapetanovicae (Nalepa, 1925) - Бузковий листковий кліщ

++++

10

Aceria tenellus (Nalepa, 1892) - Грабовий щітковий кліщ

+

11

Aceria tristriatus (Nalepa, 1890) - Горіховий бородавчатий кліщ

++

12

Aculops macrotrichus (Nalepa, 1889) - Грабовий листковий кліщ

+

13

Aculus craspedobius (Nalepa, 1925) - Вербовий листковий кліщ

+

14

Aculus hippocastani (Fockeu, 1890) - Кінсько-каштановий кліщ

+

15

Aculus schlechtendali Nal., 1890 - Яблуневий іржастий кліщ

+

16

Aculus tetanothrix (Nalepa, 1889) - Вербовий галовий кліщ

++++

17

Aculus xylostei (G. Canestrini, 1892) - Жимолостевий листковий кліщ

+

18

Anthocoptes platynotus (Nalepa, 1892) - Кизиловий листковий кліщ

++

19

Epitrimerus pyri Nal., 1891 - Грушевий іржастий кліщ

+++

20

Eriophyes leiosoma (Nalepa, 1892) - Липовий повстяний кліщ

++++

21

Eriophyes pyri Pgst. (1857) - Грушевий галовий кліщ

++++

22

Eriophyes tiliae (Pagenstecher, 1857) - Липовий галовий кліщ

++++

23

Eriophyes vitis (Pgst., 1857) - Виноградний повстяний кліщ

++

24

Phyllocoptes epiphyllus Nalepa 1892 - Ясеневий листковий кліщ

+

25

Phytoptus tetratrichus (Nalepa, 1892) - Липовий крайовий кліщ

+

26

Trisetacus pini (Nalepa, 1887) - Модриновий галовий кліщ

++

27

Trisetacus guadrisetus (Thomas, 1889) - Яловцевий шишкоягід- ний кліщ

+

28

V'asat.es allotrichus (Nalepa, 1894) - Акацієвий іржастий кліщ

++

Примітка: Ступінь шкідливості: + - низький; ++ - середній; +++ - високий; ++++ - дуже високий.

еріофіоїдний кліщ фітоценоз

3. Бузковий бруньковий кліщ

- Aceria loewi (Nalepa, 1890) (= Eriophyes Phytoptus). Кормова порода: бузок звичайний - Syringa vulgaris L. (Oleaceae). Поселяється в бруньці, яка деформується, втрачає блискучість, розбухає, луски не щільно стулені. Пошкоджені рослини порівняно із здоровими утворюють менші за розміром листки і пагони з деформованими бруньками. Вважається, що кліщ є вектором збудника мікоплазмового захворювання бузку, яке впливає на швидкість росту рослин, квітування, зимостійкість. Кліщ трапляється спорадично, знижує декоративність рослин.

4. Бузковий листковий кліщ - Aceria petanovicae (Nalepa, 1925). (= Aeeria saalasii, Aculops massalongoi, Eriophyes saalasi, Vasates massalongoi, Phyllocoptes massalongoi). Кормова порода: бузок звичайний - Syringa vulgaris L. (Oleaceae). Фітофаг мешкає на верхній і нижній стороні листка, який зверху стає тьмяно-зеленуватий, краї загнуті без потовщення до нижньої поверхні. За сильного пошкодження листки набувають бурого або іржастого забарвлення та всихають. Кліщ трапляється часто, сильно знижує декоративність рослин.

5. Виноградний повстяний кліщ

- Eriophyes vitis (Pgst., 1857) (= Phytoptus vitis). Кормова порода: виноград культурний - Vitis vinifera L. (Vitaceae). На нижній стороні листка утворює білу або рожеву повсть, яка з часом буріє. Один із небезпечних шкідників винограду культурного. Трапляється спорадично, шкодить, знижує декоративність рослин.

6. Вільховий повстяний кліщ - Acalitus brevitarsus (Fockeu, 1890) (= Eriophyes brevitarsus, Eriophyes brevitarsus typicus, Eriophyes brevitarsus phyllerreus). Кормова порода: вільха чорна - Alnus glutinosa (L.) Gaertn. (Betulaceae). Кліщ утворює окремі щільні неправильної форми повсті на нижній стороні листка. Свіжа повсть білого кольору інколи з рожевим відтінком, з часом жовтіє та стає коричневою. Трапляється спорадично на ділянках із підвищеною вологістю ґрунту та повітря.

