Вплив технологічних прийомів утримання бджіл на їх льотно-збиральну роботу

Размещено на http://www.allbest.ru/

Размещено на http://www.allbest.ru/

Вплив технологічних прийомів утримання бджіл на їх льотно-збиральну роботу

Литвиненко О.М., канд. біол. наук, Боднарчук Г.Л., канд. с.-г. наук, ННЦ «Інститут бджільництва імені П.І. Прокоповича», Криворучко Д.І., канд. вет. наук, доц., Національний університет біоресурсів і природокористування України, 3афара К.Д., ГО «Українське товариство охорони птахів»

Мета дослідження полягала у встановленні впливу технологічних прийомів утримання бджіл на їх льотно-збиральну активність.

Проведено дослідження зі з'ясування факторів, які спонукають бджіл до збільшення збору білкового корму - квіткового пилку, з якого бджоли формують шляхом його склеювання при додаванні нектару рослин і секрету мандибулярних залоз на гомілках задніх ніжок, обніжжя. Відбір обніжжя пилковловлювачами від бджолиних сімей збільшує льотну активність зі збору квіткового пилку, що в свою чергу поєднує в собі виконання двох важливих задач практичного бджільництва: отримання більшої кількості бджолиного обніжжя на пасіках й запилення додаткового числа квіток ентомофільних рослин.

Ключові слова: бджолина сім'я, українська степова порода, квітковий пилок, обніжжя, перга, пилковловлювач, льотно-збиральна робота бджіл.

Influence of technological methods of beekeeping on the flight and collecting work of bees

Lytvynenko O. M., Bodnarchuk H. L., Kryvoruchko D. I., Afara K. D.

Introduction. The recent increase in the efficiency of the beekeeping industry is closely related to the increase in demand for bee pollen, which is widely used in the food industry, pharmacy and medical practice. Bee pollen is one of the important products that serves as a source of valuable nutrients for the life of the honey bee colony.

The goal of the work. To determine the influence of technological methods of beekeeping on the flight and collecting activity of bees.

Materials and methods of research. The study was conducted on the experimental apiary of the National Scientific Center "Institute of beekeeping named after PI. Prokopovich" in standard bee colonies of Ukrainian steppe breed (Apis mellifera sossimai). The colonies met the standard of Ukrainian steppe breed as confirmed by the results of the exterior evaluation. Methods: zootechnical, mathematical and statistical (the assessment of the accuracy of results). Biometric data processing was performed on a PC using MS Excel software with the use of built-in statistical functions.

Results of research and discussion. A study was conducted to determine the factors that encourage bees to increase the collection of protein food - bee pollen. Based on the data obtained, a greater number of bee pollen was found in strong bee colonies.

Conclusions and prospects for further research. The collecting of bee pollen from bee colonies using pollen traps increases the flight activity of collecting flower pollen, which in turn combines the fulfillment of two important tasks of practical beekeeping - obtaining a larger amount of bee pollen in apiaries and pollinating an additional number of flowers of entomophilous plants.

Key words: bee colony, Ukrainian steppe breed, flower pollen, bee pollen, bee bread, pollen trap, flight and collecting work of bees.

Вступ

Запорукою успішного ведення галузі бджільництва, окрім ефективної технології утримання й розведення, є повноцінна годівля та якість кормів. Кормові ресурси для бджіл представлені нектаром та пилком рослин. Основне джерело протеїну для бджіл - квітковий пилок, що містить 16-42% білка. Білковий корм помітно впливає на окремі функції особин та життєдіяльність і продуктивність бджолиної сім'ї. Важливість наявності обніжжя для нормального функціонування бджолиної сім'ї важко переоцінити, оскільки без повноцінного корму не може функціонувати організм вцілому. (Броварський та ін., 2015; Адамчук та ін., 2016; Хабрика, 2016; Olczyk et al., 2016; Topal et al., 2022; Клим та ін., 2023).

