Зміни окисно модифікованих протеїнів у очах тварин різної статі з метаболічно асоційованою жировою хворобою печінки та корегуючий вплив на них інозитолу
Поширеність стеатотичної хвороби печінки. Аналіз особливостей змін вмісту окисно модифікованих протеїнів у гомогенатах очей щурів із експериментально змодельованою метаболічно асоційованою жировою хворобою печінки та вплив ізоформ інозитолу на їх вміст.
Рубрика | Биология и естествознание |
Вид | статья |
Язык | украинский |
Дата добавления | 18.10.2024 |
Размер файла | 52,0 K |
Отправить свою хорошую работу в базу знаний просто. Используйте форму, расположенную ниже
Студенты, аспиранты, молодые ученые, использующие базу знаний в своей учебе и работе, будут вам очень благодарны.
Размещено на http://www.allbest.ru/
Тернопільський національний медичний університет імені І.Я. Горбачевського МОЗ України
ЗМІНИ ОКИСНО МОДИФІКОВАНИХ ПРОТЕЇНІВ У ОЧАХ ТВАРИН РІЗНОЇ СТАТІ З МЕТАБОЛІЧНО АСОЦІЙОВАНОЮ ЖИРОВОЮ ХВОРОБОЮ ПЕЧІНКИ ТА КОРЕГУЮЧИЙ ВПЛИВ НА НИХ ІНОЗИТОЛУ
Левчук Оксана Олександрівна аспірант
кафедри патологічної фізіології,
Денефіль Ольга Володимирівна доктор медичних наук,
професор, завідувач кафедри патологічної фізіології
Анотація
протеїн очі інозитол печінка
Стеатотична хвороба печінки, пов'язана з метаболічною дисфункцією - це хвороба печінки, що характеризується стеатозом печінки та принаймні одним кардіометаболічним фактором ризику без будь-якої іншої ідентифікованої причини. Поширеність їх збільшилася майже на 30% з 1990 по 2019 рік, і продовжує зростати. У печінці спостерігаються зміни, пов'язані з пошкодженням гепатоцитів, запаленням, різного ступеня фіброзу. Ці хвороби часто ускладнюється супутніми метаболічними захворюваннями, включаючи ожиріння, цукровий діабет 2 типу та гіпертензію, порушенням обмінних процсів у оці. Такі ускладнення часто розглядають як печінковий прояв метаболічного синдрому, їх патогенез до кінця не вивчений. Оскільки відмічено порушення цілісності клітин, запалення, доцільним є послідкувати механізми, що спричинюють такі зміни. Серед них є пероксидне окиснення ліпідів та білків. Для лікування стеатотичної хвороби печінки, асоційованої з метаболічною дисфункцією останнім часом використовують інозитоли. Мета. Визначити особливості змін вмісту окисно модифікованих протеїнів у гомогенатах очей щурів із експериментально змодельованою метаболічно асоційованою жировою хворобою печінки (МАЖХП) та вплив ізоформ інозитолу на їх вміст. Методи. Досліди виконано на 216 білих щурах різної статі, на час виведення з експерименту їм було 7,5-8 місяців. Тварин розділено на 9 груп: 1 - контроль, 2 - міо-інозитол (МІ), 3 - D-chiro інозитом (ПІ), 4 - МАЖХП 2 місяці, 5 - МАЖХП 2 місяці - МІ 2 місяці, 6 - МАЖХП 2 місяці - ПІ 2 місяці, 7 - МАЖХП 4 місяці, 8 - МАЖХП 4 місяці - МІ 2 останні місяці, 9 - МАЖХП 4 місяці - DI 2 останні місяці. МАЖХП викликали даванням 20% розчину фруктози (Фр) замість пиття протягом 2 місяці у 4, 5 і 6 групах, протягом 4 місяці - у групах 7, 8 і 9. Інозитоли вводили інтрагастрально (МІ - 400 мг/кг маси, DI - 30 мг/кг маси) через 2 місяці з початку моделювання МАСХП. У гомогенатах серця й очей визначали вміст окисно модифікованих протеїнів (ОМП370, ОМП430). Результати. Виявлено зростання ОМП у самців і самиць із МАЖХП. У групах 7, порівняно з 4, зміни є більше виражені. Значніші вони у самців. У групах 5 і 6, збільшилися ОМП370 у самців і самиць і знизилися ОМП430. У групах 8, 9 призвело до зменшення ОМП370 і ОМП430 у самців і самиць. Висновки. 1. При експериментально змодельованій МАЖХП руйнуються білкові структури очей, про що свідчить зростання ОМП. Триваліше споживання фруктози спричинює більше пошкодження. При 2і 4-місячному вживанні фруктози зміни більші у самців. 2. Корегування або лікування МАЖХП міо-інозитолом і D-chiro-інозитолом при 2-місячному вживанні фруктози і припиненні її пиття наступні 2 місяці, викликає зростання ОМП370 у самців і самиць і зниження ОМП430. 3. Корегування або лікування змодельованої МАЖХП міо-інозитолом і D-chiro-інозитолом при 4-місячному вживанні фруктози, призводить до зменшення ОМП370 і ОМП430 у самців і самиць.
Ключові слова: око, окисно модифіковані протеїни, метаболічно асоційована жирова хвороба печінки, стеатогепатоз, корекція, інозитол, стать.
