Функціональний стан серцево-судинної системи дітей молодшого та середнього шкільного віку

Размещено на http://www.allbest.ru/

Размещено на http://www.allbest.ru/

Функціональний стан серцево-судинної системи дітей молодшого та середнього шкільного віку

Коц Сюзанна Миколаївна, канд. біол. наук, доцент

Коц Віталій Павлович, канд. біол. наук, доцент

кафедри анатомії та фізіології людини ім. Я.Р. Синельникова

Харківський національний педагогічний університет імені Г.С.Сковороди

Коваленко Поліна Григорівна, асистент кафедри мікробіології,

вірусології та імунології

Донецький національний медичний університет (м. Кропивницький)

Анотація

У роботі досліджувався функціональний стан серцево-судинної системи та адаптаційні можливості у дітей 9,10, 13, 14 років. Найбільша кількість дітей за індексом Робінсона із симпатичною регуляцією та сильно вираженим домінуванням симпатичної системи у групі 10 років (62 %), а найменше - у групі дітей 14 років (35%), що в подальшому може призводити до зниження функціональних можливостей організму. Найбільша кількість дітей із задовільною адаптацією у групі 13 років (26%).

Ключові слова: функціональний стан, серцево-судинна система, вегетативна регуляція.

Вступ

Останнім часом спостерігається тенденція до погіршення стану здоров'я сучасної молоді. По даним Міністерства охорони здоров'я України майже 90% дітей і підлітків мають різноманітні погіршення у стані здоров'я, а 59% незадовільну фізичну підготовленість. Погіршення стану здоров'я, зниження рівня фізичного розвитку молоді пов'язано, як правило, зі значним зниженням рухової діяльності, яка виникає внаслідок інтенсифікації навчального процесу та глобальної комп'ютерізації, високим рівнем тривожності [1-6, 11].

Фізична активність людини, що відіграла головну роль в еволюції, сьогодні знову набуває біологічної та соціальної актуальності.

Науковотехнічний прогрес у всіх галузях життя різко скоротив рухову активність (гіпокінезія). Сучасна людина відчуває на собі вплив дисгармонії нервових і фізичних подразників зі значною перевагою нервових факторів. Ця дисгармонія в умовах гіпокінезії далеко не байдужа організмові, вона є одним із важливих етіологічних факторів, здатних спричинити зниження природної опірності організму і порушення функції нервової та серцевосудинної систем.

На даний час вже багато разів було проведено експериментальні дослідження і оприлюднено матеріали для вирішення проблем дорослих та дітей із здоров'ям. Актуальним є моніторинг функціонального стану організму та його систем [7-10, 12-14]. Кількість авторів та їх методів досліджень значна. І це не дивно, тому що комплексний підхід до оцінки функціонального стану має велике значення. Грунтуючись на вже відомих формулах та методах, було проведено дослідження серед дітей, які дали змогу сформулювати висновки про їх здоров'я як в цілому, так і для кожної дитини окремо.

Перспектива швидкого доступу до інформації та обмін інформацією не виходячи з дому та робочих місць, оперативного доступу до необхідної інформації та обміну даних, не виходячи з помешкання або офісу, критично відобразилось на здоров'ї людей та призвело до збільшення хворих на гіподинамію. Найбільше це впливає на молодь та дітей, які активно використовують мережу Інтернет для спілкування, отримання необхідної інформації та розваг, проводячи таким чином майже весь свій вільний час. Але на цьому етапі життя людині необхідно активно рухатися, а також набувати соціальний досвід в реальних умовах спілкування й взаємодії з навколишнім світом.

Малорухомий спосіб життя позначається негативними змінами на діяльності серцево-судинної системи (слабшає сила скорочень серця, розвивається артеріальна гіпертонія, ішемічна хвороба серця, проявляється вегето-судинна дистонія); дихальна: знижуються показники життєвої ємкості легенів, максимального споживання кисню, тощо; опорно-рухова: відмічається розвиток остеопорозу, остеохондроз; травній та інших системах організму. У зв'язку з цим особливу увагу слід приділяти профілактиці ряду захворювань, серед яких, за соціальним значенням, першість мають захворювання серцево- судинної та дихальної систем.

Однією з найважливіших медико-соціальних проблем в Україні є зростання випадків серцево-судинних захворювань. За результатами проведених українських епідеміологічних досліджень, провідним фактором ризику, який має максимальний вплив на рівень смертності як чоловічого, так і жіночого населення, є артеріальна гіпертензія. Кожного року серцево-судинні захворювання забирають 17 мільйонів життів. В Україні ці захворювання - підстава найбільшої смертності, майже 70%. За всю історію захворювання забрали життів більше, ніж війни разом узяти, стверджує Світова статистика.

