Спряжені єнаміни в синтезі фосфоровмісних гетероциклів

Размещено на http://www.allbest.ru

Размещено на http://www.allbest.ru

НАЦІОНАЛЬНА АКАДЕМІЯ НАУК УКРАЇНИ

ІНСТИТУТ ОРГАНІЧНОЇ ХІМІЇ

02.00.08 - Хімія елементоорганічних сполук

АВТОРЕФЕРАТ

дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата хімічних наук

Спряжені єнаміни в синтезі фосфоровмісних гетероциклів

Довгополий Сергій Іванович

Київ - 1998

Дисертацією є рукопис.

Робота виконана у відділі хімії фосфороорганічних сполук Інституту органічної хімії Національної Академії Наук України.

Науковий керівник: доктор хімічних наук Толмачов Андрій Олексійович

Інститут органічної хімії НАН України, м. Київ, старший науковий співробітник

Офіційні опоненти: доктор хімічніх наук, професор

Драч Борис Сергійович, Інститут біоорганічної хімії та нафтохімії НАН України, м. Київ, завідуючий відділом

кандидат хімічніх наук Демченко Анатолій Михайлович, Чернігівський педагогічний університет, кафедра хімії, м.Чернігів, доцент

Провідна установа: Київський національний університет ім. Тараса Шевченка, кафедра органічної хімії, міністерство освіти, м. Київ

Захист дисертації відбудеться “15” квітня 1999 р. о 14 годині на засіданні спеціалізованної вченої ради Д 26.217.01 при Інституті органічної хімії НАН України за адресою: 252660, Київ-94, вул. Мурманська, 5.

З дисертацією можна ознайомитись в науковій бібліотеці Інституту органічної хімії НАН України.

Автореферат розісланий “ 12 ” березня 1999 р.

Вчений секретар спеціалізованої вченої ради

Доктор хімічних наук, професор ______________________Фещенко Н.Г.

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність теми. Серед різних галузей хімії органічних сполук фосфору, які бурхливо розвиваються в останні десятиліття, визначне місце займає хімія його циклічних похідних. Так, в монографії Ф.Манна видання 1950 року, присвяченій хімії гетероциклічних похідних фосфору, арсену, стибію і бісмуту, розгляд циклічних сполук фосфору займає тільки 15 сторінок, де описано 11 циклічних систем. У другому виданні 1970 року цієї монографії вказаний розділ займав уже 351 сторінку з описом 90 вибраних циклів із 150 відомих. Бурхливе зростання досліджень таких фосфорорганічних сполук продовжується до наших днів, що відображено в багатьох оглядах та в монографії Л. Квіна, де звертається особлива увага на циклічні системи з атомом фосфору, який зв'язаний з одним або двома атомами вуглецю. Такі системи досить стійкі до гідролізу і більше нагадують за своїми властивостями класичні азот- та сірковмісні гетероцикли. Однак вони мало доступні та потребують особливих методів синтезу.

За останні дисятиліття розроблено зручні методи Csp2-фосфорилювання галогенідами фосфору(III) електронозбагачених ненасичених сполук. Найбільш реакційноздатні з них мають у своїх молекулах єнамінний фрагмент. Було цікаво використати ці методи також і для гетероциклізацій ненасичених сполук галогенідами фосфору(III). Для отримання п'яти- чи шестичленних ненасичених фосфоровмісних циклів вихідна органічна сполука повинна мати в своїй молекулі ненасичений ланцюг з чотирьох або п'яти атомів, який може починатися високонуклеофільним єнамінним sp2-гібридизованим -атомом вуглецю, а закінчуватися іншим нуклеофільним центром на атомі вуглецю або азоту. Таким чином, загальним фрагментом сполук, що циклізуються, буде фрагмент єнаміну, кон'югований з подвійним зв'язком С=N чи С=С, тобто фрагмент спряженого єнаміну. Продуктами таких перетворень можуть бути фосфоровмісні гетероцикли з одним або двома зв'язками вуглець-фосфор. Тому розроблення зручних методів їх отримання є, на наш погляд, актуальним.