Annotation
Levchuk Oksana Oleksandrivna a post-graduate student of the Pathological Physiology Department, Ivan Horbachevsky Ternopil National Medical University, Ministry of Health of Ukraine
Denefil Olha Volodymyrivna Doctor of Medicine, Professor, Head of the Pathological Physiology Department, Ivan Horbachevsky Ternopil National Medical University, Ministry of Health of Ukraine
CHANGES OF OXIDATIVELY MODIFIED PROTEINS IN THE EYES OF ANIMALS OF DIFFERENT SEXES WITH METABOLIC ASSOCIATED STEATOTIC LIVER DISEASE AND THE CORRECTIVE EFFECT OF INOSITOL' ON IT
Steatotic liver disease associated with metabolic dysfunction is a liver disease characterized by hepatic steatosis and at least one cardiometabolic risk factor without any other identifiable cause. Their prevalence increased by almost 30% from 1990 to 2019, and continues to grow. Changes associated with hepatocyte damage, inflammation, and various degrees of fibrosis are observed in the liver. These diseases are often complicated by accompanying metabolic diseases, including obesity, type 2 diabetes and hypertension, by disturbances in metabolic processes in the eye. Such complications are often considered as a hepatic manifestation of metabolic syndrome, their pathogenesis is not fully understood. Since a violation of the integrity of cells, inflammation, is noted, it is advisable to follow the mechanisms causing such changes. Among them is the peroxide oxidation of lipids and proteins. Recently, inositols have been used to treat steatotic liver disease associated with metabolic dysfunction. Purpose. To determine the features of changes in the content of oxidative modified proteins in homogenates of the eyes of rats with experimentally simulated metabolic associated steatotic liver disease (MASLD) and the influence of inositol isoforms on their content. Methods. Experiments were performed on 216 white rats of different sexes, at the time of withdrawal from the experiment they were 7.5-8 months old. The animals were divided into 9 groups: 1 - control, 2 - myo-inositol (MI), 3 - D-chiro inositol (DI), 4 - MASLD 2 months, 5 - MASLD 2 months - MI 2 months, 6 - MASLD 2 months - DI 2 months, 7 - MASLD 4 months, 8 - MASLD 4 months - MI 2 last months, 9 - MASLD 4 months - DI 2 last months. MASLD was induced by giving of 20% fructose solution (Fr) instead of drinking for 2 months in groups 4, 5 and 6, for 4 months in groups 7, 8 and 9. Inositols were administered intragastrically (MI - 400 mg/kg of weight, DI - 30 mg/kg of weight) after 2 months from the beginning of the simulation of MASLD. The content of oxidatively modified proteins (ОМП370, ОМП430) was determined in homogenates of the heart and eyes. The results. An increase in OMP was detected in males and females with MASLD. In groups 7, compared to 4, the changes are more pronounced. They are more significant in males. In groups 5 and 6, OMP370 increased in males and females and OMP430 decreased. In groups 8, 9 led to a decrease in OMP370 and OMP430 in males and females. Conclusions. 1. In case of experimentally simulated MASLD, the protein structures of the eyes are destroyed, which is evidenced by the growth of OMP. Longer consumption of fructose causes more damage. In 2and 4-month use of fructose, the changes are greater in males. 2. Correction or treatment of MASLD with myo-inositol and D-chiro-inositol during 2 months of fructose consumption and cessation of its drinking for the next 2 months causes an increase in OMP370 in males and females and a decrease in OMP430. 3. Correction or treatment of simulated MASLD with myo-inositol and D-chiro-inositol during 4 months of fructose consumption leads to a decrease in OM370 and OM430 in males and females.
Keywords: eye, oxidatively modified proteins, metabolic associated fatty liver disease, steatohepatosis, correction, inositol, sex.
Постановка проблеми
У світі наразі відмічено глобальну епідемію метаболічних захворювань і, зокрема, стеатотичної хвороби печінки, асоційованої з метаболічною дисфункцією, та стеатогепатиту, асоційованого з метаболічною дисфункцією, які є загрозливими для здоров'я людини. Незважаючи на досягнення в дослідженні їх патогенезу та лікування все ще є потреба в пошуку ефективніших методів лікування [1, 2].
Аналіз останніх досліджень і публікацій
Стеатотична хвороба печінки, пов'язана з метаболічною дисфункцією - це хвороба печінки, що характеризується стеатозом печінки та принаймні одним кардіометаболічним фактором ризику без будь-якої іншої ідентифікованої причини [3]. Згідно з останніми дослідженнями, глобальна їх поширеність збільшилася майже на 30% з 1990 по 2019 рік, і продовжує зростати, особливо в Латинській Америці, на Близькому Сході та в Північній Африці, Південній та Південно-Східній Азії, де показники вищі [4]. У печінці спостерігаються зміни, пов'язані з пошкодженням гепатоцитів, запаленням, різного ступеня фіброзу, спричиненого активацією зірчастих клітин печінки, цирозом, печінковою недостатністю і гепатоцелюлярною карциномою [5]. Доведено, що еволюція хвороби зумовлена вродженою імунною системою та ліпотоксичністю через порушення регуляції метаболізму ліпідів, що призводить до органеллярної дисфункції, запалення, аномальної активації внутрішньоклітинної передачі сигналів, гепатоцелюлярного пошкодження та загибелі клітин [5, 6]. Окрім дисліпідемії, ці хвороби часто ускладнюється іншими супутніми метаболічними захворюваннями, включаючи ожиріння, цукровий діабет 2 типу та гіпертензію [7]. У тому числі йде порушення і в інших органах, оскільки через печінку проходить уся кров. Тому такі ускладнення часто розглядають як печінковий прояв метаболічного синдрому. Незважаючи на певний прогрес у дослідженнях, їх патогенез до кінця не вивчений.