7. Вербовий галовий кліщ - Aculus tetanothrix (Nalepa, 1889). Кормова порода: на багатьох видах рослин роду Salix L. (Salicaceae). На верхній стороні листової пластинки утворює дрібні головчасті гали. Гали можуть бути зеленого або червоного забарвлення. Трапляється часто, значне пошкодження рослин спостерігається за масового розмноження фітофага.

8. Вербовий листковий кліщ - Aculus craspedobius (Nalepa, 1925). Кормова порода: верба пурпурова - Salix purpurea L. (Salicaceae). Фітофаг викликає потовщення і гофрування країв листка та загинання їх на нижній бік. Трапляється спорадично.

9. В'язовий галовий кліщ - Aceria campestricola (Frauenfeld, 1865) (= Aceria ulmicola, Aculus brevipunctatus, Aceria brevipunctatus, Eriophyes ulmicola brevipunctatus). Кормові породи: в'яз голий або гірський Ulmus glabra Huds., в'яз гладкий або європейський Ulmus laevis Pall. (Ulmaceae). На листку утворює мішкоподібні круглі гали (діаметром 1-2 мм), жовто-зеленого кольору, які з часом вони набувають темно-коричневого кольору. Гали зовні опушені, в середині блискучі, гладенькі. Вхідний отвір знаходиться на нижній стороні листка. Він без чітко вираженого валика, стінки вхідного каналу вкриті густими волосками. Кліщ трапляється часто, значно шкодить в'язам та знижує їх декоративність.

10. Горіховий повстяний кліщ - Aceria erineus (Nalepa, 1891). Кормова порода: горіх грецький або волоський - Juglans regia L. (Juglandaceae). На верхній стороні листка спричиняє утворення випуклостей, розміром з квасолину. З нижньої сторони листка, під випуклістю, утворюється впадина, стінки якої вкриті білою повстю. Кліщ трапляється часто на деревах, що зростають в парках, значно шкодить, знижує декоративність горіхів.

11. Горіховий бородавчатий кліщ - Aceria tristriata (Nalepa, 1890). Кормова порода: горіх грецький або волоський - Juglans regia L. (Juglandaceae). На верхній і нижній стороні листка спричиняє утворення характерних вузликових дрібних галів. Кліщ трапляється часто на деревах, що зростають в парках, значно шкодить, знижує декоративність горіхів.

12. Грабовий листковий кліщ - Aculops macrotrichus (Nalepa, 1889). Кормова порода: граб звичайний - Carpinus betulus L. (Betulaceae). На листку формуються хвилясті складки вздовж бічних жилок. Трапляється часто, значне пошкодження рослин спостерігається за масового розмноження фітофага.

13. Грабовий щітковий кліщ - Aceria tenellus (Nalepa, 1892). Кормова порода: граб звичайний - Carpinus betulus L. (Betulaceae). На нижній стороні листка в місці розходження жилок (переважно біля основи листка) утворює скупчення (щіточки) волосинок. З верхньої сторони, над місцем пошкодження утворюється невелика опуклість. Трапляється спорадично, значне пошкодження рослин кліщем невідмічене.

14. Грушевий іржастий кліщ - Epitrimerus pyri (Nalepa, 1891). Кормова порода: груша звичайна - Pyrus communis L., груша верболиста - P. salicifolia Pall. (Rosaceae). Викликає деформацію листка, краї загибаються вверх, нижня сторона набуває бронзового відтінку. Фітофаг пошкоджує також квітки, що спричиняє обпадання молодої зав'язі. Трапляється часто, шкодить, знижує декоративність рослин.

15. Грушевий галовий кліщ - Eriophyes pyri (Pgst.). Кормова порода: груша звичайна - Pyrus communis L., глід одноматочковий - Crataegus monogyna Jacg., кизильник горизонтальний - Cotoneaster horizontalis Decne. (Rosaceae). На листках викликає утворення округлих до 3-4 мм в діаметрі, гладеньких галів, що спершу мають світло-зелене, пізніше темно-коричневе забарвлення. Вхідний отвір, переважно з нижньої сторони листка. Пошкоджує бруньки і листки, що ближче до основи штамбу. Трапляється регулярно, сильно шкодить, знижує декоративність рослин.