Метою роботи є розроблення зручних методів гетероциклізацій галогенідами тривалентного фосфору ненасичених органічних сполук з фрагментами спряжених єнамінів, а також вивчення властивостей отриманих фосфоровмісних гетероциклів. Об'єктами для циклізацій ми використали ряд доступних єнаміногідразонів, єнаміногетерилімінів і N-вінілпіролів.

Наукова новизна. Вперше показано, що методи С-фосфорилювання спряжених єнамінів галогенідами тривалентного фосфору в присутності основ можуть бути використані для синтезу широкого ряду фосфоровмісних п'яти- та шестичленних гетероциклів, спряжених з єнамінним фрагментом. В результаті вдалося розробити загальні методи синтезу фосфолінів і фосфінінів із зв'язком P(III)-Hlg. Знайдено, що іонізація зв'язку P-Hlg 1,2,3-діазафосфолінів у розчинах зумовлена введенням в склад молекул електронодонорного фрагменту єнаміна.

Апробація роботи. Результати роботи доповідались на XIII Міжнародній конференції з хімії фосфору (Єрусалим, 1995 р.), XIV Міжнародній конференції з хімії фосфору (Цінцінаті, 1998 р.), XVII Українській конференції з органічної хімії (Харків, 1995 р.), XVIII Українській конференції з органічної хімії (Дніпропетровськ, 1998 р.).

Публікації. За матеріалами дисертаційної роботи опубліковано 4 статті. єнамін фосфоровмісний гетероцикл

Структура та обсяг роботи. Дисертація викладена на 129 сторінках і складається із вступу, трьох розділів, висновків, списку літератури, що містить 89 найменувань. В роботі є 18 таблиць.

Перший розділ дисертації присвячений узагальненню і аналізу методів синтезу фосфоровмісних циклів за реакціями галогенідів тривалентного фосфору з ненасиченими сполуками, що проходять без зміни валентності атома фосфору. Власні дослідження викладено в наступних двох розділах.

В другому розділі відображені результати дослідження реакцій галогенідів тривалентного фосфору з єнаміногідразонами і єнаміногетерилімінами, що приводять до 1,2,3-діазафосфолінів і 1,3,4-діазафосфінінів, та вивчені їх хімічні властивості.

В третьому розділі описані гетероциклізації галогенідами тривалентного фосфору єнаміногетерилімінів та N-вінілпіролів за участю двох атомів вуглецю, що приводять до утворення азафосфолів, азафосфінінів і біс-фосфорильованих N-вінілпіролів. В цьому розділі описані також хімічні властивості нових гетероциклів.

Конкретний особистий внесок дисертанта. Експериментальна частина роботи, аналіз спектральних досліджень та встановлення будови синтезованих сполук здійснені особисто здобувачем.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ РОБОТИ

Гетероциклізації галогенідами фосфору(III) за участю атомів вуглецю та азоту спряжених єнамінів.

У відділі хімії ФОС НАНУ нагромаджено великий досвід фосфорилювання ациклічних і гетероциклічних єнамінів, в тому числі промислово доступного 1,3,3-триметил-2-метиленіндоліну. Фосфорильовані похідні останнього, як було встановлено раніше, стабільні та можуть бути виділені в індивідуальному стані. Можна було припустити, що і більш складні фосфорильовані похідні цього єнаміну будуть стабільними сполуками. Тому об'єктами CPN-циклізацій нами були вибрані гідразони -форміл-1,3,3-триметил-2-метиленіндоліну (5), який містить два нуклеофільні центри - єнамінний атом вуглецю та атом азоту гідразонної групи.