Оскільки відмічено порушення цілісності клітин, запалення, доцільним є послідкувати механізми, що спричинюють такі зміни. Серед них є пероксидне окиснення ліпідів та білків, про що відмічено у літературних джерелах [8]. Для лікування стеатотичної хвороби печінки, асоційованої з метаболічною дисфункцією останнім часом використовують інозитоли [9]. Тому дане дослідження є актуальним.
Мета статті
Визначити особливості змін вмісту окисно модифікованих протеїнів у гомогенатах очей щурів із експериментально змодельованою метаболічно асоційованою жировою хворобою печінки та вплив ізоформ інозитолу на їх вміст.
Матеріали і методи
Дослідження виконано на 108 білих щурах-самцях і 108 самицях лінії Вістар, яких утримували в одному приміщенні на стандартних раціоні та режимі віварію. Тварин поділили на 4 груп, по 24 щури у кожній. Розподіл представлено у таблиці 1.
Талиця 1
Розподіл експериментальних тварин, використаних в дослідах
№ групи |
Група спостереження |
Кількість тварин |
|
1 Контроль |
Інтактні білі щури. |
12 самців 12 самиць |
|
2 Міо-інозитол |
Тварини, яким 2 місяці вводили інтрагастрально міо-інозитол з розрахунку 400 мг/кг маси тварини. |
12 самців 12 самиць |
|
3 D-chiro-інозитол |
Тварини, яким протягом 2 місяців вводили інтрагастрально D-chiro-інозитол з розрахунку 30 мг/кг маси тварини. |
12 самців 12 самиць |
|
4 МАЖХП 2 місяці |
Метаболічно асоційована жирова хвороба печінки (МАЖХП), яку моделювали шляхом заміни води для пиття на 20 % розчин фруктози. Тривалість вживання фруктози становила 2 місяці. |
12 самців 12 самиць |
|
5 МАЖХП 2 місяці - Міо-інозитол |
МАЖХП, яку моделювали 2 місяці. Далі тваринам давали для пиття воду та вводили інтрагастрально міо-інозитол з розрахунку 400 мг/кг маси тварини протягом 2 місяців. |
12 самців 12 самиць |
|
6 МАЖХП 2 місяці - D-chiro-інозитол |
МАЖХП, яку моделювали 2 місяці. Далі тваринам давали для пиття воду та вводили інтрагастрально D-chiro-інозитол з розрахунку 30 мг/кг маси тварини протягом 2 місяців. |
12 самців 12 самиць |
|
7 МАЖХП 4 місяці |
МАЖХП, яку моделювали шляхом заміни води для пиття на 20 % розчин фруктози. Тривалість вживання фруктози становила 4 місяці. |
12 самців 12 самиць |
|
8 МАЖХП 4 місяці - Міо-інозитол |
МАЖХП, яку моделювали 4 місяці. Через 2 місяці з початку експерименту тваринам вводили інтрагастрально міо-інозитол з розрахунку 400 мг/кг маси тварини протягом 2 місяців (до кінця досліду). |
12 самців 12 самиць |
|
9 МАЖХП 4 місяці - D-chiro-інозитол |
МАЖХП, яку моделювали 4 місяці. Через 2 місяці з початку експерименту тваринам вводили інтрагастрально D-chiro-інозитол з розрахунку 30 мг/кг маси тварини протягом 2 місяців (до кінця досліду). |
12 самців 12 самиць |
|
Усього |
216 щурів |
Експериментальний стеатогепатоз викликали шляхом давання тваринам 2, 3 і 4 груп замість пиття протягом 4 місяців 20 % розчин фруктози [10]. Через 2 місяці від початку моделювання метаболічно асоційованої жирової хвороби печінки (експериментального стеатогепатозу) вводили інтрагастрально протягом 2 місяців порошок міо-інозитолу (фірма “Sandoz”), розведений на воді, з розрахунку 400 мг/кг маси тварини (3 група тварин) і D-chiro-інозитол з перерахунку на інозитол 30 мг/кг маси тварини (4 група тварин) [11]. Розвиток експериментального стеатогепатозу підтвердили морфологічно.
Евтаназію щурів у всіх експериментах проводили шляхом тотального кровопускання з серця після попереднього тіопентало-натрієвого наркозу (60 мг-кг-1 маси тіла тварини внутрішньоочеревенно).
Проводили морфологічно забір очей, з яких готували 10 % гомогенати, де визначали вміст окисно-модифікованих протеїнів [12].
Усі експерименти проводили у першій половині дня в спеціально відведеному приміщенні при температурі 18-22 оС, відносній вологості 4060 % і освітленості 250 лк. Досліди виконано з дотриманням основних положень GLP (1981 р.), правил проведення робіт з використанням експериментальних тварин (2002 р.), норм Конвенції Ради Європи про охорону хребетних тварин, що використовуються для досліджень та інших наукових цілей (Страсбург, 18.03.1986 р.), Директиви ЄЕС № 609 від 24.11.1986 р. і наказу МОЗ України № 281 від 01.11.2000 р., Закону України “Про захист тварин від жорстокого поводження” (14.03.2006 р.), етичного кодексу ученого України (2009 р.), Біоетичної експертизи доклінічних та інших наукових досліджень, що використовуються на тваринах (Київ, 2006 р.), Рекомендації Міжнародного Комітету Редакторів Медичних Журналів (ICMJE), Директиви Європейського Союзу 2010/10/63Е4. Комісією з біоетики Тернопільського національного медичного університету імені І. Я. Горбачевського МОЗ України (протокол № 72 від 06 січня 2024 р.) порушень етичних норм при проведенні науково-дослідної роботи не виявлено.