16. Жимолостевий листковий кліщ - Aculus xylostei (Canestrini, 1892) (= Eriophyes xylostei). Кормова порода: жимолость звичайна - Lonicera xylosteum L. (Caprifoliaceae). Фітофаг викликає утворення щільно гофрованих країв («гармошка») завернутих на верхню сторону листка. Трапляється часто, знижує декоративність рослин.

17. Кінсько-каштановий кліщ - Aculus hippocastani (Fockeu, 1890) (= Vasates, Aceria, Eriophyes, Phytoptus, Vasates hippocastani). Кормова порода: кінський каштан звичайний - Aesculus hippocastanum L. (Hippocastanaceae). На нижній стороні листка в місці розходження жилок (переважно біля основи листка) утворює скупчення (щіточки) волосинок. Трапляється часто, але відчутного пошкодження рослин кліщем не спостерігається.

18. Кизиловий листковий кліщ - Anthocoptes platynotus (Nalepa, 1892). Кормова порода: кизил чоловічий або звичайний - Cornus mas L. (Cornaceae D.Bercht. and J.Presl.). За заселених кліщем рослинах зовнішніх ознак пошкодження листків майже не відмічено. Лише на нижній стороні біля основи бічних жилок спостерігається незначна деформація листової пластини по обидва боки жилок. Знебарвлення відсутнє. Трапляється регулярно.

19. Кленовий галовий кліщ - Aceria cephalonea (Nalepa, 1922). Кормова порода: клени (Acer pseudoplatanus L., A. campestre L. A. tataricum L. тощо) (Aceraceae). Утворює дрібні (до 1,0 мм) головчасті, червонуваті гали на верхній пластинці листка. Вхідний отвір знаходиться знизу. Сильно уражені листки скручуються. Шкідник характеризується утворенням локальних спалахів масового розмноження в умовах затінених ділянок парків, знижує декоративність рослин.

20. Кленовий повстяний кліщ - Aceria macrocheluserinea (Trotter, 1902). (= Aceria erobia, Eriophyes macrochelus pseudoplatani). Кормова порода: клен гостролистий - Acer pseudoplatanus L. (Aceraceae). На нижній стороні листка утворює жовто-білі закруглені, дрібні плями вкриті повстю. З часом повсть набуває буро-коричневого забарвлення. За сильного пошкодження спостерігається деформація листка. Спорадичне пошкодження рослин кліщем спостерігається в парках на ділянках загущених рослин.

21. Липовий галовий кліщ - Eriophyes tiliae (Pagenstecher, 1857). Кормова порода: липа дрібнолиста - Tilia cordata Mill., липа широколиста

- Tilia platyphyllos Scop. (Tiliaceae). На верхній стороні листової пластинки утворює рогоподібні червонуваті, інколи світло-зелені добре помітні гали заввишки до 10-15 мм. Вхідний отвір розташований знизу. Найбільш поширений шкідник цих порід, що значно знижує їх декоративність.

22. Липовий крайовий кліщ - Phytoptus tetratrichus (Nalepa, 1892). Кормова порода: липа дрібнолиста - Tilia cordata Mill., Tilia tomentosa Moench і Tilia americana L. (Tiliaceae). Фітофаг загортає краї листка на верхню сторону, утворюючи потовщення, що набуває світло-зеленого забарвлення. За сильного пошкодження виникають по всій поверхні листка своєрідні складки, в яких мешкають кліщі. Внаслідок, листок деформується і скручується. Декоративність рослин значно знижується.

23. Липовий повстяний кліщ - Eriophyes leiosoma (Nalepa, 1892). Кормова порода: липа дрібнолиста - Tilia cordata Mill. (Tiliaceae). Мешкає на нижній стороні листка, утворюючи повстяні гали біло-жовтих плям. На протилежній стороні листкової пластинки, навпроти галів утворюються світлі плями. За сильно пошкодження листки деформуються, всихають та передчасно опадають. Масове пошкодження липи спостерігається в затінених ділянках парків та знижує декоративність рослин.