Реакція гідразонів (5) з трихлоридом або трибромідом фосфору в розчині дихлорметану або піридину в присутності триетиламіну при 200С проходить за декілька хвилин з утворенням діазафосфолінів (6,7). Реакції гідразону (5 а) з фенілдихлорфосфіном та тіооксидом трихлориду фосфору йдуть значно повільніше і завершуються відповідно за 24 і 72 години з утворенням сполук (8,9). Таким чином, продукти вказаних перетворень містять цикл 1,2,3-діазафосфоліну, спряжений з єнамінним фрагментом. Тут і далі склад усіх нових сполук підтверджено даними элементного аналізу, а структура - спектральними даними (ЯМР 1Н, 31Р, 13С) та хімічними перетвореннями. Спектри ЯМР 1Н,13С знімалися в CDCl3, ЯМР 31Р - в дихлорметані.

Можна було очікувати, що фосфорилювання гідразону (10), що містить диметиламіногрупу, галогенідами тривалентного фосфору буде проходити виключно за участю єнамінного атома вуглецю. Однак виявилось, що гідразон (10) практично миттєво реагує з трибромідом фосфору в розчині піридину з утворенням діазафосфоліну (11). Таким чином, в цьому випадку С-фосфорилювання єнамінного фрагмента супроводжується відщепленням метильної групи від атома азоту, що найімовірніше пояснюється високою енергетичною вигідністю утворення діазафосфолінового циклу.

Слід зазначити, що на відміну від циклізацій з утворенням 1,2,3-діазафосфолів, проведених раніше Швецовим-Шиловським та Шмідпетером, у нашій роботі вперше розроблено методи отримання 1,2,3-діазафосфолінів, у тому числі зі зв'язком P-Hlg.

Діазафосфоліни-P(III) (6, 7, 11), - кристалічні сполуки, стабільні за відсутності вологи повітря. Зокрема, як і інші P-Hlg похідні, вони вступають в реакції, що є характерними для галогенангідридів тривалентного фосфору з утворенням сполук (12). Останні легко перетворені звичайними методами в стабільні діазафосфоліни-P(V) (13).

Гідроліз сполук (6, 7, 11) приводить до циклічних гідрофосфорильних похідних (14). Подібно до інших галогенфосфінів з електронодонорною 2-метиленіндоліновою групою сполука (11) легко реагує з сіркою з утворенням тіооксиду (15).

Сигнали атомів фосфору діазафосфолінів (11) у бензолі та дихлорметані зафіксовані відповідно в області 160 та 225 м.д. Низькопольне значення хімічного зсуву сигналу атома фосфору в розчині дихлорметану характерне для сполук двокоординованого фосфору та свідчить про дисоціацію сполуки (11) в розчині з утворенням аніону брому та катіону діазафосфолу (11 а). Для перевірки цього припущення нами було синтезовано сіль (16), яка, поза всяким сумнівом, є іонною сполукою. Сигнал атома фосфору діазафосфолу (16) в дихлорметані знаходиться при 242.7 м.д., що підтверджує зроблене вище припущення. Таким чином, має місце легке взаємоперетворення двох типів сполук фосфору з координаційними числами 2 і 3, тобто явище координаційної ізомерії сполук фосфору. В залежності від природи розчинника ця рівновага може зміщуватися в бік ковалентної або іонної форми.

В спектрах ЯМР 31Р в різних розчинниках сигнали атома фосфору діазафосфолінів (6,7) з фенільним замісником біля атома азоту знаходяться в межах 150 м.д., тобто в області, характерній для ковалентної форми.

Перетворення хлорфосфоліну (6 a) та бромфосфоліну (7) в діазафосфоли (17 a,b) легко проходить при дії на них тетрафенілборату натрію або триметилсилілтрифторметансульфонату.

Таким чином, іонізація зв'язку P-Hlg в діазафосфолінах значною мірою залежить як від природи замісника біля атома азоту, так і від природи розчинника.