Одержані експериментальні дані статистично обробляли методами варіаційної статистики. Статистичну обробку цифрових даних здійснювали за допомогою програмного забезпечення програми Bio Stat, AnalystSoft Inc. (ліцензійна версія комп'ютерної програми BioStat, AnalystSoft Inc., версія 6 (США)). Обрахунки проводили за допомогою непараметричних методів - критерію Крускала-Уоліса та непараметричного варіанту критерію НьюменаКейлса, визначали середнє арифметичне (М), стандартну похибку середнього арифметичного (о). Відмінність між середніми арифметичними величинами вважали достовірною при значенні р < 0,05.
Виклад основного матеріалу
У контрольної групи тварин у самців, порівняно з самицями, не відмічено різниці показників ОМП370 і ОМП430. (таблиця 2).
Міо-інозитол призвів до зростання вмісту ОМП. У самців ОМП370 збільшилися на 18,9 % (р<0,001), ОМП430 - на 22,1 % (р<0,001), у самиць - на % (р<0,01) і на 31,6 % (р<0,001), відповідно. У самців, порівняно з самицями, відмічено більші показники ОМП370 на 11,5 % (р<0,001) і менші на % (р<0,01) значення ОМП430.
Таблиця 2
Зміни вмісту окисно-модифікованих протеїнів у гомогенатах очей щурів різної статі із метаболічно асоційованою стеатотичною хворобою печінки при дії ізоформ інозитолу, ммоль/г білка (M ± о, n=12)
Група тварин |
Окисно-модифіковані протеїни |
||
ОМП370 |
ОМП430 |
||
Самці |
|||
1 Контроль |
0,212 ± 0,008 |
0,217 ± 0,008 |
|
2 Міо-інозитол |
0,252 ± 0,005 * |
0,265 ± 0,003 * |
|
3 D-chiro-інозитол |
0,231 ± 0,025 |
0,262 ± 0,010 * |
|
4 МАЖХП 2 місяці |
1,147 ± 0,012 * |
1,466 ± 0,011 * |
|
5 МАЖХП 2 місяці - Міоінозитол |
1,535 ± 0,063 *,# |
1,179 ± 0,055 *,# |
|
6 МАЖХП 2 місяці - D-chiroінозитол |
1,527 ± 0,060 *,# |
1,155 ± 0,031 *,# |
|
7 МАЖХП 4 місяці |
1,197 ± 0,040 * |
1,787 ± 0,181 *,## |
|
8 МАЖХП 4 місяці - Міоінозитол |
0,745 ± 0,022 *,#,** |
0,900 ± 0,061 *,#,** |
|
9 МАЖХП 4 місяці - D-chiroінозитол |
0,729 ± 0,022 *,# |
0,750 ± 0,020 *,#,** |
|
Самиці |
|||
1 Контроль |
0,207 ± 0,003 |
0,215 ± 0,003 |
|
2 Міо-інозитол |
0,223 ± 0,004 *,* |
0,283 ± 0,007 *,* |
|
3 D-chiro-інозитол |
0,227 ± 0,024 |
0,262 ± 0,006 *,** |
|
4 МАЖХП 2 місяці |
0,442 ± 0,009 *,* |
0,500 ± 0,007 *,* |
|
5 МАЖХП 2 місяці - Міоінозитол |
0,626 ± 0,015 *,#,* |
0,481 ± 0,008 *,#,* |
|
6 МАЖХП 2 місяці - D-chiroінозитол |
0,652 ± 0,023 *,#,* |
0,473 ± 0,023 * |
|
7 МАЖХП 4 місяці |
1,152 ± 0,008 *,## |
1,252 ± 0,020 *,*,## |
|
8 МАЖХП 4 місяці - Міоінозитол |
0,668 ± 0,003 *,#,* |
0,720 ± 0,026 *,#,* |
|
9 МАЖХП 4 місяці - D-chiroінозитол |
0,571 ± 0,005 *,#,*,** |
0,665 ± 0,005 *,#,*,** |
|
Примітки.: * - статистично вірогідні відмінності із контролем; # - статистично вірогідні відмінності з МАЖХП відповідного терміну споживання фруктози; * - статистично вірогідні відмінності відносно самців відповідної групи; ** - статистично вірогідні відмінності відносно групи з міо-інозитолом у межах груп 1-3, 4-6, 7-9; ## - статистично вірогідні відмінності відносно групи, яка вживала фруктозу 2 місяці. |
D-chiro-інозитол призвів до зростання вмісту ОМП430 у самців на 20,7 % (р<0,001), у самиць - на 21,9 % (р<0,001). У самців, порівняно з самицями, показники ОМП статистично достовірно не відрізнялися. Порівняно з показниками, отриманими після введення міо-інозитолу, тільки у самиць були меншими на 7,4 % (р<0,01) показники ОМП430.
