Вплив температури культивування на активність протеолітичних ензимів бактерій, виділених з глибоководних відкладів Чорного моря
Роль температури культивування у досягненні максимальної еластазної, фібриногенолітичної і колагеназної активності штамів Bacillus subtilis 1, Priestia megaterium 55 і Bacillus licheniformis 249, виділених з глибоководних відкладів Чорного моря.
Рубрика | Биология и естествознание |
Вид | статья |
Язык | украинский |
Дата добавления | 22.09.2024 |
Размер файла | 220,7 K |
Отправить свою хорошую работу в базу знаний просто. Используйте форму, расположенную ниже
Студенты, аспиранты, молодые ученые, использующие базу знаний в своей учебе и работе, будут вам очень благодарны.
Размещено на http://www.allbest.ru/
Інститут мікробіології і вірусології ім. Д.К. Заболотного НАН України
Одеський національний університет ім. І.І. Мечникова
ВПЛИВ ТЕМПЕРАТУРИ КУЛЬТИВУВАННЯ НА АКТИВНІСТЬ ПРОТЕОЛІТИЧНИХ ЕНЗИМІВ БАКТЕРІЙ, ВИДІЛЕНИХ З ГЛИБОКОВОДНИХ ВІДКЛАДІВ ЧОРНОГО МОРЯ
О.В. ГУДЗЕНКО, к. б. н., ст. дослід., ст. наук. співроб.,
М.Д. ШТЕНІКОВ, к. б. н., ст. наук. співроб.,
Л.Д. ВАРБАНЕЦЬ, д. б. н., проф., зав. відділу,
В.О. ІВАНИЦЯ д. б. н., проф., чл.-кор. НАН України, проректор
Анотація
температура глибоководний море культивування
Визначено, що температура культивування продуцентів відіграє суттєву роль для досягнення максимальної еластазної, фібриногенолітичної і колагеназної активності досліджуваних штамів Bacillus subtilis 1, Priestia megaterium 55 і Bacillus licheniformis 249, виділених з глибоководних відкладів Чорного моря. Показано, що динаміка синтезу ензимів у досліджуваних штамів за різних температур відрізняється.
Ключові слова: бактерії з глибоководних відкладів Чорного моря, температура культивування, еластолітична, фібриногенолітична, колагеназна активність.
Annotation
INFLUENCE OF CULTIVATION TEMPERATURE ON THE ACTIVITY OF PROTEOLITIC ENZYMES OF BACTERIA ISOLATED FROM THE DEEP-WATER BOTTOM SEDIMENTS OF THE BLACK SEA
It was determined, that the temperature of cultivation of producers plays a significant role in achieving maximum elastase, fibrinogenolytic and collagenase activity of the studied strains of Bacillus subtilis 1, Priestia megaterium 55, Bacillus licheniformis 249, isolated from deep-water bottom sediments of the Black Sea. It is shown that the dynamics of enzyme synthesis in different strains at different temperatures is different.
Key words: bacteria, isolated from deep-sea bottom sediments of the Black Sea, cultivation temperature, elastolytic, fibrinogenolytic, collagenase activity.
Виклад основного матеріалу
Серед ряду біологічно активних речовин одне з провідних місць у практичному застосуванні в різних галузях промисловості та медицини посідають ензими. Використання ензимів мікробного походження ви-гідне як з економічної, так і з екологічної точки зору. Основну частину ензимів світового ринку складають протеази [1, 5--7, 10, 13]. Вони широко використовуються при переробленні побутових відходів, у сільському господарстві, харчовій промисловості. Не менш перспективним є впровадження термостабільних протеаз у вітчизняне виробництво миючих засобів [1, 10]. Біотехнологічний спосіб одержання ензимних препаратів залишається найдоцільнішим за економічністю та ефективністю. Тому пошук нових продуцентів ензимів серед мікроорганізмів, зокрема бактерій, які залишаються ефективними продуцентами позаклітинних протеаз для промислових виробництв, є актуальним напрямом досліджень [1,6,7,10]. Відомо [1--7,10,13], що мікроорганізми синтезують різні протеази, особливе значення серед яких мають ті, що здатні розщеплювати важкорозчинні протеїни, такі як колаген, еластин, фібрин. Такі протеази можуть бути використані при створенні медичних препаратів для лікування трофічних виразок, гнійних ран, опіків, для розчинення фібринових згустків та ін. [3, 4].