Підвищення рівня холестерину, підвищення артеріального тиску, надлишкову масу тіла, нездоровий спосіб життя (куріння, нераціональне харчування, зловживання алкоголем, недостатня фізична активність), а також фактори навколишнього середовища (психоемоційні навантаження, шкідливе довкілля на виробництві та в побуті) - основні причин виникнення серцево- судинних захворювань за показниками медиків. Дослідження свідчать, що ризик серцевих захворювань є більшим серед груп осіб, які мають більш, ніж один із цих факторів ризику (наприклад, серед курців, що мало рухаються), особливо це стосується підлітків.

За останні 20 років смертність від серцево-судинних захворювань у світі збільшилася більш, ніж у 2 рази. У нашій країні серцево-судинні хвороби займають перше місце у структурі причин загальної смертності.

Серцево-судинні захворювання, серед яких переважають гіпертонічна хвороба і судинні ураження мозку, ішемічна хвороба серця, займають перше місце серед причин інвалідності в нашій країні. Близько 4% хворих отримують 1 групу інвалідності, близько 60% отримують 2 групу інвалідності. Мозковий інсульт є основною причиною інвалідності. Тільки 20% осіб, що залишилися живими, повертаються до активного життя.

На сьогодні населення України недостатньо поінформоване про чинники ризику та можливість запобігання серцево-судинних та судинно-мозкових захворювань. Незадовільно організовані діагностика, виявлення хворих на ранніх стадіях хвороби та лікування. На неналежному рівні проводиться державна політика щодо пропаганди здорового способу життя. Погіршення стану здоров'я учнівської молоді, зниження рівня їх фізичного розвитку та рухової підготовленості, «омолодження» судинно-мозкових хвороб, обумовлюють необхідність якісного вивчення їхнього стану серцево-судинної системи.

Актуальним є моніторинг функціонального стану організму та його систем. Вивчення функціонального стану серцево-судинної системи організму є додатковою інформацією, що необхідна для подальших досліджень проблем впливу антропогенних факторів на функціональний стан організму та його систем, на здоров'я дітей та молоді.

Мета дослідження. Здійснити комплексну оцінку функціонального стану серцево-судинної системи та адаптаційних можливостей у дітей молодшого та середнього шкільного віку.

Матеріали досліджень

Дослідження проводилися у 2019 році. Кількість обстежених - 123 дітей та підлітків. Вік волонтерів - 9, 10, 13,14 років. Дослідження проведено відповідно до етичних принципів медичного дослідження, проведеного на людях.

Методи, що використовувались для вирішення завдань: фізіометрія, метод індексів [9,12,13,14] статистичні методи. Робота проводилася з використанням простих вимірювальних приладів: тонометр, секундомір за стандартною методикою [9,12,13,14]. Усі вимірювання проводили у першій половині дня натщесерце або через 2-3 години після прийняття їжі.

Індекс Робінсона визначається за допомогою формули, де враховується АТс - артеріальний тиск систолічний; ЧСС - частота серцевих скорочень за хвилину. Адаптаційний потенціал системи кровообігу визначався після фізіометричних досліджень розрахунковим методом [9,14].

серцевий судинний шкільний

Результати досліджень

Показники функціональної здатності серця ми розраховували за індексом Робінсона. Це один із найважливіших показників функціонального стану серцево-судинної системи. Чим менший він у стані спокою, тим вищі резервні можливості серцево-судинної системи, вища тренованість.

Найбільше дітей 9 років було із показником індексу Робінсона нижче середнього - 44%. У групі 9 років у досліджуваних виражена парасимпатична регуляція за показниками індексу Робінсона у 4%, гармонійна - у 24% та різко виражена симпатична регуляція - у 16%. Тобто у значної кількості досліджуваних дітей відмічався ефект симпатичного відділу вегетативної нервової системи та сильно виражений симпатичний, що впливає на їх функціональні можливості організму (60%) (таблиця 1).

Найбільше дітей 9 років було із показником індексу Робінсона нижче середнього - 44%. У групі 9 років у досліджуваних виражена парасимпатична регуляція за показниками індексу Робінсона у 4%, гармонійна - у 24% та різко виражена симпатична регуляція - у 16%. Тобто у значної кількості досліджуваних дітей відмічався ефект симпатичного відділу вегетативної нервової системи та сильно виражений симпатичний, що впливає на їх функціональні можливості організму (60%).