Моделювання метаболічно асоційованої стеатотичної хвороби печінки навіть через 2 місяці після припинення споживання фруктози, спричинило підвищення ОМП. У самців, порівняно з контрольною групою, ОМП370 підвищилися у 5,4 раза (р<0,001), ОМП430 - у 6,8 раза (р<0,001). У самиць, порівняно з контрольною групою, ОМП370 підвищилися у 2,1 раза (р<0,001), ОМП430 - у 2,3 раза (р<0,01). У самців, порівняно з самицями, відмічено більші на 61,5 % (р<0,001) значення ОМП370 і на 65,9 % (р<0,001) показники ОМП430.
Міо-інозитол, який вводили з лікувальною метою, призвів у самців до підвищення вмісту ОМП370 на 33,8 % (р<0,001) і зменшення ОМП430 на 19,6 % (р<0,001). Порівняно з контролем ОМП були вищими: ОМП370 - у 7,2 раза (р<0,001), ОМП430 - у 5,4 раза (р<0,001). У самиць даної групи, порівняно з 4 групою, вміст ОМП370, зріс на 41,6 % (р<0,001), а ОМП430 знизився на 3,8 % (р<0,05). Порівняно з контролем у самиць також залишалися вищими ОМП: ОМП370 - у 3,0 рази (р<0,001), ОМП430 - у 2,2 раза (р<0,001). У самців, порівняно з самицями, були більші на 59,2 % (р<0,001) показники ОМП370 і на стільки ж відсотків - ОМП430.
D-chiro-інозитол, який вводили з лікувальною метою, також призвів у самців до підвищення вмісту ОМП370 на 33,1 % (р<0,001) і зменшення ОМП430 на 21,2 % (р<0,001). Порівняно з контролем ОМП були вищими: ОМП370 - у 7,2 раза (р<0,001), ОМП430 - у 5,3 раза (р<0,001). У самиць даної групи, порівняно з 4 групою, вміст ОМП370, зріс на 47,5 % (р<0,001), а ОМП430 знизився на 5,4 % (р<0,02). Порівняно з контролем у самиць також залишалися вищими ОМП: ОМП370 - у 3,1 раза (р<0,001), ОМП430 - у 2,2 раза (р<0,001). У самців, порівняно з самицями, відмічено більші на 57,3 % (р<0,001) показники ОМП370 і на 59,0 % (р<0,001) - ОМП430.
Моделювання метаболічно асоційованої стеатотичної хвороби печінки протягом 4 місяців споживання фруктози, спричинило підвищення ОМП. У самців, порівняно з контрольною групою, ОМП370 зросли у 5,6 раза (р<0,001), ОМП430 - у 8,2 раза (р<0,001). У самиць, порівняно з контрольною групою, ОМП370 підвищилися у 5,6 раза (р<0,001), ОМП430 - у 5,8 раза (р<0,001). У самців, порівняно з самицями, були більші на 29,9 % (р<0,001) значення ОМП430.
Порівняно з групою, яка вживала для пиття фруктозу тільки 2 місяці, у самців виявилися достовірно більшими на 21,9 % (р<0,001) значення ОМП430, а у самиць були більшими ОМП370 у 2,6 раза (р<0,001) і ОМП430 - у 2,5 раза (р<0,001).
Міо-інозитол, який вводили з профілактичною метою, призвів до зменшення вмісту ОМП. У самців ОМП370 знизилися на 37,8 % (р<0,001), ОМП430 - на 49,6 % (р<0,001). Порівняно з контролем залишалися вищими усі досліджувані показники: ОМП370 - у 3,5 раза (р<0,001), ОМП430 - у 4,1 раза (р<0,001). У самиць даної групи, порівняно із самицми, яким 4 місяці моделювали стеатогепатоз, ОМП370 знизилися на 42,0 % (р<0,001), ОМП430 - на 42,5 % (р<0,001). Порівняно з контролем у самиць залишалися вищими ОМП370 - у 3,2 раза (р<0,001), ОМП430 - у 3,3 раза (р<0,001). У самців, порівняно з самицями, ОМП370 були більші на 10,3 % (р<0,001), ОМП430 - на 20,0 % (р<0,001).
Порівняно з групою тварин із стеатогепатозом, які вживали фруктозу тільки 2 місяці і лікувалися міо-інозитолом, у самців виявилися меншими на 51,5 % (р<0,001) ОМП370 і на 23,7 % (р<0,001) - ОМП430, а у самиць були вищими значення ОМП370 на 51,1 % (р<0,001) і ОМП430 - на 49,7 % (р<0,001).
D-chiro-інозитол, який вводили з профілактичною метою, також призвів до зменшення вмісту ОМП. У самців ОМП370 знизилися на 39,1 % (р<0,001), ОМП430 - на 58,0 % (р<0,001). Порівняно з контролем залишалися вищими усі досліджувані показники: ОМП370 - у 3,4 раза (р<0,001), ОМП430 - у 3,5 раза (р<0,001). У самиць, яких лікували D-chiro-інозитолом, порівняно з нелікованою групою, ОМП370 знизилися на 50,4 % (р<0,001), ОМП430 - на 46,9 % (р<0,001). Порівняно з контролем у самиць залишалися вищими ОМП370 у раза (р<0,001), ОМП430 - у 3,1 раза (р<0,001). У самців, порівняно з самицями, ОМП370 були більші на 21,7 % (р<0,001), ОМП430 - на 11,3 % (р<0,001). Порівняно з показниками, отриманими після введення міоінозитолу, у самців були менші показники тільки ОМП430 на 20,0 % (р<0,001), а у самиць виявилися нижчими значення ОМП370 на 14,5 % (р<0,001) і ОМП430 на 7,6 % (р<0,01).