24. Модриновий галовий кліщ - Trisetacus laricis (Tubeuf, 1897). (= Eriophyes pini laricis, Trisetacus pini, Phytoptus laricis). Кормова порода: модрина сибірська - Larix sibirica Ledep. (Pinaceae). Фітофаг викликає розростання молодих шишок, термінальних бруньок пагонів рослин та зменшення їх довжини. Шкідник знижує декоративність рослин.

a b

c d

Рис. 1. Листки рослин пошкоджені чотириногими кліщами

a - виноградний повстяний кліщ - Eriophyes vitis; b - липовий галовий кліщ - Eriophyes tiliae; c - горіховий повстяний кліщ - Aceria erineus; d - вільховий галовий кліщ Eriophyes laevis.

25. Яблуневий іржастий кліщ - Aculus schlechtendali (Nalepa, 1890). Кормова порода: яблуня Сіверса або Нєдзвєцького - Malus sieversii (Ledeb.) M. Roem. (Rosaceae). Кліщ поселяється на нижній стороні листка, викликає утворення світлих плям, які з часом набувають бурого відтінку. Зливаючись, плями на листку виглядають іржастими. Часто відбувається опадання сильно пошкоджених листків. Трапляється регулярно, знижує декоративність рослин.

26. Яловцевий шишкоягід- ний кліщ - Trisetacus guadrisetus (Thomas, 1889). Кормова порода: яло- вець козацький - Juniperus sabina L (Cupressaceae). Фітофаг пошкоджує шишко-ягоди, викликає їх розростання та розтріскування у вигляді трьох променів, з яких виступає насіння. Спостерігається передчасне висипання дрібного насіння. Декоративність рослин зберігається.

27. Ясеневий качанний кліщ - Aceria fraxinivorus (Nalepa, 1909). Кормова порода: ясен звичайний - Fraxinus excelsior L. (Oleaceae). На рослинах, заселених кліщем, утво- рюються гіпертрофовані суцвіття, що нагадують суцвіття цвітної капусти. Влітку пошкоджені суцвіття світло-зелені, потім стають коричневими і залишаються на рослинах до наступної весни, що знижує декоративність рослин.

28. Ясеневий листковий кліщ - Phyllocoptes epiphyllus (Nalepa, 1892). Кормова порода: ясен звичайний - Fraxinus excelsior L. (Oleaceae). Фітофаг загортає краї листка на нижній бік. Загорнута частина не деформована та не потовщена. Крім деформації листок набуває мармурового з жовтизною відтінку. В середині літа листя темніє і засихає, довго лишаються на дереві, надаючи йому непривабливого вигляду.

Характер шкоди, спричинений чотириногими кліщами та оцінка втрат урожаю все ще потребують детальних досліджень, якщо потрібно спланувати відповідні стратегії контролю чисельності та зменшення ризику. Важливим заходом захисту рослин від кліщів є дотримання основних профілактичних прийомів. Рослини, які висаджують повинні бути достатньо ізольовані від тих місць, де спостерігалися насадження заселені кліщами-фітофагами.

Садивний матеріал має бути обов'язково перевірений на відсутність заселення шкідниками. Крім того, повинні бути дотримані всі агротехнічні прийоми догляду за рослинами. А знання про стійкість сортів сільськогосподарських культур до кліщів-фітофагів дозволяють зменшити пестицидне навантаження і витрати на проведення захисних заходів.

Висновки і перспективи

В результаті проведених досліджень встановлено, що за сучасного стану фітоценозів м. Києва фауна чотириногих кліщів налічує 28 видів із 11 родів. Значною шкідливістю характеризуються сім видів еріофіоїд: Aceria erineus, Aceria fraxinivorus, Aceriapetanovicae, Aculus tetanothrix, Eriophyes leiosoma, Eriophyes pyri, Eriophyes tiliae. Найбільш поширеними є чотири види кліщів: Eriophyes tiliae, Aceria petanovicae, Aceria fraxinivorus і Aceria cephalonea.

Надалі необхідно проводити спостереження за окремими видами чотириногих кліщів у різних типах ценозів. Це в майбутньому дасть змогу зробити певні висновки щодо рівня пошкодженості рослин і щільності галів на листових пластинах, оскільки є відомості (Zerova M.D. et al., 1988), що за масового заселення еріфіоїдами в специфічних умовах спостерігається різке ослаблення рослин, пригнічення окремих кущів і дерев, а іноді й повне їх всихання.