Таблиця 1 Розподіл за показниками індексу Робінсона дітей та підлітків

У досліджуваних віком 10 років показники дещо відрізняються. За показниками індексу Робінсона низькі показники мають 31% досліджуваних, що на 15% більше від групи досліджуваних дітей віком 9 років. Кількість досліджуваних із "середнім" рівнем регуляції - 23%, рівнем “вище середнього” - 6% та з "високим" рівнем - 9%. Показники кількості респондентів із показником індексу Робінсона "нижче середнього" також співпадають з "низьким" рівнем регуляції - 31%. Тобто спостерігається значна кількість дітей із домінуванням симпатичного відділу нервової системи та симпатичною регуляцією - 62%. Отже, у значної кількості досліджуваних дітей групи 10 років відмічається виражений ефект симпатичного відділу вегетативної нервової системи, що впливає на їх функціональні можливості організму, несе небезпеку недостатньої роботи серцево-судинної системи. Вони чутливіше реагують на різні фактори.

Порушення вегетативної регуляції серцево-судинної системи служить ранньою ознакою зриву адаптації організму до навантажень і веде до зниження працездатності.

При порівнянні досліджуваних віком 13 та 14 років було виявлено: кількість обстежених із показником індексу Робінсона середнього рівня найбільша: у групі 13 років - 48%, 14 років - 34%, що свідчить про гармонійне співвідношення між парасимпатичною та симпатичною ланками регуляції, середній рівень фізичного здоров'я. Домінування симпатичної регуляції виражене у 23% досліджуваних віком 13 років та 19% у досліджуваних віком 14 років. Домінування парасимпатичної регуляції виражене у 3% та 9% досліджуваних 13 та 14 років.

Як показали результати досліджень, адаптаційний потенціал у дітей віком 9 років був 1,86+0,07, у досліджуваних віком 10 років, як виявилося показник був вищим - 1,95+0,09; у дітей віком 13 років показник АП становив 1,88+0,09; у дітей віком 14 років показник станови 1,94+0,08, що говорить про кращий результат. Показники адаптаційного потенціалу вказують на напруження адаптації, при якому достатні функціональні можливості забезпечуються за рахунок мобілізації функціональних резервів.

У досліджуваних дітей віком 9 років незадовільну адаптацію мають 8 % досліджуваних, напруження адаптації - у 72%, що на 52% більше від кількості дітей з задовільною адаптацією (20%), дітей із зривом адаптації не виявлено (таблиця 2). Але зі збільшенням віку дітей відсоток дітей зі зривом адаптації збільшується, хоча й несуттєво.

У дітей віком 10 років кількість досліджуваних із незадовільною адаптацією зростає в порівнянні з дітьми віком 9 років. Різниця становить 29% (37%). Задовільну адаптацію мають 9 % дітей, напруження адаптації - 51%, зрив адаптації - всього 3%.

Як показали результати дослідження, у групі досліджуваних віком 13 років збільшується кількість дітей із задовільною адаптацією, порівняно з іншими групами досліджуваних (26%), залишається доволі високий відсоток дітей з напруженням адаптації - 52%. Незадовільну адаптацію мають 16 % досліджуваних, зрив адаптації зростає на 3% від кількості дітей віком 10 років.

Таблиця 2

Розподіл за показниками АП у дітей різного віку

У досліджуваних віком 14 років виявлено найбільшу кількість дітей з напруженням адаптації - 66%. Кількість дітей зі зривом адаптації становить 6%, із задовільною адаптацією - 16% досліджуваних. Показник незадовільної адаптації - 12% дітей із групи.

Висновки

Таким чином, виявлено значну кількість дітей із сильно вираженим домінуваням симпатичної системи та симпатичною регуляцією. Найбільша кількість дітей за індексом Робінсона із симпатичною регуляцією та сильно вираженим домінуванням симпатичної системи у групі 10 років (62 %), а найменша - у групі дітей 14 років (35%), що в подальшому може призводити до зниження функціональних можливостей організму.

Найбільша кількість дітей із задовільною адаптацією у групі 13 років (26%). Виявлено 24 % дітей із незадовільною адаптацією та зривом адаптації. Визначено, що в усіх вікових групах показники адаптаційного потенціалу вказують на напруження адаптації, при яких достатні функціональні можливості забезпечуються за рахунок мобілізації функціональних резервів.

Отримані результати дослідження можуть бути науковою основою для розробки оздоровчих програм, направлених на підвищення рівня здоров'я дітей та підлітків. А також медико-біологічних та навчальних програм, спрямованих на покращення процесу навчання, зокрема на зниження рівня напруження регуляторних механізмів та профілактики психосоматичних захворювань у підлітків.

