Дослідницька діяльність щурів у гострому періоді легкої вибухо-індукованої травми головного мозку
Вивчення дослідницької діяльності щурів у гострому періоді легкої вибухо-індукованої травми головного мозку, що відтворювалась із застосуванням розробленого пристрою. Особливості методики вивчення дослідної діяльності щурів за допомогою лабіринту Барнса.
| Рубрика | Биология и естествознание |
| Вид | статья |
| Язык | украинский |
| Дата добавления | 26.06.2024 |
| Размер файла | 348,6 K |
Отправить свою хорошую работу в базу знаний просто. Используйте форму, расположенную ниже
Студенты, аспиранты, молодые ученые, использующие базу знаний в своей учебе и работе, будут вам очень благодарны.
Размещено на http://www.allbest.ru/
Дніпровський державний медичний університет
ДОСЛІДНИЦЬКА ДІЯЛЬНІСТЬ ЩУРІВ У ГОСТРОМУ ПЕРІОДІ ЛЕГКОЇ ВИБУХО-ІНДУКОВАНОЇ ТРАВМИ ГОЛОВНОГО МОЗКУ
Козлова Ю.В.
Дніпро
Анотація
Актуальність роботи пов'язана з розповсюдженим застосуванням вибухових пристроїв у воєнних конфліктах. Більш поширеною і «невидимою» є легка вибухо-індукована травма головного мозку. Тривожність, зміни емоційності, порушення просторової пам'яті є основними симптомами. Проте, варіацій способів моделювання вибухо-індукованої травми головного мозку і способів дослідження просторової пам'яті є велика кількість. Тому, метою представленої роботи стало вивчення дослідницької діяльності щурів у гострому періоді легкої вибухо-індукованої травми головного мозку, що відтворювалась із застосуванням розробленого нами пристрою. Дослідження проведено на 18 статевозрілих щурахсамцях лінії Вістар, масою 220-270 г. Відібрані щури були розділені на три групи: експериментальна група (n=6), тваринам якої моделювали вибухо-індуковану травму шляхом генерації повітряної ударної хвилі з надлишковим тиском 26,4±3,6 кПа, контрольна (n=6) тварини якої піддавались тільки інгаляційному наркозу галотаном і фіксації в горизонтальному положенні та інтактна (n=6). Дослідження орієнтовно-дослідницької діяльності проводили на 1, 3 та 7 добу посттравматичного періоду із застосуванням лабіринту Барнса. Дослідницьку активність фіксували камерою iPhoneXR, надалі графічно зображали маршрут переміщення по лабіринту щурів трьох груп і візуально аналізували, а також підраховували кількість заходів у «фальшиві притулки» та порівнювали показники експериментальних, контрольних та інтактних щурів. У 1-шу добу посттравматичного періоду у експериментальних щурів спостерігали дослідження більшої кількості «фальшивих притулків» на 72% (р<0.01) порівняно з інтактними тваринами і на 65% (р<0.05) порівняно з контрольними тваринами. У 3-тю добу на 53% (р<0.05) у порівнянні з інтактними і на 67% (р<0.05) у порівнянні з контрольними щурами. На 7-му добу експериментальні щури обстежували більше на 86% (р<0.01) у порівнянні з інтактними і також на 86% (р<0.01) у порівнянні з контрольними тваринами. Отримані результати свідчать про підвищення дослідницької діяльності щурів у гострому періоді легкої вибухо-індукованої травми головного мозку.
Ключові слова: вибух, головний мозок, просторова пам'ять, гіпокамп, лабіринт Барнса.
Summary
EXPLORATORY ACTIVITY OF RATS IN THE ACUTE PERIOD OF MILD BLAST-INDUCED TRAUMATIC BRAIN INJURY
Kozlova Yu.V. Dnipro State Medical University, Dnipro, Ukraine
Key words: explosion, brain, spatial memory, hippocampus, Barnes maze.
The relevance of this work is related to the widespread use of explosive devices in military conflicts. More common and "invisible" is mild blast-induced brain injury. This can manifest through anxiety, emotional dysregulation, and spatial memory impairments. However, significant variability exists in modeling blastinduced traumatic brain injury and spatial memory assessment methods. This study aimed to investigate the exploratory activity of rats during the acute phase of mild blast-induced traumatic brain injury modelled by using a newly developed device.