References

1. Amrine, J. W., Jr., Stasny, T. A. H., & Fletch- mann, C. H. W. (2003). Revised keys to world genera of Eriophyoidea (Acarina: Prostigmata). Indira Publishing House.

2. Albrecht, T., White, S., Layton, M., Sten- glein, M., Haley, S. & Nachappa, P. (2022). Occurrence of wheat curl mite and mite-vectored viruses of wheat in colorado and insights into the wheat virome. Plant Disease, 106(10), 2678-2688. doi. org/10.1094/PDIS-02-21-0352-RE.

3. Bondareva, L. & Chumak, P. (2020). First finding of Pentamerismus oregonensis and its abundance (Acari: Tenuipalpidae) on juniper trees in Kyiv, Ukraine. Persian Journal of Acarology, 9(3), 299-301. https://doi.org/10.22073/pja.v9i3.60667.

4. Bondareva, L. & Chumak, P.Ya. (2021). Erio- phyoid mites (Acari: Prostigmata) on common pear (Pyrus communis L.): Species diversity and varietal attractiveness in the Fomin Botanical Garden (Kyiv, Ukraine). Persian Journal of Acarology, 10(3), 35357. doi: 10.22073/pja.v10i3.68875.

5. Chumak, P.Y., Strygun, O.O. & Borzyh, A.I. (2020). Improving the methods of monitoring the Quadraspidiotus perniciosus. Protection and Quarantine of Plants, 4, 37-38.

6. De Lillo, E., Monfreda, R. (2004). 'Salivary secretions' of eriophyoids (Acari: Eriophy- oidea): first results of an experimental model. Experimental and Applied Acarology. 34 (3-4): 291-306.

7. De Lillo, E., Pozzebon, A., Valenzano, D. & Duso, C. (2018). An Intimate Relationship Between Eriophyoid Mites and Their Host Plants - A Review. Frontiers in Plant Science. 9:1786. doi: 10.3389/ fpls.2018.01786

8. Dmitriev, G.V. (1969). Osnovyi zaschityi zelenyih nasazhdeniy ot vrednyih chlenis- tonogih. [Basics of protecting green spaces from pest arthropods]. Kyiv: Urozhay, 411 p.

9. Ghloba, O. F. (2016). The achievements of scientists in the study of gall mites. Pere- iaslav Chronicle, 10, 165-173.

10. Hordienko, H.Z. (1974). Dendrofilni halovi klishchi v botanichnykh sadakh i parka- kh Ukrainy [Dendrophilous gall mites in botanical gardens and parks of Ukraine]. Kyiv: Scientific Opinion, 128 pp.

11. Kotqtaj, K.T. (2017). Leaf Blister Mites (Eriophyes sp.) as Significant Pests in Orchards. Modern Environmental Science and Engineering, 3(3): 180-183.

12. Kuczynski, L., Radwanska, A., Karpicka-Ig- natowska, K., Laska, A., Lewandowski, M., Rector, B.G., Majer, A., Raubic, J. & Skoracka, A. (2020). A comprehensive and cost-effective approach for investigating passive dispersal in minute invertebrates with case studies of phytophagous erio- phyid mites. Experimental and Applied Acarology, 82, 17-31. doi: 10.1007/s10493- 020-00532-z.

13. Li, N., Sun, J.-T., Yin, Y., Hong, X.-Y. & Xue, X.-F. (2023). Global patterns and drivers of herbivorous eriophyoid mite species diversity. Journal of Biogeography, 50, 330340. https://doi.org/10.1111/jbi.14535

14. Lindquist, E.E. Bruin, J. & Sabelis, M.W. (1996). Eriophyoid mites: their biology, natural enemies and control. Elsevier. 345 p.

15. Rupays, A.A. (1976). Opredelitel vredite- ley dekorativnyih i plodovyih derevev i kustarnikov po povrezhdeniyam. [Determinator of pests of ornamental and fruit trees and shrubs by damage]. Riga: Zin- atne, 324 p.