Порівняно з групою тварин із стеатогепатозом, які вживали фруктозу тільки 2 місяці і лікувалися D-chiro-інозитолом, у самців виявилися меншими на 34,6 % (р<0,001) ОМП370 і на 35,1 % (р<0,001) - ОМП430, а у самиць були меншими значення ОМП370 на 12,4 % (р<0,001) і вищими показники ОМП430 - на 40,6 % (р<0,001).
Отже, пиття розчину фруктози протягом 2 і 4 місяців спричинює розвиток карбонільного стресу в очах тварин. Накопичення ОМП залежить від тривалості вживання фруктози та статі. Міо-інозитол і D-chiro-інозитол, які вживали як з лікувальною, так і з профілактичною метою, викликали зменшення продуктів ОМП, але вони не досягали рівня контрольних тварин. Ефективнішим виявилося вживання інозитолів на розвиток карбонільного стресу з профілактичною метою. Накопичення в оці ОМП370, яке спостерігається при припиненні вживання фруктози і лікуванні інозитолами, може вказувати на призводити до порушення проведення нервових імпульсів, у той час як зниження ОМП430 можна розцінювати як компенсаторний механізм, альтернативне джерело енергії для клітин в умовах гіпоксії. Застосування інозитолів при продовженні споживання фруктози, як єдиного джерела пиття, спричинило кращий ефект щодо зниження вмісту ОМП, порівняно з групами, які припинили пити розчин фруктози. Можливо, інозитоли проявляють такий ефект тільки в очах, і діють тільки при значному накопиченні в них ОМП. Таке пояснення слід перевірити на морфологічних препаратах ока щурів.
Висновки
1. При експериментально змодельованій метаболічно асоційованій жировій хворобі печінки руйнуються білкові структури очей, про що свідчить зростання окисно модифікованих протеїнів. Триваліше споживання фруктози спричинює більше пошкодження. При 2і 4-місячному вживанні фруктози зміни більші у самців.
2. Корегування або лікування змодельованої метаболічно асоційованої жирової хвороби печінки міо-інозитолом і D-chiro-інозитолом при 2місячному вживанні фруктози і припиненні її пиття наступні 2 місяці, викликає зростання вмісту альдегідних похідних ОМП370 у самців і самиць і зниження вмісту кетонових похідних ОМП430.
3. Корегування або лікування змодельованої метаболічно асоційованої жирової хвороби печінки міо-інозитолом і D-chiro-інозитолом при 4-місячному вживанні фруктози, призводить до зменшення ОМП370 і ОМП430 у самців і самиць.
Перспективи подальших досліджень. У подальшому буде проведено морфологічне дослідження структур ока щурів із експериментально змодельованою метаболічно асоційованою жировою хворобою печінки.
Література
1. Li, W., & Yu, L. (2024). Role and therapeutic perspectives of extracellular vesicles derived from liver and adipose tissue in metabolic dysfunction-associated steatotic liver disease. Artif Cells Nanomed. Biotechnol., 52(1), 355-369. doi: 10.1080/21691401.2024.2360008.
2. Genazzani, A.D., Battipaglia, C., Rusce, L., Prampolini, G., Aio, C., Ricciardiello, F., et al. (2024). Alpha lipoic acid administration improved both peripheral sensitivity to insulin and liver clearance of insulin reducing potential risk of diabetes and nonalcoholic fatty liver disease in overweight/obese PCOS patients. Gynecol. Endocrinol, 40(1), 2341701. doi: 10.1080/09513590. 2024.2341701.
3. Rinella, M.E., Lazarus, J.V., Ratziu, V., Francque, S.M., Sanyal, A.J., Kanwal, F. et al. (2023). A multisociety Delphi consensus statement on new fatty liver disease nomenclature. Hepatology, 78(6), 1966-1986. doi: 10.1097/hep.0000000000000520.
4. Younossi, Z.M., Golabi, P., Paik, J.M., Henry, A., Van Dongen, C., & Henry, L. (2023). The global epidemiology of nonalcoholic fatty liver disease (NAFLD) and nonalcoholic steatohepatitis (Nash): a systematic review. Hepatology, 77(4), 1335-1347. doi: 10.1097/hep.0000000000000004.
5. Parthasarathy, G., Revelo, X., & Malhi, H. (2020). Pathogenesis of nonalcoholic steatohepatitis: an overview. Hepatol. Commun., 4(4), 478-492. doi: 10.1002/hep4.1479.
6. Geng, Y., Faber, K.N., De Meijer, V.E., Blokzijl, H., & Moshage, H. (2021). How does hepatic lipid accumulation lead to lipotoxicity in non-Alcoholic fatty liver disease? Hepato. Int., 15(1), 21-35. doi: 10.1007/s12072-020-10121-2.
7. Henry, L., Paik, J., & Younossi, Z.M. (2022). Review article: the epidemiologic burden of non-alcoholic fatty liver disease across the world. Aliment. Pharmacol. Ther., 56(6), 942-956. doi: 10.1111/apt.17158.
8. Wang, J., Jiang, Y., Jin, L., Qian, C., Zuo, W., Lin, J. et al. (2024). Alantolactone attenuates high-fat diet-induced inflammation and oxidative stress in non-alcoholic fatty liver disease. Nutr. Diabetes, 14(1), 41. doi: 10.1038/s41387-024-00300-7.
9. Rostami, S., Arefhosseini, S., Tutunchi, H., Khoshbaten, M., & Ebrahimi-Mameghani, M. (2023). Does myo-inositol supplementation influence oxidative stress biomarkers in patients with non-alcoholic fatty liver disease? Food Sci. Nutr., 12(2), 1279-1289. doi: 10.1002/fsn3.3842.