В результаті скринінгу активних продуцентів протеолітичних ензимів серед 20 культур бактерій, ізольованих з глибоководних осадів Чорного моря, було відібрано три штами, які проявляли найбільшу еластазну, фібриногенолітичну і колагеназну активність. При роботі з продуцентами ензимів одним із завдань дослідника є одержання ензимів з підвищеною активністю. Одним з визначальних факторів, які впливають на цей процес, є температура культивування продуцента. Оскільки штами-продуценти були виділені з глибоководних осадів Чорного моря, де температура завжди складає 5 °С, важливим було дослідити можливість збільшити активність ензимів шляхом підвищення температури культивування продуцента. Тому метою роботи було визначити оптимальні температури культивування продуцентів, необхідні для досягнення максимальної активності еластазної, фібриногенолітичної і колагеназної активності досліджуваних штамів Bacillus subtilis 1, Priestia megaterium 55 і Bacillus licheniformis 249.
Матеріал і методика досліджень
Об'єктами дослідження були штами Bacillus subtilis 1, Priestia megaterium 55 і Bacillus licheniformis 249, виділені з донних відкладів на глибинах 1499 та 1537 м у Чорному морі, з відповідних горизонтів кернів донних осадів з інтервалом 5 см (таблиця). Зразки, з яких ідентифіковано штами, були відібрані під час експедиції М 84/2 Бременського університету на кораблі «Метеор» у березні 2011 р. та передані до Одеського національного університету для мікробіологічних досліджень Ю.П. Зайцевим і Б.Г. Александровим (Інститут біології моря НАН України). Відібрані штами були ідентифіковані раніше [2].
В якості базового використовували середовище такого складу (г/л): KH2PO4 -- 1,0; MgSO^^ -- 0,75; 2п8О4ХН2О -- 0,25; (N44)2804 -- 0.5; мальтоза -- 1.0; желатин -- 10.0; дріжджовий автолізат -- 0.15, рН 7.
Таблиця
Штами бактерій
Номери станцій, глибина, горизонти |
Штами |
|
ст. 242, 1499 м, 5--10 см ст. 233, 1537 м, 0--5 см ст. 242, 1499 м, 15--20 см |
Bacillus subtilis 1 Priestia megaterium 55 Bacillus licheniformis 249 |
Культури Bacillus subtilis 1, Priestia megaterium 55 і B. licheniformis 249 вирощували у глибинних умовах у колбах Ерленмейєра (750 мл), які містили 100 мл поживного середовища, при перемішуванні 220 об/хв, за різних температур -- 12,28 і 42 °С.
Біомасу відділяли центрифугуванням при 5000 g 45 хв, і в супернатанті культурально!' рідини визначали протеолітичну активність.
Еластазну активність визначали колориметрично за інтенсивністю забарвлення розчину при ензиматичному гідролізі еластину, забарвленого конго червоним [12]. Інтенсивність забарвлення вимірювали на спектрофотометрі СФ-26 при довжині хвилі 515 нм. За одиницю активності приймали таку кількість ензиму, яка каталізує гідроліз 1 мг еластину за 1 хв. Визначення фібриногенолітичної активності проводили за методом [9], використовуючи як субстрат фібриноген. Утворення продуктів розщеплення фібриногену вимірювали на спектрофотометрі СФ-26 при 275 нм. За одиницю фібриногенолітичної активності приймали таку кількість ензиму, яка підвищує оптичну густину реакційної суміші на 0,01 за 1 хв.
Колагеназну активність визначали за методом [8]. Продукти розщеплення колагену визначали в реакції з нінгідрином на спектрофотометрі СФ-26 при довжині хвилі 600 нм. За одиницю колагеназної активності приймали кількість мкмолей вивільненого лейцину за 1 хв.
Усі досліди проводили в 3--5 повторностях. Для проведення статистичного аналізу використовувався t-критерій Стьюдента. Дані представлені як середнє ± стандартна помилка (M±m) і вважаються значущими при р<0,05. Результати, представлені у вигляді графіків, опрацьовані за допомогою Microsoft Excel 2007.