16. Sebahat K. Ozman-Sullivan & Gregory T. Sullivan (2023). Global patterns of the species richness and distribution of erio- phyoid mites: a response to Li et al. 2023, Journal of Biogeography, 00:1-4. DOI: 10.1111/jbi.14713

17. Skoracka, A., Smith, L., Oldfield, G., Cristo- faro, M. & Amrine, J.W. (2010). Host-plant specificity and specialization in eriophyoid mites and their importance for the use of eriophyoid mites as biocontrol agents of weeds. Experimental and Applied Acarology, 51(1-3), 93-113. https://doi. org/10.1007/s10493-009-9323-6

18. Skoracka, A., Rector, B. G. & Hein, G. L. (2018). The interface between wheat and the wheat curl mite, Aceria tosi- chella, the primary vector of globally important viral diseases. Frontiers in Plant Science, 9:1098. https://doi: 10.3389/ fpls.2018.01098

19. Smith, L. (2005). Host plant specificity and potential impact of Aceria salsolae (Acari: Eriophyidae), an agent proposed for biological control of Russian thistle (Salsola tragus). Biological control, 34 (1): 83-92. https://doi.org/10.1016/j.biocon- trol.2005.03.003

20. Varia, S., Wood, S.V., Allen, R.M.S. & Murphy, S.T. (2022). Assessment of the hostrange and impact of the mite, Aculus crassulae, a potential biological control agent for Australian swamp stonecrop, Crassula helmsii. Biological Control, 167: 104854 https://doi.org/10.1016Zj.biocon- trol.2022.104854.

21. Vernadsky National Library of Ukraine http://www.nbuv.gov.ua/

22. Zerova, M.D., Dyakonchuk, L.A. & Yermo- lenko, V.M. (1988). Nasekomyie-galloobra- zovateli kulturnyih i dikorastuschih rasteniy evropeyskoy chasti SSSR. Pereponchatokry- ilyie. [Gall-forming insects of cultivated and wild plants of the European part of the USSR. Hymenoptera] / ed. by E.N. Savchenko. K.: Naukova dumka, 160 p.

Размещено на Allbest.ru

...

Подобные документы

  • Різноманіття видового складу родини Arecaceae чи Palmaeасе, їх біоморфологічні та фізіологічні особливості, закономірності розподілу представників родини в різних природних зонах. Методика вирощування, розмножування та догляду за представниками у регіоні.

    курсовая работа [3,4 M], добавлен 31.01.2015

  • Поняття екології як науки, її сутність і особливості, місце та значення на сучасному етапі, зв'язок з іншими науками. Паразитологія як екологічна наука, предмет і задачі. Сфера розповсюдження іксодових кліщів, типи паразитизму, переносимі захворювання.

    курсовая работа [328,4 K], добавлен 02.04.2009

  • Фізико-географічна характеристика міста Миколаєва. Загальні відомості про родину Розові (Rosaceae). Особливості розподілу видів рослин родини Rosaceae у флорі м. Миколаєва. Біоморфологічна структура видів рослин родини Розових, їх практичне значення.

    курсовая работа [33,5 K], добавлен 05.01.2014

  • Історія вивчення автотрофної компоненти річки Случ. Видове та внутрішньовидове різноманіття водоростевих угруповань. Еколого-географічна характеристика фітопланктону та оцінка якості води. Оцінка інформаційного різноманіття екологічного стану річки.

    дипломная работа [2,5 M], добавлен 22.01.2015

  • Аналіз особливостей використання і вирощування субтропічних та тропічних плодових рослин в кімнатних умовах. Характеристика видового різноманіття таких рослин, методів вирощування і догляду за ними. Відмінні риси родини Рутових, Бромелієвих, Гранатових.

    курсовая работа [57,0 K], добавлен 21.09.2010

  • Зовнішній вигляд, природнє поширення, видове різноманіття і фізіономічні типи ялинових, соснових, модринових, туєвих і тисових груп. Характеристика композиційних елементів для створення поодиноких і алейних посадок, розріджених груп у парках і лісопарках.

    реферат [1,4 M], добавлен 01.11.2012

  • Вивчення будови, морфологічних характеристик, видової різноманітності ящірок фауни України, виявлення видів, занесених до Червоної книги країни. Динаміки чисельності і поширення, особливості трофічних зв’язків, добової і річної активності ящірок.

    курсовая работа [47,9 K], добавлен 20.04.2011

  • Локалізація і роль флавоноїдів в рослинах. Характеристика каротиноїдів, іридоїдів та жирних олій. Видовий склад, екологічна, біоморфологічна характеристика лікарських рослин родини Asteraceae, їх фармакологічні властивості та практичне використання.