Діазафосфоліни (13) з п'ятивалентним атомом фосфору - стійкі кристалічні сполуки і можуть бути введені в деякі реакції електрофільного заміщення. Діазафосфолін (13 а) легко нітрозується при 20 оС в розчині оцтової кислоти по азометиновому атому вуглецю, але не бромується при кімнатній температурі. Сполука (13 b) на відміну від (13 а) нітрозується в тих самих умовах в пара-положення фенільного ядра та бромується в м'яких умовах в два положення - пара-положення фенільного ядра та положення 5 індолінового фрагмента.

В ряду синтезованих діазафосфолінів можна було очікувати наявність двох геометричних ізомерів (А та В), але ознак ізомерії в спектрах ЯМР досліджених сполук не виявлено. Вибір на користь ізомеру (А) нами було зроблено на основі лантаноїдних індукованих зсувів (ЛІЗ) в спектрах ПМР діазафосфолінів, викликаних лантаноїдним зсувним реагентом - комплексом європію (Eu(fod)3), а також їх розрахованих значень.

Ми вважаємо, що ізомер А найменш просторово утруднений і тому найбільш ймовірний.

Відмінною особливістю молекул діазафосфолінів, описаних вище, є наявність в їх складі донорного єнамінного замісника, здатного до спряження з циклом діазафосфоліну. Однак основність атома азоту, наявного в індоліновому фрагменті, значно послаблена. Було доцільно синтезувати та дослідити властивості сполук з більш основним єнамінним фрагментом. Для здійснення CPN-циклізацій нами синтезовані циклічні єнаміногідразони (21 a-d) з залишками піперидину, морфоліну та піролідину. Відзначимо, що найбільш основним серед згаданих є залишок піролідину.

При взаємодії трихлориду або триброміду фосфору з гідразонами (21 а-d) отримано кристалічні тетрагідробензодіазафосфоліни (22 а-d, 24) стійкі без доступу вологи повітря. Реакція протікає в розчині дихлорметану або піридину, в присутності триетиламіну і при кімнатній температурі завершується за декілька хвилин.

В спектрах ЯМР 31P діазафосфоліну (22 с), що містить залишок піролідину, в розчинах дихлорметану та толуолу сигнали атомів фосфору знаходяться відповідно при 172.0 м.д. і 123.8м.д., що свідчить про наявність у розчині двох ізомерів (22 с) та (23), з атомами фосфору різної координації.

Сполуки (22 а,b), що містять залишки піперидину та морфоліну, судячи з спектрів ЯМР 31P, мають ковалентну будову у всіх розчинниках. Таким чином, залишок піролідину має найсильніший електронодонорний вплив на процес іонізації зв'язку P-Cl, незважаючи на наявність акцепторного фенільного замісника біля атома азоту. Разом з тим, в спектрах ЯМР 31Р бромдіазафосфоліну (24) в розчині бензолу спостерігається сигнал атома фосфору при 151м.д., а в дихлорметані та хлороформі - при 210м.д., що свідчить про діазафосфольну структуру (25) в цих розчинниках. Звідси можна зробити висновок, що збільшення основності єнамінного азоту та нуклеофугності галогену сприяє іонізації зв'язку P-Hlg в молекулах діазафосфолінів.

При дії еквімолярної кількості триетиламіну на галогенангідриди (22 a,b) отримано стабільні дигідробензодіазафосфоли (26 а,b) з характерним сигналом групи =СН- в спектрі ПМР при Н=4.6 м.д. В спектрах ЯМР 31P діазафосфолів (26 а,b), в розчині бензолу, зафіксовано сигнали атома фосфору при 229,7 м.д. та 201,6 м.д., відповідно.

Діазафосфоліни (22) легко перетворені звичайними методами в стабільні циклічні сполуки з п'ятивалентним атомом фосфору (27-29).

Запропонований нами метод CPN-циклізацій також виявився прийнятним для отримання шестичленних фосфоровмісніх гетероциклів.

