Визначальні параметри біологічного контролю чисельності стеблового кукурудзяного метелика (Ostrinia nubilalis Hbn., lepidoptera, pyralidae)

Размещено на http://www.allbest.ru/

Визначальні параметри біологічного контролю чисельності стеблового кукурудзяного метелика (Ostrinia nubilalis Hbn., lepidoptera, pyralidae)

Дрозда Валентин Федорович

доктор с.-г. наук, професор завідувач лабораторії досліджень проблем біорізноманіття, синергетики та сталого розвитку Національний університет біоресурсів і природокористування України, Україна

Ляска Юлія Миколаївна

доктор філософії, старший науковий співробітник

Національний університет біоресурсів і природокористування України,

Україна

Стебловий кукурудзяний метелик (Ostrinia nubilalis Hbn.) один з найбільш небезпечних фітофагів кукурудзи, втрати урожаю зерна від якого становлять 14-16 %, а у роки масового розмноження до 25 % і більше. Живлення гусениць сприяє проникненню у рослини збудників пухирчастої сажки, фузаріозу та пліснявіння початків. Зламані стебла та початки - наслідок живлення гусениць метелика, утруднюють механізований збір урожаю, що є однією із причин додаткових втрат [1].

Донедавна існувала точка зору, котра виявилася помилковою. Згідно якої O.nubilalis широко розповсюджений у Палеарктиці та у Неоарктиці, і характеризується великим різноманіттям видів кормових рослин, кількість яких перевищує 200 видів. Проте встановлено, що O. nubilalis входить у комплекс близько споріднених видів одного роду Ostrinia, що включає в себе біля 20 видів, багато з яких досить складно ідентифікувати [2]. Відомості про трофічну спеціалізацію метелика, дозволили вдосконалити ключ для ідентифікації видів роду Ostrinia. При цьому встановлено, що із шести видів Ostrinia, поширених на території Європейської частини, розвивається на кукурудзі тільки O. nubilalis [3]. Стосовно України, відомо, що фітофаг розвивається в різних регіонах, а кількість генерацій впродовж вегетаційного періоду коливається від одної до трьох. Така інформація є важливою для загального розуміння стратегії розвитку виду і обґрунтування ефективних прийомів контролю чисельності фітофага.

Акцентуємо також на деяких особливостях біології та екології стеблового метелика у контексті виявлення критичних періодів у онтогенезі, та технологічних прийомів дестабілізації популяційної його структури і можливості переводу у тривалий депресивний стан. Більш ніж актуальною залишається проблема реалізації прийомів оперативного захисту кукурудзи, зі зменшенням використання хімічних інсектицидів, переш за все в технологіях вирощування цукрової та розлусної кукурудзи.

Зимує фітофаг у рослинних рештках стерні кукурудзи у фазі діапаузуючої проніфи. Весняна реактивація фітофага - перший критичний період у онтогенезі. За контактного зволоження, а це краплинна субстанція, заляльковується понад 70,0 % гусениць. За 100-вої вологості повітря - не більше 60,0 %, за 75-80-вої % - тільки 3-6 %. За умов вологості повітря 50-57 %-заляльковування не відбувається, а смертність гусениць коливається в межах 95,0-100 % [4, 5]. стебловий кукурудзяний метелик

Тільки на основі ретельного фітосанітарного моніторингу, фізіологічного, з визначенням біотичного потенціалу фітофага, маси лялечок, репродуктивного потенціалу самиць, інструментального - тобто феромоніторингу, приймаються рішення, що стосуються оперативних прийомів контролю чисельності та шкідливості кукурудзяного метелика.