    курсовая работа [144,9 K], добавлен 15.05.2014

  • Різноманітність життя у всіх її проявах. Теоретично можливі механізми виникнення генетичного різноманіття. Нейтральна теорія еволюції. Загальна кількість видів у трофічній групі. Типи природоохоронних територій, пам'ятки природи, заказники України.

    презентация [13,9 M], добавлен 25.04.2013

  • Видовий склад видів рослин родини Rosaceae у флорі Бистрицької улоговини. Визначення поширення та частоти зустрічності представників даної родини. Еколого-ценотичні особливості досліджуваних видів. Практичне значення видів рослин родини Rosaceae.

    курсовая работа [87,2 K], добавлен 05.11.2010

  • Особливості біології метеликів родини Німфаліди (Nymphalidae). Систематичний перелік та морфо-біологічна характеристика зареєстрованих видів. Екологічні особливості та поширення метеликів родини Німфаліди Нововолинського гірничопромислового району.

    курсовая работа [65,5 K], добавлен 16.09.2015

  • Значення риб у водних біоценозах. Аналіз основного видового складу риб р. Случ. Характеристика природно-кліматичних умов району дослідження. Характеристика риб рядів окунеподібні, коропоподібні, щукоподібні. Особливості біології риб та їх поширення.

    курсовая работа [2,0 M], добавлен 08.02.2015

  • Значення робіт Миколи Івановича Вавілова. Біографія видатного вченого. Наукова робота за кордоном. Центри різноманіття і походження культурних рослин. Експедиції та подорожі Миколи Івановича. Досягнення в простеженні мінливості ознак сімейства злакових.

    презентация [1,1 M], добавлен 10.03.2014

  • Природно-екологічна характеристика Дубровицького району, фізико-географічні особливості. Видовий склад, різноманіття та біологічний аналіз водної ентомофауни річки Горинь та її притоків: методика досліджень, фауністичний огляд, вертикальний розподіл.

    дипломная работа [837,7 K], добавлен 21.12.2010

  • Історія дослідження рослинності Рівненської області, її типи, систематична структура флори. Екологічні умови зростання Брусничних на території Рівненської області. Популяція родини Брусничні (Vacciniaceae). Методики поширення та урожайності рослин.

    дипломная работа [1,6 M], добавлен 29.11.2011

  • Сучасний расовий вигляд людства, історичний розвиток расових груп. Вивчення антропологічного складу народів за поширенням рас на Землі. Проблеми класифікації рас, їх походження, розселення, розвитку і взаємодії у зв'язку з історією людських популяцій.

    реферат [24,8 K], добавлен 10.06.2011

  • Гриби – це не рослини і не тварини, а представники особливого царства, яке охоплює понад 100 тисяч видів, до яких належать гриби, пліснява і дріжджі. особливості будови грибів. Різноманіття грибів. Способи розмноження. Корисні та шкідливі гриби.

    реферат [12,2 K], добавлен 10.04.2008

  • Біогенетичний закон зв’язку між філогенезом та онтогенезом будь-якого організму. Еволюційні поняття про аналогії, гомології, рудименти та атавізми. Дослідження різноманіття адоптацій. Криза дарвінізму на початку XX сторіччя. Синтетична гіпотеза еволюції.

    презентация [5,7 M], добавлен 27.10.2012

  • Вивчення морфолого-культуральних та фізіолого-біохімічних ознак бактерії Proteus mirabilis; розгляд сфери поширення. Дослідження патогенності та практичного значення; спричинення захворювання сечостатевих органів: простатиту, циститу, пієлонефриту.

    курсовая работа [2,6 M], добавлен 26.04.2014

  • Вивчення видового складу трутовикових грибів околиць м. Чернігова. Розгляд класифікації захворювань деревних рослин. Значення трутовиків у природі та життєдіяльності людини та план проведення екскурсії. Захист та профілактика грибних захворювань.

    курсовая работа [265,2 K], добавлен 21.09.2010

Работы в архивах красиво оформлены согласно требованиям ВУЗов и содержат рисунки, диаграммы, формулы и т.д.
PPT, PPTX и PDF-файлы представлены только в архивах.
Рекомендуем скачать работу.