Одним із важливих продуктів, який слугує джерелом цінних поживних речовин для життєдіяльності сім'ї медоносних бджіл, є бджолине обніжжя. Для задоволення потреб бджолина сім'я заготовляє за сприятливих умов щоденно близько 200 г пилку. За рік бджолина сім'я збирає та споживає близько 30 кг перги (Liolios, 2015; Adgaba et al., 2020).

Життєдіяльність бджолиної сім'ї, особливо вирощування розплоду, льотно-збиральна продуктивність, запилення рослин тощо залежить від надходження у гніздо бджолиного обніжжя (Brood-Rearing, 2020). Від наявності достатньої кількості заготовленого обніжжя залежить, як сила бджолиної сім'ї, так і її медова та воскова продуктивність (Міщенко та ін., 2021). Бджоли за рахунок обніжжя задовольняють потребу розплоду у протеїні, ліпідах, вітамінах, амінокислотах, мікроелементах та інших біологічно активних речовинах (Pasquale et al., 2013; Liolios et al., 2016). Отже, потенціал продуктивності бджолосімей безпосередньо залежить від рівня забезпечення їх обніжжям. Середня бджолина сім'я збирає впродовж року від 15 до 55 кг обніжжя, використовуючи приблизно 20 кг цього унікального корму для вигодовування 150 тис. бджіл (Гудзь та ін., 2015).

Аналіз даних наукової літератури свідчить, що метод відбору бджолиного обніжжя впливає на льотну активність та ріст бджолиних сімей. Так, зокрема, встановлено зменшення кількості запечатаного розплоду за постійного відбору бджолиного обніжжя, упродовж досліду - на 36 сотень комірок у сильній бджолиній сім'ї, на 18,5 - у середній сім'ї і на 60 комірок - у слабкій, тобто зменшується вирощування розплоду бджолиними сім'ями, однак це не спричиняє їх значного ослаблення, окрім сімей зі зниженою життєздатністю. У бджолиних сім'ях, де пилковловлювачі використовували за схемою: три доби ввімкнені, три - вимкнені, збільшувалися показники льотної активності робочих бджіл та кількість запечатаного розплоду (Міщенко, 2015). Спостерігаючи за відбором обніжжя пил- ковловлювачем, встановлено, що його кількість збільшувалася кожного дня, що може теоретично впливати на зростання кількості розплоду, якщо чергувати вмикання та вимикання пилковловлювача, що зумовлене збільшенням зайнятості медоносних бджіл збором квіткового пилку та кількістю запасів перги у вуликах (Клим, 2017). Також виявлено, що відбір обніжжя впливає не лише на льотну активність бджіл, а й на фізіологічний стан личинок. Зокрема, встановлено позитивний вплив відбирання обніжжя на льотну активність бджіл, тобто найвищою вона є за умов почергового його відбирання (Клим, 2017). У бджолиних сім'ях з постійним відбиранням бджолиного обніжжя зменшується площа засіву, а в сім'ях, де відбір чергувався, навпаки, площі засівів збільшувалися (Міщенко, 2015).

Отже, життєдіяльність бджолиних сімей, зокрема вирощування розплоду, льотно-збиральна продуктивність залежить від надходження у гніздо протеїнових кормів. Забезпечення достатньою кількістю обніжжя впливає не лише на силу бджолиних сімей, а також і на рівень їх медової та воскової продуктивності. Потреба бджіл у протеїні, ліпідах, вітамінах, амінокислотах, мінеральних елементах та інших біологічно активних речовинах безпосередньо залежить від рівня забезпечення їх обніжжям.

Мета роботи полягала у встановленні можливості застосування пилковловлювачів для збільшення льотно-збиральної роботи бджіл.