The study carried out on 18 sexually mature male Wistar rats weighing 220-270 g. The selected rats were divided into three groups: an experimental group (n=6), animals were modeled with blast-induced trauma by generating an air shock wave with an overpressure of 26.4±3.6 kPa, sham group (n=6), animals were subjected only to inhalation anesthesia with halothane and fixed in a horizontal position, and an intact group (n=6). The exploratory activity was recorded by the iPhoneXR camera; the route of movement through the maze of rats from three groups was graphically depicted and visually analyzed, as well as the number of entries into the "false shelters" was counted and the performance of experimental, sham and intact rats was compared. On the 1st day of the post-traumatic period, the experimental rats explored a greater number of "false shelters", by 72% (p<0.01) compared to intact animals and by 65% (p<0.05) compared to control animals. On the 3rd day, this activity was higher by 53% (p<0.05) compared to intact and by 67% (p<0.05) compared to control rats. On day 7, experimental rats explored more, by 86% (p<0.01) compared to intact rats and also by 86% (p<0.01) compared to control animals. The obtained results indicate an increase in the exploratory activity of rats in the acute period of mild blast-induced brain injury.
polypropylene mesh implant was placed between the peritoneum and the inner leaf of the aponeurosis of the rectus abdominis muscles. The 4th experimental group consisted of animals in which the polypropylene implant was additionally treated with a thyrothricin solution.
Results. During the experimental study, the integration of tissue elements of the peritoneal walls and the muscle-aponeurotic layer of the abdominal wall with the material of polypropylene meshes was revealed. Active processes of collagenogenesis were observed in the boundary zones and the area of integration with the implant, as well as pronounced manifestations of vascularization of the newly formed connective tissue. The morphological features of the connective tissue formed in the area and around intact implants and meshes treated with thyrothricin did not significantly differ from each other, but significantly prevailed over the condition of the tissues in intact animals. No particular difference between the above-mentioned changes in the tissues of animals of the 3rd and 4th groups was found.
Conclusion. The obtained results indicate positive biocompatibility of body tissues and polypropylene implants. There is no negative effect of polypropylene nets treated with thyrothricin on body tissues and their regenerative potential.
Вступ
Вплив вибуху на організм сьогодні активно досліджується, що пов'язано з розповсюдженим застосуванням вибухових пристроїв у воєнних конфліктах по всьому світу, в тому числі й на території України через повномасштабне російське вторгнення [1,2]. Відомо, що більш поширеною і «невидимою» є легка вибухо-індукована травма головного мозку (ВІТГМ) через безпосередній вплив вибухової хвилі [3]. Сучасні дані указують на те, що вибухова хвиля, за рахунок надлишкового тиску, розповсюджується швидше звуку середовища, проникає крізь отвори черепу та навіть тканини голови і призводить до дифузного пошкодження позаклітинного матриксу і нейронів за рахунок ефекту кавітації [4, 5]. Також, надлишковий тиск вибухової хвилі створює навантаження, що стискає і призводить до розпаду молекул [6]. Такі первинні зміни призводять до активації процесів вторинного пошкодження, серед яких встановленими є оксидативний стрес, метаболічні порушення нейронів у гострому періоді з наступним накопиченням речовин - факторів нейродегенерації у віддаленому періоді [7.
Клінічними ознаками легкої ВІТГМ є різноманітні психіатричні захворювання, в тому числі посттравматичний стресовий розлад, депресія, тривога, агресивність, апатія, порушення пам'яті та ін. Симптоми цих захворювань визначаються й при експериментальних дослідженнях [9, 10]. Зокрема, установлені тривожність, зміни емоційності, порушення просторової пам'яті [11]. Такі симптоми пов'язують з високою чутливістю до вибухової хвилі гіпокампу, хоча ВІТГМ є дифузним пошкодженням [12]. Одними з ключових показників, що характеризують просторову пам'ять є здатність до дослідження і наступної адаптації у новому та подальша орієнтація у знайомому середовищі [13]. Проте, варіацій способів моделювання ВІТГМ і способів дослідження просторової пам'яті є велика кількість, а дослідження проводяться в різні періоди посттравматичного періоду.
Тому, метою представленої роботи стало вивчення дослідницької діяльності щурів у гострому періоді легкої вибухо-індукованої травми головного мозку, що відтворювалась із застосуванням розробленого нами пристрою.