Результати досліджень
Дослідження впливу температури культивування продуцента показало (рис. 1, а), що еластазна активність Bacillus subtilis 1 змінюється в динаміці росту. Так, на першу добу культивування при 12 °С еластазна активність в супернатанті культуральної рідини не виявлена, при температурі 28 °С культивування продуцента еластазна активність була незначною і складала 4,68 од/мл, а при 42 °С вона була максимальною -- 29,83 од/мл.
Рис. 1 Вплив температури культивування на еластазну активність Bacillus subtilis 1 (а), Priestia megaterium 55 (б) і Bacillus licheniformis 249 (в)
При подальшому культивуванні B. subtilis 1, починаючи з другої доби, спостерігали еластазну активність при всіх температурах культивування, але найвищою вона була на четверту добу при 28 °С (29,0 од/мл), тобто майже на рівні активності при 42 °С. На п'яту добу культивування еластазна активність була незначною, майже однаковою при всіх досліджуваних температурах вирощування. Дослідження впливу температури культивування на фібриногенолітичну активність B. subtilis 1 показало (рис. 2, а), що на першу добу активність не була виявлена за жодної температури вирощування продуцента. Синтез досліджуваного ензиму починається з другої доби культивування продуцента при 28 ОС та 42 °С, але не при 12 °С. Максимальну фібриногенолітичну активність спостерігали на четверту добу культивування при 28 °С (16,6 од/ мл).
Вивчення впливу температури культивування на колагеназну активність B. subtilis 1 показало (рис. 3, а), що при 12 °С вона не була виявлена в процесі культивування від першої до п'ятої доби. Максимальну колагеназну активність спостерігали з другої по четверту добу культивування продуцента при 28 °С, рівень її був однаковий і складав 0,42 од/мл. На п'яту добу культивування активність знижувалась майже в 2 рази і складала всього 0,2 од/мл.
Таким чином, показано, що лише еластазна активність B. subtilis 1 при 42 °С була дещо більшою (29,8 од/мл), ніж при 28 °С (29,0 од/мл), в той час як фібриногенолітична і колагеназна активність були максимальними при вирощуванні продуцента при 28 °С.
При вивченні впливу температури культивування на еластазну активність Priestia megaterium 55 показано (рис. 1, б), що її відмічали, починаючи вже з першої доби культивування за всіх досліджуваних температур, причому найбільш сприятливою, незалежно від доби вирощування, була температура 28 °С. Найвищу активність при даній температурі відмічали на другу добу культивування (41,4 од/мл). Дещо нижчою була активність при вирощуванні культури при 42 °С (23 од/мл), а найнижчою (5,5 од/мл) -- при 12 °С.
Максимальна фібриногенолітична активність P. megaterium 55 відмічалась на третю добу культивування при 12 °С (15 од/мл) (рис. 2, б), що значно перевищувало активність при більш високих температурах культивування продуцента.
Так, при 28 °С фібриногенолітична активність була майже в 4 рази нижчою і складала 4 од/мл, а при температурі культивування 42 °С - була в 7,5 раза меншою і становила 2 од/мл.
На відміну від попередньо дослідженого штаму, результати впливу температури культивування на колагеназну активність P. megaterium 55 виявились надзвичайно цікавими (рис. 3, в). Так, на першу і п'яту добу культивування активність не була виявлена за жодної з досліджуваних температур. Максимальна колагеназна активність була виявлена на третю добу культивування при 12 °С і складала 0,25 од/мл. При збільшенні температури культивування активність пропорційно знижувалась. Аналогічні результати відмічали і на другу добу культивування. На четверту добу культивування колагеназна активність була доволі низькою і виявлена лише при 12 і 28 °С (0,05 од/мл).
Еластазну, фібриногенолітичну і колагеназну активність у Bacillus licheniformis 249 відмічали (рис. 1, в, 2, в, 3, в), починаючи з першої по п'яту добу культивування за всіх досліджуваних температур. Найвищою еластазна активність (33,3 од/мл) була на четверту добу культивування продуцента при 28 °С (див. рис. 1, в). Дещо нижчою була активність при вирощуванні культури як при 42, так і при 12 °С.