У серії лабораторних та польових досліджень визначали доцільність та можливість контролю чисельності метелика шляхом розселення у агроценози приматочних культур трихограми, зокрема виду Trichogramma evanescens West. Експертна оцінка показала широкий спектр результатів реалізації цих технологій [6, 7]

Лабораторні дослідження проводилися на обладнанні Української лабораторії якості та безпеки продукції АПК з відповідними сертифікатами європейських структур. Лабораторна культура трихограми вирощувалася в режимі тривалої доместикації на яйцях зернової молі (Sitotroga cerealella Oliv.). Оптимізували усі визначальні параметри режиму розведення. За існуючих нормативних процедур оцінювали рівень життєздатності (якості) біоматеріалу трихограми та зернової молі. Обґрунтували та апробували експрес-метод оцінки на основі оригінальних характеристик самиць гонад трихограми. Проовігенний оогенез дозволяє в результаті прижиттєвого препарування гонад, візуально оцінити як їх морфологічну структуру, так і функціональну активність гермарію, віттелярію та оваріол. Мотиваційну активність самиць активізували різноманітною дієтою на вуглеводній основі у складі компонентів -нативних та модифікованих ДНК, РНК, їх аналогів та попередників, шляхом безвекторної передачі спадкової інформації. Прийоми розселення на посіви кукурудзи трихограми проводили з врахуванням результатів фізіологічного моніторингу кукурудзяного метелика, зокрема, маси лялечок, щільності гусениць, плодючості самиць. Реальна загроза шкідливості за такими показниками: від 95 мг; 2,5 екз./м та понад 250 яєць/самиць відповідно.

Суттєвим є визначення термінів початку та тривалості масового льоту імаго. Встановлено, що цей показник не перевищує 10-13 днів. Це і є строки розселення трихограми. Решта показників похідні. Важливий прийом - техніка розселення. Оптимальним є авіаційне, з використанням безпілотних літальних апаратів. Розподіл біоматеріалу більш-менш рівномірний по поверхні рослин. Відпрацьована також технологія капсульного розселення біоматеріалу, із заданою кількістю яєць в одній капсулі. На 1 га орієнтовно 200 капсул. Наведено лиш принципову схему реалізації технології, котра складається з елементів ноу - хау. Гарантований позитивний результат забезпечується тільки за умов розвитку одного покоління стеблового метелика, коли загальний рівень паразитування перевищує 80-85%.

Увесь термін яйцекладки самиць метелика, а це понад 30 днів, індукується частково процес саморегуляції в наслідок сумісної дії дочірніх поколінь трихограми і природних популяцій паразитів та хижаків. Складові частини технології агротехнічні заходи - глибока оранка стерні. Важливий прийом забезпечення низького зрізу стебел кукурудзи. Обидва прийоми знижують чисельність діапаузуючих гусениць. Окрема проблема висів відносно стійких сортів кукурудзи, а також сівозміна. Економічні підрахунки показують досить високу затратність таких технології, у порівнянні з використанням хімічних інсектицидів. Саме тому, їх доцільно використовувати у системах органічного рослинництва, бо цукрова та розлусна кукурудза - складові дитячого та геродієтичного харчування.

Список використаних джерел:

[1]Федоренко, В.П. & Гуляк, Н.В. (2013). Шкідливість стеблового кукурудзяного метелика в посівах кукурудзи. Вісник аграрної науки, (4), 27-29.

[2]Фролов, А.Н. (1984). Биотаксономический анализ вредных видов рода Ostrinia Hbn. Этология насекомых. Тр. ВЭО, (66), 7-12.

[3]Фролов, А.Н. (1989). Дифференциация видов и форм рода Ostrinia по способности развиваться на кукурузе. Зоологический журнал, (68), (2), 206-217.

[4]4.Довгань, С.В. (2009). Агроекологічне обґрунтування моделей прогнозу розвитку та розмноження стеблового (кукурудзяного) метелика в Україні. Вісник Полтавської державної аграрної' академії, (4) 59-63

[5]Доля, М.М., & Іванова, К.О. (2017). Особливості біології основних шкідників сорго за сучасних системах землеробства в Лісостепу України. Вісник Дніпропетровського державного аграрно-економічного університету, (1), 24-30.

[6]Кочерга, М.О., & Дрозда, В.Ф. (2013). Біотехнологічні особливості вирощування та використання промислових культур видів роду Trichogramma (hymenoptera: parasitica)(стан питання). Біоресурси і природокористування. (5), 12-20.

[7]Гринберг, Ш.М. & Боубетрин, И.Н. (1988). Биологическое обоснование применения трихограммы в борьбе со стеблевым мотыльком на кукурузе. Трихограмма в защите растений. Сб. науч. тр. ВИЗР, 93-103.

Размещено на Allbest.ru