Матеріали та методи дослідження
Дослідження проведено на 18 статевозрілих щурах-самцях лінії Вістар, масою 220-270 г. Тварини утримувались у стандартних умовах та на стандартному раціоні віварію Дніпровського державного медичного університету (ДДМУ). Процедури відповідали "Загальним етичним принципам експериментів на тваринах", прийнятим П'ятим національним конгресом з біоетики (Київ, 2013), та керувалися рекомендаціями Європейської конвенції про захист хребетних тварин, які використовуються для експериментальних досліджень та інших наукових цілей (Страсбург, 1986). Було докладено максимум зусиль, щоб звести до мінімуму як страждання, так і кількість тварин, про що свідчить витяг з протоколу засідання комісії з питань біомедичної етики ДДМУ № 3 від 02.11.2021.
Відібрані щури були розділені на три групи: експериментальна група (n=6), тварин якої піддавали інгаляційному наркозу галотаном (Halothan Hoechst AG, Germany), фіксували в горизонтальному положенні на животі головою до дульного кінця на відстані 5 см та моделювали вибухо-індуковану травму головного мозку шляхом генерації повітряної ударної хвилі з надлишковим тиском 26,4±3,6 кПа на пристрої, що виготовлений власноруч [14], контрольна (n=6) тварини якої піддавались тільки інгаляційному наркозу галотаном і фіксації в горизонтальному положенні та інтактна (n=6). Щури контрольної та інтактної груп створені для відмежування дії додаткових патогенних факторів (наркоз, фіксування).
Дослідження дослідницької діяльності проводили на 1, 3 та 7 добу посттравматичного періоду із застосуванням лабіринту Барнса, що представлений ареною діаметром 122 см з пластику чорного кольору, яка зафіксована на рівні 100 см від поверхні полу на металевій підставці. По периметру арени було розташовано на однаковій відстані один від одного та від центра 20 отворів діаметром 10,5 см. Один з отворів перетворено на притулок. Решта отворів є «фальшивими притулками» - не глибокі, в яких неможливо сховатись. В центрі арени знаходилась закрита камера, яку можливо було прибрати. Перед тестуванням усі тварини проходили 5-ти денне навчання, після якого було відібрано тільки тих тварин, які знаходили притулок протягом 5 хвилин [15]. Для проведення експерименту щурів за 30 хвилин заносили з віварію в лабораторію. Кожну тварину на 2 хвилини розміщали в притулок, після чого діставали і переміщували в закриту камеру в центрі арени, яку відразу прибирали, і щур опинявся на відкритій площі. Після кожної тварини арену обробляли спиртовим розчином. Дослідницьку активність від початку до того моменту, коли щур знаходив справжній притулок, фіксували камерою iPhoneXR на штативі у процесі навчання та у 1, 3 і 7 добу після відтворення ВІТГМ. Надалі графічно зображали маршрут переміщення по лабіринту щурів трьох груп і візуально аналізували, а також підраховували кількість заходів у «фальшиві притулки» та порівнювали показники експериментальних, контрольних та інтактних щурів.
Статистичну обробку результатів проводили за допомогою Excel 2016 та програмного продукту STATISTICA 6.1 (StatSoftInc., серійний № AGAR909E415822FA). Математична обробка включала розрахунки середніх арифметичних значень (М) та стандартних відхилень (M±SD). Для визначення ступеню та характеру зв'язку між параметрами дослідження було використано порівняльний аналіз (U-критерій Манна-Уітні) при порогах достовірності р<0.01, р<0.05 [16].
Результати дослідження
Лабіринт Барнса дозволяє вивчати здатність тварин досліджувати та орієнтуватися на відкритому просторі, а також їхню здатність до формування нових просторових стратегій, що підкріплюється можливістю сховатись [15].
На рис. 1 представлено динаміку навчання щурів трьох груп у лабіринті Барнса. В 1 -шу добу тварин розміщали у центрі арени і чекали, поки кожна тварина знайде притулок. З кожним днем навчання тварини все менше обстежували «фальшиві» притулки. І у 5 добу навчання всі тварини добре пам'ятали про те, що у них є можливість сховатись при потраплянні на відкриту арену лабіринту, про що свідчило зменшення кількості обстежених «фальшивих» притулків.
Після 5-го дня навчання щурам експериментальної групи відтворювали ВіТгМ і через 1 добу проводили дослідження орієнтовно-дослідницької діяльності в лабіринті Барнса за тих самих умов, що і навчання та підраховували кількість обстежених «фальшивих» притулків (табл. 1).