10. Костюк, О.А., Денефіль, О.В., & Головата Т.К. (2018). Зміни біохімічних показників у крові високота низькоемоційних щурів при етаноловому гепатозі. Медична та клінічна хімія, 20(3), 125-132. doi.org/10.11603/mcch.2410-681X.2018.v0.i3.957812
11. Bevilacqua, A., Dragotto, J., Giuliani, A., Bizzarri, M. & Bevilacqua, A. (2019). Myoinositol and D-chiro-inositol (40:1) reverse histological and functional features of polycystic ovary syndrome in a mouse model. J. Cell Physiol., 234, 9387-9398. doi: 10.1002/jcp.27623
12. Влізло, В.В., Федорук, Р.С., & Ратич, І.Б. (2012). Лабораторні методи досліджень у біології, тваринництві та ветеринарній медицині: довідник. Львів: СПОЛОМ., 764.
References
1. Li, W., & Yu, L. (2024). Role and therapeutic perspectives of extracellular vesicles derived from liver and adipose tissue in metabolic dysfunction-associated steatotic liver disease. Artif. Cells Nanomed. Biotechnol., 52(1), 355-369.
2. Genazzani, A.D., Battipaglia, C., Rusce, L., Prampolini, G., Aio, C., Ricciardiello, F., et al. (2024). Alpha lipoic acid administration improved both peripheral sensitivity to insulin and liver clearance of insulin reducing potential risk of diabetes and nonalcoholic fatty liver disease in overweight/obese PCOS patients. Gynecol. Endocrinol., 40(1), 2341701.
3. Rinella, M.E., Lazarus, J.V., Ratziu, V., Francque, S.M., Sanyal, A.J., Kanwal, F. et al. (2023). A multisociety Delphi consensus statement on new fatty liver disease nomenclature. Hepatology, 78(6), 1966-1986.
4. Younossi, Z.M., Golabi, P., Paik, J.M., Henry, A., Van Dongen, C., & Henry, L. (2023). The global epidemiology of nonalcoholic fatty liver disease (NAFLD) and nonalcoholic steatohepatitis (Nash): a systematic review. Hepatology, 77(4), 1335-1347.
5. Parthasarathy, G., Revelo, X., & Malhi, H. (2020). Pathogenesis of nonalcoholic steatohepatitis: an overview. Hepatol. Commun., 4(4), 478-492.
6. Geng, Y., Faber, K.N., De Meijer, V.E., Blokzijl, H., & Moshage, H. (2021). How does hepatic lipid accumulation lead to lipotoxicity in non-Alcoholic fatty liver disease? Hepato. Int., 15(1), 21-35.
7. Henry, L., Paik, J., & Younossi, Z.M. (2022). Review article: the epidemiologic burden of non-alcoholic fatty liver disease across the world. Aliment. Pharmacol. Ther., 56(6), 942-956.
8. Wang, J., Jiang, Y., Jin, L., Qian, C., Zuo, W., Lin, J. et al. (2024). Alantolactone attenuates high-fat diet-induced inflammation and oxidative stress in non-alcoholic fatty liver disease. Nutr. Diabetes., 14(1), 41.
9. Rostami, S., Arefhosseini, S., Tutunchi, H., Khoshbaten, M., & Ebrahimi-Mameghani, M. (2023). Does myo-inositol supplementation influence oxidative stress biomarkers in patients with non-alcoholic fatty liver disease? Food Sci. Nutr., 12(2), 1279-1289. doi: 10.1002/fsn3.3842.
10. Kostyuk, O.A., Denefil, O.V, & Holovata, T.K. (2018). Zminy biokhimichnykh pokaznykiv u krovi vysokota nyzkoemotsijnykh shchuriv pry еtanolovomu hepatozi. [Changes in biochemical parameters in the blood of highand low-emotional rats with ethanol hepatosis]. Medychna i klinichna khimija--Medical and clinical chemistry, 20(3), 125-132. [in Ukrainian].
11. Bevilacqua, A., Dragotto, J., Giuliani, A., Bizzarri, M. & Bevilacqua, A. (2019). Myoinositol and D-chiro-inositol (40:1) reverse histological and functional features of polycystic ovary syndrome in a mouse model. J. Cell Physiol., 234, 9387-9398.
12. Vlizlo, V.V., Fedoruk, R.S., & Ratych, I.B. (2012). Laboratorni metody doslijen u biolohiji ta veterenarnij medycyns: dovidnyk. Lviv: SPOLOM. [in Ukrainian].
Размещено на Allbest.ru
...Подобные документы
Характеристика білків позаклітинного матриксу печінки. Порушення структури еластину. Будова та синтез молекули колагену. Стелатні клітини печінки як основні продуценти компонентів позаклітинного матриксу печінки. Накопичення та зберігання вітаміну А.
курсовая работа [1,1 M], добавлен 25.03.2013Розгляд питання про вплив генетично модифікованих організмів на людство. Використання методів геної модіфікації для вирішення проблем з промисловим забрудненням екології. Експериментальні дані про негативну дію ГМО на рослини, організми тварин та людини.
реферат [15,9 K], добавлен 10.05.2012Особливості окисно-відновних реакцій в організмі людини. Відмінність окисно-відновних реакцій в живій та неживій природі. Взаємозв’язок енергетичного та пластичного обміну: розкладання вуглеводів в організмі, обмін тригліцеридів, окиснення білків.