Матеріали і методи досліджень

Дослідження виконано на базі експериментальної пасіки ННЦ «Інститут бджільництва імені П.І. Прокоповича» на бджолиних сім'ях української степової породи (Apis mellifera sossimai). Для перевірки бджолиних сімей на чистоту породної приналежності, орієнтувалися на дані екстер'єру, біологічні ознаки бджіл, ознаками поведінки бджіл, кольором і рисами опушення тіла, типом запечатування восковими кришечками меду в комірках. Якщо сім'я мала 90% і більше відповідності біологічним особливостям, які притаманні українській степовій породі, то вона включалася в групу досліджень (Ібатуллін, 2003; Поліщук, 2009).

Сформовано три групи бджолиних сімей, підібраних за принципом сімей-аналогів за силою для дослідження динаміки накопичення перги та дві групи бджолиних сімей для визначення впливу пилковловлювачів на льотно-збиральну роботу бджіл.

Догляд за бджолиними сім'ями дослідних груп проводили згідно з загальноприйнятими методиками (Броварський, 2017). Дослідження проводили відповідно до положень «Загальних етичних принципів експериментів на тваринах», ухвалених Першим Національним Конгресом з біоетики (Резніков, 2003) та «Європейської конвенції про захист тварин, що використовуються для експериментальних та інших наукових цілей (European convention, 1986).

Бджолині сім'ї української степової породи утримувались в 20-рамкових вуликах-лежаках і мали однакові умови догляду. В результаті дослідження обліковували силу сімей, кількість вирощеного розплоду та запаси білкового корму. Облік динаміки накопичення перги в гніздах бджолиних сімей розпочато з моменту початку надходження свіжого обніжжя (початок квітня) і тривав до кінця серпня. В загальному було обліковано й проаналізовано 61 бджолину сім'ю різної сили (20 сильних сімей, 17 сімей середньої сили, 24 слабких сімей). Кількість надходження обніжжя протягом активного сезону обчислювали на бджолиних сім'ях, для цього на вуликах, де вони утримувались, встановлено зовнішні пилковловлювачі з решітками, що налічували 106 отворів діаметром 4.9 мм. Пилковловлювачі було змонтовано на верхні льотки вуликів. Обніжжя відбирали в кінці робочого дня і зважували. Зібране обніжжя висушували і використовували для подальших досліджень.

Динаміку накопичення перги та кількість печатного розплоду вимірювали з допомогою рамки-сітки розміром квадратів 5х5 см з інтервалом 12 діб. Для зручності вимірювання перги, оскільки вона не завжди займає великі суцільні ділянки, рамка-сітка додатково була розподілена на менші квадрати 2,5х2,5 см.

Льотну активність бджіл-збиральниць пилку вивчали в трьох повторюваностях на бджолиних сім'ях за сприятливої погоди шляхом підрахунку бджіл, які повертались до вулика з обніжжям за 5 хв.

Статистичну обробку одержаних цифрових даних проводили за допомогою програми MS Excel. При порівнянні досліджуваних показників та їх міжгрупових різниць використовували t-критерій Стьюдента. Результати середніх значень вважали статистично вірогідними за р<0,05 -*.

Результати досліджень та їх обговорення

Проводилися дослідження щодо кількість перги в бджолиних сім'ях протягом активного сезону.

Як видно з табл. 1, максимальне значення запасів перги - 170 сотень комірок, спостерігалось у сильних бджолиних сім'ях у травні. Якщо припустити, що в середньому маса перги в комірці 150 мг, то запаси перги в бджолиних сім'ях при цьому коливались протягом сезону від 5 до 2500 г. Найменша кількість перги спостерігалась на початку квітня. Виходячи з отриманих даних, більша кількість перги виявлена в сильних бджолиних сім'ях - на 19,9 сотень комірок порівняно з середніми за силою бджолиними сім'ями, і на 33,5 сотень комірок - слабкими бджолиними сім'ями.

Таблиця 1. Динаміка накопичення перги в бджолиних сім'ях протягом активного сезону (М ± m, n = 61)