Гетериліміни (30, 31), що містять єнамінний атом вуглецю та NH-групу азотовмісного гетероцикла, реагують з фенілдибромфосфіном або фенілдихлорфосфіном в розчині дихлорметану в присутності триетиламіну з утворенням діазафосфінінів (32, 34), які легко перетворено в сульфіди (33, 35). Особливою відмінністю сполук (32 -35), що містять шестичленний фосфоровмісний цикл, є наявність в ньому групи NH та нового єнамінного фрагмента.

Таким чином, вперше синтезовані гетероцикли ряду 1,3.4-діазафосфініну, які конденсовані з п'ятичленним азотовмісним гетероциклом і циклогексеном.

2. Гетероциклізації галогенідами фосфору(III) за участю двох атомів вуглецю спряжених єнамінів

Запропонований метод гетероциклізацій було використано також для синтезу фосфоровмісних гетероциклів з двома С-Р зв'язками. В СРС-циклізації введено спряжені єнаміни (36), другим нуклеофільним центром яких є положення 4 піразольного циклу.

При їх взаємодії з трибромідом або трихлоридом фосфору в дихлорметані та в присутності основ утворюються стійкі без доступу вологи повітря дигідропіразоло-1,4-азафосфініни (37 а-с). Слід зазначити, що 1-феніл-3,5-диметилпіразоли не фосфорилюються трихлоридом фосфору, тому нуклеофільність положення 4 в піразольному ядрі сполуки (36), ймовірно, підвищена за рахунок спряження з єнамінним залишком.

Взаємодія сполуки (36) з менш активними галогенідами фосфору(III) - фенілдибромфосфіном і фенілдихлорфосфіном - проходить в таких самих умовах, але повільніше, з утворенням сполук (38 a,b).

Зауважимо, що дотепер були відсутні методи отримання 1,4-азафосфінінів зі зв'язком P-Hlg.

На відміну від P-Hlg діазафосфолінів, сполуки (37 а-с) не утворюють катіонів 1,4-азафосфінінів навіть при обробці тетрафенілборатом натрію. Циклічні галогенангідриди (37 a,b) звичайними методами легко перетворюються в сполуки з п'ятивалентним атомом фосфору (39, 40). Циклічні органілфосфіни (38 a,b) легко окиснюються пероксидом водню, арилазидами, а також сіркою з утворенням відповідних похідних (41).

Геометрія сполук (36-41) беззаперечно доведена завдяки використанню спеціальних методик при записі ЯМР спектрів, а саме спектроскопії на основі ядерного ефекту Оверхаузера. В формулах (36 - 41) на схемі стрілками зображено групи, для яких зафіксована найбільша ядерна взаємодія, що спостерігається в спектрах ПМР.

Було цікаво ввести в СРС-циклізації сполуки з найпростішим єнамінним фрагментом >N-CH=CH2. Виходячи із результатів наших попередніх досліджень можна було припустити, що для отримання стійких продуктів циклізацій необхідно, щоб атом азоту цього фрагмента входив до складу гетероциклу, який легко фосфорилюється. Тому для здійснення гетероциклізацій такого типу нами були вибрані N-вінілпіроли, найбільш доступними з яких є 2,3-дизаміщені похідні (42). При взаємодії N-вінілпіролів (42 а,c) с трихлоридом або трибромідом фосфору в розчині дихлорметану або піридину та в присутності триетиламіну, очевидно, утворюються циклічні продукти фосфорилювання, які вдається зафіксувати тільки з допомогою спектрів ЯМР 31Р, оскільки вони дуже легко полімеризуються навіть після перетворення в похідні з пятивалентним атомом фосфору.

Ми припустили, що похідні N-вінілпіролу з об'ємним замісником в циклі будуть менш схильні до полімеризації. Дійсно, при взаємодії N-вінілпіролу (42 b), що містить трет-бутильну групу, з сумішшю триброміду та трихлориду фосфору в піридині у співвідношенні 2:1 та в присутності триетиламіну утворюється піролоазафосфолін-P(III) (44). Циклічний хлорангідрид (44) нестійкий і тому його перетворено в піролоазафосфолін- P(V) (45).