Рис. 2 Вплив температури культивування на фібриногенолітичну активність Bacillus subtilis 1 (а), Priestia megaterium 55 (б) і Bacillus licheniformis 249 (в)
Рис. 3 Вплив температури культивування на колагеназну активність Bacillus subtilis 1 (а), Priestia megaterium 55 (б) і Bacillus licheniformis 249 (в)
Дослідження впливу температури культивування на фібриногенолітичну активність B. licheniformis 249 показало (див. рис. 2, в), що 28 °С є оптимальними незалежно від доби культивування. Максимальна фібриногенолітична активність була виявлена на четверту добу культивуваня і становила 20 од/мл.
Цікавим виявився той факт, що при культивуванні B. licheniformis 249 при 12 °С фібриногенолітична активність була вищою, ніж при 42 °С, і її максимальний рівень становив 15 од/мл на третю добу вирощування продуцента.
Дещо іншу картину спостерігали при аналізі колагеназної активності B. licheniformis 249 (рис. 3, в). Її максимальна активність відмічалась на третю -- четверту добу культивування при 42 °С і досягала 0,85 од/мл, що значно перевищувало показники колагеназної активності для B. subtilis 1 (0,42 од/мл) та P. megaterium 55 (0,25 од/мл).
При 28 °С вирощування продуцента активність була дещо нижчою і становила 0,62 од/мл на третю добу культивування та 0,25 од/мл -- на четверту добу. Синтез ензима починався з другої доби культивуванні B. licheniformis 249 і лише мінімальні рівні колагеназної активності спостерігали при вирощуванні продуцента при 12 °С.
Таким чином, температура культивування мікроорганізмів відіграє суттєву роль для досягнення максимального синтезу протеолітичних ензимів. Визначення оптимальної температури вирощування дозволяє збільшити активність ензимів з еластазною, фібриногенолітичною і колагеназною дією. Показано, що динаміка синтезу ензимів у різних штамів за різних температур суттєво відрізняється.
Обговорення результатів досліджень
Протягом мільярдів років океан є джерелом життя на Землі, оскільки він містить найбільшу кількість середовищ існування, в яких проживає більшість форм життя. Але, незважаючи на безперечну спільність біологічних, у тому числі і мікробіологічних процесів, що протікають на всій планеті, біоценози Світового океану істотно відрізняються як від прісноводних, так і від наземних. Це обумовлено тим, що вони перебувають під впливом таких екстремальних умов, як глибоководні гідротермальні джерела, надзвичайна солоність, тиск, низькі температури. Конкуренція між мікроорганізмами за простір і поживні речовини в морському середовищі є потужною селективною силою, яка призвела до еволюції, яка підштовхнула морські мікроорганізми до створення різноманітних ферментних систем для адаптації до складного морського середовища [13]. Тому властивості ензимів, які продукуються морськими мікроорганізмами, можуть значно відрізнятися від наземних. Оскільки вивчені штами мікроорганізмів були виділені із глибоководних відкладів Чорного моря, де температура становить - 5 °С, важливо було вивчити, як температура вирощування може вплинути на активність досліджуваних ензимів. Хоча досліджувані культури були виділені майже з однакової глибини: B. subtilis 1 та B. licheniformis 249 -- 1499 м, Priestia megaterium 55 -- 1537 м, супернатанти їхніх культуральних рідин проявляли різну ензиматичну активність як в залежності від температури, так і в динаміці росту. Так, якщо для B. subtilis 1 найбільша еластазна активність була майже однаковою при 42 і 28 °С (перша та четверта доба культивування, 29,83 і 29,0 од/мл, відповідно), фібриногенолітична та колагеназна -- при 28 °С (четверта та з другої по четверту добу, 16,6 та 0,42 од/мл, відповідно), то для P. megaterium 55 лише для еластазної активності оптимальною була температура 28 °С (друга доба, 41,4 од/мл), в той час як для фібриногенолітичної та колагеназної активності оптимальною виявилась температура 12 °С (третя та третя доба культивування, 15,0 та 0,25 од/мл, відповідно). B. licheniformis 249 відрізняється від вищеописаних штамів тим, що для його колагеназної активності оптимальною виявилась температура 42 °С (третя - четверта доба, 0,85 од/мл), в той час як для еластолітичної та фібриногенолітичної активності -- 28 °С (четверта доба, 33,3 од/мл та четверта доба, 20 од/мл, відповідно).