курсовая работа [1,9 M], добавлен 21.09.2010Вміст цинку у земній корі і грунті. Концентрації і значення цинку у живій речовині. Характеристика проявів патологічних змін від нестачі та надлишку вмісту кальцію в організмах людини та рослин. Передозування цинку у кормах тварин і його наслідки.
курсовая работа [5,7 M], добавлен 05.05.2015Розвиток сучасної біотехнології, використання її методів у медицині. Історія виникнення генетично-модифікованих організмів. Три покоління генетично модифікованих рослин. Основні ризики використання ГМО на сьогодні. Аргументи прихильників на його користь.
курсовая работа [81,7 K], добавлен 15.01.2015Характер зміни вмісту нітратів у фотоперіодичному циклі у листках довгоденних і короткоденних рослин за сприятливих фотоперіодичних умов. Фотохімічна активність хлоропластів, вміст никотинамидадениндинуклеотидфосфату у рослин різних фотоперіодичних груп.
автореферат [47,7 K], добавлен 11.04.2009Вплив попереднього періодичного помірного загального охолодження щурів-самців у віці 3 та 6 місяців на формування та наслідки емоційно-больового стресу при визначенні функціонального стану церебральних механізмів регуляції загальної активності.
автореферат [58,6 K], добавлен 12.02.2014Вивчення середовища для виробництва білкових концентратів із водоростей, бактерій, рослин, дріжджів та грибів. Огляд ферментаторів для стерильного культивування мікроорганізмів. Аналіз флотації, сепарування, випарювання й сушіння для одержання протеїнів.
дипломная работа [126,7 K], добавлен 07.05.2011Вільні амінокислоти у регуляторних і адаптаційних процесах організму. Надходження важких металів і кадмію та пошкодження макромолекул та надмолекулярних компонентів клітини. Вплив кадмію сульфату на азотний і вуглеводний обмін в організмі щурів.
автореферат [46,9 K], добавлен 09.03.2009Основні етапи створення генетично модифікованих організмів. Експресія генів у трансформованій клітині. Селекція трансформованого біологічного матеріалу (клону) від нетрансформованого. Перспективні методи рішення проблеми промислових забруднювачів.
презентация [5,1 M], добавлен 05.03.2014ГМО — організми, генетичний матеріал яких був змінений штучно, на відміну від селекції або природної рекомбінації. Історія виникнення генетично модифікованих організмів, методи отримання, екологічні ризики. Вплив трансгенів на стан здоров'я людства.
реферат [22,4 K], добавлен 19.11.2010Електричний скат звичайний (Torpedo marmorata): місце поширення, маса, довжина, харчування та розмноження. Химероподібні як глибоководні морські придонні риби. Спільне та відмінне у Chimaera та Hydrolagus. Цілющі властивості жиру з печінки химер.
реферат [2,4 M], добавлен 26.08.2013Накопичення продуктів вільнорадикального окислення ліпідів і білків. Ефективність функціонування ферментів першої лінії антиоксидантного захисту. Вільнорадикальні процеси в мозку при експериментальному гіпотиреозі в щурів при фізичному навантаженні.
автореферат [84,7 K], добавлен 20.02.2009Кальцій як біологічний елемент, його роль для здоров'я людини. Функції та фізіологічні перетворення кальцію в організмі. Клінічні прояви і вплив на структури вмісту кальцію в організмі, гіпокальціємічні стани: лікування і профілактика. Препарати кальцію.
курсовая работа [47,4 K], добавлен 21.09.2010Теоретичні основи отруєння і взаємодія зоотоксинів на організм живих істот. Проблеми і науковий пошук шляхів вирішення морфолого–біологічних особливостей гадюки степової та вплив отрути на організм людини. Перша допомога від укусів отруйних тварин.
контрольная работа [691,6 K], добавлен 26.07.2014Морфологічні та біохімічні зміни в організмі гідробіонтів за дії пестицидів. Залежність стійкості риб до токсикантів від температури середовища та пори року. Вплив гідрохімічних показників при визначенні токсичного ефекту. Патологоанатомічні зміни у риби.
курсовая работа [71,5 K], добавлен 22.12.2014Біоритми як загальні властивості живого. Структурні елементи біоритмів, їх класифікація. Поведінкові реакції тварин і методи їх вивчення. Методика вироблення штучного циркадного біоритму у самців щурів лінії Вістар. Проведення тесту "Відкрите поле".
дипломная работа [226,2 K], добавлен 21.03.2011Первинні та вторинні статеві ознаки. Ознаки, залежні від статі. Типи хромосомного визначення статі, поняття гіногенезу і гібридогенезу. Роль середовища у визначенні статі. Балансова теорія Бріджеса. Первинне та вторинне нерозходження Х-хромосом.
презентация [3,5 M], добавлен 28.12.2013Характеристика вітамінів: будова, властивості, поширення. Фізіологічна роль вітамінів у життєдіяльності рослин. Хімічні формули вітамінів. Роль аскорбінової кислоти і її участь в окисно-відновних процесах. Стероли.
реферат [90,6 K], добавлен 02.07.2007Основні джерела антропогенного забруднення довкілля. Вплив важких металів на фізіолого-біохімічні процеси рослин, зміни в них за впливу полютантів. Структура та властивості, функції глутатіон-залежних ферментів в насінні представників роду Acer L.
дипломная работа [950,6 K], добавлен 11.03.2015