Вже у 1-шу добу посттравматичного періоду (рис. 2) у експериментальних щурів спостерігали дослідження більшої кількості «фальшивих» притулків на 72% (р<0.01) порівняно з інтактними тваринами і на 65% (р<0.05) порівняно з контрольними тваринами.
На 3-тю добу щури експериментальної групи все ще активно досліджували арену лабіринту Барнса (рис. 3).
Так, кількість обстежених «фальшивих» притулків експериментальними щурами була більшою на 53% (р<0.05) у порівнянні з інтактними і на 67% (р<0.05) у порівнянні з контрольними щурами. Порівняння показників експериментальної групи у 1-шу та 3-тю добу показало зменшення кількості обстежених «фальшивих» притулків на 40% (р>0.05) у 3-тю добу.
На 7-му добу посттравматичного періоду орієнтовно-дослідницька діяльність експериментальних щурів була вищою, ніж у 3-тю добу на 49% (р>0.05) і ніж у 1-шу добу на 15% (р>0.05). Порівняння експериментальної групи з інтактною і контрольною групами також свідчило про збільшення активності щурів з ВІТГМ (рис. 4).
Кількість «фальшивих» притулків, що обстежували експериментальні щури була більшою на 86% (р<0.01) у порівнянні з інтактними і також на 86% (р<0.01) у порівнянні з контрольними тваринами.
Рис. 1 Динаміка навчання щурів у лабіринті Барнса
Таблиця 1
Кількість заходів у «фальшиві» притулки у лабіринті Барнса
|
Група тварин |
Інтактна |
Контрольна |
Експериментальна |
|
|
1 доба |
2,8±1,5 |
3,5±1,8 |
10±6,7*/** |
|
|
3 доба |
2,8±1,6 |
2±1,2 |
6±3**/** |
|
|
7 доба |
1,7±1,5 |
1,7±0,9 |
11,8±3*/* |
Примітка: результати вважались статистично достовірними
* - р<0.01 між експериментальною та інтактною/контрольною групами, ** - р<0.05 між експериментальною та інтактною/контрольною групами
Рис. 2 Динаміка дослідницької діяльності щурів у лабіринті Барнса в 1-шу добу посттравматичного періоду експериментальних щурів
Рис. 3 Динаміка дослідницької діяльності щурів у лабіринті Барнса в 3-тю добу посттравматичного періоду експериментальних щурів
Рис. 4 Динаміка дослідницької діяльності щурів у лабіринті Барнса в 7-му добу посттравматичного періоду експериментальних щурів
дослідницький щур травма мозок
Обговорення одержаних результатів
Методика вивчення дослідної діяльності щурів за допомогою лабіринту Барнса ґрунтується на простому та малостресовому експерименті, спрямованому на оцінку здібності запам'ятовування та просторової навігації тварин [17]. У цьому експерименті на відкритому майданчику тварина шукає лише одним справжній притулок, де тварина відчуває себе безпечно. Зменшення кількості обстежених «фальшивих» притулків вважається індикатором збереження пам'яті у щурів.
Проведене вивчення дослідницької діяльності щурів у гострому періоді ВІТГМ, що відтворювалась із застосуванням розробленого нами пристрою показало значне пошкодження просторової пам'яті у щурів експериментальної групи у весь термін спостереження. Подібні результати були отримані й іншими науковцями із застосуванням різних лабіринтів [11]. Проте, у 3-тю добу кількість обстежених «фальшивих» притулків була найменшою. Вважаємо, що саме у цей період розвиваються компенсаторні механізми, що підвищують функціональну активність головного мозку. А у 7-му добу відбувається декомпенсація, про що свідчить погіршення у порівнянні з 1-ою добою, про що свідчить підвищення дослідження лабіринту Барнса.
Центром просторової пам'яті у головному мозку вважається гіпокамп, про що свідчать дослідження на щурах [18]. Гіпокамп допомагає орієнтуватися у просторі, зберігаючи інформацію про місця та навколишнє середовище. Це дозволяє щурам і людям навчатися та запам'ятовувати, як дістатися до різних місць та навколишніх об'єктів [19]. Гіпокамп також відомий своєю здатністю до нейропластичності, тобто здатністю перебудовуватися та адаптуватися до нових умов, що дозволяє адаптуватися до змін у навколишньому середовищі [20].