Підвищення активності ензимів, одержаних з культур, що вирощені за низьких температур, можна розглядати як один з механізмів адаптації організму до умов навколишнього середовища. В той час як зниження активності при підвищенні температури культивування пов'язане зі збільшенням швидкості денатурації позаклітинного ензиму вже під час культивування. Разом з тим деякі ензими можуть проявляти активність при культивуванні штаму-продуцента як за високих, так і за низьких температур. Одержані результати свідчать, що особливості досліджених штамів залежать від властивостей ензимів, зокрема їхньої структурної організації.
Роботи, присвячені дослідженням впливу температури культивування на прояв активності протеолітичних ензимів морських мікроорганізмів, на сьогодні в літературі майже відсутні. Разом з тим деякі автори [5] показали, що у східній частині Індійського океану через зміну температури води, солоності і рівня фосфатів спостерігаються зміни в мікробному різноманітті донних осадів. Дев'ять різних культур з морських зразків Індійського океану, здатних рости в присутності 10 % NaCl, були виділені авторами [5]. Оптимальною для їхнього росту була температура 30 °C, pH середовища 7,0--8,0. Жодна з культур не здатна була рости при температурі вище 45 °C і нижче 15 °C. Безклітинний екстракт лише однієї культури, яка належить до роду Marinobacter MBRI 7, проявляв протеолітичну активність. Виявлено, що оптимальна температура та pH для активності становили 40 °C та 7,0 відповідно. Неочищений фермент був стабільним за температури 30--80 °C і pH 5,0--9,0. Він зберігав 60 % активності при витримуванні при 80 °C протягом 4 год та понад 70 % активності -- за 70 °C через 1 год. Цікаво, що фермент зберігав 50 % активності при pH 9,0 протягом 1 год. Порівняння з іншими протеазами з різних мікробних джерел дало можливість авторам припустити, що нейтральна протеаза з галотолерантного морського ізоляту Marinobacter MBRI 7 є новим ферментом з високою термостабільністю.
Також лише в одного з 33 бактеріальних ізолятів, виділених з морських біотопів на о. Кінг-Джордж (Антарктида), була виявлена висока протеолітична активність [13]. Цей ізолят був ідентифікований як Pseudoalteromonas sp. P96-47. Оптимальною температурою його росту було 20 °C, а синтезу протеази -- 15 oC. Протеази були очищені з культурального супернатанта Pseudoalteromonas sp. P96-47 і показано, що вони представляють нейтральні металопротеази, оптимум дії яких становив 45 oC. їхня стабільність була вищою при нейтральному значенні pH і більше 80% активності зберігалось при pH 6--10 після 3 год інкубації за 4 oC. Після 90 хв інкубації при 40 і 50 oC частка залишкової активності становила відповідно 78 і 44%.
Таким чином, морські мікробні протеази можуть бути перспективними для подальшого промислового застосування.
Висновки
В результаті проведених досліджень щодо впливу температури культивування на активність протеолітичних ензимів встановлено, що: 1) P. megaterium 55 є найкращим продуцентом еластолітичної активності (41,4 од/мл), який проявляє її на четверту добу культивування при 28 oC; 2) B. licheniformis 249 проявляє найвищу колагеназну активність (0,85 од/мл) при температурі 42 oC (третя та четверта доба культивування) та фібриногенолітичну активність (20 од/мл) при температурі 28 oC (четверта доба культивування). Значний теоретичний інтерес представляє встановлена здатність P. megaterium 55 проявляти максимальну фібриногенолітичну (15,0 од/мл) та колагеназну (0,25 од/мл) активність при температурі 12 oC на третю добу культивування.
Список використаної літератури
1. Варбанец Л.Д., Мацелюх Е.В. Пептидазы микроорганизмов и методы их исследования. Киев: Наук. думка, 2014. 323 с.
2. Іваниця В.О., Штеніков М.Д., Остапчук А.М. Факультативно-анаеробні спороутворюючі бактерії глибоководних відкладень Чорного моря. Мікробіологія та біотехнологія. 2017. Т. 40, № 4. С. 94--103.