Гетероциклізація N-вінілпіролів (42 а,c) з фенілдибром- або фенілдихлорфосфіном проходить при тривалому (до двох тижнів) витримуванню реакційної суміші при 20ОС. Нестійкі фосфіни (46 a,c) перетворено звичайними методами в стабільні сполуки (47 a,c; 48 a).

Взаємодію эквімолярних кількостей N-вінілпіролу (42 а) та трихлориду фосфору можна зупинити на стадії утворення дихлорфосфіну (49), який зафіксовано спектром ЯМР 31Р та виділено як тіофосфонат (50).

Тіофосфонат (50) в розчині піридину взаємодіє з эквімолярною кількістю триброміду фосфору в присутності триетиламіну з утворенням дибромангідриду (51), в спектрі ЯМР 31Р якого є два сигнали при 150,7 м.д. та 60,7 м.д.). Останній виділено в вигляді тіофосфонату (52).

Зв'язок між дибромфосфіногрупою та атомом вуглецю в сполуці (51) виявився дуже лабільним, і нагрівання розчину ціеї сполуки в присутності бромгідрату піридину приводить до утворення вихідного тіофосфінату (50).

ВИСНОВКИ

1. Розроблено методи отримання спряжених єнамінів на основі -форміл-1,3,3-триметил-2-метиленіндоліну та циклічних 1,3-дикетонів - єнаміногідразонів та єнаміногетерилімінів.

2. Показано, що єнаміногідразони легко взаємодіють з галогенідами тривалентного фосфору в присутності основ з утворенням фосфоровмісних п'ятичленних циклічних сполук ряду 1,2,3-діазафосфоліну.

3. Знайдено, що спряжені з єнамінним залишком 1,2,3-діазафосфоліни з фрагментом P-Hlg, в розчинах можуть знаходитись у формі двох ізомерів з координаційними числами атома фосфору 2 та 3. Положення рівноваги залежить від природи розчинника, донорних властивостей єнамінного фрагмента та характеру замісника в діазафосфоліновому циклі.

4. Показано, що відповідні єнаміногетериліміни легко взаємодіють з галогенідами тривалентного фосфору в присутності основ з утворенням фосфоровмісних шестичленних циклічних сполук ряду 1,3,4-діазафосфініну та 1,4-азафосфініну, конденсованих з гетероциклами вихідної сполуки (триазол, піразол).

5. Встановлено, що в шестичленних циклічних сполуках ряду 1,4-азафосфініну із зв'язком P-Hlg не вдається відщепити аніон галогену з утворенням шестичленного циклу з двокоординованим атомом фосфору.

6. Показана можливість СРС-циклізацій N-вінілпіролів галогенідами тривалентного фосфору по положенню 2 пірольного кільця і по вінільній групі одночасно з утворенням 1,3-азафосфолінів.

7. Знайдено умови фосфорилювання N-вінілпіролів, при яких отримано біс-фосфорильовані похідні по положенню 2 пірольного кільця і по -атому вуглецю вінільної групи.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ ДИСЕРТАЦІЇ ВИКЛАДЕНО У ТАКИХ РОБОТАХ

1. Толмачев А.А., Бабиченко Л.Н., Довгополый С.И., Голод А.В. Гетероциклизации на основе гидразонов 1,3,3-триметил--формил-2-метилениндолина // ХГС. -- 1994. -- N.7. -- С. 915-918.

2. Tolmachev A.A., Merculov A.S., Dovgopoly S.I., Oshovskiy G.V., Pinchuk A.M. C-Phosphorylation of compounds with the electron-rich double carbon-nitrogen bond // Phosph. Sulf. and Silicon. -- 1996. -- Vol. 111. -- N 1-4. -- P. 145.

3. Tolmachev A.A., Dovgopoly S.I., Kostyuk A.N., Kozlov E.S., and Pushechnikov A.O. Phosphorus-Containing Heterocyclic Compounds Derived from N-Vinilpyrroles // Heteratom Chemistry -V.8. -N.6. -P.495-499.