Враховуючи ці дані, а також результати нашого дослідження, можна зазначити, що ВІТГМ призводить до порушення просторової пам'яті у гострому періоді з погіршанням на 7-му добу.
Висновки
1. У 1-шу добу посттравматичного періоду у експериментальних щурів спостерігали дослідження більшої кількості «фальшивих» притулків на 72% (р<0.01) порівняно з інтактними тваринами і на 65% (р<0.05) порівняно з контрольними тваринами.
2. У 3-тю добу кількість обстежених «фальшивих» притулків експериментальними щурами була більшою на 53% (р<0.05) у порівнянні з інтактними і на 67% (р<0.05) у порівнянні з контрольними щурами.
3. На 7-му добу експериментальні щури обстежували «фальшиві» притулки більше на 86% (р<0.01) у порівнянні з інтактними і також на 86% (р<0.01) у порівнянні з контрольними тваринами.
4. Отримані результати свідчать про підвищення дослідницької діяльності щурів у гострому періоді легкої вибухо-індукованої травми головного мозку, що відтворювалась із застосуванням розробленого нами пристрою, і вказують на порушення просторової пам'яті.
References
1. Varghese N, Morrison B 3rd. Partial depletion of microglia attenuates long-term potentiation deficits following repeated blast traumatic brain injury in organotypic hippocampal slice cultures. J Neurotrauma. 2023;40(5-6):547-560. doi: 10.1089/neu.2022.0284.
2. Zhang JK, Botterbush KS, Bagdady K, Lei CH, Mercier P, Mattei TA. Blast-related traumatic brain injuries secondary to thermobaric explosives: implications for the war in Ukraine. World Neurosurg. 2022;167:176-183.e4. doi: 10.1016/j.wneu.2022.08.073.
3. McNamara EH, Tucker LB, Liu J, Fu AH, Kim Y, Vu PA, McCabe JT. Limbic responses following shock wave exposure in male and female mice. Front Behav Neurosci. 2022;16:863195. doi: 10.3389/fnbeh.2022.863195.
4. Huang X, Xia B, Chang L, Liao Z, Zhao H, Zhang L, Cai Z. Experimental study on intracranial pressure and biomechanical response in rats under the blast wave. J Neurotrauma. 2022;23. doi: 10.1089/neu.2022.0229.
5. Kingston ACN, Woodin SA, Wethey DS, Speiser DI. Snapping shrimp have helmets that protect their brains by dampening shock waves. Curr Biol. 2022;32(16):3576-3583.e3. doi: 10.1016/j.cub.2022.06.042.
6. Mahmud KAHA, Hasan F, Khan MI, Adnan A. Shock-induced 13. damage mechanism of perineuronal nets. Biomolecules. 2021 ;12(1):10. doi: 10.3390/biom12010010.
7. Kuriakose M, Younger D, Ravula AR, Alay E, Rama Rao KV, Chandra N. Synergistic role of oxidative stress and blood-brain 14. barrier permeability as injury mechanisms in the acute pathophysiology of blast-induced neurotrauma. Sci Rep. 2019;9(1):7717. doi: 10.1038/s41598-019-44147-w.
8. Acosta G, Race N, Herr S, Fernandez J, Tang J, Rogers E, Shi R. 15. Acrolein-mediated alpha-synuclein pathology involvement in the early post-injury pathogenesis of mild blast-induced Parkinsonian neurodegeneration. Mol Cell Neurosci. 2019;98:140-154. doi: 16 10.1016/j.mcn.2019.06.004.
9. Ratliff WA, Mervis RF, Citron BA, Schwartz B, Rubovitch V, Schreiber S, Pick CG. Mild blast-related TBI in a mouse model alters amygdalar neurostructure and circuitry. Exp Neurol. 2019;315:9-14. doi: 10.1016/j.expneurol.2019.01.020. 17.
10. Anderson LM, Samineni S, Wilder DM, Lara M, Eken O, Urioste R, Long JB, Arun P. The Neurobehavioral effects of Buprenorphine and Meloxicam on a blast-induced traumatic brain injury model in the rat. Front Neurol. 2021;12:746370. doi: 10.3389/fneur.2021.746370. 18.
11. Nonaka M, Taylor WW, Bukalo O, Tucker LB, Fu AH, Kim Y, McCabe JT, Holmes A. Behavioral and myelin-related abnormalities after blast-induced mild traumatic brain injury in mice. J Neurotrauma. 2021 ;38(11):1551-1571. doi: 19 10.1089/neu.2020.7254.