3. Abdul Rahim P., Rengaswamy D. Fibrinolytic епгуше -- ап оуєгуіє"». Curr Pharm. Biotechnol. 2022. Vol. 23, N 11. P. 1336--1345.
4. AlShaikh-Mubarak G.A., Kotb E., Alabdalall A.H., Aldayel M.F. A survey of elastase-producing bacteria and characteristics of the most potent producer, Priestia megaterium gasm32. PLoS One. 2023. Vol. 18, N 3.: e0282963. https://doi.org/10.1371/journal.pone.0282963
5. Ambati M., Kumar M.S. Microbial Diversity in the Indian Ocean Sediments / Insight into the Distribution and Associated Factors. Curr Microbiol. 2022. Vol. 79, N 4. P. 115. doi: 10.1007/s00284-022-02801-z. PMID: 35195780
6. Danilova I., Sharipova M. The practical potential of Bacilli and their enzymes for industrial production. Front Microbiol. 2020. Vol. 11. P. 1782.
7. Gudzenko O.V., Ivanytsia V.O., Varbanets L.D. Bacteria ofthe Black Sea are producers of proteolytic enzymes. Microbiol. J. 2022. Vol. 84, N 3. P. 3--8.
8. Mandl I., Zipper H., Ferguson L.T. Clostridium histolyticum collagenase: its purification and properties. Arch. Biochem. Biophys. 1958. Vol. 74, N 3. P. 465--475.
9. Masada M. Determination of the thrombolytic activity of Natto extract. Food style. 2004. Vol. 8, N 1. P. 92--95.
10. Razzaq A., Shamsi S., Ali A. at al. Microbial Proteases Applications. Front. Bioeng. Biotechnol. 2019. Vol. 7. P. 110.
11. Solanki P., Putatunda C., Kumar A. et al. Microbial proteases: ubiquitous enzymes with innumerable uses. 3 Biotech. 2021. Vol. 11, N 10. P. 428.
12. Trombridg G.O., Moon H.D. Purification of human elastase. Proc. Soc. Exp. Biol. Med. 1972. Vol. 141, N 3. P. 928--931.
13. Vazquez S.C., Hernandez E., Mac Cormack W.P. Extracellular proteases from the Antarctic marine Pseudoalteromonas sp. P96-47 strain. Revista Argentina de microbiologia. 2008. Vol. 40, N 1. P. 63--71.
Размещено на Allbest.ru
...Подобные документы
Дослідження властивостей гіберелінів, групи гормонів рослин, які регулюють ріст і різноманітні процеси розвитку. Характеристика етапів синтезу гіберелінів. Огляд методу зануреного культивування грибів фузарій. Вплив аерації та температури на біосинтез.
реферат [961,4 K], добавлен 10.01.2014Характеристика біотехнології отримання ембріонів in vitro, напрямки та перспективи її вдосконалення. Умови середовища культивування ооцит-кумулюсних комплексів. Впровадження біоритмічно осцилюючих параметрів культивування біологічних мікрооб’єктів.
статья [150,5 K], добавлен 21.09.2017It was proposed to use the 2H-labeled hydrolysate of RuMP facultative methylotroph Brevibacterium methylicum, obtained from deuterated salt medium dM9 as a substrate for the growth of inosine producing bacterium Bacillus subtilis.
статья [550,4 K], добавлен 23.10.2006Оптимізація складу живильних середовищ для культивування продуцентів біологічно активних речовин, способи культивування. Мікробіологічний контроль ефективності методів стерилізації. Методи очищення кінцевих продуктів біотехнологічних виробництв.
методичка [1,9 M], добавлен 15.11.2011Основні процеси, за допомогою якого окремі клітини прокаріотів і еукаріотів штучно вирощуються в контрольованих умовах. Здатність перещеплених клітин до нескінченного розмноженню. Культивування клітин поза організмом. Основні види культур клітин.
презентация [1,3 M], добавлен 16.10.2015История и классификация антибиотиков. Их влияние на бактерии рода Bacillus. Интенсивность роста колоний данного микроорганизма при различных концентрациях антибиотика, растворённого в питательной среде. Метод диффузии в агар с использованием желобка.
курсовая работа [1,8 M], добавлен 09.09.2009Обґрунтування вибору біологічного агента та поживного середовища для його культивування. Розрахунок кількості стадій підготовки посівного матеріалу, об’єму ферментера та кількості виробничих циклів. Біотрансформація ростового субстрату у цільовий продукт.