Список використаних джерел

[1] Коц С.М., Коц В.П., Максименко М.О. До питання впливу депресії. Science and society: for being an active participant in XXV International Scientific and Practical Conference. (С. 64-69), 1-2 листопада, 2021, Берлін, Німеччина. https://el- conf.com.ua/wp-content/uploads/2021/11/%D0%9D%D1%96%D0%BC%D0%B5%D1% 87%D1%87%D0%B8%D0%BD%D0%B0_XXV.pdf.

[2] Коц С.М., Коц В.П., Крат Є.С., Кобченко С.Р. До питання впливу на психічне здоров'я сучасних підлітків. Здобутки та досягнення прикладних та фундаментальних наук XXI століття: матеріали II Міжнародної наукової конференції. (Т. 2, С.21-24.), 5 листопада, 2021 Рівне, Україна. https://ojs.ukrlogos.in.ua/index.php/mcnd/issue/ view/05.11.2021/632.

[3] Коц С.М., Коц В.П., Зоренко М.В. Інтелектуальна діяльність та психічний стан. Сучасні тенденції та концептуальні шляхи розвитку освіти і педагогіки [зб. наук. пр.]: матеріали VII міжнародної науково-практичної інтернет-конференції. (С.23-29), 26 листопада, 2021, Київ. https://openscilab.org/wp-content/uploads/2021/12/suchasni- tendencii-ta-konceptualni-shljahi-rozvitku-osviti-i-pedagogiki_2021_11_26.pdf.

[4] Kots S., Kots V., Luhanska V. A study of the level of personal anxiety in modern youth.

The World During a Pandemic: New Challenges for Science: The 18th International scientific and practical conference. (с. 63-68), 19 - 20 April, 2021, Ottawa, Canada.

[5] Коц С.М., Коц В.П., Яценко В. В. Вплив інтернет-мережі на складові емоційного інтелекту сучасної молоді. Science and technology. (С. 17-22), 11-12 оctober, 2021, Lublin, Poland.

[6] Коц В.П., Коц С.М. Вплив на психофізіологічні показники дітей з високою тривожністю програми відпочинку ПЗОВ. Тенденції розвитку психології та педагогіки: збірник наукових праць Міжнародної науково-практичної конференції (С. 44-49), 11 квітень, 2016, Київ, Україна.

[7] Коц С.М., Коц В.П. (2019). Дослідження функціонального стану серцево-судинної системи дітей шкільного віку. Альманах науки, (№ 11/1 (32)), 4-8.

[8] Kots S.M., Kots V.P., Udovyk T.H. (2021) Adaptatsiinyi potentsial suchasnykh ditei vikom 10-11 rokiv. Formation of innovative potential of world science: collection of scientific papers «SCIENTIA» with Proceedings of the I International Scientific and Theoretical Conference (Vol. 2, pp. 97-100), May 7, 2021. Tel Aviv, State of Israel: “European Scientific Platform”.

[9] Коц С.М., Коц В.П. (2020). Стан адаптаційних систем організму дітей шкільного віку. Альманах науки, (№ 4 (37)), С.4-8.

[10] Коц С.М., Коц В.П., Кондратенко А. О., Кривцун К. В. Характеристика функціонального стану серцево-судинної системи дітей. Development of science and technologyin a pandemic: for being an active participant in LXXIII International Scientific and Practical Conference, (С. 67-71), 18 жовтня, 2021, Львів, Україна https://doi.org/10.36074/grail-of-science.22.10.2021.25.

[11] Коц С.М., Коц В.П., Удовик Т.Г. Рівень фізичної активності сучасних студентів. Розвиток науки та техніки в умовах пандемії: LXV Міжнародна науково-практична конференція. 26 квітня, 2021, Київ, 94-99.

[12] Коц С.М., Коц В.П., Коваленко П.Г. (2021) Характеристика функціонального стану серцево-судинної системи дітей шкільного віку. Біорізноманіття, екологія та експериментальна біологія. №1, Том 23.С.68-76.

[13] Коц С.М., Коц В.П. (2015) Фізіологія людини: навчальний посібник. Харків: ХНПУ імені. Г.С. Сковороди.

[14] Коц, С., Коц, В., Данилова, П. (2020). Дослідження адаптаційних можливостей організму дітей у науково-дослідній діяльності. Технології, інструменти та стратегії реалізації наукових досліджень (С. 56-59). 20 березня, 2020, Херсон, МЦНД, Україна. https://ojs.ukrlogos.in.ua/index.php/mcnd/article/view/1431/1411.

Размещено на Allbest.ru