12. Ratliff WA, Mervis RF, Citron BA, Schwartz B, Rubovitch V, Schreiber S, Pick CG. Effect of mild blast-induced TBI on dendritic architecture of the cortex and hippocampus in the mouse. Sci Rep. 20. 2020;10(1):2206. doi: 10.1038/s41598-020-59252-4.
13. Glikmann-Johnston Y, Fink KD, Deng P, Torrest A, Stout JC. Spatial memory in Huntington's disease: A comparative review of human and animal data. Neurosci Biobehav Rev. 2019;98:194207. doi: 10.1016/j.neubiorev.2019.01.015.
14. Kozlova YuV, Abdul-Ogly LV, Kosharnyj AV, Kytova IV, Korzachenko MA, inventors; Kozlova YuV, assignee. Device for studying the effect of the shock wave of an explosion on the body. Ukraine patent 146858. 2021 Mar 25. (Ukrainian).
15. Cheryl SR, Sherry AF. Barnes maze testing strategies with small and large rodent models J. Vis. Exp. 2014;84:1-15. doi: 10.3791/51194.
16. Antomonov МY, Korobeinikov HV, Khmelnytska !V, KharkovliukBalakina NV. Matematychni metody obrobky ta modeliuvannia rezultativ eksperymentalnykh doslidzhen [Mathematical methods of processing and modeling the results of experimental studies]. Kyiv; 2021.216 p. (Ukrainian).
17. Dyomina AV, Smolensky IV, Zaitsev AV. Refinement of the Barnes and Morris water maze protocols improves characterization of spatial cognitive deficits in the lithium-pilocarpine rat model of epilepsy. Epilepsy Behav. 2023;147:109391. doi: 10.1016/j.yebeh.2023.109391.
18. Duda W, W^sierska M. Spatial working memory in rats: Crucial role of the hippocampus in the allothetic place avoidance alternation task demanding stimuli segregation. Behav Brain Res. 2021 ;412:113414. doi: 10.1016/j.bbr.2021.113414.
19. Nemati SS, Sadeghi L, Dehghan G, Sheibani N. Lateralization of the hippocampus: A review of molecular, functional, and physiological properties in health and disease. Behav Brain Res. 2023;454:114657. doi: 10.1016/j.bbr.2023.114657.
20. Goto A. Synaptic plasticity during systems memory consolidation. Neurosci Res. 2022;183:1-6. doi: 10.1016/j.neures.2022.05.008.
Размещено на Allbest.ru
...Подобные документы
Накопичення продуктів вільнорадикального окислення ліпідів і білків. Ефективність функціонування ферментів першої лінії антиоксидантного захисту. Вільнорадикальні процеси в мозку при експериментальному гіпотиреозі в щурів при фізичному навантаженні.
автореферат [84,7 K], добавлен 20.02.2009Біоритми як загальні властивості живого. Структурні елементи біоритмів, їх класифікація. Поведінкові реакції тварин і методи їх вивчення. Методика вироблення штучного циркадного біоритму у самців щурів лінії Вістар. Проведення тесту "Відкрите поле".
дипломная работа [226,2 K], добавлен 21.03.2011Загальне поняття про вищу нервову діяльність. Онтогенетичний розвиток великих півкуль головного мозку. Типи вищої нервової діяльності. Фізіологічна єдність і взаємодія першої і другої сигнальних систем дітей. Чутливість і мінливість молодого організму.
реферат [37,3 K], добавлен 17.12.2012Вплив попереднього періодичного помірного загального охолодження щурів-самців у віці 3 та 6 місяців на формування та наслідки емоційно-больового стресу при визначенні функціонального стану церебральних механізмів регуляції загальної активності.
автореферат [58,6 K], добавлен 12.02.2014Вільні амінокислоти у регуляторних і адаптаційних процесах організму. Надходження важких металів і кадмію та пошкодження макромолекул та надмолекулярних компонентів клітини. Вплив кадмію сульфату на азотний і вуглеводний обмін в організмі щурів.
автореферат [46,9 K], добавлен 09.03.2009Функціонально-структурна характеристика спинного мозку. Значення нейронних елементів спинного мозку. Розподіл аферентних та еферентних волокон на периферії. Функції спинного мозку. Механізми розвитку міотатичних рефлексів. Складові частини стовбура мозку.