4. Tolmachev A.A., Dovgopoly S.I., Kostyuk A.N., Komarov I.V. and Pinchuk A.M. Phosphorylation of enaminehydrazones as an efficient route to Diazaphospholines and Diazaphospholes // Phosph. Sulf. and Silicon. -- 1997. -- Vol. 123. -- P. 125-140)

5. Tolmachev A.A., Ivonin S.P., Chaikovskaya A.A., Dovgopoly S.I., Pynchuk A.M. C-Phosphorylated Pyrroles and Indoles. // Proc. XIII-th International Conferenc on Phosphorus Chemistry. -Jerusalem(Israel). -1995. -P.197.

6. Толмачев А.О., Меркулов А.С., Довгополий С.І., Козлов Е.С. С-фосфорилювання сполук, що мають подвійний звязок вуглець-азот, бромідами тривалентного фосфору. // Тези доповідей XVII Української конференції з органічної хімії. -Харків. -1995. -С.286.

7. Kostyuk A.N, Lysenko N.V, Dovgopoly S.I., Tolmachev A.A. Phosphorylation of Conjugated Enamines. // Proc. XIV-th International Conferenc on Phosphorus Chemistry. -Cincinnati(USA). -1998. -P.274.

8. Пушечніков О.О., Довгополий С.І., Костюк О.М. Нові анельовані фосфонові та фосфінові циклічні ефіри. // Тези доповідей XVIII Української конференції з органічної хімії. -Дніпропетровськ. -1998. -С.71.

АНОТАЦІЇ

Довгополий С. І. Спряжені єнаміни в синтезі фосфоровмісних гетероциклів. -Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата хімічних наук за спеціальнітью 02.00.08 - хімія елементоорганічних сполук. -Інститут органічної хімії Національної Академії Наук України, Київ, 1998.

Захищається 4 наукові роботи, присвячені синтезу фосфоровмісних гетероциклів ряду 1,2,3-діазафосфоліну, 1,3,4-діазафосфініну, 1,4-азафосфініну та 1,3-азафосфоліну, дією галогенідів фосфору(III) на спряжені єнаміни.

Ключові слова: спряжені єнаміни, 1,2,3-діазафосфоліни, 1,3,4діазафосфініни, 1,4-азафосфініни та 1,3-азафосфоліни.

Довгополый С. И. Сопряженные енамины в синтезе фосфорсодержащих гетероциклов. -Рукопись.

Диссертация на соискание ученой степени кандидата химических наук по специальности 02.00.08 - химия элементоорганических соединений. -Институт органической химии Национальной Академии Наук Украины, Киев, 1998.

Защищается 4 научные работы, посвященные синтезу фосфорсодержащих гетероциклов ряда 1,2,3-диазафосфолина, 1,3,4-диазафосфинина, 1,4-азафосфинина и 1,3-азафосфолина, действием галогенидов фосфора(III) на сопряженные енамины.

Ключевые слова: сопряженные енамины, 1,2,3-диазафосфолины, 1,3,4-диазафосфинины, 1,4-азафосфинины и 1,3-азафосфолины.

Dovgopoly S.I. Conjugated enamines in synthesis of phosphorus-containing heterocycles. -Manuscript.

Dissertation for scintific degree of Candidate of Sciences (Chemistry) in speciality 02.00.08 -elementoorganic chemistry. Institute of Organic Chemistry, Nathional Academy of Sciences of Ukraine, Kiev, 1998.

4 Scientific works devoted to synthesis of phosphorus-containing heterocycles of 1,2,3-diazaphospholine, 1,3,4-diazaphosphinine, 1,4-azaphosphinine, and 1,3-azaphospholine types by treating conjugated enamines with phosphorus(III) halides are defended.

Key words: conjugated enamines, 1,2,3-diazaphospholines, 1,3,4-diazaphosphinines, 1,4-azaphosphinines, and 1,3-azaphospholines.

Размещено на Allbest.ru