дипломная работа [274,0 K], добавлен 09.02.2017Вивчення середовища для виробництва білкових концентратів із водоростей, бактерій, рослин, дріжджів та грибів. Огляд ферментаторів для стерильного культивування мікроорганізмів. Аналіз флотації, сепарування, випарювання й сушіння для одержання протеїнів.
дипломная работа [126,7 K], добавлен 07.05.2011Взаємодія барвників із структурами бактеріальної клітини. Ріст і розмноження бактерій. Культивування вірусів в організмі тварин. Фізичні методи дезінфекції. Гетерогенність популяцій мікроорганізмів. Бактеріостатичний, бактерицидний ефект дії антибіотиків.
контрольная работа [60,4 K], добавлен 24.02.2012Осуществлен биосинтез 2Н-меченого пуринового рибонуклеозида инозина с использованием адаптированного к дейтерию штамма Bacillus subtilis в тяжеловодородной среде высокого уровня дейтерированности с гидролизатом биомассы метилотрофной бактерии.
статья [2,5 M], добавлен 23.10.2006Физико-географическая и гидрологическая характеристика Чёрного моря. Методы исследования планктона. Орудия для сбора планктонных организмов. Консервирование и этикетирование проб. Экологическое и биологическое значение фито - и зоопланктона Чёрного моря.
дипломная работа [202,1 K], добавлен 26.04.2012Физико-географические особенности Азовского моря. Разнообразие видов рыб семейства кефалевых Азово-Черноморского бассейна. Сезонные явления в жизни кефалевых рыб. Причины снижения высокой продуктивности Азовского моря. Охрана моря как среды обитания рыб.
дипломная работа [4,3 M], добавлен 30.12.2010Физико-географическая характеристика Черного моря. Межгодовые и сезонные изменения морских экосистем. Элементы минерального питания фитопланктона северо-восточной части Черного моря. Динамика видового и количественного состава фитоплактонного сообщества.
дипломная работа [819,8 K], добавлен 02.12.2014Характеристика генетичного апарату бактерій. Особливості їх генів та генетичної карти. Фенотипова і генотипова мінливість прокаріот. ДНК бактерій. Генетичні рекомбінації у бактерій: трансформація, кон’югація, трансдукція. Регуляція генної активності.
курсовая работа [44,8 K], добавлен 21.09.2010Особливості будови тіла, класифікація та різновиди рептилій, їх відмінності. Спосіб життя та залежність температури тіла від температури навколишнього середовища. Типи розмноження та живлення даних істот, засоби та ефективність захисту плазунів.
презентация [676,5 K], добавлен 05.12.2015Актуальность темы морепродуктов, мнения людей о употреблении их в пищу. Представители флоры и фауны моря. Употребление морепродуктов с точки зрения культурного, морального, экономического и экологического аспекта. Опасность употребления даров моря.
эссе [12,8 K], добавлен 12.12.2010Загальна характеристика типу Radiolaria. Історія дослідження радіолярій для стратиграфії. Розробка радіолярієвої біостратиграфічної шкали палеозою. Значення радіолярій для стратиграфії. Відмінності глибоководних та холодноводних фаун радіолярій.
реферат [82,8 K], добавлен 12.03.2019Гідробіонти як переважно первинноводні тварини, які все життя проводять у воді. Вплив середовища існування на гідробіонтів: температури, прозорості води, газового режиму водоймища, вуглекислого газу, водневого показника (рН), різних речовин, організмів.
курсовая работа [27,0 K], добавлен 28.10.2010Бактериальные штаммы. Культивирование B. subtilis. Выделение инозина. Получение дейтерий-меченного инозина. Изучение ростовых и биосинтетических характеристик B. subtilis. Исследование степени дейтерированности инозина.
статья [798,8 K], добавлен 23.10.2006Біологія людини як комплекс наук. Антропологічні дослідження людського організму. Диференціація локальних груп людства, виділених як раси. Ознаки внутрішнього середовища людини. Шляхи впливу біосфери на організм людини. Резерв адаптивної мінливості.
реферат [26,3 K], добавлен 24.07.2010