презентация [559,8 K], добавлен 17.12.2014Характеристика компонентів адгезивної міжклітинної комунікації олігодендроцитів та нейронів. Класифікація неоплазій, що виникають у головному мозку ссавців. Патологія міжклітинних контактів гліоцитів і нейронів при дисембріогенетичних новоутвореннях.
курсовая работа [2,3 M], добавлен 31.01.2015Ступені організації тварин. Амеба і людиноподібна мавпа як антиподи тваринного світу. Вища організація нервової системи у тварин. Приручення дельфінів, спостереження за поведінкою. Експерименти над восьминогами, значення розвитку головного мозку в комах.
реферат [4,7 M], добавлен 15.04.2010Клас хребетних тварин. Костисті риби як найбільш пристосовані до проживання у водному середовищі хребетні. Довжина тіла риб. Розміри головного мозку по відношенню до величини тіла. Статева система, запліднення ікри, швидкість росту і тривалість життя риб.
реферат [1,4 M], добавлен 10.02.2011Строение и функционирование головного мозга человека. Влияние параметров головного мозга на его работу. Причины отклонений деятельности головного мозга. Особенности хранения информации. Существование без головного мозга. Упражнения для остроты ума.
реферат [664,0 K], добавлен 02.06.2012Вивчення ембріогенезу легень та періодизації їх формування на основі даних макро-, мікро морфологічного і гістохімічного аналізів. Основні етапи розвитку легень у людини в постнатальному періоді, їх функціональні зміни. Легені на пізніх етапах онтогенезу.
курсовая работа [56,0 K], добавлен 06.11.2010Механізми дії та функції цитокінів у нервовій системі, їх взаємодії на рівні головного мозку. Рецептори цитокінів в межах центральної нервової системи (ЦНС). Стимуляція гіпоталамо-гіпофізарно-адреналової системи як доказ прямого впливу цитокінів на ЦНС.
реферат [5,7 M], добавлен 13.11.2013Будова органу сприймання звукових коливань. Периферичний відділ вуха як орган слуху. Центральний відділ вуха - сенсорний центр кори головного мозку. Функції зовнішнього, середнього, внутрішнього вуха; формування звукового образу. Причини погіршення слуху.
презентация [183,7 K], добавлен 23.10.2015Основи анатомії і фізіології собаки. Форма і внутрішня будова органів та їх функції. Системи органів травлення, дихання, кровообігу та лімфоутворення, сечовиділення, розмноження. Будова і функції відділів головного мозку, обмін речовин та енергії.
доклад [1,8 M], добавлен 19.03.2010Головний мозок як складний біологічне пристрій, принципи передачі даних по нервах та від одного нейрона до іншого. Можливості мозку щодо сприйняття і зберігання необмеженої кількості інформації. Мнемоніка як сукупність різних прийомів запам'ятовування.
презентация [1005,6 K], добавлен 23.09.2015Мієлінізація протягом постнатального розвитку гризунів. Вплив ішемії мозку на експресію основного білка мієліну. Дегенерація олігодендроцитів та їх відновлення після фокальної ішемії мозку. Структура та функції мієліну. Непрямий імуноферментний аналіз.
дипломная работа [2,1 M], добавлен 08.02.2016Исследование расположения и отделов головного мозга человека. Изучение функций промежуточного, среднего и продолговатого мозга. Строение мозжечка. Особенности развития головного мозга у детей первых лет жизни. Органы зрения и слуха у новорожденных детей.
презентация [1,7 M], добавлен 18.03.2015Изучение расположения, строения и основных функций головного мозга человека, который координирует и регулирует все жизненные функции организма и контролирует поведение. Отделы головного мозга. Сколько весит головной мозг человека. Заболевания и поражения.
презентация [3,1 M], добавлен 28.10.2013Основі регуляції різноманітної діяльності організму. Функції нервової та ендокринної систем. Реакція організму на будь-яке подразнення. Механізм утворення умовних рефлексів. Роль підкіркових структур та кори великого мозку. Гальмування умовних рефлексів.
реферат [30,7 K], добавлен 30.03.2012Здатність людини сприймати запахи речовин за допомогою нюхових рецепторів, їх будова та кількість. Процес формування відчуття запаху. Значення аналізатора нюху в житті людини, місце його розташування. Периферичний та центральний відділи нюхового мозку.
презентация [3,9 M], добавлен 12.11.2011
